Геологічна історія земної кори - раздел Образование, В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Докембрій. Докембрійська Історія Характеризує Початко...
Докембрій. Докембрійська історія характеризує початкову стадію геологічного розвитку Землі. Це найдовша і мало вивчена стадія, що продовжувалася більше від трьох млрд. років. Докембрій охоплює архейську та протерозойську ери. Докембрійські породи у більшості випадків закриті молодшими відкладами. Представлені вони переважно породами магматичного й метаморфічного походження – гранітами, гнейсами, сланцями, кварцитами та амфіболами. Метаморфічні породи на ¾ складаються з первинноосадових порід і порівняно з магматичними ширше розповсюджені у верхній частині літосфери. З осадових порід у верхніх товщах докембрію розповсюджені конгломерати, пісковики, кристалічні вапняки, доломіти. У слабкометаморфізованих породах нижнього протерозою й рифею іноді зустрічаються рештки форамініфер, кишковопорожнинних, синьо-зелених водоростей та інших організмів.
Високорозвинений органічний світ протерозою вказує, що життя на Землі з’явилося в археї або ще раніше. Наявність серед докембрійських утворень інтрузій магматичних порід і лав свідчить про прояви інтенсивного магматизму. Докембрійські породи звичайно зім’яті у складки і розірвані тріщинами. Рухи земної кори, що неодноразово повторювалися, зробили будову земної кори складною. До кінця докембрію у межах окремих літосферних плит були сформовані Східноєвропейська, Північноазійська (Сибірська), Південноазійська (Китайська), Північноамериканська (Канадська), Індостанська, Австралійська, Африканська, Південноамериканська та Східноантарктична платформи, які були об’єднані в єдиний суперконтинент Гондвану. У докембрійських породах зосереджено 70% запасів хрому, 70% – заліза, 70% – нікелю, 90% – золота і кобальту, 50% – урану.
Палеозой. Його тривалість близько 340 млн. років. Різниця у фауні, петрографічному складі порід та інші ознаки дозволили поділити палеозойську групу порід на шість систем: кембрійську, ордовікську, силурійську, девонську, кам’яновугільну й пермську. За палеозойської ери (грецьк. палеос – древній) на Землі відбувалися величезні зміни. Змінилися рельєф, клімат й органічний світ. Паралельно з розвитком морських організмів (рис. 6.1) на суші з’явилися наземні тварини – спочатку земноводні, а потім плазуни. У рослинному світі на початку палеозою з’явилися плаунові, членистостебелеві, папоротники, які наприкінці ери досягли свого розквіту й стали вихідним матеріалом для утворення багаточисельних родовищ вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський вугільні басейни України, Кузнецький та Підмосковний вугільний басейни Росії й ін.).
Зміни рельєфу були спричинені тектонічними рухами земної кори. Гороутворюючі (орогенні) процеси раннього палеозою сприяли утворенню гір Ісландії, Великої Британії, Скандинавії, Казахстану та інших, а середини – кінця палеозою – формуванню гірських масивів Уралу, південного Тянь-Шаню, Алтаю, Західного Сибіру, Донбасу, Апалачів, Австралійських Кордильєрів й інших. З часом деякі з них були зруйновані геологічними процесами (гори Донбасу, Західного Сибіру, Південного Уралу, Казахстану). Коливальні рухи земної кори спричиняли багаторазові здіймання та занурення докембрійських платформ і зміщення берегової лінії моря.
Рисунок 6.1 – Основні викопні раковини молюсків карбону:
а – Chaetetes; б – Productus giganteus; в – Fusulina; г – Schwagerina
Зміни у співвідношенні суші й моря мали серйозний вплив на клімат палеозою. У карбоні на більшості платформ Північної півкулі клімат був теплим та вологим, а у пермі – сухим та спекотним. Про це свідчать багаточисленні родовища вугілля, відкриті у верхньопалеозойських відкладах. У південній півкулі у цей час клімат був дуже холодним. Тут існувало декілька центрів зледеніння. Моренні відклади, що підтверджують розповсюдження льодовиків, виявлено у північних районах Африки, Південної Америки, Австралії.
З палеозойськими породами пов’язано більшість нафтогазових родовищ України, Сибіру, Поволжя, Білорусі, вугілля Донбасу, Кузбасу, Сілезії, а також родовищ чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, солей, фосфоритів, бокситів та інших корисних копалин.
Мезозой. Мезозойська ера (грецьк. мезос – середній) продовжувалася понад 170 млн. років. За органічними рештками її породи поділяються на три системи – тріасову, юрську і крейдяну .
На початок ери багато з палеозойських тварин і рослин (трилобіти, голчастошкірі, корали та інші) вимерли й на зміну їм прийшли головоногі та двостворчасті молюски, мезозойські ящури, птахи, а із рослин – голонасінні. З’явилися нові, невідомі раніше, представники голчастошкірих, форамініфер, риб, черевоногих молюсків. На суші й у воді мешкали плазуни, а у повітрі літали птахи. Лісові масиви мезозойських континентів складалися переважно з голосіменних рослин, а у крейдяному періоді до них приєдналися і покритонасінні.
Орогенічні процеси у мезозої розвивалися в області Тихоокеанського кільця й завершилися утворенням хребтів і цілих гірських систем Чукотки, Камчатки, Східного Сибіру, Далекого Сходу Росії, а також Скелястих гір у Північній Америці, гір Східного Китаю та Індокитаю.
На початку мезозою відбувся розподіл Гондвани на п’ять частин: Австралійську, Індостанську, Африканську, Бразильську й Антарктичну. У Північній півкулі у цей час відокремилися північна Америка та Євразія. Одночасно було закладено велетенські западини Індійського, Атлантичного і Північного Льодовитого океанів.
Клімат на початку мезозою у Північній півкулі залишався теплим і вологим, про що свідчать вугленосні відклади у багатьох регіонах (Сибірська платформа, Індокитай), родовища нафти й газу (Західний Сибір, півострів Мангишлак) та ін.
В Україні з мезозойськими відкладами пов’язані деякі нафтогазові родовища, родовища фосфоритів, крейди, доломіту, глин, пісків та інших корисних копалин.
Кайнозой. Кайнозойська ера (грецьк. кайнос – новий) продовжується останні 67 млн. років. Кайнозойська група порід поділяється на три системи: палеогенову, неогенову та четвертинну. Відклади цих систем, що вкривають як дно сучасних морів та океанів, так і континенти, вміщують безліч органічних решток. Органічний світ кайнозою характеризується появою нових форм тварин і рослин з одночасним збільшенням кількості видів. У кайнозойських морях широкого розповсюдження набувають двостулкові та черевоногі молюски, риби, найпростіші організми. На суші місце майже повністю вимерлих плазунів займають ссавці. У палеогені й неогені серед ссавців з’являються хоботні (мамонти), конеподібні, гризуни, а у кінці неогену – людиноподібні мавпи. Наймолодший, четвертинний, період, який нараховує близько мільйона років, позначився появою людини.
Рослинний світ кайнозою характеризується розквітом покритонасінних рослин. Але поряд з ними розвиваються і голонасінні, папоротники, мохи.
У кайнозойський період були сформовані такі гірські споруди, як Альпи, Балкани, Карпати, Кавказ, Памір, Алтай, Гімалаї, Анди. Про продовження ендогенних тектонічних процесів свідчить сучасний вулканізм, землетруси та брилові підняття.
Тектонічні рухи, наприклад, зумовили утворення рифтових систем (проваль по розломах), на місці яких утворились озера та внутрішні моря (африканські озера Ківу, Танганьіка, сибірське озеро Байкал, Червоне море та ін.).
У кінці кайнозойської ери відбулися кліматичні зміни у Північній півкулі. У неогені почалося похолодання, що охопило у четвертинному періоді північні райони Європи, Азії, Північної Америки. Почалося зледеніння цих областей. Центрами були Канадський щит, Гренландія, Нова Земля, Скандинавські гори, Полярний Урал.
Потепління у кінці пізньочетвертинної й на початку сучасної епохи викликало розтавання льодовиків і поступове формування сучасних кліматичних умов. Льодовики залишили не тільки величезну кількість уламків (морени) у вигляді брил, гравію, піску, строкатих глин та суглинків, а й льодовикові озера (Шатські озера на Волині, Україна та ін.).
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... МЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Геологічна історія земної кори
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Полтава 2012
УДК 55:622.276
ББК 26.3я7
С 91
Рецензенти:
І.К. Решетов, доктор геолого-мінералогічних наук,
професор, зав. кафедри гід
В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Основи геології: навчальний посібник. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 150 с.
У книзі висвітлено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, землі т
Земля – планета Сонячної системи
Земля входить у Сонячну систему, яка налічує дев’ять планет, їхні супутники, астероїди і комети. До планет земного типу (відносно невеликих) належать Меркурій, Венера, Земля та Марс. Зовнішні плане
Форма, розміри та будова Землі
Обертаючись навколо своєї осі, Земля одночасно обертається навколо Сонця, а разом з ним навколо центра Галактики. Обертання навколо Сонця відбувається по еліптичній
Геотектонічні гіпотези і теорії
Величезну роль у розвитку геології відігравали і відіграють геотектонічні уявлення про розвиток Землі й земної кори. Однією з перших у кінці XIX ст. була гіпотеза ге
Контрольні питання
1. Що вивчає геологія та її практичне значення в житті людини?
2. На які окремі розділи науки поділяється геологія?
3. Які планети входять до Сонячної системи?
Мінерали та їх властивості
Мінерали – природні хімічні сполуки, переважно кристалічної будови, що мають певні фізичні та хімічні властивості. У природі мінерали зустрічаються здебільшого у твердому і л
Класифікація мінералів
Існують різні класифікації мінералів. Залежно від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на хімічні, геохімічні, геологічні, кристалохімічні, кри
Магматизм та магматичні гірські породи
Гірські породи, що утворилися з магматичних розплавів різного складу і генезису мають назву магматичних.
Магматизм – сукупність ендогенних геологічних процесів, породжених вн
Седиментогенез та осадові гірські породи
Осадові гірські породи формують верхню частину літосфери. Вони широко розповсюджені на континентах і дні Світового океану. Їх утворення та накопичення в широкому часовому діапазоні від раннього про
Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
Метаморфічні гірські породи утворюються в глибоких зонах земної кори внаслідок ендогенних процесів метаморфізму – суттєвої зміни текстури, структури і мінерального складу гірських порід у ре
Контрольні питання
1. Що називається мінералом? Дайте його визначення.
2. З чим пов’язані ендогенні процеси мінералоутворення і за рахунок якої енергії вони виникають?
3. Як утворюю
Фізичне вивітрювання
Цей вид вивітрюванняпроявляється у механічному руйнуванні мінералів гірських порід без зміни їх складу під впливом добових і сезонних коливань температури, замерзання й відтавання води у тріщинах,
Хімічне вивітрювання
Це процес хімічного перетворення або руйнування мінералів і гірських порід під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрунтових, підземних), який супроводжується їх розчиненням та
Біологічне вивітрювання
Біологічне вивітрювання є наслідком життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Органічний світ змінює і руйнує гірські породи, діючи на них як механічно, так і хімічно. Земляні хробаки бурав
Контрольні питання
1. Що називають вивітрюванням і його типи?
2. В яких формах проявляється геологічна діяльність вітру?
3. При яких умовах відбувається фізичне вивітрювання?
Гідрогеологічні властивості гірських порід
Здатність гірських порід поглинати й утримувати воду має назву вологоємності, яка визначається об’ємом порожнин у породі або її пористістю. Пористість визначають у процентах за формулою
Підземних вод
Осадові товщі, з якими пов’язані основні запаси підземних вод, складаються з перешарованих водопроникних та водотривких гірських порід. Під впливом сили тяжіння атмосферні опади і поверхневі води п
Властивості та склад підземних вод
Підземні води залежно від особливостей фільтрації й глибини залягання водоносних горизонтів характеризуються фізичними та хімічними властивостями.
До фізичних властивостей належать
Контрольні питання
1. Які води називаються підземними?
2. За рахунок чого відбувається переміщення підземних вод?
3. Які види води зустрічаються у гірських породах?
Прояви тектонічних процесів
Механічним проявом тектонічних процесів є тектонічні рухи, які призводять до зміни як форм залягання, так і внутрішньої структури гірських порід. За напрямком зсувних зусиль їх поділяють на
Коливальні рухи
З коливальними рухами земної кори пов’язане зміщення берегової лінії морів і океанів. Відступ моря, що зумовлений підйомом земної кори, має назву морської регресії. У разі занурення земної к
Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
Тектонічні деформації (лат. deformatio – викривлення) – зміна форм і об’ємів геологічних порід в окремих частинах земної кори під дією тектонічних сил. Деформації поділяються на пр
Контрольні питання
1. Що є енергетичним джерелом тектонічних процесів?
2. Якими є наслідки тектонічних процесів?
2. Як поділяються тектонічні рухи?
3. Як тектонічні
Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
Відносна геохронологія визначає відносний вік осадових, метаморфічних і вулканічних порід на основі принципу послідовності нашарування (т. зв. закон послідовності наш
Абсолютна геохронологія
З розвитком науки і передусім ядерної фізики з’явилися нові можливості точнішого датування часу утворення мінералів та гірських порід. Ідеться про ядерні або ізотопні методи визначення їхнього віку
Контрольні питання
1. Яким є геологічний вік Землі?
2. За допомогою яких методів визначають відносний вік геологічних порід?
3. На чому ґрунтується стратиграфічний м
Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
Український кристалічний щит (УКЩ), займає центральну частину України. Він складений дуже дислокованими магматичними, метаморфічними і метасоматичними комплексами архею й нижнього протерозою
Дніпровсько-Донецька западина
Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), що входить разом із Донецькою складчастою спорудою (ДСС) до складу Дніпровсько-Донецького авлакогену, є частиною Сарматсько-Тура
Донецька складчаста споруда
Донецька складчаста споруда (ДСС) (або Донецький прогин Донбасу) є південно-східною частиною Дніпровсько-Донецького прогину (авлакогену), що сформувалася, як і ДДЗ, у кристалічному фундаменті Східн
Причорноморська западина
Причорноморська западина є субширотною синеклізою блокової будови, що заповнена осадовими породами мезозойсько-кайнозойського віку, товщина яких зростає у південно-східному напрямку (до 6 – 7 км у
Волинсько-Подільська та Скіфська плити
Волинсько-Подільська плита – це геологічна структура , що утворилася в межах Волино-Подільського блоку – західної зануреної частини Українського щита. Простягається від Прип’яті до Дністра і
Львівська западина
Окрім Дніпровсько-Донецької западини, що знаходиться на лівобережжі України, розділяючи її з півночі на південний схід, виділяються й інші геосинклінальні прогини, найбільшим з яких
Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи
На території України знаходяться гірські споруди Карпат, Криму й Добруджи. Вони входять до тектонічно-активного Альпійського (Сердземноморського) геосинклінального складчастого поясу,
Контрольні питання
1. Які найважливіші геологічні структури виділяються у платформенній частині України?
2. Яку частину країни займає Український кристалічний щит? Що він собою пред
Хімічний склад нафти і газу
Нафта і природний газ – складні горючі суміші вуглеводнів різних класів, що вміщують домішки невуглеводневих речовин. Останні захоплюються ними із середовища нафтогазоутворення або
Походження нафти і газу
Походження (генезис) нафти і газу – є дискусійною проблемою вже протягом більше ніж 100 років. Вона має не лише наукове, а й величезне практичне значення. Знання умов та джерел форм
Поняття про породи-колектори
Нафта і газ разом з водою циркулюють в літосфері у породах-колекторах, що характеризуються відносно високою проникністю. За мінеральним складом нафтогазові колектори
Умови залягання нафтогазових покладів
Поклад нафти або газу – природне, локальне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (сп
Ресурси і запаси нафти та газу
Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».
Ресурси – очікувана кількість н
Контрольні питання
1. Що називають нафтою?
2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта?
3. Які гази мають назву природних горючих газів?
4. Як утворюється
Горючі корисні копалини
На початок 2011 року в Україні державним балансом ураховано 385 родовищ вуглеводнів у трьох нафтогазоносних регіонах. З них у Східному регіоні – 228, у Західному – 1
Нші корисні копалини
Залізо. За розвіданими запасами залізних руд Україна займає перше місце у світі (16%). Далі йдуть Росія та Австралія (по 15%), Китай (11%), США (9%), Бразилія
Контрольні питання
1. Який мінерально-сировинний потенціал має Україна у світі?
2. Скільки родовищ та проявів корисних копалин розвідано в Україні?
3. Які види корисних копалин мают
Методи досліджень у геології
Первинним методом вивчення земних надр є геологічна зйомка – сукупність робіт, результатом яких є складання карт. Карти будують на топографічній або географічній основі, на котру наносять як
Геологорозвідувальні роботи
Геологорозвідувальні роботи натверді горючі копалини поділяються на шість стадій:
1. Регіональні геолого-знімальні та геофізичні роботи. За їхніми результатами виок
Контрольні питання
1. Якою є практична мета геологічних досліджень?
2. У чому полягає основний результат геологічної зйомки?
3. Яка фізична основа методу глибинного сейсмічного зонд
Людська діяльність як геологічний фактор
Руйнація верхніх шарів земної кори на території України здійснюється при проходженні шахт, кар’єрів, тунелів, прокладанні каналів, ритті котлованів, сільськог
Ноосфера як сфера діяльності людини
Як відомо, основними природними оболонками Землі є літосфера, гідросфера, біосфера та атмосфера. Проте життєдіяльність людини ще на початку цивілізації створила передумови для утворення (в межах іс
Охорона надр та геологічного довкілля
Протягом багатьох століть у природі встановлювалися геохімічна та біохімічна рівноваги. Це створило передумови для розвитку органічного світу. З розвитком людського
Контрольні питання
1. Внаслідок чого відбувається техногенна руйнація літосфери?
2. До чого призводить переробка мінеральної сировини, розміщення розкритих порід і промислових відходів?
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбачев А. М. Общая геология. – М.: Высшая школа, 1981. – 351 с.
2. Геологический словарь (в двух томах). – М.: Недра, 1973. – Т. 1. – 486 с, Т. 2. – 45
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Комп’ютерна верстка О.О. Сердюкова
Редактор Н.В. Жигилій
Коректор І.Л. Петренко
Друк RISO
Обл. – вид. арк. 9
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов