ЗМІСТ
І. Змістовий модуль 1.1. Основи зеленого будівництва в містах .….….…….….…....4
Тема 1. Вступ. Значення курсу та його особливості ………………….…………..…..4
Тема 2. Історичний огляд садово-паркового мистецтва ……………….......................5
2.1. Садово-паркове мистецтво Давнього Світу…………………………….…..5
2.2. Садово-паркове мистецтво античної Греції, Давнього Риму,
раннього Середньовіччя……………………………………………………….....9
2.3. Сади епохи Відродження………………………………………………….....11
2.4. Садово-паркове мистецтво Франції, Англії, Німеччини……......................12
2.5. Російське та Українське садово-паркове мистецтво…………………..…..13
2.6. Приклади сучасного садово-паркового мистецтва…………….…………...14
Тема 3. Роль зелених насаджень в охороні й поліпшенні міського середовища..….15
3.1. Архітектурно-художня роль зелених насаджень…………………………...15
3.2. Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень……………………………...16
Тема 4. Основні поняття про ландшафти …………………………..……………….....18
4.1. Визначення ландшафту і пейзажу…………………………….……………..18
4.2. Елементи, компоненти ландшафту……………………………………….….19
4.3. Класифікація садово-паркового ландшафту…………………………….…..19
4.4. Визначення ландшафтної архітектури……………………….........................20
4.5. Принципи ландшафтної архітектури………………………….......................21
ІІ. Змістовий модуль 1.2. Ландшафтне будівництво і озеленення міських
територій ………………………………………………………...…………………..……23
Тема 5. Рослинний матеріал у садово-парковому та ландшафтному будівництві…...23
5.1. Характеристика хвойних і листяних деревинно-чагарникових рослин …...23
5.2. Композиційні елементи зелених насаджень………………………………….23
5.3. Основні принципи квіткового оформлення…………………………………..24
Тема 6. Система зелених насаджень ……………………..……………….…....………..26
6.1. Принципи формування системи зелених насаджень………………………...26
6.2. Класифікація зелених насаджень……………………………………….……..27
6.3. Нормування і розміщення зелених насаджень……………….........................28
Тема 7. Об’єкти озеленення міста …………………………………..………...…………29
7.1. Основні елементи системи зелених територій міста………………………...29
7.2. Зелені насадження загального користування………………………………...32
7.3. Зелені насадження обмеженого користування……………………………….33
7.4. Насадження спеціального призначення………………………........................34
Тема 8. Малі архітектурні форми ……………………………….....…...………………..35
Тема 9. Міські водоймища ………………………………………….……………………37
9.1. Природні й штучні водойми…………………………………………………...37
9.2. Декоративні водойми…………………………………………………………..38
9.3. Водні парки……………………………………………………………………..39
Тема 10. Насадження дерев і чагарників ………………………………………………...41
10.1. Підготовка території до озеленення і порядок робіт……………………….41
10.2. Створення і догляд за квітниками………………………………………..….42
Тема 11. Процес проектування об’єктів озеленення ……….…...……...........................43
Висновки ……………………………………………………………......………..………..46
Короткий словник термінів …………………………………..……………………..…...47
Перелік рекомендованих джерел……………………………………………….……….50
Додатки…………………………………………………………………………………….51
І. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ
ОСНОВИ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА В МІСТАХ
Тема 2. Історичний огляд садово-паркового мистецтва
Приклади сучасного садово-паркового мистецтва
Незвичайний парк у новому стилі створив французький ботанік і дизайнер Патрік Бланк в еклектичному ХХІ ст. Це справжній вертикальний сад, де вертикаль – це не тільки місце, по якому проходять стебла рослин (як це завжди було в замках, завитих плющем), але й поверхня, на якій вони ростуть. Фактично, він просто поставив вертикально звичайний сад, хоча й досить низькорослий.
Питання до самоперевірки
1. Садово-паркове мистецтво Древнього Світу.
2. Садово-паркове мистецтво Сходу.
3. Характерні особливості садово-паркового будівництва античного
періоду.
4. Характерні особливості садово-паркового будівництва
Середньовіччя.
5. Характерні особливості садово-паркового будівництва епохи
Відродження.
6. Характерні особливості садово-паркового мистецтва Європи XVII-
XVIII ст.
7. Характерні особливості розвитку російського садово-паркового
будівництва.
8. Приклади сучасного садово-паркового мистецтва.
9. Наведіть приклади і охарактеризуйте деякі пам’ятки садово-
паркового мистецтва Світу.
Тема 3. Роль зелених насаджень в охороні й поліпшенні
Міського середовища
Основне утилітарне призначення рослинності в просторі міста — створення його мешканцям сприятливих умов проживання. Озеленені території є улюбленим місцем відпочинку і дозвілля міського населення; зелені насадження поліпшують мікрокліматичні характеристики місцевості, регулюють вологість і склад повітря, вітровий режим, захищають від шуму тощо.
У формуванні міського архітектурно-ландшафтного середовища також широко використовують просторово-організуючу (композиційну) та художньо-естетичну (декоративну) функції зелених насаджень.
Питання для самоперевірки
1. Обґрунтуйте архітектурно-декоративну роль зелених насаджень.
2. Яким чиномзелені насадження впливають на поліпшення міського
середовища?
3. Обґрунтуйте шумозахисну роль зелених насаджень.
4. Обґрунтуйте особливості зелених насаджень в очищенні навко-
лишнього середовища від газу і пилу.
5. Обґрунтуйте вплив зелених насаджень на температурний режим і
вологість у місті.
6. Які конструкції захисних зелених смуг застосовуються для
поліпшення навколишнього середовища?
Тема 4. Основні поняття про ландшафти
Питання для самоперевірки
1. Дати визначення ландшафту, його видам.
2. Що ви знаєте про природні й антропогенні ландшафти?
3. У чому різниця між поняттями ландшафту і пейзажу?
4. Які основні компоненти й елементи ландшафту?
5. Як класифікують садово-паркові ландшафти?
6. Дайте характеристику садово-парковим стилям?
7. Дати визначення ландшафтній архітектурі.
8. Проаналізувати принципи ландшафтної архітектури, які застосовують в садово-парковому будівництві.
9. Що є основою паркової композиції?
10. Яка роль природних умов при влаштуванні садів і парків?
ІІ. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2 ЛАНДШАФТНЕ БУДІВНИЦТВО І ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Тема 5. Рослинний матеріал у садово-парковому та
Ландшафтному будівництві
Характеристика хвойних і листяних
Питання для самоперевірки
1. Назвіть основні композиційні елементи паркової композиції.
Дайте їм визначення?
2. За якими ознаками характеризуються хвойні й листяні деревинно- чагарникові рослини?
3. За якими принципами здійснюється підбір порід дерев і чагарників?
4. Дайте характеристику різним видам зелених насаджень.
5. Назвіть основні види квіткового оформлення?
6. Які принципи квіткового оформлення територій?
7. Якими рослинами і як забезпечується декоративність квітників?
Тема 6. Система зелених насаджень
Всі зелені насадження на території населених пунктів об’єднують в систему зелених насаджень, організація якої знаходиться у прямій залежності від планувальної структури міста і природних умов.
Питання для самоперевірки
1. Що входить до складу зелених насаджень загального користування?
2. Охарактеризуйте парки різного функціонального призначення.
3. Чим відрізняється парк культури і відпочинку від звичайного парку?
4. Чим відрізняється лісопарк від парку і лісу?
5. Охарактеризуйте особливості утворення і планування скверів, садів,
бульварів, набережних.
6. Що входить до складу насаджень обмеженого користування?
7. Які принципові ознаки озеленення територій різного
функціонального призначення?
8. Які вимоги необхідно забезпечити при проектуванні об’єктів озеле
нення мікрорайонів і житлових кварталів?
9. Що входить до складу насаджень спеціального призначення?
10. Які містобудівні вимоги до насаджень спеціального призначення?
Питання для самоперевірки
1. Дати визначення малим архітектурним формам.
2. За якими ознаками класифікують малі архітектурні форми?
3. Дати характеристику різним малим архітектурним формам?
4. Які вимоги до вибору матеріалу, кольору, розташуванню малих
архітектурних форм слід ураховувати при благоустрої міських
територій?
Тема 9. Міські водоймища
Питання для самоперевірки
1. Дати характеристику природнім і штучним водоймам.
2. Проаналізувати основні вимоги і завдання до благоустрою міських
територій, розташованих поблизу з водоймами.
3. Проаналізувати й охарактеризувати вимоги й умови для влаштування
декоративних водойм.
4. Проаналізувати влаштування водних парків.
Тема 10. Посадка дерев і чагарників
Підготовка території до озеленення і порядок робіт
Роботи з озеленення здійснюють в тісному ув’язуванні з роботами з інженерної підготовки, забудови й впорядкування територій, що озеленюються, відповідно до проекту організації будівництва.
План організації провадження робіт з озеленення території передбачає:
· черговість і календарний графік виконання робіт;
· потребу в посадковому й будівельному матеріалі, календарний графік їх постачання;
· потребу в робочій силі і механізмах, графік забезпечення ними;
· потребу в транспорті й календарний графік забезпечення їм;
· потребу в інструментах і пристроях;
· перелік, розрахунок потужності, характеристику і розміщення на ділянці тимчасових споруд (прикопочні пункти, службові приміщення, улаштування з переробки ґрунту та ін.).
План організації провадження робіт щодо озеленення повинен бути узгоджений із загальним планоморганізації будівельних робіт і календарним графіком їхнього проведення, що є в організації, яка виступає в ролі генпідрядника.
При складанні зведених графіків і циклограм усього комплексу робіт з будівництва житлових масивів слід враховувати, що влаштування газонів і підготовка посадкових місць не можуть здійснюватися в зимовий період, а масові посадки саджанців доцільно виконувати навесні чи восени, під час посадкових сезонів. Посадку дерев і чагарників можна робити також узимку і влітку. Однак така позасезонна посадка вийде в кілька разів дорожче, ніж звичайна, тому може здійснюватися тільки в обмежених масштабах, переважно в тих місцях, де намічається посадка крупномірних дерев із грудкою та хвойних порід.
Важливо, щоб на ділянках, які намічені під озеленення, були закінчені до посадкового сезону всі види робіт з вертикального планування, з прокладання і засипання траншей підземних комунікацій, улаштування проїздів і тротуарів, а також зведення і засипання фундаментів будинків.
Для забезпечення своєчасного і якісного виконання робіт з озеленення їх слід починати в період підготовки території до будівництва і вести потоковим методом з таким розрахунком, щоб вони були закінчені повністю на всій території одразу після закінчення будівельно-монтажних робіт, до здачі об’єкта в експлуатацію.
Питання для самоперевірки
1. В якому порядку і ким здійснюються роботи з озеленення території?
2. За допомогою яких пристроїв і механізмів здійснюють посадки
різних видів зелених насаджень?
3. Дайте характеристику заходам, за допомогоюяких здійснюється до
гляд за зеленими насадженнями.
4. Як створюють квітники, які заходи щодо догляду за ними?
Питання для самоперевірки
1. Назвіть стадії розробки проектної документації об’єктів озеленення.
2. Якими вихідними матеріалами повинен користуватися проектуваль
ник при розробці проекту об’єкта озеленення?
3. Які матеріали входять до складу проекту озеленення (на стадії
«проект» і «робоча документація»?
ВИСНОВКИ
Соціальна значущість ландшафтного й садово-паркового проектування, його методи дозволяють вирішувати містобудівні завдання з урахуванням вимог сучасної екології і ландшафтної архітектури. Садово-парковий ансамбль будується на основі загальних закономірностей створення творів мистецтва. Однак садово-паркове будівництво, поєднуючи в єдиному гармонічному цілому натуральні форми природи й штучні форми містобудування, відрізняється від інших видів мистецтва широким використанням живого рослинного матеріалу, який безупинно міняє свій вигляд.
При вивчанні курсу враховуються знання, отримані під час вивчення ряду дисциплін містобудівного профілю: геодезії, інженерної геології, архітектурних конструкцій, планування міст і транспорту, урбаністики, кліматології, технології будівельного виробництва та ін.
Наприкінці конспекту наведено перелік літератури і короткий словник основних термінів із садово-паркового будівництва.
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Алея – пішохідна чи транспортна дорога, обсаджена з обох боків деревами, чагарниками, що висаджуються на однаковій відстані один від одного, чи їх группами у певному ритмі. Алеї в парку бувають головні, другорядні, прогулянкові. Ширина алеї визначається залежно від кількості відвідувачів об’єкта.
Ампельні рослини – рослини, які мають переважно виткі чи падаючі до низу гілки, використовують для оформлення інтер’єрів будинків. Вирощують в амплях (підвісних на ланцюгах вазонах, спеціальної форми кошиках та ін.).
Асортимент – видовий, породний склад і співвідношення видів та форм дерев, чагарників, трав’яних рослин, які вирощують у розсадниках або застосованих в озелененні даної місцевості, відповідаючи проекту конкретного об’єкта озеленення.
Багатолітники – трав’янисті рослини, які розвивають в перший рік вегетативні органи (розетки), а в наступні – цвітучі й плодоносні; поділяються на групи: кореневі, клубнекореневі, луковичні, з утолщеним коренем.
Баланс території об’єкта озеленення – кількісне співвідношення площ елементів планування насаджень, алей, доріг, майданчиків, будинків, споруд, водойм. Виражається в абсолютних (м2, га) і відносних (%) величинах.
Габітус (лат.) – зовнішній вигляд, форма різних дерев і чагарників.
Генеральний план – основне креслення об’єкта озеленення, який є основою для складання всіх видів робочих креслень і кошторису будівництва. На кресленні показують розташування різних споруд (існуючих або тих, що будуються, елементів благоустрою, озеленення, розташування доріг, комунікацій та ін.).
Декоративність– показник естетичних якостей окремих рослин, груп, масивів, що характеризуються розмаїттям ознак. Декоративність визначається на основі вивчення декоративних якостей рослин.
Догляд за насадженнями – комплекс агротехнічних заходів, що проводяться на об’єктах озеленення протягом року. Включає своєчасні прополювання, внесення добрива, землевання, зв’язування, утеплювання рослин на зиму, поливання, обрізку, прочищення. Поділяється на: догляд післяпосадковий, безпосередньо після посадки дерев та чагарників протягом 2-3 років до повного приживання рослин; догляд у процесі експлуатації, тобто протягом всього періоду існування насаджень.
Зелене будівництво – багатогалузеве господарство, зв’язане з різними видами мистецтва, архітектурою, інженерними питаннями, питаннями санітарії і гігієни, біології й агротехніки, географії рослин, ландшафтознавством
та іншими галузями науки.
Килимові рослини – низькорослі (2-10 см), звичайно ті, що стелються, трав’яні рослини з красиво пофарбованим листям або рясно квітучі, також можуть бути більш високими, але добре піддаються стрижці. Використовують для створення узорчастих партерів, клумб, рабаток, квітників, схожих малюнком на килим.
Комплексна зелена зона– це єдина система озеленених територій, що є важливим елементом планувальної структури розселення.
Композиція в садово-парковому будівництві – побудова (структура) окремого пейзажу саду, парку чи всієї території із групи дерев, чагарників у певній художній системі композиції, яка забезпечує єдність, співпідлеглість, взаємозв’язок складових частин (насаджень, рельєфу, водних поверхонь). Використовуються заходи і прийоми композиції: виділення головного й другорядного, масштабність, співрозмірність, пропорційність, ритм, зміна вражень, симетрія, асиметрія, контраст, орієнтація, світло, колір, фактура матеріалу та ін.
Ландшафтна архітектура (архітектура відкритих просторів) – галузь містобудування, метою якої є: комфортна функціонально-просторова організація середовища життєдіяльності людини; цілеспрямоване перетворення ландшафтів та їх охорона; вирішення естетичних завдань соціальної екології.
Містобудівні вимоги до озеленення населених місць – основні вказівки, норми, правила проектування і будівництва об’єктів озеленення, що установлюють необхідний зв’язок з вирішенням архітектурно-планувальних завдань.
Норма посадки – кількість рослин, що висаджуються на 1 га озелененої території. Вона залежить від кліматичної зони і замислу проектувальника.
Об’єкт озеленення – озеленена територія, організована за принципами ландшафтної архітектури: бульвар, сквер, сад, парк, лісопарк й ін. Відповідно до функціонального призначення об’єкт озеленення включає необхідні елементи благоустрою: алеї, доріжки, майданчики, лави, малі архітектурні форми.
Озеленення населених пунктів – комплекс заходів щодо створення та використання зелених насаджень в населених пунктах. Озеленення населених пунктів має рекреаційну, санітарно-екологічну, господарську, архітектурно-декоративну та естетичну мету.
Озеленені території – існуючі масиви посадок дерев і чагарників, поверхні газонів, квітчасто-декоративне оформлення, що виконують санітарно-гігієнічну, містобудівну, функціональну і естетичну роль у процесі функціонального розселення.
Плакучі рослини – декоративні форми, отримані природно, шляхом негативного розмноження черешками (верба біла) і прищеплюванням (шовковиця біла). Широко використовуються при озелененні водойм і на меморіальних об’єктах (кладовищах).
Рослини повзучі – рослини, що належать до групи ліан, з паростками, які укорінюються.
Садово-паркове мистецтво – мистецтво створення садово-паркових композицій з використанням природних і штучних елементів, за законами композиції, перспективи, теорії світла й кольору.
Техніко-економічне обґрунтування проекту – обґрунтування проектних пропозицій з погляду правильного вибору технічного рішення та його економічної доцільності.
Техніко-економічний показник – абсолютний чи відносний чисельний показник основних даних об’єкта, який характеризує стан планувальної вартості, його ефективність та якість.
Фітонцидність – здатність рослин утворювати в невеликих дозах отруєні леткі захисні речовини, які придушують або діють згубно на зростання бактерій, грибків і простіших, а також дрібних комах (олеандр, магнолія крупноквіткова, черемха звичайна, жимолость блискуча, горіх грецький, клен ясенелистий).
Формування– вид стрижки з метою надання рослинам певного габітусу, декоративної виразності, не властивої рослині (стрижка у формішару, кубу, якоїсь тварини, одно-трирядного ступінчастого живоплоту).
Функціональне зонування території об’єкта озеленення міста – виділення у процесі проектування ділянок або зон, різних за функціональним призначенням, наприклад жилої забудови, промислової території, зони видовищних заходів, прогулянок чи «тихого відпочинку» для більш раціонального планування.
Штамб – безлиста і очищена від гілок частина стовбура, від кореневої шийки до першої скелетної гілки крони. Звичайно штамбові дерева формують для алейних посадок на вулицях, бульварах, для посадки як солітерів.
Додатки
Рисунок 1 - Висячі сади СемірамідиРисунок 2 - Сад відомого єгиптянина.
План
1 2
Рисунок 3 - Тадж – Махал, Агра.План (1), загальний вигляд (2). Мавзолей
вважається найкрасивішим пам'ятником мусульманського мистецтва в Індії,
існуючий стан
Рисунок 4 - Кацура, план резиденції зРисунок 5 - Погористий сад у стилі Сін.
Садом, існуючий стан Японія
Рисунок 6 - План типової грецької гімназії.Рисунок 7- Тосканія , план вілли
План Плінія Молодшого, реконструкція
Рисунок 8-Розташування атріуму, сад перистиль в римських будинках в
Помпеях.
Рисунок 9 - Панорама вілли з садом Горація, реконструкція
Рисунок 10 - Загальний вигляд вілли Лаурентіна Плінія Молодшого,
Реконструкція
Рисунок 11 - Тібур, план вілли Адріана
Рисунок 12 - Тібур, загальний вигляд вілли Адріана, реконструкція
Рисунок 13 - Типовий лабіринт в планіРисунок 14 - Квітковий партер кваrдрата і кола в садах ренесансових в різних композиційних пошуках
Рисунок15 - Топіарні форми, які застосовувались в садах барокових
Рисунок 16 - Вілла Ланте в Баньяйя ( архітектор Віньола).
Зразок італійського парку в епоху маньєризму
Рисунок 17 - Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці). План
Рисунок18 - Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці). Розріз
Рисунок 19.Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці).
Загальний вигляд території
Рисунок 20 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.) . План.
Рисунок 21 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.). Розріз, розгортка
Рисунок 22 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.). Загальний вигляд території
Рисунок 23 - Італія. Вілла д’Єсте в Тіволі.Рисунок 24. Італія. Вілла д’Єсте в 1573. План , розріз Тіволі. Загальний вигляд
Рисунок 25 - Версаль. Генплан. 1770Рисунок 26 - Версаль. План квіткового
Розташування:а - група із чотирьох дерев з монументального характеру
акцентом в центрі композиції; б – ярусна група з а - ярусна композиція побудови
акцентом овальної форми в плані; б -ярусна композиція кру-
гової побудови в плані
Рисунок 34 - Регулярні групи для розташування на куті:
а - напівстабільна група із трьох дерев з кутовим висотним акцентом; в - стабільна група з трьох дерев з кутовим висотним акцентом
Рисунок 35 - Регулярні групи меморіального характеру:
а - солітер плакучої форми на фоні каре із пірамідальної тополі і стриженого живоплоту; б - зелена стіна із стриженої туї з двома акцентами колоноподібної форми; в - каре із стриженого живоплоту з акцентом колоноподібної форми в центрі композиції; г - композиція з контрастним акцентом плакучої форми