Квазари. - раздел Астрономия, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ ДО самостійної РОБоТи З АСТРОНОМІЇ У Всіх Галактиках, Окрім Найменших, Виділяється Яскрава Центральна Зона, Яка ...
У всіх галактиках, окрім найменших, виділяється яскрава центральна зона, яка називається ядром. У звичайних галактиках, таких як наша, велика яскравість ядра пояснюється високою концентрацією зір. Та все ж сумарна кількість зір у ядрі становить лише кілька відсотків від їхньої загальної кількості в галактиці.
Але зустрічаються галактики, що мають особливо яскраві ядра, з яких виривається світний газ, що рухається з величезною швидкістю – тисячі кілометрів за секунду. За деякими даними, так можуть проявляти себе чорні діри, оточені щільною хмарою звичайних зір і газу. Під час падіння в гравітаційному полі чорної діри речовина розганяється до швидкостей, близьких до швидкості світла. Потім у разі зіткнень газових мас поблизу чорної діри енергія руху перетворюється у випромінювання електромагнітних хвиль.
Подібні потужні процеси, що виявляють себе раптовими викидами велетенських струменів розжареного газу або потужним випромінюванням в оптичному, рентгенівському чи радіодіапазоні, відбуваються в ядрах багатьох галактик. Часто ці струмені мають просторову симетрію – спостерігаються з обох боків галактики уздовж осі її обертання.
Такі галактики називають галактиками з активними ядрами або сейфертівськими на честь американського астронома К. Сейферта, який 1943 р. спостерігав їх уперше.
Впродовж 50 років вивчення галактик проводиться в радіодіапазоні. Як і слід було очікувати, від звичайних галактик до Землі надходить радіовипромінювання, але у мільйон разів слабкіше, ніж в оптичному діапазоні. Проте серед них було виявлено так звані радігалактики, які в радіодіапазоні яскравіші, ніж в оптичному.
Таких галактик відомо кілька сотень. Найближче до нас знаходиться радіоджерело Лебідь А. Його ототожнили з галактикою, яка складається з двох ядер, оточених протяжною оболонкою. Найцікавішою особливістю джерела Лебідь А є те, що зона радіовипромінювання не збігається з видимою галактикою, а розташовується двома окремими приблизно еліптичними областями обабіч зони оптичного випромінювання. Центри областей радіовипромінювання знаходяться від видимого подвійного ядра на віддалі близько 80 кпк (260 тис. св. р.). Спочатку було висловлено гіпотезу, за якою спостерігається зіткнення двох галактик, що й викликає потужне випромінювання. Невдовзі цю гіпотезу було відкинуто, бо у жодної взаємодіючої галактики, яких в оптичному діапазоні відомо досить багато, не було виявлено радіовипромінювання, аналогічне Лебедю А. Отже, це ще одна загадка, яку треба розгадати.
Одними з найпотужніших джерел радіовипромінювання є квазари – квазізоряні радіоджерела. На фотографіях, зроблених в оптичному діапазоні, ці об’єкти мають вигляд звичайних галактик. Але спектральні дослідження вказують, що це – дуже віддалені об’єкти.
Методи та засоби астрономічних спостережень.
Питання для самостійного опрацювання:
1.Коротка характеристика про спостереження.
-астрономічні спостереження неозброєним оком
- телескопи
- радіотелескопи
Астрономічні спостереження неозброєним оком
Астрономічні спостереження неозброєним оком – найперший і найдавнішій метод астрономічних спостережень. Ним користувалися до того, як Галілей винайшов свій перший телескоп у 1609 р. Але спостережен
Телескопи
На жаль, більшість об’єктів ми не можемо спостерігати неозброєним оком, бо його можливості обмежені.
Телескопи (tele (грецьк.) – далеко, skopos – бачити) д
Радіотелескопи
Для реєстрації електромагнітного випромінювання у радіодіапазоні (λ > 1 мм) створені радіотелескопи, які приймають радіохвилі і передають їх до приймача. Розглянемо на екран
Закріплення матеріалу.
1. Які методи астрономічних спостережень ви знаєте?
2. Який з них найдавніший?
3. Які його недоліки?
4. Які ви знаєте системи телескопів?
5. Які переваги і недол
Астрономія та визначення часу.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Основні точки і лінії небесної сфери.
2. Кульмінації світил.
3. Зоряний час.
4. Зоряна доба.
&
Основні точки і лінії небесної сфери.
Визначення основних точок і ліній небесної сфери починають з найпростішого - з установлення вертикального напрямку за допомогою виска. Прямовисна лінія (лінія виска) перетинається з небесною сферою
Основні точки і лінії небесної сфери.
Визначення основних точок і ліній небесної сфери починають з найпростішого - з установлення вертикального напрямку за допомогою виска. Прямовисна лінія (лінія виска) перетинається з небесною сферою
Кульмінації світил.
Внаслідок добового обертання небесної сфери кожне світило, описуючи на небі коло (тим менше, чим ближче світило до полюса світу), двічі перетинає небесний меридіан.
Явище проходження світи
Сатурн.
Сатурн - друга планета-велетень і шоста числом планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстан
Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Сонце — велетенська газова куля.
2. Обчислення чисел Вольфа проводять на кожний день.
3. Активність Сонця впливає на погоду
Нейтронні зорі. Чорні діри.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Затемнювано-змінні зорі
2. Фізичними змінними зорями
3. Нові зорі
4. Наднові зорі
5. Чорні діри
Завдан
САМОСТІЙНА РОБОТА №6
Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура
Питання для самостійного опрацювання:
1. Будова нашої Галактики.
Будова нашої Галактики.
Більшість зір у Галактиці утворюють певні системи, які тривалий час існують у спільному гравітаційному полі. Велика частина зір рухається у подвійних та кратних системах, у яких компоненти обертаю
Обертання зір навколо центра Галактики.
Сонце розташоване поблизу площини Галактики на відстані 25 000 св. років від її ядра. Вектор швидкості Сонця відносно найближчих зір направлений до сузір’я Геркулес. Разом з
Центр Галактики
Як показали спостереження, більшість кулястих зоряних скупчень знаходяться в одній части
Визначення відстаней до інших галактик. Закон Габбла.
Як уже неодноразово наголошувалось, однією з найважливіших проблем в астрономії є визначення відстаней до космічних об’єктів. Починаючи з 20-х років XX ст., цю проблему щодо галактик майже розв’яз
Скупчення галактик.
Спостерігаючи гравітаційну взаємодію планет та зір, астрономи звернули увагу на своєрідну ієрархічну структуру руху космічних тіл:
1) Планети та їх супутники, що обертаються навколо своєї
Квазари виявилися результатом зіткнення галактик
Світності квазарів у сотні разів більші від потужності найбільшої галактики з її сотнями мільярдів зір. Поблизу деяких квазарів виявлено викиди – велетенські потоки речовини. Розгл
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов