рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи

Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи - раздел Образование, В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова На Території України Знаходяться Гірські Споруди Карпат, Криму Й Добруджи...

На території України знаходяться гірські споруди Карпат, Криму й Добруджи. Вони входять до тектонічно-активного Альпійського (Сердземноморського) геосинклінального складчастого поясу, що сформувався з байкальських, каледонських, герцинських, кіммерійських і альпійських орогенних утворень.

Карпати.Гірська система на сході Центральної Європи, що розміщена на території України, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини і Румунії. В Україні Карпати займають територію Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької (Передкарпаття) та Закарпатської областей.

Карпатська гірська система, що має ширину до 430 км, простягається на 1500 км. В Україні при ширині 100 – 110 км вона має довжину 250 км. Це один з найголовніших вододілів Європи між Балтійським і Чорним морями. Виділяються Західні, Східні (частина яких – українська), Південні Карпати, Бескиди, Західні Румунські гори й Трансільванське плато. Висоти гір, у середньому, не перевищують 800 – 1200 м, а найвища гора – Герлаховські-Штіт сягає 2655 м (Татри, Західні Карпати). В Україні найвищою вершиною є гора Говерла – 2061 м.

Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяються великі структурні елементи північно-західного – південно-східного простягання: Передкарпатський прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати) та Внутрішні Карпати і Закарпатський прогин.

Передкарпатський передовий прогин – геологічна структура, що простягається вздовж смуги зчленування гірської споруди Карпат зі Східноєвропейською та Скіфською платформами протяжністю більше ніж 1700 км (у межах України – 300 км) і шириною до 75 км. У прогині, заповненому неогеновими й четвертинними моласовими відкладами, виділяються три зони: Зовнішня (Більче-Волинська), Центральна (Самбірська) та Внутрішня (Бориславо-Покутська). Дві останні часто об’єднуються в одну – Внутрішню зону. Внутрішня зона, що закладена на геосинклінальній флішевій основі, прогиналася на початковому орогенному етапі розвитку (міоцен) з накопиченням нижніх, а потім і верхніх моласів. Зона є складно дислокованою у «лускаті» складки, які розділені похилими насувами. Центральна зона, сформована у ранньому міоцені, теж має складну внутрішню структуру. У сучасному вигляді Внутрішня і Центральна зони – це рухливі алохтонні (привнесені зовні) геосинклінальні покрови, насунуті на автохтонну (утворену на місці) стабільну, зовнішню зону, що була сформована у ранньому міоцені на платформеній основі. Доміоценовий фундамент Зовнішньої зони занурюється у бік Карпат. У тому ж напрямку зростає й товщина вулканогенно-осадових відкладів.

Зовнішні Карпати складені потужною товщею (більше ніж 4 – 5 км) крейдових і палеогенових осадків, що утворюють систему лінійних, розірваних насувами, лускатих складок (скиб), які перекинуті і насунуті на Передкарпатський прогин з амплітудою більше ніж 20 км. Зовнішні Карпати є типовою міогеосинкліналлю, розчленованою на окремі структурно-фаціальні (тектонічні) зони. Фундамент зовнішніх Карпат представлений корою перехідного та океанічного типів, релікти якої (виходи лав порфіритів, сплітів, їхніх туфів) утворюють масиви у прирозломних шовних зонах. Основною фазою складчастості є передміоценова (ранньонеогенова). Зовнішні й Внутрішні Карпати розділені глибинним насувом, що утворює Мармороські та Пекінські Бескиди.

У Внутрішніх Карпатах на території України виділяють Мармороський кристалічний масив і зону Підгаля. Перший складається з пакета покровів метаморфічних порід докембрію, середнього й верхнього палеозою та мезозою, що сформовані у середньокрейдовий час. Мінімальні амплітуди зміщень – 12…15 км. Загальний напрямок руху літосферних мас – від Внутрішніх Карпат до Зовнішніх.

Закарпатський внутрішній прогин складений вулканогенно-осадовими породами неогену. У ньому виділяють Солотвинську (Верхньотисенську) та Чоп-Мукачівську западини і Вигорлат-Гутинську вулканічну гряду. У Солотвинській западині, із надр якої видобувається кам’яна сіль, розвинуті солянокупольні (діапірові) структури. Закарпатський прогин із заходу відокремлений від Панонської западини Припанонським глибинним розломом (зоною Березівської вулканічної пагорбковості). Уздовж внутрішнього краю Карпатської дуги проходить найкрутіший у Європі Внутрішньокарпатський вулканічний пояс, що охоплює Чоп-Мукачівську та внутрішній край Солотвинської западини. Вулканічний пояс розвивався багатофазово (з раннього міоцену до пліоцену включно), поступово мігруючи від краю масиву в бік Флішових Карпат. Процеси все молодшого вулканізму відбувалися у напрямку з північного заходу на південний схід, уздовж усього вулканічного поясу. Головні центри кайнозойських вивержень знаходяться в зонах поздовжніх глибинних розломів.

Кримські гори. Гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км з південного заходу на південний схід. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельних гряди з крутими північними схилами: Головна, Внутрішня і Зовнішня. Висоти гір – 700…1200 м. Максимальна висота – 1545 м (г. Роман-Кош).

Кримські гори – складчасто-брилова тектонічна структура, що є частиною Середземноморського (Альпійського) рухливого поясу. Межі цієї споруди визначаються глибинними розломами. Виділяють ядро та північно-західне і південне крила структури. У будові ядра беруть участь дислоковані верхньотріасові та нижньоюрські глинисті сланці й пісковики (фліш), що неузгоджено перекриті похилоскладчастими, тектонічно деформованими молодшими породами крейди та кайнозою. З рифових вапняків сформована Головна гряда, основними структурними елементами якої є Південнобережне, Балаклавське, Туацьке, Качинське антиклінальні підняття та Західнокримська, Східнокримська і Судацька синклінорні зони. Ці споруди ускладнені численними розривними порушеннями скидового, зсувного та насувного характеру. В будові північного крила беруть участь верхньокрейдові палеогенові, неогенові, місцями – нижньокрейдові породи: вапняки, крейда, мергелі, що залягають моноклінально. Формування Кримської складчасто-брилової споруди почалося у мезозої, в процесі кіммерійської складчастості. Процес супроводжувався інтенсивною вулканічною діяльністю. На кінець ранньої крейди на місці сучасних Кримських гір виникло єдине велике підняття, яке до кінця палеогену було розмите та вирівняне (пеніпленізоване). На початку неогену кіммерійська складчаста споруда під впливом альпійських гороутворюючих процесів піднялася на висоту 1500 м і більше та перетворилася на сучасну гірську споруду.

Добруджи – складова карпатської складчастої системи у пониззі Дунаю. Частина її знаходиться в межах території України – на південному заході Одещини. Утворилася в результаті двох тектонічних циклів, які відповідно мали місце протягом байкальсько-герцинського та кіммерійського тектонічних етапів у межах Скіфської плити. У середині альпійської епохи тут відбуваються слабкі гороутворюючі процеси, внаслідок яких і сформувалися невисокі (десятки й перші сотні метрів) гори. Як Карпати та Кримські гори масив Добруджі, основна частина якого – на території Румунії, входить до складу Середземноморського рухливого поясу.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... МЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Полтава 2012
УДК 55:622.276 ББК 26.3я7 С 91   Рецензенти: І.К. Решетов, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, зав. кафедри гід

В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Основи геології: навчальний посібник. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 150 с.     У книзі висвітлено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, землі т

Земля – планета Сонячної системи
Земля входить у Сонячну систему, яка налічує дев’ять планет, їхні супутники, астероїди і комети. До планет земного типу (відносно невеликих) належать Меркурій, Венера, Земля та Марс. Зовнішні плане

Форма, розміри та будова Землі
    Обертаючись навколо своєї осі, Земля одночасно обертається навколо Сонця, а разом з ним навколо центра Галактики. Обертання навколо Сонця відбувається по еліптичній

Геотектонічні гіпотези і теорії
    Величезну роль у розвитку геології відігравали і відіграють геотектонічні уявлення про розвиток Землі й земної кори. Однією з перших у кінці XIX ст. була гіпотеза ге

Контрольні питання
1. Що вивчає геологія та її практичне значення в житті людини? 2. На які окремі розділи науки поділяється геологія? 3. Які планети входять до Сонячної системи?

Мінерали та їх властивості
  Мінерали – природні хімічні сполуки, переважно кристалічної будови, що мають певні фізичні та хімічні властивості. У природі мінерали зустрічаються здебільшого у твердому і л

Класифікація мінералів
Існують різні класифікації мінералів. Залежно від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на хімічні, геохімічні, геологічні, кристалохімічні, кри

Магматизм та магматичні гірські породи
Гірські породи, що утворилися з магматичних розплавів різного складу і генезису мають назву магматичних. Магматизм – сукупність ендогенних геологічних процесів, породжених вн

Седиментогенез та осадові гірські породи
Осадові гірські породи формують верхню частину літосфери. Вони широко розповсюджені на континентах і дні Світового океану. Їх утворення та накопичення в широкому часовому діапазоні від раннього про

Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
Метаморфічні гірські породи утворюються в глибоких зонах земної кори внаслідок ендогенних процесів метаморфізму – суттєвої зміни текстури, структури і мінерального складу гірських порід у ре

Контрольні питання
1. Що називається мінералом? Дайте його визначення. 2. З чим пов’язані ендогенні процеси мінералоутворення і за рахунок якої енергії вони виникають? 3. Як утворюю

Фізичне вивітрювання
Цей вид вивітрюванняпроявляється у механічному руйнуванні мінералів гірських порід без зміни їх складу під впливом добових і сезонних коливань температури, замерзання й відтавання води у тріщинах,

Хімічне вивітрювання
Це процес хімічного перетворення або руйнування мінералів і гірських порід під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрунтових, підземних), який супроводжується їх розчиненням та

Біологічне вивітрювання
Біологічне вивітрювання є наслідком життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Органічний світ змінює і руйнує гірські породи, діючи на них як механічно, так і хімічно. Земляні хробаки бурав

Контрольні питання
1. Що називають вивітрюванням і його типи? 2. В яких формах проявляється геологічна діяльність вітру? 3. При яких умовах відбувається фізичне вивітрювання?

Гідрогеологічні властивості гірських порід
Здатність гірських порід поглинати й утримувати воду має назву вологоємності, яка визначається об’ємом порожнин у породі або її пористістю. Пористість визначають у процентах за формулою

Підземних вод
Осадові товщі, з якими пов’язані основні запаси підземних вод, складаються з перешарованих водопроникних та водотривких гірських порід. Під впливом сили тяжіння атмосферні опади і поверхневі води п

Властивості та склад підземних вод
Підземні води залежно від особливостей фільтрації й глибини залягання водоносних горизонтів характеризуються фізичними та хімічними властивостями. До фізичних властивостей належать

Контрольні питання
  1. Які води називаються підземними? 2. За рахунок чого відбувається переміщення підземних вод? 3. Які види води зустрічаються у гірських породах?

Прояви тектонічних процесів
Механічним проявом тектонічних процесів є тектонічні рухи, які призводять до зміни як форм залягання, так і внутрішньої структури гірських порід. За напрямком зсувних зусиль їх поділяють на

Коливальні рухи
З коливальними рухами земної кори пов’язане зміщення берегової лінії морів і океанів. Відступ моря, що зумовлений підйомом земної кори, має назву морської регресії. У разі занурення земної к

Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
Тектонічні деформації (лат. deformatio – викривлення) – зміна форм і об’ємів геологічних порід в окремих частинах земної кори під дією тектонічних сил. Деформації поділяються на пр

Контрольні питання
1. Що є енергетичним джерелом тектонічних процесів? 2. Якими є наслідки тектонічних процесів? 2. Як поділяються тектонічні рухи? 3. Як тектонічні

Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
Відносна геохронологія визначає відносний вік осадових, метаморфічних і вулканічних порід на основі принципу послідовності нашарування (т. зв. закон послідовності наш

Абсолютна геохронологія
З розвитком науки і передусім ядерної фізики з’явилися нові можливості точнішого датування часу утворення мінералів та гірських порід. Ідеться про ядерні або ізотопні методи визначення їхнього віку

Геологічна історія земної кори
  Докембрій. Докембрійська історія характеризує початкову стадію геологічного розвитку Землі. Це найдовша і мало вивчена стадія, що продовжувалася більше від трьох млрд. років

Контрольні питання
  1. Яким є геологічний вік Землі? 2. За допомогою яких методів визначають відносний вік геологічних порід? 3. На чому ґрунтується стратиграфічний м

Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
Український кристалічний щит (УКЩ), займає центральну частину України. Він складений дуже дислокованими магматичними, метаморфічними і метасоматичними комплексами архею й нижнього протерозою

Дніпровсько-Донецька западина
    Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), що входить разом із Донецькою складчастою спорудою (ДСС) до складу Дніпровсько-Донецького авлакогену, є частиною Сарматсько-Тура

Донецька складчаста споруда
Донецька складчаста споруда (ДСС) (або Донецький прогин Донбасу) є південно-східною частиною Дніпровсько-Донецького прогину (авлакогену), що сформувалася, як і ДДЗ, у кристалічному фундаменті Східн

Причорноморська западина
Причорноморська западина є субширотною синеклізою блокової будови, що заповнена осадовими породами мезозойсько-кайнозойського віку, товщина яких зростає у південно-східному напрямку (до 6 – 7 км у

Волинсько-Подільська та Скіфська плити
Волинсько-Подільська плита – це геологічна структура , що утворилася в межах Волино-Подільського блоку – західної зануреної частини Українського щита. Простягається від Прип’яті до Дністра і

Львівська западина
  Окрім Дніпровсько-Донецької западини, що знаходиться на лівобережжі України, розділяючи її з півночі на південний схід, виділяються й інші геосинклінальні прогини, найбільшим з яких

Контрольні питання
  1. Які найважливіші геологічні структури виділяються у платформенній частині України? 2. Яку частину країни займає Український кристалічний щит? Що він собою пред

Хімічний склад нафти і газу
  Нафта і природний газ – складні горючі суміші вуглеводнів різних класів, що вміщують домішки невуглеводневих речовин. Останні захоплюються ними із середовища нафтогазоутворення або

Походження нафти і газу
  Походження (генезис) нафти і газу – є дискусійною проблемою вже протягом більше ніж 100 років. Вона має не лише наукове, а й величезне практичне значення. Знання умов та джерел форм

Поняття про породи-колектори
    Нафта і газ разом з водою циркулюють в літосфері у породах-колекторах, що характеризуються відносно високою проникністю. За мінеральним складом нафтогазові колектори

Умови залягання нафтогазових покладів
    Поклад нафти або газу – природне, локальне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (сп

Ресурси і запаси нафти та газу
    Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси». Ресурси – очікувана кількість н

Контрольні питання
1. Що називають нафтою? 2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта? 3. Які гази мають назву природних горючих газів? 4. Як утворюється

Горючі корисні копалини
    На початок 2011 року в Україні державним балансом ураховано 385 родовищ вуглеводнів у трьох нафтогазоносних регіонах. З них у Східному регіоні – 228, у Західному – 1

Нші корисні копалини
    Залізо. За розвіданими запасами залізних руд Україна займає перше місце у світі (16%). Далі йдуть Росія та Австралія (по 15%), Китай (11%), США (9%), Бразилія

Контрольні питання
1. Який мінерально-сировинний потенціал має Україна у світі? 2. Скільки родовищ та проявів корисних копалин розвідано в Україні? 3. Які види корисних копалин мают

Методи досліджень у геології
Первинним методом вивчення земних надр є геологічна зйомка – сукупність робіт, результатом яких є складання карт. Карти будують на топографічній або географічній основі, на котру наносять як

Геологорозвідувальні роботи
Геологорозвідувальні роботи натверді горючі копалини поділяються на шість стадій: 1. Регіональні геолого-знімальні та геофізичні роботи. За їхніми результатами виок

Геологічна документація. Складання геологічних карт, розрізів та стратиграфічних колонок
Геологічне вивчення будь-якого району починається з геологічної зйомки. Вона проводиться з метою встановлення геологічної будови району і виявлення площ перспективних на пошуки і розвідку родовищ к

Контрольні питання
1. Якою є практична мета геологічних досліджень? 2. У чому полягає основний результат геологічної зйомки? 3. Яка фізична основа методу глибинного сейсмічного зонд

Людська діяльність як геологічний фактор
    Руйнація верхніх шарів земної кори на території України здійснюється при проходженні шахт, кар’єрів, тунелів, прокладанні каналів, ритті котлованів, сільськог

Ноосфера як сфера діяльності людини
Як відомо, основними природними оболонками Землі є літосфера, гідросфера, біосфера та атмосфера. Проте життєдіяльність людини ще на початку цивілізації створила передумови для утворення (в межах іс

Охорона надр та геологічного довкілля
    Протягом багатьох століть у природі встановлювалися геохімічна та біохімічна рівноваги. Це створило передумови для розвитку органічного світу. З розвитком людського

Контрольні питання
1. Внаслідок чого відбувається техногенна руйнація літосфери? 2. До чого призводить переробка мінеральної сировини, розміщення розкритих порід і промислових відходів?

ЛІТЕРАТУРА
    1. Горбачев А. М. Общая геология. – М.: Высшая школа, 1981. – 351 с. 2. Геологический словарь (в двух томах). – М.: Недра, 1973. – Т. 1. – 486 с, Т. 2. – 45

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Комп’ютерна верстка О.О. Сердюкова Редактор Н.В. Жигилій Коректор І.Л. Петренко     Друк RISO Обл. – вид. арк. 9  

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги