Сучасний стан свтово економчно нтеграц

Сучасний стан свтово економчно нтеграц.

В даний час у свт нараховуться бля 20 регональних економчних обднань нтеграцйного типу. З них найбльше помтн впливов так Захдна вропа вропейський Союз С вропейська асоцаця вльно торгвл АВТ Пвнчна Америка - Пвнчноамериканска асоцаця вльно торгвл НАФТА Азатсько-тихоокеанський регон - Асоцаця Азатсько- Тихоокеанського економчного спвробтництва АТС Азя - Асоцаця держав Пвденно-Схдно Аз АСЕАН ОС-КО - органзаця економчного спвробтництва центральноазатських держав, створена у 1992 р. ран, Пакистан, Туреччина СААРК - Пвденно-азатську асоцацю регонального спвробтництва ндя, Пакистан, Шр-Ланка, Бангладеш, Мальдиви, Бутан, Непал Латинська Америка - Латиноамериканська асоцаця нтеграц ЛА Меркосур Андський пакт - Торгова угода Венесуели, Колумб, Еквадору, Перу Болв Африка - Економчне спвтовариство держав Захдно Африки КОВАС Митна й економчна сплка Центрально Африки ЮДЕАК. ЮМОА Захдно-африканська економчна валютна сплка Кот-двуар, Буркна-Фасо, Нгеря, Того, Сенегал, Бенн, Мал. САДК - Пвденно-Африканський комтет розвитку Ангола, Ботсвана, Лесото, Малав, Мозамбк, Маврикй, Намбя, ПАР, Свазленд, Танзаня, Змбабве.

Глобалзаця мжнародних економчних вдносин призвела до появи мжнародних органзацй, у коло нтересв яких, крм нших, входить узгодження економчних питань. Наприклад ОПЕК Органзаця кран експортерв нафти, яка заснована в 1960 р. об дну 13 кран трьох континентв ОСР Органзаця економчного спвробтництва розвитку, заснована у 1961 р включа 24 крани чотирьох континентв та нш. Проте головну роль у глобалзац економчних стосункв, зокрема зовншньоторговельно дяльност, у даний час вдграють клька об днань органзацй, що утворюють систему пд патронатом Органзац Обднаних Нацй ООН ЮНКТАД - Конференця ООН з торгвл розвитку, заснована у 1964 р. чинна пд егдою Генерально Асамбле ООН КОСОС - Економчна Соцальна Рада ООН КНТР - Комся з науки технки з метою розвитку ЮНИДО - Органзаця ООН по промисловому розвитку, заснована у 1966 р. ВТО - Всесвтня торгова органзаця, що виникла в 1995 р. у результат перетворень, яких зазнала ГАТТ Генеральна угода про тарифи торгвлю, створена в 1947 р До складу ВТО входить ТРИПС Угода по торгових аспектах нтелектуально власност ГАТС Угода про торгвлю послугами МТЦ - Мжнародний торговий центр ЕК ООН - вропейська економчна комся Органзац Обднаних Нацй 2.1. Регональна економчна нтеграця. вропейський СоюзС Серед багатьох регональних нтеграцйних обднань, як снують у даний момент, лише одна нтегрована група кран реально пройшла чотири з п яти зазначених вище етапв економчно нтеграц див. пункт 1 досить тсно наблизилася до заключно стад - створення економчного валютного союзу.

Ця група з 15 кран ма назву вропейський Союз С. Вн почав створюватись у 60- роки, кол до його складу входили лише 6 кран. Поступово до Союзу приднувались нш крани, в 1995 р. х стало вже 15. Окрм того, розширювалася законодавча база об днання поглиблювалась економчна нтеграця. С ма свй офцйний прапор Прапором у 1986 роц було визнано символ, що ма коло з дванадцятьма зрками на блакитному фон. Не дивлячись на подальш розширення ЕС, кльксть зрок, що символзу довершенсть та повноту надал завжди залишатиметься незмнною та свй офцйний гмн, затверджений кервниками держав та урядв у 1985 роц22 Прелюдя Ода до радост до останньо частини Девято симфон Л. Бетховена На початок нового сторччя С залишаться найбльшим найпотужншим нтеграцйним обднанням у свт, метою якого сприяння економчному добробуту, пдвищенню життвого рвня народв вропи, змцненню миру свободи та створенню стйкого союзу народв вропи.

З 1 счня 1999 року розпочався новий, завершальний етап - створення дино валютно системи ВС, який триватиме до липня 2002 року. Введення спльно валют одним з найскладнших етапв захдновропейсько нтеграц, який завершу перехд вд Спльного ринку СР через Економчний Союз ЕС до найвищого рвня нтеграц - Економчного Валютного Союзу ЕВС. Основними завданнями цього етапу початок функцонування вропейсько Системи Центральних Банкв, перехд до дино валюти вро та проведення дино валютно полтики.

Введення в обг з 1 счня 1999 року спльно валютно одиниц вро - створило другу за розмром економки псля США найбльшу в свт дину валютну зону. вро-зона охоплю 12 кран, як зумли успшно провести стаблзацю державних фнансв у вдповдност з встановленими критерями, звсно, виявили бажання приднатися до Економчного Валютного Союзу. Це Бельгя, Ндерланди, Люксембург, Франця, Нмеччина, таля, рландя, спаня, Португаля, Австря, Фнляндя та Греця33 З счня 2001. За межами зони вро з тих чи нших причин опинилися Великобританя, Швеця, Даня. Утворена вро-зона ма загальну чисельнсть населення 290 мльйонв, ВВП склада близько 16 вдсоткв свтового.

Для порвняння, частка США у загальному свтовому виробництв - бля 20 вдсоткв.

Таким чином, загальна вровалюта пдводить остаточну базу пд сформован в С дин ринки товарв, послуг, капталу робочо сили перетворю його в завершену валютно-економчну сплку. вропейська асоцаця вльно торгвл - АВТ Крм С у вроп в 1960 р. виникла ще одна органзаця на основ пдписано в Стокгольм конвенц.

АВТ - це торгово-економчне обднання, створене з нцативи Великобритан, як вдповдь на утворення Загального ринку.

В момент створення в АВТ увйшли Австря, Великобританя, Даня, Норвегя, Португаля, Швейцаря Швеця. В 1961 р. до АВТ придналася Фнляндя в якост асоцйованого члена.

У 1970 р. учасницею АВТ стала сландя.

У 1973 р. з АВТ вийшли Великобританя Даня, у 1986 р Португаля, а в 1995 р Австря, Швеця Фнляндя.

В даний час членами АВТ залишаються сландя, Норвегя, Швейцаря Лхтенштейн. Основу АВТ склада зона вльно торгвл. У взамнй торгвл скасован мита кльксн обмеження, проте, вдсутнй диний зовншнй тариф. Кожна держава проводить самостйну торгову полтику стосовно третх кран, товари з цих кран не можуть вльно перемщатися всередин АВТ крм промислових товарв з С. Асоцаця не ставить свою цллю створення економчного валютного, а тим бльше полтичного союзу.

Вдмнност АВТ вд С в АВТ нема наднацональних органв, вищий кервний орган - консультативна Рада, у котрй кожна крана ма один голос режим вльного, безмитного товарообгу в рамках АВТ д тльки у вдношенн промислових товарв не поширються на сльгосппродукцю нтеграц ринкв аграрно продукц не передбачаться, оскльки сльське господарство АВТ не змогло б витримати конкуренцю з боку С. за кожною краною - членом АВТ збергаться зовншньоторговельна автономя власн мита в торгвл з третми кранами в АВТ не сну диного митного тарифу.

Пвнчноамериканська асоцаця вльно торгвл - НАФТА ншим прикладом нтеграцйних тенденцй, що розвиваються вже не в вроп, а в Пвнчнй Америц, НАФТА. За пдрахунками спецалств, це обднання обдну сьогодн територю з населенням понад 375 млн. чоловк на нього припада понад 20 обсягу свтово торгвл. Щорчне виробництво товарв послуг цими кранами склада 7 трлн. долл. США. Пвнчноамериканська асоцаця вльно торгвл була створена шляхом пдписання угоди в грудн 1992 р. мж трьома кранами - США, Канадою Мексикою, що вступили в силу з 1 счня 1994 р. Виникненню НАФТА передувала угода мж США Канадою 1989 р. про зону вльно торгвл, що поклала початок нтеграц в Пвнчно Америц.

Мексика придналася до угоди в лютому 1991 р. У рамках НАФТА передбачено заходи для лбералзац руху товарв, послуг капталв через кордони, що роздляють три крани. В угод передбачено захист пвнчноамериканського ринку вд експанс азатських вропейських компанй, що намагаються обминути американськ митн барри шляхом реекспорту свох товарв у США через Мексику.

Досягнуто згоди про лквдацю бльшост тарифв на продукцю сльського господарства, за винятком обмежень у торгвл кукурудзою, цукром, деякими овочами фруктами, а також про поступову протягом 10 рокв лквдацю митних баррв у торгвл автомоблями текстилем. У цлому НАФТА - молоде економчне формування. Механзми спвробтництва НАФТА знаходяться в стад формування.

В даний час важко оцнити ефективнсть дяльност НАФТА, оскльки перод снування поки ще недовгий. нтеграцйн обднання Латинсько Америки Меркосур, ЛА. Меркосур - зона вльно торгвл, що виникла в 1995 р. як сплка чотирьох кран Бразил, Аргентини, Уругваю Парагваю. Влтку 1996 р. до складу блоку увйшла Болвя. На крани Меркосур припада близько 68,6 територ Латинсько Америки, 51 населення регону, 60 загального ВВП. За сукупним обсягом ВВП Меркосур посда 4-е мсце у свт псля С, НАФТА, АТС. Угодою про створення Меркосур були лквдован мита на 90 товарв, що перемщаються в межах угруповання, а на решту 10 товарв мита будуть збергатися до 2001 р. У систем загальних зовншнх тарифв членам Меркосур вдалося узгодити тарифи для 85 товарв, а на 15 товарв тарифи повинн бути узгоджен не пзнше 2006 р. У грудн 1995 р. Меркосур С пдписали угоду про створення першо в стор Пвденно Америки трансконтинентально зони вльно торгвл.

Латиноамериканська асоцаця нтеграц ЛА - торгово-економчна органзаця, створена в 1981 р. згдно з Договором Монтевдео-80 замсть Латиноамерикансько асоцац вльно торгвл ЛАВТ, що дяла з 1961 р. Учасниками ЛА Аргентина, Болвя, Бразиля, Венесуела, Колумбя, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чил, Еквадор.

У рамках ЛА збергаться розподл на три субрегональн угруповання договр басейну Ла-Плати Андский пакт Амазонський пакт. Деяк крани одночасно членами нших регональних угруповань. Система керування ЛА представлена вищим органом - Радою мнстрв штаб-квартира в Монтевдео, Уругвай.

Усередин ЛА зональна торгвля