рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види понять

Види понять - раздел Образование, Загальна характеристика поняття   Ділення Понять На Види Здійснюється За Змістом Та Обсягом....

 

Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом.

По місту поняття діляться на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, співвідносні і безспіввідносні .

 

Конкретні поняття – це поняття, в яких мисляться предмети і явища в їх цільності.

 

Це, наприклад, такі поняття як „економіка”, „університет”, „ректор”.

 

Абстрактні – це поняття, в яких відтворюються властивості або відношення між предметами.

 

Дані відношення і властивості самостійно не існують. Абстрактними поняттями, наприклад, є „електропровідний”, „гідний”, „боязливий”. Якщо мова йде про електропровідність, то мається на увазі електропровідність якогось предмета.

Слід зазначити, що кожне поняття, в іншому сенсі, є абстрактним, бо його формування здійснюється шляхом абстрагування від неістотних ознак і виділення найбільш загальних, істотних ознак.

 

Позитивні поняття - це поняття, в яких відтворюються ознаки, що притаманні предметам чи явищам.

 

Наприклад: „охайний”, „юридичний”, „депутат”.

 

Негативні – це поняття, в яких виражається відсутність у предмета тих чи інших ознак, властивостей.

 

Наприклад: такі поняття як „неграмотний”, „необачливий”, „недієздатний” є негативними, бо в них говориться про відсутність у предметів певних ознак.

 

Зміст і обсяг негативних понять визначається через їх відношення до відповідних позитивних понять. Так, зміст негативного поняття ”безвідповідальність” можна визначити через зміст позитивного поняття „відповідальність”. Негативні поняття можуть виражатися з допомогою таких часток як „не”, „без”, „а” та ін.

Наприклад: „небезпечний”, „безініціативний, „аморальний”.

Поняття з точки зору логіки можуть бути позитивними, а з точки зору моралі негативними.

Поняття „крадій” є позитивним, бо в ньому виражається належність ознаки предмету, а з точки зору моралі воно є негативним.

Співвідносними називають поняття зміст одного з яких можна визначити тільки через відношення до іншого поняття.

 

Наприклад: „плюс” і „мінус”, „добро” і „зло”, „асиміляція” і „дисиміляція”. Дійсно, поняття „плюс” немає ніякого сенсу без поняття „мінус” і навпаки.

 

Безспіввідносними називаються поняття, зміст яких розкривається без відношення до яких-небудь інших понять.

 

Це, наприклад, такі поняття як „суспільно-економічна формація”, „столиця”, „студент” та ін.

За обсягом поняття поділяються на одиничні і загальні, а також пусті, непусті, збірні, незбірні.

 

Одиничним називається поняття, в якому мислиться один предмет.

Наприклад: “Земля”, “Конституція України”, “Кобзар” тощо.

 

Загальним називається поняття, в якому мислиться більше одного предмета.

Наприклад: “людина”, “країна”, “планета”, тощо.

Пустими називаються поняття в яких мисляться предмети реально неіснуючі.

 

Це поняття з нульовим обсягом. Наприклад: „вічний двигун”, „дерев’яне залізо” та ін.

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.

 

Збірні поняття відображають істотні ознаки деякої групи предметів, а не ознаки окремого предмета який є складовою частиною певної групи.

Збиральними поняттями , наприклад, є „студентська група”, „партизанський загін”, „популяція”.

 

Незбірні поняття - це поняття в яких мисляться перш за все ознаки окремого предмета тієї чи іншої групи предметів.

 

Наприклад: „конституція України”, „перший космонавт світу”, „Дніпро”.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Загальна характеристика поняття

План... Загальна характеристика поняття...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види понять

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальна характеристика поняття
  Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів. Кожна людина мислит

Поняття, які не відносяться до побутових і наукових.
Наприклад: поняття християнського віровчення: „церква”, „літургія”, ”преображення Господнє”.   Предмети мають величезну кількість різноманітних ознак.

Мовні засоби виразу поняття
Поняття виражаються і втілюються у словах і їх сполученнях.   Слово – це матеріальна звукова оболонка, в якій фіксуються чи закріпляються наші думки, які

Логічні способи формування понять
Для формування поняття необхідно виділити істотні ознаки, які виражають природу предмета, його сутність та відмінність від інших предметів. Для цього використовуються такі логічні способи формуванн

Зміст і обсяг поняття
Логічна структура поняття складається з таких елементів як зміст і обсяг.   Зміст поняття

Відношення між поняттями
  По характеру ознак і відношень, які відображаються в поняттях, вони діляться на порівнювані і непорівнювані. П

А) Обмеження й узагальнення понять
Щоб обмежити поняття необхідно перейти від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, від родового до видового поняття.   Напр

Б) Визначення понять.
Визначенням або дефініцією (від лат. definitio) називається логічна операція, в якій розкривається зміст поняття, його суттєві ознаки.   Поняття, змі

В) Правила визначення понять.
1. Визначення повинно бути співмірним – це означає, що обсяг визначуваного поняття має дорівнювати обсягу визначаючого поняття.   Інакше кажучи, обсяг

Дефініція повинна бути чіткою, ясною, вільною від двозначностей.
  Перш за все зазначимо, що визначення не повинно даватися з допомогою таких понять, які самі не є чітко визначеними. Наприклад: „Трансцендентальна єд

Д) Правила поділу понять.
1. Поділ поняття повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу повинна дорівнювати обсягу поділюваного поняття. Порушення даного правила призводить до двох по

Е) Операції з класами.
Операція з класами - це теж дія, з допомогою якої із одних понять отримують інші поняття.   Між класами є такі операції: а) об’єднання; б) перетину (м

Таблиця об’єднання понять
Види відношень між поняттями Вихідні поняття Результат додавання у формальному вигляді Результат додавання понять у діаграмах Ейлера

Таблиця перетину понять
Види відношень між поняттями Вихідні поняття Результат множення у формальному вигляді Результат множення понять у діаграмах Ейлера

Таблиця віднімання понять
Види відношень між поняттями Вихідні поняття Результат віднімання у формальному вигляді Результат віднімання понять у діаграмах Ейлера.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги