Схарактеризуйте основні відмінності трьох основних етапів українського визвольного руху: академічний, українофільський І політичний.

Формування індустріального суспільства на українських землях, які наприкінці XVIII — у XIX ст. входили де складу Російської та Австро-Угорської імперій, позитивне

вплинуло на формування українського визвольного руху. Історики умовно виділили три основні етапи його розвитку: ■ академічний, або науковий;

• українофільський (українолюбський або культурницько-видавнииький);

• політичний.

У першій половині XIX ст. група вчених і освічених діячів українського суспільства провели велику дослідницьку етнографічну та культурницько-історичну роботу. Вони не просто збирали народні пісні, перекази, байки, легенди, казки, але й досліджували та публікували їх. Так, завдяки зусиллям П. Гулака-Артемовського побачили світ поетичні та літературні твори української мови, яку автор вважав «умираючою». У 1834 р. Г. Квітка-Основ'яненко видав у Харкові «Малоросійські оповідання-. Гурток харківських романтиків (А. Метлинський, Л. Боровиковський, О. Корсун) поетичними творами довів, що українська мова «жива» та «ие вмирає*.

У першій половині XIX ст Україну уславили імена таких громадсько-культурних діячів: В. Каразін. І. Срезиєвський, М. Максимович. П. Лукашевич, М. Левицький, І. Могиль-ницький, М. Лучко та ін.

Другий етап українського визвольного руху — культурницько-видавницького періоду — характеризувався появою низки видавничих, культурно-просвітницьких, археографічних, музейних організацій. Зокрема, було відкрито Харківський (1805 р.) та Київський (1834 р.) університети, «Товариство історії і старожитностей російських^ (Одеса, 1834 р.), «Товариство галицьких греко-католицьких священиків...». «Руська трійця» в Полтаві та ін. За цей час видано неперевершені пам'ятки літератури, переказів та ін., серед яких слід відзначити альманах «Ру-

салка Дністрова". Діяли громади та різні культурні організації.

У період третього етапу всеукраїнського національного руху він набув політичного характеру. Ключовою ідеєю в цей період стає вимога здобути суверенітет нації. Першооснови закладено в діяльності таких організацій та громад, як Кирило- Мефодіївське товариство, Головна Руська Рада, Харківсько-Київське таємне товариство, Братство тарасівців. Найвідомішими діячами були Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Гулак, Гр. Яхимович, М. Куземський, М. Драгоманов,І Франко та ін.,

Висновки.Український національний визвольний рух привів до національного відродження та започаткував відродження процесів державної незалежноо ■ і

Білет 19

19.1.Визначте особливості розвитку української культури XVIIIст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.

Розвиток продуктивних сил України спричинив необхідність змін у науці, освіті, залучення широких верств суспільства в духовне та культурне життя. Молодь з України їхала здобувати технічну освіту до Москви й Петербурга.

Початкову освіту, як раніше, одержували у школах при церквах і монастирях. У першій половині XVIII ст. Чернігові, Переяславі, Харкові відкрилися нові навчальні заклади — колегіуми.

Центром науки й освіти залишалася Києво-Могилянська академія. її випускниками були такі відомі вчені, як Ф. Прокоиович, С. Яворський, Г Полетика, Г. Сковорода та інші діячі науки й культури. Академія мала велику бібліотеку, що налічувала близько 12 гис. томів.

Наприкінці XVIII ст. в Україні відкрилися і професійні

школи: госпітальна школа в Єлисаветграді, артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

Зміни відбулися у видавничій справі: друкарство перейшло на цивільний шрифт, покращилося оформлення книжок. В Єлисаветграді, Києві, Катеринославі, Харкові відкрилися друкарні, що використовували цивільний шрифт. Проте, книжки були дуже дорогі, купити їх могли тільки заможні люди.

На Правобережній Україні навчальні заклади, що належали братствам, занепадали, замість них відкривали католицькі й уніатські школи.

У Галичині, після проведеної австрійським урядом реформи освіти, виникли державні освітні установи з німецькою мовою навчання. Проте українських шкіл підкри-то не було, хоча уряд і погодився на це.

З'явилися перші підручники з медицини, відкривалися аптеки.

У цей період практичної спрямованості набула математика.

Поширенню наукових знань сприяли зміни в економічному розвитку України.

Філософ і письменник Г. Сковорода зробив великий внесок у розвиток української культури. Його перу належить поетичний збірник «Сад божественних пісень», «Байки харківські», а також ряд філософських трактаті?. У своїх творах Г. Сковорода виступав проти соціальної несправедливості.

Розвивалася й історична наука. Козацькі літописи С. Величка «Літопис подій південно-західної Русі в XVIII ст.» і Г. Граб'янки про Визвольну війну українського народу й сьогодні є цінними джерелами вивчення історії України.

Українська література розвивалася під впливом ідей гуманізму. Наприкінці XVIII ст. популярністю користувалася

«історія русів» невідомого автора. Відомими літераторами були І. Галятовський. Ф.Прокопович. 1798р. була вперше видана поема І. Котляревського -Енеїда» — перший твір нової української літератури, написаний народною мовою. Поступово в літературу проникає народна мова, формується сучасна літературна мова.

У творах усної народної творчості прославлялися ватажки селянських повстань — Максим Залізняк, Іван Гон-та, Олекса Довбуш; оспівувалися героїчні сторінки історії українського народу.

Новою формою театрального мистецтва став балаган, який збирав глядачів на ярмарках. У п'єсах висміювалася сваволя поміщиків, оспівувалася волелюбність народу.

У XVIII ст. у поміщицьких маєтках виник кріпосний театр, де акторами були кріпаки.

1789 р. у Харкові виник перший в Україні постійний театр.

Зросла професійна майстерність композиторів, відомими стають імена М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.

У XVIII ст. сформувався оригінальний архітектурний стиль — бароко. В Україні були зведені прекрасні палаци, адміністративні будинки й церкви.

У Києві працювали відомі російські архітектори І. Ше-дель, В. Растреллі, П. Нейолов. Відомі українські архітектори С. Ковнір і І. Григорович-Барський побудували чудові будинки в Києві, Василькові та інших містах. Серед пам'ятників архітектури, створених в цей період — Миколаївський собор у Ніжині, Церква Вознесіння в Переяславі, Адріївська та Покровська церкви в Києві, Троїцький храм у Чернігові та ін.

Художники відтворювали на своїх полотнах сцени з реального життя, а також історичних персонажів. Видатними

художниками того часу були Д.Левицький, В. Боровиков-ський, А. Лосенко.

Висновок.Культура України XVIII ст. зазнала помітних змін. Характерними рисами розвитку були розмаїтість форм культурного життя, підвищення ролі освіти, науки. Українська культура вбирала в себе кращі досягнення європейської культури.