рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Походження людини

Походження людини - раздел Биология, Загальна біологія   Питання Про Походження Людини Належить До Числа Найважливіших...

 

Питання про походження людини належить до числа найважливіших питань світогляду. На різних етапах су­спільного розвитку робились спроби пояснити, як саме з'я­вилась людина і яке місце вона посідає в органічному світі. Релігії різних народів пояснюють походження людини Божественним творінням.

Поряд з цими поглядами ще в глибоку давнину вислов­лювались думки про те, що людина може походити від якихось тварин: ведмедів (у Північній Америці), людино­подібних мавп (в Індонезії) тощо. У XIX ст. деякі вчені, зокрема Бюффон, Ламарк, звернули увагу на подібність людиноподібних мавп і людини, але вони підкреслювали духовні здібності людини, які, на їхню думку, могли мати тільки божественне походження. І лише Ч. Дарвін у книзі "Походження людини і статевий добір" (1871) спробував довести походження людини від мавпоподібних предків шляхом послідовних змін у результаті добору. Проте в цій праці Ч. Дарвіна було враховано в основному біологічні фактори, які визначали еволюцію людини. Соціальні фак­тори згодом розкрив Ф. Енгельс у праці "Роль праці в процесі перетворення мавпи на людину" (1876).

Ч. Дарвін навів багато фактів, що підтверджували по­ходження людини від тварин, які пізніше були доповнені працями багатьох учених.

1. Дані порівняльної анатомії та фізіології людини і тварин довели подібність людини і ссавців як у загально­му плані, так і в багатьох деталях. Порівнянням скелета і мускулатури людини і таких тварин, як собака, кінь, мав­па, було знайдено кістки і м'язи, які відрізнялися від люд­ських лише за розмірами і деякими деталями. Дивовиж­ною є подібність і внутрішніх органів — серця, легенів, органів травлення людини і тварин, а також ембріональ­ного розвитку, вигодовування малят молоком і т. д. Усіх ссавців можна розмістити в один ряд від простіших до складніших. Наприкінці цього ряду найдосконалішою за будовою, найуніверсальнішою за можливостями виявить­ся людина, а найближчими до неї в цьому ряду будуть людиноподібні мавпи. Останні дуже подібні до людини і за біохімічними показниками. Так, у шимпанзе, як і в людини, чотири групи крові, і людську кров відповідної групи можна переливати шимпанзе. Цитологічним аналі­зом встановлено, що структура хромосом шимпанзе багато в чому подібна до структури хромосом людини; диплоїдний набір хромосом у клітинах шимпанзе становить 48 (у людини 46), а диплоїдний набір хромосом у клітинах інших мавп становить 54—78. Людиноподібні мавпи можуть хворіти на ті самі хвороби, що й людина, — тиф, сифіліс.

В організмі людини є рудиментарні органи, які не пов'я­зані з виконанням певних істотних функцій. Водночас аналогічні органи у тварин виконують важливі функції. Таких практично "некорисних" органів у людини близь­ко 90: м'язи вушної раковини, третя повіка, м'язи пухового волосся, куприк, третій кутній зуб, червоподібний відро­сток сліпої кишки — апендикс та ін. Все це свідчить про те, що далеким предкам людини перелічені органи були потрібні так само, як вони нині потрібні сучасним твари­нам. Проте зі зміною умов життя для людини вони втратили своє значення.

2. Про походження людини від тварин свідчать і факти, що належать до ембріологи. В своєму розвитку зародок людини проходить такі самі етапи, як і зародки інших хребетних тварин. На ранньому етапі ембріогенезу (3— 5 тижнів) зародок людини схожий на зародок інших хребетних: у нього закладаються зяброві щілини (як у риб), є хвіст, серце у вигляді трубки. В пізніші періоди ембріо­генезу (до 6-го місяця) зародок людини вкритий волос­сям. Іноді ці ознаки, що характеризують зародок тварин, зберігаються у дитини в постембріональний період. Тоді дитина народжується з атавізмами (повернення до пред­ків) — вкрита густим волосяним покривом, з хвостом. Такого прояву атавізму, як хвіст, інколи позбавляються оперативним шляхом.

Усі ці факти підтверджують велику подібність будови організмів і фізіології людини та людиноподібних мавп. Проте зрозуміло, що ні горили, ні шимпанзе не є прямими предками людини, насамперед тому, що вони її сучасники. Наука дово­дить, що люди і сучасні людиноподібні мавпи виникли від спільних предків, які жили в далекому минулому.

Істотною морфофізіологічною відміною людини від людиноподібних мавп є об'єм головного мозку. У людини він становить у середньому 1400—1600 см3, а в мавп — до 600 см3. Площа поверхні півкуль переднього мозку у людини ста­новить у середньому 1250 см2, а в людиноподібних мавп — У 3,5—4 рази менше. Найважливішою якісною особливістю людини як біологічного виду є ЇЇ здатність до праці.

Ф. Енгельс пророль праці в процесіперетворення мавпина людину. Особливості сучасної людини не могли

 

виробитися лише під впливом факторів еволюції (мінливість, спадковість, природний добір). Ці фактори відігра­вали важливу роль тільки на перших етапах антро­погенезу. Згодом провідну роль почали відігравати соці­альні фактори: суспільна праця і членороздільна мова. ф. Енгельс підкреслював, що людину створила праця. Пра­ця __це планована діяльність, пов'язана з використанням

спеціальних знарядь, виготовлених за допомогою інших знарядь. Створювати знаряддя здатна лише людина, в якої у процесі еволюції з'явилось абстрактне мислення. У сучасних тварин є елементи тільки конкретного мислення — мавпи, навіть деякі птахи здатні використовувати палиці, гілки, каміння для добування їжі, але не можуть створювати знаряддя для обробки тієї самої палиці.

Праця розпочинається з виготовлення знарядь праці. Це стало можливим у результаті переходу людиноподібних предків людини до прямоходіння і звільнення передніх кінцівок від функції підтримування і пересування тіла.

На перших етапах антропогенезу руки наших предків могли виконати лише найпростіші дії — схопити палицю, кинути камінь тощо. Це можуть робити і нинішні мавпи, але при цьому вони однаковою мірою використовують як передні, так і задні кінцівки. У предків людини, які пере­важно використовували передні кінцівки, виникали і по­ступово поглиблювались зміни в їхній будові. Це вияви­лось насамперед у тому, що великий палець почав протистояти іншим. Зміни в будові руки сприяли появі можли­востей виготовлення простих знарядь праці. Ф. Енгельс підкреслював, що шлях від використання необробленого каменя до виготовлення найнєзграбнішого знаряддя із каменю був дуже довгим. За сучасними даними тривалість цього періоду становить сотні тисяч років. Поступово ви­готовлене знаряддя праці вдосконалювалось все з більшою швидкістю. Одночасно і рука людини, яка створювала знаряддя, набувала дедалі більшої спритності і гнучкості. Ф. Енгельс писав, що рука — це не лише орган для виго­товлення знарядь, а й сама є продуктом праці. Одночасно з розвитком руки розвивався й ускладнювався головний мозок предків людини, оскільки перш ніж створити най­простішу кам'яну сокиру, необхідно було її собі уявити, створити її образ.

Людиноподібні предки людей жили стадами, тому пра­ця з самого початку мала суспільний характер. Перші знаряддя праці використовувались для полювання і захисту- Колективне полювання і захист сприяли згуртуванню окремих індивідуумів і переходу бід стада до людського племені. Зародився процес навчання молодших членів цьогоплемені виготовленню знарядь праці, правилам полювання. З розвитком трудових процесів посилювались взаємна підтримка і допомога. Спільне полювання, підтримування вогню, виготовлення знарядь праці зумовили не­обхідність спілкування членів одного з одним. Спочатку цездійснювалось за допомогою жестів і окремих звуків. Однак зускладненням трудових процесів таких простих сигналів для підтримання зв'язку між окремими члена­ми племені стало недостатньо.

Поступово почала розвиватись членороздільна мова,яка значною мірою впливала на подальший розвиток головного мозку, на процеси мислення. На її основі розвину­лась друга сигнальна система, здатна створювати поняття, образи. Тому вища нервова діяльність предка сучасної людини вже на ранніх етапах розвитку відрізнялася від нервової діяльності тварин. Мова — це не тільки спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, ай засіб передавання досвіду одного покоління наступному. В ре­зультаті у людей крім генетичної з'являється ще й соціальна інформація про досвід, нагромаджений упродовж тисячоліть. Від одного покоління людей до іншого вона передається за допомогою писемності і творів мистецтва. Роль біологічних факторів (мінливість, природний добір) на цьому етапі еволюції людини значно послабилась, і де­далі більшого значення почали набувати соціальні факто­ри. Спільне полювання членів племені, добування їжі, захист від хижаків, а також спільна праця під час виготов­лення знарядь зближували людей і сприяли формуванню людського суспільства. Велику роль у цьому відіграло використання вогню, а також одомашнення тварин. Пра­ця людей ставала дедалі різноманітнішою І все більш спе­ціалізованою. Виникли землеробство і тваринництво. Все це сприяло зародженню мистецтв, розвитку торгівлі, різних ремесел. З племен первісних людей утворювались нації, держави. Сучасна людина підпорядкована суспільним (соціальним) законам і розвиток соціальних відносин визначає розвиток особистості людини.

Рушійні сили антропогенезу: соціальні і біологічні фактори.Поява сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тва­рин. Найважливіша відмінність полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологіч­них, а й соціальних факторів. На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори — мінливість і природний добір . Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізич­ними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем ро­зумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо). Отже, вже в цю епоху добір сприяв виживанню особин з вира­женими соціальними рисами.

У міру вдосконалення трудової діяльності і мови на­ших предків ця спрямованість добору посилювалась. Осо­бини, більш здібні до винайдення нових знарядь, донав­чання й аналізу обставин, гинули рідше. В процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище життя — опалювані житла, одяг, запаси продуктів, тому залежність людей від несприятливих факторів поступово почала зменшуватись, що супроводжувалось і скорочен­ням функцій добору. З виникненням на Землі людини розумної (близько 50 тис. років тому) її еволюція як біо­логічного виду припинилась. Змінилась і форма природного добору у людей — із рушійного він перетворився на стабілізаційний. Нині дія добору спрямована на збереження існуючих генетичних характеристик людей та елімінацію індивідуумів з несприятливими генотипами. Най­частіше це виявляється в ранній період розвитку у вигляді мертвонародження і ранньої дитячої смертності.

У міру зменшення ролі в еволюції людини біологічних факторів різко зросло значення соціальних.

Здатність до трудової діяльності, абстрактного мислен­ня і членороздільної мови з'явились і вдосконалювались як специфічна якість людини розумної в результаті впливу колективного способу життя на багато поколінь наших предків (тобто сформувались у філогенезі). Проте ці якості не закріпились у генотипі і в кожної сучасної людини вони формуються в процесі її індивідуального розвитку (онтогенезу) тільки під впливом виховання і навчання. У соціальній еволюції людини велику роль відіграла поява альтруїстичних тенденцій — турбота про стариків, жінок і дітей, зменшення агресивності при зустрічах з представниками інших племен. Це сприяло розширенню інтелекту людини.

Провідна роль законів суспільного життя в соціально­му прогресі людства.Вже на ранніх етапах антропогенезу спільна праця членів племені у разі добування їжі, ви­готовлення знарядь, захисту від хижаків сприяли формуванню людського суспільства. Велику роль відіграли використання вогню та одомашнення тварин.

З виникненням суспільства в процесі еволюції людини настав момент, коли вона з біологічної істоти перетвори­лася на істоту соціальну. При цьому, не втративши своєї біологічної природи, людина почала підкорятися законам нової форми руху матерії — соціальної.

На кожному етапі історичного розвитку суспільства виробництво необхідних для життя людини знарядь праці, а також житла, одягу, їжі має свої особливості. Проте за­гальна тенденція полягає в тому, що в міру розвитку суспільства знаряддя праці вдосконалюються — від примітив­них кам'яних сокир до дуже складних сучасних ме­ханізмів. Однак на всіх етапах виробництво мало суспільний характер. У ньому брала участь більшість людей, воно включало два види відносин — людини до природи (про­дуктивні сили) і людей між собою (виробничі відносини). Отже, економічні закони суспільного життя зумовлюють соціальний прогрес людства, а він, у свою чергу, по-різному впливає на особистість людини.

У міру розвитку людське суспільство все більше впливає на навколишнє середовище. Взаємодія людини і середовища її життя нині є важливою екологічною проблемою. Бурхливий розвиток виробництва досяг такої стадії, коли реальною стала загроза існуванню людини як біологічного виду внаслідок виснаження природних ресурсів і небезпечного для життя забруднення середовища. Тільки термінові заходи стосовно раціонального використання природних ресурсів та ведення народного господарства допоможуть вирішити ці проблеми.

Основні етапи еволюції людини. Людина і сучасні людиноподібні мавпи подібні між собою не лише за своїми морфологічними і фізіологічними особливостями, а й є близькими родичами. Вони утворюють дві різні гілки одного стовбура, тобто походять від одного спільного предка. Такими предками були давні, вимерлі кілька мільйонів років тому, невеликі (завбільшки з собаку середнього роз­міру) мавпи, яких назвали пропліопітеками. їхньою батьківщиною була північно-східна частина Африки. Жили вони на деревах, харчувались рослинною їжею. Від цих мавп еволюція пішла в різних напрямах. Внаслідок дивергенції утворилися предки сучасних людиноподібних мавп — орангутангів і гібонів, а також дріопітеків (де­ревні мавпи). Можливо, що дріопітеки дали декілька гілок викопних форм, у тому числі дуже великих (до 2,5 м заввишки) людиноподібних істот — гігантопітеків (див. схе­му родоводу людини).

Один з видів дріопітеків був, мабуть, тією гілкою, з якої починається розвиток предків сучасної людини. Ця форма шляхом дивергенції утворила велике число видів австралопітеків, які жили у Східній і Південній Африці. Ці мавпи жили на рівнинах, для пересування використо­вували в основному задні кінцівки, тобто були прямохо-дячими. Зріст їх досягав 120—140 см, об'єм черепа — близько 500 см3. Найдавніші австралопітеки жили близько 6 млн років тому. Знарядь праці в австралопітеків ще не було. Очевидно, для захисту і нападу вони використо­вували лише каміння і палиці, як це роблять і сучасні мавпи.

Близько 3 млн років тому у Східній Африці жили ве­ликі мавпоподібні істоти, які нагадували австралопітеків. Рештки їх було виявлено у Східній Африці, в Кенії на березі озера Рудольфа. Об'єм головного мозку цих істот Досягав 800 см3. Поряд з рештками їхніх скелетів було виявлено примітивні кам'яні знаряддя. Важко сказати, чи були ці істоти вже людьми, чи належали до австралопітеків. Наявність примітивних знарядь, виготовлених із гальки, оброблених ударами об іншу гальку, дає підставу вважати їх "людьми з озера Рудольфа" (термін Р. Лікі) і відносити до І етапу становлення людини.

Мал. 34. Викопні предки людини та їхні знаряддя праці:

а— синантроп; б — неандерталець; в — кроманьйонець

Цей І етап було названо найдавнішими людьми, або архантропами. До ньо­го відносять багато різноманітних знахідок скелетів. Зо­крема, в Африці (олдувайський пітекантроп), в Азії (яванський пітекантроп і синантроп), в Європі (гейдель­берзька людина). Жили вони в різний час: найдавніші — понад 1 млн років тому, "молодші" — 400 тис. років тому. Всі ці знахідки об'єднують в одну групу за трьома ознака­ми: об'єм головного мозку в межах 1000 см3 і лише у синантропів дещо більший — 1100 см3; відсутність члено­роздільної мови, про що свідчить відсутність валика на під­борідді; наявність найпримітивніших кам'яних знарядь — скребків, наконечників, сокир.

Тільки найпрогресивніші з них — синантропи — кори­стувались вогнем, що підтверджують багатометрові шари попелу, знайдені у місцях стоянок (мал. 34).

II етап — давні люди, або палєоантропи, були значно поширені на території Європи, Азії та Африки. Найдавніші

з них з'явились понад 250 тис. років тому, останні зникли близько 40 тис. років тому. Давні люди мали зріст 150— 160 см, об'єм головного мозку -1300—1600 см3 (близький до об'єму мозку сучасної людини). Проте череп давніх людей характеризувався розвитком надбрівних дуг, дуже розвиненою нижньою щелепою. Найвідоміші знахідки, зроблені в Європі, було названо неандертальцями (за наз­вою долини Неандерталь поблизу м. Дюссельдорфа в Німеччині).

На дій стадії розвитку давні люди постійно користува­лись вогнем, причому вже вміли добувати його з використанням каміння. Ретельно обробляли кам'яне знаряддя, крім кам'яного використовували і зроблене з кісток. Зна­хідки кісткових голок свідчать про наявність одягу із шкур тварин. Характерно, що на цій стадії розвитку у давніх людей вже існувало поховання вмерлих, яке, ймовірно, су­проводжувалось певними ритуалами.

III етап еволюції людини — перші сучасні люди, або нео­антропи. З'явились вони близько 40 тис. років тому і на­лежали вже до виду Ното заріепз — людина розумна. Об'єм головного мозку у них був таким самим, як і в наших су­часників — 1500—1600 см3, зріст — 170—180 см. Рештки неоантропів було знайдено в різних місцях земної кулі. Найвідоміші знахідки зроблено у Франції поблизу містеч­ка КроМаньйон — кроманьйонці. Цей етап характеризує­ться трьома основними особливостями: припиненням біо­логічної і початком соціальної еволюції; формуванням основних рас; високим рівнем розвитку культури (оброб­лялися не лише кам'яні знаряддя праці, а й виготовлялися прикраси, кам'яні фігури, малюнки). Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного мислення.

Така загальна схема антропогенезу (мал. 35).

В еволюції людини було багато бічних гілок, які закін­чувались повним вимиранням. В один і той самий час могли жити різні групи Архантропів, причому сильніші і більш розвинені форми могли знищувати відсталих у своє­му розвитку. Велику роль в еволюції предків людини відіграло харчування м'ясом, оскільки полювання на ди­чину стимулювало добір, а висока енергетична цінність м'яса давала змогу рідше їсти. З розвитком соціальних відносин почала розвиватися турбота про літніх людей як носіїв соціально корисної інформації. У неоантропів по­чали виявлятися альтруїстичні схильності, які забезпечу­вали переваги їхнього володаря в умовах життя в суспільстві. Значним досягненням людини розумної було приручення (одомашнення) тварин і перехід до культиву­вання рослин. Це був найважливіший крок на шляху ви­вільнення людини від повної залежності від випадкової удачі в пошуках їжі. В результаті розвитку мислення людина почала глибоко розуміти природу і впливати на неї. Саме людину розумну можна визначити як "матерію, яка пізнає саму себе".

Людські раси, спільність їх походження. Все сучасне людство належить до одного біологічного виду — Ното ааріепз. Цей вид характеризується поліморфізмом, що ви­являється в будові представників різних рас. Про належ вість усіх людських рас на Землі до одного виду свідчать такі факти: однаковий рівень фізичного і розумового роз­витку представників різних рас; необмежена здатність до схрещування і метизації людей різних рас; спільність походження і соціального розвитку.

Сучасне людство поділяється на три основні раси: авст-ралонегроїдну (чорну), європеоїдну (білу) і монголоїдну (жовту). Кожну з них можна поділити на дрібніші раси. Крім того, існують і змішані раси, які сформувались у місцях контактів великих рас. Кожна з основних рас має свої характерні ознаки будови і свій ареал поширення. Характерні ознаки рас мають адаптивний характер, у ран­ній період свого розвитку вони виникли як пристосуван­ня людей до певних умов зовнішнього середовища. На­приклад, чорний колір шкіри людей негроїдної раси захи­щає тіло від ультрафіолетового випромінювання в умовах інтенсивного сонячного освітлення, а кучеряве волосся, яке не щільно прилягає до шкіри, створює повітряний проша­рок і запобігає перегріванню голови.

 

Мзл. 35. Ряд форм, що відображають етапи розвитку людини:

1 — дріопітек; 2 — оріопітек; 3 — рамапІтек; 4 — ранній австралопі­тек; 5 — парантроп; 6 — пізній австралопітек; 7 — людина уміла; 8 — архантроп; 9 — пізній неандерталець; 10 — кроманьйонець (людина розумна)

 

Навпаки, світла шкіра людей європеоїдної раси, очевидно, є наслідком пристосу­вання їх до північного клімату, оскільки лише світла шкіра може забезпечити синтез в організмі достатньої кількості кальциферолів (вітаміну Б) за малої інтенсивності соняч­ного освітлення. Тонкі губи, вузький розріз очей і шкірна складка у внутрішньому куті ока (епікантус) у людей мон­голоїдної раси є наслідком пристосування до постійних вітрів у степу, що несли пісок і пил.

Виникнення рас — явище вторинне, оскільки всі основні ознаки людини як біологічного виду з'явились до поділу людей на окремі раси. Історія формування рас, яка розпо­чалася 25—40 тис. років тому, пов'язана з міграцією лю­дей в різні зони і континенти Землі. Нині внаслідок зміша­них шлюбів триває процес стирання відмінностей між ок­ремими расовими групами людей.

Народи різних рас перебувають на різних рівнях культурного розвитку, проте ці відміни визначаються суспіль­но-економічними факторами, а не біологічними особли­востями людей.

Антинаукова, реакційна суть "соціального дарвінізму" і расизму. Всупереч науковим даним у буржуазних краї­нах пропагують різні расистські теорії, суть яких полягає в тому ,. що расові відмінності людей пов'язані з відмінностями видів і навіть родів, тобто люди чорної і білої рас належать до різних видів і родів. Різні рівні економічного і культурного розвитку народів різних рас намагають-

ся пояснити не соціальними причинами, а біологічними особливостями рас. Відсталість у розвитку деяких народів расисти пов'язують з їх "расовою біологічною неповноцінністю". Прихильники расистських теорій намагаються довести можливість виникнення різних рас на різних етапах розвитку людини. Так, вони стверджують, що негроїдна раса виникла безпосередньо від архантропів, а європеоїдна — від неоантропів. Расистські теорії поділяють раси людей на нижчих і вищих і тим самим виправдовують політику імперіалістичних війн, расової дискримінації і пригноблення одних народів іншими. З расистськими те­оріями межує "соціальний дарвінізм", який переносить біологічні закони боротьби за існування і природного добору на людське суспільство. Соціал-дарвіністи виправдовують соціальну нерівність у буржуазному суспільстві і пояснюють це біологічною нерівністю людей. З їхнього погляду багатство і бідність людей у цьому суспільстві визначаються не соціальними, а біологічними причинами, причому більш заможних людей слід вважати біологічно більш пристосованими до життя в суспільстві в результаті природного добору. Ця хибна теорія не має нічого спільного з еволюційним вченням Ч. Дарвіна.

Діяльність людини як потужний фактор впливу на навколишнє середовище.Еволюція зумовила виникнення людського суспільства, яке дедалі сильніше почало вплива­ти на навколишню природу і на Землю загалом. Спочатку цей вплив найчастіше був негативним. Бездумне вирубування лісів по берегах водойм, розорювання річкових за­плав спричинювало їх обміління, замулювання, переси­хання, утворення ярів, вітрову ерозію. Проте упродовж тривалого періоду людської історії ці впливи людей носи­ли місцевий, локальний характер, і лише за останні 100 ро­ків негативний вплив людини на навколишнє середовище зріс у тисячі разів і набув глобального характеру. Це пов'язано як з різким зростанням чисельності населення ("де­мографічний вибух"), так і з науково-технічним прогресом.

Однак діяльність людей не зводиться тільки до руйнування навколишнього середовища. Завдяки праці багатьох поколінь людей виведено тисячі сортів культурних рослин і сотні порід домашніх тварин. Створено водосхо­вища, в результаті зрошення безводні степи і пустелі перетворено на райони інтенсивного землеробства тощо. Детальніше вплив людини на навколишнє середовище висвітлено нижче (див. "Біосфера і людина").

 

Контрольні запитання і завдання

1 Наведіть підтвердження походження людини від тварин з розділу порівняльної анатомії, фізіології та ембріології.

2. Чому рудиментарні органи людини і поява атавізмів можуть * бути доказами походження людини від тварин?

3. Назвіть подібні та відмінні ознаки в будові організму людини і людиноподібних мавп.

4. У чому полягає основна відмінність людини від людиноподібних мавп?

5. Які найважливіші рушійні фактори антропогенезу виділив ф. Енгельс?

6. Яка роль соціальних факторів на різних етапах еволюції

предків людини?

7. Дайте морфофізіологічну характеристику ранніх етапів еволюції гомінід (до архантропів).

8. Дайте характеристику архантропів. Вкажіть, коли вони з'явились на Землі і чим відрізнялися від мавп.

9. Чим характеризувався етап палеоантропів і якими знаряддями праці вони користувалися?

10. Схарактеризуйте етап неоантропів та їхні знаряддя праці.

11. На якій підставі можна дійти висновку, що, починаючи з неоантропів, еволюція людини стала переважно соціальною?

12. Які основні раси людей існують нині та яке їхнє походження?

13. Наведіть докази належності всіх людських рас до одного виду — "людина розумна".

14. У чому виявляється реакційна суть теорій расизму і "со­ціального дарвінізму"?

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Загальна біологія

Автори а о слюсарєв о в самсонов в м мухін є є федосова а п.. редакція літератури з природничих наук редактори я а серебрякова л є канівєць..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Походження людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальна біологія
Клітинні і неклітинні форми життя (А П. Щеулов).......... 10 Будова і функції клітини (А П. Щеулов)......................... 13 Хімічна організація клітини (А П.

Ботаніка
Будова рослин (Є. Є. Федосова)................................... ..... 225 Рослинні тканини...................................................... . 225 Вегетативні органи.

Клітинні і неклітинні форми життя
Основними формами життя на Землі є організми клітинної будови. Цей тип організації характерний для всіх видів живих істот, за винятком вірусів, які розглядають як неклітинні форми життя. Вони насті

І перетворення енергії в клітині
Обмін речовин — загальна властивість, характерна для всіх живих організмів. Загальнобіологічна суть обміну речовин як специфічної властивості живої матерії полягає в тому, що

Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
  Розмноження, або відтворення собі подібних, € не­від'ємною властивістю всіх живих організмів — від вірусів до людини. Цей процес забезпечує існування в часі кожного виду рослин і тв

Основні закономірності спадковості
Генетика — наука про закономірності спадковості і мінливості. Спадковістю називають властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні ознаки і забезпечу­вати специфічний хара

Селекція рослин,тварин, мікроорганізмів
Селекція (лат. selectio — добір) — наука про створення нових і поліпшення Існуючих сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів, які ви­користовує людина.

Еволюційне вчення
Загальна характеристика біології в додарвінівський період На Землі існує величезна різноманітність видів тварин і рослин. Кожний вид добре пристосований до умов існування. Звідки така різн

Порівняльно-анатомічні докази еволюції
Ще в першій половині XIX ст. було отримано дані, які підтверджували єдність походження всього органічного світу. До них належить виявлення клітинної будови рослин, тварин і люди­ни. Видатний францу

Основи екології
Екологія — біологічна наука, що вивчає взаємовідноси­ни організмів і середовища, організацію І функціонування надорганізмених систем: популяцій, біогеоценозів і біо­сфери. Вона тісно пов'

Біосфера і людина
Біосфера та її межі. Термін "біосфера" запропонував австрійський учений Е. Зюс, хоча перші уявлення про біо­сферу як "зону життя" і зовнішню оболонку Землі належать Ж. Б. Ламарк

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги