Реферат Курсовая Конспект
Розрахунок пневматичної частини гальма - раздел Транспорт, ПРОЕКТУВАННЯ, ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМ ЛОКОМОТИВІВ Методичні вказівки до курсової роботи З дисципліни “Автоматичні гальма та безпеку рухові потягів” 6.1. Оцінка Загальної Годинної Витрати Повітря Компресорна Установка...
|
6.1. Оцінка загальної годинної витрати повітря
Компресорна установка локомотива повинна забезпечувати потреби потяга в стисненому повітрі при самих несприятливих умовах роботи гальмової мережі і найбільших витоках, що допускаються в ній.
Оцінка загальної годинної витрати повітря
Загальна годинна витрата повітря Qзаг складається з наступних витрат[1]: на гальмування Qгал, на витоки в гальмовій мережі Qвг, на витоки в головних резервуарах QГв і власні потреби локомотива Qлок.
Qзаг = Qгал + Qвг + QГв + Qлок, м3/год (6.1)
Дві останніх витрати для локомотивів, що забезпечують рух складів вагою 60000...65000 кН відповідно рівні 5,4 м3/год і 9,0 м3/год.
Qгал =10n, м3/год, (6.2)
де – зниження тиску в ГМ при регулювальних гальмуваннях (0,08...0,1 МПа);
п – число гальмувань за одну годину (п = 10);
– об’єм гальмівної мережі потяга, м3.
, м3, (6.3)
де VМ – об’єм магістрального повітропровода м3 (для 8-вісних вагонів – 0,0194 м3; 4- вісних піввагонів – 0,0128 м3; 4- вісних критих – 0,0137 м3; рефрижераторних – 0,020 м3; локомотива – 0,0317 м3);
VЗР – об’єм запасних резервуарів, м3 (для 8- вісних вагонів 0,135 м3, для 4- вісних вантажних усіх типів — 0,078 м3, для локомотива — 0,055 м3);
VРК, VЗК – обсяги робочих і золотникових камер ПP (прийняти по 0,006 м3 кожний).
Витрата повітря на витоки з гальмової системи потяга
QВГ = 1060, м3/год, (6.4)
де — припустиме зниження тиску в ГМ за одну хвилину (прийняти 0,02 МПа/хв).
В даний час щільність гальмової мережі у вантажних потягах перевіряється за часом зниження тиску в головному резервуарі локомотива на визначену величину (0,05 МПа), однак, норми щільності при цьому виходять з вищевказаних значень.
6.2. Розрахунок необхідної продуктивності компресорної установки й об’єму головного резервуара
Необхідну продуктивність компресорних установок[1] знаходять з виразу:
м3/хв, (6.5)
де – коефіцієнт, що враховує зупинки компресора для охолодження (=1,3...1,5) [9].
В даний час для вітчизняного рухомого складу випускаються компресорні установки різного типу і продуктивності. У дужках після типу компресора і QK0M зазначений об’єм циліндра високого стиску Кцвт і число цих циліндрів — mц для подальших розрахунків: КТ-б — 2,75 м3/хв (0,0029 м3 х 1); ВШ-0,6/10-1000 — 6,0 м3/хв (0,0027 м3 х 1); К-2 — 2,63 м3/хв (0,0015 м3 х 1); К-1 — 2,0 м3/хв (0,0012 м3 х 2).
Використовуючи ці дані і формули (6.1—6.5), необхідно провести розрахунки і вибрати визначений тип і кількість однакових компресорів для заданого потяга.
Орієнтовно обсяг головних резервуарів VГР вибирається з умови можливого відновлення нормального зарядного тиску в ГМ потяга (без зарядки ЗР і ПP) за рахунок використання перепаду тиску в ГР при непрацюючому компресорі [8]:
, м3 (6.6)
де ΔРМ – глибина розрядки ГМ при ПСГ (0,15...0,17 МПа);
ΔРгр – припустимий перепад тиску повітря в ГР тепловозів (0,1 МПа).
Для поліпшення умов охолодження стиснутого компресором повітря і розміщення ГР на локомотиві його розрахунковий об’єм набирають з декількох менших резервуарів, включених послідовно. За результатами розрахунку з урахуванням перспективного збільшення довжини потяга підбирають з округленням у більшу сторону об’єм і кількість ГР виходячи з наступних стандартних значень одиночних резервуарів, що випускаються промисловістю для рухомого складу: 0,17; 0,25; 0,29; 0,30; 0,36; 0,49 м3.
Правильність підбора об’єму ГР перевіряють по нерівності (7.7) виходячи з умови подачі повітря без помітної пульсації, що, при несприятливих режимах, може викликати відпуск гальм у потязі:
. (6.7)
При невиконанні даної умови необхідно збільшити об’єм ГР до необхідного або вибрати компресорну установку з іншими характеристиками.
6.3. Перевірка продуктивності компресорної установки й об’єму головних резервуарів
Дана перевірка виконується двічі по формулі (6.8) для випадків відпуску і зарядки гальм з урахуванням підзарядки ЗР за визначений час tвід рівний 4 хв. після ПСГ і 5 хв. після ЕГ для довгоскладових поїздів (400 осей) [1]. При цьому глибина розрядки ГМ ΔРМ відповідно приймається рівною 0,15-0,17 МПа і 0,53-0,55 МПа [6]:
, (6.8)
де QK0M – продуктивність компресорної установки, м3/хв;
ΔРрк – зниження тиску в робочих камерах ПP (0,05...0,06 МПа);
ΔРЗК– зниження тиску в золотникових камерах ПP (при ПСТ і ЭТ відповідно 0,15...0,17 МПа і 0,53...0,55 МПа);
Рзр – тиск у запасному резервуарі (0,53...0,55 МПа);
Р'зр – мінімальний тиск у ЗР при гальмуванні (0,4 МПа);
ΔРгр – перепад тиску, що допускається, у ГР (після ПСГ – 0,2 Мпа,
після ЭГ – 0,35 МПа).
Якщо хоча б один з розрахунків дає результат, більший отриманого в п. 6.2, необхідно повернутися до цього пункту і повторити всі подальші обчислення з компресорними установками необхідної результуючої продуктивності. У завершення зробити висновок про правильність підбора компресорних установок і головного резервуара для заданого потяга.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
М І Н І С Т Е Р С Т В О і н ф р а с т р у к т у р и У К Р А Ї Н И... Дніпропетровський національний університет...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Розрахунок пневматичної частини гальма
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов