рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основи бюджетних процесів у ФРН

Основи бюджетних процесів у ФРН - раздел Философия, ЛЕКЦІЯ №10 Тема 11. Світовий досвід бюджетного менеджменту Адміністративно-Територіальний Устрій. Після Об'єднання ...

Адміністративно-територіальний устрій. Після об'єднання двох частин Німеччини в 1990 р. територія збільшилась. Адміністративно Німеччина поділена на землі, округи й общини. Земель 16 — Баден-Вюртемберг, Баварія, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія-Ангальт, Шлезвіг-Голь-штейн і Тюрінгія.

Державний устрій.Усі землі мають широкі права автономії. Так, кожна земля має свою конституцію, свій парламент, прем'єр-міністра, котрий є головою виконавчої влади і главою землі, загальні вищі суди, суди першої та другої інстанції, Конституційний суд (крім землі Шлезвіг-Гольштейн). Землі мають самостійний бюджет, а в Баварії навіть проголошено власне громадянство. Землі мають пра­во укладати державні договори з іншими державами. Форма — фе­деративна.

Органи державної влади. Глава держави — федеральний прези­дент, але він є "слабкою" фігурою порівняно з федеральним канцле­ром — головою федерального уряду. Федеральний президент не вхо­дить до складу ні уряду, ні законодавчих органів. Законодавча влада представлена двопалатним парламентом — бундестагом, куди вхо­дять представники народу, які вибираються шляхом прямих і за­гальних виборів, та бундесратом, який складається з членів уряду земель, які їх призначають і мають право відклику. Крім того, функ­ціонує Об'єднаний комітет, який складається на дві третини з депу­татів бундестагу і однієї третини членів бундесрату. Юридична вла­да представлена Федеральним конституційним судом, федеральни­ми судами і судами земель.

Конституція. Конституція Німеччини була ухвалена 23 травня 1949 р. Надалі мали місце певні зміни і доповнення. Суттєво допов­нена була у 1993 р. Характерною особливістю Конституції є чітке розмежування повноважень федерації і земель, а також особливий розділ — "Фінанси", де передбачені фінансові відносини, включаючи перелік федеральних податків і зборів.

Бюджетні відносини.Бюджетна система ФРН у її сучасному вигляді почала формуватися у 20-х роках минулого століття, на початку 90-х суттєво доповнилась приєднаними землями колиш­ньої НДР.

Після Другої світової війни економічний розвиток, частково зав­дячуючи "плану Маршалла", був настільки бурхливим, що дістав назву "німецького дива". Справді, після війни економічне становище Німеч­чини було жахливим. Розруха, державний борг зріс із 27,2 млрд ма­рок наприкінці 1938 р. до 377,2 млрд марок у 1945 p., інфляція досягла 600 % . У цих умовах істотну допомогу країні надали СІЛА, виділивши 3,12 млрд дол. Але основну роботу німці виконали самі. Автором "німецького дива" був Людвіг Ерхард (1897—1977). Л. Ер-хард разом з А. Мюллером-Армаком очолювали групу німецьких неолібералів, яка стала відомою як кельнська школа і яка розробила концепцію соціального ринкового господарства. Основою цієї кон­цепції стало положення про еволюцію регулюючої ролі держави і ринку. Шляхом проведення грошової, господарські реформи, вста­новлення злагоди між профспілками, підприємцями й урядом йому вдалося вже до кінця 1949 р. довести валовий обсяг промислового виробництва до 98,4 % від рівня 1936 p., а до кінця 1950 р. — до 114,4 "/о1. У 60-ті роки рівень безробіття становив менше 1 %.

Сучасний бюджетний устрій ФРН має три рівні — федеративний, земельний і общинний.

У бюджетному процесі беруть участь такі органи влади та їхні структурні підрозділи: уряд — Міністерство фінансів; представницькі органи — бундестаг — бюджетний комітет (традиційно заведено, що голова цього комітету обирається від представників опозиційних партій), підкомітет з перевірки звітності (бере участь у перевірці виконання бюджету), незначна кількість власних співробітників з бюджетних питань, Федеральна рахункова палата, а також бундесрат (затверджує закон про бюджет як верхня палата парламенту); Феде­ральний казначейський двір. Крім цього, забезпечується широка участь науковців і громадськості.

Розглянемо повноваження окремих учасників бюджетного про­цесу детальніше.

Федеральний казначейський двір є незалежним державним за­кладом, який діє згідно з Федеральною і земельними конституціями. До його функцій входить контроль економічної і фінансової діяль­ності, і він може перевіряти роботу Міністерства фінансів.

На рівні земель діє уряд і парламент (ландтаг). У складі уряду землі діє Міністерство фінансів. Головні фінансові управління і по­даткові інспекції є структурними підрозділами Міністерства фінансів і водночас вони діють як представники федерації.

Головне фінансове управління або Верховна фінансова дирекція існує тільки на рівні земель і керує підвідомчими податковими інспек­ціями. Керівник Головного фінансового управління — президент, призначається по черзі федерацією і землею. Міністерство фінансів організовує роботу податкових інспекцій і по відомчій лінії підпо­рядковується федеральному Міністерству фінансів.

Розглянемо бюджетне планування. У Німеччині значна увага приділяється фінансовому плануванню, у тому числі бюджетному. Фінансове планування обов'язково здійснює не лише федерація, а й землі. Широко застосовуватись воно почало з 1967 p., основою його є середньострокове планування до п'яти років. При цьому виді пла­нування можливо враховувати зміни в бюджетній політиці.

Перший рік — це поточний бюджет, другий рік, рік на який фор­мується бюджет, і наступні три роки — перспективний бюджет.

Планування в Німеччині є ковзним. Це означає, що фінансовий план складається кожен рік наново, і при цьому період планування зміщується на один рік уперед. У такий спосіб забезпечується наба­гато більша порівняно з постійним планом актуальність: ковзний план у змозі більш гнучко реагувати на зміну економічних і соціаль­них умов.

Основа фінансового планування — це планування витрат. Досить чітко плануються витрати, пов'язані з управлінською діяльністю, витрати на інфраструктуру. На основі чітких нормативів передба­чається дохідна частина. Збалансування досягається на основі прог­нозу макроекономічних показників. На перші два фінансові роки складається макроекономічний прогноз з урахуванням змін госпо­дарської кон'юнктури, а на подальші три — такі зміни не врахову­ються. Зважаючи на досить низький рівень інфляції, планування проводиться в цінах поточного року.

У фінансовому плані, що публікується, витрати згруповані в 40 блоків за функціональними ознаками. Для внутрішнього користу­вання в державних органах існують близько 1500 дохідних і 8000 витратних статей бюджету.

Для зіставлення федерального, земельного й общинних бюджетів існує єдина бюджетна класифікація.

Погодження бюджетних планів усіх рівнів здійснюється радою з фінансового планування. Ця рада є координуючим структурним органом на рівні міністерств як федерації і земель з участю пред­ставників общин.

Розглянемо бюджетний процес. На рівні федерації проект бю­джету готує Міністерство фінансів, уряд подає на розгляд парламенту. Парламент при розгляді бюджету може вимагати від уряду будь-яку необхідну інформацію. Реалізується це право через письмові й усні звернення, депутатські запити, запрошення на секційні та пленарні засідання відповідних урядових осіб.

До основних видів даних, які необхідні парламенту, належать:

• основні макроекономічні показники, їх обґрунтування;

• детальний загальний фінансовий звіт уряду; •

• повідомлення Федеральної рахункової палати;

• доповіді та висновки експертів незалежних організацій про фінансовий та економічний розвиток;

• критичні конструктивні публікації з бюджетних питань у за­собах масової інформації.

У Німеччині протягом тривалого періоду склалася традиція по­дання науковими економічними інститутами й організаціями експерт­них доповідей щодо бюджетного процесу. Особливою популярністю користуються детальні аргументовані висновки Експертної ради, які містять оцінку загальноекономічного розвитку і публікуються у пресі в листопаді кожного року. До Експертної ради входять п'ять найав­торитетніших учених-економістів, яких в народі називають "п'ятеро мудреців" (у цьому виразі в перекладі з німецької немає ані краплі іронії, лише повага до людей з великим життєвим та науковим дос­відом). Подають свої висновки Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Процес обговорення бюджету, як і його виконання та звіт, широко висвітлюються в засобах масової інформації, що попереджає негативні тенденції в бюджетному процесі. При обговоренні бюджету на засідання уряду зазвичай запрошуються провідні політики — члени парламенту. Основна роль у бюджетному процесі відводиться бюджетному комітету бундестагу. Члени бюджетного комітету є доповідачами з певних розділів бюджету, оскільки вони володіють необхідною інформацією й узгоджу­ють свої позиції з урядом. Процес обговорення у двох палатах парламен­ту доволі тривалий — від трьох до трьох з половиною місяців.

Прийняття бюджету є суверенним правом парламенту — спочат­ку він має бути прийнятий бундестагом, а потім отримати схвалення бундесрату.

Після затвердження бюджету діє принцип розподілу влади, згідно з яким виконання бюджету — абсолютна компетенція уряду, і парла­мент не має права вимагати від уряду, щоб він у повному обсязі викону­вав окремі статті — контролюються лише основні цифрові показники.

У політичних колах, особливо в період виборчої кампанії, вважають­ся популярними додаткові програми щодо витрачання бюджетних коштів. Для того, щоб узгодити з політиками спільні дії, уряд погоджує з лідерами політичних партій так звані священні цифри. Такими циф­рами можуть бути: загальна величина бюджетних витрат, відсоток їх збільшення порівняно з попереднім роком, обсяг дефіциту бюджету.

Згідно з німецьким бюджетним правом міністр фінансів може здійснювати додаткові витрати лише в тому разі, коли є економія за іншими статтями витрат, не виходячи за затверджені контрольні цифри.

Контролюють виконання бюджету органи виконавчої, законодав­чої влади, а також громадські інституції. З боку органів виконавчої влади контроль здійснюють Міністерство фінансів, уряд. Усередині міністерств існують власні контрольні підрозділи. З боку органів законодавчої влади основна роль належить підкомітету з перевірки звітності бюджетного комітету. За окремими напрямами виконання бюджету контроль здійснює Федеральна контрольна рахункова па­лата. З боку громадських інститутів контроль можуть здійснювати різні асоціації, інститути та громадські організації. Так, наприклад, "Союз платників податків" досить ретельно відстежує оптимальність використання бюджетних коштів. За результатами перевірок кон­трольних органів проводиться регулярне інформування громадськості.

Закінчується цикл бюджетного процесу затвердженням звіту про виконання бюджету. Період між закінченням бюджетного року і затвердженням звіту про виконання бюджету досить довгий — два з половиною роки. Це викликано необхідністю ретельної перевірки витрат бюджету. Нині вживаються заходи щодо скорочення цього терміну, щонайменше до шести місяців.

Податки.У ст. 108 Конституції Німеччини закріплено розподі­лення повноважень щодо стягування податків. Податки за їх рівня­ми можуть бути такі: спільні, федеральні, земельні, общинні.

Спільні: прибутковий податок, податок на корпорації, податок з обороту.

Федеральні: доходи від фінансових монополій, митні збори, пода­ток з вантажного автотранспорту, разовий податок на майно, подат­ки на користь Європейського Союзу.

Земельні: податок на майно, податок на спадок, податок на авто­машини, податок на пиво тощо.

Общинні: частина надходжень від прибуткового податку, частина платежів від фізичних осіб.

Податкова система передбачає певні критерії вирівнювання, пере­розподіл податків від більш економічно розвинутих земель на користь менш розвинутих через федеральні трансферти, обов'язкове узгоджен­ня рівня місцевих податків з адміністрацією земель і федерації.

У Німеччині налічується 40 видів податків. Найбільшу питому вагу мають податок на заробітну плату, податок на оборот, податок на пальне, податок на підприємства.

Розглянемо найвагоміші податки.

1. Податок на заробітну плату. На цей вид податку припадає майже третина всіх податкових надходжень. При стягуванні подат­ку враховуються податкові класи і види діяльності, використову­ються таблиці, карти.

Податкові класи такі:

1) одинокі працюючі без дітей;

2) одинокі, розлучені, овдовілі люди, які мають на утриманні дитину;

3) подружні пари, якщо в сім'ї працює один із подружжя. Якщо працюють обоє, один із них за спільною згодою переходить у п'ятий клас;

4) обоє з подружжя працюють, але обкладаються окремо;

5) обоє з подружжя працюють, але один із них обкладається за третім класом;

6) працюючі, які отримують заробітну плату в кількох місцях.

Податкові таблиці такі:

1) нульова (вільна від оподаткування). Доходи до 5616німецьких марок для одиноких і до 11 232 марок — для сімейних звільнені від податку;

2) нижня пропорційна зона. Доходи від 5617 до 8100марок для
сімейних оподатковуються за ставкою 10 %;

3) прогресивна зона. Лінійне зростання ставки податку від 19 до 53 % для доходів від 8101до 120 000 марок для одиноких і відпо­ відно подвоєних сум для сімейних;

4) верхня пропорційна зона. Доходи, що перевищують 120 000 марок для одиноких і 240 000 марок для сімейних громадян, оподат­ковуються за ставкою 53 % (гранична).

Податкові карти заповнюються за місцем проживання і врахо­вують податковий клас, кількість дітей, віросповідання, сімейний стан, здатність громадян здійснювати платежі. Так, для осіб, яким більше 64 років, сума доходів зменшується на 40 %, але не більш як на 3720 марок. На утримання кожної дитини (до 18 років) передбачена сума 3024 марок, а для одиноких з дітьми — додаткова сума на ведення домашнього господарства — 5616марок.

Доходи за видами діяльності такі:

1) від сільського та лісового господарства, в т. ч. садівництва;

2) від промислових підприємств;

3) від самостійної діяльності (лікарів, архітекторів, податкових консультантів, художників та артистів);

4) від праці за наймом (зарплата робітників та службовців);

5) доходів з капіталу (відсотки, дивіденди);

6) від здавання у найм та оренду приміщень, що не належать до промислових підприємств, сільського та лісового господарства;

7) інші надходження (пенсії, прибуток від спекулятивних угод).

Доходи за першими трьома групами обчислюються як прибуток, а за рештою — як перевищення доходів над витратами, пов'язаними з одержанням цих доходів. Для найманих працівників це витрати на спецодяг, поїздки на роботу; для власників будинків — відсотки за боргами, амортизація, витрати на утримання приміщень. Якщо немає підтвердження про вищі затрати, необхідні для одержання й збереження доходів 4—7 груп, для отримувачів зарплати передбаче­но річні відрахування у розмірі 2000 марок, з доходів на капітал — 100 марок, пенсій — 200 марок.

2. Податок на додану вартість. На нього припадає приблизно 28 % усіх податкових надходжень. Загальна ставка — 15 %, але на основні продовольчі товари, книги, журнали — 7 %. Обороти кафе і ресторанів оподатковуються за підвищеними ставками. Цей вид по­датку має пільги. Так, якщо в малому бізнесі оборот за попередній рік менший за 20 тис. марок, а в поточному році він не перевищив 100тис. марок, то підприємець цього податку не сплачує. Але в такому разі підприємець сплачує податок на отриману заробітну плату.

Підприємства сільського і лісового господарства, а також товари, які йдуть на експорт, звільняються від цього виду податку.

3. Акцизи здебільшого надходять у федеральний бюджет, крім акцизу на пиво, який сплачується в бюджети земель. Найбільша сума акцизу в 1994 р. була на мінеральне паливо — 31,8 млрд марок, на тютюнові вироби — 15,5 млрд, близько 2 млрд марок — на каву.

4.Корпоративний податок на прибуток. Якщо прибуток не розподіляється відносно дивідендів — ставка 50 %, якщо розподі­ляється — 36 %.

5.Податок на власність. Цей податок на німецьких землях уперше був уведений у 1278 р. королем Рудольфом фон Габсбургом. З 1 січня 1995 р. ставка піднята до 1 % для фізичних осіб. Не оподатковується майно вартістю до 120 тис. марок. Після 60 років ця межа збільшується ще на 50 тис. марок. Для юридичних осіб ставка становить 0,6 % і оподатковується майно вартістю понад 20 тис. марок. Пільги діють у сільському і лісовому господарстві. Переоцінювання майна здійснюється через кожні три роки.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЛЕКЦІЯ №10 Тема 11. Світовий досвід бюджетного менеджменту

Тема Світовий досвід бюджетного менеджменту год самостійного опрацювання... Питання... Основи бюджетних процесів у Великобританії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основи бюджетних процесів у ФРН

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Основи бюджетних процесів у Великобританії
Адміністративно-територіальний устрій. До складу Вели­кобританії входять Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія. Крім того, є ще ряд островів — Гебридські, Оркнейські, Шо

Основні соціально-економічні показники
(Дані подаються за 1995 р.)1   Обсяг ВНП, млрд дол. 1094,73 Місце у світі (за обсяг

Основи бюджетних процесів у Франції
Адміністративно-територіальний устрій. Метрополія держа­ви розділена на 22 регіони, 96 департаментів і близько 36 тис. ко­мун. До складу Франції входять п'ять заморських департ

Державні податки
1. Податок на додану вартість. Саме цей податок як такий був уперше застосований у Франції в 1954 р. Характерною особли­вістю цього податку у Франції є те, що операції, пов'

Місцеві податки
1. Земельний податок на забудовані ділянки. Стягується в розмірі 50 % кадастрової вартості землі, де є будинки, споруди, резер­вуари тощо. Від цього податку звільняється дер

Основи бюджетних процесів у США
Адміністративно-територіальний устрій. США включають 50 штатів і федеральний округ Колумбія. Штати Аляска і Гаваї розташовані поза межами основної території. Крім того, США маю

Розглянемо бюджетний процес.
Розроблення проекту федерального бюджету здійснює Міністерство фінансів та Адміністративно-бюджетне управління. Усі державні струк­тури, які фінансуються з федерального бюджету, подають Міністер­ст

Розглянемо бюджетні відносини на місцевому рівні.
Близько 40—60 % доходів регіональних бюджетів — штатів та територіальних одиниць — формуються за рахунок трансфертів. Найбільш залежні від федеральної допомоги міста Анкоридж (Аляс­ка) — на 71,3 %,

Податки штатів. До них належать
– Податок на доходи громадян. Сплачують жителі або праців­ники, які отримують заробітну плату в даному штаті. Наприклад, працівники, які працюють у Нью-Йорку, але тут не живуть, сплачують по

Основи бюджетних процесів у ФРН
Адміністративно-територіальний устрій. Після об'єднання двох частин Німеччини в 1990 р. територія збільшилась. Адміністративно Німеччина поділена на землі, округи й общини. Зем

Основи бюджетних процесів у США
Адміністративно-територіальний устрій. США включають 50 штатів і федеральний округ Колумбія. Штати Аляска і Гаваї розташовані поза межами основної території. Крім того, США маю

Розглянемо бюджетний процес.
Розроблення проекту федерального бюджету здійснює Міністерство фінансів та Адміністративно-бюджетне управління. Усі державні струк­тури, які фінансуються з федерального бюджету, подають Міністер­ст

Розглянемо бюджетні відносини на місцевому рівні.
Близько 40—60 % доходів регіональних бюджетів — штатів та територіальних одиниць — формуються за рахунок трансфертів. Найбільш залежні від федеральної допомоги міста Анкоридж (Аляс­ка) — на 71,3 %,

Податки штатів. До них належать
– Податок на доходи громадян. Сплачують жителі або праців­ники, які отримують заробітну плату в даному штаті. Наприклад, працівники, які працюють у Нью-Йорку, але тут не живуть, сплачують по

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги