Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів

План: Групування і поживність рослинних кормів. Показники оцінювання поживності кормів. Розрахунок поживності основних видів рослинних кормів за різними показниками.

Мета роботи: Ознайомитися з угрупованням і поживністю рослинних кормів

Завдання: 1. Ознайомитися з угрупованням рослинних кормів.

2. Ознайомитися з показниками оцінки поживності кормів (додаток А).

3. Ознайомитися з даними поживності основних видів

рослинних кормів.

4. Виділити корми, забезпечені протеїном.

Матеріали й посібники: 1. Робочий зошит. 2. Довідкові дані.

3. Малюнки, таблиці. 4. Зразки рослинних кормів.

Вступні пояснення. Кормаминазиваються продукти рослинного, тваринного, бактеріального й мінерального походження, що використовуються на корм сільськогосподарською твариною.

Основними в раціоні є рослинні корми. За поживністю й використанням їх поділяють на такі групи:

1. Концентровані корми – зерно зернових і зернобобових культур, зернові відходи, трав'яне борошно й гранули, тверді відходи харчових промислових виробництв (висівки, макуха, шроти).

2. Соковиті корми – силос, коренеплоди, бульбоплоди, плоди баштанних, відходи плодів і їхньої переробки.

3. Грубі корми – сіно, сінаж, трав'яне різання й брикети, солома, полова.

4. Зелені корми – зелена маса трав'янистих рослин, гілковий корм, водорості, зелені відходи рослинництва.

Одиниця виміру, що дозволяє зрівняти поживність різних кормів, називається кормовою одиницею. За поживністю вона прирівнюється до 1 кг зерна вівса середньої якості.

Повноцінним є корм, у якому на одну кормову одиницю доводиться не менше 100 г перетравного протеїну. Кількість грамів перетравного протеїну, що припадає на одну кормову одиницю, вираховують розподілом кількості перетравного протеїну в 100 кг корму на кількість кормових одиниць у ньому.

Кормова одиниця не характеризує забезпеченість корму перетравним протеїном. Тому поряд з нею застосовують кормопротеїнову одиницю, що сполучає в собі ці два показники. Вона показує кількість кормових одиниць у кормі, забезпечених перетравним протеїном.

Показники поживності кормів визначені науковими установами за природними зонами і наведені в довіднику «Корма СССР» (М.Ф.Томме, 1964). Поживність найголовніших рослинних кормів у середньому по країні наведено в таблиці 1.1 (графи 2 і 3).

 

1.1. Поживність основних видів рослинних кормів (у середньому по країні)

 

Вид корму	В 1 ц корму, кг	Перетрав-ного про-теїну на кормову одиницю, г (П∙1000):К	Корму на кормову одиницю, кг (1000:К)
кормо-вих оди-ниць,К	пере-травно-го про-теїну,П	кормо-протеї-нових одиниць (К+10∙П):2
1. Концентровані корми
1. Зерно кукурудзи	132,0	8,1
2. Зерно ячменю	113,0	9,3
3. Зерно м’якої пшениці	119,0	13,3
4. Зерно вівса	98,3	8,2
5. Зерно гороху	115,0	22,2
6. Зерно сої	131,0	34,0
7. Трав’яна мука люцернова	70,0	10,7
8. Висівки пшеничні	72,0	11,3
9. Макуха соняшникова	115,0	35,7
2. Соковиті корми
1. Силос кукурудзяний	20,0	1,2
2. Буряк кормовий	12,0	1,0
3. Буряк цукровий	24,0	1,3
5. Морква столова	14,0	0,9
6. Гарбуз кормовий	12,0	1,0
7. Жом буряковий, свіжий	12,0	0,5
3. Грубі корми
1. Сіно люцернове	50,0	11,6
2. Сіно суданкове	52,0	6,5
3. Сіно природне	41,0	4,5
4. Солома ячмінна	33,0	1,3
5. Солома пшенична	20,0	0,8
6. Кукурудзяні стебла	37,0	1,8
7. Полова пшенична	43,0	2,2
8. Сінаж люцерновий	35,0	7,0
9. Брикети із ячменю воскової стиглості	70,0	9,5
4. Зелені корми (в укісній стиглості)
1. Озима вико-пшенична сумішка	18,0	2,3
2. Яра горохо-вівсяна сумішка	17,0	2,6
3. Соняшник +горох	17,0	2,4
4. Кукурудза + соя	20,4	2,4
5. Кукурудза молочно-воскової стиглості (МВС)	20,0	1,2
6. Суданська трава	17,0	1,6
7. Люцерна посівна	21,0	4,0
8. Конюшина червона	20,0	3,0
9. Еспарцет	17,0	2,8
10. Пасовище сіяне	18,0	1,7
11. Пасовище природне	17,0	1,6

 

Питання для самоконтролю

 

1. На які групи діляться рослинні корми?

2. Які корми відносять до концентрованих, соковитих, грубих і зелених?

3. Що називається кормовою і кормопротеїновою одиницею?

4. Як розраховується кормопротеїнова одиниця?

5. Як розраховується вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці?

6. Які показники характеризують кормову цінність рослин?

 

Задача 1.1 кг зеленої маси кукурудзи містить 0,19 к. од. і 20 г перетравного протеїну. Визначити забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном (г/к. од.).

Задача 2.Визначити кількість перетравного протеїну в 1 кг корму (г/кг корму), якщо на 1 к. од. корму припадає 107 г перетравного протеїну. Поживність 1 кг корму – 0,21 к. о.

Задача 3.На 0,1 га поля загублено 52 качани. Маса всіх качанів – 9100 г. Питома вага стрижня – 17 %.Визначити втрати зерна (кг/га)?

Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва

План: Ознайомлення з групуванням і поживністю рослин польового кормовиробництва. Розрахунок поживності та продуктивності кормових рослин за групами (індивідуальні завдання).

Мета роботи: Ознайомитися з угрупованням і поживністю рослин польового кормовиробництва.

Завдання: 1. Ознайомитися з угрупованням кормових рослин.

2. Ознайомитися з поживністю рослинної маси різних груп рослин.

Матеріали й посібники: 1. Робочий зошит. 2. Довідкові дані. 3. Рисунки, таблиці. 4. Гербарій і еталони насіння кормових рослин.

Вступні пояснення. Рослини польового кормовиробництва за термінами і характером використання рослинної маси на корм поділяють на такі групи: однорічні, багаторічні, силосні, коренеплоди, бульбоплоди, баштанні, зернокормові. Вони мають різну врожайність і поживність рослинної маси.

У табл. 2.1. наведено середню врожайність кормових культур у країні (М.Е.Томме, 1964).

 

Питання для самоконтролю

 

1. На які групи за термінами і характером використання рослинної маси поділяють рослини?

2. Як розрахувати збір з 1 гектара кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць? Вивести формули розрахунку.

 

2.1. Урожайність і поживність кормових культур

 

Рослини, зелений корм	Урожайність за зонами зволо-ження, ц/га,У	Вміст в 1 ц корму, кг	Кількість перетравного протеїну на кормову одиницю (П∙1000):К	Збір з 1 га, ц
кормових одиниць (У∙К):100	перетравного протеїну (У∙П):100	кормопротеїнових одиниць У∙ (К+10П):2
недостатнього	нестійкого	достатнього	кормових одиниць, К	перетравного протеїну, П
1.1 Озимі й зимуючі
1. Озимий ріпак	-			14,5	2,2
2. Озиме жито				19,3	2,7
3. Тритикале				19,8	2,5
4. Озима пшениця				19,7	2,5
5. Озимий ячмінь				17,5	2,4
6. Озима вика				15,5	3,6
1.2. Ранні ярі
7. Овес				19,0	2,6
8. Ячмінь				18,0	2,5
9. Вика				17,0	3,7
10. Горох				16,0	2,8
11. Чина				21,0	4,3
12. Соняшник				15,9	1,8
1.3. Пізні ярі
13. Суданська трава				17,0	1,6
14. Кукурудза				20,0	1,2
15. Сорго цукрове				22,8	1,0
16. Сорго-суданкові гібриди				19,3	1,2
17. Соя				20,7	3,5
18. Вика				22,8	3,4
2.1. Багаторічні бобові трави
1. Люцерна посівна				21,0	4,0
2. Люцерна жовта				22,3	3,3
3. Конюшина червона	-			20,0	3,0
4. Конюшина біла	-			21,0	3,3
5. Еспарцет				17,0	2,8

 

Продовження таблиці 2.1

6. Лядвенець рогатий				21,4	3,8
7. Буркун білий				17,2	3,1
12. Пирій безкореневищний				22,5	2,2
13. Тимофіївка лучна	-			21,3	2,1
14. Житняк гребінчастий				20,3	1,8
3.1 Однорічні силосні рослини
1. Кукурудза				20,0	1,2
2. Сорго цукрове				22,8	1,0
3 Сорго-суданкові гібриди				19,3	1,2
4. Соняшник				15,9	1,8
3.2. Багаторічні силосні рослини
5. Борщівник Сосновського				26,0	1,3
6. Сильфія пронизанолиста				15,0	1,2
4. Коренеплоди
1. Буряк цукровий: - коренеплоди - бадилля				24,0 15,8	1,3 1,9
2. Буряк кормовий: - коренеплоди - бадилля				12,0 10,2	1,0 1,8
4. Морква кормова: - коренеплоди - бадилля				14,0 9,8	0,9 0,7
5. Бульбоплоди
1. Картопля –бульби				30,7	1,4
2. Топінамбур - бульби				27,0	1,5
3. Топінсоняшник – бульби				23,3	1,2
6. Баштанні
1. Гарбуз кормовий - плоди				12,0	1,0
2. Кабачки – плоди				6,8	0,7
3. Кавун столовий – плоди				12,3	0,5
4. Кавун кормовий - плоди				10,0	0,7
7.1 Зернові бобові
1. Горох: - зерно - солома				115,0 30,0	22,2 3,5
2. Чина: - зерно - солома				106,0 22,5	22,3 5,1
3. Соя – зерно				131,0	34,0

 

Продовження таблиці 2.1

4. Нут – зерно				115,3	16,5
5. Кормові боби – зерно				115,0	23,7
6. Люпин однорічний - зерно	-			110,7	27,1
7.2. Зернові злакові
7. Кукурудза: - зерно - стебла				132,0 37,7	8,1 1,4
8. Ячмінь: - зерно - солома				113,0 33,0	9,3 1,3
9. Пшениця м’яка: - зерно - солома - полова				119,0 20,0 43,3	13,3 0,8 2,2
10. Овес: - зерно - солома				98,3 34,3	8,2 1,5
11. Сорго зернове - зерно				114,7	9,6
7. Кукурудза: -зерно -стебла				132,0 37,7	8,1 1,4