ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ

ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ. Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики вонного комунзму. Початок форсовано колективзац збгся з фактичною забороною торгвл введенням практики планових завдань щодо здавання держав хлба та нших сльськогосподарських продуктв з розкладкою плану по кожному селу, колективному або ндивдуальному господарству. Проте розкладка виявилася ефективною тльки наступного року, коли кльксть колгоспв зросла, а невиконання плану стало каратися розкуркуленням.

З лта 1930р. поширилася практика твердих завдань щодо здач всх лишкв. Поставки товарно продукц держав оголошувалися для колгоспв першою заповддю. Цна була заниженою, а через нфляцю незабаром стала взагал символчною. Що ж до обсягв, то тут панувала невизначенсть. Держава не вступала у податков вдносини з колгоспами, за яких наперед визначалася частка продукц, що пдлягала передач хлбозаготвельним органам. За винятком насннвого, продовольчого фуражного фондв хлб мав надходити лише держав. Повернення до непопулярного вонного комунзму термнологчне маскувалося.

Методи вонно-комунстичного штурму було названо новим етапом непу. Поняття продрозкладка замнювалося поширеним термном план. Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. Украна одержала непоганий урожай. Напередодн жнив зробили орнтовний пдрахунок 1 355млн. пудв. На 23,5млн. чоловк сльського населення треба було утворити продовольчий фонд з розрахунку по 16 пудв на людину - 376млн. пудв. Посвний, фуражний страховий фонди складали 515млн. пудв, резервний - 35млн. Виходячи з цих нескладних пдрахункв, хлбозаготвельний план визначився в 430млн. пудв. Потм його збльшили до 440млн 472млн нарешт, до 490млн. пудв. До 1 червня 1931р. заготвл з урожаю 1930р. дйшли до 477млн. пудв проти 310млн. за попереднй сезон. Було здано по 4,7 центнера з гектара - рекордний показник товарност за вс роки Радянсько влади.

Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити стрибок ндустралзац.

У звтнй доповд. ЦК ВКПб XVI ззду парт Сталн заявив, що зернову проблему ми вже розвязумо в основному з успхом. Селян результати першого року суцльно колективзац привели в шоковий стан. Ринок зникав. Грош втрачали свою купвельну спроможнсть. Фонд отоварення заготвель був мзерний, а заробтки в громадському господарств - злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розраховувати в основному на присадибну длянку. Проте кльксть колгоспв зростала. Псля березня 1930р. адмнстративний тиск на одноосбникв став вважатися перегином.

Це не означа, що колективзаця втратила примусовий характер. Господарювати ндивдуально ставало дедал важче одноосбникв розкуркулювали, обкладали твердим завданням та високими податками, тод як колгоспники одержували податков пльги. До кнця 1932р. на Укран колективзували майже 70 селянських господарств з охопленням понад 80 посвних площ. Не менш високого рвня колективзац досягнули в нших зернових районах. Колективзаця супроводжувалася експропрацю заможного прошарку селянства руйнуванням розвинуто системи сльськогосподарсько кооперац.

Продрозкладка вела до швидкого розростання кризових явищ. Найстотншим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цлковита незацкавленсть селян у розвитку громадського господарства, хн пряме небажання працювати. За завданням ЦК КПбУ на початку 1933р. обстежили 340 колгоспв рзних районв Украни. Зясувалося 19 працездатних колгоспникв за рк не заробили жодного трудодня, а З0 одержали вд 1 до 50 трудоднв.

Одна з причин таких показникв була проблема управлння. У дрбнотоварному виробництв тако проблеми взагал не снувало. А в колективзованих районах сльське господарство втрачало еластичнсть, властиву дрбному виробництву. Економчн результати колгоспв радгоспв прямо залежали вд якост кервництва, планування, органзац виробництва, облку оплати прац. До початку суцльно колективзац в колгоспах панувала поденщина . нод доходи розподлялися по дцям або клькост робтникв у см. У 1932 роц переважна бльшсть колгоспв перейшла до органзац прац за трудоднями, як давали змогу враховувати не тльки кльксн, а й яксн результати роботи.

Проте в самому порядку нарахування х снувало багато недолкв. Один з найсерйознших - дискримнаця прац польових працвникв, викликана насамперед бюрократизацю управлнсько сфери через вдсутнсть справд демократичних норм у примрному Статут сльськогосподарсько артл. За першу половину 1932р. в колгосп м, Ворошилова с. Кримка Одесько област на польових працвникв припало тльки 800 трудоднв з 2700, а в колгосп м. XVI партззду с. Дерюгн Брд то ж област - 4 тисяч з 13300. Бльшсть трудоднв заробив управлнський та обслуговуючий персонал.

У 1930 1931 роках у колгоспах створювалися тимчасов бригади - на перод сльськогосподарсько кампан. Непостйний склад бригад незакрпленсть робочо худоби, реманенту, земельних длянок тягли за собою знеосблення зрвнялвку. У постанов ЦК ВКПб вд 4 лютого 1932р. Про чергов заходи по органзацйно-господарському змцненню колгоспв було визначено, що в основу органзац прац треба покласти постйну виробничу бригаду з незмнним складом працюючих, за якою б закрплювалися земельн длянки засоби прац. Ц рекомендац не виконувалися.

Бюрократичн методи кервництва колгоспами були неминуч за умов розкладки вдриву безпосереднх виробникв вд засобв виробництва. Вони сильно позначалися на результатах господарювання. Одержуючи з районв посвн плани, колгоспники опинялися в становищ агрикультурних хижакв тому, що були змушен виконувати неспроможн вказвки, що йдуть не вд життя, а вд паперу.

Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, а також за свою органзацйною структурою партйн органзац не стояли на належнй висот. Нечисленнсть сльсько парторганзац специфка складу переважали члени парт, як займали кервн посади, а також агрономи, лкар, вчител та нш спецалсти перешкоджали переходу вд територального до виробничого принципу в побудов. А життя вимагало розвязати питання про органзацю партйного осередку безпосередньо в колгосп.

Щоправда, кльксть сльських членв парт швидко зростала. Так, селян, прийнятих до лав КПбУ, збльшилося з 4 тисяч у 1929р. до 39,6 тисяч у 1932-му. Проте сльськ осередки не виросли кльксно адекватно прийому. По-перше, серед них процент виключених з парт пд час чистки 1929-1930рр. складав 16,2 по виробничих осередках мста - 8,8. По-друге, полтичний рвень нового поповнення був низький. До того ж масовий прийом погршив пропорц мж членами кандидатами парт. На початок 1932р. сльська партйна органзаця Украни на дв третини складалася з кандидатв. У лютому 1931р. ЦК парт прийняв Положення про осередок ВКПб у колгоспах. Вдповдно до нього сльськ осередки в районах суцльно колективзац обовязково мали бути перетворен на колгоспн.

Однак приблизно з 30 тисяч самостйн осередки мали тльки 4767 колгоспв. Не маючи можливост спиратися на сльськ осередки при розвязанн питань виробничого характеру, районн комтети парт дяли через уповноважених, котр вижджали на села проводити чергову кампаню. У доколгоспному сел такий метод роботи себе виправдав, але в нових умовах вн став явно неефективним.

Вдрив безпосереднх виробникв вд засобв виробництва вдсував на заднй план вковий досвд селянського господарювання, а методи колективно органзац прац не могли бути засвон без допомоги ззовн, з боку робтничого класу. Життя показало найкраща органзацйна форма участ робтникв у налагодженн колективних методв господарювання на сел - державн машинно-тракторн станц.

Можна сказати, що МТС являли собою нтегральним елемент колгоспного ладу, без якого колективне господарювання на сел снувати не могло, х мережа швидко розвивалася. Активно впливати на органзацйно-господарське змцнення колгоспв МТС ще не могли. У першй пятирчц розвязувалися питання, повязан з формуванням трудових колективв, одержанням, розмщенням освонням технки, налагодженням виробничих звязкв з колгоспами. На вдмну вд нших районв крани на становищ в сльському господарств Украни дуже позначилася чехарда з адмнстративно-територальним подлом.

XVI ззд парт виршив спростити систему управлння за рахунок лквдац окружно ланки. Проте на Укран областей тод не снувало. Замсть того, щоб утворити х шляхом укрупнення округв, ршення ззду тут виконали буквально. В результат виникла дволанкова система управлння центр-район. З вересня 1930р. територю УРСР розподлили на 503 адмнстративн одиниц, якими керували безпосередньо з Харкова Молдавську АРСР, 18 мст центрального пдпорядкування 484 сльськ райони.

Управляти такою клькстю районв а одного центру було неможливо. 3 лютого по жовтень 1932р. в республц вдбувався непростий процес органзац областей. Апарат обласних органзацй тльки формувався ситуацю на мсцях не володв, тод коли обтяжлив для центру прям звязки з сотнями районв фактично припинилися. При аналз причин дезорганзац колгоспного виробництва не можна вдкидати неготовност основно маси колгоспникв до колективно прац. все ж безуспшнсть спроб реалзувати в масовому масштаб заходи щодо органзацйно-господарського змцнення колгоспв, як добре себе зарекомендували в передових артлях, пояснювалася, насамперед, не особливостями селянсько психолог, а руйнвним впливом продрозкладки.

З одного боку, селяни не могли почувати себе господарями у власному колгосп, тому що вироблена колективною працею продукця не ставала власнстю колективу. З ншого боку, вони знали, що колгоспи утворен шляхом обднання хнх власних засобв виробництва. Колзя розвязувалася просто колгоспники починали забирати продукцю, вироблену в громадському господарств, до оприбуткування вивозу.

Так д квалфкувалися як краджка. За свдченням М. М, Хатавича, у 1932р. краджками займалися вд 85 до 90 колгоспникв. Крали, щоб забезпечити себе продуктами харчування або щось заробити продажею. На ринку, який снував практично нелегально, цни на продукцю сльського господарства до кнця першо пятирчки зросли в 30 разв. Зрозумло, що для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв не снувало питання, чи здати вироблену продукцю держав за цнами, що майже не змнилися з 1927-1928рр чи зробити спробу реалзувати на ринку.

Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинами, як змушували колгоспникв красти власну продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шлях репресй. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу з боку куркуля, який нбито органзовував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспв, виконанню ними державних завдань. 22 серпня 1932 р. ВЦВК РНК СРСР прийняли постанову Про боротьбу з спекуляцю. Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р коли в колгоспи обдналася бльшсть сльського населення Украни.

Однак дезорганзаця деградаця громадського виробництва колгоспв не позначилася на поставках держав х стягували залзною рукою. Зате рвень життя колгоспникв, який залежав вд залишкового принципу оплати прац поставки держав - перша заповдь, катастрофчне знижувався. Уже в перш мсяц 1932р. в багатьох сльських районах вичерпалися запаси продовольства, насамперед хлба. Над колгоспниками зависла загроза голоду.

Справд, в сльському господарств Украни спостергався катастрофчний стан. Посвна кампаня затяглася до кнця червня все ж недосяли понад 2млн. гектарв, вдведен пд чорний пар площ перетворилися на розсадник бурянв. Через те, що просапних культур не обробляли, частина посвв загинула. На площах, що халишилися, урожай був невисокий, незважаючи на задовльн погодн умови.

Ряд районв, особливо в пвденнй степовй смуз, залишили в 1932р. на полях до половини врожаю не збраним, не вивезеним або втраченим пд час обмолоту. На Третй конференц КПбУ доповдач промовц вказували на те, що в ход хлбозаготвель 1931р. на кервн кадри районв сл здйснювався величезний адмнстративний тиск - аж до зняття з поств, виключення з парт, вддач пд суд за невиконання плану. А сам плани були нестабльн.

Нердко з колгоспв, як перевиконали сво зобовязання, вивозився насннвий фонд для виконання зустрчних планв. Основна вада заготвель в резолюц конференц характеризувалася чтко План хлбозаготвель розверстано на райони колгоспи проводили його не органзованим порядком, а за принципом зрвнялвки, проводили механчно, незважаючи на стан кожного окремого району, кожного окремого колгоспу. У присутност трьох членв Полтбюро ЦК ВКПб - Л. М. Кагановича, С. В. Косора, В. М. Молотова, а також двох кандидатв у члени Полтбюро - Г Петровського В. Я. Чубаря на Третй конференц КПбУ було пддано принциповй критиц докорнний недолк полтики хлбозаготвель-розкладку.

Та на вдмну вд 1929р коли Сталн визнав факт лвацьких перекручень у ход колективзац тимчасово вдступив, у 1932р. вн продовжував, не рахуючись з будь-якими аргументами, вдстоювати економчно хибну полтичне небезпечну систему продрозкладки. диним для 1932 року нововведенням у взамостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку.

Отже, зроблена з вонно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продуктообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспроможною. Але торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15 счня 1933р. Сталн слпо врив у двсть обовязкових постанов, незалежно вд того, чи вдповдають вони реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розвязати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКПб вд 5 липня 1932р. Про збиральну кампаню 1932р. висувалася вимога запроваджувати скиртування свочасно скошений заскиртований хлб мг тривалий час збергатися в пол. З метою заохочення колгоспникв дозволялося вже при обмолот видавати аванси в рахунок натурально частини доходв у обсяз 10-15 фактично обмолоченого хлба. Проте в селянськй практиц робота за десятий снп нколи не вважалася вигдною, а на додаткову видачу хлба взимку вже нхто не розраховував.

Усе ж 1932р. було заскиртовано бльше скошеного хлба, нж у попередн роки. Втрати вд обсипання зменшилися.

Зате тривале збергання хлба в пол викликало масове розмноження гризунв. Вдповдно до постанови РНК СРСР ЦК ВКПб вд 6 липня 1932р. план хлбозаготвель по селянському сектору Украни з врожаю 1932р. встановили зменшений - 356млн. пудв. Потм цей план трич скорочували, вдповдно до реального становища в сльському господарств. На 1 листопада остаточн зобовязання Украни становили 267млн. пудв. Пробн обмолоти свдчили на колгоспних ланах визрва в цлому непоганий урожай - в середньому 7,2 центнера з гектара проти 8,3 центнера у 1931р. 10,2 центнера у 1930-му. Неврожайним був рк тльки в деяких пвденних районах республки.

У 1930 р. селянський сектор здав держав 393млн а в 1931-395млн. пудв хлба. На такому фон план у 267млн. пудв здавався здйсненним. Та не слд забувати, що колгоспне виробництво розхитувалося продрозкладкою третй рк. Це знаходило конкретне виявлення в дедал зростаючих втратах продукц. Узагальнен дан про втрати за 1931р. у масштаб республки було названо на Третй конференц КПбУ. Як вважали П. П. Любченко Г Петровський, втрати хлба пд час жнив за найбльш скромними пдрахунками, додавав Петровський у дапазон 100-150 млн пудв. С. В. Косор називав цифру 120-150 млн. О. Г. Шлхтер - 150млн М. О. Скрипник - близько 200млн. пудв. Не претендуючи на точнсть, ц цифри дають уявлення про масштаби втрат до половини рчного продовольчого фонду сльського населення.

У 1932 роц втрати врожаю позначилися вже не тльки на життвому рвн колгоспникв, а й на хлбозаготвлях.

До 1 листопада вд селянського сектора Украни надйшло лише 136млн. пудв хлба. Мляво вдбувалися заготвл в нших регонах крани. Централзован ресурси хлба та нших видв продовольства швидко танули. Це викликало скорочення без того низьких норм видач продуктв за картками для робтникв та службовцв. Рзко зменшився хлбний експорт, що призвело до майже десятикратного збльшення дефциту зовншньоторговельного балансу порвняно з 1929р. Зростання короткостроково заборгованост обумовило появу на захдних валютних ринках чорно брж радянських векселв.

Прострочення платежв загрожувала непередбаченими наслдками, з поточних рахункв нод доводилося розплачуватися валютою, одержаною вд продажу нацональних художнх цнностей. Саме тод з головних музев крани назавжди пшли за кордон сотн творв великих художникв, у тому числ Рембрандта Тцана.