Мовленнєвий етикет лікаря. Займенник

Завдання 2.Напишіть усі можливі формули привітання і прощання з близькими і малознайомими людьми. Поясніть різницю між цими виразами.

Завдання 3.Складіть діалог-знайомство людей у кількох варіантах:

а) знайомство студентів; б) знайомство юнака і дівчини; в) знайомство незнайомих людей у поїзді (автобусі). Якими засобами ввічливості ви скористаєтесь? Чи однакові вони будуть в усіх трьох текстах? Якщо ні, то чому?

Завдання 4.Прочитайте і назвіть особливості мовленнєвого етикету.

- Як маєшся, брате Іване? Здоров?

- Здоров, славити Бога! А ти?

- Здоров, друже мій.

Та й поцілувалися (Ю. Федькович).

1. – Сідайте ж у нас, щоб старости сідали, та й будьте в нас гостем, - промовив Масюк до Радюка, - а ти, паніматко, по старинному звичаю, винесла б нам по чарці. Час би вже й черв’яка заморити.

- Добре! Але вибачайте, будьте ласкаві, бо мої паляниці й пироги, певно, ще не випеклись, - промовила Масючка до Радюка (І . Нечуй-Левицький).

2. Шановний Аркадію Панасовичу!

Одержав Вашого чудового листа. З великою охотою і вдячністю згоден на Вашу ласкаву пропозицію (В.Чигирин).

3. Сію дитині

В серденьку ласку.

Сійся-родися,

Ніжне “Будь ласка”,

Вдячне “Спасибі”,

“Вибач” тремтливе –

Слово у серці,

Як зернятко в ниві.

“Доброго ранку!”,

“Світлої днини!”-

Щедро даруй ти

Людям, дитино.

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата (В.Гринько).

4. Отаман налив чарку горівки, перехрестившись і почав приказувати:

- Даруй же нам, Боже, повні мережі всякої риби! Щоб до нас спливалась риба з усьго Чорного моря та просто в наші мережі та єрики. Пошли нам, Боже, щастя й здоров’я. Дай, Боже, щоб ми живі повертались до господи та не потопились у морі !

- Дай Боже! – промовили рибалки (І.Нечуй-Левицький).

5. Обізвався старий батько:

“Чого ждеш, небого?”

Заридала Катерина

Та бух йому в ноги:

“Прости мені, мій батечку.

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій, соколе милий!”

“Нехай тебе Бог прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йди собі –

Мені легше буде” (Т. Шевченко).

Завдання 5. Спробуйте на основі запропонованих нижче ілюстрацій аргументувати поділ звертань на такі основні типи: 1) родинні; 2) товариські; 3) офіційні; 4) інтимні; 5) загальні.

1. Вітаємо, отче ігумене, з поверненням! – уклонився отець Гервазій (В.Шевчук).

2. Куме Іване, дай вам Боже прожити ще на цім світі, та най Господь милосердний запровадить вас на місце та й допоможе своєв ласков газдов стати! (В.Стефаник).

3. [Василь:] Браво, Катре! Браво, лебідочко! Браво, голубочко, синьогорличко! (Ю.Федькович).

4. -Здрастуйте, товариші!

- Здрастуйте (О.Гончар).

5. - Добрий день вам, газдине ! – сказав Василь, здіймаючи капелюх та кланяючись низенько (Є.Ярошинська).

6. - Добридень, маленький мій, добридень Харитончику! (І.Сенченко).

7. Ну, бувайте ж здорові, братці!- каже Кирило Тур (П.Куліш).

8.Спасибі вам, пане Уласовичу, що кохаєтесь у старовині (Г.Квітка-Основ’яненко).

9. - Спасибі вам, добродію (С.Воробкевич).

10. - Дякую, дорогий мій учителю! Дякую за щирість, за те, що з дитячих літ і до зрілості незмінно любиш мене... (В.Малик).

11. - Ідіть здорові, мої діти! (І.Карпенко-Карий).

12. Вельмишановні учасники Форуму інтелігенції! Пані і панове!

Мабуть, з різним ладом у душі ми зібралися сьогодні на наш форум (Р.Гром’як).

13. - Спасибі вам, дорогі мої земляки, за честь і щирість (А.Чайковський).

14. “Цілую тебе, мамочко, голубочко, ластівочко!” (Леся Українка).

15. - Спасибі, дівчино, моя пишна квітко, люби лише вірно і жди до осені (О.Кобилянська).

Завдання 6.З’ясуйте роль у мовленнєвому етикеті займенників 2 особи (однини і множини): ти / ви. У поданих реченнях охарактеризуйте стилістичні функції займенників, що уособлюють людину.

1. - А в Вас, мамо, на печі Різдво? Вінчую вас щєстєм, здоровєм, аби-сте ще прожили межи нами, - вінчував син мамі та й цілував у руку (В.Стефаник).

2. - Добрий день вам, ненько, що дієте?

- Чи то ти там синку? Дай же тобі, Боже здоровля, що прийшов, а то я вже не гадала з тобов ся видіти (Ю.Федькович).

3. [Міщанки:] Добридень вам, Горпино Корніївно! З днем вашого янгола поздоровляємо вас! Дай вам Боже, чого ви тільки забажаєте собі з неба! А вашій дочці пошли Боже гарного жениха (І.Нечуй-Левицький).

4. - Вітаю тебе, мій друже і товаришу по зброї ! (А.Чайковський).

5. - День добрий, Петрику! З приїздом тебе!

- Щиро вдячний. Сідайте, бабусю.

- Дякую, я ненадовго (П.Добрянський).

6. [Оля:] Дякую вам, таточку (В.Самійленко).

7. - Олексо Микитовичу, доброго здоров’я! – з порога загукала Софія Савівна, розквітаючи до Величка румянцями на чистих, по-дитячому ніжних щоках.

- Доброго і вам здоров’я, хрещенице (В.Сулима).

8. [Кіндрат:] Спасибі вам, добродійко, я знаю, що ви до мене повсякчас прихильні (В.Самійленко ).

9. - Спасибі вам, панове, за честь, яку ви мені зробили ...(А.Чайковський).

10. - Вибач і прости, мій дорогий товаришу-друже, що я до тебе не озивався й досі (М.Старицький).

11.[Бранці:] О, гетьмане і батьку, хай Бог тебе благословить (Л.Старицька-Черняхівська).

Завдання 7.Прочитайте афоризми, витлумачте їх значення.

1. Ніщо не коштує так дешево і ніщо не цінується нами так дорого, як ввічливість (Мігель де Сервантес Сааведра).

2. ...я б просила у цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:

люде будьте взаємоввічливі (Л. Костенко).

3. Вдячність – найчудовіша з квітів душі (Генрі Уорд Бічер).

4. Тільки своєчасна вдячність приємна (Менандр).

5. Помилятися – людяно, пробачати – божественно (О. Поп).

6. Завжди потрібно прощати: того, хто кається – заради нього самого, того, хто не кається – заради самого себе (Марія Ебнер-Ешенбах).

7. Чимало людей дорожать увагою до свого прохання майже так само, як і виконанням цього прохання (Джон Леббок).

8. Співчуття – це не почуття; це скоріше шляхетна скерованість душі, готовність до сприйняття любові, милості та інших доброчинних почуттів (Данте Аліґ’єрі ).

9. Єдина розкіш мені відома – і це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент-Екзюпері).

Завдання 8.Наведіть приклади прислів’їв та приказок, в яких лаконічно узагальнюються погляди українського народу на культуру спілкування. Долучіть до власної мовленнєвої скарбнички і подані вислови:

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Умієш говорити – умій слухати.

Гостре словечко коле сердечко.

І від солодких слів буває гірко.

Мудрий не все каже, що знає,а дурний не все знає, що каже.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Вода все ополоще, а злого слова – ні.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Давши слово – держись, не давши – кріпись.

Завдання 9.Підберіть цитати про невміле користування словом, мовленнєвий суржик.

Завдання 10.Порівняйте загальномовні та регіональні етикетні висловлення. Що в системі українського етикету дозволяє говорити про етнопсихологічні особливості мовленнєвої культури?

1. – Простибіг ти, та й не бануй на мене за се слово, бо ти не годен зміркувати, яке оно мені дороге (Ю.Федькович).

2. “Отак кожний ішов між люди: “Славайсу” – “Навіки слава”, - та й сідав на лаві, що стояла довкола хати” (В.Стефаник).

3. – Будь ласка, Маріє Яківно, відчиніть ! (В.Шевчук).

4. – Я вас прошу, не ремствуйте на мене за мову про насіння (О.Довженко);

5. – Прошу пробачити мені запізнення з відповіддю (І.Микитенко).

6. – Дякую тобі, друже, і твоїй матері дякую за важливу звістку...(В.Малик).

7. ...Прошу дуже не беріть се мені за зле, що так свобідно вискажу Вам ту просьбу (О.Кобилянська).

8. – Здрастуйте, мамо! – гукає Христя веселим дзвінким голосом, підбігаючи до матері (П.Мирний).

9. – Бог нехай провадить Вас (Б.Лепкий).

10. – Не збануйте, дєдику, на мене, шо-сми прийшов ід вам сліпцем темним, невидючим, аби вас відознати (М.Черемшина).

11. [Роман:] Прощай , скоро побачимося! (М.Кропивницький).

12. – Боже помагай! – здаля привітався піп.

- Нехай і вам Бог святий та ласкавий помагає!... – дякував Михайло духівникові і вже підходив до кінця ниви (І. Чендей).

13. Далі староста сів і каже тричі: - Христос воскрес! – А старі йому ув одвіт теж тричі: - Воістину воскрес! (Г.Квітка-Основ'яненко).

14. – Доброго дня, Роксано Петрівно! Я вже телефонував до вас. І коли ви встигли дізнатись? – Величко підвівся назустріч – Я тут без вас не впораюся.

- Доброго дня, Олексо Микитовичу (В.Сулима).

Завдання 11.Підберіть за зразком крилаті вислови, в яких зустрічаються займенники. У наведених вами прикладах проаналізуйте кожен займенник.

Зразок: помилятися властиво будь-якій людині.

Завдання 12.У наведених реченнях зверніть увагу на загальні звертання до чоловіків та жінок. Назвіть особливості вживання етикетних форм звертання.

1. [Граса:] Ні, пане хазяїне. Зараз не можу... (М.Куліш).

2. [Стара циганка:] Не турбуйся, ласкавий пане, ми не помилимось (І.Карпенко-Карий).

3. – Добродію! Ви не спите? – спитався вас Яким, уклавшись спати біля воза на траві (П.Мирний).

4. – О, та ви, добродію Дмитре, сказали те, що і в мене вже давно на мислі! – захоплено вигукнув Рогатинець (І.Савчин).

5. – Любий чоловіче! – мовив дідок з такою усмішкою, наче Іван Мелентійович йому приємну новину сповістив (В.Канівець).

6. – А ти звідки, чоловіче божий, і як звешся? (Ю.Федькович).

7. – Дядьку Замфіре, дядьку Замфіре! Ваш виноград рубають... Біжіть мерщій, а то весь вирубають та спалять... (М.Коцюбинський).

8. У ту ж саму хвилину в дверях альтанки мигнула тінь, і чорнявий хлопець, здіймаючи бриля, питає приємним баритоном:

- Чи вільно сполохати задуму вашу, пані? (М.Коцюбинський).

9. [Даринка:] Та їм, дорога моя пані, усе одно: чи червоне, чи зелене! (І.Карпенко-Карий).

10. [Параска:] Порадьте, добродійко! (С.Воробкевич).

11. [Мичковський:] О пані господарко, у нас балакать єсть об чім: ми двадцять літ не бачились (І.Карпенко-Карий).

12. Послухайте мене, молодиці, я добрую вам раду дам, І ви, дівчата білолиці,

Зробім кінець своїм бідам... (І.Котляревський);

13. “Високошановна Маріє Миколаївно! Щиро Вам дякую” (А.Тесленко).

14. – Кумо мої любі та милі! Що я маю казати Вам ?! – почала Мотря.

– Кажіть, серце, буду чути... (М.Коцюбинський).

Завдання 13.Ознайомтеся із самобутніми формами звертань закоханих. Запропонуйте свої варіанти інтимних звертальних висловів.

1. [Тарас:] Тетяно, голубко чистая моя! Де ж ти! Горличко!.. (І.Карпенко-Карий).

2. [Максим:] Галю, ти тут? Галочко, ясонько, рибонько! (Л.Яновська).

3. – Нелюб убиває, - каже. – Ох, Марочку, серце моє, коби ж то ти знав, як він б’є! Ох, да як же він мене б’є! А ти не чув?

– Чув, голубко моя нещасливая. Продав зараз і грунтик і хату, а сам пішов сюда. Буду, гадаю собі, до їх в найми проситься, та й не дам мою квітку толочити. Я тебе не дам, криничко моя! – Так говорив, обнімаючи її, як голуб голубку (Ю.Федькович).

