ГІМНАСТИКА В БУРЖУАЗНИХ ГІМНАСТИЧНИХ ТОВАРИСТВАХ І ОРГАНІЗАЦІЯХ.

У буржуазних гімнастичних товариствах і організаціях дорево­люційної Росії культивувалися три види гімнастики: спортивна, гі­гієнічна і лікувальна, з яких значного розвитку набула спортивна гімнастика. У той час у Росії не було єдиної вітчизняної системи гімнастики. У різних спортивних товариствах керували цією спра­вою зарубіжні спеціалісти (німці, шведи, чехи, американці). Актив­ну участь в організації гімнастичних гуртків брали німецькі турнери. Перше гімнастичне товариство було відкрито німцями в Одесі в 1861 р. У 1863 р. в Петербурзі розпочало свою роботу гімнастич­не товариство «Пальма», а в 1868 р. в Москві організовано «Мос­ковський гімнастичний союз». У 1869 р. в Петербурзі виникає «Петербурзьке гімнастичне товариство». Такі гімнастичні товари­ства створювались і в інших містах Росії. У наступні роки, поряд з німецькими з'являються і сокольські гімнастичні товариства: «Сєвер» у Петербурзі, а пізніше, у 1900 р., – товариство «Сокіл». Сокольська гімнастика частково культивувалася в американському товаристві «Маяк», яке було організоване в 1903 р., а також у шведському товаристві «Богатир» (1904 р.). Поряд з німецькими і сокольськими товариствами в Росії створюються гімнастичні організації за безпосередньою участю і керівництвом вітчизняних спеціалістів. Так, у травні 1881 р. на Страстному бульварі в будин­ку Редліха було відкрито перший у Москві гімнастичний зал і на його базі в 1882 р. організовано «Російське гімнастичне товари­ство». У травні 1883 р. затверджено статут цієї першої в Росії вітчизняної гімнастичної організації. Серед організаторів товари­ства були російські письменники А. П. Чехов, В. О. Гіляровський, які надавали великого значення питанням фізичної культури. В. О. Гіляровський протягом багатьох років був головою «Росій­ського гімнастичного товариства». Особливо велику роль у розвит­ку гімнастики відіграло товариство «Сокіл». Своїм змістом соколь­ська гімнастика була більш приваблива, ніж німецька і шведська системи. Як правило, урок сокольської гімнастики проводили з музичним супроводом, що значно підвищувало емоційний стан учнів і виховувало естетичні смаки. Вправи на брусах, кільцях, перекладині і коні з ручками також захоплювали молодь. Щоб залучити молодь у гімнастичні гуртки, влаштовували масові гім­настичні свята, на яких демонструвалися вільні вправи і вправи на гімнастичних приладах. Молодь охоче відвідувала заняття з сокольської гімнастики. Сокольська система поклала початок спортивному напрямку гімнастики і набула великої популярності. Товариства «Сокіл» створюються майже в усіх великих містах Росії.

Після революції 1905 р. товариства «Сокіл», які мали класовий ха­рактер і були під безпосереднім керівництвом царського уряду, зро­били різкий поворот вправо. В ідейно-політичному вихованні молоді ці організації відігравали реакційну роль, прищеплюючи їй відда­ність російському самодержавству, почуття буржуазного націоналіз­му, відвертаючи молодь від революційної боротьби.