Відношення між поняттями

 

По характеру ознак і відношень, які відображаються в поняттях, вони діляться на порівнювані і непорівнювані.

Порівнювані поняття у своєму змісті і обсязі мають дещо спільне. Між поняттями „електрон” і ”позитрон” спільним є те що в них відображаються дві елементарні частки і тому вони є порівнюваними. В непорівнюванихпоняттях спільних ознак немає. Не можна, наприклад, визначити що є спільним між поняттями „комп’ютер” і „інфляція”. Правда, можна сказати, що спільним між ними є те, що це дві форми мислення, в яких відображаються реально існуючи предмети. Але з точки зору логіки, як було зазначено, спільне між поняттями виражається між їх ознаками та обсягом.

Порівнювані поняття бувають сумісні й несумісні.

У сумісних поняттях обсяг цілком або частково співпадає, а зміст різний.

У несумісних поняттях обсяг не співпадає. Між сумісними поняттями є три види відношень: тотожності, перехрещення, підпорядкування.

 

Відношення тотожності існує між поняттями, які мають один і той же обсяг, але різний зміст.

 

Графічно їх відношення можна виразити за допомогою двох кругів, які повністю збігаються (рис. 1).

 

 

Рис. 1

 

А і В - рівнозначні поняття, а круг їх спільний обсяг.

Наприклад: “засновник науки логіки” і “Вчитель Олександра Македонського” або “Київ” і “столиця України”.

 

Відношення перехрещенняіснує між поняттями, обсяги яких збігаються частково, неповністю.

Графічно це відношення зображується на рис. 2.

 

Рис. 2

 

А і В – це поняття, які перехрещуються, а частина яка заштрихована позначає співпадання їх обсягів. У відношенні перехрещення будуть такі поняття як „художник” і „скульптор”, „економіст” і „декан”, „офіцер” і „футболіст”.

 

У відношенні підпорядкування знаходяться поняття обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого поняття.

 

Наприклад: “адвокат” і “юрист”, “засіб виробництва” і “рабовласницький засіб виробництва”. Графічно це відношення між поняттями зображене на рис. 3.

 

Рис. 3

 

Поняття, яке є більшим по обсягу, називають підпорядковуючим, а поняття з меншим обсягом - підпорядкованим. Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальні поняття, то підпорядковуюче поняття називається родом, а підпорядковане - видом. А якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальне і одиничне поняття, то загальне буде видовим, а одиничне індивідуальним.

Наприклад: загальне поняття „полководець” буде видовим по відношенню до поняття „полководець Богдан Хмельницький”, яке є індивідуальним. Одне і теж поняття може бути як видовим, так і родовим.

Наприклад: поняття „планета” буде родовим по відношенню до поняття „планета Земля”, а по відношенню до поняття „небесне тіло” буде видовим.

 

Несумісні поняття знаходяться в таких відношеннях як відношення протилежності (контрарності), суперечності (контрадікторності), супідрядності (координації).

 

Відношення протилежності існує між двома поняттями, в одному із яких заперечуються ознаки іншого через заміщення новими, несумісними з ним ознаками.

 

Рис. 4

 

У відношенні протилежності, наприклад, будуть такі поняття як „чорний” і „білий”, „добрий” і „злий”, „малолітній” і „повнолітній”. Кожне з протилежних понять виражає належність у предметів певних ознак, які є протилежними і які не виключають обсягу родового поняття. Так, у родовому понятті „колір” окрім білого і чорного мислиться і такий колір як синій, жовтий, червоний та ін.(рис. 4)

 

Відношення суперечності існує між двома поняттями, в одному з яких просто заперечуються ознаки іншого поняття без ствердження нових ознак.

 

Рис. 5

 

Відношення суперечності є між такими поняттями як „грамотний” і „неграмотний”, „електропровідний” і „неелектропровідний”, „справедлива війна” і „несправедлива війна” Відношення між поняттями, які знаходяться у відношенні суперечності зображено на рис. 5.

Із схеми видно, що позитивне поняття А і негативне поняття не-А виключають весь обсяг родового поняття „війна”. Тому між двома суперечливими поняттями не може бути третього. Проміжного поняття.

 

У відношенні супідрядності знаходяться два або більше неперехрещуванних понять, підпорядкованих родовому для них поняттю.

 

Наприклад: „феодальний засіб виробництва”, „капіталістичний засіб виробництва”, „засіб виробництва”; „шахрай”, „крадій”, „розбійник”, „злочинець”. Круговими схемами це відношення зображено на рис. 6.

Рис. 6