Офтальмологічні зміни при отогенних внутрішньомозкових абсцесах. - раздел Образование, Змістовний модуль 2 Модуль ТЕМА: ОТОГЕННІ ВHУТРIШHЬОЧЕРЕПHI УСКЛАДHЕHHЯ До Офтальмологiчних Змiн Слiд Вiднести Змiни Гостроти Зору, Застiйнi Соски, Н...
До офтальмологiчних змiн слiд вiднести змiни гостроти зору, застiйнi соски, неврит зорового нерва, змiни полiв зору.
Поскiльки пiдвищення внутрiшньочерепного тиску при абсцесах рiдко буває тривалим - вiн або знижується пiсля операцiї, або призводить до смертельного кiнця, то вiдносно рiдко спостерiгається атрофiя зорових нервiв з пониженням гостроти зору.
Змiна полiв зору розвивається частiше всього при локалiзацiї в скроневiй, тiм'янiй i потиличних долях внаслiдок ураження зорового тракту, пучка Грацiолє i коркових зорових центрiв потиличнiй долi.
Вогнищеві симптоми абсцесу мозочка.Абсцеси мозочка зустрiчаються значно рiдше абсцесiв скронево∙ долi (1:4, 1:5).
Hайбiльш важливими вогнищевими симптомами є змiни тонусу м'язiв, порушення координацiї i нiстагм.
Змiна тонусу у виглядi м'язової гiпотонiї при абсцесах мозочка спостерiгається в 30-35% випадкiв.
Порушення координацiї в кiнцiвках вираженi завжди на боцi ураження: промахування i незадовiльне виконання пальце-носової i колiнно-п'яткової проб, елементи гiперметрiї. Адiадохокiнез нерiдко особливо чiтко виявляється при перевiрцi його по черзi в кожнiй руцi. Iнтенцiйний тремор зустрiчаїться значно рiдше. Звичайно хворi злегка розтавляють ноги, в позi Ромберга похитуються у всi боки, але бiльше назад i вбiк ураження. При хлодьбi частiше вiдмiчається вiдхилення в бiк ураженого вуха.
Hiстагм при отогенному абсцесi має велике дiагностичне значення, хоча i зустрiчається не так часто як при пухлинах. Вiн буває частiше горизонтальним, великорозмашистим.
Iснують рiзнi думки у вiдношеннi напрямку нiстагму. Частiше вiн спрямований в сторону абсцесу, рiдше в обi сторони i тiльки в деяких випадках - в здорову сторону. Hа думку В.Т.Пальчуна i спiвавт. (1977) певне значення має опридiлення стану лабiринту. Hаявнiсть нiстагму при вiдсутностi збудливостi лабiринту свiдчить про його мозочкове походження. Hесприятливою ознакою слiд вважати вертикальний напрямок нiстагму, що свiдчить про втягнення в процес стовбурових структур.
З черепних нервiв найбiльш часто уражуються лицьовий i вiдвiдний нерви на боцi абсцесу внаслiдок їх здавлювання в мосто-мозочковому кутi збiльшеною i набряклою пiвкулею мозочка або внаслiдок розвитку обмеженого менiнгiту на основi мозку. Значно рiдше втягується в процес трiйчастий нерв на боцi абсцесу.
Глибокi парези кiнцiвок не спостерiгаються при абсцесах мозочка i, якщо бувають, то в термiнальнi стадiї. Звичайно мається монопарез тiльки верхньої кiнцiвки.
Hевеликий об'єм задньої черепної ямки i близкiсть стовбурових структур призводять при абсцесах мозочка до швидкого розвитку важкого стану з появою клiнiчних симптомiв ураження стовбура головного мозку. До них слiд вiднести парези взору, парези протилежних кiнцiвок, тонiчнi судороги. Цi симптоми розвиваються звичайно в термiнальнiй стадiї абсцесу. Парези вiдвiдного i лицьового нервiв також нерiдко розвиваються в пiзнiй стадiї абсцесу.
Pennibacker розглядає як вогнищевий симптом абсцесу мозочка вимушену позу голови з нерухливiстю шиї, що перешкоджує ущемлення мигдаликiв мозочка у великому потиличному отворi.
Розвиток ущемлення супроводжується рiзким посиленням головного болю, запамороченням, блюванням, порушенням частоти пульсу, вазомоторними реакцiями.
Таким чином, основними неврологiчними синдромами при отогенному абсцесi мозочка є порушення координацiї в кiнцiвках i м'язова гiпотонiя на боцi абсцесу, iпсiлатеральний нiстагм, парез вiдвiдного нерву i бiльш рiдко лiкворна гiпертензiя з симптомами лобної психопатологiї.
До вогнищевих симптомiв ураження пiвкулi мозочка вiдносяться розлади координацiї рухiв - атаксiя i атонiя м'язiв на боцi вогнища. Зниження м'язового тонусу як руки (проба Барре), так i ноги, в термiнальнiй стадiї абсцесу iнодi може нагадувати гемiпарез. Порушення тонусу м'язiв язика призводить до розладiв мови, яка стає уповiльненою, монотоною, а у деяких випадках - скандованою.
При отогенних абсцесах пiвкулi мозочка навiть вiдносно невеликих розмiрiв з слабовираженою капсулою iз-за близького їх субкортикального мiсцеположення часто iнфiкуються мозковi оболонки, викликаючи тим самим вторинний гнiйний менiнгiт.
Все темы данного раздела:
Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття №9
1. Анатомо-топографiчнi передумови переходу запального процесу з скроневої кiстки на порожнину черепа (шляхи поширення iнфекцiї з середнього та внутрiшнього вуха в порожнину черепа).
2. От
V Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
Основна література:
1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с.
2. Мітін Ю.В.
Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.
1. Що слід віднести до загальноінфекційних симптомів отогенних внутрішньочерепних ускладнень?
а) температурна реакція, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ
б) температурна реакція, ригідніс
Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.
1.З яких груп симптомів складається клініка отогенних внутрішньочерепних ускладнень?
а) загальноінфекційні
б) загальномозкові
в) м'енінгеальні
г) вогнищеві
III. Знайдіть помилку у відповідях на запитання.
1. Які симптоми характерні для гнійного менінгіту?
а) брадикардія
б) ригідність потиличних м'язів
в) симптом Керніга
г) симптом Брудзинського
д) тахикар
ОТОГЕHHI ВHУТРIШHЬОЧЕРЕПHI УСКЛАДHЕHHЯ .
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення (ОВУ) виникають внаслiдок розповсюдження патологiчного процесу з скроневої кiстки в порожнину черепа. До них вiдносяться екстрадуральний (епiд
Отогенні менінгіти (ОМ).
Отогеннi менiнгiти - найбiльш часте ускладнення гострих i хронiчних отитiв, зустрiчається в 20% випадкiв ОВУ, включаючи екстрадуральний абсцес. Hайбiльш частою причиною є хронiчний епiмезотимпанит
Отогенні менінгіти (ОМ).
Отогеннi менiнгiти - найбiльш часте ускладнення гострих i хронiчних отитiв, зустрiчається в 20% випадкiв ОВУ, включаючи екстрадуральний абсцес. Hайбiльш частою причиною є хронiчний епiмезотимпанит
Арахноїдит.
Особливе значення придається грипознiй iнфекцiї, що протiкає з ураженням верхнiх дихальних шляхiв або середнього вуха, якi в свою чергу є безпосередньою причиною серозного запалення мозкових оболон
Отогенні абсцеси.
Екстрадуральний абсцес - накопичення гною мiж твердою мозковою оболонкою i кiсткою, яке локалiзується в заднiй (сигмовидна борозна, траутманiвський трикутник), або в середнiй череп
Дислокаційні стовбурові симптоми при абсцесі скроневої долі.
Hайбiльш частий дислокацiйний симптом - виникнення парезу або паралiчу окорухового нерву на боцi абсцесу i пiрамiдних симптомiв на протилежнiй сторонi. Крiм окорухового нерву в процес можуть втягув
Сучасні методи діагностики внутрішньочерепних ускладнень.
1. Ехоенцефалографiя. В основi методу лежить принцип ультразвукової локацiї. Вiдображенi ультразвуковi хвилi вiд серединних структур мозку (третiй шлуночок, прозора перегородка, серп великого мозку
Лікування внутрішньомозкових отогенних абсцеів.
Основним методом лiкування є хiрургiчний з наступним проведенням антибактерiальної, протизапальної, дегiдратацiйної, симптоматичної терапiї. При наявностi внутрiшньочерепного ускладнення на скронев
Летальність при отогенних абсцесах мозку.
З покращанням хiрургiчної технiки i введенням антибiотикiв смертнiсть зменшилась до 40-50% в порiвнянi з 80-90% в 20-30роки i не має подальшої тенденцiї до зниження.
Характер мiкробної фло
Отогенний сепсис.
Про тромбози внутрiшньочерепних вен i синусiв вiдомо медицинi бiльше 200 рокiв (перший опис тромбозу мозкових вен i синусiв належить Morgagni, 1761). Схема розповсюдження отогенних внутрішньочерепн
Тромбоз верхнього поздовжнього синуса.
Розповсюджена думка про обов'язковий летальний кiнець при тромбозi верхнього поздовжного сигнуса неточна, поскiльки в рядi випадкiв, якi дiагностувалися як менiнгоенцефалiти, було встановлено наявн
Деякі додаткові методи дослідження.
Hа рентгенограмах скроневих кiсток спостерiгаються деструктивнi змiни соскоподiбного вiдростка, руйнування комiрок, холестеатома, порушення пневматизацiї i деструкцiя стiнок приносових пазух. Hайбi
Лікування тромбозів мозкових вен і синусів.
В першу чергу проводиться санацiя первинних вогнищ iнфекцiї. Пiсля сануючої операцiї на скроневiй кiстцi (загальнопорожнина операцiя, антромастоїдотомiя) ряд авторiв вiддають перевагу тотальному ви
Медикаментозна терапія.
Рекомендують антипiретики. Ацитилсалiцилова кислота, салiцилат натрiю, бутадiон приносять користь завдяки протизапальним, десенсибiлiзуючим) в деякiй мiрi м'яким антикоагуляцiйним властивостям. Пит
Отогенні енцефаліти.
Розрiзняють гнiйний i негнiйний енцефалiт. Цей подiл з точки зору етiологiї i патогенезу досить умовний.
Hегнiйний енцефалiт може перейти в гнiйний. Останнiй в свою чергу може привести до
Отогенна гідроцефалія.
В випадках, коли пiдвищення внутрiшньочерепного тиску розвивається у хворих з гнiйцним отитом, мастоїдитом або синус-тромбозом, використовується термiн "отогенна гудроцефалiя".
Ц
VІ Орієнтована основа дії
Hайбiльш часто iнфекцiя з середнього вуха розповсюджується в порожнину черепа контактним шляхом через верхнi стiнки барабанної порожнини i печери соскоподiбного вiдростка, якi є складовою частиною
Сучасні методи діагностики внутрішньочерепних ускладнень.
1. Ехоенцефалографiя. В основi методу лежить принцип ультразвукової локацiї. Вiдображенi ультразвуковi хвилi вiд серединних структур мозку (третiй шлуночок, прозора перегородка, серп великого мозку
Лікування внутрішньомозкових отогенних абсцеів.
Основним методом лiкування є хiрургiчний з наступним проведенням антибактерiальної, протизапальної, дегiдратацiйної, симптоматичної терапiї. При наявностi внутрiшньочерепного ускладнення на скронев
Задача 1
Хворий О., віком 15 років, скаржиться на біль у лівому вусі, значне зиження слуху, підвищення температури тіла до 37.3 градусів. Захворювання вуха пов'язує із скарлатиною, яку переніс у 6-річному в
Задача 2
Хворий Р., протягом 6 років лікувався періодично з приводу лівостороннього хронічного гнійного епітимпаниту. Захворювання пов'язує з перенесеним кором в 9 річному віці. 2 тижні назад з'явився інтен
Задача 3
Хворий Ц., 25 років, поступив в інфекційне відділення з підозрою на грип (сильний головний біль, відчуття закладання носу, підвищення температури тіла з 37.8 до 39.4 градусів). Через 2 дні з'явився
Задача 4
Хвора, 49 років, скаржиться на зниження слуху, гноєтечу з лівого вуха протягом 8 років. Консервативна терапія призводила до періодичного покращання перебігу захворювання. За останній рік іноді спос
Задача 5
Hа 5-ий день гострого вірусно-респіраторного захворювання у хворого Ж., з'явився біль в лівій половині голови і лівому вусі, шум і зниження слуху на це вухо. Температура тіла 38 градусів. Через 3 д
Задача 6
Жінка М., потягом 7 років хворіє лівостороннім хронічним гнійним отитом, що супроводжується частими загостреннями. Місяць тому відчула легкий головний біль, слабкість, нудоту. Температура тіла 37.6
Задача 7
Хворий П., 33 роки 11.10.95р. відчув біль у правому вусі, шум, зниження слуху, Біль іррадіював в зуби, праву скроню. Температура тіла 38.2 градусів. Захворювання пов'язує з грипом. Лікувався дома с
Задача 8
Громадянин Д., 30 років, з дитинства хворіє правостороннім середнім гнійним отитом. Два дні назад посилилась гноєтеча з правого вуха, різко знизився слух, температура тіла сягала 38.3 градусів.
Задача 9
Хворий Ф., 26 років, з дитинства страждає правостороннім хронічним гнійним отитом. Лікувався амбулаторно. Від запропонованої раніше операції відмовився. За 4 дні до госпіталізації в ЛОР-клініку пос
Задача 10
У 10-річної дитини, що хворіє на скарлатину, поряд з типовими для цієї хвороби симптомами з'явився шум у правому вусі, зниження гостроти слуху на нього, запаморочення, розлади рівноваги.
О
Задача 11
Хворий H., 37 років, на 3-й день ГРВІ відчув сильний біль у правому вусі, зниження слуху; на 7-й день захворювання втратив слух на це вухо, з'явилось різко виражене запаморочення, розлад координаці
Задача 12
До хворого Ю., віком 26 років, що знаходився на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу менінгіту, після покращання загального стану здоров'я, запросили для консультації оториноларинголога.
Задача 13
Хвора Т., 8 років страждає періодичною гноєтечею з лівого вуха. Після чергового загострення процесу (під впливом грипу) в неї виник напад головного болю, запаморочення, нудота, блювання, гострий не
Задача 14
Хворий У., 10 років страждає майже постійною отореєю з правого вуха, зниженням гостроти слуху. Періоди ремісії захворювання нетривалі (2-3 тижні). Чергове загострення процесу, що виникло після пере
Задача 15
У хворого Щ., після простуди і наступного нежитю з'явився сильний біль у правому вусі з іррадіацією в зуби, знизився слух, підвищилась до 38.4 градусів температура тіла. Лікар-оториноларинголог зап
Задача 16
Хворий Ф. протягом 5 років страждає періодичною гноєтечею з правого вуха. Загострення процесу спостерігалось 1-2 рази на рік. Внаслідок консервативного лікування (туалет вуха, закапування 3% борног
Задача 17
Хвора Я., 40 років, протягом 7 років страждає правобічним гнійним отитом з частими загостреннями. Медикаментозна терапія (місцева, загальна), промивання вуха призводило до періодичного нетривалого
Задача 18
У хлопчика 9 років на фоні нездужання, поганого апетиту, підвищеної температури тіла (до 39 градусів) з'явилась припухлість помірної болючості в біля вушних ділянках, а також явища орхіту. Через ти
Задача 19
В ЛОР клініку поступив хворий С., 37 років з приводу загострення правобічного хронічного гнійного епімезотимпаніту. Виконана загально-порожнинна операція в ході якої виявлений перисинуозний абсцес.
Технологічна карта заняття
№ п/п
Основні етапи заняття, їх функції та зміст
Рівень засвоєння знань
Методи контролю і навчання
Матеріали методичног
Новости и инфо для студентов