КОМСЯ МОЛОТОВА В Д

КОМСЯ МОЛОТОВА В Д. Пдходимо до критичного пункту трагед 1933р. Чи був голод лише наслдком розрухи, наслдком, можливо, непередбачуваним для авторв економчно полтики, яка призвела до дезорганзац деградац сльськогосподарського виробництва Чи поглиблювався вн конкретними практичними дями на державному рвг Доводиться ствердно вдповдати як на перше, так на друге питання. безлч фактв, як незаперечно доводять злочинний характер дяльност надзвичайних комсй, надсланих Сталним у листопад 1932 р. до Харкова, Ростова-на-Дону Саратова з завданням взяти хлб за будь-яку цну. Надзвичайну комсю на Укран очолив Молотов.

Щоб виконати заготвельний план, комся повинна була взяти з селянського сектора 131 млн. пудв хлба. За три мсяц заготвель, з листопада 1932р. по счень 1933р. вона змогла вилучити тльки 89,5 млн. пудв. У наступн три мсяц лютий-квтень 1933 року в республку повернулося у вигляд насннво, фуражно продовольчо позичок 34,3 млн. пудв. Отже, фактично вилучили взимку 55,2 млн. пудв. Якщо розкласти цей хлб на 25 млн. сльських жителв, що проживали в республц на початок 1933р то на кожного припаде трохи бльше двох пудв. Спвставимо ту цифру з пврчним, до нового урожаю, продовольчим фондом сльського населення за дючими тод нормами по всм пудв на кожного, тобто 200 млн. пудв, 3 цього виплива, що припинення заготвель у жовтн 1932р. не вдвернуло б голоду.

Зрозумло й те, що хлбозаготвл за умов, коли на сел гостро не вистачало хлба до нового врожаю, були найстрахтлившим злочином Стална та його найближчих спвробтникв у партйно-державному кервництв.

Поста непросте запитання надзвичайна комся керувала, а дяли безпосередн виконавц - сотн й тисяч партйних, радянських, господарських працвникв.

Ц люди не могли не бачити на власн оч трагзму ситуац, що складалася. Чи були вони тльки гвинтиками бездушно державно машини Так, декотр робили карру, працювали не за страх, а за совсть. Проте бльше було таких, хто в мру свох сил, вдкрито чи приховано саботував вказвки з центру. Для порайонно розкладки хлбозаготвельних планв вимагалися дан про посвн площ врожайнсть.

Вдповдний документ пдписувався першими особами кервно районно ланки секретарем райпарткому, головою райвиконкому, головою районно контрольно комс, начальником райземвддлу начальником райвддлу ДПУ. Ця свордна кругова порука мала на мет перешкодити подач занижених даних. все ж районн працвники мали мужнсть колективно взувати фальсифкован дан, щоб послабити тягар продрозкладки. У 1931р. псля переврки районних вдомостей хлбозаготвельн плани стотно збльшилися в 153 районах тод на Укран снувало близько 400 районв.

Для 1932р. так узагальнююч дан невдом однак, свдчення Стална про те, що саботаж хлбозаготвель набув повсюдного характеру. На счневому 1933р. обднаному Пленум ЦК ЦКК ВКПб вн з убивчою роню говорив Наш сльськ комунсти, принаймн бльшсть з них стали боятися того, що селяни не догадаються придержати хлб для вивозу його потм на ринок по лн колгоспно торгвл, чого доброго, взьмуть та й здадуть увесь свй хлб на елеватори. Немало кервникв пд власну вдповдальнсть припиняли вивозити хлб, тому що це були не товарн, а продовольч запаси.

Заяви мсцевих кервникв на адресу надзвичайно комс про вдсутнсть резервв залишалися безрезультатними. Щоб придушити опр вивозу хлба з голодуючо мсцевост, надзвичайна комся широко застосовувала репрес. У листопад 1932 р. при Наркомат юстиц УРСР в областях утворили спецальн групи, цлодобово повязан з хлбозаготвельними органами. Комся Молотова не приймала власних постанов, а дяла вд мен партйно-державного кервництва республки. Дяльнсть розпочалася з прийняттям постанов ЦК КПбУ вд 18 листопада РНК УРСР вд 20 листопада 1932р майже дентичних за змстом пд однаковою назвою - Про заходи по посиленню хлбозаготвель. Постановами передбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали авансування колгоспникв понад встановлену норму 15 вд фактичного обмолоту, мають органзувати повернення незаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв мясом, картоплею та ншими продовольчими продуктами - на випадок вдсутност запасв зерна колгоспникв та одноосбникв - боржникв по хлбозаготвлях.

Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колгоспах натуральн фонди - насннвий, продовольчий фуражний.

Цей пункт мав застереження вдносно вилучення насннвих фондв тльки з санкц облвиконкомв у кожному окремому випадку. Подальш под показали, що його внесли до тексту постанови з нцативи кервникв республки. На додаток до цього застереження, якого могли не зрозумти надто старанн мсцев працвники, Полтбюро ЦК КПбУ 29 листопада прийняло постанову, розслану обкомам райкомам у форм нструктивного листа за пдписом С. В. Косора.

В ньому зазначалося Просто механчно вивозити вс фонди в хлбозаготвлю зовсм неправильним неприпустимим. Особливо це неправильно стосовно до насннвого фонду. Вилучення колгоспних фондв та х переврка повинн здйснюватися не огульно, не повсюдно Вивз хоча б частини посвного матералу повинен допускатися тльки в особливо виняткових випадках з дозволу обкомв парт. Останньо декади грудня на Украну прихав Каганович - обстежити хд хлбозаготвель.

Вн повдомив, що ЦК ВКПб скасував постанову ЦК КПбУ вд 18 листопада про невивз насннвих фондв як ршення, що послаблю наш позиц в боротьб за хлб. ЦК КПбУ змушений був вдкликати нструктивний лист вд 29 листопада. Патологчна жорстоксть, виявлена в ход хлбозаготвель на Укран Молотовим Кагановичем, пдхльостувалася безпосередньо Сталним.

Села, як мали особливо велику заборговансть по хлбозаготвлях, заносилися на чорну дошку. Статут чорно дошки означав фактичну блокаду селяни позбавлялися права на визд, якщо в сел не було продовольчих запасв, люди гинули голодною смертю. Пд виглядом перешкодити незаконнй торгвл хлбом на ринку, комся Молотова перевела на блокадне становище всю Украну. Лише з 15 грудня 1932р. було дозволено продавати гас, срники та нш промтовари у селах, за винятком 82 районв пяти областей, як найбльше заборгували по хлбозаготвлях.

Якою мрою голод був повязаний з експортом хлба немало людей, як вважають експорт причиною його. Однак тут бльш складн причинно-наслдков звязки. В основ х - продрозкладка. Вилучення максимально клькост колгоспного хлба методами продрозкладки на перших порах докорнно полпшило непросту ситуацю в зовншнй торгвл. Якраз у цей час почалася свтова криза, що з особливою силою вдарило по радянськй зовншнй торгвл. Цни на сировину, що вивозилася, впали значно нижче, нж цни на устаткування, що ввозилося.

Отже, треба було експортувати значно бльше сировини, щоб одержати ту саму валютну виручку. Продрозкладка спочатку дала можливсть збльшити експорт зернових. Воднораз продрозкладка, викликаючи прогресуючий паралч сльськогосподарського виробництва, рзко зменшила, в кнцевому пдсумку, експортн ресурси. У 1932 р. було вивезено 107,9 млн пудв, у 1933-му 105,3 млн пудв хлба2. При цьому в 1932 р. вивозили хлб переважно в першй половин року, а в 1933 у другй, коли визрв новий урожай.

Не пдляга, проте, сумнву, що за наявност запасв зерна в другй половин 1932 р. в першй половин 1933-го Сталн продовжив би експорт. Адже в невеликих клькостях зерно експортних кондицй заготовляли вивозили. Методи заготвель, як регулярно, протягом трьох мсяцв, практикувала молотовська комся на всй територ Украни, ранше зустрчалися тльки як окрем випадки. Навть за умов жорстких заготвель 1930-1931рр. так методи розглядалися як лвацьк перегини тягли за собою виключення з парт. Хлбозаготвл продовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду.

Практично на всй територ Украни в сльськй мсцевост тод вже не снувало скльки-небудь великих запасв продовольства. Розбравшись в обстановц, П. П. Постишев спромгся переконати Стална в необхдност припинити вилучення хлба. Йому вдалося також вирвати у Стална згоду залишити в областях заготовлене псля 1 лютого зерно для харчування голодуючих вд 9 тисяч пудв у Внницькй област до 150 тисяч у Харквськй, а всього 330 тисяч пудв. Вилучення насннвого фонду в рахунок виконання хлбозаготвельного плану створило нову проблему.

Треба було готуватися до свби, а Донецька область мала тльки 21 вд потрбно клькост насння, Одеська 14, Днпропетровська 10. У пвнчних областях становище з посвним матералом було дещо кращим. Аняко над на державну допомогу не снувало. Ще 23 вересня 1932р. Сталн провв постанову РНК СРСР ЦК ВКПб, текст яко заслугову бути наведеним повнстю. Ряд мсцевих органзацй звергаються в РНК ЦК за насннвою позичкою для радгоспв колгоспв.

Оскльки урожай цього року е задовльним, а урядом встановлено для колгоспв зменшений план державних хлбозаготвель, який повинен бути виконаний повнстю, РНК ЦК постановляють 1. Вдхилити вс пропозиц про видачу насннво позички. 2. Попередити, що в поточному роц н радгоспам, н колгоспам наснпозичка не буде видаватися н для озимого, н для ярового посву. Наведену постанову можна вважати ункальною в тому розумнн, що в нй нема жодного позитивного твердження.

По сут, форма партйно-урядово постанови була використана для простого попередження про недоцльнсть будь-яких прохань видати позичку. Прагнучи знайти вихд з глухого кута, Постишев 4 лютого у виступ на партйному актив Харквщини заявив, що збирати насння доведеться методами хлбозаготвель. У Запоржж М. М. Хатавич закликав партйний актив переконати селян, як мали деяк запаси зерна, передати х у позичку свому колгоспу. Повна безвихдь ситуац змусила на Днпропетровщин звернутися до абсолютно неморального заходу - нагороди за донос.

Кожний, хто вказував, де сусд хова зерно, одержував вд 10 до 15 виявленого як премю. 17 лютого цей досвд поширився на всю республку у форм спецально урядово постанови. Насннва проблема вдйшла на другий план псля того, як Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКПб про видлення Укран позички в розмр 20 млн. пудв зерна. Фактично, телеграфний дозвл на використання розмщених у республц державних запасв хлба для харчування голодуючих у розмр 3 млн. пудв надйшов 19 лютого.

Всього до кнця квтня республка одержала 22,9 млн. пудв насннво позички, 6,3 млн. пудв фуражно позички, 4,7 млн. пудв продовольчо позички 400 тисяч пудв продовольчо допомоги.