ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБ1Т - раздел Образование, ХАРКІВ – 2006 Тема 1.
1. Характеристика Особливості Філософії Стародавнього Сходу ...
Тема 1.
1. Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія, Китай).
2. Брахманізм як релігійно-філософська течія.
Тема 2.
1.«Ведична» література та її роль у формуванні неортодоксальних староіндійських шкіл.
2.Філософські школи Стародавнього Китаю.
Тема 3.
1.Особливості античної філософії Греції і Риму.
2.Мілетська школа.
3.Іонійська філософія.
Тема 4.
1.Діалектика частини і цілого. Проблема цілісності.
2.Соціальне пізнання та його специфіка.
Тема 5.
1. Поняття свідомості та генезис її розвитку.
2. Філософія і релігія.
Тема 6.
1.Основні форми буття, їх специфіка і взаємозв'язок.
2.Вчення про буття і пізнання світу.
Тема 7.
1.Розвиток філософської думки в Україні: від Вишенського до Сковороди (XVI—XVIII ст.).
Тема 8.
1.Явище і сутність.
2.Активний, випереджаючий характер відображення у свідомост1.
Тема 9.
1. Проблема людини і суспільства у філософії Аристотеля.
2.Філософські погляди Епікура.
Тема 10.
1.Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнанні.
2.Сутність практики як критерію істини.
Тема 11.
1..Метафізика як світогляд і метод пізнання.
2.Основне питання філософії та його альтернатива.
Тема 12.
1.Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
2.Категорія причинності. Причинні зв'язки, їх характер і види.
Тема 13.
1. Особливості філософії середньовічного суспільства.
2.Боротьба між номіналізмом та реалізмом у середньовічній філософії.
Тема 14.
1.Проблеми взаємодії в системі «людина — природа— суспільство».
2.Філософські погляди В. І. Вернадського. Концепція нообіосферогенезу.
Тема 15.
1.Томізм — вчення Фоми Аквінського.
2.Проблема людини в християнському віровченні.
Тема 16
1.Необхідність і випадковість, їх діалектичний зв'язок.
2.Закони діалектики: діалектика взаємозв'язку кількісних та якісних змін.
Тема 17.
1.Особливості філософії Відродження.
2.Процес секуляризації людини від церкви та її канонів.
Тема 18.
1.Спосіб матеріального виробництва, його структура та діалектика взаємодії його елементів.
2.Закон єдності й боротьби протилежностей.
Тема 19.
1.Роль народних мас і видатних осіб в історії.
2. Суспільно-економічна формація в системі «базис — надбудова».
Тема 20.
1.Соціальні й культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.
2.Філософські погляди Ф. Бекона 1 Р.Декарта.
Тема 21.
1.Соціальна революція та її роль у розвитку суспільства.
2.Характер і рушійні сили соціальних революцій.
Тема 22.
1.Культура як предмет філософського осмислення.
2.Цінності та їх роль у суспільстві.
Тема 23.
1.Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні й Росії.
2.Соціально-філософські погляди Т. Шевченка. І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та їх роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.
Тема 24
1. Філософія епохи Просвітництва та її історичне значення. Просвітництво в Україні.
2.Проблема людини у філософії Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтера, О. М. Радіщева та ін.).
Тема 25.
1.Методологія побудови наукової теорії.
2.Роль оцінки в суспільному пізнанні: істина й омана.
Тема 26.
1. Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.
2. Філософські погляди П. Гольбаха, К. Гельвеція.
Тема 27.
1.Теорія пізнання І. Канта.
2. Етичні погляди І.Канта.
Тема 28.
1.Наука та її роль у суспільстві.
2.Ціннісні орієнтації, їх методологічне значення у науково-дослідній діяльності.
Тема 29.
1.Філософія тотожності законів природи і мислення у Ф. Шеллінга.
2. Діалектика та принцип історизму у філософії Гегеля.
Тема 30.
1.Релігія і сучасність.
4.Сутність нової релігії Л. Фейєрбаха.
Тема 31.
1.Суспільна свідомість, її структура.
2.Суспільна свідомість та її основні форми.
Тема 32
1. Діалектика як раціональне зерно філософії Гегеля.
2.Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Тема 33.
1.Природа як об'єкт філософського осмислення.
2.Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв'язання.
Тема 34.
Формування і розвиток філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса.
2.Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом концепції матеріалістичної діалектики та матеріалістичного підходу до історії суспільства.
Тема 35.
1.Роль Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури слов'янських народів.
2.Сутність «філософії серця» Г. Сковороди.
Тема 36.
Філософські погляди Феофана Прокоповича.
Революційно-демократичні погляди Т. Шевченка і І. Франка.
Тема 37.
1.Проблеми моральності й «соборності» людства у філософії В. Соловйова.
2. Філософські погляди П. Флоренського, М. Бердяєва.
Тема 38.
1.Поняття суспільства як соціально організованої системи.
2.Поняття політичної системи суспільства та структури влади.
Тема 39.
1.Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.
2.Герменевтика як метод культурологічного аналізу.
Тема 40.
1.Проблема детермінації творчості.
2.Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.
Контрольні питання й завдання з модуля «Філософії»
1.Чому саме Греція стала батьківщиною філософії?
2.Як пояснюють першооснову сущого представники мілетської школи, піфагорійського союзу й елейської школи?
3.У чому, за Арістотелем, полягає відмінність філософії від науки?
4.Чи виправдане віднесення філософії до натурфілософії або до рішення тільки проблемі людини, її життя, його існування?
5. Чи є зміст у твердженні Платона про те, що ми не ідеї розміряємо із предметами, а, навпаки, предмети з ідеями?
6.Покажіть на прикладі античної філософії зміну предмета й методу філософії.
7.У чому суть теоцентризму й теологічного способу мислення?
8.У чому внутрішнє протиріччя схоластики як філософської системи?
9.Які основні проблеми схоластики Ви знаєте?
10.Проведіть порівняльний аналіз точок зору Августина й Фоми Аквінського на співвідношення знання й віри.
11.Визначте основні етапи розвитку філософії Ренесансу й дайте їхню загальну характеристику.
12.Як вирішується у філософії Ренесансу співвідношення кінцевого й нескінченного?
13.Чим обумовлений інтерес мислителів до проблеми держави?
14.Визначте соціальні й гносеологічні основи філософії емпіризму, розкрийте його сутність.
15.Визначте методологічні можливості індукції і дедукції.
16.Чому твір Дж. Локка «Досвід про людське розуміння» став настільною книгою французького матеріалізму й англійського ідеалізму?
17.У чому сутність агностицизму Д. Юма?
18.Як філософія Нового часу вирішує онтологічну проблему знання?
19.Що нового вносить філософія Нового часу в розгляд проблеми людини і її буття?
20.Які історичні умови формування німецької класичної філософії.
21.У чому суть теорії пізнання Канта?
22.Порівняйте вихідні положення філософії Фіхте й Шеллінга.
23.У чому принципове розходження філософії Канта й Гегеля?
24.Чому матеріалізм Фейєрбаха називається антропологічним?
25.Які причини обумовили різноманіття філософських шкіл CIC‑ CCвв.?
26.Проведіть аналіз філософії позитивізму, виявіть його достоїнства й недоліки.
27.Наскільки правомірна тенденція ховати марксизм в умовах, коли виявилася неспроможність соціалістичного будівництва?
28.Покажіть загальне й розходження філософії марксизму й прагматизму.
29.Визначте ті риси прагматизму, які ставлять під сумнів перспективність цього напрямку.
30.Визначте достоїнства й недоліки шкіл антропологічного напрямку.
31.Визначте підстави «живучості» неотомізму й привабливості персоналізму.
32. Які форми держави Аристотель вважає правильними й неправильними?
33.У чому кініки бачили щастя людини?
34.На якій підставі скептики закликали до утримання від категоричних суджень?
35.Що нового вносить Епікур в атомічну концепцію?
36.Як Епікур ставиться до задоволень і страждань, який спосіб життя пропагує?
37.Що мали на увазі стоїки, закликаючи жити згідно із природою?
38.Чи відповідає розуміння, коли про людину говорять, що він – стоїк, концепції античних стоїків?
39.Що таке «Єдине» в неоплатоников?
40.Про яких два світи говориться у Платона?
Тест підсумковий змістового модуля 1.1. «Історія філософії»
1.У якому сущому буття збігається із сутністю відповідно до Фоми Аквінському ?
а) Бог
б) Утвір (світ)
в) Людина
г) Сутність і буття ніколи не збігаються
2.Вищим ступенем любові за Платоном є:
а) Любов до душі
б) Любов до тіла
в) Ідея Прекрасного (Блага)
г) Любов до природи
3.Онтологія - це наука про:
а) Буття
б) Мислення
в) Свідомість
г) Релігію
4.Характер акту розуміння:
а) Колективний
б) Несвідомий
в) Індивідуальний
г) Демонічний
5.Характер інтелекту людини відповідно до Аристотеля:
а) Безпристрасний
б) Немічний
в) Не має божественного походження
г) Емоційний
6.Як Аристотель вирішує проблему вчинку ?
а) Акт вибору ставиться до цілей, яких ми хочемо досягти, але не до засобів, якими ми можемо скористатися
б) Акт вибору ставиться й до цілей, які ми хочемо досягти, й до засобів, якими ми готові скористатися
в) Акт вибору ставиться до засобів, якими ми можемо скористатися для досягнення мети; наша ж воля завжди бажає блага (або того, що вона вважає благом)
г) Людина в принципі нічого не вибирає (не ціль, ні засобу), а кориться своїм бажанням й інстинктам
7.Злі вчинки, відповідно до Сократа − це результат:
а) Свідомого прагнення до волі й зла
б) Впливу соціального оточення
в) Зіпсованості людської природи
г) Неуцтва (незнання)
8.Нова якість людини, відкрита християнами, - це:
а) Розум
б) Дух
в) Тіло
г) Душа
9.На питання «Що таке людина?», Сократ відповідає, що це:
а) Тіло
б) «Політична тварина»
в) Результат еволюції живої природи
г) Розумна душа
10.Найбільш важливою наукою в середньовіччя була:
а) Гносеологія
б) Теологія
в) Логіка
г) Онтологія
11.Автором книги «Про град Божий» є:
а) Фома Аквінський
б) Августин
в) Плотін
г) апостол Павел
12.Аристотель розуміє людське щастя як:
а) Самовдосконалення
б) Задоволення й насолоду
в) Почесті й славу
г) Багатство й достаток
13.Августин у своїй «Сповіді» підняв проблему:
а) Людської волі, волі «Я»
б) Пізнання сверхреального миру
в) Побудови ідеального суспільства
г) Чесноти
14.За Аристотелем, людині дозволяє розрізняти добро й зло:
а) Розважливість
б) Мудрість
в) Почуття
г) Інстинкт
15.Про початок миру «нескінченний», «невизначений Апейрон» думав:
а) Фалес із Мілета
б) Анаксимандр із Мілета
в) Геракліт з Ефеса
г) Демокрит
16.Історія античної філософії охоплює період:
а) З IVв. до н.е. по IIIв. н.е.
б) З VIв. до н.е. по VIв. н.е.
в) З Vв. до н.е. по IIв. н.е.
г) З IIIв. до н.е. по VIв. н.е.
17.Результат «другої навігації» Платона у відкритті:
а) Першооснови всього космосу - апейрона
б) Метафізичного, світу, що осягає інтелектуально
в) Ряду законів природи
г) Визначення людини
18.Неодмінною умовою для вступу в Платонівську академію було знання:
а) Законів
б) Логіки
в) Геометрії
г) Історії
19.За Парменідом, не є шляхом до єдиного шлях:
а) Незнання
б) Абсолютної істини
в) Мінливих ліній
г) Думок, гідних похвали
20.Назвіть складові елементи сократівської діалектики:
а.Заперечення й синтез
б.Твердження й синтез
в.Незнання й всевідання
г.Спростування й майевтика
21.Відповідно до перших грецьких філософів, істину вдається пізнати:
а) Почуттєвим незнанням
б) Умопостигаемым знанням
в) Божественним одкровенням
г) Шляхом експерименту
22.Укажіть правильне визначення грецького «розуміння природи» («физиса»):
а) «Фізис» - це матерія
б) «Фізис» - це природа в сучасному розумінні цього слова
в) «Фізис» - це первинна реальність, що є основою всього сущого
г) «Фізис» - це мінлива «видима» частина сущого
23.Яке відношення ідеї і речі в Платона ?
а) Ідея - відбиття речі
б) Ідея - загальне поняття речі
в) Річ - це інобуття ідеї, її копія
г) Ідея тотожна речі
24.Фундаментальною характеристикою людського існування в екзистенціалізмі є:
а) Любов
б) Совість
в) Воля
г) Первородний гріх
25.Основна структурна одиниця моделі науки Лакатоса - це:
а) Науково-дослідний проект
б) Наукова революція
в) Наукова модель світу
г) Парадигма
26.Поняття «воля до влади» ввів:
а) Шопенгауер
б) Кьєркегор
в) Ніцше
г) Маркс
27.Гегель визначає абсолютний дух як:
а) Одну з іпостасей Бога
б) Еманацію вищого початку
в) Річ у собі
г) Сукупну духовну діяльність людства
28.Несвідоме, за Ф. Фрейдом, функціонує на основі:
а) Імпульсів, що виходять з області свідомості
б) «Первинних потягів» з метою одержання найбільшого задоволення
в) «Колективного несвідомого»
Підсумковий тест змістового модулю 1.2. «Система філософії»
1. Для ренесансного світогляду був характерний:
а) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм.
2.За Кантом, процес пізнання характеризується:
а) пасивністю суб'єкта; б) активністю суб'єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).
3.Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у:
а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).
4.За Демокритом, основою буття є:
а) атоми; б) алейрон; в) порожнеча; г) форма.
5.Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:
а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.
6. Елементам й людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:
а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.
7.До основних принципів діалектики належать:
а) об'єктивності; б) розвитку; в) зв'язку, г) матеріальності.
8.До історичних типів відтворення населення належать:
а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).
9.До сфер суспільного життя відносяться:
а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична.
10.До форм наукового пізнання належать:
а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.
11.До раціональних філософських систем належать:
а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм;
г) герменевтика.
12.До ірраціональних філософських систем належать:
а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм;
г) персоналізм.
13.До основних законів діалектики належать:
а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
14.Рівні структури свідомості поділяються на;
а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) самосвідомість.
15.Усвідомлення містить такі компоненти:
а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.
16.За відношенням до об'єкта можна виділити такі типи образів:
а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.
17.Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:
а) людини як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.
18.Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:
а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.
19. До універсальних зв'язків буття належать:
а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) форма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв'язку.
20.До зв'язків детермінації належать:
а) причинні зв'язки; б) необхідність і випадковість; в) можливість і дійсність; г) явище і сутність.
21.До структурних зв'язків належать:
а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) система, елемент, структура.
22.Юнг називає такі види колективного несвідомого:
а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.
23.За Аристотелем, існують такі форми правління державою:
а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.
24.За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:
а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) почуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.
25. Ідеалом буддійського способу життя є:
а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.
26.Ідеалом протестантського образу життя є:
а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) накопичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.
27.Чи можна, за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:
а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).
28. Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:
а) філософські; б) загальнонаукові; в) специфічні, г) технологічні.
Все темы данного раздела:
ХАРКІВ – 2006
УДК 101.122/129
Філософія: Навчальний посібник (для студентів 2 курсу ФПО і заочного навчання). Авт. Радіонова Л.О. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 142 с.
ПЕРЕДМОВА
Гегель назвав філософію духовною квінтесенцією епохи. У ній справді виражені загострені світоглядні пошуки, поглиблені питання до наявної реальності, до людського духу.
Але далеко не завжд
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних
Модуль 1. Філософія
№ п/п
Обов’язкові укрупнені навчальні елементи
Кількість годин
Змістовий модуль 1.1. Історія філ
Предмет філософії
Філософія і світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філо
Філософія Стародавнього світу
Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Зародження філо
Філософія Середньовіччя
Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейс
Філософія Нового часу
Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, Р. Декарт, Б. Спіноза,
Сторія філософи України
Становлення і розвиток світогляду давніх слов'ян; давньо-слов'янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філосо
Онтологія
Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне й індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. М
Соціальна філософія і філософська антропологія
Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії
ПРАКТИЧНІ (СЕМІНАРСЬКІ) ЗАНЯТТЯ
№ п/п
Обов’язкові укрупнені навчальні елементи
Кількість годин
Змістовий модуль 1.1. Історія філософії
Предмет філософі
План
1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність і роль у житті людини.
2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
3.Сут
Філософія Стародавнього світу
План
1.Принципи періодизації історії філософії.
2.Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавілон, Палестина, Іран).
3.Антична філософія.
Філософія Середньовіччя
План
1. Етапи розвитку філософії Середньовіччя в Західній Європі
2. Арабська і єврейська філософія Середньовіччя.
3. Філософія епохи Відродження.
4. Філософія Ре
Філософія Нового часу
План
1. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція XVII ст.
2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона, Т. Гоббса.
3. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта, пантеїзм Б. Сп
Німецька класична філософія
План
1. Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.
2. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.
3. Післякантівськи
Сторія філософії України
План
1. Давньослов’янська міфологія — колиска філософської думки України-Русі.
2. Філософська думка Київської Русі.
3. Філософські ідеї в духовній культур
Тенденції розвитку сучасної філософії
План
Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.
Позитивізм і неопозитивізм, його різновиди.
Екзистенціалізм та його різновиди.
Проблеми систематизації філософського знання
План
1. Принципи побудови філософських систем.
2. Класичні й некласичні підходи до побудови систем науки і філософії.
3. Структура філософських систем, їх
Онтологія
План
1. Сутність і основні форми буття.
2. Буття матеріального. Матерія і рух. Простір і час.
3. Буття людини.
4. Буття ідеального. Свідомість, ї
Гносеологія
План
1. Основні принципи теорії пізнання.
2. Пізнання як відображення. Суб'єкт і об'єкт пізнання.
3. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.
Самостійна навчальна робота студента
Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах СРС:
самостійна робота з філософською літературою, конспектування першоджерел (див. список літер
РОБОТА НАД ПІДРУЧНИКАМИ, НАВЧАЛЬНИМИ ПОСІБНИКАМИ і КОНСПЕКТАМИ ЛЕКЦІЙ
Самостійна робота студента над модулем «Філософія» розпочинається з систематичної праці над підручниками, навчальними посібниками, які вказані в навчальних програмах курсів і конспектів лекцій. Вду
РЕКОМЕНДАЦІЇ З МЕТОДИКИ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
Вивчення філософських творів з історії філософії в системі філософії складає основний зміст самостійної роботи.
Списки першоджерел – це твори видатних філософів, мислителів від стародавніх
ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Щоб оволодіти філософськими знаннями, долучитися до вершин морального І естетичного досвіду людства, недостатньо завчити і запам'ятати деякі, хоч і важні, положення, їх треба усвідомити, перевірити
Першоджерела
Аристотель. Метафизика//Соч.: В 4 т.—М., 1976. — Т. 1.
Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. — М., 1983. — Т. 4.
Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.:
Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
Слово «філософія» давно ввійшло в наше буденне мовлення. Філософією називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупніст
Поняття та тини світогляду
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння світу людиною:
Предмет філософії та особливості філософського мислення
Авторство слова «філософія» приписують давньогрецькому мислителю Піфагору (VI–V ст. до н. е.). Він був проти того, щоб його називали мудрецем, і вважав себе
Основне питання, методи і функції філософії
Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Слід зазначити, що в межах основного питання філософії по-різному виріш
Сторія філософії як наука й принципи її періодизації
Філософію можна краще зрозуміти, якщо вивчити її історію. Розглядаючи питання про періодизацію історії філософії, слід звернути увагу на принципи її періодизації, основу яких становит
Давньоіндійська філософія
Перші філософські школи і течії виникли в найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VI ст. до. н. е. в Стародавній Індії, Стародавньому Китаї та Греції. П
Філософія стародавнього Китаю
Аналогічним шляхом відбувався розвиток філософських ідеї у Стародавньому Китаї. Так, сама зміна традиційних общинних суспільних відносин на основі економічного прогресу, поява грошей, суб'єктивної
Антична філософія
Історія античної філософії охоплює понад тисячу років. У її розвитку виділяють три основні періоди.
Перший — період ранньогрецької філософії — охоплює
Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
Якщо грецька філософія виникла на ґрунті античного рабовласницького суспільства, то філософія Середньовіччя належить до епохи феодалізму (V–XV ст.).
Особливості фі
Загальна характеристика й світоглядні основи епохи Відродження
Починаючи з XIV ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, що ввійшла в історію під назвою епохи
Діалектика епохи Відродження
Процес формування нової буржуазної культури супроводжувався принциповою зміною світоглядних орієнтирів. Але на ранніх своїх етапах цей процес набуває своєрідної перехідної, компромі
Натурфілософія епохи Відродження
Вчення про природу. Пантеїзм. В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Але в розумінні природи, як і в тлумаченні людини у цей період, філософія
Реформація, її ідеї
Ренесансні гуманістичні ідеї спершу не викликали негативної реакції з боку офіційних представників католицької церкви. Ситуація різко змінюється після того, як у XVI ст. Відродженн
Сторичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
Характеризуючи філософію XVII—XVIII ст., необхідно в першу чергу через характеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме в цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму став
Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
Далі детальніше ознайомимося з поглядами видатних філософів цього часу.
Ф. Бекон (1561–1626рр.) — родоначальник нової форми англійського матеріалізму і всієї
Філософія Просвітництва і метафізичний матеріалізм
Просвітництво — культурно-історичний термін (вперше використаний Вольтером і Гердером), що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанн
Французький матеріалізм XVIII ст.
Французький матеріалізм XVIII ст. має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайна матеріалістична спр
Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
Наприкінці XVIII—першій половині XIX ст. бурхливий розвиток філософії відбувався в Німеччині.
Специфіка і суперечливість соціально-економічного та історичного розвитку Нім
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724–1804рр.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724–1804рр.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Антропологічний матеріалізм і психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах (1804—1872рр.), його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя.
З Л. Ф
Антропологічний матеріалізм і психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах (1804—1872рр.), його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя.
З Л. Ф
Філософія тотожності» законів природи і мислення Ф. Шеллінга
Суб'єктивний ідеалізм Фіхте був нездатний пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спробою його критичного осмислення стала так звана об'єктивно-ід
Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі
У сучасній літературі найбільш поширеною є точка зору, згідно з якою початок історії вітчизняної думки ведеться з X–XII ст., тобто періоду формування могутньої держави — Київської
Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 р. Тривалий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі наук
Філософія серця» Григорія Сковороди
Григорій Савич Сковорода (1722—1794рр.) — видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській академії. Його філософські твори можна
Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т.Шевченка
Визначну роль у суспільно-політичному житті України зіграло Кирило-Мефодіївське товариство — таємна антикріпосницька організація, що була створена в Києві в січні 1846 р. Йог
Філософія серця» П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л.Фейєрбаха і М.Чернишевського
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П.Юркевич (1827–1874 рр.), професор Київської духовної академії. У 1860 р. він опублікував статтю «З науки про людський д
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно — Індійській, китайській і античній, пройшовши тривалий і складний шлях розвитку. Певним результатом її розвитку можна вва
Діалектичний та історичний матеріалізм
Марксистська філософія, безумовно, є важливим етапом у розвитку світової філософії. Карл Маркс (1818—1883рр.) і Фрідріх Енгельс (1820—1895 рр.) дають уяв
Позитивізм і неопозитивізм
Історія позитивізму має три періоди розвитку.
Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового по
Філософія життя
Філософія життя, представниками якої є Ф. Ніцше, В. Дільтей, А. Бергсон, О. Шпенглер та ін., — це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку
Філософська антропологія
Філософська антропологія — напрям у філософії, який претендує на теоретичне обґрунтування сучасного знання про людину. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській
Герменевтика
Герменевтикою (фундатор — В. Дільтей) називають мистецтво і теорію тлумачення текстів. Тому головна операція в герменевтиці — розуміння. Процес розуміння являє собою компле
Структуралізм
Структуралізм як напрям виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і мат
Екзистенціалізм
Екзистенціалізм виник на початку XX ст. в Німеччині, Франції, Італії, набувши великого впливу в усьому світі, особливо серед інтелігенції. Біля джерел цієї філософії був С.
Неотомізм
Головними представниками цього напряму є Марітен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує теїстичне вчення Ф. Аквінського, поєднуючи його з філософськими системами Ка
Фрейдизм і неофрейдизм
Картина розвитку сучасної філософії буде неповною, якщо ми не назвемо і такий напрям, як фрейдизм та неофрейдизм, що розглядають людину з точки зору психоаналізу, розроблено
Проблема систематизації основних галузей філософії
Як зазначалося у темі 1, філософія — це наука, предметом якої є загальне в системі «людина—світ». До цієї системи входять такі відношення: онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, предметно-перет
Проблема структурування філософії
Сучасна філософія — це не тільки різновид світогляду, а й система знання, яка претендує на науковість. Як наука вона має свій специфічний предмет, методи пізнання, систему категорій і закони,
Принципи і основи побудови філософської теорії
Існують два основні способи систематизації філософського знання; класичний і некласичний. Класичні системи філософії (наприклад, античні філософські системи або системи німецької класичної філософі
Проблема систематизації законів і категорій філософії
Філософія як наука постійно потребує розв'язання проблеми систематизації своїх категорій і законів. В епоху античності перший системний перелік категорій склав Аристотель. Він виділив десять катег
Сутність, проблеми й основні форми буття
Система філософського знання поряд з предметом, принципами, методами включає в себе закони і категорійний апарат. Усі елементи системи тісно взаємозв'язані і становлять цілісну єдність, яка створ
Буття матеріального. Сутність матерії
Усе розмаїття форм буття звичайно зводять до двох його аспектів: буття матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття
Основні форми існування матерії
Невід'ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії рух — це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілі
Проблема єдності світу
Практикою, наукою, в тому числі філософією, доведено, що простір, час, рух і матерія нерозривно поєднані й взаємопов'язані.
Але існує й метафізична точка зору на простір, час і матерію. Нь
Свідомість як відображення буття
Свідомість — це найвища, притаманна тільки людям і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій і
Закони розвитку буття
Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди (з
Природа і призначення процесу пізнання
Однією з важливих функцій свідомості є пізнання людиною навколишнього світу і самої себе. Люди не можуть жити, перетворювати природу без знань. Пізнання — це таке функціонування свідомості, в рез
Практика як основа і рушійна сила пізнання
Пізнання має суспільний характер, який зумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано — через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує пот
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
Пізнання відображає дійсність у формі образів. Образ — є форма і продукт суб'єктивного, ідеального відображення об'єктивної реальності у свідомості людини. Образи за своїм змістом відповіда
Поняття істини, її види, шляхи досягнення
Істина є правильне відображення суб'єктом об'єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка — це зміст свідомості, який не відповідає
Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
Яким же чином ми можемо переконатися, чи правильні наші знання, чи помилкові? У кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна — від повсякденного життєвого
Специфіка наукового пізнання
Наукове пізнання. При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання як його вищої форми.
Наукове пізнання — це такий рівень функціонуванн
Поняття науки, її види і функції
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворен
Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання
Розрізняють емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний (грец. empeiria — досвід) — це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спо
Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет л
Поняття суспільства
Передусім слід звернути увагу на багатозначність поняття «суспільство». Існує концепція, що суспільство — це частина природи, яка відокремилась, тому продовжує жити і розвиватись за закона
Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
Існують два підходи до розуміння суспільства та його історії — матеріалістичний та ідеалістичний. Ідеалістичний підхід першопричиною розвитку суспільства вважає дух, ідею, свідомість (напри
Філософська антропологія про людину
Поняття людини означає людину взагалі, тобто включає сукупність усіх властивостей та атрибутів людини. Будучи абстракцією, це поняття має два реальні втілення — окрема людина і людство в цілому.
Закони суспільства, їх характер і особливості
Важливим є питання про характер і зміст законів суспільного розвитку. Виходячи з того, що суспільне життя має дуже складний, динамічний і необоротний характер, деякі філософи (особливо ідеалістичн
Поняття суспільно-економічної формації та її структура
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що характер
Поняття суспільно-економічної формації та її структура
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що характер
Суспільний прогрес, його критерії, типи й напрями розвитку
З'ясувавши суть основних джерел та рушійних сил суспільного прогресу, слід перейти до поняття спрямованості історичного прогресу, його критеріїв і характеру протиріч.
Посилаючись на складн
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
Студент повинен:
знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової і вітчизняної філософії, с
КРИТЕРІЇ
ОЦІНОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОМПЛЕКСНОЇ РОБОТИ З МОДУЛЯ
"ФІЛОСОФІЯ"
№ п/п
Параметри
Оцінка відпові
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Філософія. Навчальний посібник (для студентів 2 курсу ФПО і заочного навчання)
Автор: Радіонова Людмила Олексіївна
Новости и инфо для студентов