Лекція – 6 год.

1. Склад осіб, які беруть участь у справі.

2. Сторони в судовому адміністративному процесі.

3. Процесуальний статус третіх осіб.

4. Процесуальний статус представників.

5. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свобод та інтереси інших осіб.

Питання для самоконтролю:

1. Учасники адміністративного судочинства.

2. Класифікація учасників адміністративного судочинства.

3. Особи, які беруть участь у справі.

4. Інші учасники адміністративного процесу: свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

 

Самостійна робота:

1. Форма і зміст адміністративного позову.

2. Вимоги до позовної заяви.

3. Відкриття провадження в адміністративній справі.

4. Склад осіб, які беруть участь у справі.

5. Процесуальний статус сторін.

6. Права та обов’язки третіх осіб.

7. Процесуальний статус представників. Особи, які не можуть бути представниками.

8. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

9. Інші учасники адміністративного процесу.

 

Індивідуальна робота:

Індивідуальна робота виконується у вигляді складання тестів, або підготовки рефератів за наступною тематикою:

1. Судові виклики і повідомлення

2. Учасники адміністративного процесу в адміністративних судах

3. Докази та їх оцінка в адміністративному процесі

4. Процесуальні строки адміністративного судочинства

Література: [основна 1; 9; 10; 14; 18; 31; 37; 45; 46 47 48; 49;].

 

Перелік учасників адміністративного процесу, а також їх процесуальні права та обов’язки передбачені нормами Глави 5 Розділу ІІ КАС України.

Учасниками адміністративного процесу є: 1) сторони, 2) треті особи, 3) представники сторін, 4) представники третіх осіб, 5) секретар судового засідання, 6) судовий розпорядник, 7) свідок, 8) експерт, 9) спеціаліст, 10) перекладач.

Склад осіб, які беруть участь у справі, можна систематизувати за різними критеріями:

- за наявністю заінтересованості у результатах вирішення адміністративно справи: заінтересовані особи та учасники, які такої заінтересованості не мають. До заінтересованих осіб віднесені: сторони, треті особи, їхні представники. Незаінтересованими названі: свідок, експерт, спеціаліст, перекладач та інші. У свою чергу, заінтересованих осіб за характером інтересу поділено на тих, які мають матеріально-правову заінтересованість у результатах вирішення адміністративної справ (сторони і треті особи), і тих, які мають процесуально-правову заінтересованість (представники сторін і третіх осіб);

- за роллю в адміністративному процесі учасники поділені на три групи: особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб), особи, які сприяють розгляду справи (свідки, експерти, спеціалісти), особи, які обслуговують адміністративний процес (перекладач, секретар судового засідання, судовий розпорядник).

З позицій особливостей процесуальної правосуб’єктності учасників судового адміністративного процесу першочергового значення набуває поділ учасників, здійснений у КАС України. У Главі 5 Розділу ІІ КАС України учасники розділені на дві великі групи:

1) особи, які беруть участь у справі,

2) інші учасники адміністративного процесу.

Такий поділ цілком виправданий, враховуючи місце кожної групи учасників у судовому адміністративному процесі та ті завдання, які вони виконують, але у межах загальних завдань процесу.

Особи, які беруть участь у справі, є безпосередніми учасниками судового адміністративного процесу і без їх участі сам процес не може розпочатись. Інші учасники судового адміністративного процесу своєю участю або сприяють усебічному, повному, об’єктивному розгляду справи, або обслуговують процес. Їх участь обов’язкова за наявності визначених КАС України підстав та прийняття відповідного рішення судом. Виняток з цього правила становить секретар судового засідання, діяльність якого спрямована на виконання завдання щодо технічного супроводження процесу. Крім того, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Вони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Кожен інший учасник процесу має власні процесуальні права та обов’язки, які вони також повинні належним чином реалізувати.

Особами, які беруть участь у справі, визначені: 1) сторони, 2) треті особи, 3) представники сторін, 4) представники третіх осіб.

Особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Іншими учасниками адміністративного процесу є: 1) секретар судового засідання, 2) судовий розпорядник, 3) свідок, 4) експерт, 5) спеціаліст, 6) перекладач.

Секретар судового засідання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;

4) веде журнал судового засідання;

5) оформляє матеріали адміністративної справи;

6) виконує інші доручення головуючого у справі.

Судовий розпорядник може залучатись головуючим до участі в адміністративному процесі.

Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників адміністративного процесу;

2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;

3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;

7) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.

Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.

У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.

Не можуть бути допитані як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;

2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Фізична особа має право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Свідок зобов'язаний прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.

Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому КАС України, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу»

Сторонами в адміністративному процесі визначені позивач та відповідач.

Процесуальний статус кожного з них обумовлений відповідними завданнями у судовому адміністративному процесі. Так, позивач діє на захист своїх порушених прав, свобод, законних інтересів. Відповідач є стороною, котра на заяву позивача притягується до відповідальності за порушення цих прав, свобод, законних інтересів.

Отже, сторонами є юридично зацікавлені особи у вирішенні матеріально-правового спору між ними, який є предметом розгляду і вирішення у адміністративному судочинстві.

Позивач та відповідач є головними особами у судовому адміністративному процесі, оскільки без них здійснення самого процесу неможливе.

Позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, у випадках, встановлених КАС України.

Відповідачем в адміністративній справі є, як правило, суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено КАС України. По конкретних категоріях справ, де позивачем є суб’єкт владних повноважень, відповідачем виступають фізичні чи юридичні особи. Це – такі справи: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Суб'єктом владних повноважень визначено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В Інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 р. №3.2.-2005 визначено, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з вищезазначеного критерію, виокремлені певні категорії справ, розгляд яких відповідно до статей 1, 4, 17 КАС України має здійснюватись у порядку адміністративного судочинства:

а) спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень;

б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Необхідно зазначити, що жоден нормативно-правовий акт не містить визначення змісту функції як владної управлінської. Спираючись на теоретичні положення науки адміністративного права, можна зазначити, що сутність такої функції полягає у здійсненні цілеспрямованого, упорядковуючого, організуючого впливу на певні суспільні відносини. При цьому такий вплив має владний характер, що означає: по-перше, здійснення його від імені держави і з метою виконання державних завдань; по-друге, відповідні розпорядження є обов’язковими для виконання тими, на кого вони спрямовані; по-третє, за невиконання чи неналежне виконання владних розпоряджень настає юридична відповідальність, передбачена чинним законодавством; по-четверте, повноваження щодо здійснення владного управлінського впливу врегульовані нормами адміністративного права.

Ознаками сторін у судовому адміністративного процесі можна назвати:

- ними є особи, між якими виник спір про право у публічних відносинах, які стосуються прав, свобод та законних інтересів або реалізації компетенції у сфері управління;

- беруть участь у адміністративній справі від свого імені;

- з приводу їх адміністративної справи адміністративним судом ухвалюється рішення у формі постанови чи ухвали;

- на них поширюються усі правові наслідки ухваленого адміністративним судом рішення;

- вони несуть судові витрати;

- їх процесуальна правосуб’єктність передбачає правонаступництво.

У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив (ст. 55 КАС України).