Наукові засади раціонального природокористування - раздел Образование, Канд. економ. наук, професор Андросова Т.В Наслідком Створення Величезної Штучної Індустріальної Цивілізації Стало Те, ...
Наслідком створення величезної штучної індустріальної цивілізації стало те, що під загрозою опинилися системи, які підтримують життя людини. Тому сучасний світ став надзвичайно складним, а людство постало перед проблемою виживання.
Звичайно, в країні проводиться значна робота по введенню в дію окремих потужностей природоохоронної діяльності, але є поки-що дуже багато невирішених проблем особливо у великих містах. Однією із самих великих проблем є утилізація сміття міст та зменшення викидів у повітря, відхідних газів стаціонарними джерелами забруднення та охорона водних ресурсів. Вирішити ці проблеми можна при збільшенні фінансування на ці заходи та бажанні керівництв різних рівнів управління у вирішенні цих проблем.
Бажання в найкращі терміни вирішити економічні питання та забезпечити народне господарство і населення енергетичними і сировинними ресурсами сприяло тому, що викликало високе природовикористування і погіршення природного середовища. Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва, особливо видобувної промисловості і чорної металургії перетворилася в одну із найнебезпечніших в екологічному відношенні країн.
В останні роки Україні притаманні такі екологічні проблеми,
як кислотні дощі, потепління клімату, накопичення відходів.
Негативний вплив на екологічну ситуацію оказує і руйнування
озонового шару та зміна клімату.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року, з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила ситуацію, що потребує значних витрат і часу для відновлення довкілля.
У зв'язку з погіршенням екологічної ситуації у здоров'ї населення намітився ряд негативних тенденцій. З 1991 року відсутній природний приріст населення, зростає рівень захворюваності, а тривалість життя людей на 7-10 років нижча, ніж у розвинутих країнах. Ліквідація цих негативних явищ потребує не лише прийняття заходів по поліпшенню екологічної ситуації в нашій країні, а і міжнародної співпраці в галузі екології, адже не існує екологічних кордонів і екологічні негаразди в одній країні відбиваються на стані природного середовища в сусідніх країнах. В цих умовах в усіх країнах світу ставиться питання про раціональне природокористування.
Природокористування — це сукупність усіх впливів людства на природу, до яких належать заходи щодо освоєння, перетворення і охорони природи.
Розрізняють природокористування раціональне і нераціональне.
Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.
Нераціональне є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якостей і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути внаслідок різних негативних впливів на природу.
Попередження і подолання результатів нераціонального природокористування складає завдання охорони природи, яке охоплює заходи з підтримання вже існуючої продуктивності природи.
Значна роль у вирішенні цих питань відводиться науці про охорону природи — екології, яка вивчає закономірності динаміки природних ресурсів, обґрунтовує раціональне використання природних багатств, розробляє способи їх збереження і відновлення.
Наукові дослідження про природокористування спрямовуються на розробку загальних принципів практичної діяльності, пов'язаної із впливом на навколишнє середовище.
Мета природокористування полягає в забезпеченні єдиного підходу до природи як загальної основи життєдіяльності людства.
Враховуючи те, що типи природних ресурсів діляться на дві групи: вичерпні і невичерпні то і підходи до їх використання повинні бути різні.
При використанні практично невичерпних ресурсів (енергії вітру, сонця, підземного тепла, припливів і відпливів) нераціональність їх вимірюється перш за все найменшими експлуатаційними витратами і найбільшим коефіцієнтом корисної дії. Поки-що в нашій країні ці ресурси використовуються досить слабо. Робляться лише перші спроби використання сили вітру для виробництва електроенергії, тоді як ми маємо унікальні можливості різного збільшення виробництва цього виду ресурсів за рахунок будівництва вітроелектростанції у горах Криму та Карпат. Поки-що не знайшли широкого використання і наукові розробки по використанні сили Сонця. Лише раціонально і уміло використовуючи ці два види невичерпних ресурсів можна в значній мірі відмовитись від використання великої кількості органічних видів палива.
Для ресурсів вичерпних і при цьому невідновних (вугілля, нафта, газ, мінерали) важливим є комплексність і економічність їх добування і скорочення витрат.
Таким чином охорона природних ресурсів означає підтримання їх якостей, сприятливих для господарства, відпочинку і здоров'я, а також недопущення невиправдовуваних перетворень (наприклад, вторинного засолення ґрунтів, виникнення непродуктивного мілководдя).
Раціональне освоєння ресурсів середовища полягає в найбільш повному і вигідному пристосуванні до них господарської діяльності людини.
Можна виділити два етапи розробки і реалізації проблеми ресурсозбереження.
Перший — програма першочергових заходів, другий — довгострокова програма переходу до системи раціонального природокористування.
Першочергові заходи: створення системи контролю за якістю середовища, урахування заходів з охорони природи при розробці народногосподарських планів, заходів з урахування екологічної культури населення та використання невичерпних видів енергії.
Довгострокова програма — це програма переходу виробництва до більш високого ступеня розвитку. Сюди належать питання економічної оцінки природних ресурсів, створення системи управління ними, виявлення напрямів і темпів природного і антропогенного розвитку природи в найближчому майбутньому і в перспективний період.
Науковими закладами Національної академії наук України проводяться значні розробки, спрямовані на ефективне використання всіх видів ресурсів, але для їхнього впровадження у виробництво потрібна політична воля керівництва держави.
Вся система природокористування основується на таких основних принципах:
а) межа перетворення природних систем — у процесі експлуатації природних систем не можна переходити деякі межі, які дозволяють цим системам зберігати властивість самопідтримання (самоорганізації саморегуляції);
б) "м'якого" управління природою — "м'яке" управління природними процесами, як правило, здатне викликати бажані природні ланцюгові реакції і тому з соціально — економічного погляду не викликає техногенних наслідків;
В процесі господарської діяльності слід керуватись такими законами природокористування.
Закон обмеженості природних ресурсів — усі вичерпні природні ресурси Землі є скінченими.
Закон падіння природно-ресурсного потенціалу — одного типу технологій природні ресурси стають все менш доступними і потребують збільшення витрат праці й енергії на їх добування та транспортування.
Закон зниження енергетичної ефективності природокористування — з плином часу при отриманні з природних систем корисної продукції на її одиницю в середньому витрачається все більше енергії.
Закон убиваючої родючості — унаслідок постійного вилучення врожаю і порушення природних процесів ґрунтоутворення, а також за тривалої монокультури, що виділяються рослинами, на культивованих землях відбувається зниження природної родючості ґрунтів.
Ефективна охорона довкілля потребує дотримання тих стандартів, які діють в країні. Стандарти якості навколишнього середовища складаються на основі сучасного стану технологій і представляють собою узгодження екологічних і економічних інтересів суспільства.
Існують стандарти міжнародні, державні, відомчі і стандарти підприємств. В них регламентуються: гранично допустимі і тимчасово узгоджені викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище; гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді, повітрі, ґрунті, рослинних і тваринних організмах; орієнтовно небезпечні рівні впливів техногенних забруднювачів на природне середовище та організацію природоохоронної служби.
Екологічні стандарти юридично закріплюються в спеціальних нормативно-технічних документах, затверджуються державними органами і являються обов'язковими до виконання.
Вся сфера екологічного нормування і стандартизації використовує встановлені гранично допустимі концентрації або гранично допустимі дози шкідливих агентів.
Гранично допустимі концентрації — це найбільша концентрація речовини в середовищі і джерелах біологічного споживання (повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування), яка при більш чи менш тривалому впливі на організм не шкодять здоров'ю.
При вмісті в середовищі кількох токсичних агентів ураховують їх спільну дію, так званий ефект підсумовування негативного впливу. Встановлюють також гранично допустимі рівні шумового та електромагнітного забруднення.
Найбільш вагомим із розроблених стандартів є екологічний паспорт промислового підприємства.
Екологічний паспорт — це нормативно-технічний документ, який містить дані про використання підприємством ресурсів і визначення впливу його виробництва на навколишнє середовище.
В екологічному паспорті міститься така інформація про:
- підприємство і його розміщення;
- технології, що використовуються на підприємстві;
- кількісні та якісні характеристики використовуваних ресурсів (сировини, палива, енергії);
- кількісні характеристики продукції, що випускаються;
- кількісні і якісні характеристики викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також відходів виробництва.
На основі інформації, що міститься в екологічному паспорті, вирішуються такі екологічні завдання:
- оцінюється вплив викидів забруднюючих речовин і відходів на природне середовище та здоров'я населення;
- встановлюються нормативи викидів забруднюючих речовин і складування відходів;
- плануються і оцінюються природоохоронні заходи на підприємстві;
- аналізується дотримання підприємством законодавства, стандартів і нормативно-технічної документації з охорони навколишнього середовища;
- здійснюється експертиза проектів реконструкції підприємства;
- розробляються заходи з підвищення ефективності використання природних і мінеральних ресурсів, енергії і вторинної сировини.
Основними джерелами інформації для складання екологічного паспорта є дані державної статистичної звітності і фактичні викиди, показники виробництва, дозволи на природокористування, паспорти газо- і водоочисного обладнання і споруд та установок з утилізації і використання відходів, інвентаризація джерел забруднення, дані про діяльність підприємства і фонові показники стану природного середовища в регіоні. Щорічно паспорт коригується і уточнюється в бік поліпшення екологічної ситуації.
Все темы данного раздела:
Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
За останні роки розвитку екологічних наук свого поширення набуває нова дисципліна - рекреаційна географія. Її виникнення пов'язане перш за все із все зростаючою потребою суспільства у повноцінному
Основні поняття рекреології
Рекреаційний потенціал— це сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території.
Р
Поняття про рекреаційний комплекс.
Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії, - рекреаційною діяль
Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
Основні напрямки світової рекреації:
1.В останні роки в країнах світу відбувається розширення площ земель, що відводяться під рекреацію. При цьому особлив
Регіональні аспекти світової рекреації.
Найбільш розвинена рекреаційна індустрія в країнах ЄС, тому що ознайомлення та відвідування рекреантів передумовлює їх вільне переміщення до любої країни, що входить до складу ЄС.
На друго
Передумови винекнення та розвитку рекреології.
За останні роки розвитку екологічних наук свого поширення набуває нова дисципліна - рекреаційна географія. Її виникнення пов'язане перш за все із все зростаючою потребою суспільства у повноцінному
Фактори формування рекреаційних потреб
Формування системи рекреаційного природокористування є об'єктивним наслідком зростаючих потреб суспільства в рекреації. При розгляді рекреаційного природокористування необхідно перш за все визначит
Основні функції рекреології.
Узагальнюючи все вищесказане, можна поділити функції рекреології на 3 основні групи: 1) медико-біологічну, 2) соціально-культурну, 3) економічну.
Медико-біологічна функція полягає в
Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
В рекреалогії можна виділитичотири основні рівні дослідження, що забезпечують розв'язання певних науково-практичних завдань:
> теоретичний — виявлення закономірностей ф
Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
Провідними структурними елементами загальної ієрархії наукових знань є вчення, що охоплюють широкі галузі знання та виходять далеко за межі регіоналістики та рекреації, але пов’язані з ними. До них
Вчення про економіко-географічне положення (ЕГП).
Економіко-географічне положення властиве усім економіко-географічним об’єктам: містам, районам, країнам, субрегіонам, регіонам, континентам.
Економіко-географічне положення -
Вчення про міжнародний географічний поділ праці(МГПП).
Засновником вважають Миколу Баранського, який визначив сутність географічного (територіального) поділу праці як просторову форму її суспільного поділу. Він виділив міжрайонний та міжнародний поділ
Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
Теорії є окремою формою наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності та істотні взаємозв’язки, основні ідеї у будь-якій галузі знань. “Рекреаційні ресурси та регіоналістика” в теоре
Методи дослідження дисципліни.
Міждисциплінарний характер рекреалогії обумовлює використання нею як загальнонаукових, так міждисциплінарних методів дослідження. До першої групи методів належать історичний, к
Західна Європа та Європейський союз.
Коротка довідка.
Площа:10, 8 млн. км2
Населення:726,344 млн. осіб
Середня густота населення:72 особи/км2
Вропейський Союз – ЄС (European Union – EU).
Веде свою історію з 1957 р., коли на базі Європейського об’єднання вугілля і сталі та Євроатому було створено Європейське Економічне співробітництво (ЄЕС). Договір був підписаний у Римі й набув чин
Загальні відомості про регіон Західна Європа.
Країни Західної Європи межують з чотирма іншими регіонами Європи: Північною, Південною, Східною та Південно-Східною Європою. Регіон охоплює 11 країн: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Лі
Північна Європа.
До регіону Північна Європа належать 5 країн (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), а також автономні території Данії – Фарерські Острови та острів Гренландія.
Північна Європа має
Південна Європа.
До Південної Європи належать 8 країн (Андора, Ватикан, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино) і 1 залежна територія – Гібралтар (володіння Великої Британії).Особливістю регіону є
Східна ( Центральна) Європа.
Країни Східної (Ценральної) Європи як соціально-політичну й економічну цілістність почали виокремлювати у 90-ті роки 20 ст. Пов’язано це з ропадом колишнього СРСР і соціалістичної системи, утворенн
Південно – Східна Європа.
Південно-Східна Європа охоплює 9 країн колишнього соціалістичного табору, які не увійшли до регіону Східної (Центральної) Європи: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Молдова, Румуні
Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
Коротка довідка.
Площа:44, 4 млн. км2
Населення:3669,763 млн. осіб
Середня густота населення:83 особи/км2
Північна та Центральна Азія.
Північна та Центральна Азія сформувалася у самостійний регіон в 90-х роках 20століття внаслідок розпаду СРСР. Регіон охоплює 6 країн: Казахстан, Киргизстан, Росія (азіатська частина), Таджикистан,
Південно-Західна Азія.
До складу регіону входять 19 країн: Азербайджан, Афганістан, Бахрейн, Вірменія, Грузія, Ємен, Ізраїль, Ірак, Іран, Йорданія, Катар, Кіпр, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччи
Рекреація.
Регіон багатий на рекреаційні ресурси, які через економічну відсталість деяких країн використовуються недостатньо. Базою для розвитку туристичної галузі є унікальні й мальовничі екваториальні ландш
Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство США і Канади.
Коротка довідка.
Площа:24, 25 млн. км2
Населення:482,762 млн. осіб
Середня густота населення:20 осіб/км2
Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
Сша і Канада належать до найрозвинітуших країн світу і є членами „Великої сімки”.
Як безсумнівний лідер континенту і визначний центр світового господарства, США мають у своєму розпорядженн
Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в США і Канаді.
За показниками розвитку туризму регіон є другим у світі після Європи. На нього припадає 16% обсягу міжнародного туризму. Як і в Європі, основними є внутріконтинентальні потоки туристів – між США і
Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
Коротка довідка.
Площа:17, 83 млн. км2
Населення:345,660 млн. осіб
Середня густота населення:19 осіб/км2
Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
Різноманітність природних умов зумовлена розмірами території, її великою протяжністю, розташуванням більшості країн у тропіках, висотною поясністю у горах. У рельєфі регіону виділяються: гірська си
Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
Всі країни Латинської Америки належать до категорії тих, що розвиваються, суттєво відрізняючись між собою за рівнем соціально-економічного розвитку. На аргентину, Бразилію й Мексику припадає 75 % п
Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
Латинська Америка має сприятливі природні та культурно-історичні умови для розвитку туризму й відпочинку. Серед визначних природних пам’яток – водоспади Ігуасу, Анхель, ландшафти Анд, високогірне о
Економіко-географічна характеристика Африки.
Коротка довідка.
Площа:30, 32 млн. км2
Населення:796,212 млн. осіб
Середня густота населення:26 осіб/км2
Північна Африка.
Північна Африка займає 1/3 території, де проживає кожен четвертий житель материка. Регіон має прямий вихід до Середземного моря, що веде в Атлантику і через Суецький канал у Червоне море до Індійсь
Західна Африка.
Західна Африка – найнаселеніший регіон маткрика, на 1/6 території якого проживає третина всіх африканців. До регіону належать 15 держав.
Межує вона з Північною та Центральною Африкою, омив
Центральна Африка.
За площею, яка охоплює майже ¼ території материка, регіон поступається тільки Північній Африці. Однак проживає тут лише 1/7 її населення. До складу регіону входять 9 держав: Ангола, Габон, Д
Східна Африка.
Східна Африка займає 1/7 території континенту, тут проживає 1/5 його населення. Межує вона з трьома регіонами материка: Північною, Центральною та Південною Африкою. До складу регіону входять 11 дер
Південна Африка.
За площею й населенням Південна Африка є значно меншою від інших регіонів континенту. До її складу входять 11 держав і залежні території, які утворюють дві групи: материкову і мало пов'язану з нею
Природні умови.
Береги Атлантичного та Індійського океанів прямолінійні, порізані слабко. Довжина берегової смуги - 10 828 км (додаток 1). У нечисленних бухтах давно діють морські порти. Біля берегів Південної Афр
Природні ресурси.
Мінеральні ресурси регіону - одні з найбагатших у світі. Тут знаходяться величезні запаси вугілля (за ними ПАР посідає 1-ше місце в Африці - 129,1 млрд. т), руд чорних металів, деяких кольор
Рекреація і туризм
Регіон має сприятливі природні й культурно-історичні ресурси для розвитку рекреації. Туристів приваблюють піщані пляжі на Сейшельських і Коморських Островах, Маврикії, у Мозамбіку, ПАР, гірські мас
Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
Коротка довідка.
Площа:8, 52 млн. км2
Населення:30,8 млн. осіб
Середня густота населення:4 особи/км2
Австралійський союз.
Австралійський Союз охоплює весь материк Австралія, о. Тасманію і дрібні острови у Тихому та Індійському океанах навколо материка: Кінг, Кенгуру, Фліндерс, Барроу, Грут-Айленд. Під управлінням Авст
Океанія.
Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Без Нової Гвінеї та Нової Зеландії Океанія складається із 7000 островів загаль
Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
Туризм в регіоні є не тільки одним із джерел іноземної валюти, а й важливою галуззю економіки. Австралія, Фіджі, Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука отримують від нього 20-З
Лекція №10. Природно-ресурсний потенціал України та його економічна оцінка.
1. Сутність природно-ресурсного потенціалу. Основні групи ресурсів.
2. Класифікація природних ресурсів.
3. Економічна оцінка природних ресурсів.
4. Природно-ресурсний пот
Економічна оцінка природних ресурсів.
Всі природні ресурси, виходячи з господарського застосування, також діляться на чотири групи: паливно-енергетичні, металорудні ресурси, хімічні й нерудні.
Енергетичні ресурси
Природно-ресурсний потенціал України.
За сучасних умов розвиток народного господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей — від територіального поєднання природних ресурсів. Під тер
Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
На сучасному етапі розвитку економіки України зростання виробництва находиться в тісному зв'язку з великою ймовірністю техногенних катастроф. Техногенні чинники визначаються кількістю великих міст
Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
Перехід до раціонального природокористування становить перед суспільством завдання виявлення причин, які сприяли б поліпшенню екологічної ситуації. Важлива роль у розв'язанні цієї проблеми відводит
Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього середовища — це система організаційних заходів спрямованих на раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів.
Економічне районування України і просторова організація.
Важливе місце у знаннях про регіональну економіку належить визначенню її териториальної структури, тобто визначенню системи регіонів та їх субпідрядності. Вирізнення териториальних одиниць є одним
Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
Розвиток України пов’язаний з вирішенням багатьох соціально-економічних та екологічних проблем. Так, териториальна структура господарського комплексу суттєвих змін не зазнає. Базові галузі енергети
Умови формування рекреаційного комплексу України.
Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально - оздоровчі, спортивні ( туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів:
Кліматичні ресурси України в розвитку рекреаційної діяльності.
Україні притаманний помірно континентальний клімат і тільки на півдні Кримського півострова - середземноморський. Існує класифікація кліматів з погляду рекреаційної діяльності: найкращій - сприятли
Територіальна структура рекреаційного комплексу України.
Територіальна структура рекреаційного комплексу України складається з багатьох ланок. Первинною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо ро
Пляжні, кліматичні ресурси Південного берега Криму й Одеси.
Ресурси Південного берега дуже різноманітні. Клімат приморських рівнинних та передгірних районів степової частини Криму - помірно континентальний здуже теплим літом і м'якою зимою.
Клімато- грязеві курорти Азовського моря.
На березі Азовського моря є два клімато-грязевих курорти - Бердянськ та Кирилівка. Грязьовий та кліматичний приморський рівнинний курорт степової зони Бердянськ знаходиться на північному березі Азо
Рекреаційні ресурси Карпат.
Природа Карпат завжди вабила людей, проте це не єдина причина створення тут курортного господарства. Напрочуд корисні вуглекислі води верхів'їв Чорного Черемошу та інші мінеральні води. Є родовища
Економіка та рекреація Донецького економічного району.
Донецький економічний район – потужний міжрегіональний териториально-виробничий комплекс, що включає до свого складу Донецьку і Луганську області, розташований на південному сході України поруч з п
Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
Придніпровський економічний район займає частину центральної та південно-східної території України. До його складу входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області. Район має вигідне ек
Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
Східний економічний район – це промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металопереробки, хімічна промисловість.
До скла
Характеристика Центрального економічного району.
До складу Центрального економічного району входять Київська область (утворена в 1932 р.), місто Київ (отримав статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська область (утворена в 1954 р.). Його
Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний териториально-господарський комплекс. Останній включає в себе 4 області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Територі
Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
Подільський економічний район включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області. Він має зручне економіко-географічне положення (кордони з відносно розвиненими Центральним і Карпатським еконо
Економіка Карпатського економічного району.
Карпатський економічний район включає 4 області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Ру
Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
Причорноморський економічний район займає південну частину України, омивається Чорним і Азовським морями. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаєвська і Херсонська адміні
Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
В Україні наприкінці 90-х років XX ст. функціонувало 10 189 оздоровчих закладів, у тому числі 729 санаторіїв, 164 будинки відпочинку, 2585 баз відпочинку, 246 пансіонатів, 33 кемпінги, 114 турбаз,
Екологічний стан Чорного і Азовського морів
До 2000 р. стан навколишнього середовища Чорного і Азовського морів дещо покращився і має тенденцію до стабілізації. За даними моніторингу, за останні роки вміст у воді біогенних речовин знаходитьс
Стічні води України.
В окремих промислових районах (Донбас, Приазов'я, Придніпров'я) в річки постійно скидаються промислові, сільськогосподарські та комунальні стоки, використані шахтно-рудничні високомінералізовані в
Екологічний стан басейну Дніпра
Водні ресурси Дніпра становлять близько 80 % водних ресурсів України. Вони забезпечують водою 35 млн жителів та 2/3 господарського потенціалу. Проблема поліпшення екологічного стану басейну Дніпр
Біосферні заповідники, природні заповідники України
Назва
Рік
Загальна
Площа
Кількість видів
Стан та розташування природних заповідників України.
Україна належить до країн із високою інтенсивністю використання природних ресурсів. Важливу роль у розвитку туристичної й рекреаційної діяльності відіграють об'єкти природно-заповідного фонду — міс
Український степовий природний заповідник
В Українському степовому природному заповіднику є 4 відділи: Хомутівський степ (с. Хомутове Новоазовського району Донецької області), Кам'яні могили (с. Назарівка Володарського району Донецької обл
Кримський природний заповідник
Кримський природний заповідник проводить широку природоохоронну та освітню роботу. У музеї природи та дендрозоопарку експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світу Криму. Екск
Канівський природний заповідник
Канівський природний заповідник один із найдавніших в Україні, де протягом тисячоліть органічно поєднувалися історія природи та народу. Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник розташований у південно-західній частині Криму і має площу 14 230 га. Його територія простягається вздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса д
Великий каньйон Криму
Великий каньйон Криму — найбільший каньйон України, одне з природних чудес півострова, ландшафтна пам'ятка. Він знаходиться в глибині північного схилу Ай-Петринського масиву, у 5 км від села Сокол
Карадазький природний заповідник
Карадазький природний заповідник — один із найпримітніших та мальовничих куточків Криму. Відомий дослідник Тавриди К. І. Габліц, а потім академік П. С. Паллас першими звернули увагу на своєрідну, е
Поліський природний заповідник
Поліський природний заповідник розташований у північно-західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України. Він є типовим і разом з тим унікальним куточком мальовничої поліської прир
Біосферний заповідник Асканія-Нова
Асканія-Нова — всесвітньо відомий заповідник, єдиний у Європі куточок типчако-ковильного степу. Тут створено зоопарк, де зібрані звіри й птахи майже з усіх країн світу. Дикі тварини утримуються на
Карпатський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок,
Чорноморський біосферний заповідник
Чорноморський біосферний заповідник розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, між Дніпровським лиманом та Тендрівською косою в межах Голопристанського району Херсонської та Очаків
Дунайський біосферний заповідник
Дунайський біосферний заповідник було створено згідно з Указом Президента України в 1998 р. на базі заповідника «Дунайські плавні». До цього часу це була Дунайська філія Чорноморського заповідника
Шацький національний природний парк
Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними річками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники та білокорі березняки створюют
Основна література
1. Коваль Я., Антонечко І.Я. Регіональна економіка: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 272с.
2. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії: Нав
Додаткова література
6. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 308с.
7. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник/ Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.П. Осьмовой.
Новости и инфо для студентов