рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПШЕНИЦЯ

ПШЕНИЦЯ - раздел Культура, СПЕЦІАЛЬНА СЕЛЕКЦІЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР   Пшениця Відіграє Провідну Роль У Світовому Землеробстві, Вона...

 

Пшениця відіграє провідну роль у світовому землеробстві, вона займає перше місце за площами посіву і валових зборах зерна. Пшеницю вирощують головним чином для виробництва муки, з якої виготовляють хлібобулочні, кондитерські або макаронні вироби. Крім того, з зерна пшениці виробляють різноманітні крупи. Спеціальні сорти пшениці використовують для виготовлення кормів для худоби. На корм використовується також і солома.

Пшениця – основна хлібна культура для більшості країн світу – широко поширена від північних полярних регіонів до південних меж п’яти континентів. У північній півкулі пшениця – головна зернова культура, зокрема в степових і лісостепових районах з помірним кліматом. Пшениця найбільш поширена культура за посівними площами і валовим збором зерна в Україні, яка становить майже половину врожаю зернових культур. Щорічно тут вирощують пшеницю на площі від 6 до 8 млн. гектарів, а валовий збір зерна коливається від 18 до 36 млн. тон. У закордонних країнах найбільші площі під пшеницею зайняті в Російській Федерації, США, Індії, Канаді, Туреччині, Австралії, Аргентині, Франції, Італії, Сербії, Угорщині.

Наступне збільшення виробництва зерна пшениці буде відбуватися за рахунок підвищення її врожайності, головним чином освоєнням у виробництві нових сортів з стабільною врожайністю в різні за метеорологічними умовами роки, та застосуванням новітніх високо індустріальних технологій вирощування.

Відомо, що теоретичні основи селекції пшениці обґрунтував М.І. Вавилов. Але ще треба дуже багато і наполегливо працювати над удосконаленням загальної теорії селекції пшениці. Серед фундаментальних проблем найбільш вивчені генетичні основи селекції пшениці. Вміння керувати механізмами мутагенезу, закономірностями формування окремих бажаних ознак в гібридних популяціях, створювати нові типи рослин на основі клітинної і генної інженерії, які поступово стають провідними методами створення вихідного матеріалу для селекції. Знання цих нових методів і процесів створення вихідного матеріалу необхідні для успішного впровадження в селекційну практику новітніх досягнень генетики. Важливим досягненням сучасної генетики стала поява генної інженерії. Цілеспрямована свідома перебудова генетичного апарату, конструювання нової генетичної системи – сучасний етап у розвитку наукової селекції. Якщо виходити з можливого оптимального рівня життєзабезпечення рослин у польових умовах, пшениця здатна утворювати 20-30 т зерна з гектара. Селекціонери вже тепер створили сорти, які дають до 15 т з га. Порівняно з цією врожайністю середньосвітова врожайність пшениці - 2,5 т з га – надзвичайно мала. Наявність негативного зв’язку високої врожайності з якістю зерна утруднює селекцію на одночасне підвищення цих показників. Але високоякісні сорти пшениці виключно важливі для виробництва смачного і поживного хліба. Зусиллями селекціонерів світу вже багато років долається цей негативний взаємозв’язок. Ефективно вирішити це завдання повинні допомогти методи створення вихідного матеріалу експерименти з генної інженерії. Однак використання принципово нових прийомів створення вихідного матеріалу з залученням досягнень молекулярної, біохімічної генетики, геномної і генної інженерії не означає відмову від традиційних класичних прийомів селекції. Свідомий синтез новітніх методів створення вихідного матеріалу з класичними – запорука успіху сучасної і майбутньої селекції.

Світова і українська селекція створили багато цінних сортів пшениці. До кращих з них належать сорти, які мають визначальне значення в рослинництві, зокрема м’яка пшениця - Українка, Одеська 3, Одеська 16, Одеська 51, Білоцерківська 198, Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Поліська 70, Поліська 90, Ахтирчанка, Дніпровська 521, Запорізька остиста, Харківська 63; російські сорти Безоста 4, Безоста 1, Ульянівка, Альбідум 114, Ростовчанка, Донська остиста, Донська напівкарликова, Сіверодонська. Ярі сорти м’якої пшениці – Еритроспермум 841, Саратовська 29, Саратовська 36, Цезіум 111, Акмолінка 1, Мільтурум 553, Лютесценс 758, Безенчукська 98, Скала, Альбідум 43, Новосибірська 67, Омська 9 і ін.; яра тверда – Гордеіформе 10, Мелянопус 69, Харківська 46, Краснокутка 6, Безенчукська 139 і ін.

На початку минулого століття основним методом був добір з місцевих сортів-популяцій, які вирощувалися в селянських господарствах. З місцевого сортименту були створені десятки сортів пшениці – Цезіум 111, Ерітроспермум 841, Ерітроспермум 341, Українка, Гостіанум 237, Лютесценс 329, Ерітроспермум 917, Лісостепка 74, Народна, Мелянопус 69 і інші, які набули виключного значення у підвищенні врожайності і збільшенні виробництва зерна пшениці.

Починаючи з 20-х років минулого століття поступово збільшувалася питома вага сортів гібридного походження. Селекціонери поступово вдосконалювали методику гібридизації, визначали принципи підбору пар для схрещування, оцінки гібридів у поколіннях, що розщеплюються, різноманітні прийоми добору і т.д. Зокрема, А.П. Шехурдін опрацював так звану ступінчасту гібридизацію, при якій повторно схрещуються ранішні покоління гібриду з іншими гібридами або сортами, в результаті чого створюються складні гібридні популяції з поєднанням різноманітних бажаних для селекціонера ознак, у яких можна більш ефективно проводити спрямований добір. П.П. Лук’яненко, використовуючи принцип підбору географічно і екологічно (тобто генетично) віддалених пар для схрещування, створив один з кращих за врожайністю сорт озимої м’якої пшениці Безоста 1, який поєднує комплекс господарських ознак, а також інші сорти інтенсивного типу – Аврора, Кавказ, Безоста 2, Рання 12. Краснодарська 39.

Видатних успіхів в селекції озимої пшениці досягнув В.М. Ремесло. Ним створені кращі по зимостійкості і якості зерна інтенсивні сорти – Миронівська 808, Миронівська ювілейна, а також Іллічівка, Миронівська 10 і ін. Сорт Миронівська 808 дав змогу поширити озиму пшеницю приблизно на 1000 км північної широти. І.Г. Калиненко створив сорти сильної пшениці – Ростовчанка, Донська остиста , Донська напівкарликова, Сіверодонська і ін. Істотним успіхом було створення Д.О. Долгушиним сорту Одеська 51.

Великим успіхом у селекції пшениці вважається застосування віддаленої гібридизації (міжвидової і міжродової). В результаті міжвидових схрещувань пшениці створено велике число сортів – Саррубра, Саратовська 29, Саратовська 36, Альбідум 24, Харківська 46, Ракета, Мелянопус 7 і ін. Віддалена гібридизація тісно пов’язана з експериментальною поліплоїдією – кратним збільшенням чисельності хромосом. Особливо слід відмітити успіхи Ф.Г. Кириченка, який методом міжвидової гібридизації отримав сорти озимої твердої пшениці Мічурінка, Новомічурінка, Одеська ювілейна і ін.

До сортів світової селекції, які в відповідний час відіграли видатну роль, відносяться: озима м’яка пшениця – Cama (Бельгія), Русалка (Болгарія), Maris Huntsman (Англія), Martonvasari (Угорщина), Autonomia, Mara, Fortunato (Італія), Malva (Польща), Scout, Blueboy, Winalta, Rita, Arthur (США), Vakka, Hohjola (Фінляндія), Hardi, Clement, Aida (Франція), Diplomat, Caribo (ФРН), Starke, Diana (Швеція), Sava, Партизанка (Сербія) і ін.; яра м’яка пшениця - Timstein, Gabo, Spica, Robin (Австралія), Diamant (Швеція), San Pastore (Італія), Rusa 4, Rusa 12, Kalyan Sona, Sharbati Sonora, P.V.18 (Індія), Prelude, Preston, Revard, Garnet, Manitou, Thetcer, Selkirk, Marguis, Pembina (Канада), Lerma Rojo, Sonora 64, Nadadores 62 (Мексіка), Olimpia (Фінляндія), Janos, Kolibri (ФРН), Norin 10 (Японія) і ін.; яра тверда - Tito, Valnorka, Creso (Італія), Wakooma (Канада), Cocorit 71, Mexicale 75, Fricata S, Yavaros S (Мексика), Ward, Rugby, Cando (США) і ін.

Завдяки успіхам селекції досягнутиий значний приріст урожайності пшениці. Скрізь у світі селекція переходить на якісно новий етап розвитку – покращена комплексність у створенні нових сортів, підвищується методичний рівень досліджень, застосовуються новітні методи одержання вихідного матеріалу – експериментальна поліплоїдія, індукований мутагенез, віддалена гібридизація, культура клітин і тканин, генна інженерія і ін., знаходять розвиток питання генетики, констиціонального фітоімунітету, опрацьовуються теоретичні основи селекції на посухостійкість і зимостійкість

У вирішенні завдань селекції значна роль належить вихідному матеріалу, який зосереджений у світовій колекції Генетичного центра рослинних ресурсів (ГЦРР, м. Харків, Московський проспект 142), Всеросійському інституті рослинництва (ВІР, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, Центр, вул. Герцена 44, ВИР), а також в International Board for Plant Genetic Resources (IBPGR), Rome (Італія, Рим) та в Centro International de Mejoramento de Maiz y Trigo (CIMMYT, Mexico (Мексика, м. Мехіко).

Значення вихідного матеріалу визначається перш за все завданнями сучасної селекції. У теперішній час для сільськогосподарського виробництва необхідні сорти пшениці інтенсивного типу, які сполучають комплекс господарсько цінних ознак і біологічних особливостей. Для України особливого значення набуває постійна і надійна стійкість до несприятливих чинників середовища. В зв’язку з цим українські сорти пшениці повинні бути морозостійкими, посухостійкими, жаростійкими, стійкими до вимокання, випрівання, льодяної кірки, до весняних повернень холодів, проростанню на пні і коротким вегетаційним періодом.

У класичній праці М.І. Вавилова „Научные основы селекции пшеницы” (1935) поставлено завдання практичного використання ознаки карликовості пшениць. У 60-ті роки це стратегічне завдання в мікроеволюції роду Triticum L., було успішно вирішено видатним селекціонером Н.Е. Борлаугом. Створені ним високоврожайні напівкарликові сорти пшениці пов’язані з „зеленою революцією” – збільшенням врожаю пшениці за рахунок селекції. Н.Е. Борлауг одержав групу короткостеблих сортів Lermа Rojo 64, Pitic 62, Sonora 64 і ін., з використанням японського сорту пшениці Norin 10. Ці сорти підвищили врожайність пшениці в Мексиці з 0,7 до 3-4 т з га, що дало можливість повністю забезпечити країну власним зерном.

В Індії і Пакистані на основі мексиканських пшениць були створені високоврожайні сорти Safed Lerma, Sonalika, Sharbati Sonora і Kalyan Sona, які займали тут більше 75% посівів пшениці на зрошенні.

У теперішній час для успішної селекції створюються моделі майбутніх сортів, контури яких були передбачені ще М.І. Вавиловим.

Україна завжди вважалася зоною стійкого вирощування озимої пшениці. Селекційна робота по пшениці в Україні вперше була розпочата на Харківській селекційній станції (тепер Інститут рослинництва Української академії аграрних наук – УААН). У 1910 р. тут були закладені досліди для оцінки місцевих сортів пшениці. Найбільш перспективними з них виявилися Червона безоста і Червона остиста. Високою зимостійкістю характеризувалися сорти Мільтурум 120, Сандомирка, Тейська і ін. На тому етапі основою селекції був індивідуальний добір. Індивідуальним добором були створені перші селекційні сорти пшениці в Україні – Лютесценс 11-8 (з Білої безостої), Альбідум 0676 (інакше Юр’ївка з Сандомирки), Ерітроспермум 12-22 (з Кримки) і Ерітроспермум 917 (з Високолитовки). В 1923 р. вказані сорти передані в Держсортомережу України і районовані Ерітроспермум 917 і Альбідум 0676.

При вирощуванні сортів озимої пшениці в Україні особливої уваги надавалося зимостійкості. В 1931 р. провідний селекціонер Харківської селекційної станції В.Я. Юр’єв запропонував застосовувати штучне проморожування гібридного матеріалу. Вивчалися також інші проблеми – стійкість до хвороб і шкідників, осипання зерна, до вилягання і ін. З 1925 р. на станції почала застосовуватися гібридизація, як спрямований метод одержання вихідного матеріалу для селекції. Колективом станції були опрацьовані методи оцінки сортів за посухостійкістю, стійкістю до грибкових захворювань. Найбільш зимостійкими сортами на той період були - Мільтурум 120 і Ферругінеум 1239.

В.І. Дідусь одним з перших обґрунтував внутрішньо сортовий покращуючий добір, який ґрунтується на мутаціях і природному схрещуванні в полі. Тут же опрацьований оригінальний метод селекції на зимостійкість – тривале проморожування проростків з наступним добором, створення провокаційних фонів, метод оголення вузла кущення у рослин перед зимівлею.

Високозимостійкий місцевий сорт Мільтурум 120 біля 20 років знаходився в виробництві в більшості областей України Сорт Ерітроспермум 917 також займав великі посівні площі в Україні. Цей сорт добре переносив тривалі зими з глибоким сніговим покровом, давав стабільні врожаї по роках, був стійким до вилягання і осипання, мав короткий період післязбирального дозрівання насіння, що має істотні переваги для східних районів при посіві свіжозібраним насінням. Сорт Ферругінеум 1239, крім високої зимостійкості, має високі мукомельно-хлібопекарські властивості, стійкий до осипання зерна. Районований у 1952 р. сорт Зенітка також характеризувався високою зимостійкістю і посухостійкістю Потенційна врожайність його становила 5,07 т з га. Внутрішньосортовим добором з сорту Піменка був створений сорт Харківська 10 – високоврожайний, скоростиглий, з високим коефіцієнтом продуктивної кущистості, посухостійкий.

Після війни селекціонерами Українського інституту рослинництва, селекції і генетики ім. В.Я. Юр’єва створено низку перспективних сортів. Серед них Харківська 159. З залученням до схрещувань сортів інтенсивного типу (Безоста 4, Безоста 1 і ін.) створено серію короткостеблих сортів озимої пшениці. Першим з них був сорт Харківська 63, створений з використанням реципрокного схрещування сортів Безоста 1 і Миронівська 808.

Сорт характеризується підвищеною зимостійкістю, високими технологічними властивостями зерна, стійкістю до стеблової іржі. Найвища врожайність сорту Харківська 63 на богарі становила 7,2 т, а на поливі – 9,6 т з га. Тут також були створені короткостеблі і зимостійкі сорти - Харківська 38, Напівкарлик, Харківська 63-1-3, Крупноколоса. Останній при вирощуванні на зрошенні на Пржевальській сортодільниці дав урожайність 10,4 т з га. В цьому інституті створені також сорти Напівкарлик 3, Харківська 75, Харківська 33, Харківська 11.

Плідну селекційну роботу по створенню сортів озимої пшениці проводить Синельніківська селекційно-дослідна станція Інституту зернового господарства. При створенні вихідного матеріалу до гібридизації широко залучений сорт Безоста 1. З його участю створені цінні по зимостійкості сорти – Дніпровська 510, Дніпровська 440, Політ, Орбіта (при участі Українки, Безостої 1 і американського сорту Канред-Фулькастер) і Дніпровської 521. Останній створений з участю генів від елімуса. Материнською формою при гібридизації використано віддалений гібрид озимої пшениці Українки з елімусом, а батьківською – Безоста 1.

Високоврожайний сорт Орбіта районований у 1974 р. Пристосований до жорстких умов степової зони України, рослини мають високе виживання у весняно-літній період вегетації, колос добре озернений, зернівка крупна. Стійкий до вилягання, слабо вражається борошнистою росою. Мукомельні і хлібопекарські якості хороші.

Сорт Дніпровська 41 [(Веселоподолянська 499 х Лютесценс 230) х (Безоста 1 х Веселоподолянська 485)] – середньоранній, слабо вражається грибковими захворюваннями; може використовуватися як покращувач при випіканні хліба. Великої уваги заслуговують районовані в різний час високозимостійкі сорти сильних і цінних пшениць Дніпровська 846 і Дніпровська 775, створені при участі Безостої 1.

Великого розповсюдження в Україні і деяких суміжних областях Російської Федерації набули сорти гібридного походження селекції Весело-Подолянської, Верхняцької, Вінницької, Іванівської, Носівської селекційно-дослідних станцій.

На Верхняцькій дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків були створені і освоєні у виробництві сорти Еритроспермум 15, Лютесценс 17, які виявилися недостатньо стійкими до умов перезимівлі, а також Верхняцька 16 – зимостійкий, високоякісний і Верхняцька 20 (з залученням Безостої 1).

Особливо істотного значення у збільшенні валового виробництва зерна набули сорти озимої пшениці селекції Білоцерківської селекційної дослідної станції Інституту цукрових буряків. Робота по створенню сортів озимої пшениці тут розпочата в 1922 р. Аналітичною селекцією тут створено сорт Лісостепка 74, районований у 1938 р. Першим сортом синтетичної селекції тут був сорт Лісостепка 75 (Лісостепка 74 х Українка) – більш зимостійкий, стійкий до бурої іржі; в виробництві з 1945 р. В наступному був районований сорт Білоцерківська 37 (Велютинум 37).

Новим етапом селекційної роботи на Білоцерківській селекційній дослідній станції виявилося застосування складних схрещувань для отримання вихідного матеріалу і створення зимостійких і стійких до шкодо чинних хвороб сортів озимої пшениці. Для вирішення цього завдання використовувалися батьківські форми Еритроспермум 15 і американський сорт Ковейл. В результаті створений і в 1955 р. районований високоврожайний сорт Білоцерківська 198 (автор А.А. Горлач) – стійкий до багатьох хвороб, гессенської мухи, з високою якістю зерна; відноситься до сильних пшениць, широко залучений до схрещувань. На цій станції створені посухостійкі сорти – Білоцерківська 29, Білоцерківська 23, Білоцерківська 21.

На Весело-Подолянській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків для створення вихідного матеріалу озимої пшениці з 1947 р. використовують спрямовану гібридизацію і внутрішньо сортовий добір. Тут створені сорти Веселоподолянська 10, Веселоподолянська 499, Веселоподолянська 485. У 70-ті роки тут створені сорти Веселоподолянська 94, Веселоподолянська 21, Веселоподолянська 48.

У 80-ті роки створений різноманітний вихідний матеріал з більш високою врожайністю і якістю зерна. Заслуговують на увагу сорти Веселоподолянська 17 і Веселоподолянська 14 – високо зимостійкі і посухостійкі; Веселоподолянська 80 – високоврожайний і посухостійкий, Подолянська – високозимостійкий. Сорт озимої пшениці Веселоподолянська 78 відноситься до лісостепового екотипу, з генетичним потенціалом урожайності 7,0 – 8,0 т з га. Районований у 1983 р. Стійкий до вилягання, має відмінні мукомельні і хлібопекарські якості, високо пластичний, посухостійкий.

Відповідного значення набули в минулому сорти, що створені на Вінницькій селекційній дослідній станції – Тріумф Подолії, Ювілейна (суміш ліній з Банатки), Схрещена 1 (з гібридів Рімпау).

Селекція озимої пшениці на Іванівській дослідно-селекційній станції розпочата в 1909 р. У 1919 р. добором з місцевого сорту Пахомівська банатка створений зимостійкий сорт Дюрабль, який сприяв просуванню озимої пшениці у північні області Російської Федерації. З появою більш урожайного сорту Українка зимостійкий сорт Дюрабль поступово витіснявся. У 20-ті роки на цій станції добором створений сорт під назвою Голуба дама (20/430); він був рекомендований для вирощування в Харківській, Сумській, Полтавській і Чернігівській областях.

З 1924 р. на Іванівській дослідно-селекційній станції почали використовувати вихідний матеріал шляхом гібридизації, в результаті чого був створений сорт Іванівська (Еритроспермум 211/29). У повоєнний період одержано низку ліній, які були цінними за комплексом ознак (зокрема зимостійких), але з невисокими хлібопекарськими якостями - Еритроспермум 80-16, Ферругінеум 80-30, Лютесценс 317; пізніше був створений високоврожайний і зимостійкий сорт Іванівська 13, більш стійкий до вилягання, ніж Миронівська 808.

З 1961 р. в селекційній роботі перевагу надавали схрещуванням за екологічною (тобто генетичною) віддаленістю вихідних форм; також широко залучалися до схрещувань сорти Безоста 1, Миронівська 264, Миронівська 808. Одержані лінії мали підвищену зимостійкість і гарні хлібопекарські якості зерна. Районовані високоякісні сорти Іванівська 12 і Іванівська 60.

Наприкінці 80-х років в Україні основні площі під озимою пшеницею займали сорти Миронівська 808, Безоста 1, Одеська 51, Дніпровська 846, Іванівська 12, Поліська 70, Одеська напівкарликова, Обрій, Харківська 81.

Слід підкреслити особливу роль сортів пшениць України як сортоутворюючих, зокрема після районування сорту Миронівська 808, що сприяло просуванню пшениці як культури приблизно на 1000 км на північ. Щорічно цей сорт займав більше 9 млн. га у різних країнах Європи.

Плідна селекційна робота проводиться з озимою пшеницею в Миронівському інституті пшениці, який було організовано на базі Миронівської дослідної станції. Наукова селекція на станції розпочата в 1915 р. В перші роки організації станції у виробництві вирощувалися місцеві низьковрожайні сорти. Завезена з Угорщини Банатка виявилася найбільш урожайною, вона була використана для створення знаменитого сорту Українка (автори Єремєєв І.М., Желткевич В.Є., Ковалевський Л.І.). Цей сорт вирощувався у виробництві понад 40 років і здобув світове визнання. Довоєнні площі під цим сортом становили 7 млн. га. Українка і тепер залучається до схрещувань. З її участю створені районовані в минулому сорти – Лісостепка 75, Лютесценс 17, Ерітроспермум 15, Лютесценс 266, Дніпровська 521, Орбіта, Таврична, Безоста і ін.

З 1949 р. під керівництвом В.М. Ремесло на Миронівській селекційній станції започатковані роботи з використанням прийому трансформації ярих сортів пшениці в озимі. З застосуванням такого прийому були створені зимостійкі сорти озимої пшениці – Миронівська 264, Миронівська 808, Київська 893. Миронівська 264 була створена груповим добором з вихідного матеріалу, який був отриманий осіннім посівом ярої пшениці Народна. Районований у 1960 р. Високоякісний сорт, слабо вражається бурою іржею і борошнистою росою. Київська 893 створена індивідуальним добором з вихідного матеріалу від осіннього посіву ярого сорту Українка. Сорт відрізняється високою посухостійкістю і жаростійкістю; зерно крупне, хлібопекарські якості відмінні.

Видатним досягненням світової селекції вважається створення сорту озимої пшениці Миронівська 808. Вихідним матеріалом для його створення використано ярий сорт Артемівка, який було посіяно під зиму. Завдяки високій зимостійкості, відмінним хлібопекарським якостям, високій урожайності Миронівська 808 одержала широке поширення і світове визнання. Вперше сорт районований у 1963 р., а в 1968 р. займав більше 7 млн. га; і був районований у 70 областях від Казахстану до Прибалтики. Сорт вирощувався в Угорщині, Чехії, Словаччині, Польщі, Німеччині, Швеції, Данії, Туреччині, Пакистані і інших країнах.

Однією з головних переваг сорту Миронівська 808 є підвищена зимостійкість. У раннішньовесняний період спостерігається інтенсивне кущення і листоутворення. Сорт має великий запас „сплячих” конусів наростання. У випадку загибелі надземної маси і головного конуса наростання при перезимівлі вони здатні швидко відростати весною. Миронівська 808 має також помітну „снігостійкість” – при сніжному покрові навіть 70 см конус наростання знаходиьться в стадії спокою, не росте.

Важливою особливістю Миронівської 808 є стабільність основних ознак – висоти рослин, розміри колоса і зернівки, вміст білку, клейковини, якості хліба, витривалість до перемінних умов середовища, стійкість до хвороб, при посіві в різних географічних зонах і при різній агротехніці.

Для створення сортів з більш коротким і міцним стеблом у Миронівскому Інституті пшениці з 1958 р. широко застосовують гібридизацію з залученням короткостеблих сортів і зразків.

Від схрещування окремих сімей, ярої пшениці Артемівка, які перезимували при осінньому посіві, з сортом Безоста 4 одержано короткостеблий сорт озимої пшениці Миронівська ювілейна. Сорт стійкий до вилягання, не поступається по зимостійкості Миронівській 808, має підвищену врожайність.

У Селекційно-генетичному інституті (СГІ) проводиться плідна селекційна робота по створенню сортів озимої пшениці інтенсивного типу, які б були пристосованими до степових умов України, де майже черз кожні 3 роки трапляються грунтово-повітряні посухи, через кожні 5 – 6 років спостерігаються суворі безсніжні зими з непередбачуваними умовами для перезимівлі рослин. Враховуючи специфіку кліматичних умов цієї зони, селекціонери намагаються сворювати сорти, які характеризуються посухостійкістю, зимостійкістю, високою стійкістю до хвороб і за іншими ознаками. Основним методом для створення вихідного матеріалу застосовується внутрішньовидова гібридизація з використанням генетично віддалених зразків. У СГІ створені широко відомі сорти озимої пшениці – Одеська 3, Одеська 12, посухостійкі і морозостійкі, з гарними хлібопекарськими якостями, підвищеною стійкістю до твердої сажки. Вихідний матеріал для створення сорту Одеська 3 одержано шляхом схрещування Кооператорки (посухостійкий сорт) з високозимостійким сортом Гостіанум 237. Цей сорт вирощувався більше 20 років в різноманітних кліматичних зонах і займав площі більше 5 мл. га. Сорт Одеська 12 був використаний при створенні більш популярного сорту Одеська 16, який відрізнявся високою зимостійкістю. З впровадженням у виробництво високоврожайних сортів лісостепової екологічної групи Миронівська 808 і Безоста 1 площі посіву під Одеською 16 значно скоротилися. Однак у суворі зими і в роки з недостатнім зволоженням останній сорт в умовах степу України давав істотно вищі врожаї, тому в деяких областях його знову повертали.

Селекціонерам СГІ вдалося створити також цінні сорти інтенсивного типу, що характеризуються високою врожайністю, підвищеною зимостійкістю і посухостійкістю. До них відносяться Чорноморська (Безоста 4 х Одеська 16), Новостепнячка (Безоста 1 х Одеська 29), Южноукраїнка (Безоста х суміш пилку сортів Одеська 16 і Одеська 22), Южанка [(Одеська 16 х Білоцерківська 198) х Безоста 1]. В роки з суворими зимами і посухою вони перевищували по врожайності районовані сорти (Кириченко Ф.Г., Барданов М.І., 1973).

Серед сортів інтенсивного типу селекції СГІ слід назвати Прибой (Безоста 1 х Одеська 16), який районований у 1973 р. Він характеризується високою врожайністю, гарними хлібопекарськими якостями і краще інших сортів переносить різкі коливання температури, що характерні для степових умов у раннішньовесняний період. Характерна особливість сорту – добре розвинена коренева система, яка глибоко проникає в грунт.

У 1969 р. районований сорт озимої пшениці інтенсивного типу Одеська 51 (Безоста 4 х Одеська 16). Сорт по зимостійкості – вище, ніж Безоста 1, а також дає високі врожаї зерна, особливо по чистому пару, і хліб відмінної якості. Одеська 51 вирощувалася в багатьох районах України.

Великого значення як вихідний матеріал для наступної селекції набули форми, створені шляхом спрямованої гібридизації сортів степового і лісостепового екотипів – Чайка (Прибой х Южноукраїнка), Маяк (Прибой х Дніпровська), Надія (Южноукраїнка х Волна), Аркадія (Прибой х Дніпровська 521). Ці сорти, крім високої врожайності, мають гарну зимостійкість і посухостійкість.

Селекційна робота з озимою пшеницею в СГІ проводиться за декількома програмами, кожна з яких обумовлює строго відповідний тип сортів:

1. Селекція сортів озимої пшениці напівінтенсивного типу з високою зимостійкістю, посухостійкістю і півищеною стійкістю до інших несприятливих чинників зовнішнього середовища для вирощування по типових попередниках в зонах недостатнього зволоження і суворих зим.

2. Створення сортів озимої пшениці з високими технологічними якостями зерна, стійких до вилягання і комплексною стійкістю до грибкових захворювань стебла і листя для вирощування за інтенсивною технологією по кращих попередниках в умовах зрошення.

3. Селекція сортів ярої пшениці для посіву в невеликих об’ємах у зоні діяльності СГІ і в інших зонах, де ця культура має поширення.

4. За об’ємом досліджень два перших напрямка вважаються основними. На півдні України структура сортів приблизно повинна бути наступною – 25 – 30% сортів інтенсивного типу і 70 – 75% сортів напівінтенсивного типу. У СГІ створена низка сортів інтенсивного типу - Одеська напівкарликова (Карлик 1 х Одеська 51), районований у 1980 р.; Обрій (Red River 68 х Одеська 51), районований у 1983 р.; Одеська 66 (Одеська 51 х Кавказ), Одеська 75 (Карлик 1 х Одеська 51), районований у 1982 р.; Зірка (Одеська 16 х Schoti Lerma), районований у 1984 р.; Южная Заря [Прибой х (Capelle х Безоста 1)], районований у 1983 р.; Прогрес (Краснодарський карлик 1 х Одеська 26) і ін. Їх урожайність набагато вища, ніж у кращих районованих сортів; вони здатні формувати врожайність більше 10 т/га. За даними Ф.Г. Кириченка (1983 р.), сорт Прогрес на сортодільниці в Джамбульській області у 1981 р. дав урожайність 9,3 – 9,5 т/га, сорт Бригантина (Одеська 51 х Zlata Dolina) у 1982 р. на сортодільниці Кримської області по чорному пару дав урожай 10,22 т/га, районований у 1986 р.

На думку С.П. Лифенка, М.І. Єриняка, В.П. Федченка і ін., не всі сорти інтенсивного типу (наприклад, Южна заря) реагують на гірші попередники, тому необхідні сорти такого типу, які б мали широку екологічну пластичність і при посіві по менш забезпечених вологою і мінеральнм живленням попередниках не поступалися б по всіх показниках напівінтенсивному типу.

В створенні високоякісних сортів істотну допомогу надають опрацьовані в СГІ методи оцінки технологічних якостей на основі методів біохімічної генетики за результатами електрофорезу гліадину; крім гліадину, електрофорезу піддаються і глютеніни, що дає змогу розширити можливість оцінки селекційного матеріалу за білковим поліморфізмом. Опрацьовані методи широко використовуються не лише в селекції, але і в первинному насінництві. При створенні сортів великої уваги надається селекції на морозо- і зимостійкість. Сорти напівкарликового типу – Одеська 75, Прогрес, Одеська напівкарликова – по морозостійкості значно переважають Безосту 1, а по зимостійкості нарівні Одеської 51. Помічено, що деякі сорти з невисокою морозостійкістю здатні утворювати вузол кущення в грунті глибше інших під впливом скорочення епікотиля (першого кореневидного міжвузола), що сприяє високій зимостійкості.

У СГІ опрацьований спосіб селекції сортів напівкарликового типу, морозостійких, а також толерантних до гербіцидів типу ростових речовин. Створена напівкарликова форма Ерітроспермум 2100/81, яка перевищує за морозостійкістю Одеську 51 і наближається до Одеської 16. Сорти напівінтенсивного типу Одеська 83 (Одеська 66 х 419) і Залив (Одеська 66 х Прибой) мають цілком достатню морозостійкість.

У зоні діяльності СГІ селекція на посухостійкість – одна з найбільш важливих напрямків. Ця проблема вирішується шляхом залучення до схрещування сортів місцевої селекції, які несуть у собі особливості посухостійких генотипів, які формувалися в жаркій посушливій зоні. На основі Schoti Lerma, який має високу жаростійкість і посухостійкість, створений посухостійкий сорт Зірка. Сорти Обрій і Ольвія були одержані з участю сорта Red River, що відрізняється високою жаро- і посухостійкістю.

Селекція на імунітет до шкодочинних захворювань проводиться в двох напрямках – на основі використання різноманітних донорів і джерел расоспецифічної стійкості шляхом складних схрещувань і поєднання найбільш ефективних генів расоспецифічної стійкості з полігенною расоспецифічною стійкістю. При цьому в схрещуваннях використовуються сорти Lerma Rojo, Ферругінеум 407/74, ТР/65А, ТР 309, ИР 301, Olsens Dwarf і ін. (расоспецифічна стійкість); Лан, Степняк, Чайка, Одеська 76 (нерасоспецифічна стійкість).

Cтворення сортів напівінтенсивного типу в СГІ визначається як одне з найбільш важливих напрямків селекції озимої пшениці. В результаті отримані сорти – Степняк (добір з Прибою) сорт з високою посухостійкістю і зимостійкістю, польовою стійкістю до бурої іржі і сажки, добрими хлібопекарськими якостями, а також Чайка (Прибой х Южноукраїнка); високоврожайний, має гарну зимостійкість, посухостійкість, польову стійкість до бурої іржі, віднесений до цінних пшениць. Ерітроспермум 604 – сорт високоінтенсивного тпу з відмінною якістю зерна. При цьому висока врожайність поєднується з підвищеною морозостійкістю і посухостійкістю.

На Запорізькій дослідній станції робота по створенню сортів озимої м’якої пшениці розпочата в 1956 р. Д.І. Малютою. В 1960-1963 рр. відібрані перші цінні форми, серед яких Запорізька (Безоста 4 х Веселоподолянська 1044) відрізнялася високою врожайністю і стійкістю до вилягання. Плідна робота по селекції озимої пшениці проведена В.В. Шелеповим і В.І. Шелеповою. Тепер ці селекціонери працюють в Миронівському Інституті пшениці. Ними на Запорізькій дослідній станції створені сорти Запорізька остиста [Скороспілка Л-1 х (Безоста 1 х Верхняцька безоста) х Запорізька] – високопластичний скоростиглий, зимостійкий; районований у 1980 р.; Хортичанка, Славутич, Запорізька - ранньостиглий, зимостійкий, з доброю якістю зерна; середня врожайність за 1977 – 1978 рр. становила 7,95 т/га.

Степові райони України сприятливі для виробництва озимої пшениці. Але в окремі роки в районах посушливого степу важко одержати своєчасні сходи; рослини часто входять у зиму непідготовленими. Такі посіви сильно зріджуються і весною великі площі стає необхідним пересівати, у таких випадках яра пшениця незамінна. Сорти ярої пшениці у виробництві низьковрожайні, високорослі і сильно уражуються грибковими захворюваннями. Актуальність створення високоврожайних сортів ярої пшениці сумнівів не викликає. Погодні умови для вирощування зерна ярої пшениці в Україні цілком сприятливі. Відомо, що з місцевою пшеницею Західної України пов’язані своїм походженням популярні в свій час ярі сорти Маркіз, Гарнет, Новинка. Індивідуальним добором з місцевих сортів в Україні створені врожайні сорти ярої пшениці Дублянка, Остка хлопіцка і ін., що характеризуються крупним зерном гарної якості.

Добором з місцевих форм були створені перші селекційні ярі сорти Мільтурум 162 і Арнаутка Кочіна в Інституті рослинництва (В.Я. Юр’єв, 1928), Мелянопус 37 – в Інституті зернового господарства.. На Донецькій сільськогосподарській дослідній станції створений популярний ярий сорт Артемівка (у виробництві з 1945 р.), який має особливість стійкості до гесенської мухи. На Іванівській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків був створений сорт Лютесценс 491 який районовано в 1960 р.

Першим районованим сортом ярої пшениці в Україні, що створено в СГІ з використанням гібридизації, був Одеська 13 (Ерітроспермум 7623/1 х Лютесценс 62). Тут було створено сорт ярої пшениці Журавка (Саратовська 29 х Одеська 16), який має відмінні мукомельно-хлібопекарські якості зерна. Для умов зрошення в інституті створений сорт ярої пшениці Фонтан, який має високу стійкість до вилягання.

Починаючи з 1962 р. в СГІ посилилася робота по створенню сортів ярої твердої і м’якої пшениці для степових районів України. Широко залучаються до схрещувань сорти місцевої селекції. В цьому інституті створені цінні сорти ярої пшениці Світанок і Накат. Перший – результат схрещування Одеської з Centenario. Має високі технологчні показники.

В Інституті рослинництва створені такі відомі сорти ярої пшениці, як Отечественная, Колективна (Отечественная х Артемівка), Мільтурум 215 ( В.І. Дідусь, 1961). З 1973 р. районований сорт селекції цього інституту – Харківська 93 (Саратовська 29 х Мільтурум 215). Низка селекційно-дослідних установ України за останні роки розпочали роботу по селекції ярої пшениці. У Миронівському Інституті пшениці створено сорт Миронівська яра (з Миронівської 808). В Інституті землеробства створені сорти ярої пшениці. Зокрема сорт Рання 93 високоврожайний і має високу якість зерна.

Головним завданням селекційної роботи по озимій пшениці в Інституті зрошуваного землеробства є створення високоурожайних напівкарликових сортів, добре пристосованих до місцевих умов, чутлвих на багате живлення і зрошення. Створені короткостеблі сорти озимої пшениці в умовах зрошення в середньому за декілька років дають урожай 7,5 -8,0 т/га, що на 0,8 -1,2 т/га більше, ніж у районованих сортів. В умовах зрошення великого значення надається стійкості сортів до повітряної посухи. Кращим з них за цією ознакою виявився сорт Одеська 51. Однак у нього відносно короткий період наливу зерна, тому зерно дрібніше ніж у Кавказу і інших високоврожайних сортів. А.П. Орлюк поставив перед собою завдання створити крупнозерний сорт з високою стійкістю до повітряної посухи. Ці дві ознаки поєднуються дуже важко. В процесі досліджень ним встановлено, що найбільш цінні форми з раннім колосінням на 2 – 3 дні раніше Безостої 1 або Одеської 51) і тривалим періодом колосіння –дозрівання (46 – 48 днів). Найбільша кількість таких форм виділено з гібридної комбінації Одеська 51 х Миронівська ювілейна.

Селекційна робота спрямована на створення сортів, які будуть здатні забезпечувати врожайність не менше 8,5 т/га. Дослідження довели, що таку врожайність формують генотипи, які мають продуктивність колоса 1,6 – 1,8 г при наявності 520 -550 стебел на кожному квадратному метрі. Однак реалізація таких потенційних можливостей по продуктивності може бути лише в напівкарликових сортів і форм (висота стебла 65 – 80 см), які характеризуються високою стійкістю до вилягання.

В інституті створено низку сортів з потенційною врожайністю при зрошенні 8,0 – 9,5 т/га – сорт Херсонська 153 (Дніпровська 537 х Аврора) – характеризуються гарною зимостійкістю, слабкою ураженістю бурою іржею і борошнистою росою, гарною загальною хлібопекарською оцінкою; Херсонська 170 (Миронівська ювілейна х Кавказ) - має ознаки доброї зимостійкості, стійкості до вилягання і гарними хлібопекарськими якостями; Херсонська ювілейна, високоврожайний сорт; короткостеблі сорти інтенсивного типу – Находка, Херсонська 84, Остиста 3, Херсонська 94, Остиста 5, Мрія Херсона, і ціла низка інших сортів.

В умовах зрошення при дотриманні нормативів інтенсивної технології нові створені сорти забезпечують отримання врожайності 8,5 - 9,2 т/га. Для створення сортів стійких до бурої іржі в Інституті зрошуваного землеробства залучаються до спрямованих схрещувань відомі донори – Agrus, Agent, Sava, Русалка, Обрій, NS 314 і ін. Як джерела стійкості до кореневих гнилей використовують французський сорт Roason, сербський Sanja і Zlatna Dolina. В інституті проводяться також теоретичні дослідження за різноманітними проблемами селекції.

Полісся України відрізняється надзвичайно великим різноманіттям екологічних умов, що висуває до нових сортів озимої пшениці підвищені вимоги, особливо за ознакою екологічної пластичності. Жоден з бувших у районуванні в Поліссі України сортів озимої пшениці не задовольняв у повній мірі вимоги зони (сорти Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська 25. Білоцерківська 18, Білоцерківська 47, Білоцерківська 177, Киянка, Карібо, Одеська 66). Для Полісся і Західних районів України необхідні сорти озимої пшениці, які по стійкості до комплексу хвороб і екстремальних умов (пов’язаних з надмірним зволоженням) наближаються до західноєвропейського екологчного типу, тобто сполучають у собі стійкість до проростання на пні і вилягання, високу продуктивність, стійкість до борошнистої роси, септоріозу, снігової плісняви, іржі, кореневих гнилей, випрівання і вимокання, а також ензімомікозного виснаженню насіння. Крім того вони повинні бути зимо- і морозостійкими, стійкими до посухи в період наливу і дозрівання зерна, з гарними мукомельними і хлібопекарськими якостями.

В Інституті землеробства в різний час створена низка сортів озимої пшениці. Інєкцією соку жита Тацинське голубе в ендосперм озимої пшениці Безоста 1 створено вихідний матеріал з якого був створений сорт Поліська 70. В наступному були створені сорти – Київська 73, Колективна 77, Поліська 71. Сорт Поліська 70 районований у 1974 р., високопластичний, урожайний. Колективна 77 і Київська 73 мають підвищену зимостійкість. Київький напівкарлик ( добір з Поліської 70) стійкий до вилягання, зимостійкість невисока.

Індивідуальним добором з мутанта 321-71 створена лінія Ерітроспермум 89-76 з високою зимостійкістю і посухостійкістю. Сорт Щедра Полісся одержаний індивідуальним добором з природнього гібриду Поліської 70, рослини якого оброблені мутагенами.

На той час питання відносно використання в селекції озимої пшениці західноєвропейського вихідного матеріалу не був достатньо опрацьованим. Дослідження , які проведені І.К. Котком, Ю.В. Ольшанським, В.Є. Буряком і ін. (1984), показали, що залучення такого матеріалу в селекційний процес – перспективний напрямок при створенні сортів озимої пшениці, добре адаптованих до умов зони. Вже однократне схрещування його з сортами місцевої селекції, може принести позитивні результати. Причому за материнську форму краще брати місцевий матеріал з гарною адаптацією, зимостійкістю і високими технологічними якостями зерна.

Найбільш вдалими виявилися комбінації з сортами Русалка (Болгарія), Maris Huntsman (Англія), Ibis (ФРН) і інші. З них відібрані селекційні форми з комплексом ознак і особливостей, необхідних для цієї зони, причому добір проводився переважно в більш пізніх, ніж зазвичай, поколіннях, починаючи з F4 – F6.

Крім використання в селекції на комплекс ознак і особливостей, західноєвропейський вихідний матеріал є надзвичайно цінним джерелом у вирішенні більш вузьких завдань, зокрема – при створенні сортів з підвищеною стійкістю і витривалістю до кореневих гнилей. Кращими по стійкості до кореневих гнилей і врожайності при безмінному посіві озимої пшениці були сорти Forte (Італія), Ibis (ФРН), Darina, Banica (Cербія), Maris Huntsman (Англія) і деякі інші, а також одержані з їх участю селекційні лінії 292-78, 1157-80, 1197-81, 1472-72, 1051-80 і ін.

При оцінці колекції ВІРа підвищену стійкість до кореневих гнилей проявили також наступні західноєвропейські зразки – Pilot, Cormon, Baulander Spelz (ФРН), Сapelle Deshez, Heima, Roason (Франція), Maris Nіmrod, TL 363/30 (Англія), Manella, Tumult (Нідерланди), Walde, Holme (Швеція), Slavia, Vala (Чехія), Aria (Польща), MV 6, MV 69-13 (Угощина), F 54-70 (Румунія).

Одержані дані дають змогу зробити висновок, що західноєвропейський вихідний матеріал є джерелом багатьох цінних ознак, які можуть бути передані новим сортам озимої пшениці для умов Полісся України.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

СПЕЦІАЛЬНА СЕЛЕКЦІЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

Жито друга після пшениці хлібна культура в Україні Житній хліб... В Поліссі і Лісостепу України жито перевищує озиму пшеницю по зимостійкості і стійкості до несприятливих погодних...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПШЕНИЦЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

СПЕЦІАЛЬНА СЕЛЕКЦІЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
курс лекцій для підготовки бакалаврів з спеціальності „Селекція і генетика ” Передмова.Сорт, гібрид – в умовах розвиненого сектору аграрної економіки став найбіль

Систематика і походження
Рід пшениці Triticum L., відноситься до сімейства м’ятликових – Роасеае Ваrnhart, або злакові - Gramineae Juss. Цей рід входить у трібу пшеницевидних Triticeae Dum. разо

Морфобіологічні особливості
Морфологія рослини пшениці типова для злака.Корінь мичкуватий. Відрізняють зародкові корені, колеоптильні і вузлові. Зародкові корені з’являються при проростанні насінини, к

Генетика
Дослідників цікавила головним чином генетика пшениці м’якої і твердої – найбільш важливих у господарському відношенні видів. Однак ці види, як вже вказувалося, мають складний геном, який скл

Спадкування морфологічних ознак пшениці
Ознака Прояв ознаки Особливості домінантне рецесивне      

Завдання і напрямки селекції
Створення сорту пшениці з максимально можливим рівнем урожайності є кінцевою метою роботи кожного селекціонера. Ця ознака є головним критерієм ефективності будь-якої найбільш витонченої селекційної

Моделі сортів
Моделі (плани) сортів створюються в усіх селекційних установах у вигляді комплексу ознак і особливостей, якими б їх хотіли бачити селекціонери. Рівень урожайності залежить від чисельності ро

Вихідний матеріал
Світова колекція лише в ВІР нараховує біля 40 тис. зразків пшениці. В Україні і за кордоном створені сорти з високим потенціалом урожайності, які використовують для селекції на збільшення цієї особ

Мунітет
Стійкість до грибкових захворювань. Найбільшої шкоди зерновому господарству України наносять бура іржа, борошниста роса, кореневі гнилі, пилова і тверда сажка. Враження

Методика і техніка селекційного процесу
Штучне схрещування включає три основних операції: підготовку суцвіття до схрещування, кастрацію і запилення. Кастрація – це видалення пиляків з квіток материнської рослини, а

Систематика і походження
Жито відноситься до сімейства Poaceae, тріби Triticeae, роду Secale L. До цього часу у ботаніків немає єдиної думки відносно видового складу, філогенетичних зв’язків і походження жита. У 1

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Жито, як і всі зернові культури, має мичкувату кореневу систему, яка складається з трьох-шести зародкових (первинних) корінців, які утворюються при проростанні насінини,

Генетика
  Успішна селекційна робота з житом в останні десятиліття виявилася можливою завдяки розширенню робіт з генетики і цитогенетики цієї культури, які проводяться в Російській Федерації,

Генетична мінливість жита за морфологічними ознаками
  Оцінюючи мінливість за морфологічними, структурними ознаками, слід перш за все звернути увагу на зміни типу рослин, які зачіпляють цілий комплекс ознак. Такими є карликові форми

Селекція на потужність кореневої системи
Селекція досягнула видатних успіхів вдосконалення надземних частин рослини жита, але добір за потужністю кореневої системи лише починається. Розвиток кореневої системи залежить від структури

Селекція на імунітет до бурої і стеблової іржі
Захворювання бурою іржею зустрічається майже в усіх районах вирощування жита. Бура іржа вражає сходи і дорослі рослини з утворенням на листках і піхвах багато чисельних, безладно розміщених опуклих

Створення і характеристика донора імунітету до бурої і стеблової іржі - Кобра
Поглиблений пошук нових донорів імунітету до бурої і стеблової іржі, стійких до місцевих рас патогенна обумовив проведення ретельного генетичного аналізу на провокаційно-інфекційному фоні рослин з

Селекція на крупніcть зерна
Найбільш поширеним засобом штучного добору в злакових культур залишається сортування насіння за масою і об’ємом. Такий добір був основним у створенні місцевих сортів культурних рослин. У розвитку с

Ефективність добору на крупність насіння жита
Експериментальні роботи вивчення крупності зерна озимого жита започатковані в лабораторії селекції Українського науково-дослідного інституту землеробства в 1970 де проводилися по 1973 рр. і продовж

Вміст 5-алкілрезорцинолів у зерні жита
Зерно жита містить низку речовин, які пригнічують засвоюваність деяких складових частин білка, що знижує його поживні цінності. Зокрема, C.W.Wieringa (1967) в досліді з раціоном, який складався на

Хлібопекарські якості і вихідний матеріал для селекції
Головною ознакою, яка обумовлює технологічні особливості зерна жита, є ступінь його стійкості до проростання в колосі „на пні”. Дозрівання жита і його збирання інколи проходять в умовах підвищеної

Селекція
Добір з місцевих сортів і колекційного матеріалу. Добір залишається основним методом селекції. Багаторазовим масовим і сімейним доборами і різноманітними їх модифікаціями і комбінаціями ство

Завдання селекції гібридного жита
Селекція гібридного жита включає два етапа: визначення компонентів схрещування, що дають високий гетерозисний ефект по врожаю зерна; створення генетичної системи ЦЧС (стерильна материнська форма –

Методика і техніка селекційного процесу
Техніка гібридизації.Селекційну роботу з житом значно утруднює необхідність ізоляції селектованого матеріалу, щоб запобігти запилення чужим пилком. Для повної гарантії від перезапи

Досягнення селекції
Після введення жита в культуру тривалий час вирощувалися місцеві сорти, які були продуктом народної селекції. Перший відомий сорт Муравйовка (Зюнгорка) був створений масовим добором з місцевого сем

Питання для самоконтролю
1. Яке походження культурного жита, які види жита виділені за сучасною систематикою ВІР? 2. Які особливості біології цвітіння жита? 3. Які чинники обумовлюють череззерницю?

Систематика і походження
Культурний ячмінь відноситься до виду ячмінь посівний – Hordeum sativum Jessen. Рід ячмінь - Hordeum L. належить до сімейства Poaceae. Крім культурного ячменю, відомо 26 – 34 (

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Морфологія рослини ячменю, разом з будовою квітки, типова для колосових злаків. Переважно висота рослини менша, ніж у пшениці, але стебло менш міцне, схильне д

Генетика
Диплоїдне число хромосом у ячменю дорівнює 14. Завдяки простому каріотипу, строгому самозапиленню і великому числу генів з явним фенотипічним проявом генетика ячименю добре вивчена. Більша частина

Завдання і напрямки селекції
Можна виділити загальний комплекс завдань селекції ячменю, а також завдання, які мають особливо важливе значення на сучасному етапі селекційної роботи з цією культурою, і завдання, пов’язані з різн

Вихідний матеріал
Колекція ВІР налічує біля 18 тис зразків ячменю. При селекції на високу врожайність широко використовуються кращі вітчизняні і іноземні сорти. Українські сорти ячменю часто сполучають високу врожай

Методи і деякі специфічні напрямки селекції
Переважаючим методом створення популяцій для добору в селекції ячменю залишається внутрішньовидова гібридизація. Сучасні сорти ячменю мають достатньо складні родовідні, оскільки до схрещувань залуч

Методика і техніка селекційного процесу
Селекційний процес у ячменю не має істотних особливостей порівняно з іншими культурними злаками-самозапилювачами. Техніка гібридизації. Подібна до техніки гібридизації пше

Досягнення селекції
  В Україні селекцію ярого і озимого ячменю інтенсивно проводять у Селекційно-генетичному інституті (Одеса), Інституті рослинництва (Харків), Донецькому інституті агропромислового вир

Систематика і походження
Рід овес – Avena L. відноситься до сімейства Poaceae. Він об’єднує біля 70 видів, які складають поліплоїдний ряд: 2n = 14, 28 і 42. Види вівса утворюють дві секції: Euaven

Морфобіологічні особливості
  Морфологічні ознаки. Коренева система мичкувата, добре розвинена. Стебло – соломина з двома-чотирма вузолами і порожніми міжвузолами; за формою округле, неопушене,

Генетика
  Овес відноситься до числа сільськогосподарських культур, які недостатньо вивчені генетично. Лише на початку 20-х років минулого століття були проведені роботи по визначенню чисел хр

Позначення геномів видів секції Euavena
Геном Латинська назва вида   Ср Ср A. clauda Dur., A. pilosa M.B. CvCv A. ven

Завдання і напрямки селекції
В селекції вівса розрізнюють чотири основних напрямки: кормове зернове, харчове зернове, кормове укісне і на випас. У зв’язку з цим завдання селекції багатогранні. Загальні вимоги до сортів, що вир

Вихідний матеріал
Основне джерело вихідного матеріалу для селекції вівса – світова колекція ВІР (м. Санкт-Петербург) і ЦГРР (м. Харків), які включають величезне різноманіття культурних, смітньо-польових і диких зраз

Методи створення вихідного матеріалу дляселекції
  В селекції вівса низка сучасних методів ще не одержала широкого застосування в Україні. Рідко використовуються складні схеми схрещувань, мутагенез, віддалена гібридизація. Практично

Методика і техніка селекційного процесу
Селекція вівса проводиться за схемою, що застосовується для рослин-самозапилювачів. З метою прискорення селекційного процесу використовують теплиці, особливо для вирощування гібридів ранніх поколін

КУКУРУДЗА
  Кукурудза широко використовується на кормові, харчові цілі і як сировина для низки галузей промисловості. Зріле зерно кукурудзи містить 65 – 70% вуглеводів, 9 – 12% білку, 3 – 5% ол

Систематика і походження
  Кукурудза – Zea mays L. відноситься до сімейства Poaceae, підтріби Tripsacіne C. Presl. (раніше Maydeae). Підтріба Tripsacine включає віс

Морфобіологічні особливості
  Морфологічні ознаки.Коренева система мичкувата. Встановлені сортові відмінності за її потужністю. Стебло прямостояче, висота його може варіювати у різних ф

Генетика
Кукурудза - дуже зручний об’єкт для генетичних досліджень, оскільки має порівняно невелике число хромосом (n = 10), добре розрізнюваних за довжиною, положенню центромери, наявності пуфів і т.д. Слі

Завдання і напрямки селекції
Селекція кукурудзи проводиться по багатьох напрямках з урахуванням конкретних умов вирощування і способів використання (на зерно, силос, зелений корм). Необхідно створювати гібриди, які різняться я

Вихідний матеріал
Колекція кукурудзи ВІР і ГЦРРУ, в якому зоосереджено світове різноманіття даної культури, нараховує більше 13 тис. зразків. Цінним вихідним матеріалом для селекції кукурудзи є місцеві і се

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
До кінця Х1Х ст. головним методом селекційної роботи з кукурудзою був масовий добір. Основний його зміст полягав у доборі кращих рослин за ознаками початка, об’єднання насіння від них і посів від н

Методика і техніка селекційного процесу
Типи гібридів. При перекомбінації самозапилених ліній кукурудзи одержують різні типи гібридів. У схрещування включають інколи і сорти. Якщо позначити лінії літерами А, В, С і т.д.,

На фертильній основі
1-й рік - джерело фертильності В х А 2-й рік - (В х А) х А 3-й рік - (В х А2) х А На третій рік роботи рослини гібрида (В х А2) х А перевіряють на з

На стерільній основі
1-й рік - Джерело ЦЧС (МС) х відновлювач фертильності В 2-й рік - (МС х В) х А 3-й рік - [(МС х В) х А] х А 4-й рік - [(МС х В) х А2] х А 5-й рік - [(

Досягнення селекції
В Україні селекцією кукурудзи займаються ? науково-дослідних установ, в тому числі Інститут кукурудзи (м. Дніпропетровськ), Селекційно-генетичний інститут (м. Одеса), Інститут рослинництва (м. Харк

Систематика і походження
Сорго відноситься до роду Sorghum Moench. Сімейства Poaceae і відрізняється великою різноманітністю форм. Не існує єдиного погляду на класифікацію сорго. Найбільш розповсюджена класифікаці

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки.Коренева система мичкувата і проникає глибоко в грунт Стебло висотою від 75 до 250 см і більше, різної товщини (1 – 25 см), з сухою, напівсухою і соковитою серц

Генетика
  Всі культурні види сорго, включаючи і суданську траву, містять у соматичних клітинах 20 хромосом. Таким чином, види сорго утворюють поліплоїдний ряд з основним числом 5, що включают

F2SmsMs : 2SMsms : Smsms
Таким чином, співвідношення фертильних і стерильних рослин 3 : 1. Такі ж результати одержані при схрещуванні майло х гаолян. Важливе значення доя селекції має вивчення закономірностей спад

Завдання і напрямки селекції
  Основний напрямок селекції сорго – створення сортів і гібридів з високими і стабільними врожаями зерна (5 – 6 т/га) і зеленої маси на силос (25 – 50 т/га), а також з комплексом госп

Вихідний матеріал
  У світовій колекції ВІР нараховується більше 11 тис. зразків – цінного вихідного матеріалу для селекції соргових культур за багатьома ознаками і особливостями. Виділені зразки скоро

Методи селекції
  На початкових етапах селекції сорго використовували добір з колекційних і місцевих зразків. Так, методами індивідуального, індивідуально-сімейного і сімейно-групового добору була ст

Систематика і походженя
Гречка відноситься до сімейства гречаних – Polygonaceae Juss., до роду Fagopyrum Gaertn., який включає однорічні і багаторічні види. У виробництві основне значення має один вид – гречка культурна (

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Корінь стрижневий, гілчастий. Основна частина коріння міститься на глибині до 35 – 40 cм, але можливе їх проникнення і до 1 м. Гречка здатна утворювати стеблов

Генетика
Диплоїдні види гречки культурної і татарської мають 2n = 16. Тетраплоїдні сорти, одержані на основі F. esculentum, мають 4х = 32. Незважаючи на однаковий набір хромосом (2n = 16), між дипл

Ознаки гречки з моногенним спадкуванням
  Символи позначення генів Генотип Фенотип рослин d(від determinant)     dd- гомозиготний р

Завдання і напрямки селекції
Виробництву потрібні сорти гречки скоростиглі і середньостиглі для весняного посіву, пізнього посіву (поукісні і пожнивні) і для зрошення. Застосування інтенсивних технологій диктує необхідність ст

Вихідний матеріал
Колекція гречки ГЦРР і ВІР з місцевих і селекційних сортів і зразків налічує більше 2000. Внутрішньовидове різноманіття гречки культурної налічує два підвида (vulgare і multifolium) і чотирьох екот

Методи селекції
  На ранніх етапах селекції гречки використовували масовий добір, однак у теперішній час у роботі з цією культурою для створення вихідного матеріалу широко застосовують гібридизацію,

Досягнення селекції
Перші селекційні сорти Богородицька рання і Більшовик створив І.А. Пульман, який розпочав селекію гречки в кінці Х1Х сторіччя в Курській губернії. На бувшій Шатилівській дослідній станції з 1899 –

Систематика і походження
Просо – Panicum miliaceum L. відноситься до сімейства Poaceae, трібі просяних (Paniceae R. Br.), у якій нараховується біля 80 родів. Найбільшого поширення і розповсюдження набув рід Panicum L., яки

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Просо – однорічна рослина, Коренева система мичкувата, В глибину коріння може розповсюджуватися до 150 см, в бік – на 100 – 120 см. Основна маса коріння утворю

Генетика
Види рода Panicum L. представлені поліплоїдними рядами з основними числами 7, 9, 10. P. miliaceum L. відноситься до найбільш багаточисельного ряду з основним числом 9 (2n = 18, 36, 54 і 72) і є при

Завдання і напрямки селекції
Основний напрямок у селекції проса – створення сортів для виробництва крупи, які повинні мати високу врожайність – 4 – 5,5 т/га, мати вирівняне і крупне зерно з масою 1000 зерен 8 – 9 г і плівчасті

Вихідний матеріал
  Світова колекція проса ГЦРР України і ВІР Росії включає біля 10000 зразків, що зібрані в, усіх районах земної кулі, де вирощується ця культура. Колекція проса є основним дж

Методи створенн вихідного матеріалу для селекції
Основний метод створення вихідного матеріалу для селекції – індивідуальний добір. У зв’язку з тим, що в зонах вирощування цієї культури були розповсюджені місцеві сорти в популяції, які відр

Досягнення селекції
Селекцією проса в Україні займаються чотири науково-дослідних установи, серед них Інститут землеробства (Чабани, Киево-Св’ятошинського району. Київської області), Інститут рослинництва (м.Харків),

Систематика і походження
Горох (рід Pisum L.) відноситься до сімейства бобові - Fabaceae Lindl. (Leguminosae Juss.), коліну вікові - Vicieae Bron. і нараховує за класифікацією, що запропонована Р.Х. Макашевою, всього два в

Морфобіологічні особливості
Корінь стрижневий, проникає в грунт до 1,5 м, бокові корені розміщені в основному в орному шарі грунту. На коренях в сімбіозі живуть азотфіксуючі бактерії з родини Rhisobium. Стебло перева

Генетика
Горох посівний – один з найбільш улюблених генетичних об’єктів. Вивчення генетики цієї культури має давню історію і пов’язане ще з прівищем Т. Найта. Але фундаментальні роботи з генетики гороха бул

Завдання і напрямки селекції
У використанні гороха як польової культури розрізнюють три основних напрямки: продовольче, зернофуражне і укісне. В відповідності з цим виділяють і три самостійних напрямки селекції. З урахуванням

Вихідний матеріал
  Успіх селекційної роботи в більшості визначається тим вихідним матеріалом, з яким працює селекціонер. Для більшої ефективності селекції необхідно в максимальній мірі використовувати

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Гібридизація. В минулому в селекції гороху для створення вихідного матеріалу широко застосовували аналітичні методи, тобто добори з місцевих популяцій і сортів народної селекції. В

Методика і техніка селекційного процесу
Гібридизацію гороху проводять наступним чином. Для кастрації вибирають добре розвинуту рослину з нерозкритими бутонами. В такого бутона відгинають парус і крильця, захоплюють пінцетом киль за спинк

Шкала оцінки ураження гороха темно- і блідо-плямистим аскохітозом
Ураження Оцінка за шестибальною шкалою Імунологічна характеристика сорта бал листки, стебла,% розвитку

Досягнення селекції
  В Україні свідома селекція гороха почала розвиватися значно пізніше, ніж у Західній Європі. У теперішній час селекцію гороха проводять в Луганському інституті агропромислового вироб

КВАСОЛЯ
Квасоля належить до сімейства Fabaceae, роду Phaseolus L., який включає 200 видів, з яких біля 20 вирощуються, решта дикорослі. Дикі види цього роду ростуть в тропічному поясі, а культурні форми мо

Морфобіологічні особливості
  Морфологічні ознаки. Квасоля звичайна – трав’яниста рослина, Більшість вирощуваних форм - однорічні кущові, зустрічаються дво- і навіть багаторічні виткі або сланкі

Генетика
Всі форми квасолі звичайної диплоїдні (2n = 22). Генетика цієї культури вивчена вкарай слабо. Нема ймовірної інформації про закономірності спадкування як якісних, так і кількісних ознак. Лише в окр

Завдання і напрямки селекції. Вихідний матеріал
Основні напрямки селекції квасолі – створення сортів з підвищеною симбіотичною активністю і насіневою продуктивністю, з коротким вегетаційним періодом (70 – 90 днів), з стійкістю до понижених темпе

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
  Найбільше значення в селекції квасолі мають індивідуальний і масовий добір з популяцій, які одержані в результаті спонтанної гібридизації, внутрішньовидової і віддаленої гібридизаці

Досягнення селекції
Селекцією квасолі займалися в різних наукових установах. Створено багато цінних сортів зернового і овочевого спрямування. В останні роки селекційна робота з квасолею істотно ослаблена. В У

СОЧЕВИЦЯ
  Сочевиця відноситься до сімейства Fabaceae. Рід сочевиця Lens (Tourn.) Adans включає п’ять видів, з яких лише один культурний – L. esculenta Moench. Диких родичів в природі в нього

Морфобіологічні особливості
  Морфологічні ознаки. Сочевиця – однорічна трав’яниста рослина. Корінь стрижневий, довжиною до 1 м, з великою кількістюбокових коренів. Клубеньки розгалуджені, розмі

Генетика
  Форми і сорти сочевиці L. esculenta не розрізняються ні за числом хромосом, ні за морфологією. Всі вони мають 14 (2n) одноманітних хромосом. У диких видів їх стільки ж. Схрещування

Завдання і напрямки селекції
  Головний недолік усіх сортів сочевиці - зміни забарвлення зерна в процесі збеігання і при варінні від типового для даного сорту до буро-коричневого. На Петрівській селекцій

Вихідний матеріал
  Селекційна робота проводилася в зоні вирощування експортної тарілочної сочевиці. Вихідним матеріалом використовували природні популяції і місцеві сорти. На першому етапі застосовува

Методи створення вихідного матеріалку для селекції
Гібридизація. Внутрішньовидова гібридизація – головний метод створення вихідного матеріалу для селекції сочевиці. В залежності від поставленого завдання застосовують парні і складн

Методика і техніка селекційного процесу
  Техніка схрещування. Схрещувати сочевицю технічно досить важко, оскільки вона низькоросла і має дуже дрібні і ніжні бутони, які чутливі до механічних ушкоджень.

Систематика і походження
  Рід Lupinus (Tourn.) L. належить до сімейства Fabaceae і включає декілька сотень однорічних, зимуючих і багаторічних видів, які представлені травами, напівкущами і кущами. Виділяють

Види Східної півкулі 2n Види Західної півкулі 2n
L. angustifolius (вузьколистий) 40 L. subcarnosus Hook. (гілчастий) 36 L. opsiantus Atab. Et Maiss. L. poluphyllus Lindl. (пізньоквітуючий) 40 (багаторічний) 48 L. albus

Морфобіологічні особливості
Люпин білий. Трав’яниста одлнорічна рослина. Стебло висотою до1,5 м, міцне, з переважним гілкуванням у верхній частині. Листя крупне, з сімома-дев’ятьома листочками видожено-опукло

Генетика
  Незважаючи на значне число робіт, які присв’ячені вивчення характеру спадкування окремих ознак, створені види люпину ще відносно мало вивчені з генетичної точки зору. Особливо це ст

Завдання і напрямки селекції
Селекційна робота з люпином проводилася менш інтенсивно, ніж з іншими культурами. В зв’язку з цим перед селекціонерами стоїть низка специфічних завдань, які визначаються як іологічними особливостям

Вихідний матеріал
Люпин (особливо жовтий і вузьколистий) – порівняно молода культурна рослина. Багато її сортів були створені на основі природніх і штучних мутацій. Їх роль істотна до цього часу. В зв’язку з цим з м

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Способи створення популяцій.В селекції люпину застосовують різноманітні методи створення вихідного матеріалу для селекції. Найбільш високі можливості при створенні популяцій для до

Методика і техніка селекційного процесу
Техніка гібридизації. Використання природньої гібридизації при внутрішньовидових схрещуваннях можливо в селекції видів, які схильні до перехресного запилення (наприклад, люпину жов

Досягнення селекції
Перші кормові сорти люпину жовтого (Зенгбуш штамм 8 і Зенгбуш штамм 80), вузьколистого (Зенгбуш штам 411) були створені на початку 30-х років у Німеччині селекціонером Р. Зенгбушем. Їх основу склад

Систематика і походження
Соя відноситьс до сімейства Fabacea, роду соя –Glycine L., виду соя звичайна – G. soja (L.) Sieb. Et Zucc. ( G. hispida Max.). Рід Glycine поділяється, за Н.І. Корсаковим, на три підрода у

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. Соя – трав’яниста рослина, всі вирощувані форми однорічні кущові. Коренева система стрижнева. У верхній частині її в шарі грунту 0 – 10 см і в радіусі 6 – 10 с

Генетика
Всі форми і підвидів sp. Glycine soja диплоїдні (2n = 40). Однак для роду Glycine основним числом хромосом можливо вважати 10, оскільки у sp. G. javanica (соя яванська) subgen. Glycine 2n = 20.

Спадкування ознак сої
Ознака домінантне рецесивне Маркерні ознаки Волоть Багатоквіткова Малоквіткова

Завдання і напрямки селекції
Традиційні напрямки селекції сої: на врожайність, скоростиглість, стійкість до вилягання, хвороб, шкідників, вмістом олії і білку в зерні. В останні роки визначився новий напрямок – на підвищену аз

Вихідний матеріал
Більшість селекційних сортів сої в Україні відноситься до маньчжурському підвиду. Їм притаманна слабка або середня реакція на зміну довжини дня, порівняно високе прикріполення нижніх бобів, стійкіс

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Нові форми сої створюють з використанням внутрішньовидової і віддаленої гібридизації, гетерозису, мутагенезу і поліплоїдії. Внутрішньовидова гібридизація. Це основний мето

Методика і техніка селекційного процесу
Техніка схрещування. Квітка сої дуже дрібна і ніжна, запилення відбувається при повністю закритому віночку, тому гібридизація її технічно досить важка. Схрещування краще проводити

Досягнення селекції
Селекція сої в Україні започаткована в 19 р. Кращі сорти створені А.К Лещенко, Січкарем , В.Г. Михайловим, відповідно, на Кіровоградській дослідній станції, Селекційно-генетичному Інституті, Інстит

КОРМОВІ БОБИ
Кормові боби вирощують як харчову і кормову культуру. Зерно бобів містить 26 – 35% білка і до 1,5% олії. За перетравністю білка тваринами (87%) боби займають друге місце після сої. Сума десяти неза

Систематика і походження
Кормові боби відносяться до сімейства Fabaceae, роду Faba Medik., який представлений двома видами6 боби Плінія (F. pliniana Trabut.) і боби кінські (F. bona Medik.). Боби Плінія не мають практичног

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки.Кормові боби – однорічна трав’яниста рослина. Коренева система добре розвинута, окремі корені проникають на глибину до 1,5 м. Тому боби погано ростуть на грунта

Генетика
Всі форми виду Faba bona диплоїдні (2n = 14). Генетично боби кормові вивчені недостатньо в зв’язку з тим, що число зерен на рослині невелике в вивести числові співвідношення при розщепленні через н

Завдання і напрямки селекції
Комерційні сорти кормових бобів не повністю задовольняють висунуті до них вимоги по врожайності, скоростиглості, якості продукції. Тому завдання селекції полягає в створенні нових зернофуражних сор

Вихідний матеріал
Результати селекційної роботи в значній мірі залежать від наявності вихідного матеріалу. В цьому відношенні безумовну цінність представляють вже створені сорти, а також місцеві сорти-популяції. Всі

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Методика селекційної роботивизначається біологічними особливостями кормових бобів. Оскільки боби – факультативний перехресник (ступінь перехресного запилення в залежності від умов

СОНЯШНИК
Соняшник – основна олійна культура в Україні: в загальному виробництві рослинних олій на нього доводиться біля 75%. Високобілкові відходи (жом, шрот, подрібнені кошики) використовуються як корм. Це

Систематика і походження
Cоняшник відноситься до сімейства айстрових - Asteraceae L. (складноквіткові - Compositae L.), поліморфного роду Heliantus. У різних класифікаціях до цього роду відносили від 50 до 264 видів.

Морфобіологічні особливості
Вирощувані польові форми соняшнику представлені однорічними рослинами. Морфологічні ознаки. Коренева система стрижнева, проникає в грунт на глибину до 3 м і більше, що обу

Генетика
Рід Heliantus представлений поліплоїдним рядом з основним числом хромосом х = 17. Існують диплоїдні (2n = 34), тетраплоїдні (2n = 68) і гексаплоїдні (2n = 102) види. Деякі підвиди соняшнику

Завдання і напрямки селекції
Селекцію соняшника проводять більш ніж за 30 ознаками. В залежності від зони вирощування, вимоги до сорту або гібриду, можуть уточнюватися, але виділено низку ознак і особливостей, які необхідні дл

Вихідний матеріал
В селкції соняшника використовують місцеві, старі і сучасні селекційні сорти; зразки, сорти лінії і гібриди закордонної селекції; дикі види. В залежності від завдань і методів створення вихідного м

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Внутрішньовидова гібридизація. Завезені в Російську імперію популяції культурного соняшнику зформувалися в місцеві сорти-популяції в різних грунтово-кліматичних умовах під впливом

Досягнення селекції
Видатні успіхи селекціонерів (В.С Пустовойта, Л.А. Жданова, В.І. Щербини, К.І. Прохорова, Г.В. Пустовойт і ін.), які створили високоолійні сорти-популяції, перебудували няшника. Ці сорти-популяції

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки. В тропічних країнах рицина – багаторічна рослина (кущ або дерево висотою до 10 м, яке живе 8 – 15 років), у помірному кліматі – однорічна, яка гине осінню від

Генетика
Багато дослідників вважають, що за походженням рицина (2n = 20) є вторинним збалансованим автополіплоїдом, оскільки у багатьох форм у метафазі другого поділу мейозу спостерігається вторинна кон’юга

Завдання і нпрямки селекції
Головний напрямок в селекції рицини – створення високоврожайних сортів з високим вмістом технічної олії в зерні. Необхідні сорти з коробочками, які не розтріскуються, придатні до однофазного комбай

Вихідний матеріал
В колекції ВІР нараховується більше 1200 зразків рицини. Найбільшого значення для селекції набули звичайний, персидський і китайський підвиди. Звичайний підвид відрізняється крупнозерністю, нерозтр

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Рицина – роздільностатева перехреснозапилювана рослина. Тому основним методом створення вихідного матеріалу для селекції був багаторазовий сімейно-груповий, індивідуально-сі

Досягнення селекції
Перший сорт рицини з розтрікуваними коробочками Ташкентська 351 був створений на Середньоазіатській дослідній станції ВІР сумісно з Ташкентським державним університетом у 1926 р. Для умов Північног

ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ
Льон-довгунець – прядильна культура. З його волокна в чистому вигляді або в сполученні з синтетичним виготовляють різноманітні тканини – від грубого брезента до найтоншого батіста. Льняне волокно м

Морфобіологічні особливості
Льон-довгунець – однорічна рослина висотою 70 – 125 см. Корінь стрижневий, глибиною до 1 м, з великим числом дрібних розгалуджень у верхніх шарах грунту. Стебло тонке, циліндричне, в густому посіві

Генетика
Льон культурний у диплоїдному наборі має 30 хромосом. Вважається, що це природній тетраплоїд, оскільки хромосоми льону дуже дрібні, каріотип його вивчений мало. Найбільш помітна маркерна о

Завдання селекції
Селекцію льону-довгунця проводять на врожайність волокна і його якість. Але ці інтегральні показники пов’язані з багатьома іншими, які їх визначають і краще піддаються визначенню. До числа показник

Вихідний матеріал
Колекція ВІР нараховує понад 5000 зразків льону. Серед них понад 1500 форм довгунця. Селекція льону-довгунця починалася з доборів серед сортів народної селекції – кряжів. Кращі їхні особли

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Гібридизація. Основний метод створення вихідного матеріалу для селекції льону-довгунця – внутрішньовидова гібридизація з наступним індивідуальним добором з гібридних поколінь. Вико

Методика і техніка селекційного процесу
Селекційні посіви. Схема селекційного процесу, техніка посіву розсадників і сортовипробувань у льону-довгунця передбачає такі особливості цієї культури, як малий коефіцієнт розмнож

КОНОПЛІ
Коноплі – переважно прядильна культура. Конопляне волокно – пенька завдяки міцності і стійкості до гноїння використовується сировиною для виробництва канатів, шнурів, шпагату, верьовок, риболовецьк

Систематика і походження
Коноплі належать до виду Cannabis sativa L. сімейства конопляні – Cannabaceae Endi. Деякі систематики виділяють також вид C. indica Lam. C. sativa має дві різновидності: культурну (var. culta) і ди

Морфобіологічні особливості
Конопля – однорічна дводомна рослина (відома однодомна конопля і конопля з двостатевими квітками). Жіночі рослини називаються матерка, чоловічі – плоскінь (мал. 41, стор. 391). В густому посіві рос

Генетика
Диплоїдний набір хромосом коноплі дорівнює 20: дев’ять пар - аутосоми, одна – статеві хромосоми. У жіночих особин (матерки) статеві хромосоми представлені двома Х-хромосомами, які дещо крупніші аут

Завдання селекції
Крім вимог, які висуваються до сортів будь-якої сільськогосподарської культури (висока і достатньо стабільна врожайність, технологічність, висока якість продукції), в селекції конопель висуваються

Вихідний матеріал
Цінним вихідним матеріалом коноплі, з якого розпочалася свідома селекційна робота, використані сорти селянської селекції з традиційних районів вирощування. Вони одержали, за аналогією з льоном, наз

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Аналітична селекція і акліматизація. Ці методи використання вихідного матеріалу до цього часу мають велике значення в селкції коноплі. Вихідним матеріалом використано кряжі (сорти

Методика і техніка селекційного процесу
Розсадники. Селекційний процес має особливості, які пов’язані з перехресним запиленням і дводомністю її рослин. Вирощування нащадків елітних рослин в селекційних розсадниках першог

КАРТОПЛЯ
Картопля – надзвичайно важлива продовольча, технічна і кормова культура. Завдяки гарним смаковим якостям і високій поживній якості вона стала другим після хліба продуктом харчування в багатьох краї

Систематика і походження
Картопля відноситься до сімейства пасльнові – Solanaceae L., роду Solanum L., входить у секцію Tuberarium (Dun.) Buk., яка характеризується утворенням клубенів. Батьківщина картоплі – Півд

Генетика
Види картоплі утворюють безперервний поліплоїдний ряд, основне число якого (х) дорівнює 12. Поліплоїдний ряд клубненосних видів картоплі вперше був встановлений у 1929 р. В.А. Рибіним; включ

Завдання і напрямки селекції
Існуючі сорти картоплі не повністю задовольняють вимоги, що до них висуваються. Особливу турботу викликають нестабільність урожайності і її зниження під впливом несприятливих зовнішніх умов, а тако

Вихідний матеріал
Сорти української і іноземної селекції, створені на основі виду S. tuberosum, мають низку позитивних ознак (висока врожайність і крохмальність, гарні смакові якості), але вони нестійкі до небезпечн

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Це основний метод створення вихідного матеріалу картоплі. На ранніх етапах селекційного процесу проводять негативний добір сіянців (F1), на більш пізніх – позитивний фндивід

Технологія селекційного процесу
Техніка схрещування і одержання насіння. Найбільший відсоток утворення насіння дають схрещування при рясній кількості пилку, який необхідно по можливості заготувати перед запилення

Методи оцінки селекційного матеріалу
Велике значення для селекції картоплі має оцінка стійкості гібридного матеріалу до хвороб, шкідників, екстремальних умов середовища, а також якості її клубенів. Оцінка стійкості до

ЦУКРОВИЙ І КОРМОВИЙ БУРЯК
Цукровий буряк має велике народногосподарське значення. Ця культура в Україні і країнах помірного поясу, переважно Північної півкулі, - основне джерело цукру, який відіграє важливу роль у харчуванн

Систематика і походження
Цукровий і кормовий буряк відносяться до сімейства мареві – Chenopodiaceae Less. Рід Beta L. представлений багаторічними, дворічними і однорічними видами. Грунтуючись на досл

Морфобіологічні особливості
Морфологічні ознаки і біологічні особливості. Буряк у звичайних уовах характеризується двохрічним циклом розвитку. Протягом першого року життя буряк розвиває корнеплід (потовщений

Завдання і напрямки селекції
Основне завдання селекції цукрового буряка – створення одноросткових сортів і гібридів, які забезпечують найбільший вихід цукру з одиниці площі при високій якості сировини і найменших витратах прац

Вихідний матеріал
Використання сучасного потенціала культурних форм. Історія селекції цукрового буряка нараховує біля 200 років. Зразки багаторосткового буряка, особливо перших дослідно-селекційних

Способи створення популяцій
Гібридизація. В Україні з 1936-37 рр. для створення вихідного матеріалу почали широко застосовувати міжсортову гібридизацію. Для цього використовують сорти переважно різного еколог

Методи добору
Масовий добір. У минулому мав надзвичайно важливе значення, тривалий час був основним методом селекції даної культури. Масовим добором створений сучасний цукровий буряк. У теперішн

Селекція на гетерозис
Виконання програм селекції буряка на гетерозис відбувається на диплоїдному, триплоїдному і тетраплоїдному рівнях. Переконливих доказів переваг будь якого одного шляху поки що не отримано, тому селе

Добір за специфічними ознаками
Одноростковість. Необхідність вирощування буряка без витрат ручної праці обумовила обов’язкове введення ознаки одноростковості в усі сорти і гібриди. В Україні вихідним матеріалом

Методика і техніка селекційного процесу
Дворічний цикл розвитку буряка визначає специфіку схеми селекції цієї культури, збільшуючи вдвічі строк створення сорту і гібриду. Характерна особливість селекції буряка – її безперервність. Гетеро

Особливості селекції кормового буряка
Незважаючи на більш раннє становлення кормового буряка як культурної рослини, порівняно з цукровим буряком його селекційне вдосконалення проводиться менше. Виділення згідно наведеній вище системати

Досягнення селекції
Селекцію цукрового буряка в Україні проводять в Інституті цукрового буряка, який має широку мережу дослідно-селекційних станцій. Створена низка високоврожайних сортів і гібридів. Видатним

Систематика і походження
Рід Vicia L. Відноситься до сімейства Fabaceae Lindl., підсімейства метеликових – Papilionatae Taub. У природі відомо біля 150 видів цього поліморфного роду, але в культурі вик

Морфологічні особливості
Морфологічні ознаки. Вика яра – однорічна трав’яниста рослина з тонким, в різній мірі полеглим стеблом. Висота його змінюється від 60 – 70 до 150 – 200 см в залежності від сортових

Генетика
В диплоїдному наборі вики ярої 12 хромосом. Каріотип цього виду достатньо вивчений І.Н. Свєшніковою. Нею ж зроблена спроба генетичного аналізу забарвлення квіток і малюнка зерен, а також успадкуван

Завдвння і напрямки селекції
Незважаючи на досягнуті успіхи в селкції вики ярої, вирощувані сорти характеризуються низкою істотних недоліків: відносно низькою продуктивністю (особливо насіневою), пізньостиглістю, слабкою стійк

Вихідний матеріал
Основні джерела вихідного матеріалу для селекції вики ярої – це місцеві популяції і сорти, що створені з них, і, безумовно, колекція ВІР і ГЦРР, які містять більше 1500 сортозразків даної культури.

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір з місцевих і селекційних зразків. Величезне популяційне різноманіття місцевих форм ярої вики в Україні надовго визначило цей метод як основний при селекції нових сортів. Біль

Методика і техніка селекційного процесу
Для гібридизації використовують нижні бутони, чашелистики яких на 1 – 2 мм вище віночка. Техніка видалення пиляків полягає в наступному. Складні пелюстки паруса відгинають пінцетом і зажимають вели

Досягнення селекції
В Європі селекція віки ярої розпочата порівняно недавно. На початку ХХ ст.у Швеції були створені перші селекційні сорти: Сфальофська солодка і Сфальофська сіронасінева. В Україні селекція

Генетика
Для порівняльної характеристики каріотипа деяких видів роду Brassica використоували пахітенний аналіз. На основі числа і розміщення вузлитків у хромосомі можна зробити висновок про історію в

Завдання і напрямки селекції
Селекцію ріпаку проводять по трьох основних напрямках: створення високоолійних сортів харчового використання, технічного використання, на зелений корм. Низка ознак, за якими проводять добір, загаль

Вихідний матеріал
Найбільш важливе джерело вихідного матеріалу для селекції ріпаку – світова колекція ВІР і ЦГРР України, в яких знаходиться понад 500 зразків ріпаку і 220 – сурепиці. При селекції на урожайність слі

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір з місцевих і закордонних зразків і популяцій. Такий метод використання вихідного матеріалу для селекції рапса був переважаючим в Україні до 1975 р. Найбіль часто застосовують

БАГАТОРІЧНІ КОРМОВІ ТРАВИ
Багаторічні кормові трави, що включають в основному види сімейства бобові (конюшина, люцерна, лядвенець, буркун, еспарцет і ін.) і м’ятликові (тимофіївка, костриця, житняк), ростуть на природніх сі

Систематика і походження
Люцерна (Medicago L.) – рід з порядку бобово-квіткових – Leguminales, або Fabales, сімейства Fabaceae. Відноситься до триби конюшинових – Trifoliaceae Bronn.

Завдання і напрямки селекції
Загальне завдання для всіх зон вирощування люцерни – створення сортів інтенсивного типу, які характеризуються високою чутливістю до зрошення і добрив, стійких до несприятливих кліматичних умов, хво

Систематика і ботанічний опис
Конюшина (Trifolium L.) – рід з сімейства Fabaceae. Включає більше 300 видів, що розповсюджені в дикорослому стані на чотирьох континентах (крім Австралії). На території України росту

Завдання і напрямки селекції
Загальне завдання селекції конюшини в усіх зонах - створення високоврожайних сортів інтенсивного типу з підвищеною зимостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників, пристосованих до специфічних умов

Загальні відомості
Багаторічні трави сімейства м’ятликових мають дуже важливе значення в кормовиробництві, оскільки вони використовуються в чистому вигляді і в суміші з бобовими травами на великих площах для покращен

Завдання і напрямки селекції
В залежностиі від виду трав, району вирощування і напрямку використання завдання селекції можуть бути різними. Але існують і загальні, до числа яких входять урожайність і більш рівномірний розподіл

Вихідний матеріал для селекції бобових і злакових трав
Основним вихідним матеріалом для селекції багаторічних трав використовуються селекційні і місцеві сорти, а також дикорослі популяції. Оскільки місцеві сорти трав зформувалися під впливом тривалого

Методи створення вихідного матеріалу для селекції
Добір. Штучний добір з природніх популяцій тривалий час був основним методом створення сортів багаторічних трав. Поряд з цим він і тепер залишається необхідним прийомом при створен

Оцінка селекційного матеріалу
Специфіка оцінки селекційного матеріалу і сортів багаторічних трав порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами полягає в тому, що вона проводиться при двох способах посіву: при індивідуаль

Досягнення селекції
В Україні в польвому, лучному і пасовищному травосіянні на кормові цілі вирощується більше 70 різноманітних культур; з них більше 30 злакових і більше 20 бобових культур. У Державному реєс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги