Б) Визначення понять.

Визначенням або дефініцією (від лат. definitio) називається логічна операція, в якій розкривається зміст поняття, його суттєві ознаки.

 

Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним (дефінієндумом, скорочено Dfd). Поняття або сукупність понять, які розкривають зміст визначуваного поняття, називаються визначаючими (дефінієнсом, скорочено Dfn ).

Визначення поняття виконує три важливі пізнавальні функції. По –перше, у визначенні розкривається зміст і обсяг поняття;

по-друге, указується на відмінність, предмета, який визначається, від усіх інших предметів;

по-третє, уточнюється значення терміна, яким позначається предмет.

Визначити поняття - значить перерахувати його істотні ознаки, які виражають природу предмета та його відмінність від інших предметів.

 

Є різні визначення понять.

Реальним (від лат. realis) називається визначення, у якому визначаємий предмет виділяється із класу подібних предметів по його відмінним ознакам.

 

Номінальним (від лат. nomina –ім’я) називається визначення, в якому розкривається, уточнюється значення терміна, який вводиться в науку.

 

Наприклад:гносеологія – це термін, яким позначають розділ філософії, що вивчає питання пізнаваності світу.

Наприклад: у номінальному визначенні “гуманізм” – це термін, яким називають вчення, в якому стверджується, що людина це найвища цінність і що кожна людина має право на щастя, свободу, визначаються суттєві ознаки гуманізму. Дане визначення можна перетворити у реальне: “гуманізм – це вчення, у якому стверджується, що людина це найвища цінність і що кожна людина має право на щастя і свободу”.

 

Існують також явні і неявні визначення.

 

Явними називаються такі визначення, в яких з’ясовується питання про належність чи неналежність істотних ознак дефінієндуму.

 

В даних визначеннях дефінієндум чітко визначається дефінієнсом. В неявних визначеннях зміст дефінієндума розкривається на основі певного контексту.

Наприклад: поняття „власність” можна визначити в певному параграфі підручника по економічній теорії, де йде мова, скажімо, про суспільну, колективну та інші форми власності.

 

Визначення через рід і видову відмінність – це визначення, в якому визначуване поняття підводиться під більш широке по обсягу поняття, що є найближчим його родом і вказуються ознаки, по яким визначуване поняття відрізняється від інших понять даного роду.

 

Родове поняття містить у собі деяку частину ознак визначуваного поняття.

Наприклад: для поняття „крадіжка” родовим поняттям буде поняття „злочин”, а для поняття „адвокат” – „юрист”.

Ми допустимо логічну помилку, якщо при визначенні поняття обмежимося тільки підведенням визначуваного поняття під родове. Потрібно обов’язково вказати на його відмінні ознаки. Так, відмінною ознакою поняття „крадіжка” є тайне привласнення чужого майна.

Визначення через род і видову відмінність найбільш розповсюджений вид визначення, який широко застосовується в різних науках, в тому числі в економічних і юридичних.

Наприклад: в економічній теорії поняття, „виробничі відносини” визначається як відносини (родове поняття), які складаються між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ (видова відмінність).

 

Генетичним (від грецького слова genesis – походження, джерело) називається визначення, в якому указується на походження предмета, спосіб його формування.

 

Наприклад: в математиці поняття куля визначається як геометричне тіло, яке утворюється внаслідок обертання кола навкруги одного із своїх діаметрів.

У генетичному визначенні як і в родовидовому визначенні є дефінієндум і дефінієнс. Але на відміну від родовидового визначення поняття в генетичному визначенні суттєві ознаки поняття визначаються засобом вказівки на походження чи виникнення предмета.

 

Визначення через відношення предмета до своєї протилежності. Дане визначення використовується при визначенні найбільш широких по обсягу понять – категорій, коли немає можливості підвести дефінієндум під родове поняття.

 

Наприклад: у філософії поняття „реальність” визначається як реалізована можливість. В даному випадку категорії реальність протиставляється протилежна категорія можливість. Категорія свобода визначається як усвідомлена необхідність. Категорія свобода протиставляється категорії необхідність.

 

У функціональному визначенні визначається призначення предмета, його роль та функції.

 

Наприклад: розкриваючи зміст поняття середній термін простого категоричного умовиводу ми не тільки стверджуємо, що він є загальним для обох засновків, але й зазначаємо, що він виконує функцію посередника між більшим і меншим засновками. Визначаючі поняття “анемометр” ми стверджуємо, що це прилад, який виміряє силу вітру.

 

У визначенні через перелік предметів або явищ називаються предмети, які входять до складу обсягу поняття, що визначається.

 

Наприклад: „Близькі родичі – це батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина.”

Є такі способи визначення понять, які не в повній мірі відносяться до визначень. До них відносяться: остенсивне визначення, опис, характеристика.

 

В остенсивному визначенні (лат. ostendere - показувати) дається вказівка на предмет і його назву, або називаються елементи, з яких складається предмет.

 

Остенсивне визначення використовується і в процесі спілкування з людьми, які говорять на незнайомій один одному мові. В таких випадках показується незнайомий предмет і одночасно промовляється слово, яким позначається даний предмет.

 

В описі перераховуються ознаки предметів чи явищ, які визначаються, причому як суттєві так несуттєві.

 

Опис використовується в науково-дослідницькій діяльності, коли описуються експериментальні процеси чи природні явища; в художній літературі, коли описуються герої, історичні події тощо; в судово-слідчий діяльності, коли описуються місце і події, пов’язані із злочином, риси злочинця.

 

В характеристиці, на відміну від опису, фіксуються найбільш важливі, істотні ознаки предмета.

 

Наприклад, коли дається характеристика епохи Відродження, то указуються такі її суттєві ознаки як виникнення капіталістичного засобу виробництва, розвиток науки, мистецтва та ін. В характеристиці людини теж указуються суттєві ознаки: місце і рік народження, освіта, спеціальність, моральні, вольові та інші якості.