ПОКРІВЛІ ТА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ

Цілісність покрівлі та гідроізоляції будівлі забезпечує захист огороджуючих конструкцій від руйнівної дії вологи. Пошкодження їх можуть понизити рівень безпеки будівлі і навіть привести до аварії.

За розмірами руйнування, покриттів пошкодження можна підрозділити на точкові, зосереджені на площі до 1 м₂, локальні, розміщені на площі до 100 м², і суцільні, тобто часті точкові або сполучені локальні пошкодження, що займають загалом більше 40 % площі покрівлі.

Точкові пошкодження найчастіше є результатом механічної дії на покрівлю. Це проломи, прориви, здутини, тріщини, загортання полотнищ рулонної покрівлі, наскрізні прориви, раковини, лущення, наскрізні тріщини мастикового гідрозахисного шару покрівельних плит індустріальних дахів; тріщини, околи кутів, проломи або викришення окремих листів азбоцементних покрівель; дрібні свищі, пробоїни, корозія окремих листів сталевих покрівель.

Локальні пошкодження, як правило, є наслідком низької якості застосованих матеріалів і виконання робіт. До них належать: старіння водоізоляційного шару в єндовах і примиканнях; загортання полотнищ рулонного килима; відшарування, здутини одного з шарів рулонної покрівлі; розриви покрівельного килима над стиками плит покриття, відшарування в єндовах, тріщини в примиканнях; корозія, відшарування, суцільне лущення мастикового гідроізоляційного шару у водозбірному лотку індустріальних дахів; корозія в єндовах, тріщини, околи, проломи азбоцементної покрівлі; корозія, свищі, пробоїни в єндовах і окремих листах сталевих покрівель.

За ступенем руйнування водоізоляційного покрівельного килима пошкодження класифікуються таким чином: руйнування захисного шару; руйнування опорядження місць примикання; руйнування опорядження карнизної частини покриття; руйнування одного, двох. трьох і т.д. основних шарів покрівельного килима; повне руйнування покрівельного килима основи і теплоізоляційного шару під ним.

В обстеження покрівлі включають візуальний огляд. інструментальні виміри і комплекс лабораторних випробувань відібраних зразків і вирубок матеріалів покриття і покрівлі за наявності протікань. Візуально визначають стан відкритих елементів конструкцій даху: нижньої площини покриття, захисного верхнього шару покрівлі і деталей примикань покрівлі. Інструментальними замірами визначають площу покрівлі, площу руйнувань. Лабораторними дослідженнями визначають стан прихованих конструктивних елементів: паро, термоізоляції і вирівнювальної стяжки. а також ступінь корозії матеріалу покрівлі.

В підготовчі роботи до огляду входить розчищення найбільш характерних місць покрівлі від сміття, бруду та пилу, прибирання в цих місцях гравійної посипки з оголенням основного покрівельного килима; встановлення ходових трапів на азбоцементних і сталевих покрівлях. Покриття оглядають, починаючи із несучої конструкції. Спочатку перевіряють стан конструкції та інженерних комунікацій, що проходять крізь покриття.

Для визначення гідроізоляційних властивостей виявляють сліди протікання покрівлі на стелі і стінах приміщень, що розташовані безпосередньо під дахом. Сліди протікань наносять на план покриття та суміщують їх з відміченими пошкодженнями покрівельного килима. При утрудненнях із визначенням місць протікань використовується локальне заливання окремих ділянок покрівлі. При цьому ділянки покрівлі, що випробовуються, відокремлюються від інших ділянок покрівлі валиком, який влаштовують з цементного розчину висотою 100 мм.

При зовнішньому огляді обстежують суцільність та цілісність рулонного покриття з занесенням у протокол таких даних:

по покрівлі - наявність сміття, бруду і місць механічних пошкоджень на її поверхні; стан примикань покрівлі; наявність тріщин у покрівельному килимі (рис. 4.10);

пошкодження покрівлі різними конструкціями стояками, відтяжками антен та ін.);

 

Рис.4.9. Руйнування покрівлі рослинним фактором. Наявність сміття, бруду і тріщин у покрівельному килимі

 

на стелі - наявність тріщин. прогинів, місць протікання, висолів і слідів зволоження конденсатом;

по деталях покриття - стан карнизних вузлів, огорожі даху, випусків і облаштувань вентиляційних каналів і шахт, виходів на дах, дефоромаційних швів, опор стояків і відтяжок;

по системах водовідводу - умови видалення води: наявність застійних "блюдець". фактичні ухили даху, ступінь забруднення водоприймальних воронок, ступінь замокання фасадних стін і цоколя.

Під час обстеження у зимовий період фіксуються зони і глибини відкладання снігу на поверхні даху, ступінь обмерзання прикарнизної частини і вентиляційних каналів.

При зовнішьому огляді сталевих покрівель належить додатково обстежити стан і величину корозії покрівельної сталі. а також ступінь гниття дерев’яних конструкцій покриття.

Зовнішній огляд азбоцементних покрівель додатково включає обстеження стану металевих елементів, а також наявність корозії і наднормативних прогинів прогонів і лат.

При зовнішньому огляді покриттів із комплексних плит додатково обстежують ступінь атмосферної корозії мастикового гідроізоляційного шару. адгезію гідроізоляційного шару до поверхні покрівельного елемента, наявність тріщин у стиках комплексних плит покриття.

Пошкодження гідроізоляції класифікують за розмірами і ступенем руйнування.

За розмірами руйнування гідроізоляції пошкодження можна підрозділити на точкові, зосереджені на площі до 1 м^2, локальні, розміщені на площі до 10 м², і суцільні, тобто численні точкові або сполучені локальні пошкодження, що займають загалом більше 40% площі гідроізоляції.

Точкові пошкодження найчастіше є результатом механічної дії на шар гідроізоляції. Це проломи, прориви, тріщини в шарі гідроізоляційного матеріалу, які зумовлені осіданням основи гідроізоляційного шару або притискуючих конструкцій.

Локальні пошкодження гідроізоляції, як правило, є наслідком низької якості застосованих матеріалів і виконаних робіт або значних осадових явищ.

За ступенем руйнування гідроізоляції пошкодження класифікують таким чином руйнування притисної (захисної) стінки, руйнування захисного шару, руйнування місць примикань, руйнування одного, двох і т.д. шарів гідроізоляції; повне руйнування гідроізоляційного килима.

У підготовчі роботи для огляду входить розчищення характерних місць усередині підземних приміщень, очищення від грунту ділянок зовнішньої гідроізоляції, розбирання притискуючих стінок.

Обстеження стану гідроізоляції включає візуальний огляд і інструментальні заміри.

До початку огляду підземних приміщень будівлі необхідно провести огляд стану сантехнічних комунікацій, що проходять в цьому приміщенні, щобїхпротікання не вважати як протікання гідроізоляції.

Внутрішню гідроізоляцію приміщень оглядають безпосередньо, виявляючи місця протікань, характер та інтенсивність протікань, наявність на поверхні слідів механічних ушкоджень – вибоїн, відколювань і тріщин. Особливу увагу звертають на наявність слідів корозії несучої арматури конструкцій підземної частини.

Стан зовнішньої гідроізоляції будівлі визначають за наявності чи відсутності слідів протікань на стінах і підлозі ізольованого підземного приміщення. При цьому також визначають місця протікань, характер протікань, їх інтенсивність, сліди виколювань і корозії арматури на стінах приміщень. Інструментальне обстеження проводять у випадку осадових явищ підземних будівельних конструкцій і прилеглого до них грунту. В основному фіксується ширина і глибина розкриття тріщин.

За наявності точкових і локальних пошкоджень, зон протікань визначають місця розташування і розміри ділянок з такими пошкодженнями. За наявності суцільних протікань покрівель і гідроізоляції додатково виконують вирубки ізоляційного матеріалу у цих зонах і лабораторними випробуваннями визначають стан цих покриттів.

Лабораторні випробування вирубок покрівельного і гідроізоляційного килима проводити у відповідності з вимогами ГОСТ 4203-79. ГОСТ 2678-94, ГОСТ 26589-94.

Аналіз результатів обстеження покрівель або гідроізоляцій виконують для встановлення типів небезпечного стану покрівлі або гідроізоляції.

Визначаючи категорію технічного стану покрівель та гідроізоляції керуються таблицею 11.

Таблиця 11

Класифікаційні ознаки технічного стану покрівель та гідроізоляції

Технічний стан	Дефекти покрівельного або гідроізоляційного шару	Протікання покрівлі
Нормальний	Відсутні, окремі точкові;	Немає
Задовільний	Точкові, окремі локальні;	»
*Непридатний до нормальної експлуатації	Масові локальні, об’єм яких менше 40% всієї площі;	Окремі, не більше 20 % площі
Аварійний	Сполучені локальні, об’єм яких більше 40% цієї площі	Масові

* Для гідроізоляції - задовільний для приміщень ІІ-ІІІ категорій за вологістю.