рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Особливості одержання і використання біогазу

Особливості одержання і використання біогазу - раздел Производство, ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ Біомасою Називають Все Те, З Чого Складаються Рослини Та Тварини, А Також Від...

Біомасою називають все те, з чого складаються рослини та тварини, а також відходи їх життєдіяльності. Біомаса рослин на суші нашої планети становить 2,4·1012 т. В океані щорічно утворюються 0,6•1010 т рослинної маси. Шляхом фотосинтезу виробляється 173 млрд т речовин (на суху масу), що приблизно у 20 разів перевищує енергію корисних копалин, що видобу­ваються у світі.

За даними ООН, від різних злакових рослин, вирощуваних на планеті, щорічно утворюється 1700 млн т соломи, велика частина якої не використовується. Не використовується, як пра­вило, 120 млн т відходів після обробки цукрової тростини. Ана­логічна картина із стеблиною бавовнику. Великі відходи тва­ринництва та птахівництва.

Із загальної кількості біомаси тільки 0,5% використо­вується людиною для їжі. Біомаса як акумулятор значної енергії може її віддавати при використанні відповідних біохімічних процесів.

За типом енергетичних процесів, пов’язаних із переробкою біомаси, розрізняють такі способи:

- пряме спалювання для безпосереднього одержання тепла. Основні вимоги до біопалива: висока теплотворна здат­ність, низька вологість та зольність;

- піроліз. Відбувається нагрівання до значних температур біомаси при повній або частковій відсутності кисню. Якщо піроліз провадиться з єдиною метою - отримати горючий газ, то процес ще називають газифікацією біомаси. Горючий газ (в основному Н2 і СО із малими домішками СН4), одержуваний при цьому, має теплоту згоряння 4-8 МДж/м3;

- спиртова ферментація. Етиловий спирт або еталон - летке, рідке паливо, яке можна використати замість бензину. Його можна одержати як за допомогою хімічного синтезу, так і при спиртовому бродінні;

- анаеробна переробка. Біомаса під впливом певних груп мікроорганізмів при відсутності кисню може розкладатися на метан (СН4), вуглекислий газ (СО2) та попутні гази. Ця суміш одержала назву біогаз, який має високу теплотворну здатність. При виробництві біогазу, крім біомаси рослинного походження, широко застосовують відходи тваринництва, фізіологічні від­ходи людини, промислові та міські відходи органічного похо­дження.

У природних умовах розкладання біомаси відбувається під дією багатьох бактерій, що називають анаеробними. При цьому мають бути наявні волога і теплота та відсутнє світло. У присутності атмосферного кисню вуглець біомаси розкладається (згоряє) до вуглекислого газу. Якщо біомаса перебуває в обмеженому об’ємі із недостатнім надходженням кисню із зовнішнього середовища, то за певних умов розвиваються анаеробні бактерії. Під впливом цих бактерій вуглець біомаси розподіляється між повністю відновленим - СН4 і повністю окисленим - СО2.

Існує ряд умов, що забезпечують ефективність дії ана­еробних бактерій. До найбільш значних відносяться підтриман­ня постійної температури. Як правило, виділяють три характерні рівні температур, що відповідають певному виду анаеробних бактерій.

Нижчий рівень температур, за якого відбувається псикро-філічне бродіння, становить до 20 °С. Ця група бактерій діє при температурі навколишнього середовища у теплий період року. За рахунок бродіння відбувається розкладання біомаси у трясовині боліт і утворення “болотного” газу, який є біогазом.

При середньому рівні температур, що становить 30-40°С (оцінка значення температур наводиться приблизно), розвива­ється зоофільна група бактерій. При цьому оптимальним вважа­ється значення температури 32-34°С. Вищий рівень визнача­ється значенням температур 45-85°С. При цьому відбувається термофільне бродіння. Оптимальним вважають значення темпе­ратури у межах 52-55°С.

Термофільне та мезофільне бродіння не може відбуватися без додаткових затрат енергії на піднімання заданої температури процесу. Причому анаеробні бактерії дуже хворобливо реагують не тільки на величину, а й на різні зміни температури. Збільшення температури процесу призводить до збільшення ви­ходу біогазу, а отже, і до зменшення повного часу розкладання біомаси. Вважається, що збільшення температури процесу на 5 °С веде до подвоєння виходу біогазу.

Більшість метаноутворюючих бактерій добре розвиваєть­ся у нейтральному середовищі із pH = 6,5-7,5. Потрібний певний вміст азоту і фосфору: близько 10% та 2% маси сухого зброжувального матеріалу відповідно. При повному зброджу­ванні біомаси утворюються 50-75% СН4, 45-20% СО2, 1% H2S і незначні кількості азоту, кисню, водню та закису вуглецю. У середньому вважають, що 1 м3 біогазу при згорянні може дати 20-25 МДж енергії, або енергія, що міститься у 1 м3 біогазу еквівалентна енергії 0,6 м3 природного газу, 0,74 л нафти або 0,66 л дизельного палива.

Тривалість зброджування гною залежить від виду біомаси і температури зброджування. Для гною великої рогатої худоби та курячого посліду тривалість становить приблизно 20 діб, для свинячого гною - 10 діб. Активність мікробної реакції значною мірою визначається співвідношенням вуглецю та азоту. Найбільш сприятливі умови створюються при співвідношенні C/N = 10-16.

За добу від однієї тварини можна одержати таку кількість біогазу: велика рогата худоба (масою 500-600 кг) - 1,5 м3, свиня (масою 80-100 кг) - 0,2 м3, курка, кріль - 0,015 м3.

Для одержання біогазу можуть бути використані силос, солома, харчові відходи та ін.

У середньому 1 м3 біогазу може дати 21-29 МДж енергії, яку можна використовувати для різних потреб сільського гос­подарства. Від 1 м3 біогазу за допомогою електричного генера­тора, що приводиться у дію газовим двигуном, можна отримати 1,6 кВт-год електроенергії.

Біогаз можна спалювати як паливо у пальниках опалюва­льних установок, водогрійних котлів, газових плит, в автотрак­торних двигунах, агрегатах інфрачервоного випромінювання.

У тваринництві для підігріву води потреба у біогазі на одну тварину становить: дійної корови – 21-30 м3, свині - 1,5-5 м3. Великі значення цифр відносяться до малих ферм, менші - до середніх. Потреба у біогазі для опалення доїльних приміщень дорівнює: при кількості корів 40 - 160/330 м3/рік, при кількості корів 60 - 120/140 м3/рік, при кількості корів 80 - 260/530 м3/рік (у чисельнику вказані дані при температурі зовнішнього повітря до - 10°С, у знаменнику - при температурі нижче - 10°С).

Для опалення птахівницьких ферм при зовнішній тем­пературі – 10°С і внутрішній 18°С потрібно приблизно 1,2 м3/год біогазу на 1000 голів.

Залишок (метанову бражку) можна використовувати як добриво.

Залежно від особливостей технологічної схеми розрізня­ють три типи біогазових установок (БГУ): безперервні, періо­дичні та акумулятивні.

При безперервній (протоковій) схемі (рис. 1.41) свіжий субстрат завантажують у камеру зброджування безперервно або через певні проміжки часу (від 2 до 10 разів за добу), видаляючи при цьому заброджену масу. Ця система дає можливість одер­жати максимальну кількість біогазу, але вимагає більших матеріальних витрат.

Рис. 1.41. Схема біогазової установки безперервного зброджування:

1 – газгольдер; 2 – реактор; 3 – сховище

При періодичній (циклічній) схемі (рис. 1.42) наявні дві камери зброджування, які завантажують по черзі.

Рис. 1.42. Схема періодичного зброджування:

1 – газгольдер; 2 – перший реактор; 3 – другий реактор; 4 – сховище

 

У даному випадку корисний об’єм використовується менш ефективно, ніж при безперервній. При акумулятивній схемі сховище для гною служить одночасно камерою зброджування і зберігання перебродженого гною до його вивантаження (рис. 1.43).

Рис. 1.43. Схема акумулятивного зброджування:

1 – реактор і сховище; 2 – газгольдер

 

Біогазові установки складаються із таких елементів: камери зброджування (прийняті також назви - реактор, фермен­татор, метантенк), нагрівального пристрою (теплообмінника), пристрою для перемішування і газгольдера.

Метантенки виконують надземними, напівзаглибленими і заглибленими в грунт.

Камери зброджування виготовляють різної форми: цилін­дричні, кубічні, у вигляді паралелепіпеда і більш складної кон­струкції. Вони бувають одно- і двосекційними, встановлюють вертикально, горизонтально-похило. Метантенки виготовляють з металу, пластмаси, залізобетону. Схема заглибленого односекційного метантенка наведена на рис. 1.44.

Рис. 1.44. Схема заглибленого метантенка:

1 - м'який дах; 2 - цегла; 3 - теплоізоляція; 4 - люк; 5, 9 - труби відповідно для

випуску газу в атмосферу і переливання; 6 - газопровід для газового ковпака;

7 - газові ковпаки; 8—пропелерний перемішувач; 10, 13 - трубопроводи

відповідно для завантаження сирого осаду і для випорожнення метантенка;

11 - днище метантенка; 12 - паровий інжектор для підігріву метантенків

 

Нагрівальні прилади застосовують для підтримання необ­хідної для зброджування температури. Підігрів рідкого субстра­ту здійснюють перед завантаженням або у камері зброджування. Залежно від ступеня ізоляції камер і трубопроводів потреба у теплі може досягти 30% енергії, що виділяється біогазом. На­грівальні прилади, як правило, поєднують із перемішувальними (рис. 1.45). Теплообмінники розміщують різними способами: у стіні камери (рис. 1.45.а), у нижній частині реактора (рис. 1.45.б), у циліндричній сорочці шнека змішувача (рис. 1.45.в), по пери­метру камери у вигляді змійовика (рис. 1.45.д). Використовується також метод підігріву субстрату за допомогою пари (рис. 1.45.е).

 

Рис. 1.45. Схема нагрівальних приладів:

а – настінного; б – донного; в – розміщеного в опалювальному циліндрі;

г – розміщеного за межами реактора; д – у вигляді змійовика;

е – з використанням пари

 

Для перемішування субстрату застосовують механічні, гідравлічні і газові прилади.

Газгольдери призначені для збирання і зберігання біогазу. Найпростіші газгольдери поєднують із метантенком (рис. 1.46. а).

Зручний в експлуатації і тому перспективний у сільському господ- дарстві “мокрий” газгольдер низького тиску (рис. 1.46. б).

Газгольдери високого тиску (0,8…1 МПа) мають сферичну форму (рис. 1.46.в). У “мокрих” газгольдерах дзвінкого типу тиск газу не високий (менше 5 кПа).

Розрізняють чотири види біогазової установки: найпро­стіші, без підведення теплоти і перемішування зброджувального субстрату; без підведення теплоти але із перемішуванням суб­страту; із попередньою підготовкою субстрату для зброджу­вання, підведенням теплоти, перемішуванням; контролем і керуванням анаеробним процесом.

 

Рис. 1.46. Схеми газгольдерів:

а – суміщений з метантенком; б – «мокрий» однопідйомний;

в – заглиблений для зрідженого газу;

1– гноєнагромаджувач; 2–насос; 3 – біогаз; 4–ковпак; 5, 6–випуск газу і шлаку; 7–зброджений субстрат; 8 – вода; 9 – шар ізоляції; 10 – труби для наповнення і випорожнення газгольдера; 11–повітря; 12–зріджений біогаз

 

У простих, найчастіше невеликих установках, котрі споруджують власними силами, ємкість для газу розміщують над бродильною камерою (рис. 1.47). У країнах східної Азії по­ширені еластичні реактори, що мають форму пузиря. Їх виго­товляють із цупкої прогумованої або пластмасової оболонки, посиленої прошарками із тканини. Оболонка заглиблена у пів сферичну виїмку у грунті (рис. 1.48).

 

Рис. 1.47. Найпростіша двокамерна біогазова установка

 

Рис. 1.48. Реактор з еластичною оболонкою

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Національний лісотехнічний університет України...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Особливості одержання і використання біогазу

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

РОЗДІЛ І.
1. ВИДИ ПАЛИВ, ЇХ ВЛАСТИВОСТІ І ПРОЦЕСИ ГОРІННЯ.....10 1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація...............................10 1.2. Склад палива.......

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОДЕРЖАННЯ
РІДКИХ ПАЛИВ І МАСЕЛ....................................................................33 2.1. Загальні поняття про нафту.................................................

ПАЛИВ ДЛЯ ДВИГУНІВ З ПРИМУСОВИМ
ЗАПАЛЮВАННЯМ.................................................................................74 3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів ......................

РОЗДІЛ ІІІ
1. РІДИНИ ДЛЯ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНІВ.........329 1.1. Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин........329 1.2. Використання води у якості охоло

ПЕРЕДМОВА
Нафта і продукти її переробки є основними енергоносіями практично у всіх галузях галузях народного господарства. На сьогодні видобуток Україною власної нафти становить 12-15% від загальної потреби.

Загальна характеристика палива. Класифікація
Паливом називають горючу речовину, яку спеціально спалюють для отримання тепла і подальшого його використання для інших потреб у будь-якій сфері життя людини. Воно повинно мати певні властивості, т

Класифікація палива
  Агрегатний стан палива Походження палива природне штучне Тверде     Рідке

Склад палива
Будь-яке паливо складається з двох основних частин: горючої і негорючої (баласту). Горюча частина містить різні органічні сполуки, до яких входять такі хімічні елементи: вуглець (С), водень (Н), сі

Теплота згоряння палива
Кількість теплоти, яка виділяється під час повного згоряння одиниці маси (1 кг рідкого або твердого) або одиниці об’єму (1 м3 газоподібного) палива називають питомою теплотою згоряння (т

Тверде паливо
Тверде органічне паливо – це деревина, торф, сланці, буре вугілля, кам’яне вугілля і антрацит. Цінність палива як горючої речовини визначається його хімічним складом і основними властивостями.

Рідке паливо
Рідке паливо, що використовують для потреб теплоенергетики, одержують методами його термохімічного розкладу. Нафта складається в основному з вуглеводнів трьох класів: метанові вуглеводні –

Газоподібне паливо
Газоподібне паливо поділяють на природне і штучне. До природного відносять газ, що видобувається з газових родовищ, попутний газ, одержуваний одночасно із видобутком нафти, а також газ, який видобу

Основи теорії горіння палива
Горінням називають процес екзотермічного окислення горючої речовини, що швидко відбувається та супроводжується інтенсивним виділенням тепла. В основі процесу горіння лежить

Технологічний процес горіння палива
Для процесу горіння необхідно, щоб горючі речовини і окислювач мали деяку (певну для кожної речовини) темпе­ратуру, за якої порівняно швидко відбувається їх взаємодія. Температура, за якої хімічний

Загальні поняття про нафту
Нафта, яку добувають з надр землі – в’язка, масляниста рідина з характерним запахом. Колір її залежить від кількості розчинених у ній смол. Нафта буває темно-бурого і буро-зеленого кольору, а іноді

Асортимент бензинів і область їх використання
  Відповідно до ГОСТ 2084-77 (з доповненнями) автомобі­льні бензини випускають таких марок: А-80; АИ-93; АИ-98 - розібратися. У марці бензинів А вказу

ПАЛИВА ДЛЯ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ
  4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив 4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна 4.3. Прокачувальна здатність і сумішоу

Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
  Дизельні двигуни дуже широко розповсюджені у багатьох галузях народного господарства. У лісовій галузі та сільськогосподарському ви­робництві використовують швидкохідні дизелі, у як

Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
  Вища порівняно з карбюраторним економіч­ність дизельних двигунів зумовлюється своєчасним займанням та повним згорянням впорскнутого палива. Ці фактори узагаль­нюються збільшенням ст

Властивості дизельних палив
  Надійність подачі дизельного палива залежить від прокачувальної здатності, тобто здатності його проходити через еле­менти системи живлення, головним чином через фільтри гру­бого і т

Закордонні класифікації дизельних палив
  У США і деяких інших країнах технічними умовами, що діють в державному масштабі, встановлюються лише загальні вимоги до найважливіших показників дизельних палив, а конкретні вимоги

Загальні відомості. Класифікація
  У лісовому та сільськогосподарському виробництві газоподібне паливо використовується для різних технологічних (опалення теплиць, парників, тваринницьких і птахівницьких комплексів,

Характеристика і асортимент газоподібного палива
  З усіх видів газоподібного палива найпоширеніші природні гази, які поділяють на дві групи: гази газових родовищ і супутні, які добуваються разом з нафтою. Природні гази чис

Застосування газоподібного палива у ДВЗ
Газ у вигляді палива використовують головним чином для автомобільних двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) у стисну­тому або розрідженому виді. Для газобалонних автомобілів використовують тільки вис

Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
Газифікація - високотемпературний процес взаємодії вуглецю палива з окислювачами, який проводиться з метою одержання горючих газів Н2, СО, СН4. Окислювачами, які іноді називаю

Сільському господарстві
Всі вуглеводневі гази маючи високу теплоту і темпе­ратуру згоряння і достатньо низьку займання, надзвичайно по­жежно небезпечні при розгерметизації трубопроводів і ємно­стей, в яких вони транспорту

Закордонні класифікації газоподібних палив
Масштаби використання газоподібного палива, як палива ДВЗ, у закордонних країнах залежить від співвідношення цін на рідке і газоподібне паливо, а також від вимог максимального використання власних

Масла іншого призначення
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ   1.1. Роль мастильних матеріалів у використанні машин 1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види

Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
Як випливає з основних положень в хімотології і триботехніці, проблеми зменшення тертя, корозії і загального зносу автомобілів, як й інших машин і механізмів, тісно зв’язані між собою. Якщо під заг

Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
Як випливає з основних положень в хімотології і триботехніці, проблеми зменшення тертя, корозії і загального зносу автомобілів, як й інших машин і механізмів, тісно зв’язані між собою. Якщо під заг

Класифікація мастильних матеріалів
Вироблені та застосовувані мастильні матеріали класифіку­ються на цілий ряд груп, в залежності від ряду ознак, таких як: походження або вихідна сировина для одержання; зовнішній стан; призначення,

Базові масла і способи їх отримання
  Базові масла в залежності від складу можуть бути нафто­вими, синтетичними або напівсинтетичними. Нафтові базові масла - одержують із залишку (мазуту), що утворюється після

Функціональні добавки до масел
  В процесі роботи машин і механізмів відбувається зношу­вання сполучених пар. Інтенсивність зношування і сила тертя залежать від цілого ряду факторів, обумовлених режимом тертя (темп

В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
В’язкість є одним з важливих показників якості масла. За в’язкістю оцінюють придатність масла для даного двигуна в залежності від конструкції, технічного стану, сезонності, умов експлуатації та ін.

Хімічна стабільність та миючі властивості масел
  В процесі експлуатації змінюються хімічний склад і властивості масел. Стійкість масел проти окислювання киснем повітря (хімічна стабільність) є одним з найважливіших параме­трів, що

Низькотемпературні властивості масел
  Для масел, які працюють при низьких температурах, велике значення має їх рухомість. Масла з дуже високою в’язкі­стю або такі, що втратили рухомість використовувати заборо­нено. Низь

Протикорозійні властивості
  Корозія металів та особливо схильних до неї антифрикційних підшипникових сплавів характеризується послідовним протіканням цілого ряду процесів, які виражаються такими загальними озн

Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
Вода та механічні домішки викликають підвищений знос пар тертя, прискорюють окислення масла та збільшують його витрату. Наявність води в маслі значно впливає на його антифрикційні властивості. Вода

Протизносні та протизадирні присадки
  Знос різних агрегатів, вузлів, механізмів та деталей трак­торів, автомобілів і сільськогосподарської техніки залежить від ряду факторів. Так, різке підвищення хімічної активності ма

Випаровуваність масел
Випаровуваність масел характеризується фракційним складом. Моторні масла одержують з висококиплячих фракцій нафти, тому вони в період експлуатації випаровуються незначно. Масла з вузьким фракційним

Вимоги, що пред’являються до моторних масел
Масла, що використовуються в системах мащення дви­гунів внутрішнього згоряння, називаються моторними маслами. Їх головне призначення - знижувати знос деталей двигуна за рахунок створення на поверхн

Склад і умови роботи моторних масел
  Властивості товарного моторного масла визначаються складом і технологією переробки базового масла, а також функ­ціональними властивостями присадок. Суміш базового масла з п

Фізико-хімічні показники якості моторних масел для бен­зинових, газових і дизельних двигунів приведені в таблицях 2.13 та 2.14.
Таблиця 2.13 Масла моторні автомобільні для бензинових та газових двигунів Показник М-8В1 М-8Г1 М-6

Взаємозамінність масел
  Якщо відсутні масла необхідної марки, при їх заміні варто дотримуватися рекомендацій заводів-виготовлювачів, але ніколи не робити заміну маслами більш низької якості. Загальне прави

За температурою краплепадіння можливо визначити робо­чу температуру вуглеводних мастил.
Для визначення температури краплевиділення використо­вують спеціальний пристрій (рис. 2.14) – прилад (термометр) длявизначення температури краплепадіння пластичних мастил. Пристрій

Ндустріальні масла
  Індустріальні масла призначені для зменшення тертя, спра­цьовування та запобігання задирам тертьових поверхонь різно­манітних машин та механізмів промислового обладнання: мета­ло- т

Турбінні масла
Турбінні масла призначені для змащування і охолодження вузлів тертя парових, газових турбін, їх турбокомпресорів, турбоповітродувок, турбонасосів та генераторів електричного струму, а також виконую

Обкаточні масла
Для забезпечення надійної і економічної експлуатації дви­гунів необхідна заводська і післяремонтна технологічна обкатка. При всезростаючому випуску тракторних і автомобільних двигунів заводська обк

Компресорні масла
  Компресорні масла використовують для змащення різно­манітних вузлів та деталей компресорних машин, їх охоло­дження, а також для герметизації компресорного обладнання. Умови роботи м

Масла для компресорів холодильних установок
У холодильних установках масла застосовують для зма­щування вузлів тертя компресорів, що перекачують холодоаген­ти – аміак, діоксид вуглецю, галогеноподібні (фреони) та ін. Окрім змащення,

Електроізоляційні масла
  До електроізоляційних масел належать трансформаторні, конденсаторні, кабельні та для електричних масляних вими­качів. Як рідкі діелектрики їх застосовують в ролі ізолюючих засобів с

Консерваційні масла
У сільськогосподарському виробництві частина машин (збиральні комбайни, посівні та інші машини, знаряддя) вико­ристовуються сезонно та більшу частину року перебувають на зберіганні. При перервах у

Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин
При спалюванні палива в двигуні частина тепла йде на на­грів стінок камери згоряння та всього двигуна. При досягненні критичної температури двигун перегрівається, при цьому погір­шується наповнення

Використання води як охолоджувальної рідини
Найрозповсюдженішою рідиною, що використову­ється для охолодження, є вода. Вона має найвищу тепло­ємність 4,19 кДж/(кг·°С), більшу теплопровідність, невелику кі­нематичну в’язкість (_

Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
В зимовий період експлуатації в системах охолодження двигунів використовують низькозамерзаючі охолоджувальні рідини – антифризи, що є сумішшю етиленгликоля з водою. Етиленгликоль (двоатомн

Гальмівні рідини
  Для гідрогальмівної системи автомобіля (рис. 3.6) виробляють гальмівні рідини на касторовій гликолевій основі. Рідини на касторовій основі мають хороші мастильні властивості та не в

Амортизаторні рідини
Амортизаторні рідини являють собою малов’язкі масла, якими заповнюють гідравлічні амортизатори. Вони повинні во­лодіти хорошими мастильними та антикорозійними властиво­стями, мати низьку температур

Пускові рідини
Пускові властивості двигунів значно залежать від якості палив і масел, що застосовують. Пуск двигунів при низьких температурах полегшується при використанні бензинів з більшим вмістом легких фракці

Скломиючі рідини
В якості скломиючої рідини зазвичай використовують во­ду. Але вода замерзає при температурі навколишнього середо­вища нижче нуля та надходить до форсунок системи змиву. Другим недоліком води є те,

Мийні засоби
Для видалення різноманітних технічних забруднень в системах, вузлах і механізмах використовують мийні засоби. Ці засоби можуть бути однокомпонентними та багатокомпонен­тними. Для очищення

Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
Для видалення нагару з поршнів, поршневих кілець, голо­вок блоку та інших деталей використовують різноманітні суміші та рідини. Найрозповсюдженіші миючі засоби на основі каустичної соди (ї

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Антипенко А.М., Сорокін С.П., Поляков С.О. Властивості та якість паливо-мастильних матеріалів. – Харків: ЧП Червяк, 2006. – 213 с. 2. Большаков Г.Ф. Восстановление и контроль качества н

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги