рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Техніко-економічні показники роботи обладнання

Техніко-економічні показники роботи обладнання - раздел Образование, Механічне та теплове устаткування Для Оцінки Ефективності Використання Технологічного Обладнання Необхідно Знат...

Для оцінки ефективності використання технологічного обладнання необхідно знати його техніко-економічні показники, до яких відносяться продуктивність, потужність, коефіцієнт корисної дії (ККД), коефіцієнт використання обладнання в часіта інші.

Продуктивність – це здатність технологічної машини виробляти певну кількість продукції за одиницю часу. Залежно від фізичного стану продукції, що виробляється, продуктивність може вимірюватися в шт/год,кг/год,та м3/год. Згідно сказаного продуктивність може бути штучна, масова та об'ємна. В Міжнародній системі одиницею відліку робочого часу машини слугує секунда (с). Продуктивність машини, яка виражена відношенням кількості готової продукції до часу в секундах, легко переводиться в годинну або хвилинну продуктивність за допомогою множення на відповідний коефіцієнт.

Розрізняють три види продуктивності машин: теоретичну, технічну та експлуатаційну. На практиці важливе значення має теоретична і технічна (дійсна) продуктивності.

Теоретична продуктивність –це кількість продукції, яку машина може виробити за одиницю часу при безперебійній і безперервній роботі в стаціонарному режимі. Даний параметр зазначається в технічних даних на машину.

Для машин періодичної дії теоретична продуктивність в загальному вигляді визначається так: місткість робочої камери машини поділена на тривалість технологічного циклу.

,

де С – робоча місткість машини, виражена в штуках, одиницях об'єму або маси;

Тт.ц – тривалість технологічного циклу, с.

Отже, теоретична продуктивність машини періодичної дії – це кількість продукції яка випускається даною машиною за один робочий цикл.

Технологічний (робочий) цикл – це проміжок часу між двома послідовними моментами видачі машиною готової продукції. Технологічний цикл включає тривалість завантаження продукту, час оброблення продукту в робочій камері і тривалість вивантаження:

Тт.ц = t3 + to + tв ,

де t3 – тривалість завантаження продукту в машину, с;

to – тривалість оброблення продукту, с;

tв – тривалість вивантаження продукту з машини, с;

Здійснивши відповідні перетворення, отримаємо:

Для машин періодичної дії:

,

де Qтобтеоретична об'ємна продуктивність, м3/год;

V0 – об'єм робочої камери, м3;

φ – коефіцієнт завантаження робочої камери, , де Vпр – об'єм продукту в робочій камері.

,

 

де Qтм теоретична масова продуктивність, кг/год;

ρ – густина продукту, кг/м3.

,

де Qтшттеоретична штучна продуктивність, шт/год;

К – кількість штук продукту або виробів, яка вміщується у робочу камеру машини за один робочий цикл, шт.

Для машин безперервної дії:

Qтоб = φ × F0 × υ × 3600

де Qтоб – теоретична об'ємна продуктивність, м3/год;

φ – коеф. завантаження площі поперечного перерізу розвантажувального пристрою;

F0 – площа поперечного розрізу розвантажувального пристрою, м2;

υ – швидкість руху потоку продукту, м/с.

Qтм = φ × F0 × υ × ρ × 3600

Qтмтеоретична масова продуктивність, кг/год;

ρ – густина продукту, кг/м3.

,

де Qтшттеоретична штучна продуктивність, шт/год;

К – кількість штук продукту, яка вміщується в поперечному розрізі машини, шт.;

S – крок виробів у потоці (довжина виробу та відстань між сусідніми виробами).

Технічна (дійсна) продуктивність –це середня кількість продукції, яка випускається машиною за одиницю часу з урахуванням витрат часу на технічне обслуговування(регулювання, змащення машини тощо). Технічна продуктивність пов'язана з теоретичною:

Qтех = Кт.в × Qт ,

де Qтехтехнічна продуктивність;

Qт – теоретична продуктивність;

Кт.в – коефіцієнт технічного використання машини.

s w:ascii="Cambria Math" w:h-ansi="Cambria Math"/><wx:font wx:val="Cambria Math"/><w:i/><w:sz w:val="32"/><w:sz-cs w:val="28"/><w:lang w:val="UK"/></w:rPr><m:t>РІС–Рґ</m:t></m:r></m:sub></m:sSub></m:den></m:f></m:oMath></m:oMathPara></w:p><w:sectPr wsp:rsidR="00000000"><w:pgSz w:w="12240" w:h="15840"/><w:pgMar w:top="1134" w:right="850" w:bottom="1134" w:left="1701" w:header="720" w:footer="720" w:gutter="0"/><w:cols w:space="720"/></w:sectPr></w:body></w:wordDocument>"> ,

де tр – час роботи машини, год.;

tт.о – час технічного обслуговування машини (регулювання, переналагоджування, очищення робочих органів тощо), год.;

tвід – час, необхідний на відновлення працездатності машини після відмови, год.

Експлуатаційна продуктивність – це показник, який характеризує машину в умовах експлуатації на конкретному виробництві з урахуванням усіх витрат робочого часу, в тому числі з причин відмови машини.

Експлуатаційна продуктивність пов'язана з теоретичною:

Qекс = Кз.в × Qт ,

де Qексексплуатаційна продуктивність;

Кз.в – коефіцієнт загального використання технологічної машини.

,

де tорг – час простою машини через організаційні причини, год.

Коефіцієнт загального використання технологічної машини враховує всі втрати робочого часу, в тому числі і простої машини через організаційні причини. Ці втрати не пов'язані з якістю роботи машини та її технічним станом. Величина даного коефіцієнта залежить від специфіки і організації роботи підприємства, де експлуатується машина.

Потужність машини. Робота технологічної машини зумовлена механічною енергією, яка підводиться до робочого органа від двигуна через передавальний пристрій. Потужність електродвигуна, тобто енергія, яка підводиться до нього від електромережі за одиницю часу, повинна забезпечувати втрати в самому двигуні, у передавальному механізмі, на робочому валу, який передає рух робочому органу і на виконання роботи робочим органом із заданою швидкістю.

Залежно від характеру руху робочого органа машини, її потужність при поступальному русі розраховується за формулами:

 

,

а під час обертального руху робочих органів за формулами:

 

 

де – потужність для забезпечення руху робочого органа, Вт;

– потужність для забезпечення перероблення продукту робочим органом, Вт;

, – зусилля, прикладені до робочого органа і продукту, Н;

, – обертальний момент, прикладений до робочого органа і продукту, Н·м;

ν, ω – лінійна і кутова швидкості руху робочого органа і продукту, м/с або с-1.

Загальна потужність, яка передається вхідному валу виконавчого механізму, визначається з урахуванням усіх витрат у виконавчому і передавальному механізмах:

,

де – загальний ККД машини, який враховує втрати потужності під час її передачі від вала електродвигуна до робочого органа;

Потужність витрачається на:

- виконання технологічного процесу;

- на роботу механізмів на холостому ходу;

- подолання сил тертя в кінематичних парах;

- розсіювання енергії в результаті деформації і вібрації деталей і машин;

- подолання опору під час увімкнення сил гальмування.

,

де , – відповідно корисна і витрачена потужність.

В цілому ККД машини визначається як добуток окремих коефіцієнтів корисної дії, що враховують втрати на різних ділянках машини. Загальний ККД при послідовному з'єднанні механізмів розраховується так:

,

де , , – ККД окремих ланок.

ККД при паралельному з'єднанні механізмів дорівнює:

,

де , , – потужності, які витрачаються на подолання корисних опорів елементами кінематичного ланцюга;

– потужність рушійної сили.

Продуктивність технологічних машин і потужність, необхідна для виконання заданого технологічного процесу, залежать від розмірів робочих камер, конструкції робочих органів і характеру їх руху, а також від способів і режимів обробки продукту.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Механічне та теплове устаткування

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ... В Ф ДОЦЕНКО... В О ГУБЕНЯ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Техніко-економічні показники роботи обладнання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КИЇВ НУХТ 2010
В.Ф. Доценко, В.О. ГубеняКонспект лекцій з дисципліни "Устаткування закладів ресторанного господарства", Частина І "Механічне та теплове устаткування" для студе

Технологічна машина та її будова. Вимоги до технологічних машин
Конструкція машин включає деталі, вузли та механізми. Деталь виготовляють із однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування збірних операцій. Сукупніст

Характеристика матеріалів, з яких виробляють деталі машин
Під час вибору матеріла для виробництва деталей враховуються вимоги щодо їх міцності і технологічності. Міцність – це здатність деталей під впливом зовнішніх сил не л

Класифікація механічного устаткування закладів ресторанного господарства
Специфіка роботи закладів громадського харчування передбачає виробництво великого асортименту страв, що зумовлює необхідність застосування широкого спектру технологічного обладнання. Залежно від те

Стандартний алгоритм роботи механічного устаткування
1. Перед початком роботи машини необхідно перевірити: - санітарно-технічний стан машини; - справність електропроводки та надійність заземлення; - наявність огородження бі

Універсальні кухонні машини
Використання спеціальних кухонних машин з індивідуальним приводом часто є економічно недоцільним. Велика кількість дрібних технологічних операцій і, як правило, незначні кількості різноманітної про

Питання для самоперевірки
1. Назвати основні складові частини технологічних машин та їх призначення. 2. Що таке передавальний механізм? Які функції він виконує? 3. Які основні вимоги ставл

Загальні відомості про сортувально-калібрувальний процес
Суть сортувально-калібрувального процесу полягає в розділенні сипких продуктів на фракції, які відрізняються кількістю частинок (сортування), величиною частинок (калібрування), а тако

Класифікація, будова та принцип роботи просіювачів
Просіювачі використовують переважно у кондитерських, борошняних і гарячих цехах закладів ресторанного господарства. Основними робочими органами просіювачів є сита різної конструкції. Їх виготовляют

Будова та принцип роботи відцентрового просіювача МПП-ІІ.
Рис 2.1 Просіювач МПП-ІІ 1 – вал; 2 – манжета; 3 – днище; 4 – барабан-сито; 5 – розсікач; 6 – корпус робочої камери і мультиплі

МПМ-800
Просіювач МПМ-800 (рис. 2.2) встановлюється на великих підприємствах ресторанного господарства, а також заготівельних підприємствах. Машина складається із приводу, шн

Будова та принцип роботи вібраційних просіювачів
Дана група просіювачів призначена для просіювання, аерації та розпушування борошна всіх сортів, просіювання цукру-піску, солі подрібнених круп. Будову та принцип роботи розглянемо на прикладі просі

Технічні характеристики та правила експлуатації просіювачів
Технічні характеристики просіювачів наведено в таблиці 2.1. До початку роботи перевіряють справність машини або механізму. Потім встановлюють необхідне сито. Просіювачі М

Питання для самоперевірки.
1. Сформулюйте суть сортувально-калібрувального процесу. 2. Перелічіть основні способи розділення продуктів на фракції. 3. Яким чином у сировину потрапляють доміш

Способи очищення та класифікація очищувального устаткування
Очищувальне устаткування призначене для видалення поверхневого шару з овочів, фруктів, луски з риби, який не має значної харчової цінності. Чищення корнебульбоплодів, серед яких найбільший відсоток

Картоплеочисні машини періодичної дії
Рис 3.2 Машина для чищення картоплі МОК – 150 (МОК – 300) 1 – станина; 2 – електродвигун; 3 - клинопасова передача; 4 – зливний патрубок

Картоплеочисні машини безперервної дії
Будову картоплеочисних машин безперервної дії розглянемо на прикладі машини КНА – 600М (рис. 3.5), яку використовують у великих закладах ресторанного господарства або

Правила експлуатації картоплеочисних машин
Машини періодичної дії. Перед початком роботи проводять зовнішній огляд: перевіряють санітарний стан, відсутність сторонніх предметів у робочій камері, стан електропроводки, за

Будова та принцип роботи пристрою для очищення риби від луски
Чищення риби від луски забезпечується механічною дією загострених кромок скребка, який обертається з великою швидкістю. Одночасно скребок пересувається у напрямі, протилежному росту луски. Робочим

Питання для самоперевірки
1. Які бувають способи очищення овочів? 2. Який спосіб чищення застосовують у закладах ресторанного господарства? 3. Які переваги та недоліки процесу механічного

Призначення і класифікація подрібнювального устаткування
Подрібнення – це процес поділу продукту на частинки заданого розміру під дією механічних сил внаслідок деформації. Існує два види подрібнення: дробле

Розмелювальні механізми з конусним робочим органом
Розмелювальні механізми з конусним робочим органом (рис. 4.1) призначені для розмелювання сухарів, спецій та інших твердих харчових продуктів. У закладах ресторанного господарства поши

Дискові машини і механізми для розмелювання кави
Це найбільша група розмелювального устаткування. Будову розглянемо на прикладі машин для розмелювання кави типу МИК-60 (рис. 4.2) і МКК-120 (ри

Розмелювальні машини і механізми з вальцьовим робочим органом
Механізми з вальцьовим робочим органом призначені для под­рібнення і розтирання горіхів і розтирання маку. Рис. 4.4 Механізм МДПІІ-1 з вальцьовим робочим ор

Механізмів
Показник МИ МИПІІ-1 МИК-60 МДПІІ-1 МКК-120 Продуктивність, кг/год: подрібнення сухарів др

Машини для отримання пюреподібних продуктів
(протиральні машини) Для приготування пюреподібних продуктів застосовують про­тирання. Процес протирання полягає у подрібненні або у відділен

Питання для самоперевірки
1.Назвіть способи подрібнення харчових продуктів. 2. Які розміри мають частинки подрібненого продукту залежно від ступеня подрібнення? 3. Які продукти подрібнюють

Способи та схеми миття
У закладах ресторанного господарства мийне устаткування використовують для миття овочів, фруктів, столового та кухонного інвентарю, столових наборів і функціональної тари. Процес миття здійснюється

Будова та принцип роботи обладнання для миття овочів
Миття сировини може відбуватися у м'якому і жорсткому режимах. Спосіб миття визначається механічними властивостями сировини та ступенем її забруднення. Так, наприклад, для миття томат

Будова та принцип роботи посудомийних машин
З метою механізації миття посуду в закладах ресторанного господарства використовуються посудомийні машини. Технологічний процес машинного оброблення посуду складається з таких операцій: -

Посудомийні машини періодичної дії
На рис. 5.4 представлено машину для миття посуду періодичної дії. Рис. 5.4 Машини для миття посуду періодичної дії а – фронтальна; б – купо

Посудомийні машини безперервної дії
Основними моделями машин для миття посуду безперервної дії, що використовуються на середніх та великих підприємствах харчу­вання, є універсальні машини типу ММУ-1

Запитання для самоперевірки
1. Які схеми миття використовують у харчовому виробництві? 2. Під впливом яких факторів процес миття інтенсифікується? 3. Як класифікують мийне устаткування?

Основні визначення та класифікація
У закладах ресторанного господарства поширеним є механічне перемішування різних харчових продуктів. Застосовують перемішування під час приготування тіста, фаршу, салатів, вінегретів, кремів, мусів,

Машини і механізми для перемішування продуктів
Обладнання для перемішування сипких продуктів.До цього типу устаткування відноситься механізм МС25-200 (рис. 6.1). Він призначений для перемішування

Збивальні машини та механізми
У кондитерських цехах закладів ресторанного господарства для збивання вершків, яєць, кремів та інших продуктів застосовують збивальні машини. Технологічний процес, який вони виконують можна розділи

Машини для замішування тіста
Для виробництва різних видів тіста, які відрізняються сортом борошна, складом компонентів, консистенцією, використовуються машини для замішування тіста. Будова та принцип роботи машини повинні забе

Запитання для самоперевірки
1. Що таке перемішування, збивання, замішування? 2. Наведіть класифікацію місильно-перемішувального устаткування. 3. Яке обладнання застосовують для перемішування

Класифікація способів теплової обробки харчових продуктів
Під час виробництва продуктів харчування в середині них відбуваються явища різної фізичної природи, пов'язані з перенесенням теплоти. Теплове оброблення продуктів призводить до змін їх структурно-м

Загальні принципи будови та класифікація теплових апаратів
Теплова обробка продуктів відбувається в теплових апаратах, які класифікуються за технологічним призначенням, джерелами тепла (видами енергоносіїв), способом обігрівання, принципом роботи, ступенем

Класифікація варильного обладнання. Харчоварильні котли
Харчоварильні апарати призначені для виконання процесу ваніння при атмосферному і надлишко­вому тиску. До них відносять харчоварильні котли, кавоварки, сосисковарки, паровар

Запитання для самоперевірки
1. Що таке поверхневий спосіб нагрівання харчових продуктів? 2. Охарактеризуйте метод об'ємного прогрівання харчових продуктів. 3. Який недолік надвисокочастотног

Жарильно-пекарського обладнання
Жарильні апарати відносяться до основних типів теплових апаратів, які застосовують практично у всіх закладах ресторанного господарства і здійснюють доведення виробів до кулінарної готовності. Крім

Класифікація жарильних апаратів
За технологічним призначенням всі різновиди жарильних апаратів можуть бути зведені в чотири основні групи: - апарати, які здійснюють смаження виробів безпосередньо на

Будова та принцип роботи сковорід
Сковороди призначені для смаження на нагрітій поверхні м'яса, риби, птиці та інших продуктів, а також для пасерування, тушкування і припускання. До сковорід відносяться і апарати з двостороннім наг

Жарильні та пекарські шафи
Жарильні шафи призначені для смаження і запікання кулінарних виробів, пекарські – для випікання кондитерських і хлібобулочних виробів. Конструктивно такі шафи складают

Запитання для самоперевірки
1. Охарактеризуйте процес смаження. Якими способами здійснюється даний процес? 2. Наведіть класифікація жарильних апаратів. 3. З яких основних частин складаються

Основна
1. В.М. Калинина "Техническое оснащение и охрана труда в общественном питании". – М.: Издательский центр "Академия", 2004. – 432 с. 2. В.Ф. Кащенко, Р.В. Кащенко "

Додаткова
1. А.Н. Вышелесский "Тепловое оборудование предприятий общественного питания". – М.: Государственное издательство торговой литературы, 1963. – 688 с. 2. Б.В. Чаблин, И.А. Евдоким

Лекція № 1 Загальні відомості про механічне устаткування закладів
ресторанного господарства…………………………………………………………….4 1.1 Технологічна машина та її будова. Вимоги то технологічних машин……….………….4 1.2 Характеристика матеріалів, як

Лекція № 7 Загальні відомості про теплове устаткування.
Варильне обладнання…………………………………………………….....................62 7.1 Класифікація способів теплової обробки харчових продуктів…………………….….62 7.2 Загальні принципи бу

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги