Патології щитоподібної залози
ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА
Патології щитоподібної залози
Анатомія та фізіологія
Складається з правої і лівої часток, перешийка. Довжина залози 3-7 см, ширина — 2-4 см, товщина — 1-2 см. Часточки складаються з фолікулів, заповнених колоїдною речовиною, яка містить йодований глюкопротеїд, тиреоглобулін, велику кількість йоду, РНК та ДНК.
а
|
Мал. 1. а) щитоподібна залоза: 1- щитоподібний хрящ; 2- перстнеподібний хрящ; 3 - права частка щитоподібної залози; 4 – трахея; 5 – перешийок щитоподібної залози; 6 – ліва частка щитоподібної залози.
Thyroid Gland—anterior view
1- Thyroid cartilage (of larynx); 2-Cricoid cartilage (of larynx); 3- Right lobe of thyroid gland
4 – Trachea; 5- Isthmus of thyroid gland; 6 - Left lobe of thyroid gland.
Методи дослідження
УЗД
Покази до УЗ-обстеження:
— утвір у щитоподібній залозі, що пальпується;
— об’емний утвір у передньому відділі шиї;
— скарги хворого на задуху, підвищену дратівливість;
— динамічний контроль за ефективністю лечения;
— підозра на рецидив захворювання (рак, вузловий зоб) щитоподібної залози;
— профілактичний огляд;
— інтервенційні втручання під контролем УЗД.
Переваги: високоінформативний, безпечний метод діагностики патології щитовидної залози.
Допплерографія. Дозволяє провести оцінку васкуляризації тканини залози.
Під час УЗД можливе проведення прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії.
Рентгенографія з контрастуванням стравоходу, лінійна томографія в сагітальній і фронтальній площинах шиї дозволяє зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї).
Показами до проведення рентгенологічного дослідження є підозра на загруднинний зоба, виконують рентгенографію середостіння у прямій й бічній проекціях з контрастуванням стравоходу. Можна виявити зміщення анатомічних структур та додаткову тінь у верхньому середостіння.
Показання до проведення КТ та МРТ: підозра на пухлину щитоподібної залози.
КТ та МТР дозволяють визначити розташування, форму, структуру, розміри, контури, співвідношення з оточуючими структурами.
Променева анатомія
Рентгеноанатомія.На звичайних рентгенограмах шиї, виконаних у прямій та бічній проекціях, щитоподібна залоза має вигляд слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних поверхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців. На томограмах шиї у фронтальній площині, поряд із зображенням щитоподібної залози визначається гортань, підзв'язковий простір та шийний відділ трахеї, на томограмах у сагітальній площині, оцінюють стан передньої і задньої стінок трахеї, ширину ретротрахеального простору.
КТ анатомія
Нормальна щитоподібна залоза має вигляд двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та однорідною структурою (мал. 2, а), щільність становить +110±12 од.Н.
МРТ анатомія
В нормі щитоподібна залоза дає інтенсивний сигнал, яскравість якого на Т1-зважених зображеннях лежить між яскравістю, що дають жирова тканина та м'язи. На Т2-зважених зображеннях інтенсивність сигналу більше відрізняється від такої м'язів (мал. 2., б).
Мал. 2.. Щитоподібна залоза в нормі. КТ (а), МРТ (б) аксіальні зрізи. Частки залози позначено стрілками. Ехограми поперечний (в) та повздовжні (г) зрізи
УЗ анатомія
У нормі на ехограмах (мал. 2., в, г ) при поперечному скануваннія щитоподібна залоза має вигляд підкови, а при поздовжньому — овалу. Щитоподібна залоза має рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність середня (вища ехогенності м'язів і нижча ехогенності шкіри). Частки залози приблизно однакові за розмірами. Біля латеральних поверхонь часток розташовані великі судини, які візуалізуються на поперечних зрізах як округлі, на поздовжніх—як лінійні ехонегативні утвори з рівними чіткими контурами. Загальна сонна артерія лежить ближче до щитоподібної залози, а внутрішня яремна вена — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр. До передньої поверхні щитоподібної залози прилягають м'язи шиї, зображення яких має клиноподібну форму, низьку ехогенність й неоднорідну структуру.
Патологія щитоподібної залози
Мал.3. Гіпоплазія щитоподібної залози. Недорозвинута права частка позначена стрілкою (ехограма, аксіальний зріз) Дистопія тиреоїдної тканини спостерігається при аномалії розташування зачатка щитоподібної залози (в стінку трахеї,…Доброякісні пухлини
Променеві ознаки. На рентгенограмах шиї, виконаних у прямій та бічній проекціях, можна визначити асиметрично збільшену тінь щитоподібної залози. На… На КТ і МРТ на тлі залози виявляють аденому округлої або овальної форми з… На ехограмах аденома має округлу форму, чіткі рівні контури, однорідну структуру, зниженої або підвищеної…Злоякісні пухлини
Променеві ознаки. На рентгенограмах може виявлятися збільшення тіні щитоподібної залози, інколи — з численними звапненими включеннями різної форми й… Характерними рентгенологічними ознаками є стиснення трахеї та стравоходу. На ангіограмі щитоподібної залози тінь пухлини має підвищену інтенсивность та безладну мережу дрібних судин.Радіоімунологічний аналіз
Оцінка результатів.
Вміст Т3 у нормі дорівнює 1,17—2,18 нмоль/л. Перевищення концентрації понад 2,18 нмоль/л свідчить про гіпертиреоз, а менше 1,17 нмоль/л — про… Рівень концентрації ТТГ за нормальної функції щитоподібної залози становить… Для визначення функціонального стану щитоподібної залози, крім оцінки рівнів Тз і Т4, ТТГ, важливим тестом є і…РНД щитоподібної залози.
В звичайних умовах людина вживає з харчуванням, водою, вдихає з повітрям біля 150 мікрограм йоду щодобово і приблизно таку ж кількість йоду… Мінімальна кількість йоду, необхідна дорослій людині для забезпечення… Щитоподібна залоза виконує 3 функціі :Радіоімунний аналіз (РІА).
Всю функцію щитоподібної залози можна визначити за допомогою радіоімунного аналізу:
1) тиреоїдині гормони — загальний тироксин (зТ4), вільний тироксин (вТ4), трийодтиронін (Т3), тиреоглобулін (ТГ);
2) гіпофізарний гормон — тиреотропний гормон (ТТГ);
3) антитиреоїдні антитіла — до тиреоглобуліну (АтТГ), до мікросомальної фракції (АтМС);
4) транспортні протеїни — тироксинзв'язуючий глобулін (ТЗГ).
Техніка проведення радіоімунних досліджень тиреоїдних гормонів практично така ж, як і визначення гормонів інших залоз ендокринної системи і біологічно активних сполук. Для визначення рівня тиреоїдних гормонів застосовують тест-набори різних фірм.
Оцінка результатів РІА проводиться за рівнем визначених вищеперерахованих гормонів. Для діагностики раку та оцінки його лікування, виявлення рецидиву, метастазів у післяопераційний період і після радіойодтерапії застосовують комплексне радіоімунне дослідження пухлинних маркерів: ТГ, РЕА, феритину, р2-МГ.
Серед численних радіонуклідних методик in vitro найоб'єктивнішими для оцінки функціонального стану щитоподібної залози та індивідуального тиреоїдного статусу є визначення рівнів Т4, Т3 і ТТГ в сироватці крові, а також АтТГ і АтМС при автоімунному тиреоїдиті.