Конспект лекцій З дисципліни Цивільна оборона

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Кафедра економіки підприємства

Конспект лекцій

З дисципліни

«Цивільна оборона»

Дніпропетровськ

Зміст: Тема 1. Державна політика у сфері цивільного захисту (ЦЗ) …

Тема 1. Державна політика

у сфері цивільного захисту (ЦЗ)

Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту (цивільної оборони)

Організаційна структура єдиної системи цивільного захисту (ЄС ЦЗ) та режими її функціонування

Повноваження органів управління та посадових осіб ЄС ЦЗ

1. Женевські Конвенції 1, 2, 3, 4 від 12 серпня 1949. 2. Додаткові Протоколи до Женевських Конвенцій 1, 2 від 08 червня 1977. 3. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. № 1859-IV;

Ці тексти своєрідні загальним надбанням, знання яких стали необхідними як для фахівців, так і для широкої громадськості.

Загальні положення конвенцій та додаткових протоколів Під час війни людина повинна дотримуватись певних норм гуманності навіть щодо… За основу у Женевських Конвенціях береться принцип поваги до людської особистості та людської гідності.

Розпізнавання

Персонал ЦО розпізнається за допомогою міжнародного розпізнавального знаку ЦО та посвідчення особи. Міжнародний розпізнавальний знак ЦО – це рівносторонній блакитний трикутник на… Конфліктуючі сторони можуть домовлятися про використання розпізнавальних сигнальних знаків ЦО.

ВИСНОВКИ

З веденням в дію Закону України „Про правові засади цивільного захисту” в нашій державі:

1. Законодавство у сфері цивільного захисту набуває більш послідовного і зрозумілого характеру.

2. Викреслюються горизонти побудови надійної, демілітаризованої, малозатратної Єдиної системи цивільного захисту.

3. Єдина державна система цивільного захисту за своєю суспільно-соціальною спрямованістю набуває виключно гуманного характеру і відповідає нормам міжнародного права.

На зміну військової служби в МНС приходить якісно новий вид державної служби – служба цивільного захисту, а на зміну військам ЦО і пожежної охорони – Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.

4. Створена можливість суттєво перемістити акценти в будівництві системи захисту на організацію і створення уніфікованої системи, яка вирішує весь комплекс завдань з протидії НС мирного і воєнного часу, - єдиної державної системи цивільного захисту.

Тема 2. Завдання та організаційні основи побудови цивільної оборони

Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій

Права та обов’язки робітників, службовців та населення з цивільної оборони

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., №… 2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Матеріально-технічне забезпечення заходів ЦО здійснюється суб’єктом господарської діяльності незалежно від форм власності за рахунок відповідних бюджетів.

Керівник об’єкту забезпечує органи управління і сили ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами і автотранспортом.

Резервні фонди матеріально-технічних ресурсів ЦО створюються відповідно до законодавства України з метою забезпечення дій органів управління та сил ЦО щодо ліквідації наслідків НС і реабілітації забруднених територій, захисту населення і забезпечення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Виконання основних завдань цивільної оборони на сучасному етапі досягається наступними заходами:

1.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж. З метою виконання завдання:

завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних об’єктів і довкілля;

утримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

створюються спеціалізовані формування і здійснюються їх підготовка до дій за призначенням;

проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайний ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про стан наявної обстановки.

З метою виконання завдання у всіх ланках міських і позаміських пунктів на основі автоматичних систем централізованого оповіщення, мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціальних заходів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційних і технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і населенню.

Автоматична система оповіщення та інформаційного забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система має забезпечити циркуляційне оповіщення посадових осіб із застосуванням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.

Система оповіщення і інформаційного забезпечення використовується централізовано. Оповіщення підпорядкованих органів управління, сил цивільної оборони і населення організовує вищестоящий орган управління.

3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається: завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх готовності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях); обстеженням і обліком підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам з захисту населення.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людини) планується на випадок:

загальної аварії на атомній електростанції;

всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, що проживають у зоні можливого ураження;

загрози катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісних і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні показники стану наявної обстановки в разі надзвичайної ситуації та відповідне рішення.

До комплексу заходів з медичного захисту населення, що полягає в запобіганні ураженню людей або зменшенні його масштабів, своєчасному поданні допомоги потерпілих і їх лікуванні, забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій, включається така робота: планування використання наявних сил і засобів охорони здоров’я незалежно від їхньої приналежності та форм власності; розгортання у надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів; забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів; контроль продуктів харчування і води; завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту; накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна і техніки; підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Захист від біологічних засобів ураження передбачає:

своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його виду і масштабів;

комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежу-вальних і спеціальних заходів.

Радіаційний та хімічний захист - це забезпечення людей засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціального оброблення, встановлення та дотримання типового режиму радіаційного захисту. Радіаційний та хімічний захист досягається:

завчасним накопиченням і утриманням в готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю. Цими засобами забезпечуються передусім особовий склад формувань, які беруть участь у рятувальних та інших невідкладних роботах в осередках ураження, персонал радіаційних і хімічних небезпечних об’єктів та населення, що проживає в зонах можливого небезпечного зараження;

своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційних та хімічних небезпечних об’єктах, застосуванням зброї масового знищення;

розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об’єктів народного господарства в умовах зараження місцевості;

завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарного оброблення людей і спеціального оброблення одягу, майна і транспорту.

Для забезпечення захисту населення від наслідків НС на території України запроваджуються єдині вимоги з безпеки функціонування радіаційних, хімічних та вибухонебезпечних об’єктів.

4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження.

Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров’ю населення, а також у:

розвідуванні осередків ураження і визначенні меж (кордонів) цих осередків; проведення робіт, пов’язаних з пошуком і рятуванням людей; подання допомоги потерпілим; евакуації населення з небезпечних районів; карантинно-обсерваційних заходах; оточенні осередків ураження; забезпеченні громадського порядку у районах лиха і осередках ураження; здійсненні заходів життєзабезпечення населення; соціально-психологічній реабілітації населення; здійсненні санітарно-гігієнічних і проти епідемічних заходів.

5. Створення системи аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриманням їхньої готовності до сталого функціонування) надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є МНС України, основними виконавцями - Держкомгідромет, МОЗ, Мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на най-ближній час. При загрозливі явища МНС України повідомляється негайно. У разі виникнення НС мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил ЦО.

Для своєчасного виявлення загрози виникнення НС, оповіщення персоналу та населення, що проживає в зонах можливого ураження, на радіаційних і хімічних небезпечних об’єктах створюються локальні автоматизовані системи, які мають бути сполученими з централізованою системою управління Цивільної оборони України.

6. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, що здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, органами управління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі НС з метою створення умов для виживання, яке може опинитися (опинилося) в осередках ураження.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків НС, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є: тимчасове розміщення громадян в безпечних районах; організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення; організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності; організація подання фінансової допомоги потерпілим; забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення.

7. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка осіб керівного складу ЦО здійснюється на Центральних державних і територіальних курсах ЦО: новопризначених на посаду - в рік призначення (протягом п’яти днів), усіх інших – під час проведення заходів відповідно до рішень начальника Цивільної оборони України. Перепідготовка зазначених осіб здійснюється один раз на п’ять років.

Працівники підприємств, установ і організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань проходять підготовку по групам, а також під час об’єктових тренувань і комплексних навчань.

8. Контроль за виконанням завдань цивільної оборони, покладається на управління (відділи) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, які в цьому напрямі діяльності співпрацюють з центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, громадськими організаціями та Інспекцію цивільної оборони України.

Права та обов’язки робітників, службовців та населення з цивільної оборони

Виходячи із вимог нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони України, захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій… Громадяни України мають право на: - достовірну інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС;

Тема 3. Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них. Дії робітників службовців та населення при попереджувальних сигналах органів ЦО

Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них

Дії робітників службовців та населення при попереджувальних сигналах органів ЦО

Правова база: 1. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВРУ, № 2974-Х11,… 2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них

В останній час в системі цивільної оборони прийнято вживати наступні визначення та основні терміни, що характеризують ту чи іншу надзвичайну… Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей… Класифікація НС - система, згідно з якими НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!”.

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району) готуються приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

Вислухавши це повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань НС та ЦЗН, кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.

Повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН, включає: місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та масштаби надзвичайної ситуації; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

Варіанти повідомлень управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення :

При аварії на хімічно небезпечному об’єкті господарської діяльності.

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася аварія на Дніпровській насосній станції водопостачання (м. Вишгород) з викидом в повітря хлору – сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне … (міст, районів, населених пунктів) через … (хв., год.). В зону хімічного зараження потрапляють: … (іде перерахування міст і населених пунктів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не ховатися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.

Жителям … (міст, населених пунктів) негайно залишити квартири (будинки), об’єкти господарської діяльності за планом евакуації і виходити у … райони (такі-то).

Всім громадянам надіти засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

При аварії на радіаційно небезпечному об’єкті госпоподарської діяльності.

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася аварія на Чорнобильській атомній станції з викидом в повітря радіоактивних речовин. Хмара радіоактивного повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне: … (міст і районів) через … (хв., год.). В зону можливого випадання радіоактивних опадів потрапляють: … (іде перерахування міст, населених пунктів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів, районів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків) та місць утримання сільськогосподарських тварин. Пам’ятайте, що підвальні, заглиблені і загерметизовані приміщення є надійним місцем укриття від радіоактивних опадів.

Всім громадянам прийняти йодистий препарат та привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри і постійно тримати їх при собі. По нашій команді або при необхідності одягніть їх. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, плащі або куртки.

При загрозі повені (катастрофічного затоплення) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) внаслідок злив вийшли із русел: … (вказати які) річки , що може привести до затоплення частини території: … (перелік міст, населених пунктів, районів) … області.

Населенню, що проживає на території … (міст, населених пунктів, районів) області перенести необхідні речі на горища, верхні поверхи, підготувати необхідний одяг і взуття, зібрати продукти харчування. Перед виходом вимкнути електроенергію, газ і самим вийти в безпечні райони … (перерахувати). Там пройти реєстрацію на збірних евакопунктах … (вказати адресу).

Якщо ви не змогли залишити зону катастрофічного затоплення, підготуйте підручні плаваючі засоби та підніміться на верхні поверхи будинків і споруд.

Про отриману інформацію сповістіть сусідів, надайте допомогу старим і хворим. За будь-яких обставин не втрачайте самовладання, не піддавайтесь паніці.

Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району) і чекайте на допомогу аварійно-рятувальних сил.”

При загрозі інфекційних захворювань (епідемій) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! На території …. (яких районів, міст, населених пунктів) області з’явилися окремі випадки захворювання населення особливо небезпечними інфекційними захворюваннями на … (вказати які хвороби), що можуть перейти в епідемію. Потерпілі вживали в їжу продукти, закуплені на стихійних ринках, що не пройшли лабораторного контролю.

ГРОМАДЯНИ! Які спілкувалися з потерпілими та у яких з’явилися наступні симптоми … (вказати які) повинні негайно звернутися в лікувальні заклади для отримання необхідної медичної допомоги.

Головне управління охорони здоров’я … області попереджує громадян про небезпеку захворювання внаслідок споживання продуктів, які придбані на стихійних ринках.

ГРОМАДЯНИ! Дотримуйтесь особистої і громадської гігієни. Бережіть здоров’я і життя як своє особисте, так і оточуючих людей.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Кожне повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або району) може і буде відрізнятися одне від одного.

ПОВІДОМЛЕННЯ будуть залежати від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення області (міста обласного підпорядкування, району) та стану рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

Кожний громадянин повинен знати телефони органу управління з питань НС та ЦЗН і аварійно-рятувальних сил району (міста обласного підпорядкування).

Кожний громадянин, який знаходиться на роботі, виконувати всі розпорядження НЦО і штабу ЦО суб’єкта господарської діяльності, а при знаходженні вдома повинен:

тримати вдома постійно включеними репродуктори, радіоприймачі, телевізори для того, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

привести в готовність індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, при їх відсутності приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плівку тощо);

постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту;

підготувати аптечку АІ-2 або її аналоги, при їх відсутності автомобільну або домашню аптечку, перев’язувальний бинт, вату, марлю, протихімічний пакет, антибіотики, засоби йодної і засоби профілактики проти інфекції;

провести у квартирі (домі) протипожежні профілактичні заходи, підвищити захисні властивості квартири (дому) від радіоактивних речовин (провести додаткову герметизацію);

захистити продукти харчування і води від радіоактивного та хімічного зараження (покласти їх в холодильник, завернути в пергамент, плівку, целофан та пакети з них, використати герметичний посуд (термоси, банки, бідони, каністри тощо);

знати (уточнити) місце найближчого сховища або укриття, де можна укритися. При їх відсутності приступити до пристосування під укриття підвалу (погребу) і до будівництва укриття найпростішого типу;

при об’явленні відселення (евакуації) швидко підготуватися до неї (уточнити при необхідності місце збірного евакуаційного пункту).

Якщо сигнал застав вас в транспорті, громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) необхідно уважно і спокійно вислухати вказівки адміністрації про те, де поблизу знаходиться станція метрополітену, сховище (укриття) і як найшвидше добратися і укритися в них, якщо є час то якнайшвидше добратися додому і діяти у відповідності з отриманими вказівками.

Якщо сигнал застав ваших дітей в школі, дитячому садку тощо негайно необхідно їх забрати додому і діяти у відповідності до отриманих розпоряджень органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Тема 4. Основи життєзабезпечення населення у зонах надзвичайних ситуацій та тимчасового відселення

Організація життєзабезпечення населення у зонах надзвичайних ситуацій та тимчасового відселення

Задоволення першочергових потреб населення

Забезпечення безпеки населення та його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій

Правова база: 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р.,… 2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Тема 5. Правила поведінки та дії

При виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру

Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха

Надання само- та взаємодопомоги при НС

Правова база: 1. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента…

Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха

Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання. Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не… Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або затоплених колодязів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Після надання потерпілому само - і взаємодопомоги йому необхідно надати першу медичну та лікарняну допомогу і відправити в лікувальний медичний заклад.

Високий рівень професійної підготовки, добрі організаторські здібності, сильна воля, особлива сміливість, вміння швидко та вірно оцінювати обстановку, приймати рішення та наполегливо втілювати їх в життя — це головні якості кожного громадянина, які необхідні йому при діях в екстремальних умовах природних надзвичайних ситуаціях.

Тема 6. Поняття про радіацію, дози опромінення, рівні забруднення.

Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіаційному забрудненні місцевості

Джерела радіації. Поняття про дози опромінення, рівні забруднення

Побутові дозиметричні прилади та робота з ними

Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях та радіаційному забрудненню місцевості

Режими радіаційного захисту

Правова база: 1. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", ВРУ, № 15/98, 1998 року, Київ.

Розміри прогнозування зон забруднення місцевості

Вихід активності, % Індекс зони Тип реактора РВПК-1000 ВВЕР-1000 Довжина, … На основі наведеної таблиці можна навести наступні приклади при аварії на АЕС:

"Увага всім!" – це головний сигнал Цивільної оборони України за яким населення зобов'язане ввімкнути наявні засоби зв'язку і радіо та телемовлення для прослуховування екстреного повідомлення. Після чого буде передаватися мовна інформація з використанням державних мереж дротяного, радіо - і телевізійного мовлення, в якій буде вказаний порядок дій на період радіоактивного зараження.

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

За сигналом "Радіаційна небезпека" може бути наступний варіант тексту повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (сільського району, міста обласного підпорядкування) штабу ЦО:

"Увага! Говорить управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ________ області. Громадяни! Виникла безпосередня загроза радіоактивного зараження.

Приведіть у готовність засоби індивідуального захисту і тримайте їх постійно при собі. За командою органів управління цивільної оборони надягніть їх.

Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використовуйте спортивний одяг, комбінезони і чоботи.

При собі майте плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон і дверей.

Загерметизуйте продукти харчування і створіть у ємностях запас води.

Укрийте свійських тварин і корми. Сповістіть сусідів про отримання інформації. Надайте в цьому допомогу хворим і старим.

Надалі дійте відповідно до вказівок органів управління цивільної оборони.

Можливий інший текст повідомлення, приблизно аналогічний цьому.

Текст передається з повторенням протягом 5 хвилин. Це мовне повідомлення є рекомендаціями для кожного громадянина про порядок дій щодо забезпечення себе і своїх рідних від радіоактивного зараження.

Радіоактивному зараженню (РЗ) при ядерних вибухах піддається не лише район, що прилягає до місця вибуху, але й місцевість, що віддалена від нього на багато десятків і навіть сотень кілометрів. При цьому на великих площах виникають зони зараження, що являють небезпеку для особового складу органів управління і сил цивільної оборони та населення протягом тривалого часу.

Найбільш сильне радіоактивне зараження місцевості відбувається при підземних, наземних вибухах та теплових аваріях на атомних електростанціях та інших атомних об’єктах. Радіоактивне зараження при повітряних вибухах суттєвої небезпеки не викликає, уражуючи їх дія на місцевості визначається загальним зовнішнім опроміненням. Характеристикою їх уражуючої дії є доза радіації зовнішнього опромінювання, яку може отримати людина за час перебування в заражених районах. За ступенем зараження і можливим наслідкам зовнішнього опромінювання (як у районі вибуху, так і на сліді хмари) прийнято виділяти зони зараження. Розміри і конфігурація, їх характер і ступінь зараження місцевості залежить, головним чином, від потужності і виду вибуху, метеоумов, часу, що минув після вибуху, кількості вибухів і відносного розташування їх центрів. На це також справляє вплив рельєф місцевості, тип ґрунту в районі вибуху, лісові масиви та інші фактори.

Положення зони зараження визначається напрямком середнього вітру, з яким співпадає її вісь. За своєю конфігурацією (якщо напрямок вітру на різних висотах однаковий) зона утворює півколо з навітряної від центру вибуху сторони і витягнутий у напрямку середнього вітру еліпс. Площа зони приблизно дорівнює добутку довжини на ширину і коефіцієнт 0,8.

Ступінь зараження місцевості оцінюється рівнями радіації, що вимірюються у рентгенах або радах на годину (Р/год), а ступінь ураження людей внаслідок зовнішнього опромінювання визначається величиною дози радіації (що вимірюється у рентгенах або радах).

Для характеристики зон зараження із врахуванням небезпеки перебування в них людей користуються дозами радіації з моменту випадіння радіоактивних речовин до їх повного розпаду (Д), а ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється їхньою активністю.

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання

Одиниці вимірювання доз радіації

Дози	Одиниці вимірювання	Переведення одиниць
СІ	Не системні
Експозиційна	Кулон на кг повітря (Кл/кг)	Рентген (р)	1 Кл/кг = 3876 р
Поглинута	Грей (Гр)	Рад	1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 р
Індивідуальна еквівалентна	Зіверт (Зв)	Бер	1 Зв=100 бер 1 рад=0,87 бер

Розміри зон радіоактивного зараження також можуть бути самими різними. При наземному ядерному вибуху потужністю 50 кт на рівнинній місцевості (швидкість вітру 50 км/год) довжина зони А досягає 111 км при ширині 11 км, зони Б - 43,5 км, зони В - 23,3 км відповідно. Для інших тротилових еквівалентів та іншої швидкості вітру характеристики, зрозуміло, будуть іншими. Аналізуючи ці дані, слід мати на увазі, що в деяких випадках можна евакуювати людей - із зон сильного і небезпечного зараження у напрямках, перпендикулярних до їх вісі. Такі відстані, як 2,5-1,5 км, можна пройти навіть пішки за 20-30 хвилин, не чекаючи повного формування зон.

Зони мають позначення: радіаційної небезпеки «М» – червоного кольору; зона помірного забруднення «А» – синього кольору; сильного забруднення «Б» – зеленого кольору; зона небезпечного забруднення «В» – коричного кольору; зона надзвичайно небезпечного забруднення «Г» – чорного кольору.

Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження по радіаційному фактору є одержання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами дози, що не перебільшує межі опромінювання, які встановлені Державними гігієнічними нормативами “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”.

4. Режими радіаційного захисту

При застосуванні противником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження населення, порушення виробничої діяльності суб'єктів господарської діяльності.

Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організацію і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.

З метою виключення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників і службовців, формувань цивільної оборони понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження строго регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлених доз опромінення.

На воєнний час встановлені наступні дози опромінення:

одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;

багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;

багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;

багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.

На мирний час – у відповідності з вимогами Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”, які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарської діяльності і громадян.

Ліміти дози опромінювання (м3в·рік ^-1)

Найменування	Категорія осіб, які зазнають опромінювання
А ^{а) б)}	Б ^а)	В ^а)
ЛД_Е (ліміт ефективної дози)	20 ^в)
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання	ЛД_lens (для кришталика ока)
ЛД_skin (для шкіри)
ЛД_extrim (для кистей та стіп)			-

Примітки:

^а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентується.

^б) - для жінок дітородного віку (до 45 років), які віднесені до категорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та плоду) за будь-які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДН_А, для вагітних жінок на виробництві (категорії А,Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А.

^в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДmax).

Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В - все населення.

Квоти ліміту дози для об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями

Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні

Орган або тканина	Прогнозована поглинена доза в органі чи тканині за період, менший 2-х діб, Гр
Все тіло (кістковий мозок)*
Легені
Шкіра
Щитовидна залоза
Кришталик ока
Гонади
Плід	0,1

Примітка:*) – як правило застосовується для зовнішнього опромінювання

Короткий опис режимів радіаційного захисту

І етап - укриття населення в ПРУ; П етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ; Ш етап - проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1 -2 годин на…

Таблиця №1.

Коефіцієнти Кілля перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху

Р1 = Рt х Кt

Р₁ - рівень радіації на 1 год. після вибуху;

Рt - рівень радіації на час t;

Кt - коефіцієнт перерахунку рівнів радіації.

Таблиця №2

Середні значення Кпосл. дози радіації

У ряді випадків виникне потреба поповнити захисні споруди, яких не вистачає, за рахунок пристосування під ПРУ щілин, землянок, підвалів, підземних… Важко припустити, що завчасно буде відомий час, протягом якого треба буде… Під безпосередньою загрозою слід розуміти імовірність радіоактивного зараження території не пізніше, як за 1 годину…

Що використовуються у промисловості.

Дії робітників, службовців та населення при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин

Сильнодіючі отруйні речовини, що використовуються у промисловості

Дії робітників, службовців та населення при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин

Дегазація приміщень, особистих речей, одягу. Невідкладна та перша допомога ураженому

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., .№… 2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Почувши такий сигнал, негайно треба включити гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, сільського району або у окремих випадках хімічно небезпечного об’єкту).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, сільського району та суб’єктом господарської діяльності) готуються приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

Повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН, включає: місце і час виникнення НС; розміри та масштаби НС; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка попадає в осередки (зони) ураження; порядок дій при НС; інша інформація.

Наприклад:

“УВАГА! Говорить управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення………… області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилась аварія на Дніпровській насосній станції водопостачання (м. Вишгород) з викидом в повітря хлору – сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне … (міст, районів, населених пунктів) через … (хв., год.). В зону хімічного зараження потрапляють: … (іде перерахування міст і населених пунктів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не укриватися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.

Всім громадянам одіти засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

Для своєчасного оповіщення про виникнення безпосередньої небезпеки ураження СДОР і негайного прийняття населенням і силами ЦО заходів щодо захисту подається сигнал “Хімічна небезпека (тривога)”. При цьому населення і сили ЦО інформуються яким СДОР заражена атмосфера, і які необхідно виконати рекомендації з захисту.

По цьому сигналу особовий склад сил ЦО і населення відразу використовують засоби індивідуального захисту або укриваються в сховищах. В приміщеннях вентиляційні системи без фільтрів виключаються або переводяться на режим внутрішньої циркуляції повітря, а системи з фільтрами включаються.

На хімічних небезпечних об’єктах і навколо них завчасно створюються локальні системи оповіщення персоналу об’єктів і населення, що попадає в зону зараження СДОР.

Системи оповіщення включають: систему оповіщення і персонал, що обслуговує її. Оповіщення про загрозу виникнення або факт аварії здійснюється диспетчерами, операторами і черговими хімічно небезпечних об’єктів. Системи оповіщення повинні мати можливість у разі необхідності в залежності від обстановки передавати сигнали вибірково:

- для окремих структурних підрозділів (цехів, дільниць і т.д.) хімічного небезпечного об’єкту;

- для всього хімічного небезпечного об’єкту;

- для населених пунктів і об’єктів, що знаходяться в зонах можливого хімічного ураження від об’єкту.

В системі оповіщення використовуються сирени “С- 40” і “С-28” і апаратура дистанційного управління і циркулярного виклику (АДУ-ЦВ). Окрім цього, для оповіщення можуть використовуватися різні засоби гучного мовлення (комплект оперативного зв’язку КД-12А, апаратура гучного мовного виробничого зв’язку ПГС-71, побутові та різної потужності гучномовці, діюча радіотрансляційна і телефонна мережа, телебачення та інші).

Електросирена “С-40” забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м, в залежності від характеру і висоти забудови, висоти установлення електросирени над поверхнею землі, а електросирена “С-28” встановлюється в шумних цехах (дільницях) промислових підприємств.

Завчасно розроблені схеми оповіщення повинні визначати порядок оповіщення керівного і начальницького складу сил ЦО, персоналу об’єктів, сил ЦО і населення як в робочий, так і в неробочий час.

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин, глибину і час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, увімкніть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста, району або НЦО об’єкту).Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях… Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління… При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Не запізнюйтесь і не приходить раніше призначеного строку.…

Індивідуальний протихімічний пакет та правила користування ним

На шляху виходу з осередку зараження при зустрічі з престарілими громадянами та інвалідами необхідно допомогти їм вийти на незараженную територію.… Після виходу з осередку хімічної поразки обов'язково проводиться повна… Загорання, витік небезпечної речовини, пошкодження тари або рухомого складу (ємностей, встановлених на транспорті) з…

Запам’ятайте! Небезпечна зона аварії (катастрофи) на транспорті по периметру огороджується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено.

Основний спосіб захисту – це своєчасно покинути небезпечну зону або осередок зараження.

Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герметизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, використовуйте найпростіші засоби захисту (ватно-марлеву пов’язку, маску із тканини, рушник тощо), змочені водою.

Про можливість повернення до місця проживання (роботи) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням засобів масової інформації.

3. Дегазація приміщень, особистих речей, одягу. Невідкладна та перша допомогу ураженому

З урахуванням специфіки хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій при локалізації і ліквідації їх наслідків приймаються заходи, які спрямовані спочатку на обмеження і призупинення викиду (виливу) СДОР, локалізації хімічного ураження, попередження зараження гранту і джерел водозабезпечення населення.

При частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед оброблюються ті частини і поверхні техніки і транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).

Повна дегазація складається з повного знезаражування або видалення з всієї поверхні техніки і транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазації; при відсутності їх можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації. Для протирання використовуються щітки дегазаційних машин, комплектів і приборів або мотлох (клоччя).

Засоби знезаражування техніки і транспорту: авто-розливальна станція АРС-12У (АРС-14), комплекти ДК-4, ІДК-1, ДК-3; комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка, що здібна для використання при виконанні робіт з знезаражування.

Авторозливальна станція призначена для дезактивації, дегазації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і дезинфекції території рідкими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами оболонок, перекачування рідин з одної тари в іншу.

АРС-12У представляє собою автомобіль ЗІЛ-157, на якому змонтовано спеціальне обладнання, а станція АРС-14 змонтована на шасі автомобіля ЗІЛ-131. Основні тактико-технічні дані АРС-12У (АРС-14): маса неспорядженої машини 6135 (6970) кг; маса рідин, що перевозяться – 2500 кг; повна ємність цистерни 2600 (2700) л, робоча ємність цистерни 2500 л; час спорядження цистерни механічним насосом 8-12 хв., ручним насосом – до 45 хв.; потужність механічного насосу 300-400 л/хв.; час розгортання (на 4 робочі місця) 6-8 хв.; час згортання 9 - 15 хв.; число одночасно місць, що обслуговуються: при дезактивації струменем води до 5, при дезактивації, дегазації і дезинфекції за допомогою брандспойтів до 8; розрахунок 2-3 чол.

Можливості АРС-12У (АРС-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою

Найменування техніки	Дезактивація, одиниць техніки	Дегазація (дезинфекція)
Струменем води	Розчином для дезактивації
Техніка на гусеничному ході	2-3		105 (138)
Вантажні і спеціальні автомобілі			105 (138)

Автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автомобільної техніки і включає: газорідинний прибор, комплект для дегазації озброєння і обмундирування (ИДС-С), чотири індивідуальні протихімічні пакети, порошок для дезактивації СФ-2 (СФ-2У), ЗІП і деталі кріплення, ящик для укладки і транспортування комплекту.

Основні тактико-технічні дані: маса комплекту 32,3 кг, час розгортання (згортання) 3-4 хв., витрати розчину на обробку автомобілів типу ЗІЛ- 50-60 л, типу ГАЗ-30-40 л, час на обробку відповідно 40-50 і 30-40 хв., витрати 0,075 % водяного розчину порошку СФ-2У 1,5 л/хв., максимальне розрідження в лінії ежектора 5000 мм вод. ст., температура струменю на виході 55-65 °C.

Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотракторної техніки ІДК-1 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням стисненого повітря від компресору автомобіля. Всі частини комплекту вкладаються в сумку з хлопкочатопаперової ткані. Основні технічні дані ІДК-1: робочий тиск при роботі з ежекторною насадкою 3-4 кгс/см², при роботі з ручним насосом – 1-1,2 кгс/см², витрати розчинів при дезактивації (ковпачок з отвором 2 мм без сердечника) 2 л/хв., при дегазації або дезинфекції (ковпачок з отвором 1,5 мм без сердечника) при створені тиску ручним насосом 0,4-0,6 л/хв., а при створені тиску за допомогою пневмосистеми автомобіля – 0,5-1,5 л/хв., час розгортання 3-4 хв., маса (без бідону і насоса) 5 кг.

Комплект пристосувань до автомобільних водо-, мастило- і паливозаправників ДКЗ призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням автопаливозаправника АТЗ-3-157, механізованої автоцистерни АЦМ-4-150 або водомастилозаправника ВМЗ-ЗІЛ-157 (комплект до ВМЗ може бути використаний також для миття особового складу). Обробка автотрактор-ної техніки за допомогою комплекту ДКЗ може виконуватися бензином, гасом, дизельним паливом, водою або розчином для дезактивації. Маса комплекту ДКЗ 26 кг, час розгортання 5-10 хв., кількість одночасно об’єктів, що обробляються, 1-2.

Поливальна мийна машина ПМ-130 може використовуватися для дезактивації, дегазації і дезинфекції території, споруд і техніки. В обладнанні ПМ-130 для цього є три насадки, два пожежних рукава з брандспойтами і обладнання для очищення від снігу. Основні тактико-технічні дані ПМ-130: тип базового шасі ЗІЛ-130, ємність цистерни 6000 л, ширина смуги миття до 8 м, ширина смуги поливки до 18 м, ширина смуги підмітання 2,3 м, витрати води при митті 1 л, при поливці – 0,25 л, робоча швидкість при митті (поливі) 20 км/г.

Пункт спеціальної обробки ПуСО призначається для проведення повної санітарної обробки особового складу і населення, повної дезактивації, дегазації і дезинфекції озброєння, техніки, дезактивації і дезинфекції обмундирування, одягу, взуття і засобів захисту. Розгортається на незараженій місцевості близько або безпосередньо в районі дій сил ЦО, що підлягають спеціальній обробці.

Станція знезаражування транспорту СОТ створюється для проведення повного знезаражування техніки і автотранспорту невоєнізованих формувань ЦО. СОТ формується на базі автомобільних колон, гаражів, міських авто хазяйств, станцій технічного обслужування автомобілів, мийних відділень трамвайних і тролейбусних депо.

Можливості СОТ: по дегазації протиранням змоченим мотлохом – 60 од. (з розрахунку роботи 20 годин за добу).

Дегазація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту здійснюється кип’ятінням, пароаміачною сумішкою, стиркою і провітрюванням.

Дегазація кип’ятінням проводиться в бучильних установках БУ-4М або інших ємностях для верхнього одягу, шерстяного одягу і головних уборів з штучного хутра (шубно-хутрові і шкіряні вироби цим способом проводити дегазацію не можливо).

Дегазація способом стирання основана на розкладу і змиванню отруйних речовин водяними розчинами миючих засобів при високих температурах. Дегазації стиркою підвергаються вироби з хлопчатопаперових тканин, а також ватяний одяг. В якості миючого розчину використовується 0,3 %-й водяний розчин порошку СФ-2У (СФ-2).

Дегазація провітрюванням (природна дегазація) може бути використана для всіх видів одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту, особливо в випадках їх зараження отруйними речовинами. Вона проводиться при наявності часу і при відсутності інших засобів дегазації. Дегазація провітрюванням найбільш швидко проходить в літніх умовах при температурі 18-25 °C.

Для дегазації і дезинфекції хлопчатопаперового одягу, індивідуальних засобів захисту і брезентів, а також предметів домашнього побуту призначена бучильна установка БУ-4М.

Основні тактико-технічні характеристики БУ-4М: ємність бучильного чану 450 л, об’єм ємності для води 2570 л (бак для води на 570 л і резервуар з тканини на 2000 л), вантажопідйомність підйомного пристосування 300 кг, продуктивність насосу БКФ-4 60 л/хв., час розгортання (згортання) без встановлення сушила 28-32 хв., середня продуктивність по дегазації (дезинфекції) хлопчатопаперового одягу за 10 год. роботи літом 320 компл., зимою – 240 компл., розрахунок – 4 чол.

Станція знезаражування одягу СОО створюються на базі механічних пралень, пралень самообслуговування, фабрик і ательє хімчисток, дезінфекційних відділень бань і санітарних пропускників. Призначаються для обеззаражування одягу і індивідуальних засобів захисту, заражених радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

Розчин для дегазації № 1 представляє собою 5%-ий розчин гексахлормеламіну (ДТ-6) або 10%-ий розчин дихлораміну (ДТ-2, ДТХ-2) в дихлоретану і призначається для дегазації V-газів, отруйних речовин типу іприт і для дезинфекції. Температура замерзання розчину – 35 °C.

Розчин для дегазації № 2-ащ представляє собою водний розчин 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну і 20% аміаку і призначається для дегазації отруйних речовин типу зоман. Температура замерзання розчину – 40 °C.

Розчин для дегазації № 2-бщ представляє собою водний розчин 10% їдкого натру і 25% моноетаноламіну; призна-чається для дегазації отруйних речовин типу зоман. Тем-пература замерзання розчину – 30 °C.

При відсутності розчинів для дегазації № 2-ащ і № 2-бщ для дегазації озброєння і техніки, які заражені отруйними речовинами типу зоман, може використовуватися 20-25%-ий водяний розчин аміаку або 5-10%-ий водяний розчин їдкого натру.

Водяна суспензія ДТС ГК використовується в дегазаційних машинах і комплектах для дегазації озброєння і техніки, які заражені V-газами і іпритом.

Водяні кашки ДТС ГК і хлорного вапна використовуються для дегазації і дезинфекції грубих металевих, гумових і дерев’яних виробів. Кашки готуються шляхом ретельного перемішування двох об’ємів ДТС ГК або хлорного вапна з одним об’ємом води.

Для дегазації отруйних речовин можуть бути використані розчинники: діхлоретан, бензин, гас, дизельне паливо і спирт, а також 0,3%-і водяні розчини миючих порошків СФ-2У, “Дон”, “Ера” і інші. Всі вказані розчинники і розчини не знищують отруйні речовини, а тільки сприяють змиванню їх з зараженої поверхні.

Речовини, які використовуються для виготовлення розчинів для дегазації: гексахлормеламін, діхлорамін, діхлоретан, їдкий натр, аміачна вода, моноетаноламін, ДТС ГК, хлорне вапно.

Гексахлормеламін (ДТ-6) – кристалічний порошок білого або слабо-жовтого кольору з запахом хлору. Не розчиняється в воді, добре розчиняється в діхлоретані. Температура плавлення 125-135 °C. Зберігається в мішках з поліхлорвінілу, що поміщені в дерев’яні ящики. Маса продукту в ящику 30-40 кг.

Діхлораміни (ДТ-2, ДТХ-2) – білі або злегка жовтуваті кристалічні порошки з запахом хлору. В сухому виді стійкі, в воді не розчиняються, добре розчиняються в діхлоретані. В сухому виді зберігається в фанерних штампованих бочках масою 25 кг.

Діхлоретан – летуча, безбарвна або злегка жовтувата рідина з запахом спирту або хлороформу. Температура кипіння 84 °C, температура замерзання –35 °C. В воді не розчинюється, при підпалюванні горить. При попаданні в організм людини викликає сильне отруєння або смерть, його пари шкідливі при тривалому диханні. Діхлоретан використовується в якості розчинника речовин ДТ-6, ДТ-2, ДТХ-2 для дегазації; зберігається і перевозиться в залізних бочках ємністю 100 і 250 л, а також в залізничних цистернах.

Їдкий натр (каустична сода) – білі куски або мілкі лусочки. На повітрі поглинає вологу, зберігається в герметичній тарі. Добре розчиняється в воді. Концентровані розчини (більше 3-5%) роз’їдають шкіру людини і викликають порчу тканин і взуття. Зберігається і транспортується в залізних барабанах ємністю 100 л.

Аміачна вода являє собою 20-25 %-й розчин аміаку в воді. Вона викликає роздратування слизистих оболонок очей і носа, на шкіру людини практично не діє. Температура замерзання аміачної води залежить від наявності в ній аміаку і складає для 8 %-го розчину –10 °C, для 12 %-го розчину –17 °C, для 25 %-го розчину –40 °C. Зберігається аміачна вода в залізних бочках ємністю 100-250 л і інших ємностях.

Моноетаноламін – в’язка рідина жовтого кольору, що володіє слабким аміачним запахом, добре змішується з водою, не діє на шкіру людини. Технічний продукт має не менше 80 % головної речовини. Зберігається і транспортується в залізних бочках ємністю 100 і 250 л, а також в залізничних цистернах.

Дві треті головна сіль гіпохлориту кальцію (ДТС ГК) являє собою білий порошок з запахом хлору. В воді розчиняється помірно, в органічних розчинниках не розчиняється; при попаданні на шкіру може викликати роздратування. Під дією тепла, вологи і вуглекислоти повітря розкладається, чому і повинна зберігатися в герметичній тарі в прохолодному місці, укритому від прямих променів сонця. Зберігається і транспортується в залізних оцинкованих або покрашених барабанах ємністю 25 і 50 л.

Хлорне вапно – речовина білого або злегка жовтого кольору, подібне за властивостями з ДТС ГК, від якого відрізняється декілька меншою активністю для дегазації і дезинфекції. В воді розчиняється погано, не розчиняється в органічних розчинниках, гігроскопічна. Зберігається і транспортується в дерев’яних бочках ємністю 50 і 100 л.

Для фосгену основним способом дегазації є його взаємодія з аміаком і лугами. Ефективно використання для нейтралізації фосгену відходів виробництва лугів, гіпсу та вапна.

Для хлору основним способом нейтралізації є гідроліз і взаємодія з розчинами лугів. Добре розчиняється в воді.Забороняється використання водних розчинів аміаку, що може привести до виникнення хлористого азоту –рідини з температурою кипіння 71°C, який при контакті з твердою фазою вибухає.

Для синильної кислоти при дегазації рекомендується використовувати гіпохлоріти, сульфати заліза або міді, а також формальдегіди.

Несиметричний діметилгідразин (НДМГ)добре нейтралізується розчинами гіпохлорітів.

Сірчаний ангідридактивно взаємодіє з розчинами лугів і добре розчиняється в воді.

Для фтористого воднюосновний спосіб дегазації, це обробка його розчинами лугів. Не допускається використання для нейтралізації води, так як це приводить до виникнення агресивної плавкової кислоти.

Для нейтралізації тетроксиду азоту використовують його здатність до взаємодії з водою і водними розчинами лугів.

Окисел етиленудобренейтралізується розчинами аміаку і водою.

Аміакдобре нейтралізується водою. Більш ефективно для нейтралізації (дегазації) аміаку використання водних розчинів мінеральних кислот.

Для нейтралізації (дегазації) акрилонітрилувикористовують, як правило, розчини лугів, аміаку, гіпохлорітів, але треба враховувати то, що акрилонітрил легко полімеризується і це може привести до руйнування ємностей.

При виході із зони зараження засоби індивідуального захисту можуть зніматися. При цьому знімання їх без попередньої дегазації може здійснюватися при роботі з високо летючими сильнодіючими отруйними речовинами (хлором, аміаком, ціанистим воднем і т.д.). Після закінчення перерви засоби захисту можуть використовуватися без їх заміни.

При роботі зі СДОР, що володіють проміжною або низькою летучістю, засоби захисту шкіри повинні підвергатися дегазації (нейтралізації) на людях.

Після виконання задачі засоби захисту оброблюються розчинами для дегазації (нейтралізації). Після перевірки їх справності і просихання вони направляються для наступного використання за прямим призначенням.

Приймати харчі, пити воду, палити в зоні зараження сильнодіючими отруйними речовинами категорично заборонено,так як це може привести до непередбачених наслідків .

Після проведення робіт з дегазації особовий склад повинен пройти медичний огляд персоналом медичного пункту.

Великомасштабні хімічні надзвичайні ситуації можуть приводити до ураження різної важкості великої кількості людей. В результаті складується важка обстановка для надання медичної допомоги як за об’ємом робіт, так і за умовами їх проведення. Часто ця обстановка ускладнюється тим, що потерпілих додатково приходиться захищати від супроводжуючих аварію (катастрофу) вторинних факторів ураження (пожеж, вибухів, отруєння новими хімічними речовинами і т.д.).

Потерпілим в зоні зараження або в районі хімічної небезпечної ситуації надається перша медична допомога і приймаються заходи щодо негайної евакуації потерпілих в лікарняні установи.

Для вирішення цих об’ємних завдань часто не достатньо сил і засобів на об’єкті аварії і навіть в близько розташованому районі (місті обласного підпорядкування). У зв’язку з цим планами захисту від СДОР повинно бути передбачено залучення для вирішення цих задач формування медичної служби ЦО сусідніх районів (міст обласного підпорядкування), а також підрозділи сил цивільної оборони.

Таким чином, в основу організації медичної допомоги при небезпечних хімічних надзвичайних ситуаціях повинен бути покладений диференційний підхід в залежності від обставин, передбачена двох етапна система медичного евакуаційного забезпечення: перша медична і перша лікарняна допомога, що надається безпосередньо в районі аварії (катастрофи) і осередку хімічного зараження, і спеціалізована допомога і стаціонарне лікування, що організовані за межами хімічного зараження.

На першому найбільш важливішому в організаційному відношенню етапу головним завданням медичної служби при виникненні хімічної небезпечної ситуації є своєчасне надання медичної допомоги потерпілим, а в ряді випадків і проведення санітарних гігієнічних заходів з попередження виникнення інфекційних захворювань. Для виконання цих задач необхідні мобільні медичні підрозділи (формування), які мають високу готовність і здібні негайно приступити до надання допомоги потерпілим при любих обставинах. Потрібна координація їх дій, чітке визначення їх сфери діяльності, встановлення об’ємів робіт і керівництво медичними підрозділами (формуваннями) з єдиного центру.

Порядок використання медичних підрозділів (формувань) при аваріях з СДОР визначається виходячи з положень лікарняного евакуаційного забезпечення потерпілих.

Перша медична допомога особам, які потерпіли від СДОР і отримали травми, надається безпосередньо на місці ураження (отримання травми).

Це досягається двома шляхами: по-перше, самі потерпілі оказують само- і взаємодопомогу, по-друге, до рятувальних робіт негайно залучаються медичні підрозділи (санітарні дружини, санітарні пости і медичні підрозділи суб’єктів господарської діяльності. Потерпілі евакуйовуються з району аварії і зони зараження незалежно від важкості ураження. Важко уражених супроводжує медичний персонал, для чого формуються бригади супроводу. Всі пораненні і хворі доставляються в лікувальні заклади (клініки, лікарні, госпіталі і т.д.).

Головна вимога до організації першої медичної допомоги – надати її максимальній кількості потерпілих в короткі строки і доставити їх в лікарняні заклади. При цьому легкопоранені можуть евакуйовуватися невеликими групами пішим порядком. Потерпілі, які знаходяться у важкому стані, вивозяться транспортом. Для перевезення потерпілих використовують санітарний транспорт і тільки в окремих випадках допускається використання транспортних засобів загального користування. Неправильне транспортування небезпечно ускладненнями для потерпілих. Ось чому автомобілі, що призначенні для перевезення потерпілих, повинні мати відповідне санітарне обладнання.

Для евакуації потерпілих встановлені окремі правила. В першу чергу на транспорт завантажуються важко уражені, потім уражені середньої важкості, останніми – легко уражені. Інфекційні хворі і потерпілі з різко вираженими признаками психічного розладу перевозяться окремо.

За евакуацію потерпілих відповідають спеціально назначені особи із складу штабу керівництва ліквідацією наслідків хімічної небезпечної ситуації або членів постійних комісій з питань техногенної і екологічної безпеки району (міста обласного підпорядкування). Безпосередньо організаторами евакуації є відповідальні особи медичної служби ЦО. Вони особисто проводять первинне евакотранспортне сортування потерпілих, визначають черговість і способи їх відправки, контролюють правильність завантаження транспортних засобів.

На другому етапі надання медичної допомоги виконується в лікувальних закладах.

Своєчасно надана медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних надзвичайних ситуаціях позволяє значно понизити, а в окремих випадках повністю виключити летальний кінець серед уражених.

Загальні принципи надання медичної та долікарської допомоги при отруєннях СДОР включають: припинення дії отрути на організм людини; виведення отрути, яка всмокталася в організм людини; знешкодження отрути в організмі за допомогою медикаментозних засобів; усунення деяких проявів отруєння організму людини, що викликані дією отрути.

При наданні першої допомоги особам, що одержали зараження отруйними речовинами, все вирішує чинник часу. На ураженого, що знаходиться в зоні зараження отруйними речовинами, треба негайно надіти протигаз, попередньо обробити, рідиною з індивідуального протихімічного пакета поверхню обличчя (при попаданні на нього 0Р). У випадку попадання отруйних речовин на відкриті ділянки тіла або одяг ураженого терміново проводиться дегазація цих ділянок. Потім ураженого при можливості швидко евакуювати із зараженої території.

При ураженні отруйними речовинами нервовопаралітичного типу (У-газы, зарин, зоман) та появі симптомів отруєння (звуження зіниць або утруднений подих, задуха, судороги й ін.) - ураженому, крім того, вводять антидот за допомогою шприц-тюбика або шляхом прийому таблетки з пеналу червоного кольору, що знаходиться в аптечці АІ-2 (гніздо № 2).

Шприц-тюбик підготовляють і використовують так. Спочатку закручують до упора ковпачок, що закриває голку шприца, тим самим проколюють внутрішню плівку тюбика; потім виймають ковпачок із голки, тримаючи її нагору. Голку шприца вводять колючим прямуванням у м'яз сідниці, стегна або плеча з зовнішньої сторони (у термінових випадках голку можна вводити в м'яз, проколюючи одяг), видавлюють весь вміст тюбика і виймають голку з м'яза.

При припиненні дихання ураженому отруйними речовинами роблять штучне дихання.

Правила користування шприц-тюбиком

Ураженим синильною кислотою в якості антидота дають амілнітрат. Для цього, відломив в ампулі з антидотом - головку, закладають ампулу під шолом-маску (маску) надягнутого на ураженого протигаза. При припиненні дихання ураженому роблять штучне дихання і потім дають дихати амілнітрат.

При ураженні шкіри капельно-рідкими отруйними речовинами або при їх попаданні на одяг негайно проводять дегазацію і часткову санітарну обробку за допомогою індивідуального протихімічного пакета. Ділянки шкіри, які заражені отруйними речовинами, після опрацювання змащують розчином йодної настойки.

Штучне дихання за методом Калистова

Уражених отруйними речовинами задушливого дії треба тепліше укрити і швидко доставити в медичний заклад. Штучне дихання таким ураженим робити не можна.

Перша допомога при ураженні отруйними речовинами сльозоточивої дії полягає в ретельному промиванні урадженому очей чистою водою; якщо різь в очах не припиняється, ураженого варто направити в медичний заклад. Промивання очей, природно, здійснюється поза зоною зараження, коли можна буде зняти протигаз.

При отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) необхідно діяти у відповідності до вимог Аварійних карток на ці хімічно небезпечні речовини.

Тема 8 Інфекційні захворювання.

Правила поведінки при проведення ізоляційно-обмежувальних заходів та проведення дезінфекції

Інфекційні захворювання. Характеристика деяких збудників та хвороб

Правила поведінки при проведення ізоляційно-обмежувальних заходів

Дезінфікуючі речовини та розчини. Порядок проведення дезінфекції

Правова база: 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., №… 2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Характеристика деяких збудників інфекційних захворювань людей

Найменування захворювання Способи і путі розповсюдження збудників Стійкість в навколишньому середовищі … Найменування захворювання Способи і путі…

Тема 9. Засоби колективного захисту робітників, службовців, населення. Підвищення захисних властивостей житла

Класифікація і основні характеристики засобів колективного захисту населення

Порядок використання засобів колективного захисту населення у НС

Підвищення захисних властивостей житла

Правова база: 8. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., №… 9. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного…

Тема 10. Засоби індивідуального захисту. Правила їх використання

Класифікація і основні характеристики засобів індивідуального захисту

Медичні засоби індивідуально захисту. Правила їх використання

Правова база: 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів

В комплект промислового протигазу великих габаритних розмірів входять:… В промисловості для захисту органів дихання від деяких СДОР використовуються малі протигазові коробки двох типів: з…

Призначення патронів респіраторів

Саморятівники СПП-2 (СПП-4) - це прибори разової дії і призначені тільки для виходу із загазованої зони. Використання їх допускається в повітрі з… Саморятівники мають фільтр попередньої очистки повітря від пилу і диму. При… Респіратори, що знаходяться на забезпечення ЦО (Р-2 і Р-2Д) і в промисловості (ШБ-1, “Айстра-2”, Ф-62П та інші),…

Основні характеристики респіраторів

Перевага ізолюючих дихальних апаратів (ІДА), які забезпечують органи дихання людини необхідною кількістю чистого повітря, є то, що вони можуть… До них відносяться: автономні дихальні апарати, що забезпечують органи дихання… Ізолюючі дихальні апарати (ІДА) діляться на дві групи: протигази з хімічно зв’язаним киснем (ИП-4, ИП-46, ИП-46М) і…

Основні характеристики ізолюючих протигазів і приборів

Ізолюючі респіратори призначені для захисту органів дихання від шкідливої дії непридатної для дихання атмосфери при виконанні гірничорятувальних і… Дихальні апарати ВЛАДА і АСВ-2призначені для захисту органів дихання при… Шлангові ізолюючі дихальні автомати забезпечують органи дихання чистим повітрям через з’єднувальні шланги до них також…

Тема 11. Евакуація. Порядок проведення

Евакуації

Поняття про евакуацію. Порядок дії населення при евакуації

Функції евакуаційних органів при евакуації із районів стихійних лих, аварій, катастроф, зон зараження і затоплення

Правова база : 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

Тема 12. Надання само- та взаємодопомоги при пораненнях, переломах, опіках і ураженні радіоактивними та хімічними речовинами

Основні причини загибелі постраждалих та типові помилки при наданні допомоги

Екстрена допомога при ураженнях в наслідок НС та нещасних випадків

Основи догляду за хворим

Правова база : 1. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВРУ, № 2974-ХП, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

Види закріпляючих бинтових пов'язок

При проникаючій рані грудної клітини, повітря зі свистом засмоктується в рану, а при видиху - з шумом виходить із неї. Таку рану необхідно закрити… Сітчасті пов'язки більш гнучкі ніж із бинта, вони довго і надійно утримуються… Правильно накладена пов'язка захищає рану від інфекції, постійно вбирає виділення із неї, у тому числі гной, позволяє…

Варіанти накладення сітчастих пов'язок

Зміна пов'язки вдома, як правило, неприпустима через небезпеку додаткового інфікування рани. При невмінні це робити можливі й інші ускладнення -… Надання першої допомоги при переломах, опіках, шоці та інших нещасних випадках

Варіанти іммобілізації кінцівок

першої допомоги при ударах заклечається в змазуванні області удару настойкою йоду і накладання давлючої пов’язки. Кінцівці після удару необхідно… Ураженим, у яких є удари з розтрощеними м'язами і великими кровозливаннями у… При вивихах необхідно накласти тугу пов'язку або шину. У випадку ушкодження хребта ураженого необхідно обережно…

Тема 13. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти на виробництві та у побуті. Профілактика пожеж. Правила поведінки

Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти на виробництві та у побуті

Профілактичні протипожежні заходи в будинку (квартирі), житловому секторі і на виробництві

Відповідальними за проведення заходів по забезпеченню пожежної безпеки є керівники об'єктів (організацій, підприємств, установ). Вони повинні:… Основними інженерно-технічними заходами цивільної оборони по підвищенню… На об'єктах господарської діяльності, окрім вказаних заходів по підвищенню протипожежної стійкості, можливе проведення…

Додержання правил поводження з електронагрівальними приладами, газовими і електричними плитами.

Щоб уникнути пожеж з цієї причини, електропроводку і електричні прилади необхідно завжди тримати усправному стані.Старі електропроводи слід замінити… У цілях пожежної безпеки все населення у повсякденному житті повинно… 1. Обережно поводитися із газовими і електронагрівальними приладами.

Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшують імовірність їх швидкого розповсюдження.

У разі виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном - 01.

Уразі виявлення вибухонебезпечних предметів (авіабомби, артилерійські і мінометні боєприпаси, протитанкові і протипіхотні міни, ручні гранати, вибухівку та підозрілі вибухові устрої тощо) виконуйте наступні правила:

не піднімайте і не розбирайте вибухонебезпечні предмети;

огородіть місце знаходження вибухонебезпечних предметів;

виставте при можливості охорону місця знаходження вибухонебезпечних предметів;

повідомте про знахідку органи місцевої виконавчої влади, військкомат, міліцію, відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення рай (міськ)адміністрації.

Завдання для самостійної роботи

Вимоги до виконання самостійної поточної модульної контрольної роботи

Робота виконується на аркушах А-4 з нумерацією сторінок.

Мінімальний обсяг роботи – 10 сторінок, максимальний – 20 сторінок рукописного або друкованого тексту.

Завдання обирається за останньою цифрою номеру залікової книжки, наприклад:

325127 – варіант 7

498350 – варіант 10

Перша сторінка роботи оформляється за зразком (див. Додаток 1).

Завдання включає в себе 2 контрольні роботи з різних тем курсу.

Робота завершується списком літератури, що була використана при підготовці самостійної індивідуальної роботи.

Робота виконується у терміни, вказані у плані самостійної роботи студента. Студент, який вчасно не виконав роботу, до заліку (іспиту) не допускається.

Варіант 1.

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Особливості ліквідації наслідків аварій на залізничному транспорті.

Варіант 2.

3. Роль та основні завдання цивільної оборони.

4. Особливості ліквідації наслідків аварій на об’єктах хімічної промисловості.

Варіант 3.

1. Сили цивільної оборони.

2. Особливості ліквідації наслідків аварій на атомних електростанціях.

Варіант 4.

1. Організація цивільної оборони на об’єктах господарської діяльності.

2. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Варіант 5.

1. Організація розосередження та евакуації населення.

2. Попередження та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру.

Варіант 6.

1. Заходи захисту об’єктів господарської діяльності.

2. Організація рятувальних та невідкладних робіт у випадку біологічного зараження.

Варіант 7.

1. Завдання постійних комісій з надзвичайних комісій при виконавчих органах влади.

2. Організація зв’язку та оповіщення.

Варіант 8.

1. Цивільна оборона зарубіжних країн.

2. Організація та ведення розвідки в інтересах цивільної оборони.

Варіант 9.

1. Медичний захист населення у надзвичайних ситуаціях.

2. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.

Варіант 10.

1. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта господарської діяльності.