Задача 11

Все темы данного раздела:

Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття №9
1. Анатомо-топографiчнi передумови переходу запального процесу з скроневої кiстки на порожнину черепа (шляхи поширення iнфекцiї з середнього та внутрiшнього вуха в порожнину черепа). 2. От

V Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
Основна література: 1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с. 2. Мітін Ю.В.

Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.
1. Що слід віднести до загальноінфекційних симптомів отогенних внутрішньочерепних ускладнень? а) температурна реакція, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ б) температурна реакція, ригідніс

Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.
1.З яких груп симптомів складається клініка отогенних внут­рішньочерепних ускладнень? а) загальноінфекційні б) загальномозкові в) м'енінгеальні г) вогнищеві

III. Знайдіть помилку у відповідях на запитання.
1. Які симптоми характерні для гнійного менінгіту? а) брадикардія б) ригідність потиличних м'язів в) симптом Керніга г) симптом Брудзинського д) тахикар

ОТОГЕHHI ВHУТРIШHЬОЧЕРЕПHI УСКЛАДHЕHHЯ .
  Отогенні внутрішньочерепні ускладнення (ОВУ) виникають внаслiдок розповсюдження патологiчного процесу з скроневої кiстки в порожнину черепа. До них вiдносяться екстрадуральний (епiд

Отогенні менінгіти (ОМ).
Отогеннi менiнгiти - найбiльш часте ускладнення гострих i хронiчних отитiв, зустрiчається в 20% випадкiв ОВУ, включаючи екстрадуральний абсцес. Hайбiльш частою причиною є хронiчний епiмезотимпанит

Отогенні менінгіти (ОМ).
Отогеннi менiнгiти - найбiльш часте ускладнення гострих i хронiчних отитiв, зустрiчається в 20% випадкiв ОВУ, включаючи екстрадуральний абсцес. Hайбiльш частою причиною є хронiчний епiмезотимпанит

Арахноїдит.
Особливе значення придається грипознiй iнфекцiї, що протiкає з ураженням верхнiх дихальних шляхiв або середнього вуха, якi в свою чергу є безпосередньою причиною серозного запалення мозкових оболон

Отогенні абсцеси.
Екстрадуральний абсцес - накопичення гною мiж твердою мозковою оболонкою i кiсткою, яке локалiзується в заднiй (сигмовидна борозна, траутманiвський трикутник), або в середнiй череп

Дислокаційні стовбурові симптоми при абсцесі скроневої долі.
Hайбiльш частий дислокацiйний симптом - виникнення парезу або паралiчу окорухового нерву на боцi абсцесу i пiрамiдних симптомiв на протилежнiй сторонi. Крiм окорухового нерву в процес можуть втягув

Офтальмологічні зміни при отогенних внутрішньомозкових абсцесах.
До офтальмологiчних змiн слiд вiднести змiни гостроти зору, застiйнi соски, неврит зорового нерва, змiни полiв зору. Поскiльки пiдвищення внутрiшньочерепного тиску при абсцесах рiдко буває

Сучасні методи діагностики внутрішньочерепних ускладнень.
1. Ехоенцефалографiя. В основi методу лежить принцип ультразвукової локацiї. Вiдображенi ультразвуковi хвилi вiд серединних структур мозку (третiй шлуночок, прозора перегородка, серп великого мозку

Лікування внутрішньомозкових отогенних абсцеів.
Основним методом лiкування є хiрургiчний з наступним проведенням антибактерiальної, протизапальної, дегiдратацiйної, симптоматичної терапiї. При наявностi внутрiшньочерепного ускладнення на скронев

Летальність при отогенних абсцесах мозку.
З покращанням хiрургiчної технiки i введенням антибiотикiв смертнiсть зменшилась до 40-50% в порiвнянi з 80-90% в 20-30роки i не має подальшої тенденцiї до зниження. Характер мiкробної фло

Отогенний сепсис.
Про тромбози внутрiшньочерепних вен i синусiв вiдомо медицинi бiльше 200 рокiв (перший опис тромбозу мозкових вен i синусiв належить Morgagni, 1761). Схема розповсюдження отогенних внутрішньочерепн

Тромбоз верхнього поздовжнього синуса.
Розповсюджена думка про обов'язковий летальний кiнець при тромбозi верхнього поздовжного сигнуса неточна, поскiльки в рядi випадкiв, якi дiагностувалися як менiнгоенцефалiти, було встановлено наявн

Деякі додаткові методи дослідження.
Hа рентгенограмах скроневих кiсток спостерiгаються деструктивнi змiни соскоподiбного вiдростка, руйнування комiрок, холестеатома, порушення пневматизацiї i деструкцiя стiнок приносових пазух. Hайбi

Лікування тромбозів мозкових вен і синусів.
В першу чергу проводиться санацiя первинних вогнищ iнфекцiї. Пiсля сануючої операцiї на скроневiй кiстцi (загальнопорожнина операцiя, антромастоїдотомiя) ряд авторiв вiддають перевагу тотальному ви

Медикаментозна терапія.
Рекомендують антипiретики. Ацитилсалiцилова кислота, салiцилат натрiю, бутадiон приносять користь завдяки протизапальним, десенсибiлiзуючим) в деякiй мiрi м'яким антикоагуляцiйним властивостям. Пит

Отогенні енцефаліти.
Розрiзняють гнiйний i негнiйний енцефалiт. Цей подiл з точки зору етiологiї i патогенезу досить умовний. Hегнiйний енцефалiт може перейти в гнiйний. Останнiй в свою чергу може привести до

Отогенна гідроцефалія.
В випадках, коли пiдвищення внутрiшньочерепного тиску розвивається у хворих з гнiйцним отитом, мастоїдитом або синус-тромбозом, використовується термiн "отогенна гудроцефалiя". Ц

VІ Орієнтована основа дії
Hайбiльш часто iнфекцiя з середнього вуха розповсюджується в порожнину черепа контактним шляхом через верхнi стiнки барабанної порожнини i печери соскоподiбного вiдростка, якi є складовою частиною

Сучасні методи діагностики внутрішньочерепних ускладнень.
1. Ехоенцефалографiя. В основi методу лежить принцип ультразвукової локацiї. Вiдображенi ультразвуковi хвилi вiд серединних структур мозку (третiй шлуночок, прозора перегородка, серп великого мозку

Лікування внутрішньомозкових отогенних абсцеів.
Основним методом лiкування є хiрургiчний з наступним проведенням антибактерiальної, протизапальної, дегiдратацiйної, симптоматичної терапiї. При наявностi внутрiшньочерепного ускладнення на скронев

Задача 1
Хворий О., віком 15 років, скаржиться на біль у лівому вусі, значне зиження слуху, підвищення температури тіла до 37.3 градусів. Захворювання вуха пов'язує із скарлатиною, яку переніс у 6-річному в

Задача 2
Хворий Р., протягом 6 років лікувався періодично з приводу лівостороннього хронічного гнійного епітимпаниту. Захворювання пов'язує з перенесеним кором в 9 річному віці. 2 тижні назад з'явився інтен

Задача 3
Хворий Ц., 25 років, поступив в інфекційне відділення з підозрою на грип (сильний головний біль, відчуття закладання носу, підвищення температури тіла з 37.8 до 39.4 градусів). Через 2 дні з'явився

Задача 4
Хвора, 49 років, скаржиться на зниження слуху, гноєтечу з лівого вуха протягом 8 років. Консервативна терапія призводила до періодичного покращання перебігу захворювання. За останній рік іноді спос

Задача 5
Hа 5-ий день гострого вірусно-респіраторного захворювання у хворого Ж., з'явився біль в лівій половині голови і лівому вусі, шум і зниження слуху на це вухо. Температура тіла 38 градусів. Через 3 д

Задача 6
Жінка М., потягом 7 років хворіє лівостороннім хронічним гнійним отитом, що супроводжується частими загостреннями. Місяць тому відчула легкий головний біль, слабкість, нудоту. Температура тіла 37.6

Задача 7
Хворий П., 33 роки 11.10.95р. відчув біль у правому вусі, шум, зниження слуху, Біль іррадіював в зуби, праву скроню. Температура тіла 38.2 градусів. Захворювання пов'язує з грипом. Лікувався дома с

Задача 8
Громадянин Д., 30 років, з дитинства хворіє правостороннім середнім гнійним отитом. Два дні назад посилилась гноєтеча з правого вуха, різко знизився слух, температура тіла сягала 38.3 градусів.

Задача 9
Хворий Ф., 26 років, з дитинства страждає правостороннім хронічним гнійним отитом. Лікувався амбулаторно. Від запропонованої раніше операції відмовився. За 4 дні до госпіталізації в ЛОР-клініку пос

Задача 10
У 10-річної дитини, що хворіє на скарлатину, поряд з типовими для цієї хвороби симптомами з'явився шум у правому вусі, зниження гостроти слуху на нього, запаморочення, розлади рівноваги. О

Задача 12
До хворого Ю., віком 26 років, що знаходився на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу менінгіту, після покращання загального стану здоров'я, запросили для консультації оториноларинголога.

Задача 13
Хвора Т., 8 років страждає періодичною гноєтечею з лівого вуха. Після чергового загострення процесу (під впливом грипу) в неї виник напад головного болю, запаморочення, нудота, блювання, гострий не

Задача 14
Хворий У., 10 років страждає майже постійною отореєю з правого вуха, зниженням гостроти слуху. Періоди ремісії захворювання нетривалі (2-3 тижні). Чергове загострення процесу, що виникло після пере

Задача 15
У хворого Щ., після простуди і наступного нежитю з'явився сильний біль у правому вусі з іррадіацією в зуби, знизився слух, підвищилась до 38.4 градусів температура тіла. Лікар-оториноларинголог зап

Задача 16
Хворий Ф. протягом 5 років страждає періодичною гноєтечею з правого вуха. Загострення процесу спостерігалось 1-2 рази на рік. Внаслідок консервативного лікування (туалет вуха, закапування 3% борног

Задача 17
Хвора Я., 40 років, протягом 7 років страждає правобічним гнійним отитом з частими загостреннями. Медикаментозна терапія (місцева, загальна), промивання вуха призводило до періодичного нетривалого

Задача 18
У хлопчика 9 років на фоні нездужання, поганого апетиту, підвищеної температури тіла (до 39 градусів) з'явилась припухлість помірної болючості в біля вушних ділянках, а також явища орхіту. Через ти

Задача 19
В ЛОР клініку поступив хворий С., 37 років з приводу загострення правобічного хронічного гнійного епімезотимпаніту. Виконана загально-порожнинна операція в ході якої виявлений перисинуозний абсцес.

Технологічна карта заняття
№ п/п Основні етапи заняття, їх функції та зміст Рівень засвоєння знань Методи контролю і навчання Матеріали методичног