Реферат Курсовая Конспект
Класифікація й асортимент скляного посуду. - раздел Физика, Конспект лекцій. Шепель Юлія Володимирівна Скляний Побутовий Посуд Класифікують За Призначенням, Складом Скломаси...
|
Скляний побутовий посуд класифікують за призначенням, складом скломаси, способом виготовлення, видами, фасонами, розмірами, обробкою, комплектністю.
• За призначенням побутовий посуд поділяють на 3 групи: столовий, господарський і художньо-декоративний.
• За складом скломаси: вироби зі скла звичайного (вапняно-натрієвого і вапняно-натрієво-калієвого), свинцево-калієвого (кришталю), жаростійкого та ін..
• За способом виготовлення: видувний, пресований і пресовидувний посуд.
*За видом: склянки для чаю, мінеральних і фруктових вод, соків; келихи, бокальчики, фужери; кружки для квасу, молока; вази для фруктів.
• Фасони посуду визначаються формою його корпусу (овальний, конічний, циліндричний, кулястий) і особливостями конструкції (з ручкою, без ручки, на ніжці, на піддоні і без них).
• За розмірами - дрібні, середні, особливо великі.
• За способом прикрас: гладкий і лакований. Від ступеня художньої цінності залежить група оброблення. Вона буває від 1 -ї до 7-ї для безбарвного скла. Групові кришталеві вироби, що відрізняються більш складними прикрасами - з 4-ї по 10-у групу оброблення. Пресовані вироби з кришталю на групи оброблення не поділяються.
• За способом термічного оброблення посуд буває незміцнений і зміцнений загартуванням. Загартування застосовують для посуду, який в експлуатації піддається різким перепадам температури.
• Пластмасовий посуд здебільшого, призначений для нехарчового користування. За призначенням має той самий напрямок, що й металевий, в окремих випадках заміняє скляний.
дерев’яний посуд не має масового застосування. В основному використовується в домашньому господарстві індивідуального житлового сектора - діжки, корита, дерев'яні ложки.
Металогосподарські товари.
Металогосподарські товари виготовляють цілком з металів і їх сплавів, а також з металів в комбінації з іншими матеріалами.
За призначенням виділяють наступні групи металотоварів:
· металевий посуд;
· ножові вироби;
· столові прилади і приладдя;
· прилади, що полегшують домашню працю;
· інструменти;
· садово-городній інвентар;
· прилади для вікон і дверей;
· кріпильні вироби.
Частка металогосподарських товарів в роздрібному товарообігу складає небагато більше 1,5%. Проте, розвитку їх виробництва приділяється велика увага, оскільки багато металогосподарських товарів є виробами повсякденного масового попиту.
У розвитку асортименту металогосподарских товарів можна виділити наступні основні напрями:
· збільшення частки комплектних виробів-наборів посуду, інструментів, ножів і столових приладів, дверної арматури, кухонного приладдя;
· підвищення комфортності виробів;
· створення багатофункціональних виробів;
· розробка вузькоспеціалізованих виробів;
· розробка компактних конструкцій виробів, що складаються, комбінованих товарів і т. п.;
· підвищення естетичних достоїнств товарів шляхом різноманітнішого декорування, що гармонійно поєднується з формою і функцією товару і властивостями металу.
Метали і сплави для виробництва металогосподарських товарів.
Метали– хімічні елементи, що характеризуються в твердому стані внутрішньою кристалічною будовою. Метали мають характерний блиск, вони непрозорі, при деформаціях пластичні, мають значну теплопровідність і електропровідність.
Метали і сплави, вживані для виготовлення металогосподарських товарів, підрозділяють на чорні і кольорові. До чорних відносять залізо і сплави на його основі чавун і сталь. Кольоровими вважається решта всіх металів (алюміній, цинк, нікель, хром, олово і ін.), і сплави на їх основі. Також до кольорових відносяться благородні (дорогоцінні) метали.
Благородні (дорогоцінні) метали.
Благородні метали характеризуються красивим зовнішнім виглядом, корозійною стійкістю в звичайній атмосфері і в більшості кислот і лугів, високою температурою плавлення, здатністю прокатуватися в якнайтонші плівки і нитки. До дорогоцінних металів відносяться срібло, золото, платина і метали платинової групи – паладій, рутеній, родій, іридій, осмій. Для побутових ювелірних виробів використовують в основному срібло, золото, платину.
Срібло– характеризується високими електро- і теплопровідністю, пластичністю, володіє стійкістю до дії води, соляної і органічних кислот, але розчиняється в азотній кислоті. Срібло використовують для захисно-декоративних покриттів, виготовлення ювелірних виробів, припоїв, світлочутливих матеріалів, контактів електроприладів і інших цілей.
Золото– метал яскраво-жовтого кольору, з сильним блиском, важкий , але при цьому м'який і пластичний. Золото характеризується високою хімічною міцністю до дії атмосфери, води при високих і низьких температурах, до кислот, лугів, проте розчиняється в царській горілці (суміш соляної і азотної кислот), бромистій і хлорній воді. Ювелірні вироби виготовляють не з чистого золота, унаслідок його м'якості, а із сплавів золота з міддю, сріблом, паладієм (біле золото).
Платина– білий метал з сіруватим відтінком, має високу щільність і температуру плавлення. Володіє високою твердістю, але меншою пластичністю. Для підвищення міцності її сплавляють з металами платинової групи: родієм, іридієм, паладієм, а також золотом, сріблом, міддю. У ювелірній справі застосовується платина 950 проби для виготовлення прикрас, а також як оправа діамантів, оскільки платина має однаковий з алмазом коефіцієнт лінійного розширення, при цьому діамант в оправі з платини має кращий блиск.
Асортимент металогосподарських товарів.
Металевий посуд.
Металевий посудбуває з чавуну, сталі, алюмінію і сплавів. Обробка посуду залежить від виду сировинного матеріалу. Так, сталева (з вуглецевої сталі) буває чорна, емальована, оцинкована, луджена і фарбована, а також з вуглецевої конструкційної і корозійностійкої (нержавіючої) сталі, полірована.
За способом оброблення алюмінієвий посуд з листового матеріалу буває матовою, полірованою, анодованою і хромованою поверхнею.
Поверхня посуду з мельхіору буває посріблена, нікельована чи хромована.
За призначенням металевий посуд групують у харчовий і нехарчовий, а харчовий поділяється на кухонний, столовий і для зберігання й перенесення харчових продуктів.
За способом виготовлення металевий посуд одержують литтям (чавунний й алюмінієвий) і штампуванням (сталевий та алюмінієвий). Асортимент залежно від призначення:
- кухонний: каструлі різних розмірів і форм, у тому числі з подвійним дном, качатниці і гусятниці, сковороди, чайники, кавники, самовари, тази для варення, чуда-печі, скороварки (під тиском), казани і т.д.;
- столовий: блюда, миски, тарілки, розноси, глечики, цукорниці, соусники, креманки;
- для зберігання і перенесення: банки для сипучих речовин, судки, відра, бідони, цебри, ковші тощо;
- нехарчовий: посуд для прання - тази, рукомийники, дитячі ванни, корита, банки для води, відра для сміття, каністри, лійки тощо.
Ножові вироби, столові прилади і приладдя.
До ножових виробів відносять ножі і ножиці різного призначення. По конструкції вони бувають цілісно металевими і комбінованими (складеними).
За призначенням ножі класифікуються на:
- столові;
- буфетні;
- кабінетні;
- господарські;
- ремісничо-промислові;
- складні.
Інструментальні товари.
За призначенням інструментальні товари класифікують на:
· - деревообробні;
· - металообробні;
· - монтажні;
· - розмічальні для вимірювань;
· - садово-городні.
Побутова техніка.
Усю групу побутової техніки представляє асортимент побутових електротоварів, особливістю якого в сучасних умовах є оснащення пристроями автоматичного управління і регулювання, універсальність виконуваних функцій, відповідність міжнародним електротехнічним нормам, ергономіко естетична відповідність приладів навколишньому середовищу, використання нових функціональних елементів (напівпровідників, інтегральних схем), які збільшують термін служби, підвищують комфортність.
Електротовари поділяють на:
- за призначенням на:
• провідникові вироби;
• електроустановчі вироби;
• побутові світильники, куди входять джерела світла й освітлювальна арматура;
• електронагрівальні прилади;
• побутові машини і прилади;
• прилади для одержання, встановлення або зміни струму і напруги;
• електроприлади особистої гігієни;
• машини і прилади для механізації господарських робіт;
- за видом перетворення електричної енергії:
• освітлювальні, механічні, нагрівальні, комбіновані прилади.
- за ступенем захисту від ураження електричним струмом електротовари поділяють на п'ять класів: 0, 01, 1,2 ,3
- за ступенем захисту від вологи електроприлади можуть бути звичайного виконання, краплезахисні (пральні машини, електром'ясорубки); бризкозахисні (електросамовари); водонепроникні (електрокип'ятильники);
- за умовами експлуатації розрізняють електроприлади, що можуть працювати під наглядом (міксери, пилососи) і без нагляду (холодильники, кондиціонери);
- за режимом роботи електроприлади поділяють на працюючі з тривалим режимом, з короткочасним і повторно-короткочасним;
- за способом установки і переміщення: стаціонарні, переносні і ручні;
- за кліматичними умовами експлуатації побутові електроприлади можуть призначатися для використання в помірному (П), холодному (ХЛ), тропічному вологому (ТВ), тропічному сухому (ТС), сухому (С) і в будь-якому (О) кліматі.
Машини для механізації кухонних робіт.
Машини для обробки продуктів за призначенням ділять на спеціалізованих і універсальних. До спеціалізованих відносять кухонні машини з індивідуальним приводом — м'ясорубки, кавові млини, кавомолки, соковижималки, міксери (електрозбивачки), овочерізки, морожениці і ін. М'ясорубки складаються з електроприводу і насадки. Вони бувають шнековими і бесшнековими. У безшнекових м'ясо подрібнюється ножами, що обертаються. Шнекові по конструкції нагадують м'ясорубки з ручним приводом, але відрізняються вузьким і вищим розтрубом для завантаження м'яса. Основними функціональними властивостями м'ясорубок є продуктивність, маса одночасного завантаження і рівень якості, який оцінюють питомою продуктивністю. Кавові млини і кавомолки розрізняються способом подрібнення зерен кавою. Кавові млини дроблять зерна кави ножами, а кавомолки подрібнюють їх зубчатими дисками - жорнами. Показниками функціональних властивостей кавомолок і кавових млинів є величина разового завантаження, продуктивність і тонина помелу. Соковижималки залежно від способу видалення жому підрозділяють на неавтоматичні, напівавтоматичні і автоматичні. Основні робочі частини — терковий диск і перфорована корзина. Міксери — це судини у вигляді стакана різної місткості, в яких швидко обертаються ножі. Вони бувають настольними і ручними. Показниками функціональних властивостей є час і ефективність збивання (відношення об'єму готового продукту до об'єму початкового продукту). Овочерізки виготовляють дисковими (ножі розташовані в диску, що обертається) і барабанними (ножі знаходяться за межами диска). Морожениці складаються з електроприводу і алюмінієвої чаші з мішалкою і збивачкою. У універсальні кухонні машини входить декілька машинних агрегатів (м'ясорубки, овочерізки, соковижималки, міксери, кавомолки, тістомісилки і ін.), що мають загальний електропривод. Для зменшення числа оборотів ротора колекторного електродвигуна УКМ комплектують редуктором або приводними майданчиками. Швидкість робочих органів машин завдяки редуктору або приводним майданчикам можна змінювати в широких межах, що забезпечує високу якість механічної обробки різноманітних харчових продуктів. Основними функціональними властивостями УКМ є продуктивність, якість виконань окремих операцій, разове завантаження, час роботи і так далі
Будівельні матеріали
Будівельні матеріали і вироби класифікують за їх призначенням, походженням і видом сировини, способом одержання, структурою, забарвленням, обробкою, формою, розміром, найменуванням, маркою. Основні з них:
• лісоматеріали кругліхвойних і листяних порід. За призначенням розрізняють: ліс пиловочний, будівельний ліс, підтоварний. За товщиною він буває 3-х груп: дрібний (6-13 см), середній (14-24 см) і крупний (26 см і більше). Маркування круглого лісу здійснюється на торці буквою " Б " (будівельний), цифрами - сорт і діаметр; НІ – 3-го сорту, Щ- діаметр 16 см.
До хвойних порід відносять сосну, ялину, ялицю, модрину, кедр.
До листяних порід відносять: дуб, бук, ясен, клен, явір, граб, горіх, каштан, чинар, грушу, яблуню, липу, березу, вільху, осику, тополю, вербу тощо.
З деревини отримують пиломатеріали хвойних і листяних порід, а також діловий горбиль. Хвойні пиломатеріали поділяють:
- за розміром поперечного перерізу на дошки ( ширина не більше подвійної товщини), бруси( якщо товщина і ширина більш ніж 100 мм).
- за товщиною дошки поділяються на тонку( до 32 мм) і товсті( 40 мм і товще).
- за характером обробки: на обрізні і необрізні. Розміри встановлені при вологості 15%. Дошки і бруски бувають 5-ти сортів: добірні(Д), 1,2,3, 4 сорту, а бруси – 4-х сортів.
Листяні пиломатеріали поділяють на дошки і бруски.
За товщиною: тонкі- до 32 мм і товсті – до 35 мм. За довжиною: на коротку від 0,5 м до 0,9 м; середні від 1 м до 1,9 м; довгі від 2 м до 6,5 м. За характером обробки: обрізні; односторонньо обрізні; необрізні.
Горбиль одержують розпилюванням деревини хвойних порід, призначених для будівництва і переробки на дрібну продукцію ( штахетник, штукатурна дранка, кілки для помідорів тощо).
До стінових матеріалів відносять :цеглу, пустотілі блоки,портландцемент, гіпс, дранку штукатурну, суху штукатурку, тощо.
Цегла – глиняна звичайна з добавками і без них і обпалена. Вона буває суцільною і пустотілою, пластичною і напівсухого пресування: одинарна 250х20х65 мм і модульна ( з технологічними порожнинами) 250х120х88 мм.
За морозостійкістю цегла буває 4-х марок: Мрз5; 2; 3;50. Цифри означають цикли розморожування і заморожування.
Цегла силікатна – це штучний камінь, виготовлений методом пресування із суміші в’язкої речовини і піску й затвердіння під дією пари в автоклаві.
Марки силікатної цегли: 259,200,150,125,100 і 75.
Блоки пустотілі, скляні, зварені одномірні безбарвні і кольорові мають квадратну форму лицьових стінок.
Товщина лицьових стінок блоків 9-10 мм. Розміри 244х244х98 мм і 194х194х98 мм.
Жужільний(шлаковий) магнезіальний портландцемент – це гідравлічна в’язка речовина, що твердіє у воді і на повітрі.
Гіпс будівельний – його виготовляють шляхом термічної обробки природного гіпсового каменю. Буває 1,2 і 3 сорту. Початок схоплення – не менше як 4 хв., а кінець не раніше 6 хв.
Вапно будівельне(повітряне) – виготовляють шляхом випалу вапнякових порід. Застосовують для виготовлення будівельних розчинів і побілки.
Покрівельні і ізоляційні матеріализастосовують для захисту конструкції від проникнення вогкості. До них відносять черепицю глиняну, аркуші азбоцементні плоскі, хвилясті, конькові, S- подібні, рубероїд, толь, пергамін, ізол, плити мінераловатні, полімерні матеріали.
Матеріали для облицювання й обробки – склопластик хвилястий, листовий,плоский; фанера клейова. Плити деревостружкові (ДСП),деревоволокнисті(ДВП); аркуші гіпсові обшивальні (Штукатурка гіпсова суха); плитка керамічна для внутрішнього облицювання стін;обпалена глазурована; плитка керамічна для підлог обпалена; шпалери( основа – папір, складові: каолін, клейові й олійні фарби, мелена смола, бронзові чи алюмінієві порошки, різні сполуки); плівки полівінілхлоридні самоклеючі тощо.
До приладів для вікон і дверейвідносяться різноманітні вироби, які використовуються для навішення дверних чи віконних плетінь, утримання їх у закритому стані і полегшують їхнє відкривання і закривання: ручки (для вікон і дверей, ручки-кнопки); петлі (для вікон і дверей, накладні, врізані); замки і засувки (накладні, врізані, висячі замки, більше як 20 конструкцій засувок); запірні і допоміжні прилади (шпінгалети, засувки, завертки, фіксатори, косинці).
Сировиною для одержання скла служить кремнезем (8іСЬ), який одержують з високосортного кварцового піску, борного ангідриду, кальцинованої соди, окису алюмінію, оксиду цинку, сульфату натрію, вапняку і крейди, доломіту і магнезиту, свинцевого сурику, барвників та ін. Засновником наукового склоробства вважається російський вчений М.В.Ломоносов. У будівництві скло в основному використовується віконне (безбарвне, візерункове, армоване), товщина листів якого 2— 6мм; вітринне скло товщиною 5-6 мм, розміри 2,5x2,75 м; склопрофіліт. Уніфікованими елементами є скляні блоки, шлакоситали, склопакети, безпереплетенні вікна з розсувними шибками.
Основним матеріалом для покриття підлоги є дошка, а також паркет (штучний і складений у щитках); лінолеум (на тканій, плівковій, картонній, теплоізоляційній основі) у вигляді аркушів, плиток, рулонів. Буває технічний безосновний лінолеум релин, його не можна застосовувати в житлових приміщеннях.
До групи будівельних товарів відносять: ванни чавунні і сталеві, умивальники керамічні, раковини, мийки сталеві і чавунні, унітази в комплектах з бачком і без нього, біде, арматуру санітарно-технічну (крани водорозбірні, туалетні, змішувачі).
Електровстановлювальні вироби - призначені для підключення до електричного ланцюга приладів, машин, джерел світла (патрони, вимикачі, перемикачі, штепсельні розетки і вилки). До джерел світла, що застосовується в побутових світильниках, відносять лампи накалювання і люмінесцентні.
Електроосвітлювальна арматура - призначена для кріплення джерел світла, перерозподілу світлового потоку, захисту очей від сліпучого світла. Основні вузли й елементи: розсіювачі, відбивачі, ґрати, що екранують, патрони, вимикачі, арматурні проводи, конструктивні елементи кріплення тощо.
Вироби провідникові, чи кабельну продукцію, поділяють на кабелі, дроти і шнури, призначені для передачі електроенергії, сигналів зв'язку, виготовлення обмоток електричних машин і приладів. Дротом (проводом) називають виріб, що складається з однієї чи більше ізольованих жил, які, залежно від умов експлуатації, можуть мати неметалеву оболонку, обплетення чи обмотування. Шнур - це виріб з особливо гнучкими з двома і чотирма ізольованими жилами, переріз яких не перевищує 1,5 мм".
Дроти за призначенням класифікують на установлювальні, арматурні, обмотувальні. Установлювальні дроти використовують для нерухомої схованої чи відкритої внутрішньої і зовнішньої проводки приміщення перерізом 0,7-6 мм2 з номінальною напругою до 660 вольт.
Арматурні дроти - для прокладання усередині освітлювальної арматури (люстр, настільних ламп і т.п.).
Обмотувальні дроти - для обмоток електродвигунів, трансформаторів.
З'єднувальні шнури призначені для приєднання різних побутових машин і приладів, радіоапаратури, телевізорів до електромережі.
Сільськогосподарські товари
Господарчі товари, що використовуються в сільській місцевості, мають свою специфіку та призначені, насамперед, для оброблення землі. Останніми роками змінилася структура основних фондів, що потягло за собою підвищення частки активних засобів виробництва: силових та робочих машин, обладнання, механізованих засобів. Великі раніше господарства, на балансі яких знаходився чималий парк сільськогосподарської техніки, розпалися на дрібні та середні фермерські господарства з відповідно зменшеною кількістю обладнання в кожному. Відсутність централізованих майстерень з ремонту підвищує попит на інструменти та допоміжні товари. Класичним залишається інструмент для оброблення землі в домашньому господарстві: заступи, сапки, вила, граблі і т.п.
Визначення, основні властивості, класифікація виробів із скла.
Скло - це сплав, що складається із силікатів металів (в основному лужних та лужноземельних ) та кремнезему і має аморфний стан. Склу та іншим речовинам, що знаходяться в аморфному стані, притаманні такі властивості:
- відсутність суворо визначеної температури плавлення. Скло поступово розм'якає і досить плавно переходить в рідкий стан;
- ізотропність. Властивості скла, на відміну від кришталевих речовин, однакові в усіх напрямках;
- відсутність спайності. При розколюванні скло створює раковистий злом.
Найбільш характерними властивостями скла вважається його прозорість, термостійкість, хімічна стійкість та міцність.
Залежно від фізико-механічних і хімічних властивостей скло класифікують за призначенням таким чином:
• скло для виготовлення виробів побутового призначення (склянки, рюмки, графини тощо) ;
• склотара (бутилі, консервні банки, пляшки, аптекарська і парфумерна тара тощо);
• скло для виготовлення виробів технічного призначення (електроізолятори, водомірне скло, лабораторний посуд, оптика, електролампи, світлофільтри тощо);
скло для виготовлення виробів будівельного призначення (віконне, дзеркальне, вітринне, армоване, візерунчасте; склоблоки, склотруби, скловолокно, склотканина тощо) .
Крім того, скло як матеріал широко використовують для виготовлення художніх виробів та імітації дорогоцінного каміння.
Сировина для вироблення скла та технологічна схема його отримання.
Сировина для отримання скла поділяється на основну та допоміжну.
Основою створення скла є кремнезем (кварцовий пісок 8іСЬ), вміст якого від 60 до 80% . Решту становлять у різних частках: сульфат натрію, сода, поташ, бура, крейда, свинцевий сурик, барит тощо. Як кислотний компонент у скло додають борний ангідрид. Окис калію вводять до складу скломаси за допомогою поташу, який підвищує прозорість і додає блиск. Окис кальцію додає склу хімічної стійкості.
Допоміжними сировинними матеріалами є: барвники, окислювачі, обезбарвлювачі, відновлювачі, глушники, освітлювачі.
Одержання скла включає підготовку сировини, складання шихти та варку. Підготовка складається із збагачення піску, а саме його промивки, електромагнітної сепарації, іноді хімічної обробки. Шихта - це однорідна суміш точно дозованих у певному співвідношенні попередньо підготовлених сировинних матеріалів.
Варка скла складається з декількох етапів: 1) силікатостворення (шихта перетворюється в опалену масу, яка називається фриттою при температурі у печі 800-900°С); 2) склостворення (фритта від температури 800-900°С до 1150-1200°С перетворюється у скломасу); 3) освітлювання або дегазація скломаси (повністю вилучаються газоповітряні які не розчинилися при температурі 1200-1500°С); 4) гомогенізація (повне вирівнювання всього розплаву за складом і властивостями. Найвища температура варки при 1450-1500°С). За технологією варки останній момент до отримання в'язкого стану скла є охолодження до температури 200-300°С.
Скло варять у скловарних печах, переважно безперервним способом.
. Керамічні вироби
Керамічними називають вироби, які виготовлені з глини у суміші з мінеральними добавками і обпалені до каменеподібного стану.
Керамічні вироби поділяють за призначенням, характером побудови та складом черепка. За призначенням їх поділяють на керамічні побутові вироби та вироби будівельного призначення.
Порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка
За структурою і властивостями черепка керамічні вироби поділяють на порцеляну, напівпорцеляну, фаянс, майоліку та гончарні вироби.
Схема виготовлення: підготовка пластичних мас; формування; сушіння; випал; глазурування; декорування. За характером побудови розрізняють грубу і тонку кераміку. Груба - це гончарні вироби, цегла, черепиця; тонка - це порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка.
Порцеляні притаманні велика щільність (водопоглинання до 0,5 %); спечений, непроникний для води і газів черепок; просвічуваність у тонких (до 2,5 мм) шарах; білизна з блакитнуватим відтінком тощо.
Розрізняють тверду і м'яку порцеляну. Типовий склад твердої порцеляни: каолін і глина 50%, польовий шпат і кварц - по 25%. Типовий склад м'якої порцеляни: каолін і глина - 25-30%, кварц - 25-45% і польовий шпат - 30-36%. М'яка порцеляна містить менше глинистих матеріалів, ніж тверда, тому вона краще просвічується. За твердістю й іншими механічними властивостями термічної стійкості м'яка порцеляна поступається твердій. Температура первинного випалу твердої порцеляни - до 1000°С, а вторинної (политої) до 1450°С; м'якої порцеляни - значно нижча. Різновиди м'якої порцеляни: бісквітна (її не глазурують), склофарфор (одержують на основі кристалізації багатокомпонентного скла в присутності кристалізаторів - фторидів) і костяна порцеляна (крім усіх компонентів, містить кістяну золу і фосфорнокислий кальцій. Відзначається високою просвічуваністю і білизною). Порцеляна при ударі по краю видає тривалий мелодійний звук.
Фаянсвідрізняється від порцеляни підвищеним вмістом глини в масі. Його двічі обпалюють: перший обпал 1280° С, потім глазурують і вдруге обпалюють при температурі -1150°С. Водопоглинання - при температурі - до 12 %.
Не просвічується навіть у тонкому шарі. При ударі видає низький глухий, швидко загасаючий звук.
Напівпорцеляна- за структурою знаходиться між порцеляною і фаянсом. Від порцеляни відрізняється обпалом не до повного спікання черепка, а від фаянсу - більшою міцністю, меншою пористістю. Водопоглинання становить 3-8 %.
Майоліка.Виготовляють з легкоплавких глин і покривають поливою без свинцю. Склад: глини 65-88%, крейди -20%, кварцових відходів 5-17 %. Обпал при температурі 900° С. Має більшу пористість, ніж фаянс. Посуд товстостінний.
Оздобленняу сучасній керамічній технології використовуються кілька способів оздоблення поверхні виробів. Найбільший інтерес являє декорування.
Декорування (прикраса) керамічних виробів: фарбування керамічної маси й ангобіювання, прикраса кольоровими поливами, керамічними фарбами і препаратами дорогоцінних • металів.
Ангобіювання - повне чи часткове покриття виробу тонким шаром (0,1-0,3 мм) білопаленої або пофарбованої в масі (ангоб) суспензії, яку наносять на поверхню виробу щільністю 1,5-1,7г/см3.
Є підглазурне декорування і надглазурне. Підглазурне - малюнок наносять фарбою на виріб після попереднього випалу. Потім покривають безбарвною, прозорою поливою і направляють на остаточний обпал.
Надглазурні фарби наносять на глазуровані й обпалені вироби. Додатковий обпал - при температурі 600-900° С.
Декалькоманія (деколь) - перенесення на виріб строкатих малюнків, надрукованих літографським способом керамічними фарбами на папері, який швидко розмокає (перекладні картинки).
Асортимент порцелянового і фаянсового посуду однаковий, відрізняється тільки якістю, добірністю оформлення. Це блюда, блюдця, вази, тарілки, чашки, як у штучному вигляді, так і в наборах, сервізах. За характером прикраси асортимент буває з підглазурними і надглазурними прикрасами (живопис, деколь, трафарет, штамп) різних груп складності.
Декоративні прикраси, сувеніри
Це художньо виконані вироби з порцеляни, фаянсу, майоліки. Бувають також гончарні за зразками професійних художників та аматорів, у яких головне призначення як утилітарне так і служити прикрасами. Як правило, виробництво таких виробів або ексклюзивне, або має невеликі серії. Товари такої групи продаються в спеціалізованих магазинах, а також у курортних зонах.
Керамічні будівельні матеріали і виробиУ сучасних умовах ці вироби займають одне з провідних місць в оздобленні фасадів будинків, а також всередині приміщень. Керамічні пористі наповнювачі - це основа прогресивних легких бетонів. Спеціальна кераміка необхідна для хімічної та металургійної промисловості (кислотостійкі та вогнестійкі вироби), для електропромисловості та радіоелектроніки (електроізолятори, напівпровідники та ін.), її використовують у ракетній та інших галузях нової техніки.
Керамічні будівельні вироби залежно від їх структури поділяють на 2 основні групи: пористі і щільні. Пористі вироби вбирають більше ніж 5% води за масою і 14-16% за об'ємом. Пористу структуру мають стінові, покрівельні і облицювальні матеріали, а також стінки дренажних труб. Щільні керамічні вироби вбирають 1-4% води за масою і 2-4% по об'ємом. Щільну структуру мають плитки для підлоги, дорожна цегла, стінки каналізаційних труб.
За призначеннямкерамічні матеріали поділяють на такі види: стінові вироби (цегла, каміння пустопорожні і панелі зних); покрівельні вироби (черепиця); вироби для перекриття; для облицювання фасадів (лицьова цегла, малогабаритні та інші плитки, набірні панно, архітектурно-художні деталі); вироби для внутрішнього облицювання стін (глазуровані плитки і фасонні деталі до них - карнизи, куточки, пояски); заповнювачі для легких бетонів (керамзит, аглонорит); теплоізоляційні вироби (перлітокераміка, у вигляді вічок); санітарно-технічні вироби (умивальні столи, ванни, унітази); плитка для підлоги, дорожна цегла, кислотостійкі вироби (цегла,плитки, труби і фасонні деталі до них), вогнестійкі та вироби для підземних комунікацій (каналізаційні та дренажні труби).
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Теплопровідність кількість тепла що проходить через масу об єкта певної товщини і площі у фіксований час при різниці температур на протилежних... Розглянуті фізичні властивості одиничних екземплярів і товарних партій... Основні стадії та етапи технологічного циклу склада ються з...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Класифікація й асортимент скляного посуду.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов