Прогноз, у свою чергу, — це висновок, який отримується у резуль­таті прогнозування.

— воно має бути колективним;

— виконавці повинні мати відповідні повноваження;

— заходи мають бути узгодженими між собою;

— заходи мають відповідати конкретній обстановці в регіоні (відомстві) та своєчасно корегуватися у разі її зміни.

Студенти повинні також знати основні етапи планування, їх зміст та особливості кримінологічного планування стосовно різних виді» злочинності.

План семінарського заняття з вивчення теми

1. Поняття кримінологічного прогнозування. Прогноз та гіпотеза.

2. Види кримінологічного прогнозування. Їх практичне значення.

3. Особливості індивідуального кримінологічного прогнозування (на прикладі

4. кримінальної справи).

5. Кримінологічне планування: поняття, сутність, значення.

6. Поняття попередження, профілактики, обмеження, контролю зло­чинності.

7. Загально-соціальні та спеціально-кримінологічні заходи профілак­тики злочинності (показати на конкретних прикладах). Рання та ситуа­тивна профілактика злочинів.

8. Принципи функціонування профілактичної системи.

9. Попереджувальна робота державних органів влади. Робота орга­нів МВС та прокуратури з припинення, запобігання та профілактики злочинів.

10. Форми участі громадськості у боротьбі зі злочинністю ,форми та методи координації профілактичної діяльності.

Словник найчастіше вживаних термінів за темою

Попередження злочинності — комплекс взаємопов'язаних заходів, що вживаються державними органами і громадськістю з метою зниження рівня злочинності та усунення причин, що її породжують.

Предмет профілактики злочинів — включає в себе: поняття профілактичної діяльності, її види, форми та рівні, суб'єкти і об'єкти, організаційні та правові засади, тактику і методику профілактики окремих видів злочинів.

Заходи профілактичного впливу — профілактичні бесіди, офіційні попередження, профілактичний облік, паспортизація підприємств та організацій, кримінологічна експертиза, профілактичний припис тощо.

Профілактика злочинності — система заходів, спрямованих на виявлення, обмеження або нейтралізацію криміногенних факторів і суспільної небезпеки особи злочинців.

Профілактика віктимологічна — система заходів, спрямованих на зниження у населення і окремих громадян ризику стати жертвами злочинних посягань.

Профілактичний вплив — сукупність різного роду дій, спрямованих на послаблення та усунення аитисуспільних намірів у сві домості осіб, які вчиняють або потенційно здатні допустити правопорушення.

Рівні профілактики — а) індивідуальна профілактика; б) профілактика в соціальних групах і колективах; в) загально-соціальна профілактика, тобто попереджувальна діяльність, що здійснюється у суспільстві в цілому.

Суб'єкти профілактики злочинів — державні органи, юридичні особи та фізичні особи, які прямо чи опосередковано беруть участь у протидії злочинності.

Форми взаємодії суб'єктів профілактики — 1) спільне вивчення стану злочинності та інших правопорушень на території обслуговування; 2) розроблення і вживання спільних заходів із запобігання злочинам; 3) спільні перевірки стану боротьби зі злочинністю на окремих об'єктах; 4) спільні виїзди до населених пунктів, навчальних закладів, на підприємства для подання допомоги в запобіганні злочинам; 5) підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють попереджувальну діяльність; 6) обговорення результатів вживання заходів із запобігання правопорушень; 7) обмін інформацією, що становить взаємний інтерес.

Форми профілактичної діяльності органів внутрішніх справ — 1) реєстрація та своєчасне розкриття злочинів, а також розшук злочинців; 2) ведення справ профілактичного обліку осіб, схильних до правопорушень; 3) індивідуальні бесіди з ними; 4) вживання необхідних заходів впливу (попередження, штраф, адміністративний арешт, направлення на лікування, притягнення до кримінальної відповідальності); 5) проведення різноманітних операцій, рейдів з метою виявлення антисуспільних елементів, причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів і вжиття заходів для їх ліквідації; 6) проведення правової пропаганди серед населення.

