Скупчення галактик. - раздел Астрономия, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ ДО самостійної РОБоТи З АСТРОНОМІЇ Спостерігаючи Гравітаційну Взаємодію Планет Та Зір, Астрономи Звернули Увагу...
Спостерігаючи гравітаційну взаємодію планет та зір, астрономи звернули увагу на своєрідну ієрархічну структуру руху космічних тіл:
1) Планети та їх супутники, що обертаються навколо своєї зорі.
2) Зоряні скупчення, які налічують тисячі й навіть мільйони об’єктів.
3) Галактики об’єднують у спільне гравітаційне поле сотні мільярдів зір, які обертаються навколо спільного ядра.
4) Скупчення галактик, які налічують мільйони об’єктів.
Наша Галактика та галактика М 31 входять до Місцевої групи галактик. Найбільші скупчення галактик спостерігаються у сузір’ях Діви та Волосся Вероніки. У цьому напрямку астрономи відкрили своєрідну Велику Стіну, де на відстані 500 млн св. років виявляється значне збільшення кількості галактик в порівнянні з іншими напрямками.
Окремі галактики взаємодіють між собою, навіть відбуваються їх зіткнення, коли одна галактика поглинає іншу — спостерігається своєрідний галактичний «канібалізм». На останній, четвертій, ступені ієрархічної структури скупчення галактик майже не взаємодіють між собою, тому не виявлено якогось спільного центра, навколо якого могли б обертатися мільйони галактик.
Ще однією характерною рисою розподілу галактик у просторі є те, що вони розміщені у Всесвіті у великому масштабі не хаотично, а утворюють дуже дивні структури, які нагадують величезні сітки з волокон. Ці волокна оточують гігантські, відносно пусті області — порожнечі. Деякі порожнечі мають діаметр 300 млн св. років — на сьогодні це найбільші відомі утворення у Всесвіті. Імовірнішим поясненням цієї волокнистої структури Всесвіту є те, що галактики у просторі розташовані на поверхні величезних бульбашок, а порожнечі є їх внутрішньою областю. З поверхні Землі нам тільки здається, що галактики розташовані подібно до намиста, яке нанизане на волокнах, бо ми їх бачимо на обідках величезних космічних бульбашок. Найбільшим із таких космічних волокон у структурі галактик і є Велика Стіна завдовжки 600 млн св. років і завширшки 200 млн св. років. Просторова модель Всесвіту нагадує шматок пемзи, який у цілому має однорідну структуру, але окремі об’єкти мають порожнини.
ЗАПОРІЗЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ... ІМ О Г ІВЧЕНКА... МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНСТРУКЦІЇ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Скупчення галактик.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Методи та засоби астрономічних спостережень.
Питання для самостійного опрацювання:
1.Коротка характеристика про спостереження.
-астрономічні спостереження неозброєним оком
- телескопи
- радіотелескопи
Астрономічні спостереження неозброєним оком
Астрономічні спостереження неозброєним оком – найперший і найдавнішій метод астрономічних спостережень. Ним користувалися до того, як Галілей винайшов свій перший телескоп у 1609 р. Але спостережен
Телескопи
На жаль, більшість об’єктів ми не можемо спостерігати неозброєним оком, бо його можливості обмежені.
Телескопи (tele (грецьк.) – далеко, skopos – бачити) д
Радіотелескопи
Для реєстрації електромагнітного випромінювання у радіодіапазоні (λ > 1 мм) створені радіотелескопи, які приймають радіохвилі і передають їх до приймача. Розглянемо на екран
Закріплення матеріалу.
1. Які методи астрономічних спостережень ви знаєте?
2. Який з них найдавніший?
3. Які його недоліки?
4. Які ви знаєте системи телескопів?
5. Які переваги і недол
Астрономія та визначення часу.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Основні точки і лінії небесної сфери.
2. Кульмінації світил.
3. Зоряний час.
4. Зоряна доба.
&
Основні точки і лінії небесної сфери.
Визначення основних точок і ліній небесної сфери починають з найпростішого - з установлення вертикального напрямку за допомогою виска. Прямовисна лінія (лінія виска) перетинається з небесною сферою
Основні точки і лінії небесної сфери.
Визначення основних точок і ліній небесної сфери починають з найпростішого - з установлення вертикального напрямку за допомогою виска. Прямовисна лінія (лінія виска) перетинається з небесною сферою
Кульмінації світил.
Внаслідок добового обертання небесної сфери кожне світило, описуючи на небі коло (тим менше, чим ближче світило до полюса світу), двічі перетинає небесний меридіан.
Явище проходження світи
Сатурн.
Сатурн - друга планета-велетень і шоста числом планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстан
Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Сонце — велетенська газова куля.
2. Обчислення чисел Вольфа проводять на кожний день.
3. Активність Сонця впливає на погоду
Нейтронні зорі. Чорні діри.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Затемнювано-змінні зорі
2. Фізичними змінними зорями
3. Нові зорі
4. Наднові зорі
5. Чорні діри
Завдан
САМОСТІЙНА РОБОТА №6
Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура
Питання для самостійного опрацювання:
1. Будова нашої Галактики.
Будова нашої Галактики.
Більшість зір у Галактиці утворюють певні системи, які тривалий час існують у спільному гравітаційному полі. Велика частина зір рухається у подвійних та кратних системах, у яких компоненти обертаю
Обертання зір навколо центра Галактики.
Сонце розташоване поблизу площини Галактики на відстані 25 000 св. років від її ядра. Вектор швидкості Сонця відносно найближчих зір направлений до сузір’я Геркулес. Разом з
Центр Галактики
Як показали спостереження, більшість кулястих зоряних скупчень знаходяться в одній части
Визначення відстаней до інших галактик. Закон Габбла.
Як уже неодноразово наголошувалось, однією з найважливіших проблем в астрономії є визначення відстаней до космічних об’єктів. Починаючи з 20-х років XX ст., цю проблему щодо галактик майже розв’яз
Квазари.
У всіх галактиках, окрім найменших, виділяється яскрава центральна зона, яка називається ядром. У звичайних галактиках, таких як наша, велика яскравість ядра пояснюється вис
Квазари виявилися результатом зіткнення галактик
Світності квазарів у сотні разів більші від потужності найбільшої галактики з її сотнями мільярдів зір. Поблизу деяких квазарів виявлено викиди – велетенські потоки речовини. Розгл
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов