Методичні рекомендації

до практичного заняття на тему:

“Фразеологія української мови”

(2 години)

Обґрунтування теми: створення передумов для ефективного засвоєння медичної термінології є гарантом успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності медиків, вивчення фразеологізмів розширює знання студентів про безмежний навколишній світ, поповнює мовний запас. Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує сентенціями, які містяться в ідіомах, прислів’ях, приказках, відкриває глибини й самої мови-криниці.

Мета заняття: виробити навички самостійного аналізу фразеологізмів; збагачувати активний словник студентів; виховувати відповідальне ставлення до власного мовлення.

Питання для обговорення:

1. Фразеологічна одиниця як особливий вид лексики.

2. Ознаки фразеологізму. Фразеологічне значення.

3. Класифікації фразеологічних висловів (семантична, морфологічна).

4. Явища полісемії, синонімії та антонімії у фразеології.

5. Джерела виникнення фразеологізмів (фразеологізми біблійного та античного походження).

6. Прислів'я, приказки, крилаті вислови – перлини народної творчості.

7. Становлення української афористики.

8. Сучасна українська медична термінологія.

Вправи та завдання до теми:

Завдання 1.Поділіть наведені фразеологізми, до складу яких входять назви частин тіла людини, з погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім цілісним значенням на три групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. З’ясуйте їх значення.

Сидіти склавши руки; вуст не розтулити; з-під самого носа; тяжкий камінь ліг на груди; берегти як зіницю ока; гострити зуби; як корова язиком злизала; глянути ласим оком; встати на ліву ногу; ведмідь на вухо наступив; жуки в голові; душа в п’ятки втекла; голову ламати; втопити голову; в чотири ока; брати ноги в плечі; водити за ніс; втрачати ґрунт під ногами; гнути спину.

Завдання 2. Здійсніть поділфразеологізмів за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням.

Бальзам на рану; блудити словами; взяти на озброєння; шокова терапія; шосте чуття; стояти на Божій дорозі; ставити крапку над “і”; не з дурного десятка; наріжний камінь; місце під сонцем; ловити рибу в каламутній воді; зі студентської лави; жива енциклопедія; двох слів не зв’яже; альма матер; від альфи до омеги; відкриває Америку; грати першу скрипку.

Завдання 3. Визначте багатозначні та однозначні фразеологізми, встановивши смислові й синтаксичні способи виявлення декількох значень.

На кожному кроці; на виду; виймати душу; колоти очі; від голови до п’ят; братися за голову; брати меч в руки; з легкої руки; язик свербить; випускати зі своїх рук; держати язик за зубами; відкинути ноги; опускати носа; горить діло в руках; у надійних руках; бити чолом; головою наложити; вченому й книги в руки; відводити очі; вернути ніс; роззявити рота.

Завдання 4. Доберіть синоніми до поданих фразеологізмів і з’ясуйте їх семантичні відтінки.

Брати ноги на плечі; випити чашу до дна; грати першу скрипку; з голови до ніг; намилити голову; народитися в сорочці; як кіт наплакав; плести ногами; зуб на зуб не попадає; дати перцю; ввести в оману; кинути на зуб; бити чолом.

Завдання 5. Погрупуйте подані фразеологізми в антонімічні пари.

Співати дифірамби; хоч трава не рости; відставляти губу; язик підвішений; кривити душею; аж вага з грудей спала; аж горить під руками; наче хто камінь на душу навернув; бачити далеко; без серця; як на долоні; як мерзле горить; без сьомої клепки у тім’ї; не бачити далі свого носа; з серцем; з головою; брати близько до серця; гнути шию; двох слів не зв’яже; милити шию.

Завдання 6. Серед наведених фразеологізмів вкажіть ті, які не вступають в антонімічні відношення.

Біла ворона; вбити собі в голову; вітер у кишенях свистить; більмо на оці; з руками і ногами; живіт носа підпирає; блудний син; душа в душу; з діда-прадіда; давати гарбуза; восьме чудо світу; в сорочці народитися; тертий калач; ідея фікс; медовий місяць; синя панчоха; золоті руки; зустрічі без краваток; брати близько до серця; берегти свої нерви; без сьомої клепки у тім’ї; вбити в голову.

Завдання 7. Поясніть значення і походження фразеологізмів.

Біла ворона; накивати п’ятами; крокодилячі сльози; ахіллесова п’ята; ляси точити; лебедина пісня; яблуко чвар; бабине літо; авгієві стайні; неопалима купина; книга за сімома печатями; альфа і омега; гордіїв вузол; нести свій хрест; сади Семіраміди, пустити червоного півня, чуття єдиної родини, між Сциллою й Харібдою, лебедина пісня.

Завдання 8. Напишіть твір-мініатюру на тему студентського життя, використовуючи фразеологізми.

Завдання 9. З’ясуйте значення поданих прислів’ївта приказок. Зверніть увагу, які художні засоби підсилюють емоційно-оцінне значення наведених стійких висловів.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а загубивши – плачемо.

Горе стихає, а здоров’я зникає, і радість минає.

Чужий біль нікому не болить.

Хвороба коли не вморить, то скривить.

День меркне від ночі, а чоловік від немочі.

Здоровий ліків не потребує.

Здоровому все здорово.

Здоров'я – найбільше багатство.

Завдання 10. Яке з наведених нижче визначень афоризмів Вам найбільше імпонує? Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Афоризм – це остання ланка в довгому ланцюзі думки (Марія Ебнер-Ешенбах).

2. Рецепт дозування афоризмів: мінімум слів, максимум думки (Марк Твен).

3. Афоризм – найліпша форма для викладу філософських поглядів (Л. Толстой).

4. Афоризм – це добре відредагований роман (В. Голобородько).

5. Афоризм – це звичайні слова, сказані незвичайно (Невідомий автор).

6. Афоризм не повинен ставити крапку над “і”. Нехай якесь зусилля зробить і читач

(Д. Арсенич).

Завдання 11. Ознайомтеся із кращими зразками світового афоризму, що допоможуть Вам збагнути неперехідні істини.

1.Якщо людина слідкує за своїм здоров'ям, тоді важко знайти лікаря, який знав би краще, що корисно для її здоров’я? (Сократ).

2. Людина має знати, як допомогти собі самій у хворобі, зважаючи на те, що здоров’я – найбільше багатство людини (Гіппократ).

3.Ніщо так не шкодить здоров’ю, як постійна зміна ліків (Сенека Луцій Анней).

4.Найперший обов’язок того, хто бажає бути здоровим, - очистити повітря навколо себе (Ромен Роллан).

5.Всі здорові люди люблять життя (Генріх Гейне).

6.Той, хто хоче бути здоровим, частково вже видужує (Джованні Боккаччо).

7.Ніцше закликав нас переживати здоров’я і хворобу так, щоб здоров’я стало життєвою перспективою хвороби, а хвороба – життєвою перспективою здоров’я (Жиль Делез).

Завдання 12. Напишіть відомі Вам прислів'я, приказки, афоризми про сім’ю і родину.

Завдання 13. Користуючись тлумачним словником медичних термінів, з’ясуйте значення наступних слів та словосполучень:

агонія; патологія; лейкоцити; колапс; епітелій; діафрагма; вестибулярний орган; близорукість; білірубін; аорта; анатомія; метаболізм; травлення.

Запитання для самоконтролю:

1. За якими ознаками слід відрізняти фразеологізми від звичайних словосполучень?

2. Якою частиною мови найчастіше виступає головне слово у фразеологізмі?

3. Які джерела походження фразеологізмів Ви знаєте?

4. Чим відрізняються прислів’я від приказок?

5. Яке місце посідає національно-культурний компонент в українських прислів’ях і приказках?

6. Які мовні засоби використовують спеціалісти для формування, впорядкування й унормування термінології?
ДОДАТКИ