Взаємодія суб'єктів профілактики — узгоджена за метою, часом і місцем спільно керована, взаємопов'язана діяльність рівноправних, адміністративне незалежних один від одного суб'єктів, що грунтується на законодавчих та підзаконних нормативних актах, з метою запобігання злочинам та іншим правопорушенням на території обслуговування; виділяють два основні види взаємодії: внутрішньовідомчі та міжвідомчі. За тривалістю взаємодія може бути як короткострокова, так і довгострокова.

Індивідуальна профілактика — система заходів цілеспрямованої діяльності, об'єктом якої є особи з кримінальними нахилами, для запобігання вчинення ними злочинів, нейтралізації та ліквідації у них криміногенних якостей.

Кримінологічна прогностика — галузь кримінології, що вивчає методику і закономірності прогнозування стану та динаміки злочинності, окремих її видів, а також заходів боротьби з нею.

Об'єкти кримінологічного прогнозування — злочинність, особа злочинця, детермінанти та наслідки злочинності, заходи боротьби з нею.

Планування кримінологічне — опрацювання мети та завдань у сфері боротьби зі злочинністю, напрямків, шляхів і засобів вирішення цих завдань, їх нормативного, інформаційного, організаційного, методичного і ресурсного забезпечення на певний період.

Попередження індивідуальне — конкретизація загально соціальних та спеціально-кримінологічних заходів щодо окремої особи.

Прогноз кримінологічний — імовірне припущення щодо майбутнього стану злочинності, її детермінанти та можливості профілактики, що включає в себе якісну оцінку передбачуваних змін і зазначення приблизних строків.

Питання для опанування та обговорення

1. Методи кримінологічного прогнозування злочинності та індивідуальної злочинної поведінки.

2. Зарубіжний досвід участі громадян громадських формувань в охороні правопорядку та профілактиці злочинів.

3. Роль органів внутрішніх справ у попередженні злочинів.

4. Форми і методи віктимологічної профілактики.

5. Особа потерпілого та її правовий захист.

6. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів.

7. Особливості віктимологічної профілактики серед неповнолітніх.

Самостійна робота для вивчення теми:

Тести

1. Причини злочинності – це:

а) ті процеси та явища, які породжують злочинність як свій безпосередній зв’язок;

б) явища, процеси, які самі не породжують злочинність, але сприяють, полегшують формуванню і дії причин злочинності;

в) провокуюча властивість жертв злочинів;

г) усе перераховане.

2. Умови злочинності – це:

а) ті процеси та явища, які породжують злочинність як свій безпосередній зв’язок;

б) явища, процеси, які самі не породжують злочинність, але сприяють, полегшують формуванню і дії причин злочинності;

в) провокуюча властивість жертв злочинів;

г) усе перераховане.

3. Причини і умови, які існують незалежно від волі і свідомості людей – це:

а) об’єктивні;

б) об’єктивно-суб’єктивні;

в) суб’єктивні.

4. Детермінанти, котрі цілком залежать від діяльності людей – це:

а) об’єктивні;

б) об’єктивно-суб’єктивні;

в) суб’єктивні;

г) як об’єктивні, так і суб’єктивні.

5. За змістом детермінанти підрозділяються на:

а) постійні;

б) локальні;

в) біологічні;

г) ідеологічні.

6. За суттю детермінанти підрозділяються на:

а) культурно-виховні;

б) соціальні;

в) тимчасові;

г) регіональні.

7. До економічних чинників злочинності належить:

а) відсутність тотального державного контролю в усіх сферах суспільних відносин;

б) політична нестабільність;

в) вади економічної політики держави;

г) недосконала робота органів влади.

8. До ідеологічних чинників злочинності належить:

а) пияцтво;

б) деформація ціннісних орієнтацій;

в) недоліки господарського механізму;

г) політична криза.

9. До політичних чинників злочинності належить:

а) низький рівень правової свідомості;

б) конфлікти між різними гілками влади;

в) міграція;

г) інфляція.

10. До соціальних чинників злочинності належить:

а) нерівність членів суспільства;

б) наркоманія;

в) етнічні конфлікти;

г) недосконалість чинного законодавства.

11. Детермінанти злочинності - це:

а) обставини вчинення окремого злочину;

б) умови, які сприяють злочинності;

в) причини вчинення певного злочину;

г) чинники у різних сферах суспільного життя, що обумовлюють вчинення певного злочину.

д) причини та умови, які сприяють поширенню злочинності;