Варіант 2 Характеристика вітчизняного заводу телевізорів

Велике вітчизняне радіотехнічне підприємство випускає телевізійну техніку, запасні частини до неї та супутні товари широкого вжитку. Крім цього, підприємство надає послуги, пов'язані "з основними видами діяльності: сервісне обслуговування проданої техніки, торгівля запасними частинами та послуги з ремонту та побутового обслуговування.

Завод оснащений вітчизняним та імпортним обладнанням загальною кількістю близько 4200 одиниць, що дає змогу випускати упродовж року до 50 тис. телевізорів базових моделей (з розміром кінескопа 51 см по діагоналі).

На головному заводі підприємства організовано складальне, механообробне та налагоджувальне виробництва, які характеризуються потоковими процесами із застосуванням конвеєрів, робототехнічних комплексів, верстатів з ЧПУ. Рівень технологічної оснащеності істотно відстає від міжнародних стандартів, ступінь спрацьованості техніки та устаткування наближається до 40 %. Особливістю організації виробництва є те, що елементна база та деякі готові модулі виготовляються та складаються на дочірніх підприємствах у Львівській та Закарпатській областях. Під час виробництва використовується до 55 % деталей та комплекту­ючих імпортного походження. Такий великий відсоток зумовлений необхідністю використання виключно імпортних кінескопів, оскільки їх вітчизняне виробництво занепало.

Кількість працівників на підприємстві становить близько 2,5 тис. чол., з них 1,8 тис. чол. -промислово-виробничий персонал. При заводі працюють кілька СКБ³, рівень розробок яких є доволі високим, однак їх впровадження обмежене через слабкість технологічного оснащення підприємства.

За часів СРСР підприємство мало постійний збут своєї продукції у всіх республіках Радянського Союзу та країнах РЕВ. Сьогодні через низьку конкурентоспроможність збут налагоджений лише на території Західної України та існують незначні експортні поставки до Росії та Білорусі. Істотним елементом структури продажів є торгівля запасними частинами та готовими модулями для телевізорів виробництва 1992-1994 рр., які досі експлуатуються.

Основними конкурентами підприємства є закордонні компанії, які виготовляють телевізори (Самсунг, Соні, Філіпс тощо) з організацією складального виробництва у країнах третього світу. Однак головною конкурентною перевагою вітчизняних телевізорів залишається їх ремонтопридатність.

Внаслідок нестачі обігових коштів, високих темпів зростання цін на матеріали та комплектуючі та конкуренції, що зростає, на підприємстві спостерігається значний спад виробництва. Так, за виробничої потужності 50 тис. телевізорів завод упродовж останніх років випускав близько 12 тис. телевізорів щороку.

Падіння обсягів збуту зумовлене, крім виробничо-технічних причин також і тим, що споживач втратив довіру до продукції вітчизняної радіотехнічної промисловості, яка до того ж почала програвати і цінову конкуренцію. За цих умов підприємство практично відмовилося від рекламних кампаній.

На підприємстві існує профспілкова організація, яка у міру своїх можливостей відстоює інтереси працівників заводу, турбується про їх оздоровлення та відпочинок. Підприємству належать кілька об'єктів санаторного типу, однак через зростання вартості путівок та

_³ СКБ - спеціальне конструкторське бюро. Ця структура займається конструкторськими розробками та проектуванням технічних пристроїв та елементів необхідних для підтримання та вдосконалення виробничо-технологічних процесів.

відсутність умов для надання відчутних профспілкових пільг працівники заводу користаються можливістю такого відпочинку неохоче.

Сьогодні підприємство діє як відкрите акціонерне товариство, частка трудового колекти­ву у власності якого становить близько 25 %. Дивіденди акціонерам виплачуються у "смішних" розмірах, фінансовий стан підприємства нестабільний і має тенденцію до погіршення. Утримувати техніку, яка простоює, дорого, пустуючі приміщення та території, які пустують, доводиться здавати в оренду за демпінговими цінами, оскільки вони не пристосовані для іншої діяльності.

Загалом підприємство потребує кардинальної реконструкції, оновлення основних виробничих фондів, а, можливо, і переорієнтації виробництва. Зовнішніх інвестицій очікувати не доводиться, оскільки Захід не зацікавлений у відродженні радіотехнічної галузі України, а вітчизняні інвестори не ризикуватимуть купувати підприємство, яке потопає.