4. – Любаво, ладонько моя дорога! – шепотів він їй найніжніші слова, які знав (В.Малик).

5. – Ні, я тебе не покину, ангеле мій небесний, - дійся Божа Воля! (Ю.Федькович).

6. – Спасибі, дівчино, моя пишна квітка, люби лише вірно і жди до осені (О.Кобилянська).

7. [ Тетяна:] Раю мій!

[Тарас:] Ще перший раз в житті моїм обвіяло мене повітрям раю !..

Тепер я з вітром побратаюсь і на його легких крилах на Січ летіти буду і день і ніч !.. Щоб, там своє зробивши діло, не вітром вже, а думкою прудкою сюди прилинуть, напиться щастя щоб з тобою, моя ти зоре, раю мій! (І.Карпенко-Карий).

8. – Серце, серденько!

– Раю мій, покою !

Тільки й бесіди в їх було.

– Ох, Штефаночку,ти милий мій, а не покинеш ти мене? – прощебетала вона нарешті, склонивши голівку свою, мов рожеву квіточку, на Штефанові груди.

- Зоре моя ясна, світе мій рожевий, як ти можеш мене оце питати? Не питай, душко, не рви мого серця, бо я ще хочу жити, я ще хочу з тобою нажитися!

Вона зомліла.

– Бери, вийми, - каже, - мою душу!... Козаче мій, місяцю мій, соколе мій! (Ю.Федькович).

9. – Ти, моя люба чаклунко, не змінилася анітрохи, - ніжність і любовний щем спалахнули в його зіницях (М.Івасюк).

Запитання для самоконтролю:

1. Що Ви розумієте під системою мовленнєвого етикету українського народу?

2. Які відмінності існують між загальномовними та регіональними формулами етикету?

3. Які соціально-психологічні чинники впливають на вибір тієї чи іншої етикетної конструкції?

4. Як традиційно українці вітаються, висловлюють вдячність і прохання, просять вибачення, прощаються?

5. Як фактор адресата впливає на вибір звертання (ти / Ви)?

6. Чи доречно використовувати гумор при офіційному спілкуванні? Відповідь ілюструйте прикладами.

Методичні рекомендації

до практичного заняття на тему:

“Публічний виступ. Жанри публічних виступів”

(2 години)

Обґрунтування теми: як відомо, існування людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці неможливе без мови. Соціологи-психологи запевняють, що успіх будь-якої розумової, подекуди і фізичної праці, на 85% залежить від уміння спілкуватися. Діяльність лікаря – це не лише лікування хворих, але й інтенсивний, активний обмін думками на всіх рівнях ділового спілкування.

Мета заняття: ознайомити студентів з основними жанрами ораторських виступів; показати значення ораторського мистецтва у житті сучасної людини; формувати комунікативні вміння та виховувати культуру власного мовлення.

Питання для обговорення:

1. З історії ораторського мистецтва. Види красномовства. Вимоги до оратора.

2. Публічний виступ і його жанри: мітингова та ділова промова.

3. Лекція, наукова дискусія, ювілейна промова.

4. Нарада, доповідь, звітна доповідь.

5. Невербальні засоби та їх роль під час публічного виступу.

6. Культура усного ділового спілкування. Етикет телефонної розмови.

7. Візитна картка та її використання.

Вправи та завдання до теми:

Завдання 1. Підготуйте і виголосіть в аудиторії 2-4 хвилинний виступ на одну із запропонованих орієнтовних тем. Правильно оформіть на окремих листках його конспект (план і тези). Наприклад:

„Великий український лікар", „Проблеми сучасної української медицини", „Слово як лікувальний фактор", „Українські письменники-медики", „Нетрадиційні методи лікування: за і проти", „Народна медицина", „Проб­лема здоров'я і хвороби", „Що таке щастя (совість, милосердя, честь)?".

Завдання 2.Прочитайте текст. Визначте тему, ідею, запропонуйте власну назву.

Материнський образ України являється дітям з любові, встає з сивих туманів віків, з синяви неба і золотавих надвечір’їв, з вишневого цвітіння і калинової задуми. То випливає на небо нашої вічності дане – одне слово, як сонце – Мати! – і купається в сльозі, і возроджується з сльози, і світить у сльозі веселковими барвами дитинної ніжності: Матір, Мама, Мамунця, Мамуся, Мамуня, Мамця, Мамочка, Мамонька, Матіночка, Матінка, Матуся, Матусенька, Неня, Ненька, Ненечка…

Материнський образ України світить через вічність із ясних зір і свічада тихих вод і в усій земній красі та зболеній печалі відбивається на блакиті небес.

Материнський образ України встає з полинових степів і глибокої чорноземної скиби, як брова, зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає небосяжно на повний зріст із карпатських верховин.

Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь.

Стоїть справіку босоніж на розпуттях велелюдних Мати і не впаде від громів, блискавиць і буреломів, бо рідна земля дає їй силу, а небо посилає благословення (Ярема Гоян).

Завдання 3. Прочитайте текст. Визначте цільову установку, який вид впливу обрали автори? Аргументуйте свою відповідь.

ДОРОГИЙ ПЕРШОКЛАСНИКУ!

Сьогодні день, коли ти вирушаєш у найважливішу подорож свого життя – подорож до Країни Знань.

Ти дізнаєшся багато цікавого про Землю, на якій живеш, історію і природу рідної України та інших держав, культуру, традиції, звичаї свого та різних народів світу.

Зростай чесним, розумним, адже ти народився в краю, вірним сином якого був Степан Бандера, великий патріот, борець за волю рідного народу. Пишайся своєю батьківщиною, гордо промовляючи: „Я – іванофранківець"!

Віримо, ти виростеш справжньою людиною, котра цінує найдорожче в житті – свою родину, шанує батьків, живе за законами любові і злагоди, дружби і поваги.

Отож сміливо крокуй дорогою знань, старанно вчися, будь відкритим для всього нового. Пам'ятай, що ти – невід'ємна частинка славного народу України, творець її майбутнього, яке починається вже сьогодні. Щастя тобі і доброї долі!

Міський голова Віктор Анушкевичус

Начальник управління

освіти і науки Михайло Верес

м. Івано-Франківськ, 1 вересня 2008 р.

Завдання 4.Прочитайте текст. Визначте жанр. Зробіть повний аналіз з точки зору відповідності вимогам жанру.

Високошановна Українська громадо! Шановні колеги!

У ці святкові дні теплої і ласкавої буковинської осені, коли Чернівецький університет відзначає 130 років від дня заснування, мені випала щаслива місія - привітати весь колектив цього рідного для мене навчального закладу із високим ювілеєм. Адже Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – один із найстаріших вузів України.

За свою 130-річну історію університет дав дорогу у світ знань сотням тисяч молодих людей, створив потужну базу для наукових досліджень, став справжнім осередком культури, науки й освіти на Буковині й загалом в Україні. Він творив інтелектуальну еліту, яка працювала для добробуту й культурного зростання нашого національно розмаїтого краю. До буковинського студентства традиційно належали українці, румуни, євреї, німці, чехи, росіяни, поляки, вірмени, представники інших народів. Спільною батьківщиною їхнього духу були освіта й наука, проте, напевно, кожен із них плекав у душі палке бажання прислужитися своєму народові. І попереднім поколінням випускників Чернівецького університету вдалося це здійснити.

Сучасне покоління викладачів і науковців підготовлене працею багатьох талановитих учених і педагогів вищої школи. Чернівецький університет зберігає й надзвичайно плідні традиції наукової роботи. Чимало визначних учених працювали в університеті вже перші кілька десятиліть: Євген Ерліх — один із засновників сучасної соціології права, Ганс Ґрос - серед тих, хто започатковував сучасну науку криміналістику; Йозеф Алоїз Шумпетер - всесвітньо відомий учений в галузі методології аналізу функціонування ринкової економіки; Леопольд Ґеґенбауер і Ганс Ган - видатні математики; Оттокар Тумлірж - знаний фізик; Раймунд Фрідріх Кайндль - видатний історик Буковини і етнограф Гуцульщини.

Гідне місце в університеті займали також україністика і румуністика. Майже 20 років кафедру української мови і літератури очолював видатний учений-філолог, шевченкознавець Степан Смаль-Стоцький, обраний в листопаді 1918 р. до першого складу новоствореної у Києві Української академії наук. Визначним ученим у галузі порівняльного мовознавства був Омелян Калужняцький, видавець староукраїнських та староболгарських пам'яток. На чолі кафедри румунської мови і літератури були Іон Г. Сбієра - відомий фольклорист і літературознавець, один із засновників Румунської академії наук, і Секстил Пушкаріу - видатний мовознавець, також член Румунської академії.

За повоєнний період у різний час в Чернівецькому університеті працювали вчені зі світовими іменами: фізик-теоретик, академік АН СРСР М. Боголюбов, біологи К. Леутський і Г. Молотковський, філолог-арабіст М. Ґуля та ін. Тут склалися справжні наукові школи – і нині цей колектив має високий авторитет як в Україні, так і за її межами.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича вже посідає своє визнане місце в політичній історії України XXI століття і має всі умови для того, щоб підтвердити високе звання національного подальшими роками плідної праці. Сподіваюся, що колектив університету буде гідний вимог часу, буде відкривати нові спеціальності, створюватиме таку атмосферу, яка приваблюватиме на Буковину найбільш талановиту молодь з усіх куточків України і з Європи. У цьому Чернівецька обласна державна адміністрація буде завжди підтримувати університет. Адже всі ми повинні працювати для нашої молоді.

Події Помаранчевої революції показали, що студенти Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича мають високий моральний дух. Вони є справжніми патріотами своєї землі й готові активною громадянською позицією обстоювати ідеали гуманізму й демократії. А це є запорукою того, що наш університет не втратить високого морального авторитету в українському суспільстві.

Vivat academia!

М.В. Ткач,

голова Чернівецької обласної

державної адміністрації

Завдання 5.Пригадайте прислів’я і приказки про «силу» слова. Створіть скарбничку прислів’їв, приказок та крилатих висловів на задану тему.

Завдання 6. Підготуйте повідомлення на тему: “Значення ораторського мистецтва для професійної діяльності лікаря”.

Завдання 7. Напишіть роздум з приводу афоризму Марка Туллія Цицерона: «По-справжньому красномовний той, хто про звичайні явища висловлюється просто, про великі – велично, а про посередні – стримано».

Завдання 8. Поповніть скарбничку вікової мудрості слова висловлюваннями еліти всесвітнього афоризму про красномовство. З’ясуйте значення наведених цитат.

1. Риторика – це сад, який дає більше квітів, ніж плодів (Адріан Декурсель);

2. Коли ти говориш неправильно, то це погано не тільки саме по собі, але й душі шкодить (Платон);

3. Красномовство має бути приємним і змістовним, та потрібно, щоб це приємне, в свою чергу, походило від істинного (Блез Паскаль);

4. Багато говорити і багато казати – не одне і те ж (Софокл);

5. Довга промова не просуває справи, так само, як і довга сукня не допомагає йти (Шарль Моріс де Талейран);

6. Гравець не так досконало володіє м’ячем, як оратор – душею людини (Феофан Прокопович);

7. Поетами народжуються, ораторами стають (Марк Туллій Цицерон);

8. Всі хороші актори розпочинали свою діяльність як погані оратори (Ралф Уолдо Емерсон);

9. Пристрасті – це оратори серед юрби (Антуан де Рівароль).

Завдання 9. Доберіть із художнього та публіцистичного стилю ілюстративний матеріал на підтвердження того, що невербальна комунікація залежить від типу культури.

Завдання 10. Підготуйте зразки ділового мовлення по телефону з дотриманням основних етикетних формул. Вкажіть особливості мовленнєвого етикету ділової телефонної розмови.

Завдання 11. Укладіть зразки своєї візитної картки з метою подальшого офіційного та неофіційного її використання.

Завдання 12.Відредагуйте речення.

Стоматолог приймає по понеділках.

Пацієнту Максимчуку О.Г. поставили невірний діагноз.

Бабуся страждала на сердечно-сосудисте захворювання.

Він має сильне головокружіння.

Вірі був наданий дородовий отпуск.

Вам негайно треба удалити хворий зуб.

Під час огляду була пошкоджена слизиста оболочка.

- Будь ласка, розіжміть зуби.

При повторному огляді хворий упав в обморок.

Лікар рекомендував примірний комплекс фізкультурних вправ.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке риторика?

2. Які роди і жанри красномовства існують?

3. Якими мовними засобами мовець досягає точності, ясності, виразності, чистоти і різноманітності свого мовлення?

4. Яка роль невербальних засобів спілкування під час виступу оратора перед аудиторією?

5. Які особливості мовленнєвого етикету ділової телефонної розмови?

6. Що таке візитна картка і які є способи її використання при діловому спілкуванні?