Методика аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів у практиці аналітичної роботи здійснюється за допомогою системи різноманітних показників:

1) узагальнюючі показники: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів;

2) індивідуальні показники: ефективність споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо), а також встановлення зниження матеріаломісткості окремих виробів (питомої матеріаломісткості). Питома матеріаломісткість окремих виробів може визначатися у вартісному, натурально-вартісному та натуральному вираженні.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. Матеріаломісткість визначає суму матеріальних витрат: зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження – зменшує.

Матеріаловіддача – це обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.

Для розрахунку питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції сума матеріальних витрат ділиться на собівартість виготовленої продукції. Цей показник відображає не лише рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким.

Коефіцієнт використання матеріалів визначається як співвідношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції. Він відображає рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм витрачання матеріалів. Якщо коефіцієнт використання більше 1, то це свідчить про перевитрачання матеріалів, якщо менше 1 – про економію матеріальних ресурсів.

Порядок розрахунку узагальнюючих показників наведено в табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Узагальнюючі показники ефективності використання матеріальних ресурсів

№ з/п	Показники	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
	Матеріаломісткість продукції	ММ = М / ВП	ММ – матеріаломісткість продукції М – сума матеріальних витрат, тис. грн. ВП – обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн.
	Матеріаловіддача	МВ = ВП / М	МВ – матеріаловіддача
	Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції	МВ = М / С х 100	МВ – питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, % С – собівартість продукції (робіт, послуг), тис. грн.
	Коефіцієнт використання матеріалів	КВМ = Мф / МУМ	КВМ – коефіцієнт використання матеріалів МФ – сума фактичних матеріальних витрат, тис. грн. МУМ – умовна величина матеріальних витрат, розрахована виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції, тис. грн.

 

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви її підвищення. Більш детальну інформацію забезпечує аналіз індивідуальних показників.

Залежно від специфіки виробництва індивідуальними показниками можуть бути: сировиномісткість – у переробній галузі; металомісткість – у машинобудуванні та металообробній промисловості; паливомісткість, енергомісткість – на підприємствах тепло-електроцентралі; напівфабрикатомісткість – у збиральних виробництвах тощо.

Питома матеріаломісткість окремих виробів розраховується у вартісному, натуральному і умовно-натуральному вираженні. Вартісний показник питомої матеріаломісткості розраховується як відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її ціни. Питома матеріаломісткість у натуральному та умовно-натуральному вираженні вимірюється кількістю витрачених матеріальних ресурсів на один виріб.

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не тільки за всім обсягом випуску продукції (див. табл. 11.5), але й за окремими виробами, вузлами, деталями. У цьому разі він обчислюється як співвідношення корисного витрачання або чистої ваги деталі, виробу в натуральному вираженні до норми або фактичного витрачання матеріалів, використаних на їх виготовлення.

У табл. 11.6 наведено порядок розрахунку окремих індивідуальних показників ефективності використання матеріальних ресурсів.

Таблиця 11.6. Індивідуальні показники ефективності використання матеріальних ресурсів

№ з/п	Показники	Алгоритм розрахунку	Позначення в алгоритмі
	Сировиномісткість продукції	МС = МС / ВП	МС – сировиномісткість продукції МС – вартість спожитих сировини і матеріалів, тис. грн. ВП – обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн.
	Металомісткість продукції	ММЕТ = ММЕТ / ВП	ММЕТ – металомісткість продукції ММЕТ – вартість спожитого металу, тис. грн.
	Паливомісткість продукції	МП = МП / ВП	МП – паливомісткість продукції МП – вартість спожитого палива, тис. грн.
	Енергомісткість продукції	МЕ = МЕ / ВП	МЕ – енергомісткість продукції МЕ – вартість спожитої енергії, тис. грн.
	Напівфабрикато-місткість	МН = МН / ВП	МН – напівфабрикатомісткість продукції МН – вартість спожитих купівельних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, тис. грн.

 

Розглянемо порядок проведення аналізу матеріаломісткості, який передбачає наступні процеси:

ð розрахунок матеріаломісткості продукції за декілька періодів, визначення відхилення, оцінка зміни;

ð аналіз зміни матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

ð визначення впливу зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

ð аналіз зміни матеріаломісткості найважливіших видів виробів;

ð визначення впливу ефективного використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу виробництва.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріальних ресурсів, наведених в табл. 11.5 і 11.6, порівнюють з прогнозними, вивчають їх динаміку та причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість продукції перебуває під впливом зовнішніх (незалежних від діяльності підприємства) та внутрішніх (залежних від діяльності підприємства) факторів (табл. 11.7).

Таблиця 11.7. Фактори, що впливають на матеріаломісткість продукції

№ з/п	Група факторів	Показники
	Внутрішні	Рівень прогресивності конструкторських рішень (удосконалення конструкції, оптимізація кількості деталей, виготовлення їх з легких і дешевих матеріалів), прогресивність технологічного використання матеріалів, придбаних виробів, використання відходів тощо
	Зовнішні	Зміна ринкових цін на сировину, матеріали, паливо, енергію і на готову продукцію; невиконання постачальниками зобов’язань за строками, розмірами та номенклатурою поставок; якість сировини, яка поставляється та витрачається тощо

 

Аналіз матеріаломісткості проводиться за адитивною, кратною або мультиплікативною факторними моделями. Побудова факторних моделей здійснюється на підставі формули визначення матеріаломісткості, причому сама формула не може розглядатисяz як факторна система.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат, яка отримана за допомогою прийому розширення, відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції та зміни обсягу продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого та третього рівнів (див. рис. 11.4).

Рис. 11.4. Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції та розміри матеріальних витрат

 

Таким чином, матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової (товарної) продукції у вартісному вираженні може змінитися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції та вартості матеріалів. Отже, на матеріаломісткість спричиняють вплив наступні фактори:

ð структура продукції (збільшення частки матеріаломісткої продукції призводить до збільшення загальної матеріаломісткості);

ð рівень матеріальних витрат на окремі вироби або питома матеріаломісткість;

ð ціни на матеріали;

ð ціни на продукцію.

 

Питання для самоконтролю

1. Значення, завдання та види аналізу господарської діяльності.

2. Джерела інформації та інструментарій аналізу господарського аналізу.

3. Методика комплексного аналізу господарської діяльності суб’єкта господарювання.

4. Суб’єкти аналізу господарської діяльності.

5. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

6. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

7. Розкрити призначення та послідовність проведення аналізу фонду оплати праці.

8. Розкрити значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів.

9. Пояснити порядок проведення аналізу руху та технічного стану основних засобів підприємства.

10. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

11. Аналіз факторів зміни і виявлення резервів зниження матеріаломісткості продукції та підвищення ефективності виробництва.