Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-волинської держави.
Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-волинської держави. - раздел Культура, Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні підтворювальної о господарства на землях України У Київській Русі Та Галицько-Волинському Князівстві Соціальні Верстви Населен...
У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві соціальні верстви населення поділялися на дві категорії: вільних і невільних людей. Таке стало можливим унаслідок становлення феодальних відносин. Очолював феодальну піраміду Великий князь, якому належала вся державна влада у Київській Русі. Він очолював дружину і призначав намісників. Необмежена влада Великого князя Київського була характерною рисою ранньофеодальної монархії, що оформилася в Київській Русі.
Княжу дружину складали старші воїни, тіуни, старші дружинники. їх називали «княжі мужі». Фактично це були землевласники — бояри. За службу вони отримували від князя землю й військову поживу. Бояри були впливовою економічною та політичною силою суспільства, особливо у Галицько-Волинському князівстві. Злочини, заподіяні проти бояр, каралися смертю, на відміну від злочинів проти інших верств населення.
Найбільш багата частина боярства — «великі бояри» — мала власні укріплені замки, воєнну дружину, вела торгівлю.
Смерди — вільні селяни, становили нижчу групу вільного населення. Вони мали власну землю та вели на ній господарство, повинні були платити в казну податки та відбувати військову повинність з власним конем І зброєю.
У зв'язку зі зростанням боярського землеволодіння число незалежних смердів суттєво скоротилось.
Закупи, що з'явилися в X—ХИІ ст., складали групу на-піввільних людей, які тимчасово втратили свободу, але могли її знову повернути.
Категорію невільних людей становили холопи (не мали майна, власності), рядовичи-селяни, які втратили особисту свободу через укладання з феодалами угоди, та ізгої (люди, які вибули з тієї соціальної групи, до якої належали, переважно це були колишні холопи).
Населення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства також поділялося на ремісників, купців, священиків. Служителі церкви (митрополити, єпископи, священики, диякони, ченці та черниці) складали окрему групу населення.
Особливістю суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства стала жорстока боротьба боярства і князя за владу. «Старе боярство» міст Перемишль, Ярослав, Звенигород, Городок вело запеклу боротьбу з князем Данилом Романовичем.
Висновок.У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві сформувалися основні соціальні групи феодального суспільства, такі як землевласники (феодали) та залежні селяни. Також в тогочасному суспільстві Існувало багато перехідних соціальних категорій, які остаточно так і не оформилися.
Трипільська археологічна культура ія ишила помітний слід в утвердженні відтворювального Іосподарстеа на українських землях Вона увібрало в собе... Перші поселення трипільської культури були відкриті видатним київським... Трипільська кульгура в основному займала територію лісостепової смуги Правобережної УкрЛни Наддністрнн щину...
Рідний край у УІ-ХУст.
Територія Слобожанщини в період бронзового і залізного віків була заселена частково кочовими племенами аланів (на півдні, про що свідчать курганні і безкурганні поховання біля сіл Роздольне, Новосе
Розкрийте зміст головних ідей діячів «Руськоїтрійці^.
Печаток XIX ст. характеризується розгортанням національно-визвольного руху в Західній Україні Особливо інтенсивно рух за національне відродження розвивався в Східній Галичині.
Діячі західн
Розкрийте зміст головних ідей діячів «Руськоїтрійці^.
Печаток XIX ст. характеризується розгортанням національно-визвольного руху в Західній Україні Особливо інтенсивно рух за національне відродження розвивався в Східній Галичині.
Діячі західн
Рідний край у УІ-ХУст.
Територія Слобожанщини в період бронзового і залізного віків була заселена частково кочовими племенами аланів (на півдні, про що свідчать курганні і безкурганні поховання біля сіл Роздольне, Новосе
Білет 20
20.1.Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українськогонаро-ДУ-
У першій половині XVII ст. національно свідома інтелігенція України зро
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов