Суспільний прогрес, його критерії, типи й напрями розвитку - раздел Образование, ХАРКІВ – 2006 З'ясувавши Суть Основних Джерел Та Рушійних Сил Суспільного Прогресу, Слід Пе...
З'ясувавши суть основних джерел та рушійних сил суспільного прогресу, слід перейти до поняття спрямованості історичного прогресу, його критеріїв і характеру протиріч.
Посилаючись на складність ситуації, деякі філософи-песимісти взагалі заперечують існування суспільного прогресу. З точки зору діалектико-матеріалістичного розуміння прогрес існує об'єктивно, незважаючи на наявність у ньому серйозних протиріч (економічні негаразди, міжнаціональна напруженість, економічна криза тощо). Об'єктивною причиною соціального прогресу є саме характер суспільства як життєдіяльного організму. Регрес якщо і є, має тимчасовий характер і повинен переходити в стабілізацію, а потім у прогрес.
Основним критерієм соціального прогресу є розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, НТП. Є і допоміжні критерії— освіта, рівень демократії та свободи, рівень спілкування людей тощо. Основними щаблями суспільного прогресу є зміна суспільно-економічних формацій, культур, епох, поворотних моментів історії тощо. Прогрес буває двох типів — прогрес антагоністичного суспільства, який є тимчасовим і досягається в результаті боротьби класів, і прогрес неантагоністичного суспільства, який є постійним і досягається співпрацею всіх класів та груп суспільства.
Аналізуючи політичне становище у світовій історії, треба бачити активний процес перетворення класів і націй, народних мас, особи з об'єкта пригноблення, експлуатації в суб'єкт історичної дії для досягнення нових щаблів суспільного прогресу (наприклад, боротьба за розвиток ринкових відносин в Україні та країнах СНД).
Філософський словник:суспільство, закони суспільства, суспільне буття, суспільна свідомість, суспільне виробництво, спосіб матеріального виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, соціальна структура суспільства, класи, політична система, держава, прогрес, регрес, фаталізм, волюнтаризм.
ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ З МОДУЛЮ «ФІЛОСОФІЯ»
1. Вони вважали, що все у світі відбулося від одного першоелемента, причому кожний наполягав на своєму, - будь це вода, апейрон або повітря:
а) Анаксимандр;
б) Емпедокл;
в) Протагор;
г) Фалес;
д) Анаксимен.
2. Які ідеї іудаїзму не мали великого впливу на процес формування християнства?
а) про месію, божого посланника;
б) про необхідність обрізання;
в) про принципову непізнаваність бога;
г) про боговибраний єврейський народ;
д) про гріховність людського роду.
3. Історичною особистістю вважали Ісуса Христа:
а) гностики;
б) маніхеї;
в) неоплатоники;
г) фарисеї;
д) саддукеї.
4. Теоретичну критику основних положень Біблії і християнського віровченняне дали у своєму творі «Проти християн»:
а) Порфирій;
б) Прокл;
в) Плотін;
г) Юліан Відступник;
д) Маркіон.
5. До апологетів прийнято відносити:
а) Юстина Мученика;
б) Ямвліха;
в) Татіана;
г) Цельса;
д) Афіногора.
6. У найважливішому догматі християнського монотеїзму, догматі про троїчність єдиного бога – дух святий:
а) деякими дослідниками розглядався як запозичення християнами вчення гностиків про плерому;
б) асоціювався з Логосом;
в) релігіоведами тлумачився як модифікація близькосхідних релігійних уявлень про богиню-матір;
г) в розвитку християнства іноді підмінювався культом Богоматері;
д) поставав абстрактним виразом Бога-батька, починаючи з Філона Олександрійського.
7. Перший з християнських письменників Оріген був офіційно засуджений церковним собором за те, що:
а) обґрунтовував тезу про нематеріальності бога, його досконалість й вічність;
б) доводив нескінченність Бога на основі положень апофатичного богослов'я;
г) писав про створення богом – ще до створення світу – безсмертних і безтілесних духів (ангелів і людських душ), які мають свободу волі (свободу вибору);
д) доводив створення світу богом «з нічого»;
е) розглядав бога-батька, бога-сина й святий дух як послідовні еманації верховного бога.
8. До батьків церкви, діяльність яких характеризується і з богословської, і з філософської точок зору, які жили в IV в. на Сході, у Каппадокії (Мала Азія), відносяться:
а) св. Ієронім Блаженний;
б) Григорій Назіанзін;
г) Василь Великий, єпископ Кессарійський;
д) Григорій Нісський;
е) Амбросій Медіоланський.
9. Аврелій Августін написав наступні твори:
а) «Шестоднів»;
б) «Про блаженне життя»;
в) «Сповідь»;
г) «Про Град Божий»;
д) «Гортензій».
10. Для «Ареопагітик» Псевдо-Діонісія розуміння відносин бога й світу будується на:
а) еманаціонізмі;
б) пантеїзмі;
в) еволюціонізмі;
г) креаціонізмі;
д) панпсихізмі.
11. На погляди Іоанна Скота Еріугени мали вирішальний вплив:
а) Максим Сповідник;
б) Амбросій Медіоланський;
в) Псевдо-Діонісій;
г) Алкуїн;
д) Мані.
12. Основні цілі схоластики:
а) створити філософський метод для вивчення природного світу;
б) за допомогою розуму проникнути в істину віри й наблизити її до мислячого духу;
в) додати релігійної й теологічній істині систематичну форму за допомогою філософських методів;
г) сформулювати основи соціальної філософії;
д) використати філософські аргументи для виключення можливості критики святих істин.
13. Іоанн Росцелін з Компьєни рішуче виступав:
а) проти платонівського реалізму;
б) за платонівський реалізм;
в) проти поняття загальних субстанций;
г) за те, що існують одиничні речі;
д) за те, що універсалії не є мовою.
14. До творів Фоми Аквінськогоне відносяться:
а) «Про Град Божий»;
б) «Сума теології»;
в) «Про приречення»;
г) «Про божественну єдність і троїчність»;
д) «Про обґрунтування віри проти сарацинів, греків і вірменів».
15. Роджер Бекон висунув три основних заперечення проти схоластики:
а) схоласти недостатньо добре знають грецьку й арабську мови для правильного збагнення древньої філософії;
б) вони недостатньо знають математику, що є основою наук;
в) схоластичний метод – це дедукція, заснована на посиланнях на релігійні авторитети;
г) схоласти не використають містичний метод пізнання;
д) вони недостатньо використовують алегоричний зміст Біблії.
16. У «Сумі теології» Фоми Аквінського міститься п'ять доказів існування бога, серед яких такі:
а) все у світі випадкове, але при цьому випадкове не залежить від необхідного. Бог – це унікальний збіг випадковості й необхідності;
б) все у світі спрямоване до якоїсь мети, має сенс і корисність. Бог – це вища розумна істота, яка бачить глобальну мету й все направляє до неї;
в) у світі існує ряд діючих причин. Але деякі причини породжують самі себе. Бог існує незалежно від яких би то не було причин;
г) все у світі рухається, бог є «першим двигуном» світу;
д) все у світі може розглядається як ступінь якостей, що слідують один за одним. Бог – найвищий ступінь якості.
17. Видатними роботами Пьєтро Помпонації є:
а) «Про безсмертя душі»;
б) «Про достоїнство людини»;
в) «Про причини явищ природи»;
г) «Про долю, свободу волі, приречення й божественне передбачення»;
д) «Про власне незнання і незнання інших».
18. Основними творами Я. Беме є:
а) «Наставляння в християнській вірі»;
б) «Аврора, або Ранкова зоря у сходженні»;
в) «Про потрійне життя людини»;
г) «До християнського дворянства німецької нації»;
д) «Про три принципи».
19. На думку Я. Беме людина є:
а) ідеальною досконалістю, реалізованою не на землі, а в царстві Божому;
б) мікрокосмом, єдністю божественного й природного;
в) повною незначністю, що просвітлює святим духом і рятува по волі божией;
г) «малим богом», що сполучає в собі єдність тілесного й духовного;
д) суперечливим сполученням добра й зла.
20. За свої новаторські переконання Джордано Бруно після тривалого ув'язнення був спалений на кострі католицької інквізиції. Його видатними працями є:
а) «Про схованого бога»;
б) «Про причину, принципи і єдине»;
в) «Про нескінченність, всесвіт і світи»;
г) «Про сутність речей відповідно до їх власних принципів»;
д) «Про монади, число й форму».
21. Ідеї Дж. Бруно мали істотний вплив на наступних філософів:
а) Лейбніц;
б) Спіноза;
в) Ф. Бекон;
г) Декарт;
д) Шеллінг.
22. До основних творів Ф. Бекона відносяться:
а) «Нова Елоіза»;
б) «Новий Органон»;
в) «Велике Відновлення Наук»;
г) «Нова Атлантида»;
д) «Велике Діланння».
23. У «Міркуванні про метод» Р. Декарт наводить наступні правила досягнення істинного пізнання:
а) не визнавати ніколи будь-яку річ щирою, якщо не виконані умови вірогідності й очевидності пізнання;
б) розділити кожне з питань, які слід вивчити, на кілька частин для кращого вираження;
в) звільнити розум від оман, що затіняють або перешкоджають пізнанню;
г) свої ідеї розташовувати в певній послідовності, починаючи із простого, просуваючись, як по щаблях, до більше складного;
д) у розрахунках знати міру, розуміючи, що в кожному разі всього не передбачиш.
24. Основними лініями картезіанстване є:
а) окказіоналізм;
б) янсенізм;
в) реалізм;
г) сенсуалізм;
д) номіналізм.
25. За Лейбніцем, поняття розвитку може бути охарактеризоване як:
а) внутрішня зміна монад, що відбувається відповідно до цільових (фінальних) причин;
б) постійний процес виникнення або загибелі монад;
в) постійна зміна в тілах, що є з'єднанням монад, відповідно до діючих причин;
г) божественна сила, що впливає зовні на окрему монаду або їхньої групи (джерело розвитку);
д) активна сила, який володіє кожна монад (джерело розвитку).
26. За Монтеск'є, «дух законів» становлять всі зазначені відносини, разом узяті:
а) клімат країни;
б) релігійні переконання;
в) склад ґрунтів і територія;
г) трудова діяльність;
д) моральні принципи.
27. Для Руссо природний стан людини, який він уважав ідеальним і до якого закликав повернутися, припускає:
а) соціальну рівність;
б) відсутність приватної власності;
в) наявність майнового права;
г) вільну працю;
д) справедливого правителя.
28. На думку Гердера, людина — «найвища можливість земної будови», вона стоїть на границі царства природи й царства гуманності. У поняття «гуманності» Гердер включав:
а) підпорядкування владі інстинкту:
б) жаль до інших;
в) прагнення до пізнання бога;
г) удосконалення розуму;
д) відмова від зв'язку із природою.
29. В «Енциклопедію філософських наук» Гегеля входять такі основні частини:
а) феноменологія духу;
б) логіка (мала логіка);
в) наука логіки;
г) філософія природи;
д) філософія духу.
30. Важливе місце в історії, за Гегелем, займають «всесвітньо діючі індивіди», якими є:
а) видатні діячі історії й культури;
б) унікальні егоїсти, що діють задля досягнення власних інтересів;
в) прості люди, які ведуть несвідомий спосіб життя;
г) видатні релігійні діячі, які виконують дану їм в одкровенні волю бога;
д) історичні особистості, які реалізують загальну «волю світового духу».
31. Для Фейєрбаха релігія – це:
а) вид знання і форма освіти;
б) сутність людини;
в) прояв неуцтва;
г) спосіб самопізнання;
д) реакційна утопія.
32. За Шопенгауером, світова Воля (Wille) – це сила:
а) розумна й цілеспрямована;
б) несвідома, сліпа й дика;
в) вільна й могутня;
г) обмежена й слабка;
д) єдина й безосновна.
33. Згідно з Е. фон Гартманом, наш світ – найкращий із світів, оскільки він:
а) самий справедливий і прекрасний;
б) повний прикростей і страждань;
в) еволюціонує до досконалості;
г) здатний до самознищення;
д) рухається до мети найвищого розвитку свідомості.
34. З погляду Г. Риккерта, існує два основних наукових методи, які можуть бути одночасно названі так:
а) природознавчий й історичний;
б) номотетичний і ідеографічний;
в) аналітичний і синтетичний;
г) генерализуючий і що індивідуалізує
д) повторюваних явищ й однократних явищ.
35. Видатними діячами так званого «першого позитивізму» були:
а) Р. Авенаріус;
б) О.Конт;
в) М. Спенсер;
г) Э. Мах;
д) Д. Мілль.
36. В екзистенціалізмі фізичний час – це чиста кількість, ряд моментів, що протікають, а час екзистенціальний пов'язаний з такими поняттями, як:
а) бесконечність;
б) доля;
в) рішучість;
г) занедбаність;
д) безнадійність.
37. Відповідно до філософії А. Бергсона, життя являє собою:
а) з'єднання матерії і духу;
б) напружений «життєвий порив»;
в) первісну й справжню реальність;
г) реальність, що має просторовий характер;
д) метафізичний космічний творчий процес.
38. ДО «вічних» філософських питаньне відносяться:
а) Які точні розміри Вселеної?
б) З яких елементів складається жива клітка?
в) Хто є людина?
г) Який родовід слов'ян?
д) Як склався світ?
39. У філософії міф – це:
а) світогляд, в основі якого лежить віра в надприродне;
б) специфічний образний синкретичний світогляд;
в) фантастична розповідь, переказ;
г) цілісне, нерозчленоване сприйняття первісною людиною світу і явищ у ньому, побудоване на «зворотничеській» логіці;
д) казка, вигадка, обман.
40. Філософський розгляд релігії – це:
а) віра в бога;
б) навчання про бога й надприродне;
в) світогляд, заснований на вірі в бога;
г) особливий вид духовно-практичної діяльності, націлений на сприйняття вищого, абсолютного;
д) єдність одновірців, що може бути побудована у формі духовної ієрархії.
41. Філософські напрямки, що відносяться до ідеалізму, відрізняються тим, що визнають наступні положення:
а) світ складається з матеріальних тіл, а кожне тіло — з дрібних часток;
б) світ є духовною силою, що існує незалежно від людської свідомості;
в) світ створений богом і все відбувається в ньому з волі зверху;
г) світ є сукупність переживань, подань, прагнень й ідеалів конкретної людини;
д) світ видимих речей – це тільки відбиття дійсного миру зроблених прототипів, що існують вічно й незмінно.
42. Філософські напрямки, які можна назвати атеїстичними:
а) перший позитивізм;
б) марксизм;
в) французький екзистенціалізм;
г) постмодернізм;
д) філософія життя.
43. Філософськими вченнями про сутність і розвиток людського суспільстване є:
а) онтологія;
б) метафізика;
в) соціальна філософія;
г) антропологія;
д) філософія історії.
44. До філософських методів пізнання відносяться:
а) діалектичний;
б) структурно-функціональний;
в) синергетичний;
г) герменевтичний;
д) феноменологічний.
45. Наукові відкриття, що сприяли руйнуванню антропоцентричної картини світу, такі:
а) відкриття клітки;
б) створення геліоцентричної системи світу;
в) теорія походження людини від мавпоподібного предка;
г) теорія теплової смерті Всесвіту;
д) теорія несвідомого.
46. Відповідно до ряду сучасних наукових гіпотез, людина – це природний мутант, що сформувався завдяки:
а) спалаху близької Наднової зірки;
б) інверсіям геомагнітного поля;
в) поступовому еволюційному процесу;
г) льодовиковому періоду;
д) екстремальному тепловому стресу.
47. «Ідеальне» за поданням Е. В. Ільєнкова й М. А. Ліфшица – це:
а) синонім свідомості;
б) явище, властиве винятково сфері суб'єктивного світу соціального індивіда;
в) процес об'єктивізації або уречевлення розумових форм;
г) певний стан матерії мозку;
д) об'єктивні межі досконалості (завершеності) природних і соціальних речей і процесів.
48. У сучасній філософії людина розглядається як:
а) раб божий і хробак земний;
б) головна таємниця світобудови;
в) космобіопсихоінформаційна істота;
г) вінець природи;
д) мікрокосм суспільства.
49. Людина відрізняється від тварин:
а) розумом;
б) фізіологією;
в) умінням використати знаряддя праці;
г) соціокультурним середовищем життя;
д) духовно-моральною еволюцією.
50. Розгляд зовнішніх відмінних рис людської істоти у філософії включається в поняття:
а) об'єкт;
б) людина;
в) індивідуальність;
г) особистість;
д) суб'єкт.
51. Особистість у філософії розуміється як:
а) синонім понять «індивід», «людина»;
б) родове поняття, тобто що виражає загальні риси, властиві людського роду;
в) стійка система соціально-значущих рис, характеристика людини як члена суспільства;
г) сукупність фізичних і духовних здібностей окремої людини;
д) соціальний «зріз» індивідуальності, соціальна «маска».
52. Несвідоме у філософії – це:
а) явища й процеси в психіці людини, які нею не усвідомлюються;
б) поняття, не тотожне психічному;
в) фундаментальна частина психіки людини;
г) навмисне поводження, що не відповідає моральним і правовим нормам суспільства;
д) частина колективної духовної пам'яті людства, що проявляється в граничних станах окремих індивідів.
53. На самих ранніх етапах людської історії важливу роль відіграли такі форми пізнання, як:
а) наукове;
б) повсякденно-практичне;
в) ігрове;
г) філософське;
д) міфологічне.
54. Поняття «практика» у філософії може бути позначено такими термінами:
а) дія;
б) пізнання;
в) досвід у цілому;
г) фізичне життя;
д) істина.
55. «Розуміння» у сучасному напрямку герменевтики розглядається як:
а) діалог текстів;
б) прилучення до змісту людської діяльності;
в) сама людська діяльність;
г) смислоутворення;
д) спілкування поза «стихією мови».
56 «Суспільство» у сучасній філософії представляється як:
а) невіддільна частина природи, що підкоряється тільки її законам;
б) система діяльності й життя людей, об'єднаних територією проживання, епохою, традиціями, культурою;
в) об'єктивна реальність, одна з форм буття, що володіє внутрішньою структурою, власними законами й спрямованістю розвитку;
г) свідомість і воля людей, об'єднаних загальними прагненнями й інтересами;
д) асоціація мислячих істот, що перетворять світ у процесі спільної трудової діяльності, обумовленої наявністю мови.
57. В економічній сфері життя суспільства матеріальне виробництво вирішує наступні завдання:
а) створює матеріальну базу існування суспільства;
б) безпосередньо впливає на соціальну структуру (класи, соціальні групи й т.д.);
в) сприяє розвитку філософського знання;
г) визначає рівень розвитку духовно-моральної сфери життя суспільства;
д) визначає політичні процеси.
Все темы данного раздела:
ХАРКІВ – 2006
УДК 101.122/129
Філософія: Навчальний посібник (для студентів 2 курсу ФПО і заочного навчання). Авт. Радіонова Л.О. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 142 с.
ПЕРЕДМОВА
Гегель назвав філософію духовною квінтесенцією епохи. У ній справді виражені загострені світоглядні пошуки, поглиблені питання до наявної реальності, до людського духу.
Але далеко не завжд
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних
Модуль 1. Філософія
№ п/п
Обов’язкові укрупнені навчальні елементи
Кількість годин
Змістовий модуль 1.1. Історія філ
Предмет філософії
Філософія і світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філо
Філософія Стародавнього світу
Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Зародження філо
Філософія Середньовіччя
Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейс
Філософія Нового часу
Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, Р. Декарт, Б. Спіноза,
Сторія філософи України
Становлення і розвиток світогляду давніх слов'ян; давньо-слов'янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філосо
Онтологія
Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне й індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. М
Соціальна філософія і філософська антропологія
Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії
ПРАКТИЧНІ (СЕМІНАРСЬКІ) ЗАНЯТТЯ
№ п/п
Обов’язкові укрупнені навчальні елементи
Кількість годин
Змістовий модуль 1.1. Історія філософії
Предмет філософі
План
1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність і роль у житті людини.
2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
3.Сут
Філософія Стародавнього світу
План
1.Принципи періодизації історії філософії.
2.Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавілон, Палестина, Іран).
3.Антична філософія.
Філософія Середньовіччя
План
1. Етапи розвитку філософії Середньовіччя в Західній Європі
2. Арабська і єврейська філософія Середньовіччя.
3. Філософія епохи Відродження.
4. Філософія Ре
Філософія Нового часу
План
1. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція XVII ст.
2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона, Т. Гоббса.
3. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта, пантеїзм Б. Сп
Німецька класична філософія
План
1. Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.
2. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.
3. Післякантівськи
Сторія філософії України
План
1. Давньослов’янська міфологія — колиска філософської думки України-Русі.
2. Філософська думка Київської Русі.
3. Філософські ідеї в духовній культур
Тенденції розвитку сучасної філософії
План
Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.
Позитивізм і неопозитивізм, його різновиди.
Екзистенціалізм та його різновиди.
Проблеми систематизації філософського знання
План
1. Принципи побудови філософських систем.
2. Класичні й некласичні підходи до побудови систем науки і філософії.
3. Структура філософських систем, їх
Онтологія
План
1. Сутність і основні форми буття.
2. Буття матеріального. Матерія і рух. Простір і час.
3. Буття людини.
4. Буття ідеального. Свідомість, ї
Гносеологія
План
1. Основні принципи теорії пізнання.
2. Пізнання як відображення. Суб'єкт і об'єкт пізнання.
3. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.
Самостійна навчальна робота студента
Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах СРС:
самостійна робота з філософською літературою, конспектування першоджерел (див. список літер
РОБОТА НАД ПІДРУЧНИКАМИ, НАВЧАЛЬНИМИ ПОСІБНИКАМИ і КОНСПЕКТАМИ ЛЕКЦІЙ
Самостійна робота студента над модулем «Філософія» розпочинається з систематичної праці над підручниками, навчальними посібниками, які вказані в навчальних програмах курсів і конспектів лекцій. Вду
РЕКОМЕНДАЦІЇ З МЕТОДИКИ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
Вивчення філософських творів з історії філософії в системі філософії складає основний зміст самостійної роботи.
Списки першоджерел – це твори видатних філософів, мислителів від стародавніх
ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Щоб оволодіти філософськими знаннями, долучитися до вершин морального І естетичного досвіду людства, недостатньо завчити і запам'ятати деякі, хоч і важні, положення, їх треба усвідомити, перевірити
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБ1Т
Тема 1.
1. Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія, Китай).
2. Брахманізм як релігійно-філософська течія.
Тема 2.
1.«Веди
Першоджерела
Аристотель. Метафизика//Соч.: В 4 т.—М., 1976. — Т. 1.
Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. — М., 1983. — Т. 4.
Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.:
Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
Слово «філософія» давно ввійшло в наше буденне мовлення. Філософією називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупніст
Поняття та тини світогляду
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння світу людиною:
Предмет філософії та особливості філософського мислення
Авторство слова «філософія» приписують давньогрецькому мислителю Піфагору (VI–V ст. до н. е.). Він був проти того, щоб його називали мудрецем, і вважав себе
Основне питання, методи і функції філософії
Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Слід зазначити, що в межах основного питання філософії по-різному виріш
Сторія філософії як наука й принципи її періодизації
Філософію можна краще зрозуміти, якщо вивчити її історію. Розглядаючи питання про періодизацію історії філософії, слід звернути увагу на принципи її періодизації, основу яких становит
Давньоіндійська філософія
Перші філософські школи і течії виникли в найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VI ст. до. н. е. в Стародавній Індії, Стародавньому Китаї та Греції. П
Філософія стародавнього Китаю
Аналогічним шляхом відбувався розвиток філософських ідеї у Стародавньому Китаї. Так, сама зміна традиційних общинних суспільних відносин на основі економічного прогресу, поява грошей, суб'єктивної
Антична філософія
Історія античної філософії охоплює понад тисячу років. У її розвитку виділяють три основні періоди.
Перший — період ранньогрецької філософії — охоплює
Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
Якщо грецька філософія виникла на ґрунті античного рабовласницького суспільства, то філософія Середньовіччя належить до епохи феодалізму (V–XV ст.).
Особливості фі
Загальна характеристика й світоглядні основи епохи Відродження
Починаючи з XIV ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, що ввійшла в історію під назвою епохи
Діалектика епохи Відродження
Процес формування нової буржуазної культури супроводжувався принциповою зміною світоглядних орієнтирів. Але на ранніх своїх етапах цей процес набуває своєрідної перехідної, компромі
Натурфілософія епохи Відродження
Вчення про природу. Пантеїзм. В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Але в розумінні природи, як і в тлумаченні людини у цей період, філософія
Реформація, її ідеї
Ренесансні гуманістичні ідеї спершу не викликали негативної реакції з боку офіційних представників католицької церкви. Ситуація різко змінюється після того, як у XVI ст. Відродженн
Сторичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
Характеризуючи філософію XVII—XVIII ст., необхідно в першу чергу через характеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме в цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму став
Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
Далі детальніше ознайомимося з поглядами видатних філософів цього часу.
Ф. Бекон (1561–1626рр.) — родоначальник нової форми англійського матеріалізму і всієї
Філософія Просвітництва і метафізичний матеріалізм
Просвітництво — культурно-історичний термін (вперше використаний Вольтером і Гердером), що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанн
Французький матеріалізм XVIII ст.
Французький матеріалізм XVIII ст. має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайна матеріалістична спр
Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
Наприкінці XVIII—першій половині XIX ст. бурхливий розвиток філософії відбувався в Німеччині.
Специфіка і суперечливість соціально-економічного та історичного розвитку Нім
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724–1804рр.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724–1804рр.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Антропологічний матеріалізм і психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах (1804—1872рр.), його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя.
З Л. Ф
Антропологічний матеріалізм і психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах (1804—1872рр.), його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя.
З Л. Ф
Філософія тотожності» законів природи і мислення Ф. Шеллінга
Суб'єктивний ідеалізм Фіхте був нездатний пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спробою його критичного осмислення стала так звана об'єктивно-ід
Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі
У сучасній літературі найбільш поширеною є точка зору, згідно з якою початок історії вітчизняної думки ведеться з X–XII ст., тобто періоду формування могутньої держави — Київської
Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 р. Тривалий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі наук
Філософія серця» Григорія Сковороди
Григорій Савич Сковорода (1722—1794рр.) — видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській академії. Його філософські твори можна
Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т.Шевченка
Визначну роль у суспільно-політичному житті України зіграло Кирило-Мефодіївське товариство — таємна антикріпосницька організація, що була створена в Києві в січні 1846 р. Йог
Філософія серця» П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л.Фейєрбаха і М.Чернишевського
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П.Юркевич (1827–1874 рр.), професор Київської духовної академії. У 1860 р. він опублікував статтю «З науки про людський д
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно — Індійській, китайській і античній, пройшовши тривалий і складний шлях розвитку. Певним результатом її розвитку можна вва
Діалектичний та історичний матеріалізм
Марксистська філософія, безумовно, є важливим етапом у розвитку світової філософії. Карл Маркс (1818—1883рр.) і Фрідріх Енгельс (1820—1895 рр.) дають уяв
Позитивізм і неопозитивізм
Історія позитивізму має три періоди розвитку.
Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового по
Філософія життя
Філософія життя, представниками якої є Ф. Ніцше, В. Дільтей, А. Бергсон, О. Шпенглер та ін., — це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку
Філософська антропологія
Філософська антропологія — напрям у філософії, який претендує на теоретичне обґрунтування сучасного знання про людину. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській
Герменевтика
Герменевтикою (фундатор — В. Дільтей) називають мистецтво і теорію тлумачення текстів. Тому головна операція в герменевтиці — розуміння. Процес розуміння являє собою компле
Структуралізм
Структуралізм як напрям виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і мат
Екзистенціалізм
Екзистенціалізм виник на початку XX ст. в Німеччині, Франції, Італії, набувши великого впливу в усьому світі, особливо серед інтелігенції. Біля джерел цієї філософії був С.
Неотомізм
Головними представниками цього напряму є Марітен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує теїстичне вчення Ф. Аквінського, поєднуючи його з філософськими системами Ка
Фрейдизм і неофрейдизм
Картина розвитку сучасної філософії буде неповною, якщо ми не назвемо і такий напрям, як фрейдизм та неофрейдизм, що розглядають людину з точки зору психоаналізу, розроблено
Проблема систематизації основних галузей філософії
Як зазначалося у темі 1, філософія — це наука, предметом якої є загальне в системі «людина—світ». До цієї системи входять такі відношення: онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, предметно-перет
Проблема структурування філософії
Сучасна філософія — це не тільки різновид світогляду, а й система знання, яка претендує на науковість. Як наука вона має свій специфічний предмет, методи пізнання, систему категорій і закони,
Принципи і основи побудови філософської теорії
Існують два основні способи систематизації філософського знання; класичний і некласичний. Класичні системи філософії (наприклад, античні філософські системи або системи німецької класичної філософі
Проблема систематизації законів і категорій філософії
Філософія як наука постійно потребує розв'язання проблеми систематизації своїх категорій і законів. В епоху античності перший системний перелік категорій склав Аристотель. Він виділив десять катег
Сутність, проблеми й основні форми буття
Система філософського знання поряд з предметом, принципами, методами включає в себе закони і категорійний апарат. Усі елементи системи тісно взаємозв'язані і становлять цілісну єдність, яка створ
Буття матеріального. Сутність матерії
Усе розмаїття форм буття звичайно зводять до двох його аспектів: буття матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття
Основні форми існування матерії
Невід'ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії рух — це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілі
Проблема єдності світу
Практикою, наукою, в тому числі філософією, доведено, що простір, час, рух і матерія нерозривно поєднані й взаємопов'язані.
Але існує й метафізична точка зору на простір, час і матерію. Нь
Свідомість як відображення буття
Свідомість — це найвища, притаманна тільки людям і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій і
Закони розвитку буття
Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди (з
Природа і призначення процесу пізнання
Однією з важливих функцій свідомості є пізнання людиною навколишнього світу і самої себе. Люди не можуть жити, перетворювати природу без знань. Пізнання — це таке функціонування свідомості, в рез
Практика як основа і рушійна сила пізнання
Пізнання має суспільний характер, який зумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано — через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує пот
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
Пізнання відображає дійсність у формі образів. Образ — є форма і продукт суб'єктивного, ідеального відображення об'єктивної реальності у свідомості людини. Образи за своїм змістом відповіда
Поняття істини, її види, шляхи досягнення
Істина є правильне відображення суб'єктом об'єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка — це зміст свідомості, який не відповідає
Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
Яким же чином ми можемо переконатися, чи правильні наші знання, чи помилкові? У кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна — від повсякденного життєвого
Специфіка наукового пізнання
Наукове пізнання. При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання як його вищої форми.
Наукове пізнання — це такий рівень функціонуванн
Поняття науки, її види і функції
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворен
Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання
Розрізняють емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний (грец. empeiria — досвід) — це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спо
Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет л
Поняття суспільства
Передусім слід звернути увагу на багатозначність поняття «суспільство». Існує концепція, що суспільство — це частина природи, яка відокремилась, тому продовжує жити і розвиватись за закона
Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
Існують два підходи до розуміння суспільства та його історії — матеріалістичний та ідеалістичний. Ідеалістичний підхід першопричиною розвитку суспільства вважає дух, ідею, свідомість (напри
Філософська антропологія про людину
Поняття людини означає людину взагалі, тобто включає сукупність усіх властивостей та атрибутів людини. Будучи абстракцією, це поняття має два реальні втілення — окрема людина і людство в цілому.
Закони суспільства, їх характер і особливості
Важливим є питання про характер і зміст законів суспільного розвитку. Виходячи з того, що суспільне життя має дуже складний, динамічний і необоротний характер, деякі філософи (особливо ідеалістичн
Поняття суспільно-економічної формації та її структура
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що характер
Поняття суспільно-економічної формації та її структура
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що характер
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
Студент повинен:
знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової і вітчизняної філософії, с
КРИТЕРІЇ
ОЦІНОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОМПЛЕКСНОЇ РОБОТИ З МОДУЛЯ
"ФІЛОСОФІЯ"
№ п/п
Параметри
Оцінка відпові
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Філософія. Навчальний посібник (для студентів 2 курсу ФПО і заочного навчання)
Автор: Радіонова Людмила Олексіївна
Новости и инфо для студентов