Рекомендації до підготовки реферату

Добре продумана програма дослідження являється запорукою успішного виконання реферату. Така програма складається з двох частин – методологічної та методичної.

Методологічна частина містить чітке, докладне і завершене визначення об’єкта, предмета та проблеми дослідження, формулювання його мети, конкретних завдань. Методична частина – характеристику методів збирання фактичного матеріалу і способів його обробки та аналізу, опис експериментальної бази дослідження.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямовано увагу дослідника.

Предмет дослідження – це певна частина, окремі сторони, властивості або відношення об’єкта.

Проблема реферативного чи іншого дослідження характеризує суперечності між типовим станом предмета дослідження в реальному житті й вимогами до нього. Вона пов’язана з удосконаленням предмета дослідження.

Мета роботи – це розв’язання проблеми. Мета роботи конкретизується в її основних завданнях. В ній, як правило, формулюють три-чотири таких завдання. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи.

Реферат складається з титульного аркуша, змісту, вступу, основної частини, висновків і списку використаних джерел.

На титульному аркуші мають бути зазначені: назва міністерства, якому підпорядковано вищий навчальний заклад, повна назва академії, назва кафедри, на якій виконано роботу, тема роботи, прізвище, ім’я і по батькові виконавця, прізвище, ініціали, науковий ступінь і посада наукового керівника, а також назва міста й рік виконання роботи.

Зміст є остаточно відкоригованим планом роботи.

У вступі коротко обґрунтовуються вибір теми, її значення та актуальність.

Основну частину, як правило, поділяють на теоретичну та практичну. У теоретичній частині дається критичний аналіз опрацьованої студентом та курсантом наукової літератури та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обгрунтовується необхідність здійснення певних дослідницьких розвідок.

Практична частина містить опис проведеного дослідження.

У висновках стисло, переважно у формі тез або нерозгорнутих, лаконічно сформульованих тверджень, має бути зазначено, що зроблено, яких висновків дійшов студент або курсант, подано практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, певного аспекту практичної діяльності працівників органів державної податкової служби та податкової міліції.

Список використаних джерел містить опрацьовані вітчизняні та зарубіжні праці з основної дисципліни та суміжних з нею наук, на які студент чи курсант посилається у своїй роботі.

Реферат може містити додатки: тести, кросворди, перелік питань для контролю знань з опрацьованої теми, схеми, графіки та діаграми, статистичні дані тощо.

Обсяг реферату становить приблизно 18-20 сторінок машинописного тексту або 25-30 рукописних. Список використаних джерел і додатки до обсягу курсової роботи не зараховуються, хоча вони й мають спільну нумерацію з рештою роботи.

Вона повинна бути грамотно написана та охайно оформлена.

Викладач оцінює роботу із врахуванням успішності виконання завдання; глибини аналізу зібраного фактичного матеріалу, ґрунтовності, повноти і критичності аналізу літератури з проблеми дослідження тощо.

Вибираючи тему, слід орієнтуватися на власну зацікавленість тією чи іншою науковою проблемою. Важливо при цьому враховувати практичні питання – наявність в бібліотеці навчального закладу літературних джерел, присвячених цій проблемі, необхідних навчально-методичних матеріалів тощо.

Працюючи над завданням, слід уважно перечитати літературу до неї, рекомендовану лектором або знайдену студентом чи курсантом, щоб зрозуміти її смисл і основний результат, а також чітко визначити межі дослідження. Для цього потрібно відповісти на два запитання:

1) про що буде йти мова в роботі;

2) що саме в ній буде стверджуватися.

Працюючи над літературою, потрібно проаналізувати стан розробки визначеної проблеми сучасною наукою та з'ясувати, які методи використовували для її вивчення інші дослідники. Для цього слід насамперед підібрати наукову літературу за темою дослідження.

Студент чи курсант починає роботу з опрацювання літературних джерел, рекомендованої викладачем до відповідної лекції. Коли цих джерел недостатньо, студент чи курсант розшукує необхідну літературу самостійно.

Доцільно розпочати пошук літератури з перегляду бібліотечних і систематичних каталогів, які є на кафедрі і містять відомості про те, які праці з тієї чи іншої галузі знань є в бібліотеці. Працюючи в обласній або республіканській бібліотеці, студент або курсант може також звернутися до предметного каталогу, в якому картки розміщено в алфавітному порядку предметних слід – тем, яким присвячено книжку, так, як це робиться в енциклопедіях.

Також слід ознайомитися з систематичною картотекою газетно-журнальних статей, яка є в кожній бібліотеці. Та все ж такі картотеки відображають далеко не кожну статтю, надруковану в журналах, тому не варто обмежуватися роботою з картотекою. Важливим є також перегляд збірників наукових праць, періодичних видань (журналів, газет), в яких можуть бути надруковані наукові праці та праці практичних працівників з потрібної теми («Право України», «Юридичний вісник», «Вісник податкової служби», «Урядовий кур’єр», «Відомості Верховної Ради», «Юридична практика», «Закон и жизнь», «Вісник прокуратури», «Законность» тощо). Пошук статей з теми дослідження рекомендуємо починати з перегляду покажчика статей, опублікованих у журналі впродовж певного року. Такий покажчик друкується в кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Підказати необхідну літературу можуть списки використаної літератури, наведені в кінці журнальних статей і монографій.

Одним із джерел інформації про наукові праці з тієї чи іншої проблеми є бібліографічні покажчики, які видає Книжкова палата України. Тому студент чи курсант може скористатися такими виданнями, як «Літопис книг», «Літопис журнальних статей» (див. розд. 37 «Народна освіта». Виховання. Навчання. Організація дозвілля».), Український реферативний журнал

«Джерело» (Серія 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво; див. розділи «Культура. Наука. Освіта» та «Філософські науки. Психологія».) «Літопис книг» та «Літопис журнальних статей» вміщують бібліографічний опис друкованих видань.

Доступ до мережі Інтернет значно розширює географію пошуку літературних джерел, зокрема дає змогу знаходити й використовувати публікації в іноземних наукових і науково-методичних журналах.

Вивчення літератури доцільно починати з праць загального, оглядового характеру: відповідних розділів підручників і навчальних посібників, я у яких матеріал викладено в найбільш доступній формі. Такий підхід дає змогу спочатку ознайомитися з коротким і найбільш загальним викладом теми, зосередити увагу на основних питаннях. Усвідомивши логіку теми, можна переходити до спеціальних, вужчих досліджень.

Під час читання необхідно уважно стежити за думкою автора, відділяючи головні положення від доказів та ілюстративного матеріалу. Для цього потрібно навчитися виділяти в тексті формулювання мети і конкретних завдань дослідження, теоретичне обґрунтування, факти, емпіричні й теоретичні узагальнення, опис методики дослідження, висновки. Читання має супроводжуватися критичним аналізом матеріалу: порівнянням позиції автора праці з міркуваннями інших учених, її аналізом, повноти викладу матеріалу тощо.

Читання наукової праці обов’язково супроводжується записами. Найкоротшою формою запису прочитаного є план – послідовний перелік питань, які розглядаються в науковій праці. Він може бути простим і розгорнутим. Його призначення – допомогти пригадати зміст і структуру книжки або статті.

Є два способи складання плану: один – робота над ним під час читання, другий – складання плану після ознайомлення з книжкою або статтею.

Широковживаними є виписки з прочитаного окремих положень, фактів. Їх роблять під час читання або після його завершення у формі цитати або вільного викладу.

Найдосконалішою формою записів є конспект. На відміну від виписок, у яких фіксуються окремі висновки, думки або факти, конспект відображає весь зміст книжки. Він містить тези, що становлять його основу, лаконічні записи роздумів, доказів, фактичного матеріалу та виписки у формі цитат. Записують лише основні положення праці, їх логічне та фактичне обґрунтування. Конспектувати особливо важливі положення рекомендується словами автора у формі цитат, узявши їх у лапки і зазначивши в дужках сторінку.

Після того, як праця вивчена та законспектована, бажано написати на неї критичну рецензію, в якій висвітлити її актуальність, мету, завдання, коротко викласти і критично оцінити теоретичну позицію автора роботи, зіставивши її з теоретичними поглядами інших учених, проаналізувавши методику дослідження, особливості викладу, зробити висновки щодо наукової цінності проаналізованої праці, зазначити те, що може потребувати додаткової перевірки й уточнення, а також те, з чим, на думку рецензента, не можна погодитися.

Ознайомлення з літературою має завершитися її попереднім аналізом, який виявить повноту й глибину її дослідження, головні вимоги до її вивчення, аспекти проблеми, які є предметом полеміки різних дослідників, питання, що чекають свого вирішення, а також оцінить висновки та рекомендації щодо їх розв’язання. Такий аналіз дає змогу уточнити програму дослідження.

Після того як опрацьовано літературні джерела й виконано практичну частину роботи, можна братися до підготовки тексту.

Виконання практичної частини складається з трьох етапів:

- збирання фактичного матеріалу;

- обробка зібраної інформації;

- інтерпритація результатів.

Етапи написання роботи можна представити таким чином:

- складання плану роботи;

- підготовка чорнового рукопису;

- редагування тексту.

Мова письмової роботи має відповідати нормам сучасної української літературної мови, забезпечувати яскраве і водночас логічно точне вираження думок, суджень, положень, визначень і доказів автора.

Наукове писемне мовлення має свої особливості, які слід враховувати, працюючи над текстом. Це об’єктивність, точність, ясність, лаконічність вираження думок, логічність.

Письмова робота має бути акуратно оформлена. Якість оформлення роботи – це перше, що помічається при читанні, і це перше враження може суттєво позначитися на загальній оцінці роботи. Змістовна, але неохайно оформлена робота не може претендувати на високу оцінку.

Текст письмової роботи слід писати акуратним, чітким почерком або надрукувати машинописним способом чи за допомогою комп’ютера на одній стороні стандартних аркушів білого паперу.

Захист реферату відбувається у встановлений викладачем термін. На захисті студент чи курсант повинен у короткому виступі викласти мотиви вибору теми, мету роботи, її основний зміст, висновки та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства тощо та відповісти після цього на питання. Потім науковий керівник виголошує відгук на роботу. Після цього студенту або курсанту надається можливість відповісти на всі зауваження. При оцінці роботи враховуються не тільки висновки наукового керівника, а й виступ студента чи курсанта на захисті, наскільки він володіє матеріалом дослідження та вміє відстоювати свої думки та висновки. Отже, слід ретельно готуватися до захисту. Підготовка складається з кількох етапів:

- планування і написання повідомлення;

- критична оцінка готового тексту;

- репетиція виступу;

- тимчасовий відхід від теми, для того, щоб вона вклалась у пам’яті, остаточно викристалізувалась.

Завдання щодо побудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави вимагають кардинального реформування правової системи, правової доктрини, правосвідомості громадян. Певного значення у цьому контексті набуває реформа вітчизняного адміністративного права та всіх його складових, яка покликана змінити історичну парадигму стосунків між державою і людиною й визначити адміністративне право та адміністративний процес як засіб забезпечення належного дотримання та дієвого захисту прав і свобод людини і громадянина у сфері функціонування виконавчої влади держави.

Саме тому очевидним є необхідність вивчення курсу «Адміністративне судочинство».

На вивчення курсу навчальним планом виділено 180 годин, з яких:

64 години аудиторних, в тому числі лекції - 34 годин; семінарські заняття – 30;

- 19 годин індивідуальної роботи;

- 97 годин самостійної роботи.

Програма дисципліни “Адміністративного судочинства” і методичні вказівки розроблені з врахуванням досвіду її викладання у Національній академії імені Ярослава Мудрого м. Харкова, Національного університету імені Т.Шевченка, Національного університету внутрішніх справ, Юридичної академії МВС України та інших юридичних навчальних закладів України. В них передбачена специфіка застосування положень цієї дисципліни в процесі діяльності органів державної податкової служби України.

Організація навчального процесу передбачає застосування інтерактивних технологій навчання в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Методи та форми навчання:

- вивчення теоретичних аспектів дисципліни у тісному зв`язку з практикою;

- імітаційне планування діяльності студентів та курсантів на семінарських заняттях, які є різновидом рольової гри;

- налагодження міжпредметних зв`язків;

- метод стратегічного навчання, суть якого полягає у постановці перед студентами та курсантами етапних завдань та опрацюванні широкого кола спеціальної інформації;

- метод розвитку системного мислення – формування у студентів та курсантів уміння та навичок виявляти взаємозв`язки між окремими факторами проблеми та знаходити оптимальне рішення;

- метод конструктивного навчання – прищеплення студентам та курсантам практичних навичок усунення конкретних помилок на певній ділянці роботи.

Застосування цих методів у ході навчання дає змогу реалізувати такі концептуальні принципи викладання, що випливають із вимог Болонського процесу:

- проблемність (у процесі навчання розглядаються проблеми реального життя, пов`язані з інтересами і потребами тих, хто навчається);

- узгодженість та системність цілей навчання;

- орієнтованість на життєвий досвід студентів та курсантів;

- навчання за принципом поступового ускладнення завдань – “від простого – до складного”, “від відомого – до невідомого”;

- націленість на самонавчання (викладач лише допомагає студенту та курсанту вчитися);

- професійний вишкіл (уміння застосовувати на практиці отримані знання є ключовим елементом концепції навчання);

- зворотній зв`язок (студенти та курсанти постійно отримують оцінку своїх зусиль).

В процесі навчання у студентів та курсантів формується системне мислення на основі глибокого розуміння явищ, процесів, відносин у сфері адміністративного судочинства, захисту прав громадян. Це дасть змогу майбутнім фахівцям опанувати механізм вирішення юридичних спорів та прийняття по них рішень та правильно застосовувати ці знання на практиці та в майбутній професійній діяльності.

Студенти та курсанти повинні керуватися робочою програмою дисципліни під час самостійної роботи з навчальним матеріалом (в т.ч. індивідуальної роботи під керівництвом викладача), підготовки до колоквіумів, виконання залікових контрольних робіт та індивідуальних завдань під час поточних модульних контролів, на базах практики, а також при підготовці до заліку. При організації самостійної роботи студентам та курсантам слід враховувати тісний міжпредметний зв`язок дисципліни “Адміністративне судочинство” з такими навчальними дисциплінами, що вивчалися ними раніше: “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів державної податкової служби”, «Адміністративний процес», ”Адміністративна відповідальність”, “Фінансове право”, ”Податкова система”, “Конституційне право”, “Теорія держави і права”, “Податкове право”, “Соціологія”, “Банківське право”, “Кримінальний процес”, “Кримінальне право” та іншими фаховими дисциплінами.

Організація поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни здійснюється в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що регламентується відповідними нормативно-правовими документами та інструкціями МОН України, НУДПСУ, в тому числі безпосередньо Положенням про факультет податкової міліці. За підсумками модульних контролів студенти та курсанти можуть бути атестовані з виставленням семестрової оцінки, яка обов`язково враховуватиме наукові та інші творчі здобутки студента та курсанта в межах програми дисципліни. Студенти та курсанти, які є допущеними до семестрового контролю, обов`язково складатимуть екзамен, що оцінюватиметься за 100-бальною шкалою.

Об'єктами контролю є навчальна діяльність студентів та курсантів на семінарських заняттях, де перевіряється ступінь засвоєння ними матеріалу, викладеного в лекціях, закріпленого під час самостійної підготовки та індивідуальної роботи з додатковою літературою і нормативними матеріалами.

Об`єктом педагогічної оцінки в навчальному процесі виступає діяльність студента та курсанта, предметом – результати цієї діяльності, виражені в різних якісних характеристиках (найбільш представницькими є навчання та вихованість).

Педагогічна оцінка характеризується рядом фундаментальних властивостей: об`єктивність, всебічність, якісну і кількісну визначеність (детермінованість), точність, надійність, сучасність і результативність.

Отже, оцінювання результатів навчання студента та курсанта являється однією з актуальних проблем дидактики вищої школи, тому з нею пов`язане вирішення задачі підвищення якості підготовки студента та курсанта і доцільність рекомендованих заходів з удосконалення якості навчального процесу вищої школи.

Окрім того, у вищому навчальному закладі оцінка результатів навчання має кваліфікаційне значення, бо вона є показником готовності студента та курсанта до професійної діяльності.

Видами контролю, які використовуються в вищих навчальних закладах, є: вхідний, поточний, рубіжний, вихідний та інтегративний (“інтегративний” – об`єднувальний (стосовно до “інтеграції” ( тлумачний словник), тобто об`єднання частин у ціле).

Слід навести класифікацію форм тестових завдань залежно від виду (типу) контролю:

- для вхідного контролю найбільш ефективними є завдання закритої (з різними типами відповідей) та відкритої форм (завдання типу “закінчити фразу”, “як називається”);

- для рубіжного контролю найбільш ефективними є тестові завдання відкритої форми (типу “встановити відповідність”, “встановити правильну послідовність”) і завдання у вигляді задач;

- для вихідного контролю пріоритетними виступають комплексні тестові завдання, що включають матеріал даного модуля і різні форми тестових завдань.

До контрольних заходів відносяться поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять, виконання контрольних робіт і практичних завдань, має своєю метою перевірку рівня знань у студентів та курсантів по засвоєнню ними матеріалу, передбаченого програмою курсу "Адміністративне судочинство".

Підсумковий контроль включає в себе перевірку знань під час проведення іспиту.

При виконанні індивідуального або індивідуального навчально-дослідного завдання методами навчання можуть бути:

1. Розв`язування задач або творчих завдань;

2. Навчальний проект;

3. Робота в Інтернеті;

4. Складання графічних схем;

5. Підготовка реферативного повідомлення, доповіді;

6. Побудова аналітичних графіків;

7. Проаналізувати та дати оцінку (виробничій, фінансовій, психологічній) ситуації.

При цьому методами оцінювання є: поточне тестування; оцінка; підсумковий письмовий тест.

 

Реферат.

 

Реферат – це одна з форм самостійної роботи. Реферат з дисципліни виконується відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь курсанта з навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання.

Виконання реферату є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу.

Конкретна мета реферату міститься, в залежності від варіанту завдання, у з’ясуванні особливостей управління специфіки ППМ у різних правових системах світу.

Виконання, оформлення та захист реферату здійснюється студентом та курсантом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання реферату – до 5 годин самостійної роботи.

Студент повинен не тільки написати, а й коротко (протягом 5-7 хвилин) розкрити перед аудиторією основні проблеми, розглянуті в роботі. Основними критеріями оцінки реферату є:

1) відповідність змісту реферату обраній темі;

2) рівень знань спеціальної літератури з теми;

3) самостійність викладання основного змісту реферату перед аудиторією;

4) уміння коротко і, в той же час, якомога інформативніше донести до аудиторії зміст реферату;

5) уміння відповідати на поставлені запитання та ставити самому запитання до аудиторії.

 

 

Індивідуальна робота

 

Індивідуальна робота виконується по окремих темах з метою їх поглибленого вивчення або надання допомоги студентам та курсантам при вивченні цих тем. Результатом індивідуальної роботи може бути складання графіків і схем. Робота виконується після вивчення відповідних тем дисципліни, на основі яких набуваються теоретичні знання про адміністративний процес, тобто урегульовану адміністративно-правовими нормами діяльність публічної адміністрації, спрямовану на реалізацію норм відповідних матеріальних галузей права в ході розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ по задоволенню публічних інтересів.

Зразки документів, що зберігаються на кафедрі, надаються викладачем для ознайомлення студентам та курсантам перед виконанням даної роботи. Проекти документів складаються з врахуванням вимог законодавства та повинні мати самостійний характер. Викладач пояснює зміст документів та консультує студентів та курсантів щодо порядку і правильності підготовки проектів документів.

Студенти та курсанти разом з викладачем вирішують ситуаційні завдання, користуючись законами, наказами ДПС, з’ясовують особливості, пов’язані з роботою органів ДПС.

Колоквіум – це особливий вид контролю знань вивченого матеріалу. Підготовка до колоквіуму сприяє закріпленню набутих знань та повторенню вивченого. Студенти та курсанти готуються до колоквіуму за змістом лекційних і семінарських тем другого модуля. Під час колоквіуму викладач задає чіткі питання, а студенти та курсанти усно відповідають. Оцінюється робота студента та курсанта на колоквіумі за його активністю та правильністю відповідей.

 

 

 

 

3. „АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО” галузь знань 0304 „Право”

спеціальності 8.03040201 – «Правоохоронна діяльність» групи ПММУ – 41 – 43

№ п/п

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

Кількість годин

Всього год. по курсу

Всього аудиторних

лекції

семінар, практичні

Індив-конс.. роб. під керівництвом

самостійна робота

МОДУЛЬ І = 1,25 залікові кредити

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І (Т. № 1 – 2; 1,25 кредиту)

Загальні положення адміністративного судочинства

Підвідомчість адміністративних судів

Форма контролю – написання МКР

Усього по заліковому кредиту ЗМ І годин

Усього по модулю І

МОДУЛЬ ІІ – 1,5 кредиту

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ (Т. № 3 – 0,75 кредиту)

Учасники адміністративного судочинства

Форма контролю - тести

Усього по заліковому кредиту ЗМ ІІ годин

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ (Т. №4; 0,75 кредиту)

Організація адміністративного судочинства

Форма контролю – написання МКР

Усього по заліковому кредиту ЗМ ІІІ годин

Усього по модулю ІІ

МОДУЛЬ ІІІ – 2, 25 кредиту

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV (Т. № 5- 1 кредиту)

Провадження в суді першої інстанції

Форма контролю – тести

Усього по заліковому кредиту ЗМ ІVгодин

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V (Т. 6-7 – 1,25 кредиту)

Перегляд судових рішень

Виконання судових рішень та заходи процесуального примусу

Форма контролю – написання МКР

Усього по ЗМ V годин

УСЬОГО ПО МОДУЛЮ ІІІ

РАЗОМ ГОДИН З КУРСУ