Мережа економічних районів України - раздел Демография, Лекція № 1 ВСТУП. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ. Лекція №2 СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Економічне Районування України На Державній Організаційній Основі, По Суті, Р...
Економічне районування України на державній організаційній основі, по суті, розпочалося з 1921 р. комісією Держплану Росії під керівництвом І. Г. Олександрова.
Перша спроба виділення економічних районів на Україні була невдалою. За проектом Держплану її територія була поділена на два великих райони: Південний гірничопромисловий і Південно-Західний — в основному сільськогосподарський. Однак Уряд України не прийняв такого поділу, внаслідок чого пізніше Держплан СРСР виділив Україну як єдиний економічний район. У довоєнний період для внутріреспубліканського планування територію України поділили на частини на основі об'єднання у великі групи адміністративних округів. Але в зв'язку з нестабільністю адміністративно-територіального поділу на той час таке районування було дуже короткочасним.
Тільки в післявоєнний період, коли в основному стабілізувався адміністративно-територіальний поділ і були визначені майже всі сучасні області України, а також завершилось об'єднання території України з її західними землями і Кримом, розпочалась науково більш обгрунтована розробка мережі економічних районів.
Початок її було зроблено в 1952 р. вченими під керівництвом академіка К.Г.Воблого. В основу виділених ними районів було покладено об'єднання адміністративних областей, які визначалися спільністю економіко-географічного положення, особливостями формування господарства у минулому і сучасною його спеціалізацією. Вони виділили п'ять економічних районів (груп областей): Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька і Кам'янець-Подільська); Південно-Східний (Сталінська, Вороши-ловградська, Дніпропетровська і Запорізька); Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська); Південно-Західний (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Ізмаїльська); Західний (Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька, Закарпатська),(У складі Київської області на той час ще була і територія майбутньої Черкаської об. Кримська область була ще у складі Російської Федерації; Ізмаїльська область об'єднал Одеською, а Дрогобицька — з Львівською).
У 1960 р. їх кількість була збільшена до 14. З метою укрупнення економічних адміністративних районів А. Т. Діброва в 1958р. запропонував мережу з 6 основних економічних районів: Донбасу, Промислового Придніпров'я, Північно-Східного, Центрального, Західного, Причорно-морського.
У зв'язку з подрібненістю території України економічними районами та значним збільшенням управлінського апарату Держ-план України укрупнив у 1962 р. економічні адміністративні райони і зменшив їх кількість з 14 до 7.
Ця мережа економічних районів більш об'єктивно відображала реально існуючі економічні райони України. Винятком була тільки Чернівецька область, яка пізніше цілком обгрунтовано була віднесена до Карпатського економічного району. Ці райони до 1990 р. залишалися визнаними підрайонами генеральних економічних районів, виділених на Україні в 1963 p., коли процес укрупнення економічних районів відбувався на всій території Радянського Союзу.
В результаті була затверджена мережа з 18 великих економічних районів і одного середнього (мезорайону) — Молдавської РСР. За цією мережею на Україні було виділено три макрорайони: Донецько-Придніпровський (у складі 8 областей); Південно-Західний (у складі 13 областей) і Південний (у складі 4 областей).
Виділення великих економічних районів допомагало Держплану СРСР зосереджувати свою увагу на визначенні найважливіших крупнорайонних загальнодержавних завдань при розробці (Планів перспективного розвитку і розміщення продуктивних сил, як у старих районах, так і особливо — в районах нового інтенсивного господарського освоєння на сході країни (утворення великих баз паливної, металургійної, хімічної промисловості, а також баз виробництва сільськогосподарської продукції: зернових і технічних культур, овочівництва, виноградарства, садівництва, ефіроолійних культур, спеціалізованого тваринництва та ін.
Така мережа економічних районів існувала до 1990 р. Після розпаду СРСР, в умовах переходу України до ринкової економіки і самостійного економічного розвитку стара мережа великих економічних районів втратила своє призначення. Вона не могла забезпечити більш диференційованого підходу до розвитку і розміщення продуктивних сил з урахуванням особливостей і відмінностей природних, історичних, економічних умов регіонів, існуючих на території України.
В 90-х роках вченими України запропоновано кілька варіантів удосконалення мережі економічних районів. Однак їх основним недоліком було недостатнє наукове обгрунтування та неповне врахування реально існуючих економічних взаємозв'язків. У запропонованих варіантах мереж економічних районів економічними районами України визнаються території, які раніше були названі об'єктивними підрайонами Донецько-Придніпровського і Південно-Західного макроекономічних районів в системі союзного поділу праці.
По суті адміністративні області виключаються із складу одного економічного району і включаються до складу іншого, нерідко необгрунтоване виділеного. Це стосується, зокрема, виділення Центрально-Українського району шляхом об'єднання Черкаської і Кіровоградської областей. Територія вказаних областей дійсно є центрально-географічною частиною України, але за системою взаємозв'язків, що склалися, вона не є економічним районом. Достатньо відзначити, що до 1954 р. Черкаська область перебувала у складі Київської області і досі має тісні виробничі і невиробничі зв'язки з Києвом. Кіровоградська область не має спільного економічного ядра з Черкаською областю; вона має тісні економічні зв'язки з Кривбасом і є складовою частиною територіально-виробничого комплексу Дніпропетровської і Запорізької областей.
Враховуючи необхідність здійснення державної регіональної економічної політики, Кабінет Міністрів України у 1998 р. вніс на розгляд до Верховної Ради України проект Закону України «Про концепцію державної регіональної економічної політики», в якому пропонується мережа економічних районів України у такому складі:
Донецький (Донецька, Луганська області);
Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області);
Східний (Полтавська, Сумська, Харківська області);
Центральний (Київська, Черкаська області, м. Київ);
Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області);
Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області);
Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь);
Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).
Запропонований проект нової мережі економічних районів в цілому відповідає науковим критеріям економічного районування, але разом з тим, на нашу думку, не позбавлений певних недоліків. Насамперед це стосується виділення Поліського району, про що йшлося вище. З точки зору географічного визначення, невдалою є назва Східного району. В усіх варіантах попередніх мереж і економічного районування він був названий Північно-Східним.
Подальший розвиток теорії і практики економічного районування в Україні дасть змогу вдосконалювати мережу економічних районів України.
Все темы данного раздела:
МОДУЛЬ 1.
Суспільно-географічна характеристика території України
Лекція № 1
ВСТУП. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ
Адміністративн
СТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОБЛАСТІ
Історико-географічні області (землі) – це складові частини української національної території. У минулому смороду виконували визначені суспільні функції – були державним
ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ДЕМОГРАФІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
З 1991 р. загальна чисельність населення України зменшилася на 5,2 млн. осі (або на 10%).
1990 р.
51 838 тис. осіб
1993 р.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
Відповідно до перепису населення 2001 р. на території України проживають представники близько 130 національностей і народностей.
Українці. Це титульна нація України. Відно
РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
В Україні діє більше 90 конфесій, плинів і релігійних напрямків. Загальна чисельність релігійних громад у всіх конфесіях збільшилася з 10,8 тис. у 1991 р. до 23,5 тис. у 2005 р.
В Україні
ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ. ФОРМИ РОЗСЕЛЕННЯ
Густота населення. Україна відноситься до держав з високою щільністю населення – 77 осіб/км2 у 2007 р. (86 осіб/км2 у 1990 р.).
Великі значення показ
ТРУДОВІ РЕСУРСИ. БЕЗРОБІТТЯ
Трудові ресурси – це працездатне населення (чоловіка від 16 до 59 років, жінки – від 16 до 54 років), а також працюючі пенсіонери і підлітки. До складу трудових ресурсів не вхо
Лекція № 3
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК Й ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
Економічні показники. Головний універсальний показник характеристики економічного розвитку країни – ВВП. Показники ВВ
Лекція № 4
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС УКРАЇНИ.У структурі промисловості України на частку паливної промисловості припадає 15% вартості основних фондів
ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Вугільна промисловість є основою галузі і представлена видобутком кам'яного і бурого вугілля. Районами видобутку кам'яного вугілля є українська частина Донбасу і Львівсько-Воли
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
Електроенергетика є базовою галуззю розвитку економіки. Розміщення електроенергетики залежить від наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів енергії. Нині близько 1/3 електроенергії вироб
Лекція № 5
МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС
Металургія України – базова галузь національного господарства України, забезпечує більше 25% промислового виробництва країни, дає близько 40 % валютних надходжень в
ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
Чорна металургія – одна з ведучих галузей промисловості, що нараховує більш 300 підприємств. Вона містить у собі підприємства по видобутку руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, ел
Виробництво труб
Сталеві труби: млн. м
КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідких металів, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробка вто
ОСНОВНІ МЕТАЛУРГІЙНІ БАЗИ УКРАЇНИ
До основних металургійних баз України належать:
· у Донецькій області:
– Приазов'я (більш 1/3 українського виробництва агломерату, чавуна, сталі, прокату, більше 12% коксу,
Лекція № 6
МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
Машинобудівний комплекс України охоплює близько 20 спеціалізованих галузей. На нього припадає близько 40% від усього промислово-виробничого потенціа
ВАЖКЕ МАШИНОБУДУВАННЯ
Галузь включає виробництво металургійного, гірничошахтного, підйомно-транспортного й енергетичного устаткування. Характерні низька трудоємність, висока металоємність, низька транспортабельність про
ЗАГАЛЬНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ
Загальне машинобудування поєднує транспортне (без автомобільного) і сільськогосподарське (без тракторного), виробництво промислового технологічного і будівельного устаткування (без легкої і харчо
СУДНОБУДУВАННЯ
У СРСР галузь давала близько 40% загальносоюзного виробництва суден. Нині в галузі працює близько 100 тис. працівників. Суднобудівний комплекс складається з 8 суднобудівних, 5 машинобудівних, 11 пр
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ МАШИНОБУДУВАННЯ
У розвитку цієї важливої для України галузі спостерігається кризова ситуація, обумовлена руйнуванням колишніх економічних зв'язків. У минулому потреби в комплектуючих на 70% задовольнялися за рахун
ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ і ПРИЛАДОБУДУВАННЯ
Орієнтовано на райони і центри з розвитим машинобудуванням з науково-дослідною і конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджене в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запорожжі, Льв
АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ
Автомобілебудування в Україні, як і у всім колишньому СРСР, ніколи не було розвинуте на належному рівні. У першу чергу це стосується якості й асортименту продукції.
До автомобілебудівного
ЛІТАКОБУДУВАННЯ
За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвитих країн світу. Подібну промисловість мають 5–6 країн світу, що застосовують так називані високі технології.
Літакобуд
КОСМІЧНИЙ КОМПЛЕКС
Україна входить до сімки великих космічних держав світу. Вона відома світовому ринку випуском запускаючих ракетоносіїв і супутників. В часи СРСР Україна щорічно робила близько 100 бойових стратегіч
ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
Україна була і залишається відомим виробником військової техніки і зброї. На момент розпаду СРСР у ВПК України було задіяно 3 594 підприємства з 3 млн. зайнятих. Основу галузі складали 344 організа
ВИРОБНИЦТВО ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ
Виробництво побутової техніки за останнім часом в Україні значно зменшилося.
Виробництво продукції побутової техніки (тис. шт.)
Продукція
РАДІОЕЛЕКТРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ
До 1991 р. в Україні практично не робили технічні засоби зв'язку. У результаті конверсії ВПК налагодив виробництво більшості видів продукції. Зокрема, на Дніпропетровськом машинобудівному заводі ст
Лекція № 7
ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС
Хімізація господарства України виявляється в широкому використанні мінеральних добрив у різних галузях і сферах господарства, у впровадженні хімічних технологій у промисл
ГІРНИЧО-ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Хімічна промисловість відноситься до найбільш матеріалоємних галузей. Використовує вона також велика кількість допоміжних матеріалів.
Україна має розвинуту сировинну базу для розвитку хімі
ОСНОВНА ХІМІЯ
Виробляє соду, сірчану кислоту і мінеральні добрива.
Виробництво кальцинованої соди.Галузь матеріалоємна: для виробництва 1 т кальцинованої соди витрачається 1,5 т
ХІМІЯ ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ
Основа галузі – нафтопереробна промисловість (Одеса, Херсон, Бердянськ, Кременчук, Лисичанськ, Запоріжжя, Вінниця, Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів).
Гумова промисловість робить тисячі
ПОЛІМЕРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Її розміщення залежить від достатньої кількості углеводородного сировини, палива, електроенергії, води, а деяких галузей – від трудових ресурсів. Пластмаси роблять на нафтохімічних комбінатах, азот
ХІМІЯ ТОНКОГО ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ
Галузь характеризується високою матеріало-, енерго- й водоємністю.
Розрізняють хімічні волокна штучні, котрі виготовляють з целюлози і синтетичні (сировина – синтетичні смоли). Найбільші п
ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
У галузі працює 87 підприємств і організацій, що умовно можна розділити на 5 груп:
– підприємства медичної промисловості, до складу якої входить хіміко-фармацевтична промисловість;
Лекція № 8
БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
Будівельний комплекс складається з таких основних блоків: виробництво будівельних матеріалів, власне будівництво, будівельне машинобудування, проектно-конструкторськ
БУДІВНИЦТВО
За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (ГЕС, водоймища, канали), енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні, ае
Основні показники будівництва
Кількість будівельних підприємств
Виробництво цементу
Продукція
Цемент, млн. т
21,6
22,7
7,5
13,7
ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ
Основна продукція галузі – залізобетонні конструкції для промислового, цивільного, гідротехнічного, дорожнього та ін. видів будівництва (виробництво стінових матеріалів, блоків для фундаментів буди
ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНОЇ ЦЕГЛИ
Це одне із найстарших виробництв в Україні. Його підгалузями є виробництва глиняної і силікатної цегли. Сировина для них знаходиться повсюдно, тому їхнє розміщення орієнтоване на споживача, тому що
ПРОМИСЛОВІСТЬ НЕРУДНИХ МАТЕРІАЛІВ
Галузь в Україні існує давно. Безпосередньо в будівництві використовують природний стіновий (туф, вапняк) і будівельний камінь (тверді осадові, магматичні і метаморфічні породи).
Родовища
ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНОЇ КЕРАМІКИ
Галузь займається випуском плитки фасадної керамічний, для підлоги, лицювальної глазурованої, санітарно-будівельної кислотопрочну кераміку, каналізаційні і дренажні труби.
Будівельну керам
Виробництво будівельної кераміки
Продукція
Керамічна плитка для підлоги, млн м2
11,3
11,2
ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНОГО ФАЯНСУ І ПОРЦЕЛЯНИ
Будівельний фаянс і порцеляну роблять у Славуті (Хмельницька обл.) на комбінаті “Будфаянс”, електроізоляційні вироби для електричної промисловості – у Первомайську (Житомирська обл.), електроізоляц
ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНИХ СПОВІСТИ І ГІПСУ
Сировиною для виробництва сповісти є крейда, вапняки, мармур і інші карбонатні породи. Заводи розміщені в районах видобутку сировини, а готову продукцію вивозять іноді на значні відстані. Основними
ВИРОБНИЦТВО СКЛА
В Україні функціонують 6 заводів листового і технічного скла. Найбільші з них – Лисичанський “Пролетар”, Костянтинівський склоробний і завод “Автоскло”, а також Запорізький склоробний. Стекло виро
ЛЕКЦІЯ № 9
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність ланок національного господарства (галузей, підгалузей, виробничих підприємств, організацій), діяльність яких тісно п
АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ І РЕСУРСИ АПК
Для формування АПК України дуже важливе значення мають природно-географічні фактори, особливо для розміщення і спеціалізації сільського господарства. Під впливом природних умов формується територіа
ОСНОВНІ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА
Частка рослинницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства складає 57,7%. Найбільш сприятливі умови для розвитку рослинництва – у степовій і лісостеповій зонах. Посівні площі У
Збір зерна
Продукція
Зерно, млн. т
38,9
51,0
38,8
29,3
Збір технічних культур
Продукція
Цукровий буряк, млн. т
38,3
44,2
14,4
17
ОСНОВНІ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА
На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовирорбництва і насамперед природні кормові угіддя. Переважно розміщення і спеціалізація тваринництва обумовлені потребами населення
ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Основна частина продукції, що виробляється в сільському господарстві, надходить для переробки на підприємства смакохарчової (близько 45%), м'ясної і молочної промисловості (більш 30%).
Най
Виробництво молочної продукції
Показники
Середній надій від 1 корови, кг
Споживан
ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям і ін., а інші галузі промисловості – кордом, технічними тканинами й ін.
У галузі функціонує 1972 виробничих об'єднань, у
ЛЕКЦІЯ № 10
ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І ЗВ'ЯЗОК
В Україні розвиті усі види транспорту. На 10 тис. км2 території припадає 372 км залізничних колій, 78 км внутрішньоводних, 1933 к
Залізничний транспорт
Є домінуючим в Україні. На нього припадає велика частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Першу залізничну колію в Україні побудували в 1861 р. (Львів-Перемишль), другу – у 1865 р. (Одеса-Балта
Трубопровідний транспорт
Цей вид транспорту є найбільш економічним і ефективним для транспортування рідкого палива, пального і технологічного газу, хімічних продуктів. Його розвиток обумовлений розвитком в Україні нафтової
Сутність, роль і місце у суспільному розвитку України
Розвиток суспільного виробництва підпорядковується головній меті — найбільш повному задоволенню постійно зростаючих потреб всіх членів суспільства. Чим вищими є темпи соціально-економічного розвитк
Галузь побутового обслуговування
Вона займає одне з провідних місць в обслуговуванні населення, що обумовлюється його функціональною роллю у відтворювальному процесі. Розвиток і удосконалення побутового обслуговування населення за
Комплекс торгівлі і громадського харчування
Вінзадовольняє перш за все особисті потреби населення. Роздрібний товарооборот визначається обсягом продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгову мережу громадського
Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу України
Подальший розвиток соціального комплексу України повинен забезпечити підвищення життєвого рівня населення, всебічний розвиток людини та зростання продуктивності праці. Разом з тим
Сутність економічного району та об`эктивний характер його формування
Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації. Об'єктивними умовами виділення і роз
Вроінтеграційні приоритети України
В сучасних умовах економічного розвитку України зовнішньоекономічні відносини — одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбі
Країни СНД і Балтії
Пріоритетним завданням для України є забезпечення взаємовигідних і стабільних економічних зв’язків з країнами СНД, які утворили Економічний союз, та з країнами Балтії. Через створення умов для ефек
Країни Європейського Союзу
Розвиток відносин з ЄС у довгостроковій перспективі, з огляду на геополітичний, геоекономічний і історичний європейський статус України, має залишатися одним з пріоритетів зовнішнь
Країни Центральної Європи
Структуру економіки України та країн цього регіону (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія, СРЮ, Хорватія, Македонія, Словенія, Албанія) сформовано відповідно до вимог колишньої РЕВ
Країни Близького та Середнього Сходу
Активізація економічних стосунків з Ліваном, Кувейтом, Туреччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки зору
Ндія, Китай
Індія та Китай є одним із головних суб’єктів міжнародної торгівлі для України. Але подальше збільшення масштабів торгових операцій повинно доповнюватися розвитком виробничої кооперації з ефективним
В’єтнам, Індонезія та нові індустріальні країни Азії
В’єтнам, Індонезія та країни Південно-Східної Азії — потенційні партнери для нашої економіки у XXI столітті. Вони можуть стати значними ринками для торгівлі машинно-технічною продукцією, для наданн
Нші країни
Серед інших країн світу Україна співпрацюватиме і розширюватиме економічні зв’язки з країнами Північної (Єгипет, Марокко, Туніс та ін.) і Західної Африки (зокрема, Гвінейською Республікою), з іншим
Новости и инфо для студентов