рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Образование
- /
- Концепція М.Міллера – Ф.Модільяні.
Реферат Курсовая Конспект
Концепція М.Міллера – Ф.Модільяні.
Концепція М.Міллера – Ф.Модільяні. - раздел Образование, Розділ І. Фінансовий ринок: сутність і основні риси Відповідно До Цієї Концепції Ринкова Вартість Акцій Взагалі Не Залежить Від Д...
Відповідно до цієї концепції ринкова вартість акцій взагалі не залежить від дивідендної політики акціонерного товариства. Використовуючи доходи для інвестування, а не для виплати дивідендів, акціонерне товариство забезпечує собі майбутні прибутки, що веде до збільшення ринкової вартості акцій а, отже, до зростання доходів акціонерів. Висновок: не має сенсу обирати будь-яку дивідендну політику.
2) Концепція “Синиця в руці” – М.Гордон, Е.Брігхем, Дж.Лінтнер.
Ця концепція виходить з того, що оскільки майбутні доходи будуть колись, а поточні вже є, то виплата дивідендів є менш ризикованою, ніж накопичення капіталу і більшість інвесторів віддає перевагу саме виплаті дивідендів. Таким чином, підприємство повинне виплачувати дивіденди в обсязі, що задовольняє інвесторів. Незадоволення акціонерів розміром дивідендів може привести до того, що вони будуть прагнути позбавитись акцій, що, в свою чергу, приведе до зниження їхньої курсової вартості.
Прагнення до великих дивідендів притаманне, в основному, тільки дрібним інвесторам, а стратегічний інвестор у певних випадках може взагалі відмовитися від поточних дивідендів, сподіваючись, що завтра вони будуть значно вище.
3) Концепція комплексної політики – Дж. Уолтер.
Суть концепції полягає в тому, що оптимальний розмір дивідендів повинен максимізувати ринкову вартість акції. Вона базується на порівнянні норми прибутковості інвестицій товариства (j) з ринковою нормою прибутковості на акції (к):
при j>к - ринкова вартість акції тим вище, чим нижче розмір дивідендних виплат;
при j к – ринкова вартість акцій тим більше, чим більше розмір дивідендних виплат.
До основних факторів, що визначають дивідендну політику, належать:
1) фінансові обмеження:
а) заборгованість по обов’язках з фіксованими виплатами (боргові обов’язки по кредитах, облігаціях);
б) ліквідність товариства по обов’язках перед акціонерами (достатність грошових фондів для сплати за їх рахунок дивідендів);
2) договірні обмеження (обмеження по дивідендній політиці, що включені до Статуту товариства);
3) податкова політика: порядок сплати податків з дивідендного доходу, податкові пільги по реінвестованих прибутках; співвідношення між податком на дивіденди та податком на приріст капітала;
4) інвестиційні можливості товариства: можливості для здійснення капітальних вкладень у прибуткові проекти;
5) можливості та витрати , пов’язані із залученням джерел фінансування: можливості компанії залучити зовнішні джерела фінансування при недостатності внутрішніх джерел і вартість цих джерел;
6) рівень ставки прибутку на сплачений капітал: рівень дивідендів повинен бути достатнім для зберігання привабливості акцій компанії у порівнянні з альтернативними об’єктами інвестицій;
7) фактор ризику при оцінці різних форм виплати дивідендів (ризик по грошових виплатах дивідендів нижче ризику по виплатах акціями та нерозподілених прибутках).
Сукупний доход акціонерів складається з приросту курсової вартості акцій і суми отриманих дивідендів.
Існує п'ять основних методів сплати дивідендів:
1) остаточний;
2) постійного розміру дивідендів;
3) стійкого приросту дивідендів;
4) постійного коефіцієнта виплат;
5) постійної і змінної частини дивіденда.
1) Основне правило – максимальне використання нерозподіленого прибутку як джерела фінансування. Тобто прибуток, насамперед, використовується на капітальні вкладення, а залишок – на виплату дивідендів.
2) Основне правило – зберігання стабільного розміру дивідендів (ставки прибутковості на вкладений капітал).
Ставка прибутковості = Дивіденди/Акціонерний капітал * 100 = const.
3) Основне правило – зберігання заявленого темпа росту дивідендів. Наприклад, 10% кожний наступний рік.
4) Основне правило – зберігання встановлених пропорцій розподілу прибутку між акціонерами і товариством. Тобто, встановлений коефіцієнт виплат = const, наприклад, 50%. Таким чином, маса дивіденда = нерозподілений прибуток * коефіцієнт виплат.
5) Основне правило – регулярність виплат стабільних невисоких дивідендів “+” додаткові суми у разі отримання значної суми прибутку.
Дивіденди, що сплачуються акціями, можуть бути сплачені замість грошових дивідендів тоді, коли товариству необхідні додаткові кошти для інвестування і керівництво не бажає вилучати кошти з обігу для сплати дивідендів.
Дроблення акцій пов’язане з випуском більшої кількості акцій, тобто пропорційно зменшується номінальна вартість акцій.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Розділ І. Фінансовий ринок: сутність і основні риси
Dс S Pс... Переважно облікова ставка використовується при здійсненні операції облік... У цьому випадку виникає необхідність визначення суми яку необхідно проставити у векселі якщо відомі теперішня сума...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Концепція М.Міллера – Ф.Модільяні.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.02 сек.
Новости и инфо для студентов