Класифікація інструментів державної зовнішньоторговельної політики
Класифікація інструментів державної зовнішньоторговельної політики - раздел Образование, МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Методи Регулювання Зовнішньої Торгівлі
...
Методи регулювання зовнішньої торгівлі
Інструменти реалізації торговельної політики
Сфера регулювання
Тарифні методи
Мито
Митний тариф
імпорт
імпорт
Н
е
т
а
р
и
ф
н
і
м
е
т
о
д
и
Прямі кількісні обмеження
Квотування
Ліцензування
“Добровільні обмеження експорту”
експорт
експорт
експорт
імпорт
імпорт
Приховані
Державні закупівлі
Внутрішні податки та збори
Вимоги до вмісту національних компонентів
Технічні стандарти
Екологічні, санітарні бар’єри
імпорт
імпорт
імпорт
імпорт
імпорт
Фінансові
Експортні субсидії
Експортне кредитування
Демпінг
експорт
експорт
експорт
Тарифні методи базуються на використанні митного тарифу як основного інструменту регулювання обсягів експортно-імпортних операцій.
Нетарифні методи регулювання базуються на використанні більш широкого арсеналу інструментів регулювання експорту та імпорту товарів.
Основною задачею державного регулювання зовнішньої торгівлі є стимулювання експорту національних виробників, підвищення конкурентоспроможності їх продукції на світових ринках та обмеження імпорту для розширення можливостей національних виробників задовольняти внутрішній попит та конкурувати з іноземними компаніями. При цьому характер зовнішньоторговельного режиму країни, тобто ступінь його жорсткості, поділяється на протекціоністський, помірний та відкритий. Відповідно до цього, вибір політики державного регулювання міжнародної торгівлі здійснюється на односторонній, двосторонній та багатосторонній основі.
Міжнародними економічними організаціями надається перелік критеріїв обґрунтування доцільності вибору методу регулювання зовнішньої торгівлі, а саме:
1) очікуваний виграш країни (галузі, підприємства) від впровадження обраного методу регулювання зовнішньої торгівлі;
2) ймовірні обсяги бюджетних надходжень та обсяги необхідних бюджетних витрат для впровадження цього методу;
3) динаміка внутрішніх цін та прогнозований попит після впровадження методу;
4) вплив обраного методу регулювання на структуру відповідного ринку та стан конкуренції на ньому;
5) прогнозований довгостроковий вплив обраного методу зовнішньоторговельного регулювання на розвиток окремих галузей та економіку країни у цілому (як альтернативи розглядаються структурна перебудова, підвищення конкурентоспроможності, стагнація, кризовий стан);
6) мультиплікативний ефект від впровадження даного методу на інші галузі, які пов’язані з галуззю, що регулюється;
7) прогнозована реакція інших країн на використання даного методу та наслідки його впливу на економіку цих країн;
8) відповідність обраного методу існуючим багатостороннім та двостороннім угодам країни.
Основним інструментом тарифного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф (мито).
Мито– це податок, яким обкладається товар при перетині ним митної території країни.
Мито виконує дві основні функції:
1) фіскальну, бо є одним з джерел поповнення державного бюджету;
2) протекціоністську, бо спрямований на обмеження імпорту в країну з метою захисту національних виробників від небажаної конкуренції;
3) балансувальну, яка полягає у необхідності обмеження експорту з метою встановлення певного балансу між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку.
Класифікація мит досить різноманітна і передбачає виокремлення наступних критеріїв:
1) залежно від способу стягнення:
- специфічні мита – це фіксована сума, яка нараховується за одиницю імпортованого товару;
- адвалерні – це податок у вигляді частки митної вартості імпортованих товарів;
- комбіновані поєднують принципи специфічних і адвалерних мит.
Незалежно від коливань ціни імпортного товару адвалерне мито пропорційно підвищує її рівень і таким чином захищає внутрішній ринок від іноземної конкуренції. Але адвалерне мито розраховується від митної вартості товару, яка може бути правильно встановлена. Специфічне мито досить просте у використанні, але забезпечує нерівномірний рівень захисту від імпортних товарів (наприклад мито у розмірі 1500 дол. значною мірою обмежуватиме імпорт автомобілів вартістю0 1000 – 5000 дол., але слабо захищає від імпорту дорогих автомобілів);
2) за сферою регулювання:
- імпортні мита використовуються для регулювання обсягів імпорт товарів;
- експортні використовуються для регулювання обсягів експорту товарів;
- транзитні використовуються як інструмент торговельної війни для регулювання обсягів транзиту товарів територією країни;
3) за характером використання:
- сезонні мита використовуються для регулювання обсягів експорту або імпорту сільськогосподарської продукції. Сезонні мита використовуються як інструмент оперативного регулювання зовнішньоторговельних потоків, термін дії якого не перевищує декількох місяців (в Україні - чотирьох) з моменту встановлення;
- антидемпінгові використовуються як засіб протидії демпінговій політиці фірм та країн;
- компенсаційні використовуються для регулювання обсягів імпортованих товарів, виробництво і експорт яких здійснювалось при прямій або непрямій державній підтримці у формі субсидій, пільгових кредитів, пільгових ставок податків тощо. Компенсаційні мита нараховуються у відсотках від митної вартості товару або як різниця між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об’єктом антисубсидійного розслідування. Ставка компенсаційного мита не повинна перевищувати встановленого розміру субсидій;
4) за походженням:
- автономні мита, які встановлюються країною в односторонньому порядку;
- конвенційні, які встановлюються на основі укладання двосторонніх або багатосторонніх угод;
- преференційні, які передбачають надання пільгового режиму у зовнішньоторговельній сфері на снові підписання багатосторонніх угод;
5) за типами ставок:
- постійні, які встановлюються державним органами на тривалий термін;
- змінні, які змінюються залежно від кон’юнктури ринку. Різновидом змінного мита є тарифна квота, ставка якої залежить від обсягу імпорту товару: при імпорті товару у межах квоти використовується пільгова ставка, при перевищенні обсягів імпорту квоти – підвищена ставка. Слід зазначити, що тарифна квота може використовуватись тільки протягом обмеженого проміжку часу, що пояснюється можливістю національних підприємств перепродавати придбаний у рамках квоти імпортний товар на внутрішньому ринку за понад квотною ціною. Це спонукає імпортерів підвищувати експортні ціни, що фактично знівелює позитивні наслідки від введення тарифної квоти;
6) за способом визначення:
- номінальні мита характеризують загальний рівень митного регулювання;
- ефективні мита характеризують фактичний (реальний) рівень митного захисту та обчислюються з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні напівфабрикати, вузли та комплектуючі.
Мито розраховується на основі митної вартості товару – це ціна товару, яка формується в країні призначення на відкритому ринку в момент подачі митної декларації. На величину митної вартості значною мірою впливають транспортні витрати, що обумовлює відмінність у підходах до її визначення. Так, у США митна вартість товару визначається на базі ціни FOB (тобто фактично на базі ціни країни-експортера, а в країнах Західної Європи – на базі ціни CIF, яка включає також вартість страхування, транспортування в країни призначення.
Митний тариф може використовуватись не тільки для обмеження обсягів імпорту, а й експорту товарів. Експортний митний тариф – це тариф, яким обкладаються експортні товари при перетині ними митної території країни. Як правило, експортний тариф є адвалерним та використовується в основному країнами, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою. Виключним випадком експортного тарифу є ембарго (заборона) експорту.
У багатьох країнах рівень митних ставок залежить від ступеня обробки товарів: рівень ставок підвищується в міру підвищення ступеня обробки товарів. Така митна політика отримала назву тарифної ескалації, яка приводить до фактичного закриття ринку готової продукції в розвинутих країнах для іноземних конкурентів та стимулювання поставок сировини та напівфабрикатів.
Оцінка економічних наслідків впливу мит здійснюється у напрямі дослідження позитивних та негативних наслідків для споживачів, держави, національних виробників та імпортерів.
Введення митного тарифу по-різному впливає на економіку великої та малої країн. У міжнародній економіці під великою розуміють країну, характер та динаміка розвитку якої значною мірою впливає на розвиток світової економіки (в даному випадку зміна попиту та імпортні товари сприяє зміні світових цін). Малою вважається країна, якщо зміна попиту на імпортні товари в ній не приводить до зміни світових цін.
Розглянемо три стадії моделі: до початку зовнішньої торгівлі, при вільній торгівлі, яка передбачає вільне імпортування відповідно до ринкової кон’юнктури, після введення імпортного тарифу.
На рис. 17.1 наведено вплив імпортного тарифу на економіку малої країни. Мала країна виробляє і споживає товар у точці E при цьому пряма внутрішнього попиту - Dd, пряма внутрішньої пропозиції – Sd. Країна виробляє товар обсягом Q3 за ціною Pd за одиницю продукції.
Рис. 17.1. Вплив імпортного тарифу на економіку малої країни
При вільній торгівлі світова ціна на продукцію малої країни нижче за ціну внутрішнього ринку і складає Pw, тому виникає можливість імпортувати продукцію іноземних виробників за світовою ціною. Відповідно до цього крива пропозиції буде представлена горизонтальною прямою Sw+d, що показує обсяг товару, який є доступний покупцям як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. При вільній торгівлі крива попиту та крива пропозиції перетинатимуться в точці F, в якій обсяг попиту на товар буде максимальним – Q5, тоді як його внутрішня пропозиція Q1. У цьому випадку обсяг імпорту складатиме Q5 – Q1, у результаті чого внутрішня ціна знизилась з Pd до Pw.
Після введення тарифу малою країною рівень світової ціни не зміниться, але відбудуться значні зміни на її внутрішньому ринку. Внутрішня ціна товару з урахуванням мита зросте з Pw до Pw+t. Крива сукупної пропозиції зміщується на величину введеного тарифу t на рівень Sw+d+t. Крива внутрішнього попиту і крива сукупної (внутрішньої та зовнішньої) пропозиції пересікатимуться у точці G. Завдяки введення імпортного тарифу обсяги внутрішнього виробництва збільшаться на Q1Q2, а обсяги внутрішнього споживання скорочуються на Q5 Q4. Обсяги імпорту скорочуються з Q1Q5 до Q2Q4. До обкладання імпорту тарифом надлишок споживання складав a+b+c+d+e+f+g, тобто обмежувався кривими внутрішнього попиту та зовнішньої пропозиції. Після введення імпортного тарифу обсяг споживання склав e+f+g.
Введення малою країною імпортного тарифу сприяє виникненню наступних ефектів:
1) ефект доходів – обсяг збільшення доходів бюджету в результаті обкладання товарів імпортним мито, який обчислюється як розмір імпорту після введення мита, помножений на обсяг імпорту (на графіку представлено областю c);
2) ефект перерозподілу – це перерозподіл доходів від споживачів до виробників товарів, які конкурують з імпортом, обчислюється як різниця між додатковим прибутком національних виробників від введення імпортного тарифу та додатковими витратами на виробництво додаткової продукції (на графіку область а) тобто чистий приріст доходів виробників складатиме (Q2 - Q1) х1/2;
3) ефект захисту виникає в результаті заміщення імпортних товарів вітчизняними, хоча ефективність виробництва імпортних товарів значно вища за ефективність виробництва вітчизняних товарів. У результаті цього додаткові витрати виробництва продукції складуть (Q2 - Q1) х Pw+t (область b), але їх можна було б скоротити за рахунок імпорту додаткової продукції за світовою ціною, тобто (Q2 - Q1) х Pw ;
4) ефект споживання виникає в результаті скорочення обсягів споживання за рахунок збільшення його ціни на внутрішньому ринку (область d) і визначається як (Q5 - Q4)х 1/2.
Крім того, постраждають іноземні виробники, яким доводиться скорочувати обсяги імпорту з Q1Q5 до Q2Q4.
Введення імпортною тарифу великою країною має на меті покращення умов її торгівлі з іншими країнами. Оскільки велика країна є значним імпортером товарів на світовому ринку, то здійснення тарифного регулювання суттєво вплине на рівень світових цін на даний товар. Графічно вплив імпортного тарифу на економіку великої країни наведено на рис. 17.2.
До початку зовнішньоторговельних відносин велика країна виробляє та споживає товар у точці E, при цьому крива внутрішньої пропозиції представлена Sd, а крива внутрішнього попиту – Dd, внутрішня ціна – Pd.
При вільній торгівлі ціна на внутрішньому ринку країни Pd вища, ніж світова ціна Pw. Інші країни можуть поставляти за умови вільної торгівлі обмежені обсяги товару за ціною Pw, а при зменшенні ціни пропозиція товару збільшиться і крива пропозиції становитиме Sw+d, яка показує обсяг доступного для споживачів товару вітчизняного і закордонного виробництва. Перетин кривої попиту та пропозиції у цьому випадку буде у точці F. Обсяг попиту на товар становитиме Q5 , а його внутрішня пропозиція – Q1, імпорт – Q1 Q5. В результаті імпорту внутрішня ціна товару знизилась з Pd до Pw, а національні виробники скорочують обсяг продажу на Q3 Q1.
Рис. 17.2. Вплив імпортного тарифу на економіку великої країни
Після введення імпортного тарифу внутрішня ціна імпортованого товару зростає на розмір мита з Pw до Pw+t, крива сукупної пропозиції зміщується на рівень Sw+d+t. Перетин рівнів внутрішнього попиту та сукупної (внутрішньої та зовнішньої) пропозиції досягається у точці G. Внутрішнє виробництво збільшується на Q1Q2, а внутрішнє споживання зменшується на Q3Q4, імпорт скорочується на Q1Q5 - Q2Q4.
У результаті введення імпортного тарифу втрата надлишку споживання склала a+b+c+d. Ефект захисту представлений сегментом b, що призводить до втрат у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва товару порівняно з іноземним; ефект споживання – сегментом d, що призводить до втрат у результаті скорочення внутрішнього споживання. Перерозподільний ефект розраховується як добуток обсягу імпорту після введення митного тарифу на розмір імпортного мита (сегменти с, е).
Ефект доходу великої країни поділяється на:
- ефект внутрішніх доходів – це перерозподіл доходів від вітчизняних споживачів у бюджет країни, який складає Pw Pw+t на кожну одиницю товару;
- ефект умов торгівлі – перерозподіл доходів від іноземних виробників у бюджет країни, який складає Pw1 Pw.
У сукупності два ефекти Pw1 Pw+t за вартістю дорівнюють імпортному миту.
Отже, у випадку великої країни імпортний тариф може вплинути на економіку через ефект умов торгівлі е. Однак виникнення ефектів захисту та ефектів споживання негативно впливають на її економічний розвиток. Тому для оцінки ефективності митного регулювання порівнюють абсолютний приріст у результаті ефекту умов торгівлі із сукупними витратами від ефекту захисту та споживання, тобто:
- якщо e > b+d, то економічна ситуація в країні в результаті введення імпортного тарифу покращилась;
- якщо e = b+d, то економічна ситуація в країні в результаті введення імпортного тарифу не змінилась;
- якщо e < b+d, то економічна ситуація в країні в результаті введення імпортного тарифу погіршилась.
Отже, введення мит є ефективним, якщо сприяє зниженню світової ціни на імпортний товар, тобто покращує умови торгівлі для країни, і загальний результат від введення митного тарифу визначається співвідношенням:
1) втрат від зниження ефективності економіки країни;
2) доходів від введення мита і від покращення умов торгівлі країни.
У більшості випадків, коли країна не може суттєво вплинути на рівень світових цін на товари, введення митного тарифу приводить до перевищення втрат над її доходами.
У регулюванні обсягів імпорту товарів важливе значення має визначення фактичного рівня митного тарифу через те, що він захищає не тільки національні підприємства-виробників кінцевої продукції від іноземної конкуренції, але й робітників цих підприємств і підприємства допоміжної сфери. Це ускладнює процедуру вимірювання сукупного ефекту від введення мит, який визначається з урахуванням двох принципів:
1) митна політика країни торкається не тільки доходів підприємств- виробників кінцевої продукції, а й підприємств- виробників напівфабрикатів, комплектуючих тощо;
2) якщо кінцева продукція галузі захищена більш високим тарифом, ніж її проміжна продукція, то фактичний рівень митного тарифу перевищує його номінальний рівень.
Враховуючи ці принципи розраховують рівень ефективного митного тарифу:
, (17.1)
де – рівень ефективного митного тарифу;
– рівень номінального імпортного тарифу на кінцеву продукцію;
– рівень імпортного тарифу на імпортовані комплектуючі;
– частка вартості комплектуючих у вартості готової продукції.
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі, як було сказано вище, має економічний сенс тоді, коли сукупні доходи країни від введення тарифів перевищують втрати, пов’язані із зниженням ефективності внутрішнього виробництва та втрат національних споживачів. Це обумовлює необхідність визначення та введення оптимального митного тарифу. Оптимальний митний тариф – це рівень митного тарифу, при якому забезпечується максимальна економічна вигода від його введення. Основними рисами оптимального митного тарифу є:
- ставка оптимального митного тарифу завжди позитивна і знаходиться в проміжку між нулем та заборонним митним тарифом, при якому імпорт не доцільний тобто:
0< Т опт. < Т запр., (17.2)
деТ опт. – оптимальний митний тариф,
Т запр. – заборонний митний тариф;
- ставка оптимального митного тарифу, як правило, невелика – 10-15%;
- ставка оптимального митного тарифу завжди обернено пропорційна еластичності пропозиції імпортного товару. Чим нижча еластичність імпортного товару за ціною, тим вище ставка оптимального митного тарифу і навпаки, чим вища еластичність імпортного за ціною, тим нижча ставка оптимального митного тарифу;
- оптимальний імпортний тариф завжди сприяє перерозподілу доходів між країнами, тобто до економічного виграшу одних та програшу інших країн.
Бестужева С. В.
Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 382 с. (укр. мов.)
У навчальному посібнику систематизовано та викладено о
Форми міжнародних економічних відносин
Сучасні міжнародні економічні відносини між суб’єктами господарювання здійснюються у таких формах:
1) міжнародний поділ праці;
2) міжнародне виробничо-інвестиційне співробітництво
Методи вивчення та дослідження міжнародних економічних відносин
Дослідження та вивчення законів і закономірностей розвитку та функціонування світового господарства здійснюється з використанням тих же фундаментальних методів, які використовуються іншими напрямам
Феодалізм як суспільно-економічна формація
Феодалізм як суспільно-економічна формація прийшов на зміну рабовласницькому ладу як нова більш висока ступінь розвитку суспільства в результаті конфлікту продуктивних сил та вироб
Особливості розвитку зовнішньої торгівлі за доби феодалізму
Специфічний характер феодального суспільства суттєво вплинув і на характер торговельних відносин як у межах країн, так і між ними. Зміна рабовласницької формації феодальною супроводжувалась зростан
Генезис та еволюція монополістичного капіталізму
Розвиток продуктивних сил та виробничих відносин, у кінцевому випадку, обумовив еволюцію капіталізму вільної конкуренції у монополістичний капіталізм. Монополістичний капіталізм ма
Розвиток світового господарства на початку XX століття
Нарівні з інтенсивним зростанням міжнародної торгівлі наприкінці XIX ст. великого значення набула така форма міжнародних економічних відносин, як експорт капіталу. На ранніх етапах
Розвиток міжнародних економічних відносин у довоєнний період
Міжвоєнний період у розвитку МЕВ можна поділити на чотири етапи:
1) формування системи золотодевізного стандарту (1919 – 1925 рр.);
2) експансія великих американських кредиторів (
Світове господарство як цілісна економічна система
Становлення сучасного світового господарства є результатом тривалого історичного процесу, який можна відобразити наступним логічним ланцюгом: внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний рин
Структура світового господарства
Системний аналіз світового господарства вимагає виокремлення його основних елементів, взаємозв’язок та взаємодія яких формують його як цілісну систему. В економічній літературі [1; 2; 14; 16; 22; 2
Закони і закономірності розвитку світового господарства
Економічні закони, як відомо, характеризуються внутрішніми, необхідними, сталими зв’язками між основними протилежними сторонами економічних явищ. Основними протилежними сторонами економічного закон
Протиріччя у світовому господарстві
Загальновизнане положення про те, що протиріччя є джерелом розвитку, не є виключенням і для світового господарства. Протиріччя в системі світогосподарських зв’язків об’єктивно обумо
Фактори розвитку і поглиблення міжнародного поділу праці
В основі процесу сучасної територіальної диференціації виробничої діяльності лежать різні фактори природного, соціального, економічного, науково-технічного характеру, до яких слід віднести:
Форми прояву і реалізації міжнародного поділу праці
Основними формами прояву та реалізації міжнародного поділу праці є міжнародна спеціалізація та міжнародне кооперування виробництва.
Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію та виз
Критерії виділення підсистем світового господарства
На сьогодні у світі існує понад 240 країн, різних за рівнем економічного та соціального розвитку. Для проведення аналізу сучасного та окреслення майбутніх контурів розвитку міжнарод
Класифікація ЕКОСОС
Найбільш розповсюдженою в міжнародній практиці є класифікація країн за методикою Економічної і соціальної ради ООН (ЕСОSОС — Economic and Social Council), яка базується на врахуванні особливостей е
Класифікація Світового банку за рівнем економічного розвитку
Класифікація країн за методикою Світового банку ґрунтується на розрахунку рівня середньорічного доходу на душу населення. Достатньо тривалий час серед економістів велись дискусії що
Млрд. кВт. ч.
Країни
1990 р.
2000 р.
2010 р.
2020 р.
2030 р.
середньорічний темп приросту у 2001 –2030 рр.,
Агрокліматичний потенціал світового господарства
Сільське господарство є однією зі стратегічно важливих галузей національного господарства всіх країн світу, від рівня та характеру розвитку якої залежить її національна продовольча безпека.
Глобальні проблеми світового господарства
Сучасний розвиток світової економіки характеризується цілою низкою проблем, вирішення яких потребує координації зусиль всіх країн – суб’єктів світового господарства. Виникнення цих проблем є наслід
Особливості економічного розвитку країн Західної Європи
Країни Західної Європи відносяться до країн з розвинутою ринковою економікою, на частку яких приходиться більше 40% світового експорту. Економічну могутність регіону складають чотир
Економіка країн Північної та Південної Америки
Країни Північної та Південної Америки різні за рівнем соціально-економічного розвитку та участі у світогосподарських процесах. Даний регіон представляють 2 промислово розвинені країни – США та Кана
Економіка країн Азії та Африки
За класифікацією ООН до країн Східної та Південно-Східної Азії відносять: Бруней, В’єтнам, Камбоджу, Лаос, Малайзію, Таїланд, М’янму, Сінгапур, Філіппіни, Індонезію, Тайвань. Важливими складовими с
Теорії міжнародної торгівлі
Потреба в теоретичному осмисленні сутності та ролі міжнародної торгівлі виникає на певній стадії розвитку міжнародних економічних зв'язків, перетворення їх у важливий чинник економічного зростання
Сутність та структура міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин між суб’єктами світового господарства, яка є специфічною формою обміну продуктами праці між продавцями і покупцями різних країн.
Організаційні форми міжнародної торгівлі
Класифікація форм міжнародної торгівлі здійснюється за трьома критеріями – за об’єктом, характером взаємодії суб’єктів міжнародних торговельних операцій, характером регулювання міжнародних торговел
Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Ціноутворення у міжнародній торгівлі має певні особливості, а саме:
- основою формування світової ціни є внутрішня ціна, але в процесі взаємодії суб’єктів світового ринку спостерігаються з
Україна в міжнародній торгівлі
Характерною рисою сучасного економічного розвитку України є формування стратегії ефективного інтегрування у світове співтовариство, яка передбачає реалізацію власних економічних інтересів в умовах
Сутність міжнародної торгівлі послугами
Найбільш динамічною сферою сучасного світового господарства є міжнародна торгівля послугами, обсяги якої за останні десятиліття майже вдвічі переважають обсяги міжнародної торгівлі товарами. Ключов
Міжнародний ринок послуг: сучасний стан та перспективи розвитку
У теперішній час близько 70% світового валового продукту становлять послуги. Світовий ринок послуг є диверсифікованою системою спеціалізованих ринків за видами послуг, а саме: ринку транспортних по
Технологія як товар і як фактор виробництва
Характерною рисою сучасної світової економіки є перехід від індустріального (технологічного) до постіндустріального (знань) суспільства. Виокремлення технології в самостійний чинник виробництва є з
Правові форми захисту міжнародної передачі технології
Міжнародний трансферт технологій супроводжується значними ризиками, пов’язаними з порушеннями конфіденційності інформації. Тому у більшості країн нова технологія захищається одним або декількома пр
Міжнародні комерційні та некомерційні науково-технічні зв’язки
Міжнародне науково-технічне співробітництво здійснюється як на комерційній, так і на некомерційній основі. До форм налагодження некомерційних науково-технічних зв’язків відносять:
1) публі
Міжнародне технічне сприяння
Одним з видів міжнародного трансферту технологій є міжнародне технічне сприяння або технічна допомога, необхідність якого обумовлена поглибленням диференціації між розвиненими країнами та країнами,
Україна на міжнародному ринку технологій
Для аналізу рівня та характеру науково-технічного розвитку України велике значення має розвиток міжнародного технологічного обміну, характерними особливостями якого є:
1) р
Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили
Наслідки міжнародної міграції робочої сили різні та проявляються як у країнах-експортерах, так і в країнах-імпортерах робочої сили та у розвитку світової економіки у цілому.
Для країн-імпо
Форми міжнародного руху капіталу
Міжнародний рух капіталу як фактору виробництва має різні форми (рис. 14.1).
Міжнародний рух капіталу
&n
Прямі іноземні інвестиції: сутність, склад, причини та наслідки
Інвестиції за кордоном є досить давнім явищем у міжнародному економічному середовищі. В колоніальну епоху вирощування тропічних фруктів на плантаціях, розробка нових родовищ корисних копалин у краї
Портфельні іноземні інвестиції: причини, сутність та види
Іноземні портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери з метою отримання прибутку, але без надання права контролю за діяльністю об’єкта інвестування.
Інвестиційний ризик: сутність та методи зниження
З поняттям “інвестиційний клімат” тісно пов’язано поняття “інвестиційний ризик”.
Інвестиційний ризик – це ймовірність втрати активів, які вкладає іноземний інвестор в екон
Україна в процесах міжнародного інвестування
Інвестиційна політика України спрямована на створення благоприємного інвестиційного клімату. Порівняно з іншими країнами Україна не є кращою державою для вкладення іноземного капіталу. Економічна к
Класифікація валют
Критерій
Види валют
1. За статусом валюти
Національна
Іноземна
Міжнародна
Регіональна
Євровалюта
Валютний курс: сутність і види
Валютний курс є одним з найважливіших елементів валютної системи, так як розвиток міжнародних економічних зв’язків вимагає вимірювання та зіставлення відносних цін валют різних країн. Курс валют ро
Таблиця 15.4
Класифікація видів валютних курсів
Критерії
Види валютного курсу
Платіжний баланс країни: сутність, структура
У сучасному світі немає країн з автаркічною економікою. Окрім економічних, існують також політичні, воєнні, культурні зв’язки між країнами, які опосередковуються міжнародними фінансовими потоками.
Міжнародні кредитні відносини
Міжнародні кредитні відносини є однією з форм міжнародних економічних відносин, яка пов’язана з рухом позикового капіталу у світовому економічному просторі на умовах повернення, те
Типи інтеграційних об’єднань
Міжнародна економічна інтеграція як форма міжнародних економічних відносин почала інтенсивно розвиватись у другій половині ХХ ст. Не зважаючи на різні підходи до визначення теоретичних засад інтегр
Оцінка міжнародних інтеграційних процесів
У теорії міжнародної економіки оцінка міжнародних інтеграційних процесів здійснюється за критерієм їх сприяння поглибленню світогосподарських зв’язків. Узагальненими індикаторами світових інтеграці
Сучасні інтеграційні угрупування країн
Сучасний розвиток світової економіки характеризується протистоянням двох основних тенденцій – глобалізації та регіоналізації. Створення регіональних об’єднань передбачає уніфікацію
Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі: цілі та методи
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі жорстко контролюється СОТ та регламентується міждержавними угодами і за необхідності посиленого захисту національних галузей, які конкурують з імпортом, держ
Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
Інструменти торговельної політики, які використовуються для регулювання торгівлі послугами практично ідентичні інструментам регулювання торгівлі товарами, що обумовлюється тісним зв’язком між міжна
Особливості зовнішньоекономічної політики України
Узагальнення тенденцій та основних інструментів державної регулятивної політики у розвинених країнах дозволяє виявити як недоліки, так і окреслити головні напрями змін та активізації державного рег
Державне регулювання міжнародного трансферту технологій
У сучасних умовах науково-технічний потенціал суб’єктів господарювання значною мірою визначає їх місце та роль у системі світогосподарських зв’язків. У світовій економіці йде жорстка конкурентна бо
Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
Державне втручання в міграційну сферу передувало державному регулюванню торгівлі товарами та послугами. Вже наприкінці XVIII ст. в Англії були прийняті закони щодо заборони еміграції робітників, а
Міжнародне регулювання ринку технологій
Сучасний світовий ринок за характером конкуренції є ринком технологічної конкуренції, що передбачає жорстку боротьбу між виробниками інноваційної продукції. На сьогодні, у промислов
Регулювання міжнародних міграційних процесів
Міжнародне регулювання трудової міграції здійснюється шляхом ратифікації країнами двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод з питань міграції. На теперішній час міжнародна міграція робочої с
Контрольні запитання для самодіагностики
1. У чому полягає сутність міжнародних економічних відносин як науки?
2. Які основні історичні етапи розвитку МЕВ?
3. Якими особливостями характеризуються сучасні
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов