Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук
Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук - Реферат, раздел Философия, Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика Складовою Частиною Дснті Була Інформаційна Система З Суспільних Наук, Головни...
Складовою частиною ДСНТІ була інформаційна система з суспільних наук, головним центром якої був Інститут наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН), що координував інформаційну діяльність у галузі суспільних та гуманітарних наук і опрацьовував вітчизняну та зарубіжну наукову літературу відповідного профілю. Серед основних завдань ІНІСН слід відзначити: інформаційне обслуговування наукових установ, вищих учбових закладів, державних і громадських організацій; комплектування та реферування вітчизняних і зарубіжних матеріалів з суспільних наук; випуск реферативних і бібліографічних видань, аналітичних оглядів наукової літератури тощо [57, 88, 131].
ІНІСН здійснював випуск цілого комплексу науково-інформаційних видань. За змістом вони поділялися на поточні та ретроспективні проблемно-тематичні; за типом інформації — на бібліографічні, реферативні та науково-аналітичні. На початку 1990-х років результатом реферативної та аналітичної діяльності відділів і лабораторій Інституту був щорічний випуск 500 інформаційних видань [22, с. 10]. Центральне місце в системі інформаційних видань посідали РЖ ІНІСН. З 1973 р. у світ виходили РЖ "Общественные науки в СССР" у 7 серіях: "Экономика", "Государство и право", "История", "Языкознание" тощо; "Общественные науки за рубежом" в 11 серіях — "Науковедение", "Востоковедение и африканистика", "Философия и социология", "Литературоведение" та ін. Починаючи з 1990-х років РЖ ІНІСН виходять за назвами "Общественные науки в России", "Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература".
Однією з суттєвих особливостей діяльності ІНІСН було охоплення всіх основних напрямів розвитку суспільних наук, що давало змогу готувати інформацію комплексного, концептуального характеру з широкого кола проблем, висвітлювати нові явища у розвитку суспільних наук. Для реалізації цих завдань слугували проблемно-тематичні реферативні та бібліографічні збірники, а також аналітичні огляди наукової літератури, які готувалися в ІНІСН у співпраці з академічними інститутами та іншими науковими установами, котрі активно брали участь у визначенні тематики збірників, відборі літератури та її реферуванні.
Інститут готував і науково-аналітичні огляди літератури. Це найбільш складний, синтетичний вид інформації. В них узагальнювалися основні тенденції розвитку наукової думки в галузі суспільних наук (стан дослідження найголовніших проблем у будь-якій галузі знання, наукові школи чи теорії, презентувалися праці провідних представників суспільно-наукової думки тощо). Теми оглядів торкалися комплексних проблем.
Важливим напрямом діяльності був випуск сигнальної бібліографічної інформації. У 80-90-ті рр. ІНІСН видавав 28 щомісячних покажчиків літератури з провідних галузей суспільних наук: 7 випусків висвітлювали радянську літературу; 7 — зарубіжну за серіями: "Экономика", "Философия", "История. Археология. Этнография", "Государство и право", "Науковедение", "Литературоведение", "Языкознание"; решта — вміщувала інформацію в цілому про літературу, опубліковану в СРСР та за кордоном (щодо європейських соціалістичних країн, країн Азії та Африки тощо). Інститут передплачував літературу зі 115 країн і отримував більш ніж 4 тис. іноземних журналів. Річний комплект із 28 покажчиків літератури вміщував інформацію приблизно про 250 тис. книг та статей, опублікованих мовами народів СРСР, а також 35 іноземними мовами [21, с.30].
Інформаційна система з суспільних наук крім ІНІСН (центрального органу) мала також ряд галузевих центрів, регіональних інформаційних органів і мережу інформаційних відділів у наукових установах та вузах.
Матеріал для розв язання тестів Виникнення та основні етапи розвитку реферування Кожна нова... Історія існування реферату як інформаційного документа налічує понад три... Центральне положення реферату в системі наукової комунікації не похитнулося й після широкого впровадження в...
Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика
Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу ро
Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР
Виникнення основних спеціалізованих РЖ у СРСР припадає на 30-40-ві рр. ХХ ст., але ще 1921 року для проведення інформаційно-бібліографічної діяльності було утворено Бюро іноземної науки та техніки
Терміносистема науково-інформаційної діяльності
Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результат
Українські реферативні видання 90-х рр. ХХ ст.
Розпад СРСР та створення на його території 15 незалежних держав, в тому числі України, призвели до необхідності становлення в кожній із них національної системи НТІ. Це диктувалося потребами забезп
Тестові завдання
№ 1
У XIX ст. основною одиницею професійної наукової комунікації стає
-стаття
-бібліографічний покажчик
-реферат
-анотація
№ 2
Виникнення та основні етапи розвитку реферування
Протягом останніх трьох століть у світі склалася усталена система наукової комунікації, що базується, головним чином, на використанні наукової літератури. У науці комунікації відіграють особливу ро
Терміносистема науково-інформаційної діяльності
Інформаційна діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результат
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов