ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКО ЕКОНОМЧНО ПОЛТИКИ

ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКО ЕКОНОМЧНО ПОЛТИКИ. Впроваджена В Ленним нова економчна полтика явище складне. В основ замна продрозкладки податком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу.

Тривалсть цих заходв визначалася часом снування багатоукладного господарства. Проте в неп була ще одна важлива грань запровадження вартсних, товарно-грошових вдносин безпосередньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд военно-комунстично модел соцалзму, яка склалася в роки громадянсько вйни. У цьому розумнн тривалсть непу не може лмтуватися рамками перехдного пероду вд капталзму до соцалзму. Хоч Ленн не встиг теоретично обгрунтувати новий погляд на соцалзм, у практичнй дяльност Радянського уряду з 1921р. було взято курс на вдмову вд вонно-комунстичних методв управлння пдпримствами, на замну х методами економчними, госпрозрахунковими.

Однак в практичнй сфер Ленн не встиг реалзувати вс задуми. Зокрема, залишилася на папер думка про те, що госпрозрахунков трести цлком вдповдають за беззбитковсть свох пдпримств, а збанкрутоввн пдпримства пдлягають закриттю. Ця дея основоположною в сучаснй економчнй реформ. В документ червневого 1987р. Пленуму ЦК КПРС вона сформульована таким чином держава не вдповда по зобовязанням пдпримств.

Нереалзований залишився законопроект про внесення в бюджет процентних вдрахувань з основних оборотних капталв госпрозрахункових треств. При Ленн, у жовтн 1922р Раднарком двч розглядав його, щоразу виносячи позитивний висновок. За розпорядженням Володимира ллча 10 квтня 1923р. Раднарком за поданням Каменева затвердив цей документ. Однак законопроект про процентн вдрахування з трествських капталв не знайшов у ньому мсця, що означало вдмову вд самофнансування треств повного госпрозрахунку.

Замсть плати за ресурси в бюджет почали вдраховувати промисловий податок, потм податок з обороту, тобто платеж, як не мали прямого звязку з результатами внутрпромислового господарювання. В них через вдхилення цн од вартост акумулювалися нагромадження нших галузей. Отже, з 1923р. оформилася залежнсть майбутнього розгортання промисловост ндустралзац вд бюджету. Цей принциповий вдступ вд леннсько економчно полтики вдбувся непомтно як для сучасникв, так для сторикв.

В обрисах соцалзму, що будувався, знову стали помтн вонно-комунстичн риси. Яскравим прикладом зростаючого в народному господарств впливу адмнстративного начала служить зовн непомтна трансформаця леннського плану кооперування населення. Лозунг колективзац сльського господарства залишився актуальним. Вдбувався поступовий процес одержавлення кооперативних обднань систем. Оскльки промисловсть посадили на бюджет, треба було вишукувати нов джерела бюджетних доходв.

Ще восени 1923р. вдновили горлчану монополю. В Ленн, як вдомо, був противником продажу спиртних напов. Намагаючись пояснити продаж горлки, Сталн вказав на таку причину Здобути необхдн оборотн кошти для розвитку нашо ндустр. При цьому вн додавав, що горлчана монополя, яка дала у 1927р. понад 500млн. Крб. доходу, тимчасовим заходом. Проте у 1930р. завдяки продажу спиртних напов бюджет одержав 2,6млрд а в 1934 - 6,8млрд. крб. Якщо промисловсть стала залежною вд бюджету, то сам бюджет попав у залежнсть вд горлки.

У травн 1922р. В Ленн запросив на посаду заступника наркома фнансв вдомого йому з часв пдплля здбного господарника М. К. Владимирова, який працював наркомом продовольства Украни. Перед ним ставилося конкретне завдання - зупинити нфляцю здйснити грошову реформу. Працвники Наркомфну справилися з дуже важким завданням. У жовтн 1922р. в обгу зявилися забезпечен золотом банквськ блети 10-карбованцево вартост, як через червоний колр купюри стали зватися червнцями.

У 1924р. знецнений держзнак вилучили з обгу, грошова реформа завершилася, перш парт червнцв зявилися на зарубжних валютних ринках. Та конвертована валюта виявилася незручною для командно-адмнстративно системи управлння. У 1926-1928рр. було здйснено заходи, щоб перетворити червоний карбованець у внутршню валюту i це дало можливсть покривати фнансов прориви найпростшим шляхом - за рахунок паперово-грошово емс. Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним джерелом доходв бюджету.

Ця роль завжди належала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Селянство сплачу держав не тльки звичайн податки, прям посередн, але воно ще переплачу на порвняно високих цнах на товари промисловост - це, по-перше, бльш або менш недоодержу на цнах на сльськогосподарськ продукти - це, по-друге. З приводу розриву в цнах, або, як тод казали, розхилу ножиць цн, у колективному кервництв парт розгорлися дискус. Л. Д. Троцький, Л. Б. Каменв. Г. Зиновв вважали, що з селян треба брати багато, аби забезпечити максимальн темпи розгортання промисловост надндустралзаця. Й. В. Сталн стояв за помрний розхил ножиць . нш члени колективного кервництва, що склалося у 1923 роц М Бухарн, О. 1. Риков М. П. Томський схилялися до введення вдновлювальних цн, як цлковито повертали селянам витрати на виробництво хлба. У кнцевому пдсумку група Бухарна пдтримала центристську позицю Стална.

Та селяни не давали на це згоди взимку 1927-1928 рокв практично припинили пдвезення хлба на ринки.

У кран спалахнула хлбозаготвельна криза. Вихавши у счн 1928 р. на хлбозаготвл до Сибру, Сталн у сер виступв перед партйними працвниками розгорнув програму з трьох пунктв - зажадати вд куркулв негайно здач всх надлишкв хлба за державними цнами, а на випадок вдмови - застосувати надзвичайн заходи конфскувати надлишки - у найближч 3-4 роки провести часткову колективзацю сльського господарства - услд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства.

Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн лише для вилучення готово продукц. З х допомогою неможливо було змусити селян-одноосбникв постйно виробляти товарний хлб. Ревзю курсу XV ззду ВКПб в соцалстичному будвництв Сталн по-всякому камуфлював. Замисливши в лютому 1928р. скасування непу, примусове обднання селян у колективн господарства накладання продрозкладки на колгоспи, Сталн на словах усе це заперечував Розмови про те, що ми нбито скасовумо неп, запроваджумо продрозкладку, розкуркулювання т. д контрреволюцйним базканням. Надал знову став уживатися тльки термн розкуркулення. У 1922р. В. I. Ленн пропонував задуматися над тим, як кооперувати, як обмежувати куркулв, не припиняючи зростання продуктивних сил. Отже, куркул не виключалися з числа учасникв кооперативного руху. На XVI конференц ВКПб при обговоренн доповд М Калнна про шляхи пднесення сльського господарства несподвано виникла дискуся про мсце куркуля в колективзованому сел. Секретар ЦК КПбУ П. П. Любченко вважав, що куркул можуть працювати в колгосп. нш висловлювалися за збереження куркульських господарств в урзаному вигляд за межами колгоспних масивв.

А в постанов ЦК ВКПб вд 5 счня 1930р. Про темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву ставилося завдання лквдувати куркуля як клас. При цьому куркульськими вважалися вс найзаможнш в даному населеному пункт господарства безвдносно до того, чи мали вони експлуататорськ ознаки. А нердко перед селянином-середняком поставала й нша дилема або вступати до колгоспу, або виступати противником колгоспу тому бути розкуркуленим. 1928 рiк - Рк великого перелому характеризуться не тльки переходом до суцльно колективзац селянських господарств при розкуркуленн х заможного прошарку, а й швидким згортанням ринку, наростанням в економц розподльчих, вонно-комунстичних рис. У мстах вдбувся перехд до нормовано торгвл. Призначен для села промтовари теж були вилучен з вльного продажу й увйшли до фонду отоварювання заготвель на контрактацйнй основ.

Контрактацйний договр з державою втратив характер добровльност.

Вдповдно до постанови ЦК ВКПб вд 26 серпня 1929р. Про основн пдсумки чергов завдання в галуз контрактац зернових посвв вн став розглядатись як засб органзац планового продуктообмну мж мстом селом. Як полтик Сталн володв магю слв. Непопулярн надзвичайн заходи вн завжди повязував тльки з куркульськими господарствами.

Лозунг лквдац куркульства як класу давав змогу цною висилки сотень тисяч селянських смей, оголошених куркульськими, змусити тих, хто залишився, вступати до колгоспв.

Здобувши абсолютний контроль над партю державою, Сталн негайно перейшов до авантюристично лвацько полтики стрибка в ндустралзац. Утруднень у фнансуванн каптального будвництва бльше не снувало, хоч через вдсутнсть справжнього госпрозрахунку промисловсть самостйно заробляла порвняно небагато.

З бюджету важка ндустря крани одержала в 192829р. 512млн. крб у 192930-1395млн у 1931-5737 в 1932р 9078млн. крб а всього за пятирчку - 16622 млн. Крб. при власних коштах 3371 млн. крб. Сльськогосподарське походження мали не лише вилучення з прибуткв села у форм податкв та ножиць цн, а й значна частина надходжень вд горлчано монопол та емс. Суцльна колективзаця села здйснювалася в мя прискорення промислового будвництва. Промисловсть фнансувалася пд план. Плановий прирст продукц було встановлено на 192930р. в розмр 32, на 1931 - 45, на 1932р 36. Саме такий вигляд мав у цифрах сталнський стрибок. Насправд, середньорчний прирст промислово продукц у 192933р.р. складав 15,7. Треба взяти до уваги на вартсн показники, як визначалися в незмнних цнах 192728р дуже вплинула нфляця у першй пятирчц нтенсивно оновлювалася продукця, а нов види включалися в статистичну звтнсть у поточних, пдвищених цнах. Виходить, що забезпечення високих темпв ндустралзац не потребувало таких жертв.

Директиви ззду розроблений на х основ перший пятирчний план становили цлком реальну надйну альтернативу сталнському стрибку . 1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV ззду парт про часткову колективзацю на добровльнй основ. Псля того, як опр групи Бухарна було зламано, перегляду цього ршення нщо не перешкоджало.

Механзм стрибка, складовий елемент якого становила суцльна колективзаця, було запущено. Село вступило в нову смугу розвитку, де кожний крок - невдомий. Найбльш труднощ виникли при опрацюванн внутршньо органзац селянського колективного господарства його непростих взамовдносин з оточуючим свтом. з трьох форм колгоспу селяни-середняки надавали перевагу товариствам спльного обробтку земл, де усуспльнювалися тльки основн земельн угддя, а з галузей сльськогосподарсько прац -рльництво.

Напередодн суцльно колективзац питома вага тсозв на Укран дорвнювала 74,5, артлей 22,6, а комун, де рвень усуспльнення засобв виробництва пдходив до максимуму лише 2,9. ЦК ВКПб у постанов вд 5 счня 1930р. Про темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву висунув завдання здйснити суцльну колективзацю в артльнй форм з перспективою дальшого зростання рвня усуспльнення.

Ще навесн 1928р. допускалося, що колгоспники можуть вльно розпоряджатися результатами сво прац зробити вибр мж субсидями та можливстю продати хлб на ринку. У рк великого перелому торгвлю хлбом на ринку було заборонено. Обмолочений хлб просто з колгоспних токв почали вивозити на зсипн пункти та елеватори.