Земля – планета Сонячної системи - раздел Образование, В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова Земля Входить У Сонячну Систему, Яка Налічує Дев’Ять Планет, Їхні Супутники, ...
Земля входить у Сонячну систему, яка налічує дев’ять планет, їхні супутники, астероїди і комети. До планет земного типу (відносно невеликих) належать Меркурій, Венера, Земля та Марс. Зовнішні планети – Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон – мають величезні (за винятком останньої) розміри й масу і порівняно невелику щільність. Існує до сорока супутників планет: від одного (Земля та Нептун) до сімнадцяти (Сатурн) (рис. 1.1).
Астероїди, або «малі планети», у перерізі мають до 1000 км.
Комети – космічні тіла, що рухаються навколо Сонця по витягнутих орбітах, викидаючи полум’яний «хвіст».
Метеорити – невеликі тіла, що часто падають в атмосферу Землі з міжпланетного простору. Найбільший, який упав на Землю, мав масу 60 тон.
Сонце – зірка -«карлик» з діаметром 1 млн. 390 тис. 600 км, що у 109 разів є більшим за земний, складається на 90% з водню і на 10% з гелію.
Наша планета Земля є крихітною складовою єдиного матеріального світу – Всесвіту (або космосу), що заповнена зірками і планетами, астероїдами і кометами, метеоритами і космічним пилом. Зоряне небо, яке ми бачимо із Землі, спостерігається й вивчається тисячі років. Наука, що досліджує Всесвіт, має назву – астрономія. Глибина досліджень сягає 2 мільярдів світлових років*. Частину Всесвіту, яка є доступною для досліджень, називають Метагалактикою.
Головними об’єктами Метагалактики є зоряні системи або галактики (грецьк. галактікос – молочний). У кожній галактиці нараховується від сотень мільйонів до сотень мільярдів зірок. До однієї з таких галактик («нашої Галактики») належать і планети Сонячної системи.
*Світловий рік – відстань, що проходить промінь світла за 1 рік зі швидкістю 300 000 км/с. 1 св. рік =9,460*1012 км.
Рисунок 1.1 – Планети Сонячної системи та їх супутники
Усі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця по еліптичних орбітах, що лежать практично в одній площині, яка проходить через сонячний екватор. Планети рухаються в одному напрямку. В тому ж напрямку рухається і більшість супутників планет.
Ще з давніх часів древньогрецькі вчені вважали, що центром світу є Земля (Піфагор – VI ст. до н.е., Арістотель – VI ст. до н.е.). Згодом Птолемей (ІІ ст. н.е.) навіть математично обґрунтовував цю геоцентричну систему. Гіпотеза Птоломея була настільки вдалою, що проіснувала 1500 років. Лише у XVI ст. польський астроном Копернік у книзі «Про обертання небесних куль» запропонував геліоцентричну систему Світу, за якою центром обертання небесних тіл стало Сонце. На початку XVII ст. німецький астроном Кеплер відкрив закони руху планет, згідно з якими кожна планета рухається по еліпсу, в одному з фокусів котрого знаходиться Сонце. У середині XVII ст. Ньютон, відкривши закон всесвітнього тяжіння, теоретично обґрунтував рух небесних тіл у космічному просторі.
Існують різні гіпотези походження Землі та Сонячної системи. До середини XVIII ст. панувало уявлення про божественне утворення Сонця, планет і комет. Цієї ж думки дотримувався навіть І. Ньютон. Усі пізніші гіпотези формування Сонячної системи, що мають наукову цінність, можна поділити на три групи: 1) походження Сонця і планет з однорідної маси («туманності») – гіпотези Канта – Лапласа, Фесенкова; 2) виникнення планет з речовини Сонця – гіпотези Бюффона, Мільтона, Чемберлена, Джинса та Джеффріса, Крата й інших; 3) формування Сонця і планет з різної космічної речовини – гіпотези Шмідта та інших.
Гіпотези першої групи ґрунтуються на уявленні про існування холодної або гарячої туманності, частки якої, перебуваючи в русі, розпікалися, скіпалися й утворювали внаслідок акреції (гравітаційного захоплення речовини) величезний розпечений згусток – Сонце. На периферії туманності, що оберталася навколо нього, стали утворюватися планети та їх супутники.
Друга група гіпотез пояснює утворення Сонячної системи внаслідок вибуху величезного пра-Сонця.
Гіпотези третьої групи пов’язують утворення Сонячної системи з проходженням зірки-Сонця – з великою масою та невеликим моментом кількості руху крізь газово-пилову хмару.
На сучасному етапі розвитку науки загальноприйнятою вважається гіпотеза утворення Сонця і планет з газово-пилової хмари. Малі тіла – астероїди, комети, метеорити – вважаються рештками існуючого колись рою проміжних тіл, що брали участь у планетоутворенні. Астероїди й метеорити вважаються первісним матеріалом планет земного типу, а комети та метеорні потоки матеріалом планет-гігантів. На основі даних про вік метеоритів, земних гірських порід і місячного ґрунту (4,7 млрд. років), можна зробити висновок, що астероїдні тіла формувалися одночасно з іншими планетами Сонячної системи. Різниця у їхній щільності свідчить про те, що планети побудовані з різнорідної речовини.
Таким чином, сучасна космогонія, яка спирається на досягнення астрономії, геології, геофізики, геохімії, вважає, що Сонячна система
виникла з єдиної газово-пилової хмари, де кожна планета і супутник формувалися шляхом акумуляції матеріальних часток навколо певних центрів, що стали зародками майбутніх планет.
Все темы данного раздела:
Полтава 2012
УДК 55:622.276
ББК 26.3я7
С 91
Рецензенти:
І.К. Решетов, доктор геолого-мінералогічних наук,
професор, зав. кафедри гід
В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Основи геології: навчальний посібник. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 150 с.
У книзі висвітлено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, землі т
Форма, розміри та будова Землі
Обертаючись навколо своєї осі, Земля одночасно обертається навколо Сонця, а разом з ним навколо центра Галактики. Обертання навколо Сонця відбувається по еліптичній
Геотектонічні гіпотези і теорії
Величезну роль у розвитку геології відігравали і відіграють геотектонічні уявлення про розвиток Землі й земної кори. Однією з перших у кінці XIX ст. була гіпотеза ге
Контрольні питання
1. Що вивчає геологія та її практичне значення в житті людини?
2. На які окремі розділи науки поділяється геологія?
3. Які планети входять до Сонячної системи?
Мінерали та їх властивості
Мінерали – природні хімічні сполуки, переважно кристалічної будови, що мають певні фізичні та хімічні властивості. У природі мінерали зустрічаються здебільшого у твердому і л
Класифікація мінералів
Існують різні класифікації мінералів. Залежно від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на хімічні, геохімічні, геологічні, кристалохімічні, кри
Магматизм та магматичні гірські породи
Гірські породи, що утворилися з магматичних розплавів різного складу і генезису мають назву магматичних.
Магматизм – сукупність ендогенних геологічних процесів, породжених вн
Седиментогенез та осадові гірські породи
Осадові гірські породи формують верхню частину літосфери. Вони широко розповсюджені на континентах і дні Світового океану. Їх утворення та накопичення в широкому часовому діапазоні від раннього про
Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
Метаморфічні гірські породи утворюються в глибоких зонах земної кори внаслідок ендогенних процесів метаморфізму – суттєвої зміни текстури, структури і мінерального складу гірських порід у ре
Контрольні питання
1. Що називається мінералом? Дайте його визначення.
2. З чим пов’язані ендогенні процеси мінералоутворення і за рахунок якої енергії вони виникають?
3. Як утворюю
Фізичне вивітрювання
Цей вид вивітрюванняпроявляється у механічному руйнуванні мінералів гірських порід без зміни їх складу під впливом добових і сезонних коливань температури, замерзання й відтавання води у тріщинах,
Хімічне вивітрювання
Це процес хімічного перетворення або руйнування мінералів і гірських порід під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрунтових, підземних), який супроводжується їх розчиненням та
Біологічне вивітрювання
Біологічне вивітрювання є наслідком життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Органічний світ змінює і руйнує гірські породи, діючи на них як механічно, так і хімічно. Земляні хробаки бурав
Контрольні питання
1. Що називають вивітрюванням і його типи?
2. В яких формах проявляється геологічна діяльність вітру?
3. При яких умовах відбувається фізичне вивітрювання?
Гідрогеологічні властивості гірських порід
Здатність гірських порід поглинати й утримувати воду має назву вологоємності, яка визначається об’ємом порожнин у породі або її пористістю. Пористість визначають у процентах за формулою
Підземних вод
Осадові товщі, з якими пов’язані основні запаси підземних вод, складаються з перешарованих водопроникних та водотривких гірських порід. Під впливом сили тяжіння атмосферні опади і поверхневі води п
Властивості та склад підземних вод
Підземні води залежно від особливостей фільтрації й глибини залягання водоносних горизонтів характеризуються фізичними та хімічними властивостями.
До фізичних властивостей належать
Контрольні питання
1. Які води називаються підземними?
2. За рахунок чого відбувається переміщення підземних вод?
3. Які види води зустрічаються у гірських породах?
Прояви тектонічних процесів
Механічним проявом тектонічних процесів є тектонічні рухи, які призводять до зміни як форм залягання, так і внутрішньої структури гірських порід. За напрямком зсувних зусиль їх поділяють на
Коливальні рухи
З коливальними рухами земної кори пов’язане зміщення берегової лінії морів і океанів. Відступ моря, що зумовлений підйомом земної кори, має назву морської регресії. У разі занурення земної к
Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
Тектонічні деформації (лат. deformatio – викривлення) – зміна форм і об’ємів геологічних порід в окремих частинах земної кори під дією тектонічних сил. Деформації поділяються на пр
Контрольні питання
1. Що є енергетичним джерелом тектонічних процесів?
2. Якими є наслідки тектонічних процесів?
2. Як поділяються тектонічні рухи?
3. Як тектонічні
Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
Відносна геохронологія визначає відносний вік осадових, метаморфічних і вулканічних порід на основі принципу послідовності нашарування (т. зв. закон послідовності наш
Абсолютна геохронологія
З розвитком науки і передусім ядерної фізики з’явилися нові можливості точнішого датування часу утворення мінералів та гірських порід. Ідеться про ядерні або ізотопні методи визначення їхнього віку
Геологічна історія земної кори
Докембрій. Докембрійська історія характеризує початкову стадію геологічного розвитку Землі. Це найдовша і мало вивчена стадія, що продовжувалася більше від трьох млрд. років
Контрольні питання
1. Яким є геологічний вік Землі?
2. За допомогою яких методів визначають відносний вік геологічних порід?
3. На чому ґрунтується стратиграфічний м
Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
Український кристалічний щит (УКЩ), займає центральну частину України. Він складений дуже дислокованими магматичними, метаморфічними і метасоматичними комплексами архею й нижнього протерозою
Дніпровсько-Донецька западина
Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), що входить разом із Донецькою складчастою спорудою (ДСС) до складу Дніпровсько-Донецького авлакогену, є частиною Сарматсько-Тура
Донецька складчаста споруда
Донецька складчаста споруда (ДСС) (або Донецький прогин Донбасу) є південно-східною частиною Дніпровсько-Донецького прогину (авлакогену), що сформувалася, як і ДДЗ, у кристалічному фундаменті Східн
Причорноморська западина
Причорноморська западина є субширотною синеклізою блокової будови, що заповнена осадовими породами мезозойсько-кайнозойського віку, товщина яких зростає у південно-східному напрямку (до 6 – 7 км у
Волинсько-Подільська та Скіфська плити
Волинсько-Подільська плита – це геологічна структура , що утворилася в межах Волино-Подільського блоку – західної зануреної частини Українського щита. Простягається від Прип’яті до Дністра і
Львівська западина
Окрім Дніпровсько-Донецької западини, що знаходиться на лівобережжі України, розділяючи її з півночі на південний схід, виділяються й інші геосинклінальні прогини, найбільшим з яких
Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи
На території України знаходяться гірські споруди Карпат, Криму й Добруджи. Вони входять до тектонічно-активного Альпійського (Сердземноморського) геосинклінального складчастого поясу,
Контрольні питання
1. Які найважливіші геологічні структури виділяються у платформенній частині України?
2. Яку частину країни займає Український кристалічний щит? Що він собою пред
Хімічний склад нафти і газу
Нафта і природний газ – складні горючі суміші вуглеводнів різних класів, що вміщують домішки невуглеводневих речовин. Останні захоплюються ними із середовища нафтогазоутворення або
Походження нафти і газу
Походження (генезис) нафти і газу – є дискусійною проблемою вже протягом більше ніж 100 років. Вона має не лише наукове, а й величезне практичне значення. Знання умов та джерел форм
Поняття про породи-колектори
Нафта і газ разом з водою циркулюють в літосфері у породах-колекторах, що характеризуються відносно високою проникністю. За мінеральним складом нафтогазові колектори
Умови залягання нафтогазових покладів
Поклад нафти або газу – природне, локальне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (сп
Ресурси і запаси нафти та газу
Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».
Ресурси – очікувана кількість н
Контрольні питання
1. Що називають нафтою?
2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта?
3. Які гази мають назву природних горючих газів?
4. Як утворюється
Горючі корисні копалини
На початок 2011 року в Україні державним балансом ураховано 385 родовищ вуглеводнів у трьох нафтогазоносних регіонах. З них у Східному регіоні – 228, у Західному – 1
Нші корисні копалини
Залізо. За розвіданими запасами залізних руд Україна займає перше місце у світі (16%). Далі йдуть Росія та Австралія (по 15%), Китай (11%), США (9%), Бразилія
Контрольні питання
1. Який мінерально-сировинний потенціал має Україна у світі?
2. Скільки родовищ та проявів корисних копалин розвідано в Україні?
3. Які види корисних копалин мают
Методи досліджень у геології
Первинним методом вивчення земних надр є геологічна зйомка – сукупність робіт, результатом яких є складання карт. Карти будують на топографічній або географічній основі, на котру наносять як
Геологорозвідувальні роботи
Геологорозвідувальні роботи натверді горючі копалини поділяються на шість стадій:
1. Регіональні геолого-знімальні та геофізичні роботи. За їхніми результатами виок
Геологічна документація. Складання геологічних карт, розрізів та стратиграфічних колонок
Геологічне вивчення будь-якого району починається з геологічної зйомки. Вона проводиться з метою встановлення геологічної будови району і виявлення площ перспективних на пошуки і розвідку родовищ к
Контрольні питання
1. Якою є практична мета геологічних досліджень?
2. У чому полягає основний результат геологічної зйомки?
3. Яка фізична основа методу глибинного сейсмічного зонд
Людська діяльність як геологічний фактор
Руйнація верхніх шарів земної кори на території України здійснюється при проходженні шахт, кар’єрів, тунелів, прокладанні каналів, ритті котлованів, сільськог
Ноосфера як сфера діяльності людини
Як відомо, основними природними оболонками Землі є літосфера, гідросфера, біосфера та атмосфера. Проте життєдіяльність людини ще на початку цивілізації створила передумови для утворення (в межах іс
Охорона надр та геологічного довкілля
Протягом багатьох століть у природі встановлювалися геохімічна та біохімічна рівноваги. Це створило передумови для розвитку органічного світу. З розвитком людського
Контрольні питання
1. Внаслідок чого відбувається техногенна руйнація літосфери?
2. До чого призводить переробка мінеральної сировини, розміщення розкритих порід і промислових відходів?
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбачев А. М. Общая геология. – М.: Высшая школа, 1981. – 351 с.
2. Геологический словарь (в двух томах). – М.: Недра, 1973. – Т. 1. – 486 с, Т. 2. – 45
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Комп’ютерна верстка О.О. Сердюкова
Редактор Н.В. Жигилій
Коректор І.Л. Петренко
Друк RISO
Обл. – вид. арк. 9
Новости и инфо для студентов