Екологічний стан Чорного і Азовського морів - раздел Образование, Канд. економ. наук, професор Андросова Т.В До 2000 Р. Стан Навколишнього Середовища Чорного І Азовського Морів Дещо Покр...
До 2000 р. стан навколишнього середовища Чорного і Азовського морів дещо покращився і має тенденцію до стабілізації. За даними моніторингу, за останні роки вміст у воді біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижчий ГДК для азоту амонійного, нітратів і фосфатів. Це пов'язано зі зниженням інтенсивності внесення мінеральних добрив, пестицидів на сільськогосподарські угіддя, що сприяло зменшенню вимивання біогенних і забруднювальних речовин із водозбірних територій головних річок. Основними забруднювальними компонентами морського середовища є нафтопродукти. Постійний вміст нафтопродуктів у морській воді пов'язаний з діяльністю промислових підприємств, портів, втратами під час бункерних операцій, виносом до моря з річковими водами та стічними водами комунальних очисних споруд.
За результатами спостережень Держінспекції охорони Чорного моря та експедиційних досліджень УкрНЦЕМ вміст нафтопродуктів у відкритих частинах поверхні Чорного моря в основному на рівні нижче ГДК (0,05 мг/л). Район прибережних вод Великої Ялти є найчистішим, вміст нафтопродуктів у морській воді — на рівні 0,02 мг/л. У багатьох портах України дещо підвищені концентрації нафтопродуктів. Так в Одеському, Іллічівському та Керченському портах вміст нафтопродуктів за останній період у багатьох створених точках контролю нерідко досягає 1—1,5 ГД К. Загалом по регіонах спостерігається тенденція до стабілізації рівнів нафтопродуктів із деяким збільшенням по Керченському порту. Найбільш небезпечною зоною щодо забруднення морських вод України нафтопродуктами протягом останніх років є Севастопольські бухти. Значні перевищення рівня ГДК по нафтопродуктах у районі бухт пов'язані зі забрудненням морських вод об'єктами Чорноморського флоту, яке відбувається внаслідок операцій із нафтопродуктами і нафтовими стічними водами на судах та берегових об'єктах. У бухтах Південна, Комишева, Голландія, Карантинна та Північна вміст нафтопродуктів у поверхневих шарах моря за останні роки постійно перевищує ГДК в середньому в 3-10 разів. У поверхневих шарах морських зод у портах концентрація заліза наближається до ГДК. Забруднення прибережних районів Чорного моря синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР) в середньому нижче ГДК. Однак, у зоні впливу муніципальних очисних споруд спостерігаються дещо підвищені концентрації СПАР.
У багатьох містах комунікації комунальних колекторів перебувають у критичному стані, що призводить до частих аварійних ситуацій зі скиданням великої кількості неочищених стічних вод у прибережну зону. У зв'язку зі значним навантаженням на екологічну систему ці скидання призводять до різкого зниження кисневого режиму акваторії.
У зв'язку з епідеміологічним забрудненням Міністерство охорони здоров'я України нерідко закриває деякі пляжі в Одесі, Євпаторії, Севастополі. Стійкий рівень вмісту біогенних речовин на рівнях нижче ГДК в прибережних водах сприятливо впливає на стан всієї екосистеми відкритих частин моря. Як позитивний фактор слід зазначити відсутність за останні роки явища «цвітіння» морської води в прибережних водах, яке спостерігається лише при значних концентраціях біогенних речовин.
Розподіл завислих речовин на більшій частині акваторії Чорного моря досить рівномірний, їх концентрація в середньому перебуває в діапазоні 1—3 мг/л, але ця картина значно погіршується в пригирлових районах. Так, у пригирловій зоні Дністровського лиману концентрація завислих речовин досягає близько 20 мг/л, а у Придунайському районі їхній вміст досягає максимальних величин — 40—60 мг/л. Рівень концентрації детергентів у морських водах відкритих районів Чорного моря незначний і в цілому не перевищує 0,2 ГДК. Середня концентрація фенолів на відкритих ділянках моря вище гранично допустимого рівня майже в 10 разів. Рівень забруднення морських вод кадмієм, свинцем, цинком, міддю, нікелем, хромом та ртуттю нижче відповідних ГДК.
Вміст небезпечних для живих організмів моря хлорорганічних пестицидів і поліхлорованих буфенілів (ХОП і ПХБ) в цілому також незначний. Концентрації ХОП змінюються в різних районах від 0 до 4-5 нг/л, концентрації ПХБ дещо вищі та коливаються від 1 до 30 нг/л, причому максимум концентрацій спостерігається в районах стоку Дунаю. Слід зазначити, що згідно з діючими «Правилами охорони морських вод...» вміст хлорованих вуглеводнів у морський воді забороняється.
Науковий аналіз одержаних результатів експедиційних і лабораторних досліджень вказує на те, що на більшій частині Чорного моря донні відкладення згідно з «Класифікацією грунтів днопоглиблення за ступенем їх забруднення для Азово-Чорноморського басейну в межах України» характеризуються в цілому як умовно-чисті, або помірно забруднені ґрунти (класи І і II). Лише в деяких районах моря спостерігаються ділянки, де якість донних відкладень не відповідає екологічним вимогам, а рівень забруднення характеризує ці донні відкладення як дуже забруднений грунт (клас III). Це, насамперед, стосується акваторій портів, особливо Одеського і Севастопольського, районів скидання стічних вод та деяких ділянок Придунайської зони.
Так, найбільший рівень забруднення донних відкладень нафтопродуктами (понад 450 мг/кг) зафіксовано біля входу до Карантинної бухти порту Севастополь і на станціях Придунайського району. Концентрації нафтопродуктів, які потрапляють у III клас Класифікації (понад 300 мг/кг), також були зафіксовані в донних відкладеннях поблизу місця скидання з Одеської СБО «Південна» та у перспективному районі демпінгу у ПЗЧМ. У цих районах, а також у місці скидання стічних вод міста Балаклава помічені підвищені концентрації ароматичних вуглеводнів і 3,4-бензпирену, які становили 50-340 мг/кг і 17-23 мкг/кг відповідно.
Концентрація токсичних металів у донних відкладеннях Чорного моря перебуває на рівні, який не викликає занепокоєння. Лише в деяких районах спостерігаються підвищення концентрації ртуті. Це стосується Одеського регіону в місцях скидання стічних вод та акваторій деяких портів. Більш напружена ситуація склалася у Придунайському районі, де на 2 із 8 станцій екологічного моніторингу було зафіксовано концентрацію ртуті в донних відкладеннях понад 0,3 мг/кг, з максимальним значенням 0,413 мг/кг, що характеризує ці ділянки, як дуже забруднені ртуттю (клас III). Ступінь забруднення донних відкладень, навіть у районах так званих гарячих точок Чорного моря свинцем, цинком та міддю не перевищує нормативів II класу, а на більшості акваторій за рівнем вмісту цих металів у донних відкладеннях останні характеризуються як природно-чистий або умовно-чистий грунт.
Іхтіофауна Чорного та Азовського морів сформована з елементів різного походження і налічує майже 160 видів риб. Як і фауна безхребетних, іхтіофауна Чорного моря складається з морських видів риб, які мають середземноморське походження (близько 60 % видш). Крім цих видів до складу іхтіофауни входять риби прісноводного походження (понад 20 % видів) та понтокаспійські релікти (близько 16 % видів).
Внаслідок різних факторів, у тому числі й перевилову, значно змінився склад іхтіофауни та, відповідно, склад добутих рибних ресурсів. Аналізуючи динаміку вилову риби та інших морепродуктів за 5 років, можна помітити, що загальний вилов має тенденцію до спаду. Так, максимальний вилов був у 1995 р. — 35 033 т, в 1998 р. — 34 261 т, а середньорічний вилов за 5 років — 31 221 тонна, що становить 89 % від максимального вилову. У 1998—2003 рр. були значно знижені улови осетрових, скумбрії, пеламіди, лосося, бичка, кефалі. Головне значення у промислових уловах набувають шпрот і хамса. Нині в уловах практично відсутні скумбрія, пеламіда, луфар, ставрида.
Занесені до Червоної книги України 4 види осетрових — білуга, шип, стерлядь, атлантичний осетер (усього в Чорному морі 6 видів), чорноморський та дунайський лососі перебувають у депресивному стані. Заборонено для промислового використання або дозволено обмежений вилов для науково-дослідних цілей чорноморської кефалі (всі 5 видів), барабульки, російського осетра, севрюги, камбали-калкана, ставриди.
При поступовому зменшенні вилову цінних видів риб зростає видобуток менш цінних, але більш вагомих як кормова база, риб. У зв'язку з катастрофічним станом червоної водорості — філофори було заборонено її добування і проведення комплексних досліджень на Чорному морі для визначення оптимальних методів добування філофори. Такі ж проблеми існують ладо молюсків, зокрема мідій. Біологічні ресурси Чорного моря взагалі не мають чіткої тенденції до поліпшення.
Подальший розвиток природно-заповідних територій на морському узбережжі України намічено за рахунок заповіданих ділянок водно-болотних угідь, морських кіс, островів, гірських ділянок. Найперспективнішим для цього є узбережжя Азовського моря, на якому має бути створено національний природний парк.
Масштаби і складність проблем деградації екосистем Чорного і Азовського морів виходять за межі кордонів окремих берегових держав. Україна доклала значних зусиль для забезпечення ефективного міжнародного співробітництва по збереженню морського середовища. Основним міжнародним документом, який окреслює рамки для спільних регіональних принципів, є Конвенція про захист Чорного моря від забруднень. Конвенція підписана Україною в 1992 р. і ратифікована в 1994 р. Головною метою Конвенції є створення сприятливих умов для об'єднаних дій по збереженню довкілля Чорного і Азовського морів та живих організмів, враховуючи економічні, соціальні й медичні аспекти забруднення. Конвенція визначає пріоритетні заходи щодо запобігання, зниження і контролю за забрудненням морського середовища, спричиненим діяльністю на суші й на морі, та умови співробітництва при надзвичайних ситуаціях. Вона також визначає, що сторони будуть співробітничати в наукових дослідженнях, розробці національного законодавства з метою оцінки екологічних втрат і відповідальності. Протоколи про зменшення забруднень з джерел, розташованих на суші, про заборону поховань і про забруднення нафтопродуктами та іншими небезпечними речовинами є інтегральною частиною Конвенції. Декларація про захист Чорного моря (Одеса, 1993) окреслює політичні рамки для впровадження Конвенції, Вона закликає до негайних, виважених і безперервних дій на всіх рівнях, спрямованих на захист та відтворення морського середовища і забезпечення сталого розвитку Чорного моря.
Одеська Декларація стала основою для Міжнародної програми управління довкіллям і захисту Чорного моря та розробки Стратегічного плану дій, який був підписаний у 1996 р.
Нині у рамках міжнародного співробітництва розробляються гармонізовані регіональні критерії якості довкілля, здійснюється координація національних програм зниження скидання небезпечних речовин і біогенів, впроваджується узгоджена система моніторингу морських вод. Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), яке було започатковане в 1992 р. як процес комплексної багатосторонньої співпраці, зараз стало регіональною економічною організацією. Ця група має справу, головним чином, з проблемами довкілля Чорного моря.
Україна є стороною Конвенції про запобігання забрудненню морського середовища з суден (МАК.РОЬ 73/78, а з 1999 р, — МКУБ), яка визначає Чорне і Азовське моря як «спеціальний регіон». Забруднення, що надходять у Чорне море зі стоку Дунаю, визначають умови стану морського довкілля. Україна бере участь у Чорноморській і Дунайській екологічних програмах і робить активний внесок у зусилля з реалізації послідовного регіонального підходу. Створена спільна Чорноморсько-Дунайська робоча група має на меті визначити необхідний ступінь зниження кількості біогенів для поліпшення морської екосистеми.
Все темы данного раздела:
Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
За останні роки розвитку екологічних наук свого поширення набуває нова дисципліна - рекреаційна географія. Її виникнення пов'язане перш за все із все зростаючою потребою суспільства у повноцінному
Основні поняття рекреології
Рекреаційний потенціал— це сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території.
Р
Поняття про рекреаційний комплекс.
Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії, - рекреаційною діяль
Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
Основні напрямки світової рекреації:
1.В останні роки в країнах світу відбувається розширення площ земель, що відводяться під рекреацію. При цьому особлив
Регіональні аспекти світової рекреації.
Найбільш розвинена рекреаційна індустрія в країнах ЄС, тому що ознайомлення та відвідування рекреантів передумовлює їх вільне переміщення до любої країни, що входить до складу ЄС.
На друго
Передумови винекнення та розвитку рекреології.
За останні роки розвитку екологічних наук свого поширення набуває нова дисципліна - рекреаційна географія. Її виникнення пов'язане перш за все із все зростаючою потребою суспільства у повноцінному
Фактори формування рекреаційних потреб
Формування системи рекреаційного природокористування є об'єктивним наслідком зростаючих потреб суспільства в рекреації. При розгляді рекреаційного природокористування необхідно перш за все визначит
Основні функції рекреології.
Узагальнюючи все вищесказане, можна поділити функції рекреології на 3 основні групи: 1) медико-біологічну, 2) соціально-культурну, 3) економічну.
Медико-біологічна функція полягає в
Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
В рекреалогії можна виділитичотири основні рівні дослідження, що забезпечують розв'язання певних науково-практичних завдань:
> теоретичний — виявлення закономірностей ф
Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
Провідними структурними елементами загальної ієрархії наукових знань є вчення, що охоплюють широкі галузі знання та виходять далеко за межі регіоналістики та рекреації, але пов’язані з ними. До них
Вчення про економіко-географічне положення (ЕГП).
Економіко-географічне положення властиве усім економіко-географічним об’єктам: містам, районам, країнам, субрегіонам, регіонам, континентам.
Економіко-географічне положення -
Вчення про міжнародний географічний поділ праці(МГПП).
Засновником вважають Миколу Баранського, який визначив сутність географічного (територіального) поділу праці як просторову форму її суспільного поділу. Він виділив міжрайонний та міжнародний поділ
Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
Теорії є окремою формою наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності та істотні взаємозв’язки, основні ідеї у будь-якій галузі знань. “Рекреаційні ресурси та регіоналістика” в теоре
Методи дослідження дисципліни.
Міждисциплінарний характер рекреалогії обумовлює використання нею як загальнонаукових, так міждисциплінарних методів дослідження. До першої групи методів належать історичний, к
Західна Європа та Європейський союз.
Коротка довідка.
Площа:10, 8 млн. км2
Населення:726,344 млн. осіб
Середня густота населення:72 особи/км2
Вропейський Союз – ЄС (European Union – EU).
Веде свою історію з 1957 р., коли на базі Європейського об’єднання вугілля і сталі та Євроатому було створено Європейське Економічне співробітництво (ЄЕС). Договір був підписаний у Римі й набув чин
Загальні відомості про регіон Західна Європа.
Країни Західної Європи межують з чотирма іншими регіонами Європи: Північною, Південною, Східною та Південно-Східною Європою. Регіон охоплює 11 країн: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Лі
Північна Європа.
До регіону Північна Європа належать 5 країн (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), а також автономні території Данії – Фарерські Острови та острів Гренландія.
Північна Європа має
Південна Європа.
До Південної Європи належать 8 країн (Андора, Ватикан, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино) і 1 залежна територія – Гібралтар (володіння Великої Британії).Особливістю регіону є
Східна ( Центральна) Європа.
Країни Східної (Ценральної) Європи як соціально-політичну й економічну цілістність почали виокремлювати у 90-ті роки 20 ст. Пов’язано це з ропадом колишнього СРСР і соціалістичної системи, утворенн
Південно – Східна Європа.
Південно-Східна Європа охоплює 9 країн колишнього соціалістичного табору, які не увійшли до регіону Східної (Центральної) Європи: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Молдова, Румуні
Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
Коротка довідка.
Площа:44, 4 млн. км2
Населення:3669,763 млн. осіб
Середня густота населення:83 особи/км2
Північна та Центральна Азія.
Північна та Центральна Азія сформувалася у самостійний регіон в 90-х роках 20століття внаслідок розпаду СРСР. Регіон охоплює 6 країн: Казахстан, Киргизстан, Росія (азіатська частина), Таджикистан,
Південно-Західна Азія.
До складу регіону входять 19 країн: Азербайджан, Афганістан, Бахрейн, Вірменія, Грузія, Ємен, Ізраїль, Ірак, Іран, Йорданія, Катар, Кіпр, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччи
Рекреація.
Регіон багатий на рекреаційні ресурси, які через економічну відсталість деяких країн використовуються недостатньо. Базою для розвитку туристичної галузі є унікальні й мальовничі екваториальні ландш
Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство США і Канади.
Коротка довідка.
Площа:24, 25 млн. км2
Населення:482,762 млн. осіб
Середня густота населення:20 осіб/км2
Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
Сша і Канада належать до найрозвинітуших країн світу і є членами „Великої сімки”.
Як безсумнівний лідер континенту і визначний центр світового господарства, США мають у своєму розпорядженн
Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в США і Канаді.
За показниками розвитку туризму регіон є другим у світі після Європи. На нього припадає 16% обсягу міжнародного туризму. Як і в Європі, основними є внутріконтинентальні потоки туристів – між США і
Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
Коротка довідка.
Площа:17, 83 млн. км2
Населення:345,660 млн. осіб
Середня густота населення:19 осіб/км2
Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
Різноманітність природних умов зумовлена розмірами території, її великою протяжністю, розташуванням більшості країн у тропіках, висотною поясністю у горах. У рельєфі регіону виділяються: гірська си
Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
Всі країни Латинської Америки належать до категорії тих, що розвиваються, суттєво відрізняючись між собою за рівнем соціально-економічного розвитку. На аргентину, Бразилію й Мексику припадає 75 % п
Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
Латинська Америка має сприятливі природні та культурно-історичні умови для розвитку туризму й відпочинку. Серед визначних природних пам’яток – водоспади Ігуасу, Анхель, ландшафти Анд, високогірне о
Економіко-географічна характеристика Африки.
Коротка довідка.
Площа:30, 32 млн. км2
Населення:796,212 млн. осіб
Середня густота населення:26 осіб/км2
Північна Африка.
Північна Африка займає 1/3 території, де проживає кожен четвертий житель материка. Регіон має прямий вихід до Середземного моря, що веде в Атлантику і через Суецький канал у Червоне море до Індійсь
Західна Африка.
Західна Африка – найнаселеніший регіон маткрика, на 1/6 території якого проживає третина всіх африканців. До регіону належать 15 держав.
Межує вона з Північною та Центральною Африкою, омив
Центральна Африка.
За площею, яка охоплює майже ¼ території материка, регіон поступається тільки Північній Африці. Однак проживає тут лише 1/7 її населення. До складу регіону входять 9 держав: Ангола, Габон, Д
Східна Африка.
Східна Африка займає 1/7 території континенту, тут проживає 1/5 його населення. Межує вона з трьома регіонами материка: Північною, Центральною та Південною Африкою. До складу регіону входять 11 дер
Південна Африка.
За площею й населенням Південна Африка є значно меншою від інших регіонів континенту. До її складу входять 11 держав і залежні території, які утворюють дві групи: материкову і мало пов'язану з нею
Природні умови.
Береги Атлантичного та Індійського океанів прямолінійні, порізані слабко. Довжина берегової смуги - 10 828 км (додаток 1). У нечисленних бухтах давно діють морські порти. Біля берегів Південної Афр
Природні ресурси.
Мінеральні ресурси регіону - одні з найбагатших у світі. Тут знаходяться величезні запаси вугілля (за ними ПАР посідає 1-ше місце в Африці - 129,1 млрд. т), руд чорних металів, деяких кольор
Рекреація і туризм
Регіон має сприятливі природні й культурно-історичні ресурси для розвитку рекреації. Туристів приваблюють піщані пляжі на Сейшельських і Коморських Островах, Маврикії, у Мозамбіку, ПАР, гірські мас
Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
Коротка довідка.
Площа:8, 52 млн. км2
Населення:30,8 млн. осіб
Середня густота населення:4 особи/км2
Австралійський союз.
Австралійський Союз охоплює весь материк Австралія, о. Тасманію і дрібні острови у Тихому та Індійському океанах навколо материка: Кінг, Кенгуру, Фліндерс, Барроу, Грут-Айленд. Під управлінням Авст
Океанія.
Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Без Нової Гвінеї та Нової Зеландії Океанія складається із 7000 островів загаль
Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
Туризм в регіоні є не тільки одним із джерел іноземної валюти, а й важливою галуззю економіки. Австралія, Фіджі, Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука отримують від нього 20-З
Лекція №10. Природно-ресурсний потенціал України та його економічна оцінка.
1. Сутність природно-ресурсного потенціалу. Основні групи ресурсів.
2. Класифікація природних ресурсів.
3. Економічна оцінка природних ресурсів.
4. Природно-ресурсний пот
Економічна оцінка природних ресурсів.
Всі природні ресурси, виходячи з господарського застосування, також діляться на чотири групи: паливно-енергетичні, металорудні ресурси, хімічні й нерудні.
Енергетичні ресурси
Природно-ресурсний потенціал України.
За сучасних умов розвиток народного господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей — від територіального поєднання природних ресурсів. Під тер
Наукові засади раціонального природокористування
Наслідком створення величезної штучної індустріальної цивілізації стало те, що під загрозою опинилися системи, які підтримують життя людини. Тому сучасний світ став надзвичайно складним, а людств
Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
На сучасному етапі розвитку економіки України зростання виробництва находиться в тісному зв'язку з великою ймовірністю техногенних катастроф. Техногенні чинники визначаються кількістю великих міст
Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
Перехід до раціонального природокористування становить перед суспільством завдання виявлення причин, які сприяли б поліпшенню екологічної ситуації. Важлива роль у розв'язанні цієї проблеми відводит
Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього середовища — це система організаційних заходів спрямованих на раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів.
Економічне районування України і просторова організація.
Важливе місце у знаннях про регіональну економіку належить визначенню її териториальної структури, тобто визначенню системи регіонів та їх субпідрядності. Вирізнення териториальних одиниць є одним
Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
Розвиток України пов’язаний з вирішенням багатьох соціально-економічних та екологічних проблем. Так, териториальна структура господарського комплексу суттєвих змін не зазнає. Базові галузі енергети
Умови формування рекреаційного комплексу України.
Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально - оздоровчі, спортивні ( туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів:
Кліматичні ресурси України в розвитку рекреаційної діяльності.
Україні притаманний помірно континентальний клімат і тільки на півдні Кримського півострова - середземноморський. Існує класифікація кліматів з погляду рекреаційної діяльності: найкращій - сприятли
Територіальна структура рекреаційного комплексу України.
Територіальна структура рекреаційного комплексу України складається з багатьох ланок. Первинною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо ро
Пляжні, кліматичні ресурси Південного берега Криму й Одеси.
Ресурси Південного берега дуже різноманітні. Клімат приморських рівнинних та передгірних районів степової частини Криму - помірно континентальний здуже теплим літом і м'якою зимою.
Клімато- грязеві курорти Азовського моря.
На березі Азовського моря є два клімато-грязевих курорти - Бердянськ та Кирилівка. Грязьовий та кліматичний приморський рівнинний курорт степової зони Бердянськ знаходиться на північному березі Азо
Рекреаційні ресурси Карпат.
Природа Карпат завжди вабила людей, проте це не єдина причина створення тут курортного господарства. Напрочуд корисні вуглекислі води верхів'їв Чорного Черемошу та інші мінеральні води. Є родовища
Економіка та рекреація Донецького економічного району.
Донецький економічний район – потужний міжрегіональний териториально-виробничий комплекс, що включає до свого складу Донецьку і Луганську області, розташований на південному сході України поруч з п
Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
Придніпровський економічний район займає частину центральної та південно-східної території України. До його складу входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області. Район має вигідне ек
Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
Східний економічний район – це промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металопереробки, хімічна промисловість.
До скла
Характеристика Центрального економічного району.
До складу Центрального економічного району входять Київська область (утворена в 1932 р.), місто Київ (отримав статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська область (утворена в 1954 р.). Його
Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний териториально-господарський комплекс. Останній включає в себе 4 області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Територі
Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
Подільський економічний район включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області. Він має зручне економіко-географічне положення (кордони з відносно розвиненими Центральним і Карпатським еконо
Економіка Карпатського економічного району.
Карпатський економічний район включає 4 області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Ру
Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
Причорноморський економічний район займає південну частину України, омивається Чорним і Азовським морями. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаєвська і Херсонська адміні
Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
В Україні наприкінці 90-х років XX ст. функціонувало 10 189 оздоровчих закладів, у тому числі 729 санаторіїв, 164 будинки відпочинку, 2585 баз відпочинку, 246 пансіонатів, 33 кемпінги, 114 турбаз,
Стічні води України.
В окремих промислових районах (Донбас, Приазов'я, Придніпров'я) в річки постійно скидаються промислові, сільськогосподарські та комунальні стоки, використані шахтно-рудничні високомінералізовані в
Екологічний стан басейну Дніпра
Водні ресурси Дніпра становлять близько 80 % водних ресурсів України. Вони забезпечують водою 35 млн жителів та 2/3 господарського потенціалу. Проблема поліпшення екологічного стану басейну Дніпр
Біосферні заповідники, природні заповідники України
Назва
Рік
Загальна
Площа
Кількість видів
Стан та розташування природних заповідників України.
Україна належить до країн із високою інтенсивністю використання природних ресурсів. Важливу роль у розвитку туристичної й рекреаційної діяльності відіграють об'єкти природно-заповідного фонду — міс
Український степовий природний заповідник
В Українському степовому природному заповіднику є 4 відділи: Хомутівський степ (с. Хомутове Новоазовського району Донецької області), Кам'яні могили (с. Назарівка Володарського району Донецької обл
Кримський природний заповідник
Кримський природний заповідник проводить широку природоохоронну та освітню роботу. У музеї природи та дендрозоопарку експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світу Криму. Екск
Канівський природний заповідник
Канівський природний заповідник один із найдавніших в Україні, де протягом тисячоліть органічно поєднувалися історія природи та народу. Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник розташований у південно-західній частині Криму і має площу 14 230 га. Його територія простягається вздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса д
Великий каньйон Криму
Великий каньйон Криму — найбільший каньйон України, одне з природних чудес півострова, ландшафтна пам'ятка. Він знаходиться в глибині північного схилу Ай-Петринського масиву, у 5 км від села Сокол
Карадазький природний заповідник
Карадазький природний заповідник — один із найпримітніших та мальовничих куточків Криму. Відомий дослідник Тавриди К. І. Габліц, а потім академік П. С. Паллас першими звернули увагу на своєрідну, е
Поліський природний заповідник
Поліський природний заповідник розташований у північно-західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України. Він є типовим і разом з тим унікальним куточком мальовничої поліської прир
Біосферний заповідник Асканія-Нова
Асканія-Нова — всесвітньо відомий заповідник, єдиний у Європі куточок типчако-ковильного степу. Тут створено зоопарк, де зібрані звіри й птахи майже з усіх країн світу. Дикі тварини утримуються на
Карпатський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок,
Чорноморський біосферний заповідник
Чорноморський біосферний заповідник розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, між Дніпровським лиманом та Тендрівською косою в межах Голопристанського району Херсонської та Очаків
Дунайський біосферний заповідник
Дунайський біосферний заповідник було створено згідно з Указом Президента України в 1998 р. на базі заповідника «Дунайські плавні». До цього часу це була Дунайська філія Чорноморського заповідника
Шацький національний природний парк
Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними річками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники та білокорі березняки створюют
Основна література
1. Коваль Я., Антонечко І.Я. Регіональна економіка: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 272с.
2. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії: Нав
Додаткова література
6. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 308с.
7. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник/ Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.П. Осьмовой.
Новости и инфо для студентов