рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Договірні зобов’язання стосовно прав інтелектуальної власності та їх види.

Договірні зобов’язання стосовно прав інтелектуальної власності та їх види. - раздел Право, Право інтелектуальної власності Договірні Зобов’Язання, Об’Єктом Яких Є Майнові Права Інтелектуальної Власнос...

Договірні зобов’язання, об’єктом яких є майнові права інтелектуальної власності, належать до особливого виду зобов’язань. Їх специфіка зумовлена юридичною природою зазначених прав, що відрізняються від інших майнових прав — зобов’язальних, речових та корпоративних, яка, у свою чергу, зумовлена особливостями самих майнових прав інтелектуальної власності — результатів творчої діяльності та засобів індивідуалізації.

Так, відповідно до ст. 1107 ЦК України [7] розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Стосовно інших договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, то до них слід віднести, зокрема, такі:

1) договір про розподіл майнових прав інтелектуальної власності на службові об’єкти інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 429 ЦК України);

2) договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності у співвласність від одного співвласника до іншого співвласника (п. 1.8 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, п. 1.7 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) тощо);

3) договір застави майнових прав інтелектуальної власності (ч. 3 ст. 424 ЦК України).

Керуючись положеннями російського законодавства, О. Рузакова до договорів у сфері інтелектуальної власності відносить такі їх типи:

авторські договори, включаючи договір замовлення;

договори щодо передання суміжних прав;

патентно-ліцензійні договори на об’єкти промислової власності;

договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

договори комерційної концесії (франчайзингу);

договори про передачу ноу-хау [13; 25].

З метою класифікації та систематизації договорів у сфері інтелектуальної власності було б доцільно звернутися до загальноприйнятих критеріїв цільової спрямованості. Саме на це звернула увагу А. Амангельди [14, 148], зазначивши, що вони більш повно враховують як сутність самих договорів, так і зміст цих договорів.

На думку В. Дмитришина, за загальною правовою природою усі правочини щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності можна поділити на правочини, згідно з якими відчужуються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав), тобто повністю передаються такі права, та правочини, згідно з якими передаються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав) у тимчасове користування (ліцензія та ліцензійний договір) [15, 34]. При цьому, на думку В.Дмитришина, до договорів щодо відчуження майнових прав інтелектуальної власності належать:

договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

договір щодо передання майнових прав на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору;

договір щодо передання майнових прав на об’єкт, створений за замовленням;

установчі договори щодо внесення майнових прав інтелектуальної власності як внески до статутного фонду господарських товариств;

договір застави [15, 43-61].

Крім того, до договорів у сфері інтелектуальної власності належать також договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт та договір комерційної концесії (франчайзинг) [16, 411-441], хоча зазначені договори і виділені в окремі глави (глави 62, 76 ЦК України та глава 16 ГК України).

З метою класифікації та систематизації договорів у сфері інтелектуальної власності було б доцільно звернутися до загальноприйнятих критеріїв цільової спрямованості. Саме на це звернула увагу А. Амангельди [14, 148], зазначивши, що вони більш повно враховують як сутність самих договорів, так і зміст цих договорів.

На думку В. Дмитришина, за загальною правовою природою усі правочини щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності можна поділити на правочини, згідно з якими відчужуються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав), тобто повністю передаються такі права, та правочини, згідно з якими передаються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав) у тимчасове користування (ліцензія та ліцензійний договір) [15, 34]. При цьому, на думкуВ.Дмитришина, до договорів щодо відчуження майнових прав інтелектуальної власності належать:

договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

договір щодо передання майнових прав на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору;

договір щодо передання майнових прав на об’єкт, створений за замовленням;

установчі договори щодо внесення майнових прав інтелектуальної власності як внески до статутного фонду господарських товариств;

договір застави [15, 43-61].

Крім того, до договорів у сферіінтелектуальної власності належать також договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт та договір комерційної концесії (франчайзинг) [16, 411-441], хоча зазначені договори і виділені в окремі глави (глави 62, 76 ЦК України та глава 16 ГК України).

Дещо іншу позицію займає Ю. Бошицький, зазначаючи, що договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності утворюють дві самостійні групи. Це договори, які сприяють створенню об’єкта права інтелектуальної власності, і договори щодо розпоряджання майновими правами на вже створені об’єкти права інтелектуальної власності. Традиційно зазначені договори поділяютьі за змістом, тому їх можна поділити на кілька груп. До першої групи належать договори щодо наукової, літературної, художньої та мистецької діяльності та договори, пов’язані з виконавчою діяльністю, виробництвом відео- і фонограм, сферою мовлення. До другої групи належать ті договори, що стосуються створення різних об’єктів промислової власності, а також договори на їх використання. До третьої групи належать договори у сфері індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. І, нарешті, до четвертої — договори, які стосуються управління майновими правами авторів на колективній основі, договори на представництво суб’єктів права інтелектуальної власності тощо. Ці договори є супутніми до договорів у сфері інтелектуальної власності [17, 370].

Подібної класифікації дотримується і О. Мельник: «Основні договори у сфері інтелектуальної діяльності можна поділити на договори, спрямовані на створення об’єктів інтелектуальної власності, і на договори, що регулюють порядок використання об’єктів інтелектуальної власності».

Зазначені договори О. Мельник поділяє за змістом інтелектуальної діяльності на:

договори у галузі наукової, літературної, художньої та мистецької діяльності;

договори, пов’язані із використанням об’єктів суміжних прав — виконавської діяльності, виробництва фонограм, відеограм та сфери мовлення;

договори, що стосуються науково-технічної діяльності (договори на створення об’єктів промислової власності, а також договори на їх використання);

договори про використання засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг;

супутні договори, що стосуються інтелектуальної діяльності. До них належать договори про управління майновими правами авторів на колективній основі, договори на представництво суб’єктів права інтелектуальної власності тощо [17, 363].

Керуючись наведеною вище класифікацією, О. Мельник окремо не виділяє групу договорів щодо відчуження майнових прав інтелектуальної власності.

Не можна оминути увагою дослідження українських цивілістів — О. Підопригори та І. Безклубого щодо авторських договорів та договорів про використання об’єктів промислової власності. Проте ними не досліджуються договори щодо передання (відчуження) майнових прав на об’єкти промислової власності [18, 258].

Законодавством України закріплено значний перелік договорів у сфері авторського права та суміжних прав. Так, Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено такі договори:

договір про розподіл майнових прав на службовий твір (ст. 16 Закону);

договір між співавторами твору (ст. 13 Закону);

договір про передачу (відчуження) майнових прав суб’єктів авторського права (ст. 31 Закону);

договір про передачу виключного (невиключного) права на використання об’єктів авторського права (ст. 32 Закону);

договір замовлення (ст. 33 Закону);

договір про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав (ст. 48 Закону);

договір між організацією колективного управління та особою, яка використовує об’єкти авторського права і суміжних прав (статті 32, 48 Закону);

договір про виплату відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах та відеограмах (ст. 42 Закону);

договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (ст. 43 Закону);

інші договори у сфері авторського права і суміжних прав [19].

Крім того, Законом України «Про видавничу справу» передбачено укладання видавничого договору (статті 17, 20 цього Закону) [20].

Деякі спеціалісти у сфері інтелектуальної власності, зокрема О. Підопригора, Ю. Бошицький, О. Мельник та О. Рузакова, виокремлюють авторські договори як самостійну групу договірних зобов’язань, що мають певні особливості. Насамперед суб’єктами цих договорів, з одного боку, завжди є автор (співавтори) або їх правонаступники, а з другого — як правило, певна організація, що може використовувати твір обумовленим у договорі способом.

Доцільно зазначити, що увагу до договорів у сфері авторського права приділяли ще за радянських часів. Так, відомі радянські вчені Б. Антимонов, Е. Флейшиц досліджували особливості таких цивільно-правових договорів як видавничий договір, постановчий договір та кіносценарний договір ще у 60-х роках XX ст. [21, 161-269]. Тієї ж точки зору дотримувався і Е. Гаврилов [22, 56-103].

Згідно з ЦК УРСР 1963 р. (статті 500, 501) автору або його правонаступнику надавалось право укласти авторський договір на використання твору з відповідною організацією.

При цьому радянський законодавець виокремлював два види авторських договорів:

авторський договір про передачу твору для використання;

авторський ліцензійний договір.

До авторських договорів про передачу твору для використання належать:

договір про видання або перевидання твору в оригіналі (видавничий договір);

договір про депонування рукопису;

договір про публічне виконання неопублікованого твору (постановочний договір);

договір про використання неопублікованого твору в кінофільмі чи телевізійному фільмі (сценарний договір), у радіо- чи телевізійній передачі;

договір про створення твору образотворчого мистецтва з метою публічного виставлення (договір художнього замовлення);

договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва;

договори про передачу творів літератури, науки чи мистецтва для використання будь-яким іншим способом [23].

О. Підопригора виокремлює такі види авторських договорів:

видавничі договори;

договір про депонування рукопису;

постановчий договір;

сценарний договір;

договір художнього замовлення;

договір про створення аудіовізуального твору;

договори про передачу (відступлення) виключних майнових авторських прав;

договір про передачу права на використання твору;

авторський договорів про видання твору своїм коштом;

договори про використання об’єктів суміжних прав;

договори про управління майновими правами авторів [18, 226-250].

Водночас чинна редакція ЦК України, а саме глава 75, не використовує термін «авторський договір».

До прийняття книги четвертої ЦК РФ авторські договори виокремлювали і деякі російські вчені, зокрема А. Сергєєв, який характеризував авторський договір таким чином: «За авторським договором автор передає або зобов’язується передати набувачу свої права на використання твору в межах та на умовах, погоджених сторонами». А. Сергєєв вважає, що авторські договори мають цивільно- правовий характер і є самостійним договором серед інших цивільно-правових договорів.

Авторські договори, на думку А. Сергєєва, можна класифікувати за двома критеріями — за об’єктом авторського права та за обсягом прав, що передаються за договором. Так, залежно від видів творів, з приводу яких вони укладаються, авторські договори класифікувалися на договори щодо створення та використання літературних, аудіовізуальних, музикальних, архітектурних та інших творів.

За другим критерієм авторські договори поділялися на:

авторські договори замовлення (коли твір ще не створено) та авторські договори на готовий твір;

авторські договори на використання обнародуваного твору чи необнародуваного твору;

авторські договори передачі виключних прав і невиключних прав.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Право інтелектуальної власності

Зміст права інтелектуальної власності зумовлюється видом її об єктів Відповідно до Конституції ст суб єкт права інтелектуальної власності.. Право володіти об єктом інтелектуальної власності означає що Даний об єкт.. Всі суб єктивні права інтелектуальної власності ЦК поділяє па дві основні групи..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Договірні зобов’язання стосовно прав інтелектуальної власності та їх види.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Право інтелектуальної власності
  1. Історичні етапи становлення та розвитку права інтелектуальної власності. Історію розвитку науки, літератури, мистецтва, техніки щодо їх охорони можна по

Джерела права інтелектуальної власності в Україні
Джерелами права інтелектуальної власності є способи або форми вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом. Ними є національні нормативно-правові акти та міжнародно-п

Законодавство України в сфері інтелектуальної власності
1) Документи загального визначення:Конституція України (ст. 41 і 54), 28.06.1996., Кодекс законів про працю України (ст. 42, 91, 126), 1.06.1971., Кодекс України про адмініс

Міжнародні акти в сфері охорони прав інтелектуальної власності.
Міжнародне законодавство, що регулює питання інтелектуальної власності складається з таких нормативних актів: Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелекту

Загальна характеристика об’єктів прав інтелектуальної власності.
Всі об'єкти права інтелектуальної власності поділяються на дві основні групи: 1) твори літератури, науки і мистецтва, виконання, фоно- і відеограми та програми мовлення, що охороняються ав

Спадкування прав інтелектуальної власності Правонаступники.
Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором, держава.

Підстави набуття державою прав інтелектуальної власності.
Суб'єктом права інтелектуальної власності може стати держава та її відповідні органи. Держава може стати суб'єктом цього права у випадках, коли сплив строк правової охорони того чи іншого об'єкта і

Правове положення патентознавців. Вимоги щодо патентних повірених. Повноваження повірених у справах інтелектуальної власності.
Кабінет Міністрів України затвердив спеціальне Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). У Постанові Кабінету Міністрів України зазначається, в

Права патентного повіреного
Патентний повірений є незалежним під час виконання професійних обов'язків і керується у своїй діяльності законодавством та цим Положенням. Патентний повірений має право згідно із законодав

Набуття та припинення права займатися діяльністю патентного повіреного
Атестацію та реєстрацію патентних повірених здійснює Держпатент. Для проведення цієї роботи голова Держпатенту утворює атестаційну та апеляційну комісії. Атестаційна комісія затверджує пор

Заявники як суб’єкти права інтелектуальної власності.
Суб'єктами права інтелектуальної власності безперечно є заявники. У переважній більшості заявники стають суб'єктами власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності, який ними заявляється

Правові та технічні засоби захисту комп’ютерних програм.
Високий рівень злочинності проти права інтелектуальної власності призводить до заподіяння істотної шкоди вітчизняним і зарубіжним суб’єктам авторського права і суміжних прав, ускладнює зовнішньопол

Поняття суміжних прав та сфера їх дії. Види суміжнихправ.
Суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, ві

Поняття патенту. Строки дії патенту. Визнання патенту недійсним.Припинення дії патенту.
Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або

Порядок подання заявки. Пріоритет заявки та його визначення.
Пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заяв

Порядок отримання патенту на винахід.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон) винаходом є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології (абзац 4 ст. 1 у ред

Експертиза посуті. Порядок,підстави проведенняекспертизи по суті. Права заявника при проведенніекспертизи.
Згідно п.18 ч.1 ст.1 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 N 3687-XII Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлю

Поняття, ознаки винаходу, строк правової охорони.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон)винаходом є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології

Об’єкти, що не визнаються винаходом.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону правова охорона згідно зцим Законом не поширюється на такі об’єкти технології: —сорти рослин і породи тварин; —біологічні у своїй основ

Новизна винаходу.
Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Відповідно до Закону при визначенні рівня техніки до уваги беруть усі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання з

Поняття та ознаки корисної моделі, строк правової охорони.
Словник-довідник, підготовлений Постійним комітетом інформації у сфері промислової власності Всесвітньої організації інтелектуальної власності, так тлумачить поняття корисної моделі (Utility Model)

Формула винаходу та її правове значення
Формула винаходу є словесним та описовим відображенням технічної сутності винаходу, за допомогою якого фахівці мають змогу одержати у короткій формі інформацію про технічне рішення задачі у певній

Поняття промислового зразка та умови його патентоспроможності, строк правової охорони.
Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Таким чином, об'єкт промислового зразка являє собою зовнішній вигляд, дизайн певного предмета. Промислови

Правові наслідки припинення чинності виключних майнових прав на винахід та корисну модель
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідн

Патентування об’єкта промислової власності за кордоном.
Однією із форм реалізації своїх прав інтелектуальної власності є патентування об'єктів промислової власності в іноземних державах. Згадаємо, що твори науки, літератури і мистецтва не патентуються н

Припинення дії патенту на промисловий зразок. Визнання патентуна промисловий зразок недійсним.
Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в о

Дії, які не визнаються порушенням прав на винахід, промисловий зразок, корисну модель.
Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технол

Поняття раціоналізаторської пропозиції та її правові ознаки.
Раціоналізаторська пропозиція — це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст. 481 ЦК України).

Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію.
Раціоналізаторські пропозиції дістають правову охорону у формі посвідчення на раціоналізаторську пропозицію на підприємстві, в установі чи організації (далі - підприємство), які визнали пропозицію

Припинення права на комерційне найменування.
Норма ст. 491 ЦКУ вказує про припинення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом. Враховуючи

Поняття торгівельної марки і умови їх правової охорони. Строкправової охорони.
ст.492 ЦК визначає поняття торгівельної марки як позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (

Процедури патентування торговельної марки.
Процедура визначена в розділі 3 «Порядок одержання свідоцтва» ЗУ « Право на одержання свідоцтва може мати будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники за умови правильного оформл

Права, що випливають із свідоцтва на торговельну марку. Обме­ження прав володільця торговельної марки.
Згідно ст.16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право викор

Вичерпання прав на торговельну марку.
Суть терміна «вичерпання прав» Борис Сніжко формулює таким чином: правовласник втрачає винятко­ве право забороняти використання знаку після того, як товари з нанесеним знаком були правомірно введен

Порушення прав на торговельну марку. Захист прав на торговельну марку.
Згідно ст.20 Закону будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готуван

Підстави припинення дії свідоцтва на торгівельну марку.
Дане питання урегульоване Розділом 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Згідно ст.18 Закону власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або част

Умови визнання позначення добре відомою маркою.
Особливості визнання марки добре відомою визначені у ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яка зазначає, що охорона прав на добре відомий знак для товарі

Географічне зазначення, його визначення. Види географічних за­значень.
Бувають ситуації, коли товар має особливі властивості, певні якості, репутацію чи інші характеристики, які зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактор

Реєстрація географічного зазначення та порядок її здійснення. Правові наслідки реєстрації географічного зазначення.
Дану процедуру визначено розділом 3 ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів» Згідно з ч.1ст.9 Закону право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають:

Визнання реєстрації географічного зазначення недійсним.
Певну специфіку має припинення охорони прав на зазначення походження товарів відповідно до Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” (ст. 19). Зазначений Закон визнає недій

Сорт визнається патентоспроможним і на нього видається патент, якщо він є новим та відповідає умовам новизни, однорідності і стабільності.
Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для

Суб’єкти права на сорти рослин.
Відповідно до ст. 486 ЦК України суб’єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є: 1) автор сорту рослин, породи тварин; 2) інші особи, які набули майнових прав інт

Стаття 11. Критерії придатності сорту для набуття прав інтелектуальної власності на нього
Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, я

Стаття 13. Назва сорту
Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сор

Стаття 14. Придатність сорту для поширення в Україні
Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав з

Заявка на сорт
Заявка на сорт подається до Установи особою, яка має на це право, повинна стосуватися тільки одного сорту. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про визнання прав н

Видача патенту на сорт рослин. Визнання патенту на сорт рослин недійсним. Припинення дії патенту на сорт рослин.
Згідно ст.35 Закону уповноваженим органом в місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видається свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові - патент на с

Компонування інтегральної мікросхеми: поняття, умови патентоспроможності, строк правової охорони.
Інтегральна мікросхема (ІМС) — це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'

Порядок реєстрації компонування інтегральної мікросхеми.
Держава здійснює правову охорону компонування ІМС шляхом його реєстрації в установі. Порядок реєстрації компонування ІМС визначають статті 9-13 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегр

Порядок реєстрації компонування інтегральної мікросхеми.
Держава здійснює правову охорону компонування ІМС шляхом його реєстрації в установі. Порядок реєстрації компонування ІМС визначають статті 9-13 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегр

Визнання реєстрації компонування інтегральної мікросхеми недійсною.
Реєстрація топографії ІМС може бути визнана у судовому порядку недійсною у разі: а) невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеним статтею 5 цього Закону

Поняття та ознаки комерційної таємниці. Строк правової охорони.
Комерційна таємниця — це інформація, яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу її невідомості третім особам, до якої нема вільного доступу на законних підставах і стосовно якої волод

Суб’єкти прав на комерційну таємницю.
У юридичній науці пануючою є точка зору, що суб'єктами права на комерційну таємницю є суб'єкти підприємницької діяльності. Положення ст. 36 Господарського кодексу України також визначають, що комер

Неправомірні способи одержання комерційної таємниці.
Згідно з ч.2 ст.32 Господарського кодексу України недобросовісною конкуренцією є, зокрема, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Відповідно до Закону України

Охорона комерційної таємниці органами державної влади.
Згідно ст.507 ЦК органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка

Ліцензійні угоди: поняття та ознаки. Види ліцензійних угод.
Ліцензійні договори значно відрізняються від інших комерційних контрактів, зокрема від найбільш розповсюджених на міжнародному ринку експортно-імпортних угод, а на внутрішньому ринку — від договорі

Виключна ліцензія. Невиключна ліцензія і обмеження прав на них.
Виключна ліцензія передбачає максимальне обмеження прав ліцензіара. По суті, він втрачає можливість самостійно чи опосередковано використовувати об'єкт інтелектуальної власності у межах, визначених

Примусові ліцензії та порядок їх надання.
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ліцензія - це дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (ко

Договір комерційної концесії: поняття, характеристика та особли­вості.
Легальне визначення договору комерційної концесії закріплене у ст. 366 ГК України. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користуваче

Передання майнових прав на секрети виробництва
Договір про передачу ноу-хау - це договір, за яким правовласник передає заінтересованим особам право на використання повністю або частково конфіденційних знань, що включають відомості технічного, в

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелекту­альної власності.
Відповідно до ст. 431 ЦК, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цьо­го права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелекту­альної власності.
Законодавство України передбачає вирішення в адміністративному порядку широкого кола питань захисту прав інтелектуальної власності. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає в разі,

Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
Кримінально-правові способи захисту авторського права і суміжних прав встановлюються національним законодавством поряд із засобами цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав. Зг

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги