Методика і техніка селекційного процесу - раздел Культура, СПЕЦІАЛЬНА СЕЛЕКЦІЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР Штучне Схрещування Включає Три Основних Операції: Підготовку Суцвіття До С...
Штучне схрещування включає три основних операції: підготовку суцвіття до схрещування, кастрацію і запилення.
Кастрація – це видалення пиляків з квіток материнської рослини, а запилення – нанесення пилку батьківських рослин на приймочку маточки кастрованих квіток. Кастрація необхідна в самозапилюваних рослин, у перехреснозапилюваних відсоток самозапліднення невеликий, тому на практиці їх інколи не каструють. Батьківську форму доцільно брати з домінантним геном-маркером, тоді в F1 буде чітко видно гібридні рослини. Для повної упевненості в одержанні дійсно гібридного насіння краще в них проводити кастрацію квіток.
Каструвати квітки необхідно в той час, коли пиляки ще не дозріли, але вже достатньо розвинулися, і їх легко видалити з квітки, без пошкодження насіневого зачатка. Для проведення схрещування необхідно мати: пінцет з гладенькими тоненьким кінцівками, прямими або зігнутими; ізолятор; спирт (можна денатурований); тоненьку мідну проволоку або нитку; вату; маленькі ножиці; кілки для опори; баночку або бюксик з притертою кришечкою для зберігання пилку.
У пшениці запліднення може відбуватися ще до виходу колоса з піхви листа. Коли з’являються перші вустюки з піхви листа колос обережно розвертають з листової обгортки і приступають до кастрації квіток. Необхідно пам’ятати, що прохолодна, пасмурна і дощова погода затримує дозрівання пиляків і маточок, а суха і жарка – прискорює.
Для одержання більш ефективного результату від схрещування і для зручності проведення кастрації обирають найбільш розвинений колос на рослині і проводять його підготовку. Якщо колос з вустюками, то перш за все їх обрізують ножицями. Верхні, слабо розвинені колоски також обрізують. Нижні колоски обламують пінцетом. На колосі залишають всього 6 – 10 добре розвинених колосків. З них пінцетом видаляють верхні квітки, залишаючи в кожному колоску лише дві нижні, найбільш розвинені квітки, які дають найбільш крупне насіння.
З залишених 12 – 20 квіток (6 – 10 колосків по дві квітки в кожному) видаляють пиляки. Для цього кінчиком стиснутого пінцета проводять від верхівки нижньої квіткової луски, легенько натискаючи на неї, від кінця до основи. При цьому утворюється щілина, в яку дуже обережно вводять пінцет. Щоб не обломити квітку, колосок підтримують пальцем лівої руки, не даючи йому дуже відгинатися. Щілина краще утворюється, якщо під час просування пінцета до основи квіткової луски натискати на верхівку квітки вказівним пальцем лівої руки, в якій утримується весь колос. Для того, щоб легше можна було ввести пінцет у квітку, інколи попередньо підрізують верхівки квіткових лусок і пінцет вводять у квітку зверху через щілину між квітковими лусками.
Коли пінцет обережно ввели в квітку, дещо послаблють його і розводять квіткові луски. Потім пиляки захоплюють пінцетом за верхню частину і виймають їх з квітки. Необхідно мати на увазі, що приймочка маточки надзвичайно ніжна і її можна легко пошкодити або обірвати. Тому краще видаляти пиляки по одному. При ретельній роботі після закінчення кастрації квіткові луски змикаються, займаючи звичне положення.
Починати кастрацію необхідно з нижнього колоска. Закінчивши кастрацію двох квіток нижнього колоска, переходять до колосків, що розміщені вище, з одного боку колоса.
Закінчивши кастрацію всіх квіток з одного боку колоса, переходять до колосків з іншого боку колоса. і каструють у тому ж порядку, тобто знизу вверх. Відповідний порядок кастрації квіток необхідний для того, щоб не пропустити жодної квітки. В противному разі при точних роботах доведеться в майбутньому (при запиленні) вибракувати весь колос, оскільки пилок з залишених пиляків може запилити приймочки маточки решти квіток усього колоса.
Для впевненості в чистоті кастрації необхідно після закінчення кастрації колоса переглянути всі квітки і переконатися у відсутності пиляків або їхнії решток. Щоб уникнути повторного огляду квіток, інколи проводять кастрацію квіток лише з одного боку колоса, а решту колосків з іншого боку видаляють. При використанні такого способу за чистотою роботи проводять огляд квіток зовні, не розкриваючи їх, оскільки пиляки на сонячному світлі в цьому випадку добре видні крізь квіткові луски.
Після кастрації всіх квіток на колос надівають пергаментний ізолятор, розміри якого можуть бути, наприклад, 7 х 18 см. На ізоляторі пишуть простим графітовим олівцем номер материнської рослини, дату кастрації і підпис особи, що проводила кастрацію.
Щоб запобігти здавлюванню стебла або його зламуванню і не допустити потрапляння під ізолятор комах, стебло під колосом обгортають ватою в цьому місці зав’язують ізолятор тоненькою мідною проволокою або суворою ниткою. Потім стебло прив’язують знизу і вгорі до забитого поруч кілка. Це охороняє стебло від поломки при поривах вітру під час зливи. При своєчасно проведеній кастрації і гарній погоді через 2 – 3 дні приймочки маточки дозрівають, стають перистими і їх можна опилювати.
У пшениці запилення легко і ефективно відбувається, якщо покласти всередину кожної квтки зрілі пиляки з батьківської форми. Для цього пиляки попередньо збирають з батьківських рослин у невеличкі пробірки, бюксики або навіть паперові пакетики і потім, знявши ізолятор з кастрованого колоса, вкладають у кожну квітку один або краще два пиляка. При збиранні пиляків частина з них розкривається, і тому разом з зібраними пиляками збирається деяка кількість пилку. Коли пінцетом беруть пиляки з бюксика або пакета доцільно одночасно брати і пилок, що осипався і наносити його на приймочку маточки материнської форми.
Необхідно дотримуватися того, щоб між збиранням пилку і вкладанням пиляків у кастровані квітки проходило якомога менше часу. Більший відсоток насінин одержують у випадку перенесення пиляків безпосередньо з колоса в колос, що досягається спеціальним закладанням розсадника гібридизації за відповідним планом. Можна зрізати колоски з зрілими пиляками батьківської форми, виймати пінцетом пиляки і відразу ж вкладати їх у кастровані квітки.
Після запилення всіх квіток на колос знову надівають ізолятор, на якому попередньо роблять надпис номера батьківської рослини, дату запилення і підпис особи, яка проводила запилення. Потім стебло знову прив’язують до кілка.
Запилювати кастровані квітки можна обмежено-груповим способом. При цьому способі 2 – 4 стебла з зрілими колосами батьківської форми зрізують і зрізаними кінцями поміщають в сосуд з водою (це може бути банка, пляшка, колба). Сосуд прив’язують до кілка, а верхівки колосів підводять під ізолятор, розташовуючи їх над кастрованими колосами. Для більш вірогідного потрапляння пилку з батьківської на приймочку маточки кастрованих квіток материнської рослини корисно протягом 2 – 3 днів ізолятори легенько струшувати 1 – 2 рази на день. Після закінчення цвітіння сосуди з водою прибирають, а колоси батьківської форми можуть залишатися в ізоляторі аж до збирання. Спосіб обмежено-групового запилення більш результативний, ніж попередні.
Ще більш ефективно для запилення кастрованих колосів материнської форми застосовувати твел-метод. При цьому зрізаний з зрілим пилком колос батьківської форми підводять зверху в ізолятор кастрованої материнської форми і періодично легко струшують його протягом 1 – 2 днів для поступового висипання пилку. Після цього батьківський колос виймають з ізолятора.
Для зручності роботи по схрещуванню бажано робити спеціальні посіви батьківських форм. Якщо таких посівів немає і пиляки доводиться брати безпосередньо з селекційних ділянок, то в цьому випадку з кожної квітки можна брати лише два пиляка, залишаючи третій для запилення власної приймочки маточки.
Проведення схрещувань потребує надзвичайної акуратності і уваги. При переході з одного сорту до іншого слід струшувати з себе пилок і стерізувати інструменти спиртом.
Протягом знаходження ізоляторів в полі необхідно щоденно слідкувати за їх станом. Після схрещування стебла рослини продовжують рости, тому необхідно слідкувати і підправляти їх положення, пересуваючи вверх по кілку ізолятори, щоб упередити їх порив під дією вітру і дощу.
В селекційній роботі з пшеницею часто використовують можливість вільного вітрозапилення. Для цього проводять спеціальні посіви, на яких материнські рослини висівають в оточенні однієї або декількох батьківських форм. Колоси материнських рослин своєчасно каструють і залишають неізольованими для вільного вітрозапилення в оточенні одного сорту або суміші сортів.
Селекційні оцінки. При оцінках на стійкість до хвороб часто використовують інфекційні фони. Інфекційний фон різноманітних видів іржі створюють шляхом розпилення спор, змішаних з тальком або мукою. Ділянку обсівають сприйнятливим сортом, який сприяє вторинному зараженню рослин в селекційному розсаднику.
Для зараження твердою сажкою її спори змішують з насінням перед посівом, пиловою сажкою – вводять суспензію спор у квітки з допомогою медичного шприца або пульвелізатора.
Для інфікування збудниками кореневих гнилей вносять у рядки подрібнені рештки стебел з заражених ділянок. Їх присипають шаром грунту і висівють селекційні зразки. Ефективний в цьому випадку безмінний посів пшениці по пшениці.
Стійкість до плильщика також краще оцінювати на форні штучного зараження. Для цього використовують частини стебла уражених личинкою цього шкідника рослин з рештками кореневої системи, в яких вони окуклюються. „Пеньки” закопують у борозди вздовж кінців ділянок з селекційними зразками. Стійкість до пиявиці оцінюють під каркасними будиночками, які обтягнуті марлею, куди запускають жіночих і чоловічих особин шкідника.
Лабораторні оцінки якості зерна. На ранішніх етапах селекційного процесу окомірно визначають крупність, вирівненість, виповненість, скловидність зерна в балах або порівняно з стандартом. У більш пізніх поколіннях ті ж показники характеризують кількісно: визначають масу 1000 зерен, сумарний відсоток двох найбільш масових фракцій зерна після калібрування на комплекті решіт (вирівненість на приборі РКФ-6), натуру зерна, відсоток скловидних зерен. Скловидність непрямо характеризує вміст білку в зерні, його мукомельні і хлібопекарські якості. Більш об’єктивно мукомельні якості відтворює твердозерність. Пряму оцінку мукомельних якостей визначають шляхом помолу зерна на лабораторних млинах. Найбільш важливий показник – відносний вихід муки.
Хлібопекарські якості зерна залежать від кількості і якості клейковини і деяких інших показників, що пов’язані з ними. Клейковина – білковий комплекс і адсорбовані ним крохмаль, клітковина і інші речовини – утворює дрібноноздрювату структуру, що утримує вуглекислий газ, який виділяється в процесі бродіння тіста. При випіканні хліба білок денатурується і структура закріплюється у вигляді пористої хлібної м’якушки. Для оцінки хлібопекарських якостей застосовують багаточисельні непрямі методи. Широкого розповсюдження набув метод седиментації. Показником є величина осаду, що одержаний після збовтування наважки муки в розчині молочної або оцтової кислоти. Чим більший осад, тим вище вміст клейковини і тим сильніше вона набухає. При прямому визначенні визначенні клейковину відмивають водою з тіста. Якість її визначають різними способами: пружність – на приборі ІДК (вимірювач деформації клейковини), розтяжимість – розтягуванням на лінійці до розриву. Клейковина з слабкою пружністю і яка коротко рветься не дає гарного хліба. Однак і надто пружна і сильно розтягнута клейковина також небажана.
Фізичні особливості тіста частіш за все визначають на двох приборах: фарінографі Брабендера і альвеографі Шопена. З допомогою першого одержують уявлення про поведінку тіста в процесі замісу у вигляді фарінограми, яка показує силу при його замішуванні. В зразків сильної пшениці час від початку замісу до початку розрідження тіста повинен бути не менше 7 хвилин, у слабких – воно менше 2,5 хвилин. Фарінограма виявляє і інші показники, що характеризують силу муки. Альвеограф дає змогу встановлювати пружність і розтяжимість тіста, а також роботу, яку необхідно зробити, щоби здути млинець тіста в бульбашку до її розриву. Зусилля на здування млинця фіксується самописцем у вигляді альвеограми. Альвеограма дає можливість розраховувати деякі показники, в тому числі питому роботу деформації тіста, тобто силу муки. У сильної пшениці вона складає 280 одиниць альвеографа і вище, у слабкої – менше 100.
Прямий метод визначння хлібопекарських особливостей зерна різних сортів – випікання хліба. Випікають подовий і формовий хліб. Показниками якості хліба є розпливання (співвідношення висоти до діаметра подового хліба) і об’ємний вихід (об’єм хліба на 100 г муки 14,5% -ної вологості). Чим вище ці показники, тим краще хліб. Органолептично визначають колір і ніздрюватість м’якушки, її еластичність, колір і розколюваність кірки.
Макаронні якості пшениці твердої оцінюють в процесі виробництва макарон і по готовій продукції.
Вміст білку визначають методом К’єльдаля. Для цього використовують сучасні автоматизовані установки Створені новітні прибори, у яких класичний принцип К’єльдаля сполучається з високою результативністю. Ефективні непрямі методи Метод DBC (dye binding capacity - здатність поглинати барвник) ґрунтується на поглинанні ацетилоранжу (барвник) лізином, аспарагіном і гістидином. Радіоактиваційні методи (наприклад, гамма-активаційний) ґрунтуються на опроміненні зерна. Спектр наведеної радіації відтворює атомарний склад субстрату і дає змогу оцінювати вміст азоту. Ці методи цінні тим, що дають змогу проводити аналіз, без розмолу зерна, тобто зберігаючи його для посіву, але апаратура складна, включає свинцевий захист і дистанційне керування Створені прибори, в яких для оцінки вмісту азоту (і інших елементів) використовують віддзеркалений спектр інфрачервоного опромінення. Прибори потребують ретельного калібрування великої кількості зразків, у яких вміст азоту визначений за К’єльдалем.
Питання для самоперевірки
1. Як відрізняються види пшениці за чисельність хромосом?
2. Які види стали пращурами сучасних видів пшениці?
3. Які ареали земної кулі є центрами походження пшениці м’якої і твердої , більшості інших видів?
4. У чому суть використання анеуплодії для генетичного аналізу і селекції пшениці м’якої?
5. Які символи генів стійкості пшениці до різноманітних видів іржі, борошнистої роси, твердої сажки, генів короткостеблості, генів типу життя?
6. Якими показниками характеризують зерно сильної пшениці?
7. Якими ознакми характеризуються зимостійкі сорти озимої пшениці?
8. Які види залучають до схрещувань з пшеницею м’якою і твердою для різних цілей селекції?
9. Що таке вторинні схрещування?
10. Які сорти пшениці озимої м’якої, твердої створно в Україні?
Все темы данного раздела:
СПЕЦІАЛЬНА СЕЛЕКЦІЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
курс лекцій для підготовки бакалаврів з спеціальності
„Селекція і генетика ”
Передмова.Сорт, гібрид – в умовах розвиненого сектору аграрної економіки став найбіль
ПШЕНИЦЯ
Пшениця відіграє провідну роль у світовому землеробстві, вона займає перше місце за площами посіву і валових зборах зерна. Пшеницю вирощують головним чином для виробництва муки, з я
Систематика і походження
Рід пшениці Triticum L., відноситься до сімейства м’ятликових – Роасеае Ваrnhart, або злакові - Gramineae Juss. Цей рід входить у трібу пшеницевидних Triticeae Dum. разо
Морфобіологічні особливості
Морфологія рослини пшениці типова для злака.Корінь мичкуватий. Відрізняють зародкові корені, колеоптильні і вузлові. Зародкові корені з’являються при проростанні насінини, к
Генетика
Дослідників цікавила головним чином генетика пшениці м’якої і твердої – найбільш важливих у господарському відношенні видів. Однак ці види, як вже вказувалося, мають складний геном, який скл
Спадкування морфологічних ознак пшениці
Ознака
Прояв ознаки
Особливості
домінантне
рецесивне
Завдання і напрямки селекції
Створення сорту пшениці з максимально можливим рівнем урожайності є кінцевою метою роботи кожного селекціонера. Ця ознака є головним критерієм ефективності будь-якої найбільш витонченої селекційної
Моделі сортів
Моделі (плани) сортів створюються в усіх селекційних установах у вигляді комплексу ознак і особливостей, якими б їх хотіли бачити селекціонери. Рівень урожайності залежить від чисельності ро
Вихідний матеріал
Світова колекція лише в ВІР нараховує біля 40 тис. зразків пшениці. В Україні і за кордоном створені сорти з високим потенціалом урожайності, які використовують для селекції на збільшення цієї особ
Мунітет
Стійкість до грибкових захворювань. Найбільшої шкоди зерновому господарству України наносять бура іржа, борошниста роса, кореневі гнилі, пилова і тверда сажка. Враження
Систематика і походження
Жито відноситься до сімейства Poaceae, тріби Triticeae, роду Secale L.
До цього часу у ботаніків немає єдиної думки відносно видового складу, філогенетичних зв’язків і походження жита. У 1
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Жито, як і всі зернові культури, має мичкувату кореневу систему, яка складається з трьох-шести зародкових (первинних) корінців, які утворюються при проростанні насінини,
Генетика
Успішна селекційна робота з житом в останні десятиліття виявилася можливою завдяки розширенню робіт з генетики і цитогенетики цієї культури, які проводяться в Російській Федерації,
Генетична мінливість жита за морфологічними ознаками
Оцінюючи мінливість за морфологічними, структурними ознаками, слід перш за все звернути увагу на зміни типу рослин, які зачіпляють цілий комплекс ознак. Такими є карликові форми
Селекція на потужність кореневої системи
Селекція досягнула видатних успіхів вдосконалення надземних частин рослини жита, але добір за потужністю кореневої системи лише починається. Розвиток кореневої системи залежить від структури
Селекція на імунітет до бурої і стеблової іржі
Захворювання бурою іржею зустрічається майже в усіх районах вирощування жита. Бура іржа вражає сходи і дорослі рослини з утворенням на листках і піхвах багато чисельних, безладно розміщених опуклих
Створення і характеристика донора імунітету до бурої і стеблової іржі - Кобра
Поглиблений пошук нових донорів імунітету до бурої і стеблової іржі, стійких до місцевих рас патогенна обумовив проведення ретельного генетичного аналізу на провокаційно-інфекційному фоні рослин з
Селекція на крупніcть зерна
Найбільш поширеним засобом штучного добору в злакових культур залишається сортування насіння за масою і об’ємом. Такий добір був основним у створенні місцевих сортів культурних рослин. У розвитку с
Ефективність добору на крупність насіння жита
Експериментальні роботи вивчення крупності зерна озимого жита започатковані в лабораторії селекції Українського науково-дослідного інституту землеробства в 1970 де проводилися по 1973 рр. і продовж
Вміст 5-алкілрезорцинолів у зерні жита
Зерно жита містить низку речовин, які пригнічують засвоюваність деяких складових частин білка, що знижує його поживні цінності. Зокрема, C.W.Wieringa (1967) в досліді з раціоном, який складався на
Хлібопекарські якості і вихідний матеріал для селекції
Головною ознакою, яка обумовлює технологічні особливості зерна жита, є ступінь його стійкості до проростання в колосі „на пні”. Дозрівання жита і його збирання інколи проходять в умовах підвищеної
Селекція
Добір з місцевих сортів і колекційного матеріалу. Добір залишається основним методом селекції. Багаторазовим масовим і сімейним доборами і різноманітними їх модифікаціями і комбінаціями ство
Завдання селекції гібридного жита
Селекція гібридного жита включає два етапа: визначення компонентів схрещування, що дають високий гетерозисний ефект по врожаю зерна; створення генетичної системи ЦЧС (стерильна материнська форма –
Методика і техніка селекційного процесу
Техніка гібридизації.Селекційну роботу з житом значно утруднює необхідність ізоляції селектованого матеріалу, щоб запобігти запилення чужим пилком. Для повної гарантії від перезапи
Досягнення селекції
Після введення жита в культуру тривалий час вирощувалися місцеві сорти, які були продуктом народної селекції. Перший відомий сорт Муравйовка (Зюнгорка) був створений масовим добором з місцевого сем
Питання для самоконтролю
1. Яке походження культурного жита, які види жита виділені за сучасною систематикою ВІР?
2. Які особливості біології цвітіння жита?
3. Які чинники обумовлюють череззерницю?
Систематика і походження
Культурний ячмінь відноситься до виду ячмінь посівний – Hordeum sativum Jessen. Рід ячмінь - Hordeum L. належить до сімейства Poaceae. Крім культурного ячменю, відомо 26 – 34 (
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Морфологія рослини ячменю, разом з будовою квітки, типова для колосових злаків. Переважно висота рослини менша, ніж у пшениці, але стебло менш міцне, схильне д
Генетика
Диплоїдне число хромосом у ячменю дорівнює 14. Завдяки простому каріотипу, строгому самозапиленню і великому числу генів з явним фенотипічним проявом генетика ячименю добре вивчена. Більша частина
Завдання і напрямки селекції
Можна виділити загальний комплекс завдань селекції ячменю, а також завдання, які мають особливо важливе значення на сучасному етапі селекційної роботи з цією культурою, і завдання, пов’язані з різн
Вихідний матеріал
Колекція ВІР налічує біля 18 тис зразків ячменю. При селекції на високу врожайність широко використовуються кращі вітчизняні і іноземні сорти. Українські сорти ячменю часто сполучають високу врожай
Методи і деякі специфічні напрямки селекції
Переважаючим методом створення популяцій для добору в селекції ячменю залишається внутрішньовидова гібридизація. Сучасні сорти ячменю мають достатньо складні родовідні, оскільки до схрещувань залуч
Методика і техніка селекційного процесу
Селекційний процес у ячменю не має істотних особливостей порівняно з іншими культурними злаками-самозапилювачами.
Техніка гібридизації. Подібна до техніки гібридизації пше
Досягнення селекції
В Україні селекцію ярого і озимого ячменю інтенсивно проводять у Селекційно-генетичному інституті (Одеса), Інституті рослинництва (Харків), Донецькому інституті агропромислового вир
Систематика і походження
Рід овес – Avena L. відноситься до сімейства Poaceae. Він об’єднує біля 70 видів, які складають поліплоїдний ряд: 2n = 14, 28 і 42.
Види вівса утворюють дві секції: Euaven
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Коренева система мичкувата, добре розвинена. Стебло – соломина з двома-чотирма вузолами і порожніми міжвузолами; за формою округле, неопушене,
Генетика
Овес відноситься до числа сільськогосподарських культур, які недостатньо вивчені генетично. Лише на початку 20-х років минулого століття були проведені роботи по визначенню чисел хр
Позначення геномів видів секції Euavena
Геном Латинська назва вида
Ср Ср A. clauda Dur., A. pilosa M.B.
CvCv A. ven
Завдання і напрямки селекції
В селекції вівса розрізнюють чотири основних напрямки: кормове зернове, харчове зернове, кормове укісне і на випас. У зв’язку з цим завдання селекції багатогранні. Загальні вимоги до сортів, що вир
Вихідний матеріал
Основне джерело вихідного матеріалу для селекції вівса – світова колекція ВІР (м. Санкт-Петербург) і ЦГРР (м. Харків), які включають величезне різноманіття культурних, смітньо-польових і диких зраз
Методи створення вихідного матеріалу дляселекції
В селекції вівса низка сучасних методів ще не одержала широкого застосування в Україні. Рідко використовуються складні схеми схрещувань, мутагенез, віддалена гібридизація. Практично
Методика і техніка селекційного процесу
Селекція вівса проводиться за схемою, що застосовується для рослин-самозапилювачів. З метою прискорення селекційного процесу використовують теплиці, особливо для вирощування гібридів ранніх поколін
КУКУРУДЗА
Кукурудза широко використовується на кормові, харчові цілі і як сировина для низки галузей промисловості. Зріле зерно кукурудзи містить 65 – 70% вуглеводів, 9 – 12% білку, 3 – 5% ол
Систематика і походження
Кукурудза – Zea mays L. відноситься до сімейства Poaceae, підтріби Tripsacіne C. Presl. (раніше Maydeae).
Підтріба Tripsacine включає віс
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки.Коренева система мичкувата. Встановлені сортові відмінності за її потужністю.
Стебло прямостояче, висота його може варіювати у різних ф
Генетика
Кукурудза - дуже зручний об’єкт для генетичних досліджень, оскільки має порівняно невелике число хромосом (n = 10), добре розрізнюваних за довжиною, положенню центромери, наявності пуфів і т.д. Слі
Завдання і напрямки селекції
Селекція кукурудзи проводиться по багатьох напрямках з урахуванням конкретних умов вирощування і способів використання (на зерно, силос, зелений корм). Необхідно створювати гібриди, які різняться я
Вихідний матеріал
Колекція кукурудзи ВІР і ГЦРРУ, в якому зоосереджено світове різноманіття даної культури, нараховує більше 13 тис. зразків.
Цінним вихідним матеріалом для селекції кукурудзи є місцеві і се
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
До кінця Х1Х ст. головним методом селекційної роботи з кукурудзою був масовий добір. Основний його зміст полягав у доборі кращих рослин за ознаками початка, об’єднання насіння від них і посів від н
Методика і техніка селекційного процесу
Типи гібридів. При перекомбінації самозапилених ліній кукурудзи одержують різні типи гібридів. У схрещування включають інколи і сорти. Якщо позначити лінії літерами А, В, С і т.д.,
На фертильній основі
1-й рік - джерело фертильності В х А
2-й рік - (В х А) х А
3-й рік - (В х А2) х А
На третій рік роботи рослини гібрида (В х А2) х А перевіряють на з
На стерільній основі
1-й рік - Джерело ЦЧС (МС) х відновлювач фертильності В
2-й рік - (МС х В) х А
3-й рік - [(МС х В) х А] х А
4-й рік - [(МС х В) х А2] х А
5-й рік - [(
Досягнення селекції
В Україні селекцією кукурудзи займаються ? науково-дослідних установ, в тому числі Інститут кукурудзи (м. Дніпропетровськ), Селекційно-генетичний інститут (м. Одеса), Інститут рослинництва (м. Харк
Систематика і походження
Сорго відноситься до роду Sorghum Moench. Сімейства Poaceae і відрізняється великою різноманітністю форм.
Не існує єдиного погляду на класифікацію сорго. Найбільш розповсюджена класифікаці
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки.Коренева система мичкувата і проникає глибоко в грунт Стебло висотою від 75 до 250 см і більше, різної товщини (1 – 25 см), з сухою, напівсухою і соковитою серц
Генетика
Всі культурні види сорго, включаючи і суданську траву, містять у соматичних клітинах 20 хромосом. Таким чином, види сорго утворюють поліплоїдний ряд з основним числом 5, що включают
F2SmsMs : 2SMsms : Smsms
Таким чином, співвідношення фертильних і стерильних рослин 3 : 1. Такі ж результати одержані при схрещуванні майло х гаолян.
Важливе значення доя селекції має вивчення закономірностей спад
Завдання і напрямки селекції
Основний напрямок селекції сорго – створення сортів і гібридів з високими і стабільними врожаями зерна (5 – 6 т/га) і зеленої маси на силос (25 – 50 т/га), а також з комплексом госп
Вихідний матеріал
У світовій колекції ВІР нараховується більше 11 тис. зразків – цінного вихідного матеріалу для селекції соргових культур за багатьома ознаками і особливостями. Виділені зразки скоро
Методи селекції
На початкових етапах селекції сорго використовували добір з колекційних і місцевих зразків. Так, методами індивідуального, індивідуально-сімейного і сімейно-групового добору була ст
Систематика і походженя
Гречка відноситься до сімейства гречаних – Polygonaceae Juss., до роду Fagopyrum Gaertn., який включає однорічні і багаторічні види. У виробництві основне значення має один вид – гречка культурна (
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Корінь стрижневий, гілчастий. Основна частина коріння міститься на глибині до 35 – 40 cм, але можливе їх проникнення і до 1 м. Гречка здатна утворювати стеблов
Генетика
Диплоїдні види гречки культурної і татарської мають 2n = 16. Тетраплоїдні сорти, одержані на основі F. esculentum, мають 4х = 32.
Незважаючи на однаковий набір хромосом (2n = 16), між дипл
Ознаки гречки з моногенним спадкуванням
Символи позначення генів
Генотип
Фенотип рослин
d(від determinant)
dd- гомозиготний р
Завдання і напрямки селекції
Виробництву потрібні сорти гречки скоростиглі і середньостиглі для весняного посіву, пізнього посіву (поукісні і пожнивні) і для зрошення. Застосування інтенсивних технологій диктує необхідність ст
Вихідний матеріал
Колекція гречки ГЦРР і ВІР з місцевих і селекційних сортів і зразків налічує більше 2000. Внутрішньовидове різноманіття гречки культурної налічує два підвида (vulgare і multifolium) і чотирьох екот
Методи селекції
На ранніх етапах селекції гречки використовували масовий добір, однак у теперішній час у роботі з цією культурою для створення вихідного матеріалу широко застосовують гібридизацію,
Досягнення селекції
Перші селекційні сорти Богородицька рання і Більшовик створив І.А. Пульман, який розпочав селекію гречки в кінці Х1Х сторіччя в Курській губернії. На бувшій Шатилівській дослідній станції з 1899 –
Систематика і походження
Просо – Panicum miliaceum L. відноситься до сімейства Poaceae, трібі просяних (Paniceae R. Br.), у якій нараховується біля 80 родів. Найбільшого поширення і розповсюдження набув рід Panicum L., яки
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Просо – однорічна рослина, Коренева система мичкувата, В глибину коріння може розповсюджуватися до 150 см, в бік – на 100 – 120 см. Основна маса коріння утворю
Генетика
Види рода Panicum L. представлені поліплоїдними рядами з основними числами 7, 9, 10. P. miliaceum L. відноситься до найбільш багаточисельного ряду з основним числом 9 (2n = 18, 36, 54 і 72) і є при
Завдання і напрямки селекції
Основний напрямок у селекції проса – створення сортів для виробництва крупи, які повинні мати високу врожайність – 4 – 5,5 т/га, мати вирівняне і крупне зерно з масою 1000 зерен 8 – 9 г і плівчасті
Вихідний матеріал
Світова колекція проса ГЦРР України і ВІР Росії включає біля 10000 зразків, що зібрані в, усіх районах земної кулі, де вирощується ця культура.
Колекція проса є основним дж
Методи створенн вихідного матеріалу для селекції
Основний метод створення вихідного матеріалу для селекції – індивідуальний добір. У зв’язку з тим, що в зонах вирощування цієї культури були розповсюджені місцеві сорти в популяції, які відр
Досягнення селекції
Селекцією проса в Україні займаються чотири науково-дослідних установи, серед них Інститут землеробства (Чабани, Киево-Св’ятошинського району. Київської області), Інститут рослинництва (м.Харків),
Систематика і походження
Горох (рід Pisum L.) відноситься до сімейства бобові - Fabaceae Lindl. (Leguminosae Juss.), коліну вікові - Vicieae Bron. і нараховує за класифікацією, що запропонована Р.Х. Макашевою, всього два в
Морфобіологічні особливості
Корінь стрижневий, проникає в грунт до 1,5 м, бокові корені розміщені в основному в орному шарі грунту. На коренях в сімбіозі живуть азотфіксуючі бактерії з родини Rhisobium.
Стебло перева
Генетика
Горох посівний – один з найбільш улюблених генетичних об’єктів. Вивчення генетики цієї культури має давню історію і пов’язане ще з прівищем Т. Найта. Але фундаментальні роботи з генетики гороха бул
Завдання і напрямки селекції
У використанні гороха як польової культури розрізнюють три основних напрямки: продовольче, зернофуражне і укісне. В відповідності з цим виділяють і три самостійних напрямки селекції. З урахуванням
Вихідний матеріал
Успіх селекційної роботи в більшості визначається тим вихідним матеріалом, з яким працює селекціонер. Для більшої ефективності селекції необхідно в максимальній мірі використовувати
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Гібридизація. В минулому в селекції гороху для створення вихідного матеріалу широко застосовували аналітичні методи, тобто добори з місцевих популяцій і сортів народної селекції. В
Методика і техніка селекційного процесу
Гібридизацію гороху проводять наступним чином. Для кастрації вибирають добре розвинуту рослину з нерозкритими бутонами. В такого бутона відгинають парус і крильця, захоплюють пінцетом киль за спинк
Шкала оцінки ураження гороха темно- і блідо-плямистим аскохітозом
Ураження
Оцінка за шестибальною шкалою
Імунологічна
характеристика
сорта
бал
листки, стебла,% розвитку
Досягнення селекції
В Україні свідома селекція гороха почала розвиватися значно пізніше, ніж у Західній Європі. У теперішній час селекцію гороха проводять в Луганському інституті агропромислового вироб
КВАСОЛЯ
Квасоля належить до сімейства Fabaceae, роду Phaseolus L., який включає 200 видів, з яких біля 20 вирощуються, решта дикорослі. Дикі види цього роду ростуть в тропічному поясі, а культурні форми мо
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Квасоля звичайна – трав’яниста рослина, Більшість вирощуваних форм - однорічні кущові, зустрічаються дво- і навіть багаторічні виткі або сланкі
Генетика
Всі форми квасолі звичайної диплоїдні (2n = 22). Генетика цієї культури вивчена вкарай слабо. Нема ймовірної інформації про закономірності спадкування як якісних, так і кількісних ознак. Лише в окр
Завдання і напрямки селекції. Вихідний матеріал
Основні напрямки селекції квасолі – створення сортів з підвищеною симбіотичною активністю і насіневою продуктивністю, з коротким вегетаційним періодом (70 – 90 днів), з стійкістю до понижених темпе
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Найбільше значення в селекції квасолі мають індивідуальний і масовий добір з популяцій, які одержані в результаті спонтанної гібридизації, внутрішньовидової і віддаленої гібридизаці
Досягнення селекції
Селекцією квасолі займалися в різних наукових установах. Створено багато цінних сортів зернового і овочевого спрямування. В останні роки селекційна робота з квасолею істотно ослаблена.
В У
СОЧЕВИЦЯ
Сочевиця відноситься до сімейства Fabaceae. Рід сочевиця Lens (Tourn.) Adans включає п’ять видів, з яких лише один культурний – L. esculenta Moench. Диких родичів в природі в нього
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Сочевиця – однорічна трав’яниста рослина. Корінь стрижневий, довжиною до 1 м, з великою кількістюбокових коренів. Клубеньки розгалуджені, розмі
Генетика
Форми і сорти сочевиці L. esculenta не розрізняються ні за числом хромосом, ні за морфологією. Всі вони мають 14 (2n) одноманітних хромосом. У диких видів їх стільки ж. Схрещування
Завдання і напрямки селекції
Головний недолік усіх сортів сочевиці - зміни забарвлення зерна в процесі збеігання і при варінні від типового для даного сорту до буро-коричневого.
На Петрівській селекцій
Вихідний матеріал
Селекційна робота проводилася в зоні вирощування експортної тарілочної сочевиці. Вихідним матеріалом використовували природні популяції і місцеві сорти. На першому етапі застосовува
Методи створення вихідного матеріалку для селекції
Гібридизація. Внутрішньовидова гібридизація – головний метод створення вихідного матеріалу для селекції сочевиці. В залежності від поставленого завдання застосовують парні і складн
Методика і техніка селекційного процесу
Техніка схрещування. Схрещувати сочевицю технічно досить важко, оскільки вона низькоросла і має дуже дрібні і ніжні бутони, які чутливі до механічних ушкоджень.
Систематика і походження
Рід Lupinus (Tourn.) L. належить до сімейства Fabaceae і включає декілька сотень однорічних, зимуючих і багаторічних видів, які представлені травами, напівкущами і кущами. Виділяють
Види Східної півкулі 2n Види Західної півкулі 2n
L. angustifolius (вузьколистий) 40 L. subcarnosus Hook. (гілчастий) 36
L. opsiantus Atab. Et Maiss. L. poluphyllus Lindl.
(пізньоквітуючий) 40 (багаторічний) 48
L. albus
Морфобіологічні особливості
Люпин білий. Трав’яниста одлнорічна рослина. Стебло висотою до1,5 м, міцне, з переважним гілкуванням у верхній частині. Листя крупне, з сімома-дев’ятьома листочками видожено-опукло
Генетика
Незважаючи на значне число робіт, які присв’ячені вивчення характеру спадкування окремих ознак, створені види люпину ще відносно мало вивчені з генетичної точки зору. Особливо це ст
Завдання і напрямки селекції
Селекційна робота з люпином проводилася менш інтенсивно, ніж з іншими культурами. В зв’язку з цим перед селекціонерами стоїть низка специфічних завдань, які визначаються як іологічними особливостям
Вихідний матеріал
Люпин (особливо жовтий і вузьколистий) – порівняно молода культурна рослина. Багато її сортів були створені на основі природніх і штучних мутацій. Їх роль істотна до цього часу. В зв’язку з цим з м
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Способи створення популяцій.В селекції люпину застосовують різноманітні методи створення вихідного матеріалу для селекції. Найбільш високі можливості при створенні популяцій для до
Методика і техніка селекційного процесу
Техніка гібридизації. Використання природньої гібридизації при внутрішньовидових схрещуваннях можливо в селекції видів, які схильні до перехресного запилення (наприклад, люпину жов
Досягнення селекції
Перші кормові сорти люпину жовтого (Зенгбуш штамм 8 і Зенгбуш штамм 80), вузьколистого (Зенгбуш штам 411) були створені на початку 30-х років у Німеччині селекціонером Р. Зенгбушем. Їх основу склад
Систематика і походження
Соя відноситьс до сімейства Fabacea, роду соя –Glycine L., виду соя звичайна – G. soja (L.) Sieb. Et Zucc. ( G. hispida Max.).
Рід Glycine поділяється, за Н.І. Корсаковим, на три підрода у
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Соя – трав’яниста рослина, всі вирощувані форми однорічні кущові. Коренева система стрижнева. У верхній частині її в шарі грунту 0 – 10 см і в радіусі 6 – 10 с
Генетика
Всі форми і підвидів sp. Glycine soja диплоїдні (2n = 40). Однак для роду Glycine основним числом хромосом можливо вважати 10, оскільки у sp. G. javanica (соя яванська) subgen. Glycine 2n = 20.
Спадкування ознак сої
Ознака
домінантне
рецесивне
Маркерні ознаки
Волоть
Багатоквіткова
Малоквіткова
Завдання і напрямки селекції
Традиційні напрямки селекції сої: на врожайність, скоростиглість, стійкість до вилягання, хвороб, шкідників, вмістом олії і білку в зерні. В останні роки визначився новий напрямок – на підвищену аз
Вихідний матеріал
Більшість селекційних сортів сої в Україні відноситься до маньчжурському підвиду. Їм притаманна слабка або середня реакція на зміну довжини дня, порівняно високе прикріполення нижніх бобів, стійкіс
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Нові форми сої створюють з використанням внутрішньовидової і віддаленої гібридизації, гетерозису, мутагенезу і поліплоїдії.
Внутрішньовидова гібридизація. Це основний мето
Методика і техніка селекційного процесу
Техніка схрещування. Квітка сої дуже дрібна і ніжна, запилення відбувається при повністю закритому віночку, тому гібридизація її технічно досить важка. Схрещування краще проводити
Досягнення селекції
Селекція сої в Україні започаткована в 19 р. Кращі сорти створені А.К Лещенко, Січкарем , В.Г. Михайловим, відповідно, на Кіровоградській дослідній станції, Селекційно-генетичному Інституті, Інстит
КОРМОВІ БОБИ
Кормові боби вирощують як харчову і кормову культуру. Зерно бобів містить 26 – 35% білка і до 1,5% олії. За перетравністю білка тваринами (87%) боби займають друге місце після сої. Сума десяти неза
Систематика і походження
Кормові боби відносяться до сімейства Fabaceae, роду Faba Medik., який представлений двома видами6 боби Плінія (F. pliniana Trabut.) і боби кінські (F. bona Medik.). Боби Плінія не мають практичног
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки.Кормові боби – однорічна трав’яниста рослина. Коренева система добре розвинута, окремі корені проникають на глибину до 1,5 м. Тому боби погано ростуть на грунта
Генетика
Всі форми виду Faba bona диплоїдні (2n = 14). Генетично боби кормові вивчені недостатньо в зв’язку з тим, що число зерен на рослині невелике в вивести числові співвідношення при розщепленні через н
Завдання і напрямки селекції
Комерційні сорти кормових бобів не повністю задовольняють висунуті до них вимоги по врожайності, скоростиглості, якості продукції. Тому завдання селекції полягає в створенні нових зернофуражних сор
Вихідний матеріал
Результати селекційної роботи в значній мірі залежать від наявності вихідного матеріалу. В цьому відношенні безумовну цінність представляють вже створені сорти, а також місцеві сорти-популяції. Всі
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Методика селекційної роботивизначається біологічними особливостями кормових бобів. Оскільки боби – факультативний перехресник (ступінь перехресного запилення в залежності від умов
СОНЯШНИК
Соняшник – основна олійна культура в Україні: в загальному виробництві рослинних олій на нього доводиться біля 75%. Високобілкові відходи (жом, шрот, подрібнені кошики) використовуються як корм. Це
Систематика і походження
Cоняшник відноситься до сімейства айстрових - Asteraceae L. (складноквіткові - Compositae L.), поліморфного роду Heliantus. У різних класифікаціях до цього роду відносили від 50 до 264 видів.
Морфобіологічні особливості
Вирощувані польові форми соняшнику представлені однорічними рослинами.
Морфологічні ознаки. Коренева система стрижнева, проникає в грунт на глибину до 3 м і більше, що обу
Генетика
Рід Heliantus представлений поліплоїдним рядом з основним числом хромосом х = 17. Існують диплоїдні (2n = 34), тетраплоїдні (2n = 68) і гексаплоїдні (2n = 102) види. Деякі підвиди соняшнику
Завдання і напрямки селекції
Селекцію соняшника проводять більш ніж за 30 ознаками. В залежності від зони вирощування, вимоги до сорту або гібриду, можуть уточнюватися, але виділено низку ознак і особливостей, які необхідні дл
Вихідний матеріал
В селкції соняшника використовують місцеві, старі і сучасні селекційні сорти; зразки, сорти лінії і гібриди закордонної селекції; дикі види. В залежності від завдань і методів створення вихідного м
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Внутрішньовидова гібридизація. Завезені в Російську імперію популяції культурного соняшнику зформувалися в місцеві сорти-популяції в різних грунтово-кліматичних умовах під впливом
Досягнення селекції
Видатні успіхи селекціонерів (В.С Пустовойта, Л.А. Жданова, В.І. Щербини, К.І. Прохорова, Г.В. Пустовойт і ін.), які створили високоолійні сорти-популяції, перебудували няшника. Ці сорти-популяції
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. В тропічних країнах рицина – багаторічна рослина (кущ або дерево висотою до 10 м, яке живе 8 – 15 років), у помірному кліматі – однорічна, яка гине осінню від
Генетика
Багато дослідників вважають, що за походженням рицина (2n = 20) є вторинним збалансованим автополіплоїдом, оскільки у багатьох форм у метафазі другого поділу мейозу спостерігається вторинна кон’юга
Завдання і нпрямки селекції
Головний напрямок в селекції рицини – створення високоврожайних сортів з високим вмістом технічної олії в зерні. Необхідні сорти з коробочками, які не розтріскуються, придатні до однофазного комбай
Вихідний матеріал
В колекції ВІР нараховується більше 1200 зразків рицини. Найбільшого значення для селекції набули звичайний, персидський і китайський підвиди. Звичайний підвид відрізняється крупнозерністю, нерозтр
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Рицина – роздільностатева перехреснозапилювана рослина. Тому основним методом створення вихідного матеріалу для селекції був багаторазовий сімейно-груповий, індивідуально-сі
Досягнення селекції
Перший сорт рицини з розтрікуваними коробочками Ташкентська 351 був створений на Середньоазіатській дослідній станції ВІР сумісно з Ташкентським державним університетом у 1926 р. Для умов Північног
ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ
Льон-довгунець – прядильна культура. З його волокна в чистому вигляді або в сполученні з синтетичним виготовляють різноманітні тканини – від грубого брезента до найтоншого батіста. Льняне волокно м
Морфобіологічні особливості
Льон-довгунець – однорічна рослина висотою 70 – 125 см. Корінь стрижневий, глибиною до 1 м, з великим числом дрібних розгалуджень у верхніх шарах грунту. Стебло тонке, циліндричне, в густому посіві
Генетика
Льон культурний у диплоїдному наборі має 30 хромосом. Вважається, що це природній тетраплоїд, оскільки хромосоми льону дуже дрібні, каріотип його вивчений мало.
Найбільш помітна маркерна о
Завдання селекції
Селекцію льону-довгунця проводять на врожайність волокна і його якість. Але ці інтегральні показники пов’язані з багатьома іншими, які їх визначають і краще піддаються визначенню. До числа показник
Вихідний матеріал
Колекція ВІР нараховує понад 5000 зразків льону. Серед них понад 1500 форм довгунця.
Селекція льону-довгунця починалася з доборів серед сортів народної селекції – кряжів. Кращі їхні особли
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Гібридизація. Основний метод створення вихідного матеріалу для селекції льону-довгунця – внутрішньовидова гібридизація з наступним індивідуальним добором з гібридних поколінь. Вико
Методика і техніка селекційного процесу
Селекційні посіви. Схема селекційного процесу, техніка посіву розсадників і сортовипробувань у льону-довгунця передбачає такі особливості цієї культури, як малий коефіцієнт розмнож
КОНОПЛІ
Коноплі – переважно прядильна культура. Конопляне волокно – пенька завдяки міцності і стійкості до гноїння використовується сировиною для виробництва канатів, шнурів, шпагату, верьовок, риболовецьк
Систематика і походження
Коноплі належать до виду Cannabis sativa L. сімейства конопляні – Cannabaceae Endi. Деякі систематики виділяють також вид C. indica Lam. C. sativa має дві різновидності: культурну (var. culta) і ди
Морфобіологічні особливості
Конопля – однорічна дводомна рослина (відома однодомна конопля і конопля з двостатевими квітками). Жіночі рослини називаються матерка, чоловічі – плоскінь (мал. 41, стор. 391). В густому посіві рос
Генетика
Диплоїдний набір хромосом коноплі дорівнює 20: дев’ять пар - аутосоми, одна – статеві хромосоми. У жіночих особин (матерки) статеві хромосоми представлені двома Х-хромосомами, які дещо крупніші аут
Завдання селекції
Крім вимог, які висуваються до сортів будь-якої сільськогосподарської культури (висока і достатньо стабільна врожайність, технологічність, висока якість продукції), в селекції конопель висуваються
Вихідний матеріал
Цінним вихідним матеріалом коноплі, з якого розпочалася свідома селекційна робота, використані сорти селянської селекції з традиційних районів вирощування. Вони одержали, за аналогією з льоном, наз
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Аналітична селекція і акліматизація. Ці методи використання вихідного матеріалу до цього часу мають велике значення в селкції коноплі. Вихідним матеріалом використано кряжі (сорти
Методика і техніка селекційного процесу
Розсадники. Селекційний процес має особливості, які пов’язані з перехресним запиленням і дводомністю її рослин. Вирощування нащадків елітних рослин в селекційних розсадниках першог
КАРТОПЛЯ
Картопля – надзвичайно важлива продовольча, технічна і кормова культура. Завдяки гарним смаковим якостям і високій поживній якості вона стала другим після хліба продуктом харчування в багатьох краї
Систематика і походження
Картопля відноситься до сімейства пасльнові – Solanaceae L., роду Solanum L., входить у секцію Tuberarium (Dun.) Buk., яка характеризується утворенням клубенів.
Батьківщина картоплі – Півд
Генетика
Види картоплі утворюють безперервний поліплоїдний ряд, основне число якого (х) дорівнює 12. Поліплоїдний ряд клубненосних видів картоплі вперше був встановлений у 1929 р. В.А. Рибіним; включ
Завдання і напрямки селекції
Існуючі сорти картоплі не повністю задовольняють вимоги, що до них висуваються. Особливу турботу викликають нестабільність урожайності і її зниження під впливом несприятливих зовнішніх умов, а тако
Вихідний матеріал
Сорти української і іноземної селекції, створені на основі виду S. tuberosum, мають низку позитивних ознак (висока врожайність і крохмальність, гарні смакові якості), але вони нестійкі до небезпечн
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Це основний метод створення вихідного матеріалу картоплі. На ранніх етапах селекційного процесу проводять негативний добір сіянців (F1), на більш пізніх – позитивний фндивід
Технологія селекційного процесу
Техніка схрещування і одержання насіння. Найбільший відсоток утворення насіння дають схрещування при рясній кількості пилку, який необхідно по можливості заготувати перед запилення
Методи оцінки селекційного матеріалу
Велике значення для селекції картоплі має оцінка стійкості гібридного матеріалу до хвороб, шкідників, екстремальних умов середовища, а також якості її клубенів.
Оцінка стійкості до
ЦУКРОВИЙ І КОРМОВИЙ БУРЯК
Цукровий буряк має велике народногосподарське значення. Ця культура в Україні і країнах помірного поясу, переважно Північної півкулі, - основне джерело цукру, який відіграє важливу роль у харчуванн
Систематика і походження
Цукровий і кормовий буряк відносяться до сімейства мареві – Chenopodiaceae Less. Рід Beta L. представлений багаторічними, дворічними і однорічними видами.
Грунтуючись на досл
Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки і біологічні особливості. Буряк у звичайних уовах характеризується двохрічним циклом розвитку. Протягом першого року життя буряк розвиває корнеплід (потовщений
Завдання і напрямки селекції
Основне завдання селекції цукрового буряка – створення одноросткових сортів і гібридів, які забезпечують найбільший вихід цукру з одиниці площі при високій якості сировини і найменших витратах прац
Вихідний матеріал
Використання сучасного потенціала культурних форм. Історія селекції цукрового буряка нараховує біля 200 років. Зразки багаторосткового буряка, особливо перших дослідно-селекційних
Способи створення популяцій
Гібридизація. В Україні з 1936-37 рр. для створення вихідного матеріалу почали широко застосовувати міжсортову гібридизацію. Для цього використовують сорти переважно різного еколог
Методи добору
Масовий добір. У минулому мав надзвичайно важливе значення, тривалий час був основним методом селекції даної культури. Масовим добором створений сучасний цукровий буряк. У теперішн
Селекція на гетерозис
Виконання програм селекції буряка на гетерозис відбувається на диплоїдному, триплоїдному і тетраплоїдному рівнях. Переконливих доказів переваг будь якого одного шляху поки що не отримано, тому селе
Добір за специфічними ознаками
Одноростковість. Необхідність вирощування буряка без витрат ручної праці обумовила обов’язкове введення ознаки одноростковості в усі сорти і гібриди. В Україні вихідним матеріалом
Методика і техніка селекційного процесу
Дворічний цикл розвитку буряка визначає специфіку схеми селекції цієї культури, збільшуючи вдвічі строк створення сорту і гібриду. Характерна особливість селекції буряка – її безперервність. Гетеро
Особливості селекції кормового буряка
Незважаючи на більш раннє становлення кормового буряка як культурної рослини, порівняно з цукровим буряком його селекційне вдосконалення проводиться менше. Виділення згідно наведеній вище системати
Досягнення селекції
Селекцію цукрового буряка в Україні проводять в Інституті цукрового буряка, який має широку мережу дослідно-селекційних станцій. Створена низка високоврожайних сортів і гібридів.
Видатним
Систематика і походження
Рід Vicia L. Відноситься до сімейства Fabaceae Lindl., підсімейства метеликових – Papilionatae Taub. У природі відомо біля 150 видів цього поліморфного роду, але в культурі вик
Морфологічні особливості
Морфологічні ознаки. Вика яра – однорічна трав’яниста рослина з тонким, в різній мірі полеглим стеблом. Висота його змінюється від 60 – 70 до 150 – 200 см в залежності від сортових
Генетика
В диплоїдному наборі вики ярої 12 хромосом. Каріотип цього виду достатньо вивчений І.Н. Свєшніковою. Нею ж зроблена спроба генетичного аналізу забарвлення квіток і малюнка зерен, а також успадкуван
Завдвння і напрямки селекції
Незважаючи на досягнуті успіхи в селкції вики ярої, вирощувані сорти характеризуються низкою істотних недоліків: відносно низькою продуктивністю (особливо насіневою), пізньостиглістю, слабкою стійк
Вихідний матеріал
Основні джерела вихідного матеріалу для селекції вики ярої – це місцеві популяції і сорти, що створені з них, і, безумовно, колекція ВІР і ГЦРР, які містять більше 1500 сортозразків даної культури.
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір з місцевих і селекційних зразків. Величезне популяційне різноманіття місцевих форм ярої вики в Україні надовго визначило цей метод як основний при селекції нових сортів. Біль
Методика і техніка селекційного процесу
Для гібридизації використовують нижні бутони, чашелистики яких на 1 – 2 мм вище віночка. Техніка видалення пиляків полягає в наступному. Складні пелюстки паруса відгинають пінцетом і зажимають вели
Досягнення селекції
В Європі селекція віки ярої розпочата порівняно недавно. На початку ХХ ст.у Швеції були створені перші селекційні сорти: Сфальофська солодка і Сфальофська сіронасінева.
В Україні селекція
Генетика
Для порівняльної характеристики каріотипа деяких видів роду Brassica використоували пахітенний аналіз. На основі числа і розміщення вузлитків у хромосомі можна зробити висновок про історію в
Завдання і напрямки селекції
Селекцію ріпаку проводять по трьох основних напрямках: створення високоолійних сортів харчового використання, технічного використання, на зелений корм. Низка ознак, за якими проводять добір, загаль
Вихідний матеріал
Найбільш важливе джерело вихідного матеріалу для селекції ріпаку – світова колекція ВІР і ЦГРР України, в яких знаходиться понад 500 зразків ріпаку і 220 – сурепиці. При селекції на урожайність слі
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір з місцевих і закордонних зразків і популяцій. Такий метод використання вихідного матеріалу для селекції рапса був переважаючим в Україні до 1975 р. Найбіль часто застосовують
БАГАТОРІЧНІ КОРМОВІ ТРАВИ
Багаторічні кормові трави, що включають в основному види сімейства бобові (конюшина, люцерна, лядвенець, буркун, еспарцет і ін.) і м’ятликові (тимофіївка, костриця, житняк), ростуть на природніх сі
Систематика і походження
Люцерна (Medicago L.) – рід з порядку бобово-квіткових – Leguminales, або Fabales, сімейства Fabaceae. Відноситься до триби конюшинових – Trifoliaceae Bronn.
Завдання і напрямки селекції
Загальне завдання для всіх зон вирощування люцерни – створення сортів інтенсивного типу, які характеризуються високою чутливістю до зрошення і добрив, стійких до несприятливих кліматичних умов, хво
Систематика і ботанічний опис
Конюшина (Trifolium L.) – рід з сімейства Fabaceae. Включає більше 300 видів, що розповсюджені в дикорослому стані на чотирьох континентах (крім Австралії). На території України росту
Завдання і напрямки селекції
Загальне завдання селекції конюшини в усіх зонах - створення високоврожайних сортів інтенсивного типу з підвищеною зимостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників, пристосованих до специфічних умов
Загальні відомості
Багаторічні трави сімейства м’ятликових мають дуже важливе значення в кормовиробництві, оскільки вони використовуються в чистому вигляді і в суміші з бобовими травами на великих площах для покращен
Завдання і напрямки селекції
В залежностиі від виду трав, району вирощування і напрямку використання завдання селекції можуть бути різними. Але існують і загальні, до числа яких входять урожайність і більш рівномірний розподіл
Вихідний матеріал для селекції бобових і злакових трав
Основним вихідним матеріалом для селекції багаторічних трав використовуються селекційні і місцеві сорти, а також дикорослі популяції. Оскільки місцеві сорти трав зформувалися під впливом тривалого
Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Штучний добір з природніх популяцій тривалий час був основним методом створення сортів багаторічних трав. Поряд з цим він і тепер залишається необхідним прийомом при створен
Оцінка селекційного матеріалу
Специфіка оцінки селекційного матеріалу і сортів багаторічних трав порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами полягає в тому, що вона проводиться при двох способах посіву: при індивідуаль
Досягнення селекції
В Україні в польвому, лучному і пасовищному травосіянні на кормові цілі вирощується більше 70 різноманітних культур; з них більше 30 злакових і більше 20 бобових культур.
У Державному реєс
Новости и инфо для студентов