Таблиця 2.9 - раздел Философия, ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ Граф-Схема “Українська Мова. Вступ”, 5-Й Клас
...
Граф-схема “Українська мова. Вступ”, 5-й клас
| |
| |  |
| |
| 2.1
| 2.2
| 2.3
| 3.1
| 3.2
| 3.3
| 4.1
| 4.2
| 5.1
| 5.2
| 5.3
|
| | Основні науки про мову.
Вправність.
| Словосполучення і речення. Головні і другорядні члени речення.
Розмежування.
| Звертання, вставні слова, словосполучення, речення.
Ускладнення.
| Складне речення. Пряма мова. Діалог.
Висловлювання..
| Звуки мови. Звуки на письмі.
Вимова.
| Вимова і написання голосних і приголосних
Інтонування.
| Вживання м'якого знака, апострофа. Подвоєння, подовження.
Написання
| Спільно-кореневі слова. Значущі частини слова
Особливість.
| Чергування звуків. Написання префіксів
Відмінність.
| Основні способи словотворення. Написання складних слів.
Значущість.
| Зміни приголосних при словотворі.
Оригінальність
| Лексикологія. Культура мовлення.
Цінності.
|
| | 10/15
| 12/18
| 14/21
| 10/15
| 12/18
| 14/21
| 14/21
| 8/12
| 10/15
| ЇО/15
| 8/12
| 14/21
|
| Ч-Е
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| У-М
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| З-П
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| К-С
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| А-П
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| С-У
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| К-Р
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Д-Е
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Рекомендації
| Переказ
| Вимоги до спілкування
| Вибірковий переказ, КР№1
| Твір-опис за картиною
| Твір-опис за-спостереження
| КР№2
| Переказ-роздум
| Твір-роздум
| Тест, КР№3
| Замітка в газету
| Ділові папери
| КР №4
|
| Примітки
| Повторення за 1-4 клас
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Узагальнення, систематизація
|
Проблемно-модульна система підручникотворення перебуває на початковому етапі становлення, коли є її певне концептуально-теоретичне та освітньо-експериментальне обгрунтування, але бракує технічно-засобового і видавничо-поліграфічного забезпечення.
4. Щоб реалізувати комплексні дидактичні цілі, забезпечити повноцінний самоосвітній розвиток учня, його самовдосконалення, самовираження, кожному учневі потрібно мати особисту програму самореалізації. Ці програми забезпечують адаптацію освітнього змісту до особистісних потреб та індивідуальності учня. Вони дають змогу організувати зміст середньої освіти як найвище досягнення нації і людства, їх створення дасть можливість відстежити навчальну грамотність або навчальну компетентність учнів, їхню соціалізацію, духовне та інтелектуальне зростання. Це - засіб розвитку самоповаги і самореалізації особистості учня.
Програми саморозвитку повинні бути диференційовані щодо індивідуальних здібностей учнів. Для слабких учнів - це може бути програма самоповаги, для вікової норми- програма самоствердження, а для обдарованих - програма самореалізації.
5. Логічним завершенням модульно-розвивального процесу є створення сценарію модульних занять. На відміну від план-конспекту уроку, в якому відображено його хід та зміст навчальних вправ, сценарій відображає розвивальну міжсуб'єктну взаємодію вчителя і учня та фіксує композиційний план, психолого-педагогічне і методично-засобове наповнення навчання. Сценарій - науковий опис повного циклу навчальних занять від установки і мотивації до контрольної рефлексії, тобто багаторазовий перебіг розвивальної взаємодії від зав'язки через розвиток освітніх подій до кульмінації, а від неї до розв 'язання навчальної проблемної ситуації. Сценарій модульно-розвивальних занять забезпечує психологічне пристосування освітнього змісту до особливостей модульно-розвивального процесу. Його метою є опис драматичного перебігу цілісного модульно-розвивального процесу за класичною схемою "зав'язка" - "кульмінація" - "розв'язка", неперервна і творча розвивальна взаємодія вчителя з учнями.
Завдяки пропонованому програмово-методичному забезпеченню модульно-розвивальна система створює передумови для прискореного психологічного розвитку особистості учня (почуття, думки, моральність, духовність тощо). Чільне місце у системі приділяється також підготовці підростаючого покоління до соціально плідного життя, оскільки кожний учасник навчання є не тільки добувачем наукового знання, а й носієм кращих соціальних норм і культурних цінностей.
6. Наукове проектування психолого - педагогічного змісту етапів навчального модуля
Модульно-розвивальна система навчання сприяє психосоціальному зростанню вчителів і учнів, оскільки на технологічному рівні навчального модуля (7-8 етапів) відбувається поетапне і рівноцінне взаємодоповнення інформаційно-пізнавальних, нормативно-регуляційних, ціннісно-особистісних структур ментального досвіду учасників навчального процесу. Готуючись до модульних занять, на етапі наукового проектування, учитель повинен спочатку мислєннєво, а потім за допомогою тексту, описати як він буде реалізовувати, психолого-педагогічний зміст. Дана таблиця (див. Табл. 2.10 ) є нормативно-інструктивною, що допомагає вчителеві оптимально підібрати дидактичні, розвивальні та виховні завдання, форми, методи і прийоми розвивальної активності учнів на кожному етапі навчального модуля, що забезпечує поступальний психосоціальний розвиток особистості.
Таким чином, реалізуючи психолого-педагогічний зміст на заняттях, закладаючи його при проектуванні компонентів програмово-методичного забезпечення МРН (граф-схеми навчальних курсів, наукові проекти навчального модуля, розвивальні міні-підручники, сценарії модульних занять) учитель змінює стосунки з учнями на більш відкриті, демократичні, партнерські. Вчитель за таким характером навчання є консультантом, наставником, інструктором. Зрозуміло, що учні почувають себе розкутими, відкритими, вільними. Водночас учням надається можливість навчатися у обраному темпоритмі, на певному рівні утруднення, самостійно засвоювати певні порції змісту навчання.
Таблиця 2. 10
Проектування психолого-педагогїчного змісту цілісного навчального модуля
| Етапи навчального модуля
| Імовірне поле проектованого психолого-педагогічного змісту навчального модуля
|
| Чуттєво-естетичний (нульовий)
| Формування позитивних емоцій, зосередження уваги учнів на найцікавіших фактах конкретної науки чи певної сфери соціально-культурного досвіду. Налаштовування на розуміння та успіх. Створення ситуацій здивування, захоплення, використовуючи події, ситуації, факти невідомі для учнів. Привернути увагу до своєї особи. Діяти на органи чуття, використовуючи музичне оформлення, цікаві досліди, ігрові та сценічні моменти.
|
| Установчо –
мотиваційний
| Визначення близьких, віддалених перспектив учіння, постановка нових навчально-виховних цілей; стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності; актуалізація мотиваційних резервів учня; створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем; відчуття учнем власної компетентності; внутрішнє включення вчителя і учня в ситуацію вільного вибору; позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей; введення учнів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле; формування внутрішньої мотивації учня; привернення уваги учнів до змістового модуля; доведеність актуальності виучуваного матеріалу; емоційна насиченість пізнавальної активності учнів: усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно-пошукового поля; пред'явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності; попередня самостійна робота учня, в т.ч. випереджальні домашні завдання, досліди тощо.
|
| Змістово –
пошуковий
| Мінімізація теоретичного матеріалу теми, ґрунтовна психологічна готовність учителя і учня до спільного пошуку нового знання; актуалізація опорних знань і відшукання їхніх зв'язків з невідомими знаннями; формування і переборення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій, що функціонують на основі єдиної навчальної проблемної ситуації; зіткнення учнів з особистісною невизначеністю, інтелектуальним утрудненням, смисловими суперечностями та їх емоційно-психологічне переживання; створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій вчителя й учня; змістовість і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів; висунення системи гіпотез; забезпечення найкращих умов для оперативного виникнення тих чи інших джерел внутрішньої проблемності згідно з віковими особливостями учнів; взаємозв'язок, достатність різних проблемно-діалогічних форм пошукового мислительного процесу вчителя і моделювання продуктивних пауз учня; вибір оптимальних рівнів вирішення учнями проблемних завдань залежно від інтелектуально-вольових можливостей учнів; розкриття загальної логіки і системи доведень.
|
| Оцінювально –
смисловий
| Система завдань для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу, рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку; осмислення фундаментальних залежностей як суті закону, поняття, теорії; оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань; корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією; проміжна рефлексія учителем правильності форм і методів результативності навчання; стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності; визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового змісту виучуваного; актуалізація соціально-нормативних труднощів і суперечностей як невідповідність між теоретичними знаннями і потребами їх практичного використання.
|
| Адаптивно –
перетворювальний
| Система вправ для вироблення вмінь і навичок; диференціація навчальних завдань, форм і методів навчальної діяльності для практичного використання знань; застосування здобутих теоретичних знань у типових і нетипових умовах: моделювання регуляційно-вольових зусиль учнів під час проходження навчальних програм, реалізації технологій, адаптації методик; відпрацювання інваріантних способів навчальної діяльності; творче перенесення знань у нові умови діяльності; взаємооцінювання засвоєних знань і вироблених умінь учнями; пошук можливостей конструктивного застосування теоретичних знань на практиці; проведення експериментів за окремими інструкціями, схемами, програмами; осмислення ефективності різних форм діяльності в нетипових ситуаціях; організація здобутих знань як нормативних (алгоритми, інструкції, технології тощо).
|
| Системно –
узагальнювальний
| Актуалізація ментального досвіду школярів; формування ціннісно-естетичного ставлення до здобутих знань і норм; уміння визначити місце теми у загальному змісті навчального курсу та освіти в цілому; тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями; встановлення зв'язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез); структурування виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв'язків; постановка і концептуальне розв'язання кількох світоглядних проблем; збагачення ментального досвіду учнів гуманітарними і передусім морально-етичними знаннями і цінностями; оформлення систематизованих знань за допомогою знаково-графічних засобів (таблиці, схеми та ін.); перехід від часткових до широких узагальнень, від окремих до загальнолюдських норм, від індивідуальних до духовних цінностей.
|
7. Відмінність модульно-розвивального навчання від класно-урочного
Поява нових типів шкіл, якими є гімназії, ліцеї, а також гуманізація цінностей освіти зумовлюють потребу в зміні авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно зорієнтовану.
Для більшості загальноосвітніх шкіл характерні такі спільні негативні ознаки: брак стимулів до навчання, монологічність викладання, панування репродуктивної діяльності учнів, ставлення до них як до об'єкта впливу, переважання навчально-предметного змісту над іншими його різновидами, неможливість реалізації інтелектуально-особистісного потенціалу учнів, передусім здібних і обдарованих.
Педагогічна діяльність за своєю суттю - творча. Однак, працюючи в традиційній школі, педагоги поступово втрачають цю здібність. Звикнувши за умов жорсткого контролю до вказівок, порад, зауважень адміністрації, вони стають менш активними та самостійними. Система традиційної методичної роботи не стимулює талановитого педагога до розкриття його потенціалу і не здатна підвищити фаховий рівень учителя з низькою кваліфікацією. Брак внутрішньої мотивації до саморозвитку, самонавчання, самоосвіти теж призводить до поступової втрати педагогічної майстерності. Щоб розв'язати цю проблему, потрібно поставити перед педагогічним колективом такі завдання, виконання яких забезпечить створення ефективнішої педагогічної системи з елементами новизни, творчості, зі зміною позицій у взаєминах "учитель - учень".
Наявна модель класно-урочної системи є фундаментальною, але не достатньо ефективною. Щоб змоделювати нову систему навчання слід визначити основні вади класно-урочної системи навчання, виходячи з реальної шкільної практики. Так, А.В. Фурман виділяє наступні вади:
- переважання колективної і групової роботи над індивідуальною, чітко спланованою та організованою, внаслідок чого мало враховуються індивідуальні особливості дітей;
- внутрішня пасивність навчання і нераціональне використання часу на уроках;
- неспроможність учнів глибоко осмислити виучуваний матеріал через його швидку зміну, слабку структурованість, переважання пасивного сприймання інформації над її осмисленням і практичним використанням через громіздкість і репродуктивність домашніх завдань;
- обмеженість діалогічного спілкування вчителя і учнів на уроках, яка спричинена великою наповненістю класів, репродуктивністю міжособистісних контактів учасників навчального процесу, що психічно виснажує їх;
- недостатня наступність конкретного виховного впливу сім'ї, школи, громадськості, що призводить до формування подвійної моралі в учнів, негативних рис характеру;
- низька соціально-психологічна стимуляція творчих компонентів мислення внаслідок інформаційно-наукового перевантаження навчального процесу, що не дає змогу реалізувати інтелектуально-особистісний потенціал учнів, перед усім здібних і обдарованих.
П.І.Сікорський теж стверджує, що, по-перше, у масовій шкільній практиці недостатньо враховуються індивідуально-психологічні особливості учнів (продовжується орієнтація педагогічних зусиль на абстрактного середнього учня), не використовуються можливості диференційованого навчання.
По-друге, у шкільній практиці переважає комбінований урок, який не дозволяє за часом повністю реалізовувати всі свої складності: від перевірки засвоєного на попередньому уроці до закріплення нових знань. Тому новий матеріал вивчається наспіх, належно не закріплюється. Все це не формує цілісної картини, не дає змоги виділити блоки головного навчального матеріалу, організувати цілісно-періодичну його актуалізацію і повторення.
По-третє, недостатність арсеналу самоорганізуючих чинників до систематичної розумової праці учня. Щоб забезпечити необхідні і достатні умови самоорганізації учня до систематичного, потрібно задіяти всі тактичні й стратегічні компоненти й мотиви (гносеологічні, соціальні), технологічні основи навчання (кібернетичний, психолого-педагогічні), морально-матеріальні стимули (системи оцінювання знань учнів з урахуванням самооцінки учня, поточний і підсумковий рейтинг та ін.).
По-четверте, поурочна практика слабо компонується з кібернетичними вимогами до навчального процесу і визначення цілей і завдань, встановлення реального етапу знань учнів, складання програм дій, організація її виконання, мотивація суб'єктів учіння, контроль і корекція. Це пов'язано з тим, що і часові рамки уроку не дозволяють завершити цикл управлінської діяльності, і недостатнє матеріальне забезпечення (брак навчальних стандартів, відповідних тестів, множильної і комп'ютерної техніки тощо) заважають учителеві виконати всі кібернетичні вимоги до процесу навчання.
По-п'яте, в умовах уроку неможливо зреалізовувати повний психолого-педагогічний цикл (сприймання, усвідомлення, осмислення, запам'ятовування: первинне, поточне, закріплююче; узагальнення і систематизація знань, формування навичок і вмінь).
По-шосте, не створюються умови для реалізації принципу розвивального навчання (створення проблемної ситуації, формулювання проблемної задачі, висунення гіпотез, обгрунтування і розв'язання проблем).
По-сьоме, існуюче поточно-епізодичне оцінювання знань не створює достатніх можливостей до систематичної розумової праці учнів. Навіть в учнів з високою оцінкою відсутня система знань з предмета (не володіють понятійним апаратом, не можуть перелічити питання з вивченої дисципліни).
По-восьме, через подрібненість навчальних доз нових завдань учні не мають змоги сконцентрувати увагу на головних знаннях, навичках і уміннях у завершених частинах, блоках.
Модульно-розвивальна система привносить сім фундаментальних нововведень у шкільну практику, а саме:
¨ на відмінну від класно-урочної (пізнавально-інформаційної) пропонується соціально-культурна парадигма освіти;
¨ зміст шкільної освіти складає гармонія шести пластів культурного досвіду: наука, культура, фізична і розумова діяльність, світогляд, мистецтво;
¨ обстоюється просторова модель проектування змісту навчальних курсів на базі державних освітніх стандартів, що дає змогу не просто викладати науковий зміст предмету в координатах "знання-уміння", а й проектувати соціально-культурний простір навчальних курсів у координатах "знання-норми-цінності";
¨ якщо педагог за класно-урочної системи є викладачем, який транслює наукові знання, то за модульно-розвивального навчання функції педагога розширюються до уміння бути носієм і творцем етнонаціонального досвіду, культурних норм і морально-етичних цінностей. Вчитель є порадником, консультантом, інструктором. Стосунки будуються на основі принципу паритетності, тобто характер стосунків визначається як співпраця, партнерство, діалог;
¨ учень є рівноправним партнером у соціально-нормованій освітній діяльності. Учні мають можливість працювати в обраному темпоритмі, на певному рівні утруднення, самостійно засвоювати певні порції змісту навчання, у чому їм допомагають граф-схеми навчальних курсів. Завдяки їм учні інформуються "Що? Коли? Яким чином?" вони будуть засвоювати навчальний зміст;
¨ спільна освітня діяльність учителя і учня диференціюється за різновидами її наповнення на психолого-педагогічний, навчально-предметний і методично-засобовий;
¨ наукове описання цілісного циклу модульно-розвивального процесу об'єднує дві фази: наукове проектування і мистецтво практичної взаємодії;
¨ модульно-розвивальний процес забезпечується відповідним інноваційним програмово-методичним забезпеченням: граф-схеми навчальних курсів, наукові проекти та сценарії, розвивальні міні-підручники, програми самореалізації особистості учня.
Отже, модульно-розвивальне навчання (МРН) сутнісно відрізняється від класно-урочної - на змістовому, формальному, технологічному рівнях. Змістовно цей процес організується за відповідними проблемно-модульними програмами, у яких запроектовано загальнолюдський досвід на рівні знань, норм та цінностей, тобто він стимулює процес соціалізації особистості. Формально МРН протікає у 20-30 хвилинних модульних заняттях (міні-модулях), котрі характеризуються проблемно-пошуковою формою діяльності вчителя та учнів на заняттях (ділові ігри, диспути, проблемні семінари, евристичні бесіди тощо). Технологічно МРН протікає у послідовності 7-8 етапів навчального модуля як основного дидактичного вузла цього процесу (Ч-Е ... Д-Е), що утримують унормований, психодидактичний, навчально-предметний та методично-засобовий зміст. Ці етапи сукупно становлять повний функціональний цикл навчальних занять. Поступальне проходження учнями етапів даного циклу забезпечує розвиток їх психосоціальних функцій.
Водночас даний процес навчання вдало використовує здобутки традиційної шкільної системи для глибокого пізнання й ефективного використання триритмічної природи соціально організованого освітнього процесу.
Отже, за модульно-розвивального навчання створюються кращі умови для прискореного психічного та особистісного розвитку учнів, ніж у класно-урочному.
2.7.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
1. Використовуючи зразок програмово-методичного забезпечення (фрагмент програмово-методичного забезпечення зарубіжної літератури (6-й клас) - граф-схема, науковий проект навчального модуля з теми: "ЧАРЛЗ ДІККЕНС "Різдвяна пісня у прозі", фрагмент міні-підручника) та таблицю: "Соціально-психологічна роль учня на модульних заняттях", створити особисто відповідні складники програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання (див. зразок Табл. 2.9).
Все темы данного раздела:
Житомир 2002
УДК 378. 937
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист Міністерства освіти і науки України № 14/
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Предмет педагогіки.
2. Методологічні основи педагогіки.
3. Основні етапи р
Основні положення
Свою назву педагогіка одержала від грецьких слів “paida – пайдос”- дитина і “gogos- аго”- вести. Прямий переклад слова “пайдагогос” означає “провідник дитини”. Педагогами у Давній Греції називали р
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
На основі аналізу наведених понять “виховання”, “навчання”, “розвиток” необхідно:
1. Виділити основні категорійн
Список використаних джерел
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник. - К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточник
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Конструювати педагогічні поняття на основі аналізу педагогічної літератури.
2. Виділяти основні категорійні ознаки педагогічних понять.
3. Вчитися здійснювати альтернативний ви
Основні положення
Будь-яка наука не може плідно розвиватися, особливо в умовах сучасної науково-технічної революції, без належної уваги до проблем методології наукового пізнання, методів наукових досліджень. Без гли
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Складати елементи програми педагогічного дослідження.
2. Відбирати відповідно до цілей дослідження оптимальні наукові методи.
3. Висувати гіпотези щодо розв’язування педагогічн
Основні положення
Одним із шляхів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя є залучення студентів педагогічних навчальних закладів до науково-дослідної роботи.
Наукові дослідження – це джерело
Основні положення
Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити - передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися - оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
1. Оцініть ступінь вираженості своїх особистих рис за такою шкалою:
Оцініть наведені далі висловлення від 0 до 10
1. Я за те, щоб всякий колектив сам вибирав собі керівника.
2. Коли потрібно, я вмію змусити людей працювати.
3. Мені довіряють свої особисті таємниці.
4. Усі прагнуть до
Основні положення
Реформування системи педагогічної освіти вимагає від вчителя вибору стратегії неперервної освіти на основі саморозвитку, невід’ємними складовими якого є самоосвіта та самовиховання.
З мето
Група методів стимулювання та мотивації самостійної навчальної діяльності
Методи цієї групи забезпечують функції регулювання самостійної навчальної діяльності, пізнавальну, вольову, емоційну активізацію особистості. Методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної
Методи розвитку самостійної навчальної діяльності
Група методів розвитку самостійної навчальної діяльностізабезпечує процес опосередковування особистістю її змісту. Ці методи в нашому дослідженні класифіковані за джерелом з
Методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності
Методи зазначеної групи забезпечують функцію контролю та самоконтролю в ході організації формування самостійної діяльності майбутніх учителів як основи професійної самоосвіти та поділяються на підг
І. Методи читання літератури
Читацькою культурою можна назвати частину загальнолюдської культури, що проявляється як орієнтація читача в інформаційному потоці, в чіткому усвідомленні мети читання, розуміння, засвоєння,
Методи роботи з книгою
Головним показником зрілості кожного спеціаліста, в тому числі і вчителя, є його уміння працювати з літературними джерелами, орієнтуватися в інформаційному потоці. Без самостійного творчого проникн
Методи оволодіння читанням
Володіння методами даної групи (суцільне, змішане, партитурне, наскрізне, зіркоподібне читання) сприяє розумінню тексту, що читається, попередженню плутанини в тлумаченні певних термінів, категорій
ІІ. Методи фіксації прочитаного
Методи даної групи, як вже зазначалося, сприяють більш глибокому осмисленню та запам’ятовуванню прочитаного на основі письмової фіксації, допускають наявність пасивних знань з подальшим перетворенн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Створювати умови для самовиховної, самоосвітньої діяльності.
2. Організовувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність.
3. Розвивати професійно значущі риси (гуманність, л
Спадковість як фактор розвитку
Онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю. Вона полягає у тому, що з людського зародку, який утворюється шляхом злиття двох статевих клітин, виникає людський організм із пр
На рівні оцінки
1. Випишіть і оцініть афоризми видатних педагогів, філософів про розвиток і формування особистості. Наприклад:
"...головне у всебічному розвитку особистості полягає у створенні реа
Тестові завдання
(вибрати варіанти відповідей)
1. Оберіть визначення, які правильно характеризують процес розвитку особистості:
а/ неперервний;
б/ взаємообумовлени
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати педагогічну літературу, різні концептуальні підходи до організації різнобічного розвитку особистості.
2. Аналізувати причини і рушійні сили розвитку особистості.
3.
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати умови, що стимулюють розвиток особистості учня.
2. Накопичувати засоби, форми та методи навчально-виховної роботи, що сприяли б розвитку особистості учня.
3. Роз
Основні положення
Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання. Дидактичні знання допомагають знайти відповідь на найважливіші питання будь-якої системи освіти: для чого, кого і як навчати.
Основні положення
Одним з основних засобів розвитку особистості й формування її базової культури виступає зміст освіти. У традиційній педагогіці, що зорієнтована на реалізацію в першу чергу загальноосвітніх функцій
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми та методи навчальної роботи із завданнями цієї роботи.
2. Вибирати раціональну структуру уроку, вдало підбирати необхідний матеріал.
3. Виділяти елементи зм
План заняття
I. Перевірка основних теоретичних положень з теми.
1. Поняття про методи навчання, прийоми і засоби, їх взаємодію.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
Основні положення
Слово “метод” походить від грецького слова methodos – шлях до мети, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Існує дві ознаки методу взагалі: 1) бути відображенням цілеспрямованої діяльності; 2)
За джерелом інформації та способом її сприймання
1. До словесних методів навчання відносять розповідь, лекцію, бесіду тощо.
Розповідь.Одним з найпоширеніших методів у середніх спеціальних закладах є розповідь. Цей метод
За логікою передачі і сприйманням навчальної інформації
Дана група методів складається з індуктивних та дедуктивних методів навчання, які дають можливість усвідомити логіку відтворення змісту навчального матеріалу.
Використанняіндуктивн
Діяльності школярів у процесі навчання
Методи названої групи використовують з метою стимулювання та мотивації навчальної діяльності школярів, їх збагачення навчальною інформацією. Їх поділяють на дві підгрупи. До першої входять методи ф
ІІІ. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у ви
Практичні завдання
1. Сформулювати під час вивчення теоретичного матеріалу ряд проблемних запитань до одногрупників. Підготувати свої варіанти відповідей.
2. Виділити ключові слова у термінах виписаних у пед
Основні положення
“Сьогодні ми, громадяни незалежної держави, повинні відродити в кожній людині природний потяг до знань, шанобливість до освіти, зробити її предметом гордості і престижу в кожній сім’ї.”
Хід уроку
1. Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів:
а) методом бесіди (розробка питань до бесіди): а).............
б).............
в).............
б)виконанн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Роль методичної роботи в оптимізації навчального процесу.
2. Способи організації і
Основні положення
Для вчителів усіх спеціальностей характерні три групи інтересів: до розширення іпоглиблення фахових знань, удосконалення методики викладання, суспільно-політичні,загальнонаукові та
Ділова гра: Методичне об’єднання вчителів
Мета гри – оволодіти способами проведення методоб’єднань; навчитися колективно вирішувати проблеми, що виносяться на обговорення; максимально пов’язувати виконання ролей майбутньою спеціальн
Інструкція ведучому
1. Вивчити рекомендовану літературу, підібратицікаві педагогічні факти, приклади, ситуації.
2. Ознайомити учасників з правиламигри.
3. Оволодіти методикою проведе
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань методичної роботи в середніх навчальних закладах різного типу.
2. Вивчати психологічні, індивідуальні та вікові особливостіучнів з
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Зарубіжні версії модульного навчання
Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістде
Суть модульно-розвивального навчання
Понад шість років у навчальних закладах (різного типу) в Україні впроваджується модульно-розвивальне навчання (за А. В. Фурманом).
Експеримент з модульно-розвивального навчання був організ
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Виховання як спеціально організований i свідомо здійснюваний педагогічний процес.
2
Основні положення
Виховання як цілісний процес має дві сторони: зовнішню (власне виховання, виховуюча діяльність як передача соціального досвіду) і внутрішню (самовиховання, цілеспрямований процес самовдосконалення
Таблиця 3.1
Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
№/п
Суспільно-економічна формація
Класи
Ідеал виховання
Педагогічні задачі
Задача №1
Молода вчителька української літератури працювала у 8-А з п’ятого класу. Учні її дуже любили і поважали. Проте у восьмому класі стосунки вчителя та учнів почали погіршуватися, по
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Вивчати i аналізувати психолого-педагогічну літературу, різні педагогічні концепції, підходи до процесу виховання.
2. Формулювати провідні цілі виховної роботи згідно із зростаючими вим
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені завдання, цілі, програму розвитку колективу і окремих учнів добором змістовної виховної інформації, форм i методів виховної роботи.
2. Вдало використовувати метод
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку й згуртуванню учнівського колективу.
2. Вміти самостійно приймати i здійснювати правильні рішення у piзниx педагогічних ситуаціях.
3. Разом з учнями вміло орга
Основні положення
Для реалізації головної мети національного виховання – “набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональни
IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
1. Вимога (спосіб безпосереднього пробудження учнів до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на поліпшення поведінки: прохання, тактовні вказівки і розпорядження вчителів).
2. Контроль
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу.
2. Охарактеризуйте засоби
Завдання для самостійної роботи
Перший рівень складності:
1/ аналіз педагогічних праць А.С. Макаренка щодо питання методів і засобів виховання школярів;
2/ огляд публікацій газети “Освіта
Уважно прочитайте питання та відповіді на них і підкресліть найбільш повні, на вашу думку, і правильні.
1. Методи виховання – це...
а/ інструмент доторкання до особистості вихованця;
б/ засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання виховних завдань;
в
Основні положення
Інститут педагогів-вихователів почав найбільш інтенсивно формуватися в минулому столітті, коли відповідно до Статуту 1871 року в навчальних закладах поряд із посадою вчителя-предметника з'явилися н
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань теорії та методики виховання.
2. Формулювати цілі виховної роботи і висувати конкретні педагогічні завдання.
3. Аналізуват
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми виховної роботи з завданнями, які стоять перед класом.
2. Вибирати раціональну структуру виховного заходу, визначати методику його проведення.
3. Спільно з
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Значення, завдання діагностики в педагогічній діяльності.
2. Предмет, сутність, змі
Основні положення
Педагогічна діагностика є складовою педагогічної діяльності. По суті педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, скільки і педагогічна діяльність. На сьогодні та на перспективу роль та значе
Проблемні питання
1. Назвіть основні завдання педагогічної діагностики в роботі класного керівника.
2. Опишіть основні функції діагностики класного керівника.
3. Розкрийте сутність педагогічної діа
ІІ рівень
1. Визначити рівні вихованості в учнів доброти та доброзичливості за допомогою таких діагностичних ознак:
ü дуже низький рівень: негативний досвід поведінки, який важко
ІІІ рівень
1. Учень не відвідував уроки. Опишіть 2-3 ситуації, коли метод стягнення приведе до необхідного результату, бажаного ефекту і, навпаки, коли покарання може ускладнити ситуацію.
2. Складіть
Тестові завдання
1. Вивчення учнів досягає мети і дає результати за умови, коли воно відповідає таким педагогічним умовам:...
2. Виявити рівень вихованості учнів - це означає встановити ...
3. Ана
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Планувати виховну роботу, добирати доцільні види діяльності.
2. Планувати систему перспективних ліній у розвитку колективу та окремої особистості.
3. Здійснювати індивідуальну
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Реалізація ідей Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти вимагає творчого підходу до вироблення учителям
Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
Дні тижня
І тиждень
ІІ тиждень
ІІІ тиждень
IV тиждень
Примітка
Пн
Тем
На рівні застосування
Розробити проект плану виховної роботи на певний період. Навчальне проектування проводиться у формі ділової гри з використанням методики організації колективних творчих справ. За основу проектуванн
На рівні оцінки
1. Обговоріть складені моделі планів роботи класного керівника товаришів по групі. Відмітьте вдалі розробки, цікаві пропозиції, висловіть практичні зауваження щодо вдосконалення планування.
Визначте правильні, на Ваш погляд, варіанти відповідей
1. Цілісність виховного впливу забезпечується дотриманням при плануванні...:
а) принципу народності;
б) виховання особистості в колективі;
в) принципу комплексност
Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
I. Діагностичний етап:
1) збір інформації про цілі виховання, дослідження зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають закономірності протікання виховного процес
Основні положення
Світогляд – це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного й соціального середовища. Являючись узагальненням знань, досвіду т
Психологічні умови формування наукового світогляду
Психологи вважають, що світогляд особи є форма індивідуальної свідомості, яка має специфічні особливості, зумовлені віковими та індивідуальними відмінностями. Вивчення вікових змін учня, його індив
Дидактичні та виховні умови, які сприяють переводу знань у погляди, переконання та ідеали
Процес формування наукового світогляду включає:
1) озброєння учнів глибокими науково-матеріалістичними знаннями про природу, суспільство та людське мислення;
2) формування у школя
Активна трудова і суспільно-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості
Великий вплив на формування світорозуміння особистості мають життєві обставини, та соціально-побутова атмосфера, в якій вона щоденно перебуває, її власна практична діяльність. Усе це вимагає планом
Світський характер виховання у сучасній школі
Як підкреслюється у Законі України "Про освіту", освіта у національній школі України будується на основі наукового, світського характеру. Це означає, що учні у процесі навчання та вихован
Nbsp; 3.6.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
І. Назвіть категорійні ознаки (ключові слова) у визначенні поняття "науковий світогляд". Поясніть свій в
Педагогічні задачі
Задача № І
У Павлиській середній школі В.О.Сухомлинпький разом зі своїми колегами створили сприятливі умови для дієвого формування в учнів наукового світо
Основні положення
Ще давньоримський філософ Сенека вказував, що спочатку треба навчитися добрим правилам моралі, а потім мудрості. Ця думка пронизує праці багатьох учених-педагогів. Розумове виховання філософи вважа
Методика проведення інтелектуальної гри
“Що? Де? Коли?”
Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” - пізнавальнаколективна творча справа, яка виховує свідоме, ділове ставлення до безпосереднього джерела “відкриття світу
Методика проведення гри-мандрівки
“У країну чомучок”
Гра-мандрівка проводиться для того, щоб ознайомити школярів (або обмінятися) знаннями, враженнями про події, явища оточуючого світу.
Підг
Основні положення
Велике значення морального виховання у розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось у педагогіці ще з давніх давен. Багато хто з видатниих педагогів минулого підкреслювали, що підготовка добр
Психологічна структура поведінки
Механізм формування моральних якостей особистості
Всі наведен
Педагогічні задачі
Задача №1
На відкритому уроці вивчали життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка. Наприкінці уроку вчителька повідомляє, що кожного року кращі письменники Украї
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Трудове виховання в Україні завжди ґрунтувалось на трудовому характері сім’ї та виробництві, на образі життя ідеальної працелюбно
Основні напрямки роботи класного керівника
І. Профорієнтаційний урок.
1. Професіографічні дослідження (самостійне вивчення учнями конкретної професійної діяльності в різних її аспектах а метою складання характеристики певног
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Розкажіть про народногосподарське значення трудової підготовки учнів в умовах розвитку незалежної України.
І етап: Підготовча робота.
Студенти одержують відомості про всіх учнів, рівень їхнього розвитку, рівень розвитку колективу, наявність в учнів досвіду роботи з подібних питань.
Завдання вчителю:
VІІ етап: Підведення підсумків заняття.
11. Зробіть повідомлення про план проведення “Дня Господаря” у класі.
12. В. О. Сухомлинський назвав трудове виховання "гармонією трьох понять": потрібно, важко, прекрасно. Знайт
Методичні рекомендації
Одне з найважливіших завдань школи — формувати в учнів риси ощадливих господарів, дбайливе та бережливе ставлення до суспільного надбання, до рідної природи, шкільного майна, підручників, електроен
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені цілі, завдання, зміст трудового, економічного виховання та профорієнтації шляхом відбору змістовної виховної інформації, форм і методів виховної роботи.
2. Вибира
Основні положення
У структурі інформаційного матеріалу даної теми опорними категоріями є “художньо-естетична культура (її компоненти)”, “система естетичного виховання”, “шляхи і засоби естетичного виховання”.
Принципи естетичного виховання
Варто відмітити, що естетичне виховання є важливою складовою цілісного виховного процесу, і тому в організації роботи педагога з естетичних питань необхідно враховувати весь комплекс принципів вихо
Народна педагогіка про естетичне виховання
Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання – навчити людину жити за законами краси, гармонії, благородства; формувати у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя, пр
Проблемні питання з теми заняття
1. З’ясуйте сутність і завдання естетичного виховання.
2. Проаналізуйте особливості естетичного виховання дітей залежно від вікових особливостей.
3. Розкрийте сутність поняття “ес
ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ
1. Складати разом з вихованцями перспективну програму розвитку класу, групи з естетичного виховання.
2. Формулювати систему виховних завдань у роботі з учнями з естетичного вихованн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Фізична культура як навчальна дисципліна.
2. Функції фізичної культури.
3.
М.Г.Чернишевський
Інтереси особистості, суспільства і виробництва вимагають високого рівня профільованої особистої фізичної культури, тому що вона багато у чому визначає їхній прогрес.
Фізична культ
До своїх прапорців
Значення гри: вдосконалює навички бігу, орієнтування в просторі, швидкість.
Інтенсивність: середня.
Шикування
Проблемні питання
1. Чи впливає фізична культура на біологічний потенціал людини, необхідний для її гармонійного розвитку, соціальної активності, творчої праці?
2. Чи впливає сім‘я на фізичний розвиток підл
Дайте відповіді на тестові запитання
1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця?
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири;
д) свій варіант.
2. 30 одн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку фізичного виховання в колективі класу.
2. Вчити учнів способам організації фізичного виховання.
3. Сприяти розвитку у кожного вихованця своїх інтересів, допома
Основні положення
"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості.
Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи
Проблемні питання
1. Розкрити основні принципи сімейного виховання.
2. Чи повинен класний керівник приділяти достатню увагу вихованню дітей у сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Ваше ставлення до
Ділова гра
Тема: "Класні батьківські збори".
Мета гри: колективне вирішення однієї з проблем сімейного виховання.
Правильна підготовка і успішне проведення гри
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати різні форми педагогічної роботи з батьками.
2. Організовувати разом з батьківським комітетом батьківські збори.
3. Залучати батьків до виховної роботи з учнями.
Основні положення
Ситуація 1. Група школярів стоїть на зупинці і чекає тролейбус. Ситуація 2. Група підлітків пограбувала кіоск. Чи можна назвати ці дві групи колективами?
Щоб відповісти на це питання необх
На рівні застосування
1. Визначте, на якому етапі розвитку знаходиться колектив.
А. Клас нічим не виявляє себе у шкільному колективі. Товаришують між собою 2-3 учні, решта не знаходять друзів не тільки у своєму
Визначте правильні варіанти відповідей
1. Колектив - це...
а) група людей, об'єднаних на основі єдиної спільної для всіх мети;
б) група, в якій люди об'єднані на основі спільної діяльності (наприклад, виробничої
Основні положення
Вимога врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі – дуже давня традиція. Вона знаходить своє відображення в педагогічній теорії як “принцип індивідуального підходу”
Особливості організації індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
Одним з найважливіших завдань навчально-виховного процесу та сутністю індивідуальної роботи є розвиток та формування здібностей дитини.
Здібності – це індивідуально-психологічні осо
Організація роботи учителя-вихователя з важковиховуваними учнями
Педагогічна практика свідчить, що серед учнів сучасної школи дедалі більше стає важковиховуваних дітей з відхиленням від норм поведінки, які погано піддаються педагогічному впливу і потребую
Завдання для самостійної роботи
1. Складіть програму діяльності щодо здійснення індивідуального підходу до окремого підлітка, визначте завдання його виховання, спираючись на результати вивчення індивідуальних особливостей учнів (
Вибрати потрібну відповідь
1. Індивідуальний підхід це …
а) форма;
б) засіб;
в) принцип;
г) процес.
2. Індивідуальна робота це …
а) метод виховання або навч
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Завдання, принципи та основний зміст діяльності громадських організацій дітей, підлітків і д
Основні положення
Базуючись на Декларації прав людини, Організація Об’єднаних Націй у 1989 році прийняла “Конвенцію про права дитини”. Держави-учасники, що підписали Конвенцію (Україна в їх числі), зобов’язалися зах
Приклад використання методики колективної творчої діяльності в піонерських організаціях
1. Збір дружини, або рада дружини:
· визначає мету і завдання суспільно-корисної справи, ідеї та стислий зміст;
· оголошує початок формування ради дружинної справи та визна
Проблемні питання з теми заняття
1. Назвіть громадські організації України, членами яких є діти.
2. Порівняйте завдання, зміст, організаційну структуру та методику діяльності піонерських і скаутських організацій України.
ПРИКЛАДНІ ВМІННЯ
1. Виконувати ритуали з символами і атрибутами:
а) державними символами (прапор, гімн, герб);
б) прапорами (загоновими, організації);
г) сурмою і барабаном; та інш.
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
І. Принцип народності у вітчизняній педагогиці.
2. Народознавчі засади виховання дітей
Принцип народності у вітчизняній педагогіці
Зазначимо, що принцип народності займає провідне місце в історії української педагогіки. Загалом, кожному етапу розвитку людського суспільства притаманна передача набутого позитивного досвіду покол
Народознавчі засади виховання дітей та молоді
У “Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти” підкреслюється важливість особистісно-орієнтованого виховання, метою якого є формування гуманної, відповідальної особисто
Форми та методи народного виховання зростаючої особистості
Важливим шляхом реформування системи виховання є відновлення виховного потенціалу народної педагогіки і, разом з тим, впровадження нових форм і методів, що слугувало б головній меті національного в
Готовності до вибору професії учителя
У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагог
Новости и инфо для студентов