Охорона надр та геологічного довкілля - раздел Образование, В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Протягом Багатьох Століть У Природі Встановлю...
Протягом багатьох століть у природі встановлювалися геохімічна та біохімічна рівноваги. Це створило передумови для розвитку органічного світу. З розвитком людського суспільства й посиленням техногенної діяльності людини ці рівноваги стали поступово порушуватися. Спочатку техногенну діяльність людини можна було порівняти з природними процесами, але потім вона набагато перевершила їх. Це призвело до небажаних наслідків: виснаження надр, забруднення ґрунтів, вод і повітря, зникнення багатьох видів рослин та тварин і т. ін. Особливо великий вплив на геологічне довкілля здійснюють техногенні катастрофи, найбільша з яких у XX ст. сталася в Україні – на Чорнобильській атомній електростанції.
Для відтворення порушеного природного балансу необхідно розв’язати важливі проблеми, пов’язані з охороною навколишнього середовища. Останнє є комплексом заходів, спрямованих на збереження та відновлення довкілля, і включає охорону атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, земель, флори й фауни, геологічного середовища.
Мета охорони навколишнього середовища – протидіяти негативним змінам у ньому, які мали місце у минулому, відбуваються тепер або мають бути. Актуальність цієї проблеми, що перетворилася у глобальну, пов’язана зі зростаючим антропогенним впливом. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, розвитком гірничих розроблень і комунікацій, забрудненням навколишнього середовища відходами, надмірним навантаженням на орні землі, ліси, водойми, земні надра включно з літосферою та підземною гідросферою.
Охорона надр – комплекс заходів, що вживаються з метою їх комплексного використання, повного вилучення з них корисних копалин і максимально можливого доцільного зменшення втрат при їх розробленні. У результаті гірничої діяльності в світі порушено не менше ніж 15 – 20 млн. га земель, з них 50% площі використано під різні гірничі виробки, 38% – під відвали пустої породи або відходи збагачення, 3% – займають ділянки осідань, провалів й інших порушень поверхні, пов’язаних з підземним розробленням корисних копалин.
Об’єм відвалів порід і виробничих відходів становить понад 2000 км3. Для отримання мінеральної сировини та палива людство вимушене використовувати дедалі глибші шари земної кори. Видобувні гірничі роботи супроводжуються штучним водозниженням. Тільки при видобутку вугілля з шахт і розрізів відкачується близько 15 км3 води на рік. Скидання стічних вод веде до забруднення поверхневих водних об’єктів різними солями, нафтопродуктами і важкими металами.
Зсуви гірських порід на територіях, що розробляються, осідання поверхні, розсіювання породи з відвалів негативно впливають на стан земельних ресурсів. Значні надходження забруднюючих речовин у геологічне довкілля відбуваються в зонах комунікацій і транспортних вузлів (90 т пилу на 1 км залізничного полотна на рік). При експлуатації нафтопроводів та продуктопроводів найбільшої шкоди геологічному середовищу завдають аварійні витоки нафти.
Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарством, з одного боку, і забрудненням водних джерел, водоносних горизонтів і комплексів – з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км3 води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості – 2200, на комунально-побутові потреби – 400 км3. Забруднення багатьох підземних водних об’єктів (особливо в країнах Європи та Північної Америки) й вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно у водну систему планети потрапляє (млн. т): 0,2 – 0,5 отрутохімікатів; 0,1 – хлорорганічних пестицидів; 5 – 11 – нафти та інших вуглеводнів; 10 – хімічних добрив; 6 – фосфорних сполук; 0,004 – ртуті; 0,2 – свинцю; 0,0005 – кадмію; 0,36 – міді; 0,44 – марганцю; 0,37 – цинку і т. ін. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 – 3% площі. Дуже забруднені нафтою – Північне і Карибське моря, Персидська затока, а також прилеглі до Африки й Північної Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
Одним із найголовніших наслідків утручання у геологічне середовище є погіршення стану земельних ресурсів. За історичний час, унаслідок впливу прискореної ерозії, дефляції й інших негативних процесів, людство втратило майже 2 млрд. га продуктивних земель. Процеси утворення пустель відбуваються на площі у 4,5 млрд. га, на якій проживає близько 1 млрд. людей. Пустелі, через зникнення лісів зі швидкістю 6 – 20 млн. га на рік, інтенсивно розвиваються у багатьох районах Америки, Африки, Азії, Австралії.
Тому важливою для людства є проблема охорони геологічного середовища – верхньої частини літосфери, яка розглядається як багатокомпонентна динамічна система, що перебуває під впливом інженерно-господарської діяльності людей і, у свою чергу, повною мірою визначає цю діяльність.
Найголовніший компонент геологічного середовища – гірські породи, що містять на рівні з твердими мінеральними та органічними складовими гази і підземні води.
При розробці родовищ частина корисних копалин залишається у надрах, а частина потрапляє у навколишнє середовище, забруднюючи його. Так, при розробленні нафтових родовищ більше від половини нафти залишається в надрах, а супутній газ спалюється у факелах.
Тому важливим завданням нафтогазовидобування є комплексне розроблення родовищ з вилученням із продуктивних пластів нафти, газу та конденсату.
Для повнішого вилучення вуглеводнів широко застосовуються різні технології інтенсифікації видобутку (гідророзрив пластів; кислотна обробка продуктивних товщ; закачування у нафтовий пласт природного газу та ін.).
Головними завданнями нафтогазової промисловості є: комплексне вилучення і використання нафтового й природного газу, супутнє вилучення конденсату, сірки, гелію та інших компонентів.
Одним з найважливіших завдань експлуатації родовищ твердих корисних копалин є повне відпрацювання покладів і комплексність вилучення руд корисних компонентів.
До компетенції охорони надр належить і запобігання забудові районів розвіданих родовищ. Відомо багато прикладів, коли в межах контура розвіданих заляжів відбувалося будівництво промислових та житлових об’єктів, що виключало з промислових запасів значну частину родовища.
Оскільки охорона надр у загальному контексті охорони природи є комплексом заходів, що вживаються з метою найповнішого (комплексного) вилучення з надр корисних копалин за мінімальної шкоди геологічному середовищу, основні вимоги українського законодавства полягають у такому:
1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
2) додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;
3) раціональне вилучення й використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
4) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на промислову цінність родовищ і ускладнюють їх розроблення;
5) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та різноманітних речовин і матеріалів, підземному захороненню промислових стоків й інших відходів виробництва;
6) додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Рідкісні геологічні, мінералогічні та палеонтологічні об’єкти, а також інші ділянки надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошеними в установленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду.
У разі виявлення таких об’єктів, користувачі надр, згідно з українським законодавством, зобов’язані призупинити роботи на відповідній ділянці й повідомити про це державні органи (Державний технічний нагляд, екологічна інспекція, місцева влада тощо).
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... МЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Охорона надр та геологічного довкілля
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Полтава 2012
УДК 55:622.276
ББК 26.3я7
С 91
Рецензенти:
І.К. Решетов, доктор геолого-мінералогічних наук,
професор, зав. кафедри гід
В.Г. Суярко, О.О. Сердюкова
Основи геології: навчальний посібник. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 150 с.
У книзі висвітлено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, землі т
Земля – планета Сонячної системи
Земля входить у Сонячну систему, яка налічує дев’ять планет, їхні супутники, астероїди і комети. До планет земного типу (відносно невеликих) належать Меркурій, Венера, Земля та Марс. Зовнішні плане
Форма, розміри та будова Землі
Обертаючись навколо своєї осі, Земля одночасно обертається навколо Сонця, а разом з ним навколо центра Галактики. Обертання навколо Сонця відбувається по еліптичній
Геотектонічні гіпотези і теорії
Величезну роль у розвитку геології відігравали і відіграють геотектонічні уявлення про розвиток Землі й земної кори. Однією з перших у кінці XIX ст. була гіпотеза ге
Контрольні питання
1. Що вивчає геологія та її практичне значення в житті людини?
2. На які окремі розділи науки поділяється геологія?
3. Які планети входять до Сонячної системи?
Мінерали та їх властивості
Мінерали – природні хімічні сполуки, переважно кристалічної будови, що мають певні фізичні та хімічні властивості. У природі мінерали зустрічаються здебільшого у твердому і л
Класифікація мінералів
Існують різні класифікації мінералів. Залежно від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на хімічні, геохімічні, геологічні, кристалохімічні, кри
Магматизм та магматичні гірські породи
Гірські породи, що утворилися з магматичних розплавів різного складу і генезису мають назву магматичних.
Магматизм – сукупність ендогенних геологічних процесів, породжених вн
Седиментогенез та осадові гірські породи
Осадові гірські породи формують верхню частину літосфери. Вони широко розповсюджені на континентах і дні Світового океану. Їх утворення та накопичення в широкому часовому діапазоні від раннього про
Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
Метаморфічні гірські породи утворюються в глибоких зонах земної кори внаслідок ендогенних процесів метаморфізму – суттєвої зміни текстури, структури і мінерального складу гірських порід у ре
Контрольні питання
1. Що називається мінералом? Дайте його визначення.
2. З чим пов’язані ендогенні процеси мінералоутворення і за рахунок якої енергії вони виникають?
3. Як утворюю
Фізичне вивітрювання
Цей вид вивітрюванняпроявляється у механічному руйнуванні мінералів гірських порід без зміни їх складу під впливом добових і сезонних коливань температури, замерзання й відтавання води у тріщинах,
Хімічне вивітрювання
Це процес хімічного перетворення або руйнування мінералів і гірських порід під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрунтових, підземних), який супроводжується їх розчиненням та
Біологічне вивітрювання
Біологічне вивітрювання є наслідком життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Органічний світ змінює і руйнує гірські породи, діючи на них як механічно, так і хімічно. Земляні хробаки бурав
Контрольні питання
1. Що називають вивітрюванням і його типи?
2. В яких формах проявляється геологічна діяльність вітру?
3. При яких умовах відбувається фізичне вивітрювання?
Гідрогеологічні властивості гірських порід
Здатність гірських порід поглинати й утримувати воду має назву вологоємності, яка визначається об’ємом порожнин у породі або її пористістю. Пористість визначають у процентах за формулою
Підземних вод
Осадові товщі, з якими пов’язані основні запаси підземних вод, складаються з перешарованих водопроникних та водотривких гірських порід. Під впливом сили тяжіння атмосферні опади і поверхневі води п
Властивості та склад підземних вод
Підземні води залежно від особливостей фільтрації й глибини залягання водоносних горизонтів характеризуються фізичними та хімічними властивостями.
До фізичних властивостей належать
Контрольні питання
1. Які води називаються підземними?
2. За рахунок чого відбувається переміщення підземних вод?
3. Які види води зустрічаються у гірських породах?
Прояви тектонічних процесів
Механічним проявом тектонічних процесів є тектонічні рухи, які призводять до зміни як форм залягання, так і внутрішньої структури гірських порід. За напрямком зсувних зусиль їх поділяють на
Коливальні рухи
З коливальними рухами земної кори пов’язане зміщення берегової лінії морів і океанів. Відступ моря, що зумовлений підйомом земної кори, має назву морської регресії. У разі занурення земної к
Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
Тектонічні деформації (лат. deformatio – викривлення) – зміна форм і об’ємів геологічних порід в окремих частинах земної кори під дією тектонічних сил. Деформації поділяються на пр
Контрольні питання
1. Що є енергетичним джерелом тектонічних процесів?
2. Якими є наслідки тектонічних процесів?
2. Як поділяються тектонічні рухи?
3. Як тектонічні
Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
Відносна геохронологія визначає відносний вік осадових, метаморфічних і вулканічних порід на основі принципу послідовності нашарування (т. зв. закон послідовності наш
Абсолютна геохронологія
З розвитком науки і передусім ядерної фізики з’явилися нові можливості точнішого датування часу утворення мінералів та гірських порід. Ідеться про ядерні або ізотопні методи визначення їхнього віку
Геологічна історія земної кори
Докембрій. Докембрійська історія характеризує початкову стадію геологічного розвитку Землі. Це найдовша і мало вивчена стадія, що продовжувалася більше від трьох млрд. років
Контрольні питання
1. Яким є геологічний вік Землі?
2. За допомогою яких методів визначають відносний вік геологічних порід?
3. На чому ґрунтується стратиграфічний м
Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
Український кристалічний щит (УКЩ), займає центральну частину України. Він складений дуже дислокованими магматичними, метаморфічними і метасоматичними комплексами архею й нижнього протерозою
Дніпровсько-Донецька западина
Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), що входить разом із Донецькою складчастою спорудою (ДСС) до складу Дніпровсько-Донецького авлакогену, є частиною Сарматсько-Тура
Донецька складчаста споруда
Донецька складчаста споруда (ДСС) (або Донецький прогин Донбасу) є південно-східною частиною Дніпровсько-Донецького прогину (авлакогену), що сформувалася, як і ДДЗ, у кристалічному фундаменті Східн
Причорноморська западина
Причорноморська западина є субширотною синеклізою блокової будови, що заповнена осадовими породами мезозойсько-кайнозойського віку, товщина яких зростає у південно-східному напрямку (до 6 – 7 км у
Волинсько-Подільська та Скіфська плити
Волинсько-Подільська плита – це геологічна структура , що утворилася в межах Волино-Подільського блоку – західної зануреної частини Українського щита. Простягається від Прип’яті до Дністра і
Львівська западина
Окрім Дніпровсько-Донецької западини, що знаходиться на лівобережжі України, розділяючи її з півночі на південний схід, виділяються й інші геосинклінальні прогини, найбільшим з яких
Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи
На території України знаходяться гірські споруди Карпат, Криму й Добруджи. Вони входять до тектонічно-активного Альпійського (Сердземноморського) геосинклінального складчастого поясу,
Контрольні питання
1. Які найважливіші геологічні структури виділяються у платформенній частині України?
2. Яку частину країни займає Український кристалічний щит? Що він собою пред
Хімічний склад нафти і газу
Нафта і природний газ – складні горючі суміші вуглеводнів різних класів, що вміщують домішки невуглеводневих речовин. Останні захоплюються ними із середовища нафтогазоутворення або
Походження нафти і газу
Походження (генезис) нафти і газу – є дискусійною проблемою вже протягом більше ніж 100 років. Вона має не лише наукове, а й величезне практичне значення. Знання умов та джерел форм
Поняття про породи-колектори
Нафта і газ разом з водою циркулюють в літосфері у породах-колекторах, що характеризуються відносно високою проникністю. За мінеральним складом нафтогазові колектори
Умови залягання нафтогазових покладів
Поклад нафти або газу – природне, локальне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (сп
Ресурси і запаси нафти та газу
Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».
Ресурси – очікувана кількість н
Контрольні питання
1. Що називають нафтою?
2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта?
3. Які гази мають назву природних горючих газів?
4. Як утворюється
Горючі корисні копалини
На початок 2011 року в Україні державним балансом ураховано 385 родовищ вуглеводнів у трьох нафтогазоносних регіонах. З них у Східному регіоні – 228, у Західному – 1
Нші корисні копалини
Залізо. За розвіданими запасами залізних руд Україна займає перше місце у світі (16%). Далі йдуть Росія та Австралія (по 15%), Китай (11%), США (9%), Бразилія
Контрольні питання
1. Який мінерально-сировинний потенціал має Україна у світі?
2. Скільки родовищ та проявів корисних копалин розвідано в Україні?
3. Які види корисних копалин мают
Методи досліджень у геології
Первинним методом вивчення земних надр є геологічна зйомка – сукупність робіт, результатом яких є складання карт. Карти будують на топографічній або географічній основі, на котру наносять як
Геологорозвідувальні роботи
Геологорозвідувальні роботи натверді горючі копалини поділяються на шість стадій:
1. Регіональні геолого-знімальні та геофізичні роботи. За їхніми результатами виок
Контрольні питання
1. Якою є практична мета геологічних досліджень?
2. У чому полягає основний результат геологічної зйомки?
3. Яка фізична основа методу глибинного сейсмічного зонд
Людська діяльність як геологічний фактор
Руйнація верхніх шарів земної кори на території України здійснюється при проходженні шахт, кар’єрів, тунелів, прокладанні каналів, ритті котлованів, сільськог
Ноосфера як сфера діяльності людини
Як відомо, основними природними оболонками Землі є літосфера, гідросфера, біосфера та атмосфера. Проте життєдіяльність людини ще на початку цивілізації створила передумови для утворення (в межах іс
Контрольні питання
1. Внаслідок чого відбувається техногенна руйнація літосфери?
2. До чого призводить переробка мінеральної сировини, розміщення розкритих порід і промислових відходів?
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбачев А. М. Общая геология. – М.: Высшая школа, 1981. – 351 с.
2. Геологический словарь (в двух томах). – М.: Недра, 1973. – Т. 1. – 486 с, Т. 2. – 45
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Комп’ютерна верстка О.О. Сердюкова
Редактор Н.В. Жигилій
Коректор І.Л. Петренко
Друк RISO
Обл. – вид. арк. 9
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов