Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур

Мета роботи: навчитися розрізняти рослини зеленого і силосного конвеєра та коренеплідні культури за основними еколого-біологічними, морфологічними і господарськими характеристиками.

Завдання1. Установити належність кормових рослин до груп за придатністю для силосування:

а) рослини, що добре силосуються;

б) рослини, що важко силосуються;

в) рослини, що не піддаються силосуванню.

Завдання 2. Вивчити екологічні й біологічні властивості кормових культур родини Brassicaceae, або Cruciferae - хрестоцвіті та визначити належність їх до відповідних груп:

а) за тривалістю життя;

б) за темпами росту і термінами дозрівання насіння;

в) за вимогами до тепла;

г) за відношенням до родючості ґрунту;

д) за наявністю шкідливих речовин.

Завдання 3. Ознайомитися з морфологічними ознаками культур родини хрестоцвіті (коренева система, стебло, листя, суцвіття, квітки, плоди, насіння) і описати відмінності:

а) за ознаками листка;

б) за ознаками плоду.

в) за крупністю насіння (маса 1000 шт.).

Завдання 4. Вивчити особливості морфологічної будови коренеплодів та господарські характеристики кормових коренеплідних культур, зробити опис відмінностей:

а) за формою коренеплоду;

б) за глибиною занурення коренеплоду в ґрунт;

в) за кольором коренеплоду;

г) за середньою врожайністю культур (при зрошенні для умов Миколаївської області);

д) за виходом кормових одиниць з гектара посівної площі;

е) за виходом перетравного протеїну з гектара посівної площі;

ж) за виходом кормо-протеїнових одиниць з гектара посівної площі.

Матеріали, обладнання, література:Свіжі та гербарні зразки рослин, муляжі, лінійка, ваги, бюкси, бюретки, фарфорові ступки, молочна кислота, рН-метр, плакати з ілюстраціями і описом рослин, навчальні підручники, посібники, довідники, робочі зошити, методичні рекомендації з кормовиробництва і рослинництва, статистичні збірники.

Вступне пояснення:Зелені корми згодовуються тваринам у свіжозібраному вигляді, але деякі з них можна зберігати шляхом силосування. Силосними називають культури, що дають соковитий корм (зелена маса рослин, коренебульбоплодів, кормових баштанних культур, а також різних відходів рільництва, овочівництва), придатний для зберігання шляхом самоконсервації за допомогою молочнокислого бродіння. Збереження кормів при силосуванні забезпечується консервуванням їх молочною кислотою, що утворюється в результаті життєдіяльності молочнокислих бактерій. Відповідно до теорії цукрового мінімуму, рослини за здатністю до силосування можуть бути розділені на три групи:

1) рослини, що легко силосуються (містять цукру більше, ніж необхідно для утворення потрібної кількості молочної кислоти);

2) рослини, що важко силосуються (містять таку кількість цукру, що тільки за повного переходу його в молочну кислоту є достатнім для потрібного підкислення корму). Силосувати ці рослини рекомендується з додаванням рослин, що містять надлишок цукру);

3) рослини, що не силосуються (містять недостатню кількість цукру; навіть за повного його переходу в молочну кислоту).

Усі кормові коренеплідні рослини дають соковитий корм, що містить велику кількість вуглеводів (цукрів) і вітамінів. Кормові коренеплоди охоче поїдаються усіма видами сільськогосподарських тварин і сприяють кращій перетравності грубих і концентрованих кормів. При згодовуванні коренеплодів коровам підвищується їхня молочна продуктивність, поліпшується якість молока, зростає вміст у ньому жиру. На корм тваринам використовуються також листи (бадилля) цих рослин, тому що вони також мають високі кормові якості, добре поїдаються тваринами у свіжому і силосованому виді.

Порядок виконання роботи та пояснення:уважно переглянути рекомендовані літературні джерела, натуральні і плакатні зразки рослин, ознайомитися з методикою визначення цукрового мінімуму.

За завданням 1 при віднесенні рослин до тієї чи іншої групи за здатністю до силосування звернути увагу на такі передумови як фаза вегетації на момент збирання, вологість, фактичний вміст цукру, цукровий мінімум, надлишок цукру. Дані класифікації культур (за довідниками) занести у підсумкову таблицю 5.1.

 

5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування

Назва культури і фаза збирання за відповідними групами
рослини, що легко силосуються	рослини, що важко силосуються	рослини, що не силосуються
капуста кормова – до цвітіння	вика – до цвітіння і в фазу цвітіння	овес піщаний – викидання волоті
і так далі (5-8 культур)	і так далі (5-8 культур)	і так далі (3-5 культур)

 

Зважаючи на те, що вміст цукру в зеленій масі залежить не тільки від культури, а й умов вирощування, здатність до силосування можна визначити за показником цукрового мінімуму. Із середньої проби рослини беруть дві наважки по 2-5 г. Після ретельного розтирання у фарфоровій ступці наважки переносять у маленькі стаканчики (бюкси), в які бюреткою додають по краплях нормальний розчин молочної кислоти. Після додавання кожних 3-5 крапель суміш ретельно перемішують, витримують 10-15 хв., а потім за допомогою потенціометра визначають рН. Кислоту додають, поки рН маси не знизиться до 4,2. Розрахунки виконують за формулою:

Х=[(К∙Н∙100):М]∙1,7,

де Х – кількість цукру для силосування (порівнюють з цукровим мінімумом для відповідної культури), К – вміст молочної кислоти в 1 см³ розчину, г, Н – обсяг розчину кислоти, витраченої на титрування, см³, М – вага проби, г.

За завданням 2 рекомендуємо вивчити еколого-біологічні властивості кормових культур родини хрестоцвіті за схемою, наведеною в додатках Б,В,Г, а більш детально описати їх за ознаками: тривалість життя, темпи росту і терміни дозрівання насіння, вимоги до тепла, відношення до родючості ґрунту, наявність шкідливих речовин (ерукової кислоти, глюкозинолатів).

За завданням 3 враховують наявність спільних для всіх кормових культур родини хрестоцвіті морфологічних ознак: коренева система стрижнева; стебло прямостояче, міцне, гіллясте, інколи здерев'яніле, з обмеженим ростом; листки чергові, без прилистків; суцвіття – верхівкова китиця; квітки без приквітників, двостатеві, правильні, з подвій­ною оцвітиною: чашечка складається з чотирьох чашо­листиків, віночок – із чотирьох пелюсток жовтого, зрідка білого чи іншого кольору; плід називається стручком; насіння без ендосперму з досить крупними, згорнутими вздовж або впоперек сім'ядолями. Пропонується детальніше встановити і описати найбільш відмінні морфологічні ознаки культур родини хрестоцвіті: за будовою листка, за будовою плоду, за крупністю насіння (маса 1000 шт., г). Результати роботи за завданнями 2 і 3 занести в підсумкову таблицю 5.2.

 

5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті

 

Ознаки	Гірчиця біла	Гірчиця сиза	Капуста кормова	Редька олійна	Ріпак	Суріпка
Тривалість життя
Темпи росту і терміни дозрівання насіння
Вимоги до тепла
Відношення до родючості ґрунту
Наявність шкідливих речовин (вказати яких)
Ознаки листка
Ознаки плоду
Крупність насіння (маса 1000 шт., г)

 

За завданням 4 пропонується ознайомитися з особливостями морфологічної будови коренеплідних рослин першого і другого року життя. Детальніше звернути увагу на такі відмінності в будові коренеплодів як форма (плоска, округло-плоска, плоско-округла, округла, овальна, цилін­дрична, конічна), глибина занурення в ґрунт (1/3-1/4, 1/2, 2/3, 3/4, 4/5 ), колір (білий, рожево-білий, фіолетово-білий, світло-жовтий, жовтий, бежевий, оранжевий). Індекс коренеплоду (відношення довжини до ширини) розрахувати шляхом вимірювання натуральних зразків або муляжів. Показники кормової цінності та врожайності взяти з даних методичних рекомендацій. Зібрані матеріали використати для розрахунку за формою підсумкової таблиці 5.3.

5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур

 

Ознаки	Буряк цукровий	Буряк кормовий	Морква
Форма корене­плоду
Глибина занурення коренеплоду в ґрунт
Індекс коренеплоду (фактичний)
Колір коренеплоду
Вміст сухої речовини,%
Вміст цукру
Урожайність при зрошенні, т/га
Вихід кормових одиниць, т/га
Вихід перетравного протеїну, т/га
Вихід кормопротеїнових одиниць, т/га