Лекція – 2 год.

1. Набрання судовим рішенням законної сили. Постанови суду, які виконуються негайно.

2. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

3. Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання.

4. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

 

Питання для самоконтролю:

1. Підстави для провадження за ново виявленими обставинами.

2. Перегляд судових рішень в порядку провадження за нововиявленими обставинами в адміністративному судовому процесі.

3. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами в адміністративному судовому процесі.

4. Підстави для провадження за винятковими обставинами.

Самостійна робота:

1. Заходи процесуального примусу.

2. Виправлення помилки у виконавчому листі.

3. Видача дублікату оригінала виконавчого листа.

4. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання.

5. Укладення мирової угоди.

6. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу виконання судових рішень.

 

Індивідуальна робота :

Індивідуальна робота виконується у вигляді рефератів за наступною тематикою:

1. Випадки негайного виконання постанови суду.

2. Звернення до негайного виконання постанови.

3. Способи виконання судових рішень.

4. Строки виконання судових рішень.

5. Порядок процедури виконання судових рішень.

 

Література: [основна 12; 19; 24; додаткова 55; 64; 65; 74;].

 

Норми, якими врегульовані процесуальні питання, пов’язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах, а також питання судового контролю та застосування заходів процесуального примусу містяться у Розділі V КАС України. Регламентація проведення виконавчих дій щодо виконання судових рішень, прийнятих адміністративними судами, які підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. визначена Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення адміністративного суду першої інстанції, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Випадки негайного виконання постанови суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів – пенсій, платежів з Держбюджету, заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд розглядає заяву про звернення постанови до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення постанови до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання судових рішень в адміністративних справах можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції. Виконавчий лист оформлюється відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до місцевих органів державної податкової служби.

КАС України передбачає наступні процедури виконання судових рішень:

1) виправлення помилки у виконавчому листі;

2) видача дубліката оригіналу виконавчого листа;

3) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання;

4) укладання мирової угоди;

5) відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

6) заміна сторони виконавчого провадження;

7) поворот виконання судового рішення.

Виправлення помилки у виконавчому листі.

Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом може бути оскаржено в загальному порядку.

Видача дубліката оригіналу виконавчого листа.

У випадку втрати оригіналу виконавчого листа замість втраченого адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат. Суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви (подання) про видачу дубліката виконавчого листа може бути оскаржено в загальному порядку.

Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено на підставі заяви про поновлення пропущеного строку, яка подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Ця заява розглядається в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.

Укладання мирової угоди.

Мирова угода, укладена між сторонами в адміністративній справі, подається в письмовій формі до суду, який ухвалив рішення у справі. Мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження, або заява стягувача про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення. Мирова угода може стосуватися лише прав, свобод, інтересів та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Суд розглядає мирову угоду або заяву стягувача про відмову від примусового виконання в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду. За результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про визнання мирової угоди між сторонами у справі, між стягувачем і боржником або про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження. Ухвалу суду за результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в загальному порядку.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови. Ухвалу суду за результатами розгляду вказаного питання може бути оскаржено в загальному порядку.

Заміна сторони виконавчого провадження.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено у загальному порядку.

Поворот виконання судового рішення.

Питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

Суд розглядає заяву про поворот виконання у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у загальному порядку. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат. Якщо обов'язок виконати постанову лежить на колегіальному органі, але звіт про її виконання не подано або з вини цього органу постанова не виконується, штраф накладається на керівника цього органу. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання постанови, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання постанови на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою. Заява підлягає розгляду та вирішенню у судовому засіданні із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. Постанова та ухвали суду можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 КАС України. Цією статтею визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Ці особливості полягають у наявності права учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, що залучаються до проведення виконавчих дій, звернутися до адміністративного суду з позовною заявою. Ця позовна заява може бути подана до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Застосування заходів процесуального примусу у порядку провадження в адміністративних справах передбачені нормами Розділу VІ КАС України.

Заходами процесуального примусу є встановлені КАС України процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені у суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.

Попередження і видалення із залу судового засідання.

До учасників адміністративного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій - видалення із залу судового засідання. Якщо перелічені дії повторно вчиняє перекладач, суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, в якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування, знаходження), назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення, кому доручається вилучення. Ухвала надсилається державному виконавцю для виконання.

Привід.

До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов'язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Привід до суду не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, жінок, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які не можуть бути допитані як свідки.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, якому органу внутрішніх справ доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести. Ухвала про привід до суду оголошується учаснику адміністративного процесу, до якого застосовується привід, особою, яка її виконує.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід до суду, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.

 

 

5. Контрольні питання для складання екзамену з

“Адміністративного судочинства”

 

1. Поняття і завдання адміністративної юстиції.

2. Розвиток інституту адміністративної юстиції як інституту адміністративного права та адміністративної науки.

3. Поняття адміністративного судочинства.

4. Адміністративне судочинство як наука та навчальна дисципліна.

5. Запровадження адміністративної юстиції в Україні, її потенціал.

6. Принципи адміністративного судочинства.

7. Адміністративна справа та адміністративно – правовий спір як різновид публічно – правового спору.

8. Юрисдикція адміністративних судів.

9. Формування системи спеціалізованих адміністративних судів.

10. Завдання адміністративного судочинства.

11. Відмінні риси адміністративного судочинства.

12. Предмет і межі адміністративного судочинства.

13. Відмінність завдань адміністративного судочинства від завдань інших видів судочинства.

14. Особи, які беруть участь у справі.

15. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність.

16. Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

17. Класифікація учасників адміністративного судочинства.

18. Процесуальне правонаступництво.

19. Заміна неналежної сторони.

20. Треті особи. Представники.

21. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

22. Інші учасники адміністративного процесу: свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

23. Поняття і значення принципів адміністративного судочинства.

24. Організація діяльності адміністративних судів.

25. Мова адміністративного судочинства.

26. Строки в адміністративному судочинстві.

27. Судові витрати.

28. Підсудність адміністративних справ.

29. Компетенція судів, щодо вирішення адміністративних справ.

30. Інстанційна підсудність адміністративних справ.

31. Передача адміністративної справи від одного адміністративного суду до іншого.

32. Докази в адміністративному судочинстві. Належність і допустимість доказів.

33. Обов’язок доказування. Підстави для звільнення від доказування.

34. Забезпечення доказів.

35. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.

36. Показання свідків. Допит свідка за місцем або у місці його проживання.

37. Письмові докази. Речові докази. Висновок експерта, як джерело доказів.

38. Оцінка доказів.

39. Склад суду. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів.

40. Відводи. Підстави для відводу (самовідводу) судді.

41. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

42. Судові виклики та повідомлення.

43. Фіксування процесуальних дій.

44. Попередній судовий захист (забезпечення адміністративного примусу).

45. Усне і письмове провадження.

46. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження по справі.

47. Відкриття провадження та підготовче провадження.

48. Судовий розгляд справи.

49. Підготовче провадження та попереднє засідання.

50. Залишення позовної заяви без розгляду, зупинення закриття провадження по справі.

51. Вимоги, що ставляться до позовної заяви.

52. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

53. Адміністративний позов. Порядок забезпечення адміністративного позову.

54. Судові рішення за наслідками підготовчого провадження.

55. Акти адміністративного судочинства.

56. Судовий розгляд справи.

57. Виборчі спори.

58. Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

59. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

60. Особливості провадження у справах, щодо оскарження нормативно – правових актів.

61. Спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

62. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження звільнення з публічної служби.

63. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

64. Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

65. Спори, що виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

66. Види судових рішень.

67. Порядок ухвалення судових рішень, її форма.

68. Повноваження суду при вирішенні справи.

69. Зміст постанови. Зміст ухвали.

70. Загальні вимоги до судового рішення.

71. Постанова щодо частини позовних вимог.

72. Окремі ухвали суду. Додаткове судове рішення.

73. Роз’яснення судового рішення.

74. Порядок ухвалення, оформлення і надання судового рішення.

75. Перегляд судових рішень в порядку апеляційного провадження.

76. Перегляд судових рішень в касаційному провадженні.

77. Перегляд судових рішень в порядку провадження за нововиявленими обставинами в адміністративному судовому процесі.

78. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

79. Судові рішення в адміністративних справах, що підлягають негайному виконанню.

80. Повноваження суду при виконанні рішень в адміністративних справах. Структура ї зміст виконавчого листа.

81. Поворот виконання судових рішень. Відстрочення і розстрочення виконання.

82. Примирення сторін у процесі виконання судових рішень.

83. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання судових рішень.

84. Основні сучасні моделі адміністративного судочинства в зарубіжних країнах.

85. Особливості адміністративного судочинства у Великобританії.

86. Адміністративне судочинство у Франції та Німеччині.

87. Територіальна підсудність адміністративних справ.

88. Предметна підсудність адміністративних справ.

89. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі. Залишення позовної заяви без розгляду.

90. Ускладнення у провадженні адміністративної справи.

91. Набрання судовим рішенням законної сили.

92. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами в адміністративному судовому процесі.

 

 

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (ОСНОВНА І ДОДАТКОВА)

1. Кодекс адміністративного судочинства України від вiд 06.07.2005 № 2747-IV// Відомості Верховної Ради.-2005.-№35-36, №37.-ст.446

2. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України/ Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда.-К.:Факт,2003

3. Адміністративне право України: Підручник/ Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.: За ред. Ю.П. Битяка.-К.: Юрінком Інтер,2005.

4. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина/ Ред..колегія: В.Б. Авер’янов (голова).- К.: Видавництво «Юридична думка»,2007.

5. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів. – Рос. мовою. – К.: Літера ЛТД, 2001

6. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник/ За заг.ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003

7. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч.посіб. – К.: Прецедент, 2007

8. Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник /За ред. О.В. Кузьменко.- К.: Атака,2007.

9. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Х.: „Консум”, 2003

ДОДАТКОВА:

10. Адміністративне процесуальне (судове) право України : [підруч. / за заг. ред. Ківалова С. В.]. – Одеса : Юридична література, 2007.

11. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: Монографія.-Х.: Право,2005.

12. Демський Е. Ф. Адміністративно-процесуальне право України : навч.посіб. / Демський Е. Ф. – К. : Юрінком Інтер, 2008.

13. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів]/ М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін.; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002

14. Каркач П.М. Особливості участі прокурора при розгляді в судах цивільних та адміністративних справ// Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції (25-26 січня 2007р.)/ За заг. ред. проф. В.В. Комарова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007.-300с.-С.105-106

15. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах : [Мельник Р. С., Бевзенко В. М., Пономаренко Г.О. та ін.] ; за ред. А. Т. Комзюка. – Х. : Юстініан, 2008.

16. Кодекс адміністративного судочинства України : у 2 т. : [науково-практичний коментар / за заг. ред. Р. О. Куйбіди]. – К. Книга для бізнесу, 2007–. Т. 1. – 2007. – 552 с.

17. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

18. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005

19. Конституція України: Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР).-1996.-№30.-Ст. 141 (зі змінами)

20. Кодекс України про адміністративні правопорушення// Відомості Верховної Ради УРСР.-1984.-додаток до №51.-Ст.1122 (зі змінами)

21. Про міліцію: Закон України 20.12.1990 № 565-XII// Відомості Верховної Ради.- 1991.- № 4.- ст. 20

22. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 № 1286-XII// Відомості Верховної Ради.- 1991.- № 33.- ст.443

23. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII //Відомості Верховної Ради.- 1991.- № 53.- ст.793

24. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 № 1796-XII// Відомості Верховної Ради.- 1992.- № 4.- ст.15

25. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-XII// Відомості Верховної Ради.- 1992.- № 27.- ст.382

26. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 № 2460-XII// Відомості Верховної Ради.- 1992.- № 34.- ст.504

27. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992 № 2790-XII// Відомості Верховної Ради.-1993.-№ 3.-ст. 17

28. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 № 2887-XII// Відомості Верховної Ради .- 1993.- № 9.- ст.62

29. Про державну службу: Закон України вiд 16.12.1993 № 3723-XII// Відомості Верховної Ради.- 1993.- № 52.- ст.490

30. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України вiд 04.02.1994 № 3929-XII// Відомості Верховної Ради.-1994.-№23.-ст.161

31. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII// Відомості Верховної Ради.- 1994.- № 28.- ст.232

32. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР// Відомості Верховної Ради –1997.-№ 24.-ст.170

33. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 № 776/97-ВР// Відомості Верховної Ради.- 1998.- № 20.- ст.99

34. Про Вищу раду юстиції: Закон України 15.01.1998 № 22/98-ВР// Відомості Верховної Ради.-1998.-№25.-ст.146

35. Про вибори Президента України: Закон України від 05.03.1999 № 474-XIV// Відомості Верховної Ради.- 1999.- № 14.- ст.81

36. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999 № 551-XIV// Відомості Верховної Ради.- 1999.- № 22-23.- ст.197

37. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV// Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1999.- № 24.- ст.207

38. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 № 2493-III// Відомості Верховної Ради.- 2001.- № 33.- ст. 175

39. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 22.11.2001р. №2866-ІІІ// ВВР.-2002.-№10.-ст.78

40. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382-IV// Відомості Верховної Ради.- 2004.- № 15.- ст.232

41. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25.03.2004 № 1665-IV// Відомості Верховної Ради.-2004.-№27-28.-ст.366

42. Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30.06.2004 № 1932-IV// Відомості Верховної Ради.- 2004.- № 36.- ст.448

43. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 06.09.2005 № 2805-IV// Відомості Верховної Ради.- 2005.- № 42.- ст.467

44. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 № 3460-IV// Відомості Верховної Ради України.- 2006.- № 29.- ст.245

45. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21.12.2006 № 514-V// Відомості Верховної Ради України.-2007.-№ 11.-ст.94

46. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1 /

47. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.07.2010 № 2487-VI // Голос України вiд 31.07.2010 - № 141

48. Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України: Постанова Верховної Ради України від 13.10.1995// Відомості Верховної Ради.-1995.-№37.-ст.283

49. Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів: Указ Президента України від 16.11.2004р. №1417/2004// Урядовий кур'єр вiд 24.11.2004 - № 224

50. Про кількісний склад суддів адміністративних судів: Указ Президента України від 16.05.2007 № 417/2007// Офіційний вісник України вiд 29.05.2007 - 2007 р., № 36, стор. 7, стаття 1421, код акту 39763/2007

51. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 348// Офіційний вісник України - 1997 р.- № 16.- стор. 85

52. Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.98 №1893// Офіційний вісник України вiд 17.12.1998 - 1998 р.- № 48.- стор. 31

53. Про встановлення розмірів плати за роздрукування технічного запису судового засідання в адміністративних та цивільних справах і видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу: постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 151// Урядовий кур'єр вiд 23.02.2006 - № 37

54. Про віднесення посад працівників Адміністрації Президента України до відповідних категорій посад державних службовців: Розпорядження Кабінету Міністрів України вiд 02.06.2010 № 1154-р// Офіційний вісник України вiд 14.06.2010 - 2010 р.- № 42.- стор. 34.- стаття 1383

55. Про граничну чисельність працівників апарату Вищого адміністративного суду України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 654-р // Офіційний вісник України вiд 27.08.2007 - 2007 р.- № 61.- стор. 33.- стаття 2425

56. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання)19 квітня 2001 року Справа № 1-30/2001 № 4-рп/2001// Офіційний вісник України вiд 25.07.2003 - 2003 р.- № 28.- стор. 109.- стаття 1379

57. Про незалежність судової влади: постанова Пленуму Верховного Суду України 13.06.2007 №8// Юридичний вісник України.-2007.-№27.-7-13 липня.-С.10-11

58. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 // Офіційний вісник України вiд 06.01.2000 - 1999 р.- № 51.- стор. 102

59. Про затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України: наказ Державної судової адміністрації України 21.07.2005 № 84// Офіційний вісник України вiд 26.08.2005 - 2005 р.- № 32.- стор. 504.- стаття 1974

60. Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах: наказ Державної судової адміністрації України від 05.12.2006 №155// Офіційний вісник України вiд 09.01.2007 - 2006 р.- № 52.- стор. 434.- стаття 3548

61. Про затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах: наказ Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 № 129// Офіційний вісник України вiд 11.01.2010 - 2009 р.- № 101.- стор. 393.- стаття 3566

Ресурси мережі Internet:

62. http:\www.liga.kiev.ua LIGA Online – платна база законодавства компанії “Ліга”, а також новини українського законодавства, каталог юридичних посилань, огляди преси.

63. http:\www.nau.kiev.ua - АТ “Інформтехнологія” – база законодавства з текстами українською, російською та англійською мовами.

64. http:\www.rada.kiev.ua - сервер Верховної Ради України – безкоштовна база законодавства, інформація про юридичні видання, посилання на зарубіжне законодавство.

65. http:\info.resourcecorp.net - Система правової підтримки ЛОЦМАН online – пошук документів із законодавства України (російською й українською мовами), щотижневі огляди нового законодавства України, щоденні огляди економічних і політичних новин СНД.

66. http:\zakon.gov.ua - сайт “Законопроекти України”.

67. http:\www.rada.kiev.ua/LIBRARY/index.htm. - Національна парламентська бібліотека України.

68. http:\www.nbuv.gov.ua/db/ - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.